Програма та плани семінарських занять з курсу "історія держави І права зарубіжних країн"



Сторінка1/7
Дата конвертації13.04.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Сумський державний університет


3165 Програма та плани семінарських занять

з курсу

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”
для студентів юридичного факультету
спеціальності “Правознавство”

денної форми навчання


Суми


Сумський державний університет

2011
Програма та плани семінарських занять з курсу “Історія держави і права зарубіжних країн”/ укладачі:


В. М. Власенко, В. А. Нестеренко. – Суми: Сумський державний університет, кафедра історії, 2011. – 63 с.

ВСТУП
Метою курсу “Історія держави і права зарубіжних країн” є визначення закономірностей зародження, розвитку та функціонування держави і права у світі в найрізноманітніших аспектах їх взаємодії, сприяння формуванню правової культури і правосвідомості майбутніх фахівців-юристів.

Курс покликаний допомогти майбутньому фахівцю у галузі правознавства засвоїти категоріально-понятійний апарат історико-правової науки, знати основні віхи розвитку світового державотворчого процесу. Вивчення цього курсу безпосередньо вплине на формування наукового світогляду і загальної культури, дасть можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку зарубіжних країн.

Завдання, що стоять при вивченні даного курсу, полягають у формуванні у студентів певного обсягу знань про державу і право, набуття навичок аналізу державно-правових явищ, подій, інститутів та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійному узагальненні історико-правової інформації.

Для вивчення курсу навчальним планом передбачено 25 лекцій (50 годин), 20 семінарських занять (40 години) та 4 індивідуальні заняття (8 годин). Кожна тема семінарського заняття містить план, перелік тем рефератів і список рекомендованої літератури.

ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1

Вступ. Теоретико-методологічні засади курсу
План

1. Предмет, завдання, функції та методологія курсу.

1. Предмет курсу. Місце історії держави і права зарубіжних країн серед юридичних дисциплін. Методологія курсу. Періодизація та структура курсу. Марксистський і цивілізаційний підходи. Діалектичний, історичний, системно-структурний, статистичний, історико-порівняльний методи, принципи об’єктивності та соціального підходу.



Стародавній світ

Держави і право Стародавнього Сходу
Тема 2

Держава і право Стародавнього Єгипту
План

1. Загальна характеристика держав та суспільств
Стародавнього Сходу.


2. Державний лад та соціальна структура
Стародавнього Єгипту.


3. Давньоєгипетське право та суд.

1. Виникнення перших держав: природні умови, прив’язаність до великих річок, іригаційне землеробство. Розпад первіснообщинного ладу. Військова демократія (народні збори, рада старійшин, військові вожді). Формування державного апарату навколо військового вождя. Східна деспотія (теократія). Замкненість соціальних груп. Сільська община. Патріархальне рабство. Джерела рабства. Звичаєве право. Казуальний характер законодавства, його пов’язаність з релігією і мораллю.

2. Клімат і природні умови. Розвиток продуктивних сил. Поява соціальної диференціації. Виникнення приватної власності та експлуатації. Військова демократія. Розподіл населення за територіальною ознакою. Роль сільської общини. Передумови для об’єднання областей. Східна деспотія (теократія). Фараон –спадковий монарх. Обожнення фараона. Джаті (візир) – глава чиновницького апарату. Головний скарбник. «Начальник усіх царських робіт». Централізована система управління. Номархи. Збройні сили.

Панівна верхівка. Жреці. Аристократія. Цивільні і військові чиновники. Значний прошарок купців, торговців, лихварів, дрібних крамарів. Основна маса населення: селяни-общинники, ремісники. Раби. Риси патріархального рабства. Джерела рабства.

3. Джерела права. Звичаєве право і закон. Право власності. Зобов’язальне право. Договірне право. Шлюбно-сімейне і спадкове право. Кримінальне право. Суд. Поєднання адміністративної і судової влади. Судочинство державне і храмове.

Тема 3


Держава і право в країнах Месопотамії
План

1. Стародавні держави в Месопотамії.

2. Державний лад і структура суспільства

Давнього Вавилону.

3. Право країн Месопотамії.

1. Клімат і природні умови. Розвиток продуктивних сил. Поява соціальної диференціації. Виникнення приватної власності та експлуатації. Військова демократія. Розподіл населення за територіальною ознакою. Роль сільської общини. Міста-держави. Ур. Урук. Лагаш. Ниппур.

2. Східна деспотія. Монарх: патесі, лугаль. Центральна адміністрація. Нубанда (візир). Скарбник. Начальник царської гвардії й охорони. Адміністративний поділ. Провінції, округи, міста, общини. Місцева адміністрація. Місцеві патесі. Ісакку (губернатор). Шаккаку (керівник округу). Рабіану (керівник міста). Старійшина. Збройні сили.

Сільська община – єдина форма соціальної організації вільних людей. Соціальна стратифікація. Вільні люди. Авілум. Мушкенум. Тамкари. Жерці. Селяни-общинники. Ремісники. Низи міського населення. Невільні люди. Раби. Джерела рабства. Патріархальне рабство.

3. Джерела права. Звичаєве право. Збірники законів. Закони царя Хаммурапі. Право власності. Зобов’язальне право. Договірне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Злочини і покарання. Судова система. Державний, світський, храмовий, общинний суди. Поєднання адміністративних і судових функцій. Поява професійних суддів за часів царя Хаммурапі. Судові помічники та виконавці. Судовий процес. Докази.

Тема 4


Держава і право Стародавньої Індії
План

1. Держави Стародавньої Індії.

2. Суспільний лад та державний устрій.

3. Право Стародавньої Індії. Закони Ману.
1. Клімат і природні умови. Розвиток продуктивних сил. Поява соціальної диференціації. Виникнення приватної власності та експлуатації. Вторгнення аріїв. Військова демократія. Розподіл населення за територіальною ознакою. Роль сільської общини. Рабовласницькі держави в долинах Гангу та Інду (II тис. до н.е. -IV ст. до н.е.). Держава Маур’їв (IV - ІІІ ст. до н.е.).

2. Монархії. Царі (раджі). Махараджі. Центральне управління. Головні галузі управління: фінансове, військове, відомство громадських робіт. Мантрин. Рада при царі (матрипарішад) – дорадчий орган. Збройні сили. Військова рада та її колегії. Адміністративний поділ. Провінції. Округи. Міста. Сільські поселення.

Соціальна структура. Поділ на варни (касти). Брахмани. Кшатрії. Вайшії. Шудри. Чандали. Раби. Патріархальне рабство.

3. Джерела права. Звичаєве право. Дхарма. Збірники дхарм – «Закони Ману», Гаутами, Анастомби. Артхашастра – політичний і юридичний трактат. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право. Суд. Поєднання адміністративних і судових функцій.

Тема 5

Держава і право Стародавнього Китаю
План

1. Утворення держави.

2. Державний устрій та суспільний лад.

3. Основні риси права. Суд.
1. Клімат і природні умови. Розвиток продуктивних сил. Поява соціальної диференціації. Розподіл населення за територіальною ознакою. Роль сільської общини.

2. Періодизація історії Давнього Китаю. Держава Шань (Інь). Держава Чжоу. Держава Цінь. Держава Хань. Пережитки родоплемінної військової демократії. Східна деспотія (теократія). Ван. Обожнювання правителя (тяньцзи). Розгалужений державний апарат. Сян (дворецький). Головні радники вана. Двірцева система управління.

Панівна верхівка. Аристократія. Жреці. Воєначальники. Чиновники. Вільні общинники. Раби державні і приватні.

3. Співвідношення норм моралі і норм права. Право власності. Об’єкти права власності. Зобов’язальне право. Види договорів. Застава. Відстрочка платежів. Кримінальне право. Злочини і покарання. Суд.



Держави і право Античності
Тема 6

Держава і право Стародавньої Греції (Афіни)
План

1. Загальна характеристика Античного світу.

2. Гомерівська Греція.

3. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея, Солона і Клісфена.

4. Афінська демократія періоду розквіту.

5. Основні риси афінського права.

1. Термін «античність». Хронологічні межі періоду. Особливості державотворення: вплив найдавніших цивілізацій, розвиток мореплавства і торгівлі, швидкий розпад первіснообщинних відносин, боротьба вільного населення проти знаті, різноманітність форм державного правління. Рабовласницький характер економіки, формування приватної власності, класичного рабства. Розпад сільської общини. Поліс. Сінойкізм. Суспільний поділ: громадяни (повноправні, неповноправні), раби. Звичаєве право. Формування законів.

2. Клімат і природні умови. Ахейці, іонійці, дорійці. Розвиток продуктивних сил. Поява соціальної диференціації. Класичне рабство. Розподіл населення за територіальною ознакою. Рабство – основа всієї системи виробництва і виробничих відносин. Поліс. Союзи полісів. Гомерівська Греція. Рада старійшин – булє. Базилевс. Народні збори – агора. Військова демократія.

3. Реформи Тезея. Реформи Солона. Економічні реформи. Реформи Клісфена.

4. Реформи Перікла. Народні збори – еклесія. Рада 500 – булє. Колегії. Службові особи: агораноми, архонти, стратеги, начальник порту.

Вільні люди. Громадяни, їх політичні й економічні права. Статус жінок. Метеки. Вільновідпущеники. Раби. Джерела рабства. Класичне рабство.

5. Ареопаг. Геліея – суд присяжних. Суд ефетів. Колегія одинадцяти. Колегія тридцяти (сорока). Державні третейські суди – суди діететів у філах і демах. Приватні третейські суди. Джерела права. Звичай. Судові промови спеціальних ораторів. Закони Драконта. Право власності. Зобов’язальне право. Види договорів. Способи забезпечення виконання зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Кримінальне право. Види злочинів. Види покарань. Судовий процес.

Тема 7


Держава і право Стародавньої Греції (Спарта)
План

1. Утворення Спартанської держави. Державний устрій.

2. Суспільний лад. Звичаї і традиції.

3. Суд. Основні риси права.
1. Клімат і природні умови. Розвиток продуктивних сил. Особливості спартанського суспільства. Реформи Лікурга. Особливості державного устрою Спарти. Царська влада. Повноваження двох царів (архагетів). Герусія – рада старійшин, її склад і повноваження. Народні збори – апелла. Колегія ефорів.

2. Особливості соціальної структури Спарти. Вільні люди. Спартіати. «Община рівних». Періеки. Невільні люди (ілоти). Риси рабства.

3. Судові повноваження царів, ефорів, герусії, апелли. Збройні сили. Джерела права. Звичай. Закони. Право власності. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право.

Тема 8


Держава і право Стародавнього Риму.

Період республіки

План


1. Утворення Римської держави. Реформи Сервія Тулія.

2. Римська держава періоду республіки. Структура
суспільства.


3. Криза і падіння республіки.

4. Римська держава в період імперії.

5. Римське право та суд.

1. Природні умови. Населення. Грецькі колонії. Римське суспільство у додержавний період. Рід. Патриції, клієнти, плебеї. Народні збори. Цар (рекс). Сенат. Жрецькі колегії. Реформи Сервія Тулія. Зміни в соціально-політичному устрої римського суспільства. Кінець царського періоду. Криза республіки. Реформи Гракхів. Військові реформи. Громадянські війни. Повстання Спартака. Тріумвірати.

2. Державний устрій періоду республіки. Народні збори: куріатні, центуріатні, трибутні коміції. Сенат. Магістрати ординарні й екстраординарні. Риси магістратур: виборність, колегіальність, недовготривалість, безоплатність, відповідальність перед народом. Консули. Претори. Цензори. Трибуни. Едили. Квестори. Диктатор. Начальник кінноти. Місцеве управління. Види міст-общин. Союзники. Колонії. Провінції.

Соціальна структура. Вільні люди. Громадяни: повноправні і неповноправні. Патриції. Плебеї. Вільновідпущеники. Чужоземці. Латини. Перегрини. Невільні люди. Раби. Джерела рабства.

3. Поглиблення суспільних протиріч: оптимати, вершники, люмпен-пролетарі. Реформи братів Гракхів. Військова реформа Гая Марія і її наслідки. Реформи Сулли. Повстання Спартака. Громадянські війни. Перший і другий тріумвірати. Юлій Цезар. Октавіан Август. Падіння республіки.

4. Принцепс-імператор. Його компетенція. Сенат. Провінції імператорські і сенаторські. Народні збори. Магістратури. Органи принцепса. Прибічна рада (консиліум). Префект Риму. Префект Преторія. Імператорська канцелярія. Збройні сили. Соціальна структура. Сенаторський стан. Вершники. Плебс. Муніципальна знать. Раби.

Пізня римська імперія – домінат. Реформи Діоклетіана. Імператор. Особиста канцелярія. Консисторіум. Комітет приватного майна. Комітет священних щедрот. Відомство двору. Відомство столиці. Сенат. Армія. Поділ імперії на дві частини – Західну і Східну.

5. Судові функції народних зборів, сенату, консулів, еділів. Колегія понтифіків. Рекуператори. Арбітри. Колегія центумвірів. Судовий процес. Збройні сили. Джерела права. Звичай. Рішення сенату (сенатус-консульти). Закони XII таблиць. Едикти магістратів. Право народів. Діяльність юристів. Суб’єкти права. Право власності. Права на чужу річ. Зобов’язальне право. Сімейне право. Спадкове право. Кримінальне право. Судочинство.

Джерела права в період імперії. Постанови Сенату (сенатус-консульти). Розпорядження імператора (конституції). Види конституцій: едикти, декрети, рескрипти, мандати. Діяльність римських юристів. Інституції Гая. Суб’єкти права. Речове право. Зобов’язальне право. Кримінальне право. Судочинство.

Середньовіччя
Тема 9

Держава і право середньовічної Франції
План

1. Загальна характеристика розвитку держав і суспільств епохи Середньовіччя.

2. Виникнення держави франків та її устрій.

3. Ранньофеодальна та станово-представницька монархія у Франції.

4. Державний і суспільний лад у період абсолютизму.

5. Право та суд у середньовічній Франції.

1. Хронологічні рамки середніх віків. Шляхи переходу до феодалізму. Еволюція феодальної державності: ранньофеодальна, ленно-васальна (сеньйоральна, феодальна роздробленність), станово-представницька, абсолютна монархії. «Партикуляризм» права середньовічної Європи. Особливості соціальної стратифікації і правового становища окремих груп населення.

2. Етапи розвитку Франкської держави. Правління Меровінгів. Посилення феодальної залежності. Правління Каролінгів. Реформа Карла Мартелла. Державний устрій. Король. Рада короля. Березневі (травневі) поля. Майордом. Сенешал. Двірцевий граф (пфальцграф). Маршал. Камерарій. Референдарій. Канцелярія. Військо. Адміністративний поділ. Герцогства і графства. Паги (округи). Сотні. Общини (марки). Місцеві органи державного управління. Герцог. Граф. Центенарій. Вікарій.

3. Розпал Франкської імперії. Державний лад періоду феодальної роздробленості. Король. Королівська рада. Королівський скарбник. Скарбниця. Великий конетабль. Маршал. Канцлер. Канцелярія. Сенешал. Прево. Королівська курія. Рахункова палата. Мала королівська рада. Паризький парламент (вищий суд). Основні риси суспільного ладу. Серви. Вілани. Баналітет. Система сюзеренітету-васалітету. Король. Герцог. Граф. Маркіз. Барон. Віконт. Шевальє (лицар). Суд. Військо.

Посилення королівської влади. Зростання ролі міст. Міське самоврядування. Судова і фінансова реформи Людовика IX. Основні риси суспільного ладу. Розвиток товарно-грошових відносин. Ценз. Стани. Духовенство. Дворянство. Третій стан. Державний устрій. Генеральні штати. Провінційні штати. Великий березневий ордонанс 1357 р. Органи управління. Державна (Велика) рада. Рахункова палата. Урядовці. Канцлер. Конетабль. Камерарій. Палатини. Секретарі. Місцеві органи управління. Адміністративний поділ. Бальяжі. Превотажі. Комуни. Суд. Парламенти. Церковні суди. Прокуратура. Військові реформи XIV-XV ст.

4. Основні риси суспільного ладу. Поява буржуазії. «Дворяни мантії» і «дворяни шпаги». Становий поділ населення. Абсолютна монархія. Органи влади й управління. Зростання бюрократичного централізованого апарату управління. Державна рада. Суд. Військо.

5. Судові органи держави франків. Король. Рада короля. «Суд сотні». Рахінбурги. Скабіни. Суд сеньйора. Церковний суд. Основні риси феодального права. Регулювання поземельних відносин. Право-привілей. Відсутність чіткого поділу на галузі права. Партикуляризм. Вплив на розвиток права релігійних догматів. Рецепція римського права. Джерела права. Звичаєве право. Варварські правди. «Салічна Правда». Галузі феодального права. Право земельної власності. Іерархічність і становий характер землеволодіння. Обмеження у розпорядженні земельною власністю. Сімейне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Джерела права в період розвитку феодалізму. Звичаєве право (кутюми). Приватні кодифікації звичаєвого права. Великий збірник звичаїв Нормандії 1255 р. Великий збірник звичаїв Франції 1389 р. Кутюми Бовезі 1282 р. Стародавній кутюм Бретані 1330 р. Канонічне (церковне) право. Ордонанси, едикти, декларації короля. Рішення Генеральних штатів. Кодекс Генріха III 1587 р. Збірники законів. Право феодальної земельної власності. Зобов’язальне право. Сімейне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Тема 10

Держава і право в середньовічній Англії
План

1. Ранньофеодальна монархія в Англії.

2. Період станово-представницької монархії.

3. Державний і суспільний лад у період абсолютизму.

4. Право та суд у середньовічній Англії. “Велика хартія вольностей 1215 р.”

1. Ранньофеодальна монархія. Англосаксонські королівства. Ерли та керли. Король. Уїтенагемот (рада знаті). Створення єдиної держави. Екберт. Альфред Великий. Завоювання Англії датчанами. Кнут Великий. Нормандське завоювання 1066 р. Вільгельм Завойовник. Особливості системи сюзеренітету-васалітету в Англії. Король. Великі барони. Графи. Лицарі. Державний лад. Король. Велика рада. Королівська курія. Юстиціарії. Рахункова палата («палата шахівниці»). Управління палацом. Конетабль, Маршал. Камерарій. Канцлер. Реформи Генріха II. Судова реформа. Суд королівської курії. Суд королівської лави. Суд загальних позовів. Інститут роз'їзних суддів. Інститут присяжних обвинувачів. Військова реформа. Велика хартія вільностей 1215 р. Основні риси суспільного ладу.

2. Станово-представницька монархія. Оформлення суспільних станів. Оксфордські провізії. Вестмінстерські провізії. Громадянська війна. Зразковий парламент. Палата лордів. Палата общин. Функції парламенту. Процедура імпічменту.

3. Незавершений абсолютизм. Війна Троянд. Тюдори. Церковна реформа. Правління Стюартів. Державний устрій. Таємна рада. Лорд-канцлер. Лорд-скарбник. Лорд-охоронець великої печатки. Лорд-адмірал. Зоряна палата. Висока комісія. Вестмінстерські суди. Суд королівської лави. Суд загальних позовів. Суд канцлера. Суд справедливості. Вищий суд адміралтейства. Парламент. Адміністративний поділ. Графство. Лорд-лейтенант. Мирові судді. Церковний приход.

4. Основні риси права. Джерела права. Звичаєве право. Правда Іне. Правда Альфреда. Англійське загальне право. Судова практика. Збірники судових протоколів. «Свитки позовів». Закони (статути). Королівські накази. Система «справедливості». Прецедент. Вплив римського права. Наукові трактати юристів. «Про закони і звичаї Англії» Гленвіля. «Про закони і звичаї Англії» Брайтона. «Про земельні держання» Літгльтона. Право феодальної земельної власності. Зобов’язальне право. Сімейне право. Злочини і покарання. Судовий процес. «Велика хартія вольностей» 1215 р.

Тема 11


Держава і право середньовічної Німеччини
План

  1. Ранньофеодальна монархія в Німеччині.

  2. Станово-представницька монархія.

  3. Особливості абсолютної монархії.

  4. Право та суд у середньовічній Німеччині.

1. Ранньофеодальна держава. Оттон І і створення імперії. Імператор. Королівський палац. Стольник. Чашник. Камерарій. Маршал. Канцлер. Капелан. Дворецький (майордом). Міністеріали. Збори феодалів. Рада при імператорі (гофтаг). Герцогства. Основні риси суспільного ладу. Формування станів. Лицарство. Селянство. Міщани. Феодальна ієрархія. Система сюзеренітету-васалітету. Імператор. Архієпископи. Герцоги. Князі. Маркграфи. Вільні пани. Однощитові лицарі. Селяни вільні і залежні. Колони. Серви. Літи.

2. Політична децентралізація. «Золота булла» 1356 р. Виборність імператора. Колегія курфюрстів. Класифікація міст: імперські, вільні, князівські. Державний устрій. Рейхстаг. Курії курфюрстів, князів, графів, вільних панів та Імперських міст. Імператор. Ландтаги: склад і компетенція. Міське самоврядування. Рада. Магістрат. Бургомістр. Союзи міст: Ганзейський, Швабський і Рейнський. Судоустрій. Феодальний (вотчинний) суд. Церковні суди. Міські суди. Князівські суди. Окружні суди. Суди фемів.

3. Реформація і селянські війни. Своєрідність абсолютизму у Німеччині. Князівський абсолютизм. Пруссія. Поліцейський абсолютизм. Таємна рада, її департаменти: закордонних справ, юстиції, внутрішніх справ. Директорії. Ландрати (земські ради). Австрія. Просвітницький абсолютизм. Таємна рада. Конференція. Військова рада. Державна рада. Реформи Марії-Терезії та Йосипа II.

4. Основні риси феодального права. Джерела права. «Саксонське зерцало». «Зерцало німецьких людей». «Швабське зерцало». Міське право. Магдебурзьке право. Римське право. Канонічне (церковне) право. Постанови рейхстагу. Кодифікація права. «Кароліна» 1532 р. Кримінальне уложення Баварії. Кримінальне уложення Марії-Терезії (Терезіана) 1708 р. Прусське земське уложення 1794 р. Право феодальної земельної власності. Зобов’язальне право. Сімейне право. Злочини і покарання. Судовий процес.
Тема 12

Держава і право Візантії
План

1. Державний лад.

2. Суспільний устрій.

3. Правова система.

1. Особливості державного устрою у IV-VII ст. Імператор (василевс). Виборність імператора. Сенат (синкліт). Державна рада (консисторія). Дими. Зміни у державному устрої у УШ-ХІ ст. Централізована система управління. Державна рада (консисторія). Префекти преторіїв. Префект столиці (голова сенату). Магістр. Квестор (голова консисторії). Комітети фінансів. Відомство двору. Особиста охорона. Особиста канцелярія. Таємна поліція. Пошта. Військо.

2. Формування феодальних відносин. Колонат. Сусідська община (митрокомія). Феодальна вотчина. «Екскурсія». Умовне землеволодіння. Феодали. Селяни. Парики. Пожалування землі (пронії). Клієнтела. Стратіоти. Пізньовізантійський феодалізм.

3. Джерела права. Кодифікація римського права. Звід законів імператора Юстиніана: Дигести, Інституції, Кодекс Юстиніана. Еклога (вибрані закони). Землеробський, Військовий, Морський, Моїсеїв закони. Прохірон. Базиліки. Приватні юридичні компіляції: «Керівництво до законів», «Шестикнижжя». Канонічне право. Номоканон. Трактати з церковного права (Кодекс Граціана). Звід канонічного права. Галузі права. Право власності. Зобов’язальне право. Сімейне право. Злочини і покарання. Суд. Судочинство. Інститут «вселенських суддів».


Тема 13

Держава і право Арабського халіфату
План

1. Державний та суспільний устрій.

2. Мусульманське право.
1. Розклад родоплемінного ладу в арабських племен. Соціальна і майнова диференціації. Виникнення ісламу. Вплив ісламу на державотворчі процеси. Формування військово-релігійної організації. Ліквідація племінного сепаратизму. Об’єднання Аравії.

Суспільний лад. Арабський халіфат. Халіфи. Пережитки родоплемінного ладу. Державний устрій. Влада халіфа: імамат, емірат. Централізована теократична монархія. Центральні органи управління (дивани): диван-ал-джунд (військове відомство), диван-ал-харадж (фінансове відомство), диван-ал-барид (відомство громадських робіт). Місцеві органи управління. Еміри. Розпад Арабського халіфату.

2. Шаріат. Джерела права. Коран. Сукна. Іджма. Фетва. Укази і розпорядження халіфа. Звичаєве право. Види злочинів. Система покарань. Цивільне право. Види земельної власності: Хіджаз, вакуф, мульк, ікта. Суд і судочинство.

Новий час
Тема 14

Становлення і розвиток буржуазної
держави і права в Англії

План

1. Загальна характеристика розвитку держав і суспільств Нового часу.

2. Англійська буржуазна революція 1640-1660 рр.

3. Реставрація Стюартів 1660-1688 рр. Утвердження конституційної монархії.

4. Зміни в політичному устрої Англії у XVIII – поч. ХХ ст.

5. Буржуазне право та суд в Англії.

1. Хронологічні рамки Нового часу. Криза феодалізму і розвиток буржуазних (ринкових) відносин. Буржуазні революції. Колоніальна експансія. Поширення ідей Реформації і Просвітництва. Буржуазія і пролетаріат. Зміни в державному устрої: республіка, конституційна (парламентська) монархія, авторитарні режими. Подолання правового партикуляризму. Формування національних правових систем. Англосаксонська і континентальна правові системи. Утвердження юридичної рівності громадян. Приватна власність – основа буржуазного права.

2. Причини і передумови Англійської буржуазної революції. Періодизація революції. Конституційний етап (1640-1642 рр.). «Велика ремонстрація» 1 грудня 1641 р. Період громадянських воєн (1642-1649 рр.). Військова реформа. Встановлення конституційної монархії. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.). Оформлення республіканського ладу. Палата общин. Державна рада. Період військової диктатури (1653-1660 рр.). Протекторат О.Кромвеля. Конституція «Знаряддя управління» 16 грудня 1653 р. Лорд-протектор. Державна рада. Парламент. Канцлер. Скарбник. Охоронець великої печатки. Адмірал. Генерал-губернатори. Суд королівської лави. Суд загальних позовів.

3. Реставрація Стюартів. Відновлення попередньої виборчої системи, структури парламенту. Оформлення політичних партій: торі та вігі. Двірський переворот «Славна революція». Утвердження буржуазної конституційної монархії. «Біль про права» 1689 р. «Акт про престолонаслідування»


1701 р. Принципи конституційної монархії. Парламентаризм. Поділ влади. Незмінність суддів. Гарантії основних свобод у парламенті.

4. Зростання ролі парламенту. Послаблення влади короля. Кабінет міністрів. Розвиток промислового капіталізму. Нові соціальні групи. Виборча система 1832 р. Чартизм. Розквіт промислового капіталізму. Робітнича аристократія. Виборча реформа 1867 р. Англія в період переходу до імперіалізму. Виборча реформа 1884-1885 рр. Політичні партії. Уряд і парламент.

5. Англосаксонська система буржуазного права. Судовий прецедент. Судова практика. Судова реформа 1873-1875 рр. Статутне право. Розвиток цивільного права. Кримінальне право і процес. Сімейне право.

Тема 15


Становлення і розвиток буржуазної
держави і права у Франції

План

1. Велика французька буржуазна революція 1789-1794 рр. Виникнення буржуазної держави.

2. Розвиток буржуазної держави у Франції в 1795-1871 рр.

3. Паризька комуна 1871 р.

4. Третя республіка у Франції 1871-1917 рр.

5. Буржуазне право та суд у Франції.
1. Соціально-економічні, ідеологічні і політичні причини революції. Рушійні сили революції. Періодизація революції. Початок революції. Перетворення Генеральних штатів на Установчі збори. Конституційна монархія. Знищення феодалізму. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. Перший виборчий закон. Законотворча діяльність Установчих зборів. Конституція 1791 р. Національні збори. Король. Судова влада. Політичні угрупування. Фельяни. Жирондисти. Якобінці.

Жирондистська республіка. Повалення монархії. Комуна. Національний конвент. Національний кримінальний трибунал. Тимчасовий виконавчий комітет. Проголошення республіки.

Якобінська республіка. Встановлення диктатури якобінців. Конституція 1793 р. Законодавчий корпус (Національні збори). Виконавча рада: начальники загального управління, агенти зовнішніх відносин. Департаментські збори вибірників. Первинні збори у кантонах. «Декларація прав людини і громадянина» 1793 р. Революційний уряд. Національний конвент. Комітет законодавства. Комітет громадського порятунку. Комітет громадської безпеки. Революційний трибунал. Паризький якобінський клуб. Відомства. Революційна армія. Падіння якобінської диктатури.

2. Термідоріанський переворот. Конституція 1795 р. Вищі органи влади. Законодавчий корпус. Рада старійшин. Ради п’ятисот. Віковий ценз. Директорія. Керівники департаментів. Міністри. Військове командування. Імперія. Державний переворот Наполеона Бонапарта. Консульство (консулат). Конституція 1799 р. Вищі органи влади. Державна рада. Трибунат. Законодавчий корпус. Охоронний сенат. Уряд. Повноваження першого, другого і третього консулів. Посли. Міністри. Судді. Місцева адміністрація. Виборче право. Проголошення імперії.

Легітимна монархія. Хартія 1814 р. Реставрація монархії Бурбонів. Король. Парламент. Палата перів. Палата депутатів. Липнева монархія. Революція 1830 р. Хартія 1830 р. Революція 1848 р. Проголошення республіки. Тимчасовий уряд.

Друга республіка. Конституція 1848 р. Принцип розподілу влад. Вищі органи влади. Національні збори. Державна рада. Президент Луї Бонапарт. Президентський переворот 1851 р. Розпуск Національних зборів. Конституція 1852 р. Вищі органи влади. Президент. Державна рада. Законодавчий корпус. Сенат. Реставрація імперії. Система бонапартизму. Конституція 1870 р. Війна з Пруссією. Падіння Другої імперії. Відновлення республіки.

3. Події 18 березня 1871 р. Національна гвардія. Центральний комітет Національної гвардії. Вибори до Ради Паризької Комуни. Декларація Комуни «До французького народу» від 19 квітня 1871 р. Державний устрій. Рада Паризької Комуни. 10 спеціальних комісій. Комітет громадського порятунку. Окружні муніципалітети. Суд і судочинство. Мировий суд. Палата цивільних справ. Спеціальний суд – Обвинувачувальне журі. Військові суди. Рада Паризької Комуни. Формування прокуратури. Принципи організації судового процесу: виборність, демократизація суду присяжних, рівність усіх перед законом, гласність суду, свобода захисту, здешевлення процесу. Відокремлення церкви від держави. Декрет про передачу промислових підприємств до рук робітничих асоціацій. Статут Лаврських майстерень з ремонту озброєнь. Регулювання розміру зарплати (максимального і мінімального). Заборона свавільних штрафів, нічної праці в пекарнях. Біржі праці. Відстрочка квартирної плати. Ревізія незаселених квартир. Демократизація системи освіти.

4. Закон про організацію Сенату від 24 лютого 1875 р. Конституційний закон про організацію державної влади від 25 лютого 1875 р. Закон про відносини державної влади від 16 липня 1875 р. Принцип розподілу влад. Державний устрій. Республіка. Національні збори; палата депутатів і сенат. Склад, виборча система, повноваження Національних зборів. Президент. Рада міністрів. Державна рада. Адміністративний поділ: департамент, округ, кантон, комуна. Префекти. Супрефекти. Представницькі органи: генеральні й окружні ради, муніципалітети. Політичні партії: монархічні, республіканські, соціалістичні. Державні перевороти 1877 і 1889 рр.

5. Правова система. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Торговий кодекс 1807 р. Кримінальний кодекс 1791 р. Кримінальний кодекс 1810 р. Закон Ле-Шапельє.

Тема 16


Становлення і розвиток буржуазної
держави і права в США

План

1. Війна за незалежність 1775-1783 рр. Виникнення буржуазної держави.

2. США наприкінці XVIII – початку ХХ ст.

3. Правова та судова системи.
1. Американські колонії Англії. Політика Англії щодо американських колоній. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Утворення конфедерації. Конгрес. Комітет штатів. Заснування федерації. Конституція 1787 р. Конгрес: сенат, палата представників. Президент. Верховний суд. Біль про права 1791 р.

2. Державне будівництво. Дж.Вашиштон. Уніфікація структури органів влади. Судова реформа. Конституційний нагляд. Збільшення кількості штатів. Формування політичних партій. Демократизація виборчої системи. Громадянська війна 1861-1865 рр. А.Лінкольн. Звільнення рабів. Гомстед-акт. «Реконструкція Півдня» 1867 р. Вищі органи влади штатів. Двопалатний парламент (Законодавчі збори): сенат, палата представників (збори). Генеральний аторней. Супер-інтенданти освіти. Аудитори. Контролери. Губернатор. Рада. Національна гвардія. Президентська республіка. Конгрес. Президент. Органи місцевого самоврядування. Сільський схід. Бюро комісарів. Бюро графства.

3. Інститути англійського права в США. Судовий прецедент. Рішення федеральних судів і судів штатів. Рішення Верховного суду США. Статутне право. Цивільне право. Кримінальне право: федеральне законодавство і законодавство штатів. Судова система. Федеральні суди. Верховний суд США. Апеляційні, окружні, районні суди. Спеціальні суди: військові трибунали, претензійний суд, суди територій і федерального округу Колумбія, митні суди, апеляційний суд із митних і патентних справ. Суди штатів. Загальні суди: митні суди і суди мерів, суди графств, окружні суди, верховні суди. Спеціальні суди: совісні суди, суди за заповітами. Федеральна прокуратура. Генеральний атторней.

Тема 16


Становлення і розвиток буржуазної
держави і права в Німеччині

План

1. Політичний розвиток Німеччини у 1800-1871 рр.

2. Об’єднання Німеччини. Суспільно-політичний розвиток наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

3. Становлення загальнонімецької правової системи.

1. Суперництво Пруссії та Австрії за вплив на німецькі землі. Війни з Наполеоном. Рейнський союз. Німецький союз. Союзний сейм. Митний союз. Рада уповноважених. Революція 1848 р. Конституція 1849 р. Палата держав. Палата народу. Імператор. Імперський суд. Прусська конституція 1850 р. Король. Парламент (ландтаг): палата панів і палата представників.

2. Політика короля Вільгельма І і глави уряду Отто фон Бісмарка. Північно-німецький союз 1866 р. Президент. Канцлер. Парламент: союзна рада (бундесрат) і рейхстаг. Конституція Німецької імперії 1871 р. Імператор (кайзер) – прусський король. Імперський канцлер. Статс-секретарі. Армія. Поліція. Судова система. Імперський суд. Земські суди. Дільничні суди. Прокуратура. Адвокатура. Виключний закон. Соціальні закони. Мілітаризація країни. Поразка у Першій світовій війні.

3. Австрійське цивільне уложення 1811 р. Саксонське цивільне уложення 1863 р. Німецьке цивільне уложення 1900 р. Торгове уложення 1897 р. Кримінальне уложення Прусії 1851 р. Кримінальне уложення Північно-Німецького союзу 1869 р. Кримінальне уложення 1871 р.

Тема 17

Становлення і розвиток буржуазної
держави і права в Японії

План

1. Революція Мейдзі. Реформи 1860-1880 рр.

2. Конституція 1889 р. Державний устрій.

3. Правова система і суд.
1. Соціально-економічна криза середини XIX ст. Натиск іноземного капіталу. Поразка сьогунату. Передача влади імператору. Аграрна реформа 1872-1873 рр. Реформа державного апарату. Імператор. Кабінет міністрів. Новий адміністративно-територіальний поділ. Підготовка до запровадження конституції. Виникнення політичних партій. Ліберальна партія. Партія конституційних реформ.

2. Конституція Японської імперії 1889 р. Вищі органи влади. Імператор. Кабінет міністрів. Таємна рада. Парламент: палата перів, палата депутатів, Генро (неконституційний орган). Новий адміністративно-територіальний поділ. Префектури. Міста. Сільські округи. Збройні сили. Закон про військову повинність 1872 р. Звичайні суди: районні та окружні суди. Адміністративні суди. Апеляційні суди. Великий суд правосуддя. Прокуратура. Адвокатура. Поліція.

3. Правова система. Звід цивільних законів 1898 р. Торговий кодекс 1899 р. Кримінальний кодекс 1880 р. Кримінальний кодекс 1907 р.

Новітня доба
Тема 18

Держава в США у Новітню добу
План

1. Загальна характеристика розвитку держав і суспільств Новітнього часу.

2. Основні тенденції державного розвитку.

3. «Новий курс» Рузвельта.

4. Зміни в законодавстві.
1. Хронологічні межі Новітнього часу. Соціальні і національно-визвольні революції. Світові війни. Розпад імперій і формування нових держав. Крах колоніальної системи. Поглиблення інтеграції на регіональному і міжнародному рівнях. Створення міжнародних організацій. Ліга Націй. ООН. Європейський союз. Еволюція держав ліберальної демократії. Авторитарні і тоталітарні режими. Подолання «елітарності» і демократизації політичної системи. Зближення і демократизація правових систем. Формування нових галузей права.

2. Перетворення США на класичну країну монополістичного капіталізму. Зміни у виборчій системі. Жінки здобули виборчі права. Раціональний поділ виборчих округів. Надання виборчих прав усім громадянам, яким виповнилося 18 років. Зрівнення у цивільних правах громадян, незалежно від расової приналежності. Зміни у партійній системі. Модернізація двопартійної системи. Комітети виборчих ділянок, національні партійні комітети, національні партійні з'їзди. Дифузія джерел формування державної політики. Зростання ролі союзів підприємців. Централізація державної влади. Розширення правоздатності загально-федеральної влади на чолі із президентом. Обмеження часу перебування на посаді президента двома термінами. Створення розгалуженого апарату управління. Типи державних установ: департаменти (міністерства), національні агентства, тимчасові комісії, бюро, колегії, адміністрації. Порядок призначення на вищі державні посади. Структура вищих органів влади. Судова система.

3. Світова економічна криза і США. Скорочення обсягів виробництва, розлад фінансової системи, банкрутство підприємств, масове безробіття. Заходи Ф.Д.Рузвельта. Стабілізація фінансово-банківської системи. Відбудова промисловості. Регулювання сільського господарства. Боротьба з безробіттям. Розвиток трудового і соціального законодавств.

4. Джерела права. Федеральний звід законів. Цивільне право. Уніфікація і кодифікація законів у штатах. Антитрестівське законодавство. Право власності. Зобов'язальне право. Сімейне право. Трудове і соціальне законодавство. Кримінальне право.

Тема 19

Держава у Великобританії у Новітню добу
План

1. Тенденції в розвитку та зміни в державному апараті Великобританії.

2. Зміни в правовій системі Великобританії.
1. Підсумки Першої світової війни. Нові колоніальні надбання. Розпад Британської імперії. «Співдружність націй». Еволюція партійної системи. Консервативна, лейбористська, ліберальна, комуністична партії. Національний фронт. Двопартійна система. Демократизація виборчої системи.

Конституційна монархія. Принцип розподілу влад. Парламент: палата общин, палата лордів. Корона в політичній системі. Уряд. Прем’єр-міністр. Таємна рада. Централізація державної влади. Судова система. Палата лордів. Апеляційний суд. Високий суд. Суд графства. Мировий суд. Суд Корони. Збройні сили. Поліція.

2. Джерела права. Судовий прецедент. Уніфікація права. Зростання ролі законів і підзаконних актів. Суб’єкти права. Акціонерні товариства. Товариства з обмеженою відповідальністю. Речове право. Право власності. Фінансова власність. Комерційна власність. Промислова власність. Зобов'язальне право. Сімейне право. Трудове і соціальне законодавство. Кримінальне право і процес.

Тема 20


Держава і право у Франції у Новітню добу
План

1. Третя республіка після Першої світової війни.

2. Четверта республіка.

3. П’ята республіка.

4. Зміни в правовій сфері.
1. Основні риси розвитку. Виборчі реформи. Поєднання принципів мажоритарної І пропорційної систем. Відновлення мажоритарної системи (1927 р.). Президент. Падіння ролі парламенту. Посилення ролі парламенту. Партійно-політична система. Багатопартійність. Партійні об'єднання: національний блок, лівий блок. Комуністична партія. Народний блок. Німецька окупація Франції. Кінець Третьої республіки.

2. Комітети й уряд Національного опору. Тимчасовий уряд. Перші установчі збори. Другі установчі збори. Конституція


1946 р. Парламентська республіка. Парламент: Національні збори, Рада республіки. Президент. Рада міністрів. Державна рада. Економічна рада. Конституційні реформи. Перемога комуністів на виборах до Національних зборів 1956 р.

3. Заколот військових в Алжирі. Надання парламентом генералу де Голю надзвичайних повноважень. Конституція


1958 р. Президент. Конституційна рада. Парламент: Сенат, Національні збори. Уряд. Державна рада. Економічна і соціальна ради.

4. Джерела права. Уніфікація права. Суб’єкти права. Речове право. Право власності. Фінансова власність. Комерційна власність. Промислова власність. Зобов’язальне право. Сімейне право. Трудове і соціальне законодавство. Кримінальне право і процес.

Тема 21

Держава і право Німеччини у Новітню добу
План

1. Веймарська республіка.

2. Період нацистської диктатури.

3. Державно-правовий розвиток Німеччини після Другої світової війни.

4. Зміни в правовій сфері.
1. Німеччина напередодні революції. Листопадова революція 1918 р. Установчі збори і Веймарська конституція 1919 р. Буржуазно-парламентська республіка. Парламент: рейхстаг, рейхсрат. Президент. Уряд. Рейхсканцлер. Верховний державний суд. Політичні партії.

2. Встановлення нацистської диктатури. Політичний режим. Зміни у державному устрої. Націонал-соціалістична партія. Посилення ролі уряду і фюрера. Поєднання влади рейхспрезидента і рейхсканцлера. Ліквідація рейхсрату і Верховного державного суду. Гестапо. СА. СС. СД. Генеральна рада Німецького господарства. Збройні сили. Аншлюс Австрії.

3. Поразка Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамська конференція та її рішення. Тимчасовий окупаційний режим. Утворення Федеративної Республіки Німеччини. Конституція ФРН 1949 р. Федеральний президент. Федеральні збори: бундесрат, бундестаг. Федеральний уряд. Федеральний канцлер. Федеральний конституційний суд. Збройні сили. Поліція. Німецька Демократична Республіка. Конституція НДР. Утворення єдиної німецької держави 1990 р.

4. Джерела права. Уніфікація права. Суб'єкти права. Речове право. Право власності. Фінансова власність. Комерційна власність. Промислова власність. Зобов'язальне право. Сімейне право. Трудове і соціальне законодавство. Кримінальне право і процес.

Тема 22

Державно-правовий розвиток
Японії та Китаю в ХХ ст.

План

1. Розвиток Японії між світовими війнами.

2. Державний устрій за конституцією 1947 р.

3. Правова система.

4. Держава і право Китаю першої половини ХХ ст.

5. Китайська Народна Республіка.
1. Основні риси розвитку. Зміцнення позицій монополій, фінансової олігархії. "Рисові бунти". Виникнення Соціалістичної і Комуністичної партій. Світова економічна криза. Вторгнення Японії в Китай. Нова політична структура. Реорганізація державного апарату. Централізація управління. Ліквідація опозиції. Посилення військової диктатури. Організація різноманітних спілок. Ліквідація профспілок. Відродження окремих середньовічних інститутів. Нова економічна структура. Мілітаризація економіки. «Контрольні асоціації». Розширення агресії проти Китаю. Союз з Німеччиною та Італією. Вступ у війну проти США.

2. Поразка у Другій світовій війні. Американська військова адміністрація. Демілітаризація країни. Аграрна реформа. Декартелізація військово-промислових монополій. Закон про профспілки. Запровадження соціального страхування. Конституція 1947 р. Парламентська монархія. Імператор. Парламент: палата представників, палата радників. Кабінет міністрів. Система місцевого самоврядування.

3. Запровадження буржуазно-демократичних прав і свобод. Поєднання вестернізації і традицій. Судова система. Верховний суд. Апеляційні суди. Місцеві суди. «Сімейні» суди. Дисциплінарні суди.

4. Новий революційний підйом початку XX ст. Три народні принципи Сунь-Ятсена. Сіньхайська революція 1911-1913 рр. Тимчасова конституція 1912 р. Проголошення республіки. Президент. Парламент: сенат, палата представників. Виборча система. Уряд. Гоміндан. Новий революційний підйом 1919 р. Перша громадянська війна 1924-1927 рр. Друга громадянська війна 1927-1937 рр. Комуністична партія Китаю. «Тимчасова конституція Китайської республіки періоду політичної опіки». З’їзд робітничих і селянських депутатів. Тимчасовий центральний виконавчий комітет. Рада народних комісарів. Мао-Цзедун. Агресія Японії. Третя громадянська революційна війна 1946-1949 рр. Чан Кайші.

5. Утворення Китайської Народної Республіки (КНР). Конференція – організація єдиного фронту. Політична консультативна рада. Організаційний статут. Загальна програма. Закон про організацію Центрального народного представництва КНР. Проголошення КНР 1 жовтня 1949 р. Центральний народний уряд: Центральна народна урядова рада, Державна адміністративна рада, Народно-революційна військова рада, Верховний народний суд, Верховна народна прокуратура. Місцеві органи влади. Збори народних представників. Конституція КНР 1954 р. Всекитайські збори народних представників (ВСНП). Голова КНР. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників. Прем'єр Державної ради. Кампанія «трьох червоних знамен»: «великий стрибок», народні комуни, культурна революція. Конституція КНР 1975 р. Конституція КНР 1978 р. Конституція КНР 1982 р. Ден Сяопін. Всекитайські збори народних представників. Постійні і спеціальні комісії ВСНП. Голова КНР. Державна рада: повноваження, склад, функції, органи. Центральна військова рада. Місцеві органи влади і органи самоврядування. Народні суди і народні прокуратури. Народна політична консультативна рада Китаю. Політичні партії. Правова система. Правоохоронні органи.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

(40 годин)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconПлани семінарських занять з курсу Нова історія країн Європи І сша, 187-1918
Тема Нові риси соціокультурного розвитку провідних країн Європи І США в ост третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (2 год)
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconТема політичні наслідки Другої світової війни для України
Плани семінарських занять з курсу «Політична історія України» для студентів 4 курсу факультету журналістики
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconПлани семінарських занять з курсу «історія словянських народів»
Геополітичні та соціокультурні чинники розвитку північно-східної русі другої половини ХІV перша половина ХV ст
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні рекомендації навчальна програма, плани семінарських занять, програмові вимоги та тестові завдання
Навчальна програма, плани семінарських занять, програмові вимоги та тестові завдання
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні вказівки щодо проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «сучасна література країн, мова яких вивчається»
Методичні вказівки щодо проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «Сучасна література країн, мова яких вивчається» для...
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять
України: Програма курсу І методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів неісторичних спеціаль-ностей / Уклала...
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної...
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні вказівки до вивчення тем курсу, пропонуються плани семінарських занять, навчальні завдання, контрольні питання тощо
С 69 Соціологія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / А. Ю. Брегеда, А. П. Бовтрук, Г. В. Дворецька та ін. — К.: Кнеу, 1999....
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» (для студентів галузі знань 0305...
Програма та плани семінарських занять з курсу \"історія держави І права зарубіжних країн\" iconПрограма курсу «теорія держави І права»
Програма складена в обсязі навчальних програм для вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка