Програма виховної роботи «Сім я патріота»



Сторінка4/5
Дата конвертації04.02.2018
Розмір1.06 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5
Тема. Школа ввічливості

Мета. Вчити дітей ввічливо спілкуватись з ровесниками та дорослими,показати перевагу доброти, чуйності над байдужістю, розширити і закріпити вміння вживати слова ввічливості, формувати манери культурної поведінки, навички і звички «хорошого тону», виховувати в учнів ввічливість, чемність, доброзичливість.

Обладнання: іграшковий мікрофон; таблиця: «Культурна людина…»; 6-7 яблук на підносі; вирази обличчя-малюнки гномів; таблички «Так», «Ні», «Не знаю»; тексти оповідань для роботі в групах; опорні картки для складання діалогів ; таблиці «Слова подяки», «Слова вибачення», «Слова вітання», «Слова прощання»; «Дерево емоцій», квіточки – самоклейки, іграшки для лялькового театру.

Хід заняття

І.Організація початку заняття

Сьогодні в нас урок незвичний,він вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас навчальним. За це подякуємо йому.

 ІІ. Основна частина



        1. Інсценізація

Учитель: Діти, нещодавно я спостерігала одну ситуацію і мені дуже закортіло розказати її вам. В цьому мені допоможуть деякі учні.

Інсценізація

Йшли на зустріч один одному два хлопчики. Перший підбіг до другого, плеснув його по плечу і крикнув:

-  Гей! Добре, що я тебе зустрів. А ну дай мені швидко домашнє завдання з української мови, бо я не записав.

-  Вибач, але мені ніколи, - відповів другий хлопчик і пішов геть. А перший тільки знизав плечима.



Учитель: Як ви гадаєте, діти,чи правильно повівся перший хлопчик? Яким він був? ( Він був невихованим, неввічливим)

Учитель: Щоб не потрапити самому в таку ситуацію, ми сьогодні завітаємо в школу ввічливості. І спробуємо виконати такі завдання:

-  вчитись ввічливо спілкуватись з ровесниками та дорослими;

- вживати слова ввічливості в повсякденному житті;

- виховувати в собі манери культурної поведінки.



2. Поняття «культурна людина»

Учитель: Діти, як ви гадаєте, якою повинна бути культурна людина?

Технологія «Мікрофон» ( відповіді дітей )

Учитель: Ось яке визначення культурної людини дає тлумачний словник: «Культурна людина – вихована, ввічлива, успішна людина, яка поважає права інших людей» (Таблиця).

-  А яку людину можна назвати некультурною? ( Діти відповідають, а учитель записує на дошці )

-  А зараз давайте проведемо один експеримент. На підносі 6-7 яблук цілих і одне надкушене. Діти розбирають хороші яблука, а надкушене залишається.

Висновок: Надкушене яблуко – це некультурна людина, з якою не хочуть дружити, та й не відомо, чи стане вона комусь просто приятелем.

Тому, я бажаю вам виробляти в собі риси культурної людини, а риси некультурної – ми витремо ( витирає з дошки )



3.Поняття « ввічливість»

Учитель: З давніх-давен люди привчали вживати ввічливі слова навіть маленьких дітей. Щоб стати культурною, вихованою людиною, потрібно змалечку привчатись бути ввічливими добросердечним.

А як ще називають слова ввічливості? ( Чарівні ) А чому?Які ви знаєте слова вітання? Прощання? Вибачення? Прохання?  (Діти говорять) Насправді цих слів набагато більше. Ось подивіться.(Таблиці)

Діти, а з яким виразом обличчя потрібно промовляти чарівні слова? Може з такими? ( Зляканий гном ) Ні? ( Злий гном ) Ні? ( Веселий і спокійний гном ) Так.

Послухайте вірш « Чарівні слова» який підготували для нас учні.

У нашій рідній мові чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,бо сила в них жива.

«Добридень, «До побачення – і усмішка сія.

Велике мають значення ось ці прості слова!

Як скаже син чи донечка:«Спасибі вам, «Будь ласка –

Ясніше сяє сонечко І світ стає, як казка!

 Ось ці прості, живі і слова

Не забувайте, діти!Від них і радість ожива,

В очах промінчик світить. Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити!

Це «Дякую» і «Добрий день»,

«Пробачте», «Йдіть здорові».

Вживайте, діти, їх щодень у нашій рідній мові!

 4. Опрацювання творів В. Сухомлинського



Учитель: В.О. Сухомлинський завжди вчив своїх учнів доброті, чуйності, ввічливості. Він і зараз через свої твори вчить і дітей і дорослих цим людським цінностям.

Оповідання «Важко бути людиною». ( Учитель читає до слів «Адже ми так потомились» )

Технологія «Так-ні-не знаю». Хто підтримує Марійку, станьте під словом «Так». Хто підтримує Романа – станьте під словом «Ні». Хто не знає, як потрібно діяти в такій ситуації, – станьте під словом «Не знаю».

Діти висловлюють свої думки.



Учитель: Я поважаю думку кожного учня. А тепер послухайте, як закінчив своє оповідання В.О. Сухомлинський. 

5. Робота в групах

6 груп по 4-5 учнів. Завдання надруковані на листах.

Учитель роздає завдання секретарям, ті відносять його командирам.

Завдання: прочитати твір В.О. Сухомлинського, зробити висновок, дібрати прислів’я .

 6. Робота в парах



Учитель: А тепер візьміть свої іграшки, надіньте їх на руку і уявіть,  що вони уважно вас слухають. Яких правил вітання ви їх навчите?

Учитель: Слова ввічливості люди вживають при розмові один з одним. Пропоную попрацювати в парах, складаючи діалоги. (Для кожної пари – картка-опора)

ІІІ. Підсумок заняття

Учитель: Повернемось до завдань, які ми ставили на початок уроку. Чи намагались ми їх виконати? Чи вдалось це нам?

Учитель: Якщо заняття викликало у вас позитивні емоції, прикріпіть на дерево рожеву квіточку, якщо вам щось не сподобалось – жовту.

Вікторина

1. З яким виразом обличчя потрібно вітатися?

2. Чи можна старшим казати «Привіт!», «Бувай!»?

3. Як привітаєшся зі знайомим, який йде по другій стороні вулиці?

4.  Чи можна вітатись сидячи?

5.  Як треба вітатись в читальному залі ?

6.  Які слова вітання знаєте?

7.  Які слова прощання знаєте?



8.  Хто вітається першим старший чи молодший?

Додаток 2

Тема. Великодній кошик

Мета. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого народу, її культури і побуту, ознайомити учнів з народними звичаями, розвивати творчі здібності, зв’язне мовлення, допитливість, виховувати глибоку повагу до традицій свого народу, своєї сім’ї.

Обладнання: малюнки до інсценізації, гілочки верби, український одяг, писанки, крашанки, дряпанки.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Христос воскрес! Христос воскрес!Сяє сонечко з небес! 

Зазеленів вже темний ліс, Христос воістину воскрес! 

Прийшла весна – пора чудес, Дзюрчить джерело Христос воскрес! 

Світліше в світі немає словес – «Воістину Христос воскрес!» 

ІІ. Основна частина.

1. Історія виникнення великого свята Великодня

- Велике свято Пасхи відзначається щороку мільйонами людей по всьому світу. Всі ходять один до одного в гості, обмінюються яскравими і красивими яйцями, смачними пасками, пригощають всіх традиційними великодніми стравами. Скоро ми будемо відзначати день Світлого Христового Воскресіння. Великдень вважається головним християнським святом, приводом для якого стали спасительні страждання і воскресіння Ісуса Христа. А чи знаєте ви, що означає слово «Пасха»? Слово походить від давньоєврейського «прехожденіє». 

Учень: Перед Великоднем відзначають Вербну неділю. Вона розпочинала Великодні свята. У цей день жінки нарізали вербу та несли її до церкви посвятити. Гілочки зберігали як оберіг від недуг і грому. 

Ведучий: Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Люди вважали, що посвячена верба містить в собі чародійну силу, яка відганяє від людини все зло на цілий рік і приносить міцне здоров’я. Було зазвичай матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи: 

Учень: Не я бю, верба б’є, за тиждень Великдень. Недалечке красне яєчко. Будь здоровий, як вода, Будь багатий, ж земля, будь плідний, як лоза. 

2. Інсценізація

(Вибігає учень, тримаючи в руках гілочку верби, легенько б’є дітей).

Дівчинка: Хто ти?

Хлопчик: Я, весняний вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята – до Великодня.

Дівчинка: А чого б’єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: «Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – То ж і ви не зволікайте, бо: не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень».

2-а дівчинка. Верба красна розцвітає, про Великдень сповіщає

І Спасителю під ноги стеле гілочки розлогі.

3-а дівчинка. Світла Вербниця настала, радість нам подарувала,

Край доріг й біля річки вкрились котиком вербички.

4-а дівчинка. Галузочки посвятили, діток розуму навчили,

Щоб здоровими зростали, Україну шанували!

Учень: Останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим або страсним. З року в рік протягом цього тижня люди готувалися до свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, з яким познайомлять вас наші учні.

Понеділок Понеділок білить хату, любить певно працювати:

побілить він стіни й стелю, щоб Великдень був веселий!

Вівторок Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто – начисто підлогу

у кімнатах тре завзято наш вівторок довгоногий.

Середа Пишна пані середа і пере, й прасує,

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся,

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця П’ятниця пече паски – господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота У суботи, ой, роботи – пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує – малює!

Неділя Христос Воскрес! Усе радіє, сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє – Христос Воскрес! Христос Воскрес!

В траві фіалочки зітхають і пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька, аж сяє – Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дзвенять пташки у полі, в лісі, і дзвін співає до небес,

Де білі хмарки розпливлися – Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Учень: Перед великоднем тиждень називається страсним. Великий четвер нагадує про останній причасті. У п’ятницю Христос був розп’ятий на хресті, його тіло помістили в печеру. У Велику суботу на Гроб Господній зійшов Благодатний Вогонь, що знаменує Воскресіння Христа. На третій день, вночі, Ісус Христос ожив. Ангел Господній наказав розповісти про це всім учням. 

3. Розповідь «Великодні яйця»

Учень: У день свята належало пригощати всіх зустрічних яйцями і вітати їх словами «Христос Воскрес!», у відповідь прийнято так само дати частування і сказати «Воістину Воскрес!» У народі вважалося, що протягом 40 днів від Великодня до Вознесіння, сам Христос спускається на землю і ходить по містах. Люди частування роздавали жебракам, тому що одним з них міг бути сам Ісус. 

Учень: Яйце вважається символом нового життя, відродження. За переказами, перше пасхальне яйце свята Марія Магдалина піднесла римському імператору, яйце забарвилося в яскраво червоний колір, підтверджуючи благу звістку. Червоний колір – колір крові Христа. 

Існує декілька способів забарвлення

Крашанки – у давнину використовували натуральні барвники: лушпиння цибулі, соки рослин, овочів. Сьогодні використовують харчові барвники

Крапанки – спочатку варене яйце фарбують, а потім наносять краплі гарячого воску. Після чого, яйце кладуть у фарбу іншого кольору. Як тільки фарба висохне, яйце опускають у гарячу воду. В ній віск тане, утворюється оригінальний малюнок. 

Писанки – це цілий витвір народної творчості. В їх розпису використовуються зображення рослин і тварин, геометричні фігури. 

Учень: Так само на Великдень прийнято «битися яйцями», стукати тупим або гострим кінцем звареного фарбованого яйця яйце суперника. Виграє той, чиє яйце не тріснуло. Пограємо? 

4. Великодні розваги.

«Розкрути яйце». Грають двоє або кілька гравців. Потрібно одночасно розкрутити своє великоднє яйце. У кого яйце довше крутиться – той і виграв. Переможець забере яйця переможених. 

«Катання яєць назустріч один одному». Ще одна гра з великодніми яйцями. Грають на гладенькій підлозі або столі. Двоє гравців стають один навпроти одного і котять яйця назустріч один одному. Один каже: «Христос воскрес!», інший відповідає: «Воістину воскрес!». Яйця повинні зіткнутися одна з одною. У кого крашанка розіб'ється, той програв і віддає його переможцю. 

«Катання великодніх яєць». Ведучий збирає дві команди по п’ять чоловік. Кожній видається одне пасхальне фарбоване яйце. На відстані 4-5 метрів від кожної команди ставлять стілець. 

Кожен учасник повинен акуратно, не розбивши яйце, докотити його лінійкою до стільця, обійти стілець навколо і повернувшись назад, передати яйце наступному члену команди. Та команда, учасники якої першими прокатають яйце, перемагає. 



«Прикрась пасхальне яйце». Беруть участь дві команди, кожній дається по одному повітряній кульці, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. За 5 хвилин вони повинні прикрасити свій кулька – «яйце». Той, чия команда, прикрасить цікавіше і красивіше, та і переможе.

5. Веселий хоровод.

Учитель: На Великдень було прийнято співати веселі пісні і водити хороводи. Зараз і ми спробуємо відновити цю традицію. Діти та їх батьки стають у велике коло, в центрі якого-ведучий з кошиком великодніх яєць. Йому зав'язують очі. Звучить будь-яка весела народна музика. Хоровод рухається за годинниковою стрілкою, а ведучий крутиться на місці проти годинникової стрілки. 

Музику несподівано вимикають. Ведучий і хоровод зупиняється. Навпроти кого зупинився ведучий, той повинен виконати нескладне завдання, яке пропонує ведучий, а за це отримує великоднє яєчко.

6. Великодня казка.

Заходить з кошиком господиня (дівчинка в українському одязі ).

Ось мій кошик – мандрівник. Він ходить багато звик:

влітку ягідки збирав, восени гриби шукав,

цілу зиму він стояв, трохи порохом припав,

а на весну він умився, зіллячком причепурився

і почав гостей чекать. А вони не забарились,

і, як в казці, появились. Пишнобока гарна паска

і худенькая ковбаска, а за нею бурячки,

славнозвісні своячки. Тут дівчаток йде гурток:

Писанок і крашанок, але шинка йде сама,

бо багачка, бач, вона. Ось компанія іде:

сир і масло, хрін бреде. Так його боки печуть,

але вирядився в путь. Та ще сіль блищить на сонці

новесенькій солонці.

Господиня кладе кошик і відходить.

Дійові особи: Яйце, Хрін, Ковбаса, Шинка, Крейда, Паска, Сир,

Свічка, Масло, Писанка.

Виходять герої сценки ( Дія відбувається біля святкового кошика )

Яйце Хтось тисне що хвилини, не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спина й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озовися! наліг, що все тріщить.

Ти чуєш?.. Піднімися,не можу більш терпіть!

Хрін Хто ниє біля мене? У цей святковий день?

Яйце Це я, яйце свячене…Хтось душить, наче пень.

Хрін (підвівшись) То шинка, друже милий, обабіч розляглась…Спить, бач, як знахабніла.(Хрін відсовує Шинку)

Шинка (прокинувшись) А вам до того зась…

Яйце (радісно) Тепер уже вільніше, та й біль вже не такий…

Хрін І вигляд веселіший!

Яйце Ти добрий – хоч гіркий

Хрін (вихваляється) Що за такого мають – мені не дивина.

Проте всі поважають, як прийде лиш весна;

Сьогодні свято – Пасха. Я незамінний й тут.

Який смачний я з м’ясом…

Ковбаса (ображено)Хвалько ти, шалапут! Смачніша всіх на світі

І найситніша – я. Мене їдять і діти,

І вся людська сім’я.

Масло Я теж потрібне людям, їм ситності даю.

Мене і в страві люблять, і хворі з медом п’ють.

Без мене свято Пасха не може обійтись.

Сир Скажи мені, будь ласка, чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани – хоч пальці облежи!

Й вареники із мене чи ж не смачні, скажи?

Паска(пишаючись) Та що там говорить! Важливіша я тут,

Без мене вас святити до церкви не підуть!

Я – голова над вами, мій рід йде з давнини.

Шанують нас віками і славлять щовесни.

Та й Пасхою Великдень звуть люди на землі…

Тоді і день великий, як Пасха на столі.

До того ж я багата родзинками, медком…

Їдять мене на свято і з м’ясом, з молоком…

Крейда Я теж, як ви, свячена – лиш з церкви принесли –

На дверях, хоч не вчена, малюю я хрести.

Писанка Я – Писанка – красуня, вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я, їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято на пишному столі,

Щоби моїм убранством втішалися малі.

Шинка «Краса», «любов» всі трублять. Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять без всяких там прикрас.

Хрін В цій писанці вкраїнська душевна глибина:

Жива блакить барвінку й хода весни красна.

Свічка (до всіх) О, знати ми повинні ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню, нести до серця всім.

Розмову припинімо…Вже йдуть господарі.

«Христос Воскрес!» скажімо у мирі і добрі.

Виходить господиня

Господиня. Вся родина встала зранку.

Кошик вбрався в вишиванку.

Всі до церкви поспішають.

Цього свята всі чекають!

Учень: Приходячи з церкви, господарі тричі обходили усі будівлі і посипали їх свяченою сіллю, «щоб нечисту силу відігнати». Великоднє снідання починається поділом свяченого яйця поміж членами всієї родини.

Учень: Після святкового сніданку, люди збиралися на галявині біля церкви, співали гаївки, веснянки, грали в різні ігри, йшли в гості до родичів, друзів.

ІІІ. Підсумок заняття

Учень :В Україні дзвони дзвонять –

Це ж у нас Великий день.

Народ будиться з просоння

У вінку гучних пісень.

Учень :Це ж Христос воскрес із гробу,

А з ним воленька свята.

І ми всі уже з дарами

Привітати йдем Христа.

Учень :Дзвони. Хай воскреснуть дзвони

Й несуть радість на весь світ.

Радість й дяку України,

Що чекала стільки літ.

Учень : На Великдень цей на волі,

Ось він тут, Христос Воскрес.

І воскресла наша доля!

Це дарунок нам з небес.

Учень :Вам щиро дякуєм усі, 

Що ви прийшли до нас на свято, 

І хочем побажати від душі 

Здоров’я й радості багато. 

Додаток 3

Тема. Народні звичаї та обряди пов’язані з обробітком землі. Обжинкові пісні

Мета. Ознайомити дітей з деякими народними звичаями та обрядами, розкрити суть і красу жниварського циклу, виховувати любов і повагу до хліба, праці землероба, рідної землі, вчити розрізняти пісні жниварського циклу.

Обладнання. Ілюстрації, вишитий рушник, народні костюми.

Хід заняття

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

  • Сьогодні ми з вами познайомимося із звичками та обрядами українців-хліборобів, які відбувалися протягом року і розглянемо три групи пісень жниварського циклу.

ІІІ. Основна частина

  1. Розповідь про Богів слов’янської міфології

  • Давні наші предки працювали в основному на землі, були хліборобами. Основне заняття яких – орати ниву, сіяти пшеницю, жито, коноплі. Земля їх годувала і одягала.

  • Від чого залежало життя наших предків?

  • Від того вродить земля чи ні, а інакше настане голод.

  • А від чого залежав урожай?

  • Від погоди. Чи буде дощ і сонечко, чи може град, буря знищить все. Людина була беззахисна перед природними стихіями. Від чого залежала погода наші предки не знали. От вони і придумали собі надприродні сили – Богів. Богом Сонця був Дажбог. Богом дощу і грому – Перун. Люди намагалися всіляко задобрити цих Богів, щоб все було добре. Співали на їхню честь пісні, приносили у жертву різні трави, їжу, робили з дерева фігури Богів і поклонялися їм.

  1. Виконання веснянок, закличок

  • Так і виникли різні замовляння, молитви, заклички.

  • Згадайте, як ми і зараз звертаємося до сонечка, до дощу. (Діти розповідають)

  • А скажіть, як ви думаєте, з чого починався рік у хлібороба?

  • Коли все сіяли, навесні. Люди уявляли весну як живу істоту, вірили, що її треба закликати і святково зустрічати.

  • Які обрядові пісні співали при цьому? (Веснянки). Жінки випікали пташок (жайворонків). Діти вибігали з ними на двір і співали веснянки. (Учні виконують веснянки).

  1. Робота над прислів’ями та народними прикметами

  • З давніх-давен люди спостерігали за природою і народжувалися прислів’я, приказки, прикмети.

  • Які ви знаєте народні прикмети, пов’язані з весною? ( Весна прийшла, в поле вийти пора. Пора сіяти, орати, щоб восени врожай збирати).

  1. Інсценізація «Жнива»

  • Великою подією були жнива. Це було велично і святково. На поле хлібороби виходили цілими сім’ями, чисто одягнені, з хлібом у руках. (Діти в костюмах показують).

  • Господар, повернувшись на схід сонця, скидав капелюха, промовляв «Дай, Боже, час добрий і пору, в доброму здоров’ї пожати та й на той рік дочекати».

  1. Зажинкові, жнивні та обжинкові пісні

  • На початку жнив виконувалися зажинкові пісні. Це було за тиждень після Петра (12 липня). Зажинати починав господар або найстарша жінка. Перший вижатий сніп приносили додому, вважали, що він мав чарівні властивості. В піснях висловлювали побажання щоб женці були здорові, щоб добре працювалось і щоб гарний був урожай.

  • Під час збирання урожаю виконували жнивні пісні, щоб працювалося веселіше.

  • Та найважливішим було закінчення жнив. В цей час виконували обжинкові пісні, а період називали обжинки. Женці прощалися з нивою, дякували їй за врожай. Давайте послухаємо обжинкові пісні, які ви знаєте. (Деякі діти виконують підготовлені пісні: «Дівка Явдошка», «Ой на горі сидить зайчик», «Занадився журавель до бабиних конопель», «Зеленеє жито»).

  • Дожинаючи ниву, женці залишали трохи недожатих стебел, зв’язували їх червоною стрічкою і називали «бородою». На полі вибирали найкращу і найдостойнішу дівчину «княгиню», клали їй на голову вінок з колосся. Вона виконувала останні обряди прощання з нивою та вела женців до дому господаря. Господар запрошував всіх женців на святковий обід. Вінок так як і перший вижатий сніп прилаштовували на найпочеснішому місці у хаті.

ІV. Підсумок заняття

1. Перун

2. Зерно

3. Обжинкові

4. Борода

5. Княгиня

6. Жнива

1. Бог дощу і грому у слов’ян.

2. Плоди пшениці, що сіяли на ниві.

3. Пісні, які виконували під час закінчення жнив.

4. Недожаті стебла на полі, зав’язані червоною стрічкою.

5. Дівчина, яка несла вінок з поля і виконувала останні обряди прощання з нивою.

6. Як називається період робіт на ниві.

(Учні розгадують кросворд і визначають ключове слово, яке ставлення повинно бути до праці хлібороба, до традицій та звичаїв свого народу).



Додаток 4



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма національного виховання учнівської молоді
Млинівської райдержадміністрації, В. Сорочук, методист з виховної роботи відділу освіти Гощанської райдержадміністрації, Н. Тарасюк,...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconНазва закладу
Тому, користуючись Програмою аналізу виховної роботи у класі, об’єктивно оцінюєте реальні результати виховної роботи за минулий рік...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconКласний керівник — організатор виховної роботи в класі
Усю цю роботу він проводить як офіційна, службова особа. Він несе відповідальність перед керівництвом школи та органами народної...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма виховної роботи з учнями 8-9-х класів
...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconНавчальний посібник з курсу „ методика соціально виховної роботи полтава 2009 (075. 8)
Методика соціально-виховної роботи: Навч посібник для студ вищ навч закладів / Авт упоряд. К. В. Педь. – Полтава.: Пдпу, 2009. –...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма виховної роботи з учнями класів
Любіть Україну – вашу власну державу. Не на словах, а на ділі, роблячи все, аби вона була процвітаючою, міцною, багатою, незалежною,...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconНапрямки виховної роботи
Кіровської міської ради Донецької області в 2012-2013 навчальному році була покладена така модель виховної системи, яка охоплювала...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів
Укладач: Володимир Терехов, заступник директора з навчально-виховної роботи Державного ліцею м. Білої Церкви, учитель-методист
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма виховної роботи Великокаратульської зош І-ІІІ ступенів «Веселковий міст»
Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті національної та загальнолюдської культури. Охоплює весь навчально-виховний...
Програма виховної роботи «Сім я патріота» iconПрограма виховної роботи з учнями 5-9-х класів
Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка