Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра



Скачати 144.42 Kb.
Дата конвертації09.03.2018
Розмір144.42 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки України



Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра української літератури

ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА


Програма


вибіркової навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

спеціальність – 035.01 Філологія (українська мова та література)

(шифр і назва спеціальності)



(Шифр за ОПП 4.5)

Дніпро – 2017

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Біляцька В. П., доц. кафедри української літератури, к. філол. н., доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української літератури


Протокол № 1 від «30» серпня 2017 року
Завідувач кафедри української літератури
_______________________(Олійник Н. П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«30» серпня 2017 року
Схвалено науково-методичною комісією за напрямом підготовки /спеціальністю

035.01 Філологія; 014.01 Середня освіта (українська мова і література); 6.020303 Філологія (українська мова та література, російська, англійська, німецька, французька, китайська, японська, англійська /переклад/).

(шифр, назва)

Протокол № 1 від «31» серпня 2017 року
Голова _______________ (Греченко-Журавська В. М.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


“_31__”_серпня_____2017 року
Схвалено вченою радою факультету

української й іноземної філології та мистецтвознавства

( назва)


Протокол № 1 від «05 » вересня 2017 року
Голова _______________ (Попова І. С. )

(підпис) (прізвище та ініціали)



«05 » вересня 2017 року

Вступ
Програма вивчення нормативної вибіркової дисципліни

«Естетичні засади українського літературного шістдесятництва»

складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр спеціальність – 035.01 Філологія (українська мова та література)


Предметом курсу передбачено дати уявлення про українську поезію 60-х рр. ХХ століття як тип, як поетичну систему уявлень про світ і людину після розвінчання культу особи Сталіна в процесі поступового очищення суспільної свідомості від тоталітаризму. Домогтися осмислення естетичних засад, на яких будувалася поезія визначеного часу, розуміння переплетіння різноманітних стильових і жанрових тенденцій у прагненні художнього синтезу, спору канонам соцреалізму, ознайомити студентів із системою понять і термінів, що входять у професійний арсенал філолога.

Міждисциплінарні зв’язки: для вивчення дисципліни необхідні знання студентів з «Історії України», «Вступу до літературознавства», «Сучасної української культури в контексті світової культури», «Історії української літератури».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:



  1. Загальна характеристика естетичних засад шістдесятників.

  2. Творчі домінанти дисидентів, «київської школи», «тихої лірики».

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТА


Мета курсу – дати уявлення про українську поезію 60-х рр. ХХ століття як тип, як поетичну систему уявлень про світ і людину після розвінчання культу особи Сталіна в процесі поступового очищення суспільної свідомості від тоталітаризму. Домогтися осмислення естетичних засад, на яких будувалася поезія визначеного часу, розуміння переплетіння різноманітних стильових і жанрових тенденцій у прагненні художнього синтезу, спору канонам соцреалізму, ознайомити студентів із системою понять і термінів, що входять у професійний арсенал філолога.

ЗАВДАННЯ


У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :

  1. історичні умови виникнення та побутування літературного явища, яке названо “шістдесятництвом”, визначити його соціальні, психологічні, політичні витоки та естетичні засади й властивості, роль у розвитку української літератури й культури у ІІ половині ХХ століття.

  2. найголовніші тенденції, напрямки, творчі індивідуальності шістдесятництва, його витоки, місце письменників у цьому русі, програмні твори того часу.

  3. матеріали історії і філософії України, міфології і фольклору, української літератури попередніх епох, української літератури (60-х рр. ХХ ст.) зарубіжжя.

  4. методику аналізу літературно-художнього твору.

Підготовлений фахівець повинен в м і т и :

  1. аналізувати поетику літературно-художнього твору;

  2. застосовувати набуті знання при вивченні історико-літературних дисциплін.


2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль І. Загальна характеристика естетичних засад шістдесятників.

Тема 1. Вступ. Шістдесятництво як літературне явище. Визначення шістдесятництва. Роль “Літературної України” в тогочасному літературному процесі. Повернення до концепції суверенності, особистості, національно-патріотичних (національно-романтичних) ідей, гуманізм. Демократизація суспільного та літературно-мистецького життя. Повернення з таборів письменників (Б.Антоненко-Давидович, З.Тулуб), реабілітація репресованих митців, вихід друком творів О.Довженка «Щоденник», «Україна в огні», творів О.Солженіцина, Р.Іваничука «Мальви», Олеся Гончара «Собор», «Людина і зброя». Знайомство з історичними працями М.Грушевського, М.Костомарова. Активізація історичної та національної проблематики. Мистецький феномен шістдесятництва поети (Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Б. Олійник, В. Стус, І. Калинець, Б.Нечерда, В.Коломієць, В.Лучук, І. Жиленко); прозаїки (Гр. Тютюнник. Євген Гуцало, В. Дрозд, Вал. Шевчук, Р. Іваничук, Р. Федорів, Б. Харчук, Ніна Бічуя); майстри художнього перекладу (М. Лукаш, Г. Кочур, А. Перепадя, А. Содомора); літературні критики (І. Світличний. Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська, Віктор Іванисенко); малярі та графіки (О.Заливаха, А.Горська, В.Зарецький, Г. Севрук, Л.Семикіна, В.Кушнір, І.Марчук); кіномитці й театральні діячі (С.Параджанов, Ю. Іллєнко, Л.Осика, Л.Танюк, І.Миколайчук), композитори (В. Сильвестров, Л. Грабовський, Л.Дичко, М.Скорик, В.Івасюк); публіцисти та правозахисники (Ю.Бадзьо, В.Чорновіл, Л. Лук’яненко, В.Марченко, В. Мороз, О. Тихий, М. Осадчий). Дискусії в українському літературознавстві навколо феномену шістдесятництва та його часових і географічних меж.

Тема 2. Світоглядні ідеї шістдесятництва. Естетичні засади.

Організаційне оформлення шістдесятницького руху: клуб творчої молоді в Києві «Сучасник» (1959), “Пролісок” у Львові (1961). Культурницька робота клубів: літературні вечірки, шевченківські свята, постановка п’єс М.Куліша, проведення дискусій. Поезія як виразник ідей, настроїв, почуттів цілого покоління, що зривала луску фальші, голої декларативності, безсловесності, оголосивши своїм кредо – правду, героєм – людину. Руйнування міфу «колективної свідомості», «патетика романтизованого гуманізму». Неокласична орієнтація на світову культуру, вплив на шістдесятників західноєвропейської та західної літератур. Консолідація творчих індивідуальностей. Світоглядна розмежованість шістдесятництва, роздвоєність офіційного шістдесятництва: «низьке» народоцентричне, або офіційне шістдесятництво (Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Л.Лук’яненко, В.Яворівський) і «високе» , елітарне, мистецьке (Ліна Костенко, В. Симоненко, М. Вінграновський, В. Стус, І. Калинець, С. Параджанов, Г.Кочур); дисидентський літературний “андеграунд” (В.Стус, І.Калинець, І.Світличний, М.Руденко); безкомпромісність позиції Л.Костенко. Роль М.Рильського, А.Малишка, П.Тичини, Олеся Гончара в підтримці нового покоління. Поети-шістдесятники Дніпропетровщини. Естетична незалежність, відстоювання свободи митця. Єдність традицій (національних і світових) та новаторства. Жанрова система: лірична поезія, балади, притчі, етюди, поеми, сонети, рубаї, ліричні новели, історичні романи, роман у віршах, химерна проза. Пошуки правди про “законність народження” українського світу. Стаття І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” як ідеологічна платформа шістдесятників.



Тема 3. Іван Світличний – духовний лідер шістдесятництва. Творчість Василя Симоненка. Митець, письменник, філософ, ерудит, людина енциклопедичної освіченості. Духовний вплив І.Світличного на прогресивну молодь (В.Стус, В.Голобородько, М.Воробйов, В.Кордун, А.Горська, В.Симоненко). Літературознавчі студії І.Світличного. Консолідація творчих індивідуальностей. Клуб творчої молоді “Пролісок”. Репресії, арешт І. Світличного. Поетична творчість (історична тема, концепція миті і вічності, волі-неволі, мотив трагічної провини, неповторність людського “я” – зб. поезій “Серце для куль і для рим”, (1990р.). Творчість Василя Симоненка. Діяльність і активна співпраця в КТМ «Сучасник». Тематика прижиттєвої збірки «Тиша і грім» (1962 р.), посмертна збірка «Земне тяжіння» (1964 р.) – суголосність філософії шістдесятництва. Відображення творчої біографії в щоденникових записах «Окрайці думок». Заборона його творчості в застійну добу. Книга вибраного «Лебеді материнства» (1981 р.) з передмовою Олеся Гончара. Образ України у поетичній творчості В.Симоненка («Лебеді материнства», «Задивляюсь у твої зіниці», «В букварях ти наряджена і заспідничена» та ін. Особливості інтимної лірики В.Симоненка, поривання до романтичного ідеалу, світлий смуток від нерозділеного кохання. («Любов», «Є в коханні і будні, і свята», «Ну скажи – хіба не фантастично», «У душі моїй місця немає туманам та ін.). Морально-етична проблематика віршів В.Симоненка («Злодій», «Некролог кукурудзяному качанові…», «Ти знаєш, що ти людина», «Я», «Дід умер»). Провідні риси індивідуального стилю, традиційна тропіка, версифікація, афористичність вислову, народнопоетичні джерела. Автор численних статей, театральних і літературних рецензій, новел, казок для дітей і дорослих: «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Постать Ліни Костенко в українському літературознавстві.

Тема 4. Творчі домінанти Ліни Костенко. Поезія Дмитра Павличка. Безкомпромісність основні складові світогляду Л.Костенко, опір пристосуванству і кар’єризму. Пошуки власного стилю у перших збірках «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1959), прояви неореалістичного дискурсу в збірці «Мандрівки серця» (1961). Негативна оцінка й заборонена ідеологічною цензурою у 1963 р. збірки «Зоряний інтеграл», у 1972 «Княжа гора». 16-річна вимушена творча перерва до 1977-го, до появи збірки «Над берегами вічної ріки». Проблема історичної пам’яті та врятування українства як етнічного й духовного феномену. Новий погляд на зображення подій війни (Трагедія страждання – людини, землі, України, ракурс дитячого сприйняття. Збереження в пам’яті відчуття страждання, жаху). Традиційна форма вірша і новаторський філософський зміст поезії. Постать Ліни Костенко в українському літературознавстві (О. Астаф’єв, В.Брюховецький, В.Базилевський, Г.Клочек, В.Панченко, М.Слабошпицький, Л.Тарнашинська). Поезія Дмитра Павличка 60-х рр. Активізація політичної діяльності (збірки “Днина” – 1960, “На чатах” – 1961, “Пальмова віть” – 1962, “Жест Нерона” – 1962, “Пелюстки і леза” – 1964, “Гранослов” – 1968, “Хліб і стяг” – 1968). Осуд тоталітаризму, відтворення духовної атмосфери в час після розвінчання культу особи Сталіна. Вираження національного духу українця, мотив любові до України. Інтимна лірика Д.Павличка, жанри – сонет, притча. Традиції І.Франка в поезії Д.Павличка, образ Вчителя-каменяра.

Тема 5. Поезія М.Вінграновського як продовження традицій універсалізму 20-х рр. ХХ ст. Тематичне розмаїття поезії І.Драча, Б.Олійника, І.Жиленко.

Поет, прозаїк, актор, кінорежисер. Збірки поезій “Атомні прелюди”, “Сто поезій”. Злиття особистого і загального. Фольклорне начало, що випливає із емоційного, психологічного сприйняття дійсності. Філософська концептуальність, реалістичність і символіка. Оновлення образної структури, жанрових модифікацій (форсовані інтонації, планетарні образи, психологічно значимі деталі, первинність метафористики, образи світла, колір, простір). Любов як категорія свободи. Тема мистецтва у творчості М.Вінграновського Аналіз поезій «Синє», «На золотому столі», «Слава художнику», «Повернення Хікмета», «Пам`яті кінооператора Миколи Бикова». Поезія Ірини Жиленко 60-х рр. Збірки “Соло на сольфі” (1965), “Автопортрет у червоному”(1977). Особистісний характер поезії, увага до індивідуальних переживань, почуттів. Образ ліричної героїні її світу. Мотив дому. Концепція Поета. Антитеза Дім - світ життя, як і світ. Кольорові образи, їх емоційний підтекст. Еволюція поетеси – “автопортрет на зламі двох століть” (Л. Тарнашинська). Метафорика часу в поезії І.Драча (“Смерть Шевченка”), масштабність моделі світу (“Ніж у сонці”) І. Драча. Грані поетичної майстерності Б.Олійника. Філософські концепції в циклі-роздумі Б.Олійника “Гора”.(1. Ельбрус, 2. Фінська затока) і вірші “Принцип”. Жанрово-стильові особливості “Диптиху” (І. “За все, що взяв од пирога життя...”, ІІ. “Віддай усе, що взяв, і освятись”).

Поеми Б.Олійника “Дорога”, “Доля”.

Змістовий модуль ІІ. Творчі домінанти дисидентів, «київської школи», «тихої лірики».

Тема1. Естетичний феномен поетичної творчості поетів-дисидентів.

Суспільні витоки дисидентського руху в Україні, причини виникнення. Участь дисидентів у формуванні Гельсінської спілки (М.Руденко, В.Стус, О.Тихий, Ю.Литвин, О.Бердник). Форми відкритого протистояння з владою. Роль статті І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” в пробудженні національної самосвідомості. Провідні мотиви та стильові особливості поезії М. Руденка. Традиційна поетика і модерні поетичні форми (верлібр, ліричні рефлексії).



Драматична доля В. Стуса в добу тоталітаризму. Еволюція поета від культурологічних позицій шістдесятництва до свідомості послідовного правозахисника, до націоцентричного світобачення та гуманістичного екзистеціоналізму. Засудження на тривалі терміни таборів і заслання. Провідні мотиви поетичних збірок «Круговерть» (1964), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар», «Свіча в свічаді» (1977), «Палімпсести» (1986). Історіософічність лірики («За літописом Самовидця», «Сто років, як сконала Січ» та ін.). Філософський цикл «Трени М.Чернишевського» – роздуми про трагічну долю українського народу. Розвиток у цьому циклі традицій Т.Шевченка та І.Франка. Літературно-критична діяльність В.Стуса, його епістолярій.

Тема 2. Міфопоетичність та екзистенційність поезії І. Калинця та Т. Мельничука. Представники літературного дисидентського “андерграунду”, спільність ідейних переконань з переконаннями І.Світличного і В.Стуса. Арешти. Інтелектуалізм поезії. Поетичний світ І.Калинця (казкові, міфологічні, фольклорні образи “Ярило”, “Рось”, “Калина”, “Лебедь”, “Хрещатик”). Дух світського стенографізму. Ранній “стеноромантизм”. Екзистенційні мотиви (несправедливості перебування “я” в чужому, ворожому оточені). Образ меланхолії в контексті барокового світогляду. Емоційний біль, політичний гнів і філософська непевність у поезії 70-72 рр. Еволюція поета в наступні роки – розвиток мотивів волі-неволі (“невольнича муза”). Циклізація поетичної творчості «Пробуджена Муза» (збірки 1960-х) , «Невольнича Муза» (1972-1981). Збірки “Вогонь Купала”(1967), “Віно для княжні”(1971), “Додатки до біографії”(1972). Становлення світогляду Т. Мельничука як поета-нонконформіста. Безмежний драматизм відчуття знедоленості України, мотив буття людини в умовах абсурду, несвободи (збірки «Князь роси», «Несімо любов планеті», «Чага»). Використання народнопісенних елементів в контексті сучасних проблем: уривки з пісень, мелодій, фольклорні образи.

Тема 3. Київська поетична школа. Історія створення, основні принципи творчості, персоналії – Василя Голобородька, Миколи Воробйова, Віктора Кордуна, Михайла Григоріва. Методичні аспекти вивчення творчості поетів Київської школи, яких іменували «лівим крилом шістдесятників», «постшістдесятниками», «сімдесятниками», «нешістдесятниками», «поети «витісненого покоління». Поява феномену Київської школи в українській культурі 1964–1965 років ХХ століття, коли до Київського університету на філологічний факультет вступили В. Голобородько, В. Кордун, В. Рубан та на філософський – М. Воробйов, а у 1967–1967 роках до них приєдналися М. Григорів, І. Семененко, ще пізніше С. Вишенський та В. Ілля. Основні принципи творчості: свобода поетичного творення; трансформація давнього міфологічного мислення в образах новітньої поезії; повернення у поетичному творенні до лексичних прапервнів; відсутність дискурсивної мови – творення певної недомовленості, яка розрахована на духовну співтворчість читача; активне використання метафори; вибір верлібру; творення своєрідного метафізичного часопростору; інтелектуалізм та й мала емоціогенність образних картин; примат конструктивних методів над суб’єктивною уявою в образному моделюванні; складна асоціативність, що організовує як тропи (метафору, епітет, порівняння тощо), так і поетичну оповідь.

Тема 4. Естетична своєрідність «тихої лірики» 1970-х. Народження напряму «тиха лірика» добою шістдесятництва (В.Підпалий, В.Діденко, Л.Талай, П.Засенко, В.Лучук). Нова концепція людської екзистенції, уникнення декларованого патріотизму, становище «внутрішньої еміграції». «Діалог зі світом» – визначальна риса «тихої лірики». Тематична палітра поетичного доробку В.Підпалого – драматичні суперечності життя, філігранна пейзажна поезія (зб. «Зелена гілка», «Тридцяте літо», «Сині троянди», «Береги землі» та ін.). Гуманістичний пафос віршів Л.Талая (зб.»Осінні гнізда», «Глибокий сад», «Високе багаття», «Допоки твій час», «Крилом по землі» та ін). Своєрідність поетової філософічності поезії Павла Мовчана: наближення її реальності буття. Наскрізна проблема людської духовності морального вибору індивіда (Зб. «Память», «Досвід», «Жолудь», «Календар», «Світло» та ін.)

  1. Рекомендована література





  1. Жулинський М. Люди, що вирвалися із обмежень звичності. Українська інтелігенція періоду хрущовської відлиги // Літературна Україна. – 1996. – 26 вересня.

  2. Зборовська Н.Шістдесятники // Слово і час. – 1999. – №1. – С.74-80.

  3. Іванисенко В. Животрепетна наша історія. Шістдесятництво: родовід і доба // Київ. – 1998. – № 1-2. – С.94-100.

  4. Історія української літератури. ХХ століття: У 2 кн. Кн.2.Ч.2: 1960-1990-ті роки: Навч.посібник / За ред. В.Г.Дончика. – К.: Либідь, 1995. – 512с.

  5. Касьянов Г.В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. – К.: Либідь, 1995. – 224с.

  6. Кошелівець І., Кравців Б. Літературна критика // Енциклопедія українознавства: Словникова частина. Перевид. в Україні: Т.4. – К.: Глобус, 1996. – 1600с.

  7. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752с.

  8. Лекція-коментар: народжені «відлигою» // Українська мова і література в школі. − 2000.− № 1.

  9. Масловська Т. Ще раз про шістдесятництво // Слово і час. − 1999. № 11.

  10. Медвідь В. Шістдесятництво: міф і реальність // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 79–80 – С.130–139.

  11. Моренець В. “Слово, що випало з мовчання філософів” // Слово і час. – 1997. – № 4. – С.17-28.

  12. Моренець В.П. Поезія трьох десятиліть // Діалектика художнього пошуку: Літературний процес 60-80-х років / Відп.ред. В.Г.Дончик. – К.: Наук. думка, 1989. –С.21-80.

  13. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 320с.

  14. Наєнко М. Три уроки шістдесятництва // Освіта. – 1997. - № 21-22.

  15. Неврлий М. Слов’янський контекст шістдесятництва // Сучасність. − 2000. − № 1.

  16. Грабович Григорій. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997. – 604 с.

  17. Сверстюк Євген. Блудні сини України. – К.: ВПЦ “Знання”, 1993. – 256с.

  18. Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. – № 4. – С. 65–74.

  19. Шістдесятництво як явище, його витоки й наслідки // Слово і час. – 1997. - №8. – С.40-55.

  20. Українські літературні школи та групи 60-90-х рр.. ХХ ст..: Антологія вибраної поезії та есеїстики / Упоряд. Василь Габор. – Львів: ЛВ «Піраміда».

  21. Шістдесятництво ХХ століття як літературне явище. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Дніпропетровськ: Навч. книга, 2000. – 210с.

  22. Тарнашинська Л Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – 632с.

Допоміжна

  1. Барабаш С. “Душа прозріє всесвітом очей”: Поетичний світ Ліни Костенко. – Кіровоград: Поліграф-Терція, 2003. – 272 с.

  2. Брюховецький В. Ліна Костенко: Нарис творчості. –К.: Дніпро, 1990. – 262с.

  3. Віват Г. І. Лірика дисидентів в інтертекстуальному полі множинності. – Одеса: ВМВ, 2010, 368 с.

  4. Дзюба І.М. З криниці літ: У 3-х т. –Т.3. Літературні портрети. Зі спогадів. – К.: Вид.дім: «Києво-Могилянська академія» - 2007. – 880с.

  5. «Доброокий». Спогади про Івана Світличного /Упор. Леоніда і Надія Світличні. – К.: Час, 1998. – 572с.

  6. Заверталюк Н.І. Світ у поетичній свідомості шістдесятників //Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту). Збір. наук. праць. – Д: РВВ ДНУ, 2006. – С. 27 – 36.

  7. Світличний І.О., Світлична Н.О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упор. М.Коцюбинська. – К.: Грамота, 2008. – 816с.

  8. Сулима В. Біблія і українська література. – К.: Освіта, 1888. – 399с.

  9. Тарнашинська Л. Час у творчості Ліни Костенко як темпоральний код структури людського досвіду // Тарнашинська Л.Б. Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 234 – 250.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання  іспит.





  1. Засоби діагностики успішності навчання − опитування на практичних заняттях, виконання письмових творчих робіт, поточне тестування, контрольна робота.



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Обговорено та схвалено науково-методичною комісією занапрямом підготовки/спеціальністю
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Обговорено та схвалено науково-методичною комісією занапрямом підготовки/спеціальністю
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Предметом вивчення навчальної дисципліни є сфера феноменів релігійного життя, її диференціація, різноманітні класифікації релігійних...
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра

Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма навчальної дисципліни за вибором підготовки бакалавра
Обговорено та схвалено науково-методичною комісією за напрямом підготовки/спеціальністю
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Розробники програми: Кедич Т. В., доцент кафедри української літератури, кандидат філологічних наук
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconПрограма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів
Навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія» для студентів за напрямом підготовки
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconРобоча програма навчальної дисципліни соціологія праці ( назва навчальної дисципліни) рівень вищої освіти
Підпис голови нмк (для дисциплін загальної підготовки та дисциплін професійної підготовки за спеціальністю) або завідувача випускової...
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconРобоча програма навчальної дисципліни основи демографії ( назва навчальної дисципліни) рівень вищої освіти
Підпис голови нмк (для дисциплін загальної підготовки та дисциплін професійної підготовки за спеціальністю) або завідувача випускової...
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра iconРобоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжної літератури (XVII-XVIII ст.) Пп15 підготовки бакалавра
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка