Програма вступних випробувань «дитяча література»



Скачати 158,29 Kb.
Дата конвертації30.07.2017
Розмір158,29 Kb.
ТипПрограма


Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини


ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

__________ проф. Безлюдний О. І.

«____» _________________2016 р.

ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

«ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА»

(денна та заочна форми навчання)

(на базі ОКР бакалавр, спеціаліст з нормативним терміном навчання 2 роки)


Спеціальність 8.02030301 «Середня освіта. Українська мова і література»

Спеціальність 8.02030301 «Філологія. Українська мова і література»





Умань – 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Основною метою вступного екзамену з дитячої літератури в педагогічному університеті є перевірка знань студентів як з вітчизняної, так і світової літератури для дітей, а також з дитячої української народнопоетичної творчості.

Абітурієнт повинен знати:

- загальні тенденції розвитку вітчизняної і світової дитячої літератури;

- творчість українських та зарубіжних дитячих письменників;

- жанрову специфіку творів дитячої літератури;

- композиційно-сюжетну структуру творів дитячої літератури;

- образну систему творів дитячої літератури;

- мову й стиль вітчизняної та світової літератури для дітей;

- зміст творів української та зарубіжної дитячої літератури, їх

ідейно-тематичне спрямування.

Абітурієнт повинен вміти:

- характеризувати: загальні тенденції розвитку вітчизняної і світової дитячої літератури; творчість українських та зарубіжних дитячих письменників; образну систему творів дитячої літератури; зміст творів української та зарубіжної дитячої літератури; мову й стиль вітчизняної та світової літератури для дітей;



- визначати жанрову специфіку творів дитячої літератури; образну систему творів дитячої літератури; ідейно-тематичне спрямування творів української та зарубіжної дитячої літератури;
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

знань і вмінь абітурієнтів

Високий рівень

194,0 – 200,0

абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу мовних явищ, наводить точні приклади для ілюстрації їх.

187,0- 193,0

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу мовних явищ, наводить доречні приклади.

181,0 - 186,0

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу мовних явищ, наводить правильні приклади.

Достатній рівень

171,0 – 180,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки.

162,0 - 170,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки.

152,5 – 161,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал.

Середній рівень

143,0 – 151,6

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні, у виконанні практичних завдань. Абітурієнт частково розкриває питання при допомозі викладача.

134,0 – 142,0

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні та у виконанні практичних завдань.

124,0 – 133,0

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає значні помилки в мовленнєвому оформленні, у виконанні практичних завдань.

Низький рівень

116,0 – 123,4

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає порушення норм літературної мови, не може пояснити мовні правила.

111,0 – 115,0

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає грубі порушення норм літературної мови, допускає грубі помилки у практичних завданнях.

106,0 – 110,0

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; неправильно відповідає на запитання; допускає грубі порушення норм літературної мови, не може виконати практичне завдання.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА

Українська народнопоетична творчість для дітей

Дитяча література як органічна частина художньої літератури. Своєрідність дитячої літератури. Поняття про дитячий фольклор, його складові частини та основні види. Пізнавальне, виховне та естетичне значення фольклорних творів.

Колискова пісня як фольклорний жанр. Персонажі колискових пісень, їх символіка та художні особливості. Дидактика колискової пісні.

Пестушки та утішки як фольклорний жанр, їх художні особливості, дидактична роль. Небилиці як фольклорний жанр, їх специфіка та значення в житті української дитини.

Історія виникнення народної календарно-обрядової поезії, її зв’язок з головними обрядами календарного року. Різновиди календарно-обрядових пісень. Характеристика пісень літнього циклу: русальних, купальських, жниварських.

Пісні зимового та весняного циклів (колядки, щедрівки, веснянки) як фольклорні жанри, їх художні особливості, дидактична роль.

Прозивалки як фольклорний жанр. Художні особливості. Неоднозначне ставлення педагогів до прозивалок. Мирилки як фольклорний жанр.

Лічилки як фольклорний жанр, їх різновиди та функції. Поетика лічилок. Скоромовки, визначення жанру. Естетична цінність скоромовок і практична значимість у роботі з дефектами мовлення дітей.

Поняття про народні загадки, визначення жанру, тематичні групи, значення загадок для розвитку дитини. Прислів’я і приказки як усталені афористичні вислови. Тематика прислів’їв і приказок.

Казки про тварин як найдавніший вид казкового епосу. Особливості побудови сюжету, образна система, художня своєрідність, значення у вихованні дітей.Чарівні казки. Поєднання в них реального з фантазією. Тематика, образна система, характер конфлікту, особливості розвитку сюжету, поетика.

Соціально-побутові казки, їх тематика, образи, виховне значення.

Суспільно-побутові пісні («Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька» та ін.). Жанрово-тематичне розмаїття пісень (козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). Трагічний і героїчний пафоси козацьких і чумацьких пісень.



Українська література для дітей

Поняття про пісні літературного походження. «Ще не вмерла України...» П. Чубинського і М. Вербицького – національний гімн нашої держави, історія його створення та значення в житті народу.

Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв’язок із «Молитвою» О. Кониського й М. Лисенка, духовним гімном України. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха – пісня, що стала народною. Патріотичні мотиви, героїчний пафос цих пісень.

Автобіографізм і художні узагальнення в поезіях Т. Шевченка. Розповідь про поета, його знедолене дитинство (на основі повісті Степана Васильченка «В бур’янах»).

Пейзажна лірика Т. Шевченка («За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…» та ін.). Майстерність поета у створенні картин природи.

Співомовки С. Руданського «Добре торгувалось», «Запорожці у короля». Висміювання моральних вад, негативних рис характеру у співомовках, авторська симпатія до простої людини, до її розуму й кмітливості.

Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів Павла Глазового «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

Майстерне змалювання психології малої дитини в автобіографічних оповіданнях І. Франка «Малий Мирон», «У кузні».

Зображення шкільного життя, осуд антипедагогічних методів навчання, образи учителів і учнів в оповіданнях І. Франка «Грицева шкільна наука», «Отець-гуморист», «Красне писання».

Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця). Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Риси характеру руських (українських) князів.

Літературна казка І. Франка «Фарбований Лис» (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні та другорядні персонажі. Образ Лиса.

Байки Л.Глібова у дитячому читанні. Сюжетна гострота, народність і ліризм байок «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл» та ін. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника.

Ліричні вірші Л.Глібова. Змалювання в них природи у різні пори року, життя і настроїв дітей, їхніх ігор і розваг («Квіткове весілля», «Зимня пісенька», «Веснянка», «Журба» та ін.). Життєствердний пафос віршів Л. Глібова.

Вагомий внесок Л. Глібова у створення оригінальної форми літературної загадки. Сюжети та композиційні особливості його віршованих загадок («Химерний, маленький…», «Що за птиця», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»). Роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів.

Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська».

Багатогранність творчої діяльності Б. Грінченка (оповідання «Екзамен», «Украла», «Грицько», «Дзвоник», «Сама, зовсім сама», «Олеся».). Образи головних героїв. Виховне значення творів.

Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні Євгена Гуцала «Лось». Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

Поема Миколи Вороного «Євшан-зілля», її історична основа та зв’язок з народною легендою. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі. Роль фольклорної та історичної пам’яті в житті кожної людини.

Поетична оповідь про минуле нашого народу у поезіях О.Олеся «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»). Аналіз його драми-казки «Микита Кожум’яка».

Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини.

Морально-етичні проблеми в повісті-казці Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Символіка країни Недоладії та її мешканців.

Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. Аналіз її фантастичної повісті «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Проблема виховання гідності та мужності, яку порушує автор у творі.

Тематика та жанрові виднокола творчості Олени Пчілки для дітей.

Оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник» – художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками.

Поезії П.Тичини «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…» та ін.). Майстерне відтворення в них краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова.

Єдність людини і природи у віршах М.Рильського «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…» та ін.

Оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в творі. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображені в оповіданні.

Повість М. Вінграновського «Сіроманець». Гуманізм повісті. Значення людяності, доброти в житті та прагнення людини до гармонії з природою.

Образи дітей в оповіданнях С.Васильченка «Свекор», «Бусурмен» та ін..

Природнича повість О.Іваненко «Куди літав журавлик». Майстерність у створенні казкового сюжету, багатство пізнавального матеріалу.

Творчість А. Малишка для дітей («Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю…», «Вчителька» та ін.). Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в піснях поета, що стали народними.

Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять…». Єдність світу природи і світу дитячої душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Звичаї та традиції українців у повісті. Образи гусей-лебедів, чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Ігор Калинець – один із талановитих українських поетів («Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» та ін. із зб. «Дивосвіт»). Своєрідність форми його поезій. Образ найдорожчої людини − мами.

Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом. Образи Сергія і Митька, їхня поведінка в складній ситуації.

Василь Королів-Старий «Хуха-Моховинка». Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Прояви добра і зла, зображені в цій казці.

Казка Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.

Пригодницький захоплюючий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в пригодницькій повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Поведінка головних героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях. Виховне значення твору.

Уявне, фантастичне і реальне в поезіях Л. Костенко «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила». Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах». Глибоке духовне наповнення людини – «крилатість» та її значення в сучасному житті.

Провідні мотиви та ідеї лірики В. Симоненка («Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…» та ін.).

Казкове й реалістичне в повісті-казці М. Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.

В. Рутківський «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»). Історична основа твору. Геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька.

Казки Емми Андієвської «Казка про яян», «Говорюща риба». Добро і любов до світу в цих творах. Порушення письменницею питань моралі, дружби, сили слова.



Зарубіжна література ХVІІ – початку ХХІ століть у дитячому читанні

Казки братів Я. і В. Ґрімм «Пані Метелиця», «Бременські музиканти». Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Гуманістичний зміст казок і моральні цінності, утілені в них.

Казки Г.Х. Андерсена у дитячому читанні («Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді»). Гуманізм казок. Ліризм, гумор і сатира в казках, їх пізнавальне в виховне значення.

О. С. Пушкін: Вступ по поеми «Руслан і Людмила», «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів». Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Образи головних героїв, особливості композиції казок.

Повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Радісне і трагічне в житті дітей. Образи героїв. Ставлення автора до своїх героїв.

Льюіс Керолл та його казкова повість «Аліса в Країні Див». Творча історія книжки, її зв’язок із біографією письменника. Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди.

Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832) «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі Ґете. Генріх Гейне (1797–1856) «Задзвени із глибини…». Утілення краси весняної природи у вірші Гейне Зв’язок його із фольклором (пісня).

Моральні проблеми в байках І. А. Крилова «Квартет», «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня». Алегоричні образи байок та їх прихований зміст.

Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів». Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності у творі.

Повість М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті. Елементи українського фольклору у творі. Образи Оксани і Вакули.




РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. «Веселка» : антологія української літератури для дітей : у 3-х томах / упоряд., літ.-крит. нариси Б. Чайковського. – К. : Веселка, 1984.

  2. Кіліченко Л. М. Українська дитяча література / Л. М. Кіліченко. – К. : Вища школа, 1988.

  3. Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. / упоряд. З. Варавкіна, А. Мовчун, М. Черній. – К. : Либідь, 1999.

  4. Українська дитяча література : антологія / вступна ст. та упорядкув. Л. П. Козачок. – К. : Вища школа, 2002. – 519 с.

  5. Українська дитяча література. Хрестоматія : у 2-х ч. : навч. посібник / упоряд. : І. Луценко, А. Подолинний, Б. Чайковський. – К. : Вища школа, 1992.

Програму затверджено на засіданні української мови та методики її навчання 25 лютого 2016 року (Протокол №7).


Голова фахової комісії Розгон В. В.


Каталог: files -> vstup -> 2016 -> programi
files -> Талант людини це божий дар
programi -> Імені павла тичини
vstup -> Програма вступних випробувань «Документознавство», «Обслуговування в бібліотеках»
vstup -> Програма з української літератури та методики її навчання для вступних випробувань
programi -> Програма вступних випробувань «сучасна українська мова та історія української літератури з методиками їх навчання»
programi -> Програма вступних випробувань «Українська мова та література з методиками їх навчання»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма вступних фахових випробувань за напрямом підготовки
Програма вступних фахових випробувань за напрямом підготовки 020302 «Історія» для абітурієнтів, які вступають на базі окр «Молодший...
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма вступних випробувань для вступників на спеціальність 024 «Хореографія» окр «Спеціаліст» Київ 2016 пояснювальна записка
«Хореографія» здійснюється на основі ступеня бакалавра за напрямом 020202 «Хореографія» (спеціалізації «Народна хореографія», «Бальна...
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма вступних випробувань «Українська мова та література з методиками їх навчання»
...
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма з української літератури та методики її навчання для вступних випробувань

Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма фахових вступних випробувань для здобуття освітнього ступеня магістра
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
Поряд з фаховими знаннями необхідно оволодіти також іноземними мовами та практично затосовувати їх
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма навчальної дисципліни «дитяча література з основами літературознавства»
Дитяча література з основами літературознавства. Програма навчальної дисципліни. – Полтава, 2009. – С
Програма вступних випробувань «дитяча література» iconПрограма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою
Програма вступного екзамену з хімії на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності "Хімія". –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка