Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О



Сторінка2/5
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.69 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5
Тема 3. d-елементи (8 годин).

Загальна характеристика d-елементів. Перехідні метали. Зміна комплексоутворюючих властивостей d-елементів у відповідності з Періодичною системою Д.І.Менделєєва. Перехідні метали у ферментах.

Елементи VІ-Б і VІІ-Б груп. Загальна характеристика. Типові властивості найважливіших сполук Хрому і Мангану. Зміна кислотно-основних та окисно-відновних властивостей сполук мангану зі зміною ступеня його окиснення.

Хром, Молібден, Манган в організмі та їх біологічне значення.

Елементи VІІІ-Б групи. Загальна характеристика. Типові властивості найважливіших сполук Феруму. Комплексна природа Гемоглобіну, Каталази, Цитохромів та їх аналогів.

Огляд металів за групами Періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва. Загальні фізичні та хімічні властивості металів. Сплави та Амальгами Золота, Срібла, Міді у стоматологічній практиці.

Відмінність відновних властивостей металів.

Демонстрації: зразки металів, їх оксидів і деяких солей.

Лабораторна робота. Характерні реакції на катіони.

Вправи. Складання рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості елементів та їх сполук. Написання рівнянь хімічних перетворень за поданою схемою.
Тема 4. Біогенні елементи (2 години).

Розповсюдженість (кларки) хімічних елементів у земній корі. Вчення В.І. Вернадського про біосферу і геохімію. Макро- і мікроелементи в довкіллі і в організмі людини. Поняття про біогенні елементи. Людина та біосфера. Зв’язок ендемічних захворювань з особливостями біогеохімічних провінцій. Технічний прогрес і охорона довкілля.

Топографія найважливіших біогенних елементів в організмі людини.
Тема 5. Порівняльна характеристика знань про органічні та неорганічні речовини (4 годин).

Типи зв’язків між атомами в органічних та неорганічних сполуках. Водневий зв’язок в органічних та неорганічних сполуках. Його вплив на властивості речовин. Механізми та типи реакцій за участю органічних та неорганічних речовин. Кислотно-основні та окисно- відновні властивості орга­нічних та неорганічних сполук.

Особливості реакцій комплексоутворення в органічній та неорганічній хімії.

Генетичний зв’язок між класами неорганічних і органічних сполук.



Вправи. Написання рівнянь хімічних перетворень за участю органічних та неорганічних сполук за поданою схемою.
Основні вимоги до знань і вмінь учнів 10 класу

1. Вимоги до засвоєння теоретичного навчального матеріалу.

На основі знань основних положень атомно-молекулярного вчення вміти користуватися основними поняттями та величинами цього вчення. Знати основні закони хімії та розуміти, чому вони є основними. Користуватися ними при розгляді основного об’єкту вчення - реагуючої системи, що є виразом особливої форми існування хімічних систем.

Вміти на основі сучасних форм теоретичного мислення розкривати сутність речовини як поліструктурного об’єкту, виділяти такі рівні її організації: субатомний, атомарний, молекулярний, надмолекулярний. Розуміти, аналізуючи Періодичну систему елементів, що конкретною причиною дії Періодичного закону є взаємодія атомного ядра та електронної оболонки і що стійкість атома визначається, як і всі інші властивості атома як цілого, властивостями його ядра, електронів, внутрішньоатомних зв’язків.

Знати, що поняття “молекула” відноситься до хімічних частинок лише для газоподібних та пароподібних речовин при дуже малих концентраціях, коли енергія взаємодії між ними мала порівняно з енергіями взаємодії всередині цих частинок.

Вміти користуватися найважливішими властивостями молекули як системи - масою, між’ядерними властивостями, стійкістю, геометрією, магнітними та іншими властивостями. Розуміти, що координаційні сполуки - це більш висока порівняно з молекулами ступінь складності хімічних частинок. Вміти виділяти елементи, що складають цю систему: комплексоутворювач, ліганди, зовнішню сферу, а також класифікувати комплексні сполуки.

Знати, що макроформи організації речовин, які називають агрегатними станами, є результатом дії міжмолекулярних сил.

Вміти на основі знань основних положень, та закономірностей хімічної кінетики прогнозувати хід хімічних перетворень відносно часу і зовнішніх умов.

Вміти застосовувати поняття гомогенності та гетерогенності для характеристики хімічних систем та процесів. Вміти класифікувати дисперсні системи.

Розуміти суть теорії електролітичної дисоціації. Вміти на її основі встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та властивостями речовин, робити висновки й узагальнення.

Знати загальну характеристику розчинів, вміти застосовувати кількісні характеристики процесів електролітичної дисоціації для визначення сили електроліту.

Вміти вирізняти з поміж інших окисно-відновні процеси, прогнозувати їх.

Застосовуючи знання, набуті при вивченні теоретичної частини курсу, розкривати основні найбільш важливі закономірності властивостей хімічних елементів та їх сполук. Засвоїти основні відомості про біогенні елементи, кількісний та якісний вміст їх в організмі людини та в довкіллі.



2. Вимоги до засвоєння фактів

Висловлювати судження про властивості неорганічних речовин на основі їхньої будови, а також про будову на основі їхніх властивостей. Вміти порівнювати властивості вивчених найважливіших елементів та їх сполук, класифікувати речовини і реакції.

Розуміти суть кислотно-основної, окисно-відновної взаємодії та комплексоутворення.

Вміти користуватися прийомами логічного мислення -порівнянням, аналогією, аналізом і синтезом, систематизацією й узагальненням тощо, висловлювати свої судження про закономірності керування хімічними процесами.

Вміти встановлювати генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук, між органічними та неорганічними речовинами.
3. Вимоги до засвоєння хімічної мови

Вміти складати рівняння реакцій, що характеризують властивості хімічних елементів та їх сполук, генетичний зв’язок між ними.

Знати назви речовин за сучасною номенклатурою і тривіальні назви поширених сполук.
4. Вимоги до виконання хімічного експерименту

Знати правила роботи з хімічними речовинами, їх токсичність, вибухонебезпечність, здатність до самозаймання.

Вміти поводитись із лабораторним обладнанням та хімічними реактивами.

Вміти за характерними ознаками розпізнавати Соляну (хлоридну), Сірчану (сульфатну) й Азотну (нітратну) кислоти, Амоніак, Луги та інші речовини.

Знати якісні (характерні) реакції на деякі Аніони та Катіони і вміти користуватися ними для визначення іонів.

Вміти готувати розчини із заданим кількісним складом.


5. Вимоги до розв’язування розрахункових задач

Вміти знаходити молекулярну формулу речовини за даними аналізу.

Вміти виконувати термохімічні розрахунки та інші обчислення за термохімічними рівняннями.

Вміти проводити розрахунки, пов’язані з приготуванням розчинів, для визначення величин, що характеризують кількісний склад розчинів.

Вміти виконувати розрахунки на основі хімічних рівнянь реакцій.
6. Вимоги до засвоєння профільного матеріалу

Знати топографію найважливіших біогенних елементів в організмі людини. Знати біологічну роль найважливіших елементів та їх сполук. Знати біологічну та токсичну дію і застосування в медицині найважливіших хімічних сполук.



11 клас
Органічна хімія

(4 години на тиждень; всього 140 годин)
Повторення (4 години)
Повторення основних відомостей про органічні сполуки. Склад, властивості, застосування найважливіших органічних сполук. Гомологи, гомологічний ряд, гомологічна різниця.
Тема 1. Теорія будови органічних сполук (4 години).

Короткі відомості з історії становлення і розвитку органічної хімії. Перші синтези органічних речовин. Значення органічної хімії у народному господарстві, біології, медицині.

Передумови створення теорії хімічної будови органічних сполук. Основні положення теорії хімічної будови органічних речовин О.М.Бутлерова. Хімічна будова як порядок сполучення і взаємного впливу атомів у молекулах. Структурні формули органічних речовин. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Ізомерія. Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону. Приклади ізомерії неорганічних та органічних речовин.

Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних речовин. Основні напрями розвитку теорії будови органічних речовин, її значення.


Тема 2. Насичені вуглеводні (14 годин).

Алкани (парафіни). Метан, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули.

Основний та збуджений стани атома Карбону, sp3–гібридизація електронних орбіталей. Поняття про σ-зв'язок. Ординарний карбон-карбоновий зв'язок. І валентний стан атома Карбону. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова направленість. Гомолітичне та гетеролітичне розривання ковалентного зв’язку.

Гомологічний ряд метану, загальна формула алканів, фізичні властивості гомологів, залежність фізичних властивостей від складу і хімічної будови молекул, поширеність у природі. Просторова будова насичених вуглеводнів. Структурна ізомерія алканів. Поняття про конформації. Поняття про тривіальну та раціональну номенклатуру. Основні правила сучасної систематичної міжнародної номенклатури органічних сполук.

Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, нітрування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення. Галогенопохідні алканів. Індукційний ефект. Реакції з активними металами, водою, лугами.

Добування алканів. Лабораторний спосіб добування метану. Застосування алканів та їх галогенопохідних. Добування синтез-газу і водню з метану.

Циклоалкани (циклопарафіни), їхній склад, загальна формула, будова, ізомерія. Поняття про конформації циклогексану. Залежність властивостей циклоалканів від будови циклів. Добування і застосування циклоалканів.
Розрахункові задачі:

Виведення молекулярної формули газуватої речовини за кількісними даними про реагенти і продукти реакції.


Лабораторна робота 1.

Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот, бромної води.


Тема 3. Ненасичені вуглеводні (15 годин).

Алкени. Етен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. sp2–гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Поняття про π-зв'язок. Подвійний карбон-карбоновий зв'язок. ІІ валентний стан атома Карбону. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Фізичні властивості. Види ізомерії алкенів: карбонового ланцюгу, положення подвійного зв’язку, просторова (цис-, транс-), міжгрупова (алкени і циклоалкани). Номенклатура алкенів.

Фізичні властивості алкенів. Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Механізм реакцій електрофільного приєднання. Правило В.В. Марковнікова. Якісні реакції на етен (взаємодія з бромною водою, водним розчином калій перманганату), алкени (взаємодія з бромною водою).

Промислові та лабораторні способи добування алкенів (термічний крекінг алканів, дегідрування алканів, дегідратація насичених одноатомних спиртів, взаємодія галогеноалканів зі спиртовим розчином лугу, реакції алкінів з воднем), добування етену в лабораторії. Застосування алкенів.

Поняття про полімер, мономер, елементарну ланку, ступінь полімеризації. Термопластичні полімери: поліетилен, поліпропілен, полістирен, полівінілхлорид, тефлон. Склад, властивості, застосування пластмас на їх основі.

Алкадієни. Будова молекул алкадієнів зі спряженими зв’язками. Хімічні властивості: окиснення, приєднання, полімеризація. Застосування алкадієнів. Природний та синтетичні каучуки. Їх будова, властивості застосування.

Алкіни. Етин, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. sp–гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Потрійний карбон-карбоновий зв'язок. ІІІ валентний стан атома Карбону.

Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Фізичні властивості, ізомерія, номенклатура алкінів.

Хімічні властивості алкінів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води (реакція М. Кучерова), реакції заміщення – взаємодія з Натрієм, амоніачним розчином Арґентум(І) оксиду, тримеризація ацетилену. Якісні реакції на етин (взаємодія з бромною водою, водним розчином калій перманганату, амоніачним розчином арґентум (І) оксиду), алкіни (взаємодія з бромною водою, амоніачним розчином арґентум (І) оксиду).

Промислові та лабораторні способи добування етину (термічний розклад метану, взаємодія кальцій карбіду з водою, реакція 1,2-дихлоретану зі спиртовим розчином лугу). Застосування етину.


Лабораторна робота 2.

Добування етену шляхом дегідратації етилового спирту; відношення етену до розчину калій перманганату та бромної води.


Лабораторна робота 3.

Добування етину карбідним способом, взаємодія етину з розчином калій перманганату та бромною водою.



Тема 4. Ароматичні вуглеводні (арени) (8 годин).

Бензен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули як типового представника ароматичних вуглеводнів. Поняття про ароматичність. Гомологічний ряд бензену, загальна формула аренів. Ізомерія і номенклатура. Методи добування бензену та його гомологів. Фізичні властивості аренів. Хімічні властивості: реакції заміщення (хлорування, нітрування, сульфування, алкілірування), механізм цих реакцій; реакції приєднання хлору, водню; горіння бензену та особливості реакцій окиснення. Взаємний вплив атомів у молекулі (на прикладі толуену). Уявлення про орієнтацію замісників у бензеновому ядрі.

Поняття про багатоядерні ароматичні вуглеводні з конденсованими циклами (нафтален, антрацен).

Застосування бензену та його похідних як отрутохімікатів у сільському господарстві, як проміжних продуктів для добування лікарських препаратів.

Взаємозв’язок і взаємоперетворення насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів.
Лабораторна робота 4.

а) Відношення бензену до бромної води і розчину калій перманганату.

б) Окиснення бокових ланцюгів гомологів бензену (відношення толуену до розчину калій перманганату).
Тема 5. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка (5 годин).

Природній і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.

Нафта. Склад, властивості нафти. Фракційна перегонка нафти. Крекінг. Ароматизація нафтопродуктів. Продукти нафтопереробки, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину.

Кам’яне вугілля, його переробка, продукти переробки.

Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Проблема добування рідкого палива з вугілля та інших альтернативних джерел. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.
Тема 6. Спирти та феноли (10 годин).

Спирти. Класифікація спиртів. Насичені одноатомні спирти, їх склад, хімічна будова. Електронна будова функціональної групи. Ізомерія (карбонового ланцюга, розташування гідроксильної групи та між класові ізомери – етери). Номенклатура насичених одноатомних спиртів; первинні, вторинні, третинні спирти.

Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Багатоатомні спирти. Етиленгліколь і гліцерол. Їхні фізичні та хімічні властивості. Біологічна роль гліцеролу як складової частини жирів та фосфоліпідів.

Генетичний зв'язок між вуглеводнями та спиртами.

Феноли. Будова молекул, ізомерія, способи добування. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з Натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум (ІІІ) хлоридом, нітрування та сульфування фенолу. Окиснення фенолу. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.

Добування та застосування фенолу.

Окремі представники фенолів та їх застосування. Антисептичні властивості фенолів, їх застосування у медицині. Застосування фенолів як лікарських засобів.
Лабораторна робота 5.

Взаємодія гліцеролу з Купрум (ІІ) гідроксидом. Якісна реакція на багатоатомні спирти.


Лабораторна робота 6.

а) Добування натрій феноляту (взаємодія фенолу з натрій гідроксидом).

б) Витиснення фенолу із натрій феноляту розведеною хлоридною кислотою.

в) Ідентифікація двохатомних фенолів за допомогою кольорової реакції з ферум (ІІІ) хлоридом.


Тема 7. Альдегіди і кетони ( 6 годин).

Склад, хімічна й електронна будова альдегідів і кетонів. Карбонільна група, її особливості. Гомологічні ряди альдегідів і кетонів. Ізомерія, номенклатура альдегідів і кетонів. Фізичні властивості. Хімічні властивості альдегідів і кетонів: окиснення альдегідів і кетонів, реакції приєднання (взаємодія з воднем, водою, спиртами, синильною кислотою; механізм цих реакцій), поліконденсація метаналю з фенолом; реакції альдегідів за участю радикалів (взаємодія з галогенами). Порівняння хімічної активності альдегідів і кетонів. Окремі представники. Добування альдегідів і кетонів. Застосування альдегідів і кетонів та їх похідних у медицині (формалін, уротропін, хлоралгідрат, камфора тощо). Поняття про термореактивні полімери. Склад, властивості, застосування пластмас на основі фенолоформальдегідних смол. Генетичний зв'язок між вуглеводнями, спиртами та альдегідами.


Лабораторна робота 7.

а) Окиснення метаналю купрум (ІІ) гідроксидом.

б) Виявлення ацетону шляхом перетворення його в йодоформ.
Тема 8. Карбонові кислоти (14 годин).

Карбоксильна група, її електронна будова. Класифікація карбонових кислот. Гомологічний ряд насичених одноосновних карбонових кислот, їх склад, хімічна й електронна будова. Ізомерія та номенклатура карбонових кислот. Фізичні властивості кислот. Порівняння фізичних властивостей (температури кипіння, розчинність у воді) насичених одноосновних карбонових кислот і одноатомних насичених спиртів. Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, основними оксидами, лугами, солями. Заміщення гідроксила в карбоксилі кислоти на галоген, залишок кислоти, залишок спирту, аміногрупу. Механізм цих реакцій. Реакції за участю радикалів карбонових кислот (взаємодія з галогенами). Залежність сили карбонових кислот від їхнього складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної групи і вуглеводневого радикалу. Порівняння кислотних властивостей карбонових кислот в межах гомологічного ряду. А також зі спиртами, фенолом і неорганічними кислотами. Особливі хімічні властивості метанової кислоти. Добування метанової кислоти окисненням метану, взаємодією карбон (ІІ) оксиду з натрій гідроксидом із подальшою дією хлоридної кислоти. Добування етанової кислоти окисненням бутану, етанолу, етаналю. Застосування нижчих насичених одноосновних карбонових кислот.

Поняття про багатоманітність карбонових кислот. Насичені вищі жирні кислоти: пальмітинова та стеаринова, особливості їх будови, біологічне значення як складової частини жирів та фосфоліпідів. Поняття про ароматичні кислоти. Поняття про двоосновні карбонові кислоти.

Ненасичені карбонові кислоти. Будова молекул, номенклатура та ізомерія. Просторова ізомерія ненасичених карбонових кислот, малеїнова та фумарова кислоти, різниця їх фізичних і хімічних властивостей. Методи добування ненасичених карбонових кислот. Фізичні властивості. Особливості хімічних властивостей як ненасичених сполук: взаємодія з воднем, галогенами, окиснення. Окремі представники ненасичених карбонових кислот та їх застосування. Акрилова та метакрилова кислоти. Добування поліметилметакрилату, його властивості та застосування. Ненасичені вищі жирні кислоти: олеїнова, лінолева та арахідонова кислоти, їх будова та біологічне значення як складових компонентів жирів, фосфоліпідів і незамінних факторів харчування (вітамін F).

Генетичний зв'язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами та кислотами.
Лабораторна робота 8.

а) Виявлення етанової кислоти.

б) Якісна реакція на щавелеву кислоту.
Лабораторна робота 9.

Відношення олеїнової кислоти до розчину калій перманганату та бромної води.


Тема 9. Естери. Жири (8 годин).

Склад, хімічна будова естерів. Ізомерія та номенклатура. Методи добування. Реакція естерифікації, її механізм. Оборотність реакції естерифікації. Гідроліз естерів у кислому та лужному середовищах. Поширеність естерів у природі. Окремі представники та їх застосування.

Жири, їх склад, хімічна будова. Поширеність у природі. Фізичні властивості, жири тверді та рідкі. Йодне число жирів. Хімічні властивості жирів. Гідроліз жирів за різних умов, гідрування жирів. Поняття про фосфоліпіди. Біологічне значення жирів та фосфоліпідів. Застосування жирів у медицині, для приготування лікарських засобів. Застосування жирів у техніці. Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист довкілля від забруднення синтетичними мийними засобами.
Лабораторна робота 10.

Синтез етилетаноату.


Лабораторна робота 11.

а) Відношення рідкого жиру до розчину калій перманганату та бромної води.

б) Витіснення жирних кислот із рідкого мила за допомогою сульфатної кислоти.

в) Реакція омилення рідкого жиру.

г) Нерозчинність кальцієвого мила у воді.
Лабораторна робота 11.

а) Відношення рідкого жиру до розчину перманганату калію та бромної води.

б) Витіснення жирних кислот із рідкого мила за допомогою сірчаної кислоти.

в) Реакція омилення рідкого жиру.

г) Нерозчинність кальцієвого мила у воді.
Тема 10. Вуглеводи (16 год).

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Моносахариди. Будова молекул, ізомерія, стереохімічна ізомерія моносахаридів. Глюкоза і фруктоза як представники гексоз, їх знаходження у природі, фізичні властивості. Хімічні властивості глюкози як альдегідоспирту: реакції окиснення і відновлення, взаємодія з купрум (П) гідроксидом, реакція естерифікації з амоніачним розчином аргентум (І) оксидом. Хімічні властивості фруктози. Бродіння гексоз. Поняття про пентози: рибоза і дезоксирибоза. Біологічне значення пентоз і гексоз. Застосування моносахаридів та їх похідних як лікарських засобів. Поняття про оптичну ізомерію.

Дисахариди. Глікозидо-глікозний та глікозидо-глікозидний характер зв’язків у молекулах дисахаридів.

Відновлюючі дисахариди: мальтоза, лактоза, целобіоза. Склад, будова молекул. Хімічні властивості: реакції окислення, утворення глікозидів, реакції з купрум (П) гідроксидом, утворення етерів. Знаходження у природі Мальтози, Лактози, Целобіози та біологічне значення цих вуглеводів. Невідновлюючий дисахарид сахароза, склад і будова молекули. Знаходження у природі. Фізичні властивості. Хімічні властивості: гідроліз, інверсія сахарози. Інвертний цукор. Біологічне значення сахарози. Добування цукру з цукрових буряків.

Полісахариди, класифікація. Гомополісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза. Знаходження у природі. Складові частини крохмалю: амілоза й амілопектин, будова молекул, фізичні та хімічні властивості: реакція з йодом, гідроліз. Біологічне значення крохмалю. Глікоген, знаходження його у тканинах людини, будова молекули, гідроліз, значення як депо глюкози в організмі. Целюлоза, будова молекули, знаходження у природі. Фізичні та хімічні властивості целюлози: гідроліз, термічний розклад естерів. Застосування целюлози та її похідних у народному господарстві та медицині. Волокна. Класифікація волокон. Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна. Короткі відомості про гетерополі-сахариди та їх біологічне значення.
Лабораторна робота 12.

а) Розчинення купрум (П) гідроксиду глюкозою (якісна реакція на спиртові групи у складі глюкози).

б) Окиснення глюкози купрум (П) гідроксиду (якісна реакція на альдегідну групу).

в) Якісна реакція на фруктозу (реакція Селиванова).


Лабораторна робота 13.

а) Наявність відновлюючих властивостей у лактози (реакція з купрум (П) гідроксиду).

б) Відсутність відновлюючих властивостей у сахарози.
Лабораторна робота 14.

а) Взаємодія крохмалю з йодом (якісна реакція на крохмаль).

б) Гідроліз крохмалю.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПояснювальна записка Додаткові інтегровані питання до робочої навчальної програми з дисципліни "Світова література"
Світова література” (для учнів 10-го та 11-го класів) розроблені викладачами Українського медичного ліцею Національного медичного...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconЛитвинова Тетяна Федорівна доктор історичних наук, професор кафедри історії України. Навчальна програма
Розроблено та внесено: Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою
Програма вступного екзамену з хімії на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності "Хімія". –...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма навчальної дисципліни
Навчальна програма складена на основі: навчального плану, затвердженого Ректором Львівського національного університету імені Івана...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди) з хімії д
Землі І проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconМас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародної журналістики
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconКараман Ольга Володимирівна, професор кафедри української мови, кандидат педагогічних наук; Удовиченко Лариса Миколаївна, доцент кафедри української літератури І компаративістики, кандидат педагогічних наук робоча програма
Робоча програма з «Методики профільного навчання української мови І літератури» для студентів за освітньою програмою: Українська...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconІноземних мов для спеціальних цілей
Мачинська Н.І., доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету...
Програма складена викладачами кафедри медичної та загальної хімії нму імені О. О. Богомольця: професор калібабчук в. О iconНавчальний посібник Тернопіль Видавництво «Підручники І посібники»
Рецензенти: В. В. Ільїн, доктор філософських наук, професор кафедри економічної теорії Київського національного університету імені...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка