Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою



Скачати 319.14 Kb.
Дата конвертації17.04.2017
Розмір319.14 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Природничо-географічний факультет
Затверджую

Ректор університету


________________проф. Бойко О.Д.

“____”____________________2010 р.



ПРОГРАМА

вступних випробувань

з ХІМІЇ

для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки магістра зі спеціальності Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (спеціаліст)

Ніжин - 2010

Програма вступного екзамену з хімії на навчання для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності "Хімія". – НДУ імені Миколи Гоголя, 2010 р.

Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: 8.010103 – магістр

Кваліфікація: викладач хімії

Форма навчання – денна

Термін навчання – 1 рік (на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст")


Укладачі: к.х.н., доцент кафедри хімії Москаленко ОВ.

к.х.н., професор кафедри хімії Суховєєв В.В.

к.п.н., доцент кафедри хімії Лукашова Н.І.

к.х.н., доцент кафедри хімії Лукашов С.М.

к.х.н., доцент кафедри хімії Циганков С.А.

к.х.н., доцент кафедри хімії Гриценко В.В.

викладач кафедри хімії Швидко О.В.


Схвалено науково-методичною комісією природничо-географічного факультету

"__18__" травня 2010 р., протокол № ___13__.

ЗМІСТ
Стор.

Пояснювальна записка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

І. Основні вимоги до знань і умінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ІІІ. Форма проведення державного екзамену…………………… . . . . . . . . . . . . . . . . 6

IV. Зміст навчального матеріалу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Загальна хімія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Хімія неорганічна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Хімія органічна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Біологічна хімія з основами молекулярної біології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Фізична і колоїдна хімія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Основи сучасного хімічного виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

V. Перелік рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Інтернетресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18



Пояснювальна записка
Програма вступного екзамену з хімії визначає провідні напрямки у фаховій підготовці майбутнього спеціаліста, і тому включає найважливіші розділи таких хімічних дисциплін, передбачених навчальним планом: загальна хімія, неорганічна хімія, органічна хімія, біохімія з основами молекулярної біології, основи сучасного хімічного виробництва, фізичної і колоїдної хімії.

Об’єм і зміст навчального матеріалу з курсів хімії узгоджено з відповідними діючими програмами. Це в свою чергу дозволяє скорегувати міжпредметні зв’язки дисциплін хімічного циклу. Програма забезпечує максимальну зорієнтованість на майбутню практичну діяльність вчителя хімії в сучасних умовах утвердження Концепції національної освіти в Україні.

Програму складено з урахуванням сучасного стану теоретичних основ хімічної науки.

Одним з головних завдань програми є професійна спрямованість усіх хімічних дисциплін. Для посилення професійної напрямленості особлива увага приділяється тим поняттям і теоріям, які в першу чергу пов’язані з курсом хімії середньої школи.



І. Основні вимоги до знань та умінь


1.1.Абітурієнти повинні знати:


  • предмет і об'єкти, які досліджуються неорганічною хімією;

  • місце неорганічної хімії серед природничих дисциплін, її значення в науці, промисловості і житті сучасного суспільства;

  • основні поняття й закони неорганічної хімії;

  • будову атомів і молекул. Основні квантово-механічні уявлення про утворення хімічних зв'язків;

  • основні класи неорганічних речовин. Номенклатура неорганічних сполук;

  • основи хімічної термодинаміки і використання її в неорганічній хімії;

  • розчини. Електролітичну дисоціацію;

  • будову і властивості комплексних сполук;

  • хімію простих речовин і сполук елементів;

  • роль неорганічної хімії у вирішенні екологічних проблем;

  • основні положення техніки безпеки при роботі з неорганічними сполуками.

  • визначати найбільш імовірні властивості речовини на основі її елементного складу і структури;

  • теорію хімічної будови органічних сполук;

  • сучасну національну термінологію та номенклатуру;

  • електронну теорію хімічного зв'язку;

  • теорію гібридизації орбіталей атома Карбону;

  • електронні ефекти (індукційні, мезомерні);

  • класифікацію органічних сполук;

  • класифікацію органічних реакцій за напрямком реакцій та характером реагуючих частинок;

  • тривіальну, раціональну та систематичну номенклатури;

  • види ізомерії (структурну, просторову та оптичну);

  • способи одержання основних класів органічних сполук;

  • електронну будову функціональних груп органічних сполук;

  • хімічні властивості основних класів органічних сполук;

  • біологічне значення найважливіших представників окремих класів органічних сполук;

  • природні джерела органічних сполук;

  • генетичний зв'язок між класами органічних сполук;

  • внесок вітчизняних вчених в розвиток органічної хімії в Україні;

  • основні математичні операції для фізико-хімічних розрахунків;

  • основи техніки хімічного експерименту і аналізу;

  • теоретичні основи будови речовини;

  • основні принципи хімічної термодинаміки;

  • основні закони розчинів електролітів і неелектролітів;

  • термодинамічні основи електродних процесів;

  • основи теорії перебігу хімічних реакцій;

  • фізико-хімію поверхневих процесів;

  • основи колоїдної хімії.


1.2. Абітурієнти повинні мати такі навички та вміння:


  • писати рівняння реакцій та схеми перетворень;

  • структурні формули органічних сполук;

  • виконувати вправи та завдання для самоконтролю;

  • проводити необхідні математичні обробки результатів експерименту, виконувати необхідні графічні побудови;

  • використовувати одержанні дані для пояснення біологічних процесів, процесів хімічної технології.


ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь
"Відмінно" - абітурієнт вільно володіє понятійним апаратом, розуміє і демонструє на прикладах закономірності, природу і механізм формування та причинно-наслідкові зв'язки процесів і явищ, на поставлене питання дає аргументовану, логічно побудовану, вичерпну відповідь.

"Добре" - абітурієнт володіє понятійним апаратом, розуміє причинно-наслідкові зв'язки процесів і явищ, може самостійно або з незначними підказками викладача пояснити чинники, фактори та закономірності формування процесів і явищ; на поставлене питання дає повну відповідь з несуттєвими неточностями.

"Задовільно" – абітурієнт володіє основним понятійним апаратом, розуміє і відтворює закономірності формування процесів і явищ, з допомогою додаткових питань викладача розкриває суть процесів і явищ; відповіді є неповними, з досить значними, проте не суттєвими неточностями.

"Незадовільно" – абітурієнт не розуміє і не відтворює чинники та закономірності формування процесів і явищ, не має чіткого розуміння понять і термінів, відповіді на питання дає нелогічні, неточні і неаргументовані.
ІІІ. Форма проведення вступного екзамену,

структура завдань

Вступний екзамен з хімії є усним.

Кожен екзаменаційний білет включає два питання теоретичного змісту з дисциплін, питання яких винесені на екзамен, третім питанням є задача.



Наприклад:

Білет № 1.



  1. Загальна характеристика елементів побічної підгрупи восьмої групи. Fe, Co, Ni. Властивості елементів та їх сполук.

  2. Вітаміни. Хімічна будова та біологічне значення вітаміну В5.

  3. Знайдіть масу осаду, утвореного при взаємодії 34 г аргентум (І) нітрату з 21 г барій хлориду.

Білет № 2.



  1. Загальна характеристика елементів VII групи головної підгрупи. Добування, властивості і застосування галогенів і їх найважливіших сполук. Гідроген і його місце в періодичній системі. Гідриди.

  2. Комплексна переробка нафти.


ІV. Зміст навчального матеріалу
Загальна хімія
Атомно-молекулярне вчення. Основні положення атомно-молекулярного вчення. Основні закони хімії. Основні хімічні поняття: елемент, атом, молекула, йон, валентність, ступінь окиснення, еквівалент. Прості речовини. Алотропія. Складні речовини. Відносна атомна і молекулярна маси. Закон Авогадро. Висновки із закону Авогадро. Моль. Молярна маса. Молярний об’єм газоподібної речовини.

Закон збереження маси і енергії та його значення в хімії. Взаємозв’язок маси і енергії. Поняття про дефект маси. Закон сталості складу. Дальтоніди і бертоліди. Закон еквівалентів. Еквіваленти елементів і складних речовин. Межі застосування основних законів хімії. Принципи сучасної номенклатури неорганічних сполук.

Будова атома. Дорезерфордівські уявлення про будову атома. Модель будови атома за Дж.Томсона. Модель будови атома Резерфорда. Корпускулярно-хвильовий дуалізм випромінювання. Рівняння Планка. Фотоефект. Спектри атома. Теорія атома водню по Бору і спектр атома водню. Постулати Бора.

Корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок. Хвилі де Бройля. Принцип невизначеності Гейзенберга.

Квантові числа як параметри, які визначають хвильову функцію. Головне (n), орбітальне (l), магнітне (m) квантові числа. Атомні орбіталі (АО).

Фізичний зміст квантових чисел: квантування енергії електрона, його орбітального кутового моменту і орбітального магнітного моменту, вид атомних s–, p– i d–орбіталей. Основний і збуджений стан. Вироджені стани.

Власний кутовий і магнітний момент електрона (спін) і спінове квантове число (ms).

Багатоелектронні атоми, характеристичні рентгенівські спектри атомів. Закон Мозлі. Ядро атома як динамічна система протонів і нейтронів. Теорія Д.Л.Іваненко. Заряди ядер атомів. Ізотопи. Три принципи заповнення АО: принцип мінімуму енергії (правило Кличковського), принцип Паулі, правило Гунда. Порядок заповнення АО. Електронні формули.

Деякі властивості атомів. Атомні радіуси. Потенціали іонізації. Спорідненість до електрону. Відносна електронегативність. Умовні йонні радіуси.

Магнітні властивості атомів. Діамагнетизм, парамагнетизм.

Періодичний закон Д.І.Менделєєва і будова атома. Доменделєєвські спроби класифікації хімічних елементів. Періодичний закон Д.І. Менделєєва. Сучасне формулювання періодичного закону. Періодичність змін властивостей елементів як прояв періодичності змін електронних конфігурацій атомів.

Періодична система як вираження періодичного закону. Структура періодичної системи. Періоди і групи.

Співвідношення між номерами періоду і групи періодичної системи і електронною будовою атомів. Особливості електронних конфігурацій атомів елементів головних та побічних підгруп.

Зміна атомних радіусів, потенціалів іонізації і величин спорідненості до електрону в групах і періодах.

Зв’язок розміщення елемента в періодичній системі з властивостями його атомів і утворених ним простих і складних речовин.

Загальнонаукове і філософське значення періодичного закону Д.І.Менделєєва.

Хімічний зв’язок. Основні характеристики зв’язку: довжина зв’язку, енергія зв’язку, кратність зв’язку, валентний кут. Основні типи хімічного зв’язку: ковалентний та йонний. Ефективний заряд атома в молекулі.

Полярність зв’язку. Дипольний момент зв’язку і молекули в цілому. Електронегативність елементів. Ступінь окиснення. Координаційне число. Стехіометричні формули і структура сполук. Ізомерія.

Валентність. Ковалентність атома.

Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків (ВЗ). Фізична ідея методу: утворення двоцентрових і двоелектронних зв’язків. Принцип максимального перекривання АО.

Два механізми утворення ковалентного зв’язку: взаємодія неспарених електронів і донорно-акцепторна взаємодія.

Ковалентність атомів елементів 1-го, 2-го і 3-го періодів.

Теорія напрямленності валентності. Насичуваність, напрямленість і поляризація ковалентного зв’язку. Гібридизація АО. Типи гібридизації і стереохімія молекул в світі уявлень метода ВЗ. σ– і π–зв’язки.

(Основні положення методу молекулярних орбіталей. Метод лінійних комбінацій атомних орбіталей, молекулярних орбіталей (ЛКАО МО). Порядок заповнення молекулярних орбіталей. Електронні формули гомонуклеарних молекул, утворених, елементами 1-го і 2-го періодів).

Йонний зв’язок. Катіони і аніони в молекулах і твердих речовинах. Область застосування йонної моделі. Неможливість існування в молекулі багатозарядних одноатомних йонів. Властивості сполук з йонним і ковалентним зв’язком. Міжмолекулярні і йонні кристалічні решітки.

Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Істинна і середня швидкість хімічних реакцій. Фактори, які впливають на швидкість хімічної реакції. Поняття про активні молекули. Енергія активізації. Поняття про ланцюгові реакції. Роботи академіка М.М.Семенова. Закон дії мас. Константи швидкості реакції. Вплив температури на швидкість хімічної реакції. Рівняння Вант-Гоффа і Арреніуса. Каталізатор. Каталіз. Гомогенний, гетерогенний і мікрогетерогенний каталіз. Ферменти як біологічні каталізатори.

Поняття про механізм дії каталізаторів.

Оборотні і необоротні реакції. Фактори, що визначають необоротність реакції. Умови настання хімічної рівноваги. Константа хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє і його застосування.

Вода. Розчини. Вода в природі. Проблема чистої води. Склад і будова молекули води. Характеристика водневого зв’язку. Фізичні властивості води. Аномалії води і їх пояснення. Вода як універсальний розчинник. Хімічні властивості води. Роль води в біологічних процесах. Промислове значення води. Очистка води.

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Основні положення електролітичної дисоціації Св.Арреніуса. Механізм процесу електролітичної дисоціації. Роботи І.О.Каблукова. Механізм гідратації іонів. Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа. Ступінь дисоціації. Слабкі і сильні електроліти. Коефіцієнт активності. Оборотність процесу дисоціації. Застосування закону діючих мас до процесу дисоціації слабких електролітів, константа дисоціації.

Кислоти, основи, солі в світлі теорії електролітичної дисоціації. Амфотерні електроліти. Вода як слабкий електроліт; рН середовища. Методи визначення рН середовища. Індикатори. Буферні розчини. Біологічне значення буферних розчинів. Гідроліз солей. Ступінь і константа гідролізу. Умови утворення і розчинення осадів. Направленість хімічних реакцій в розчинах електролітів. Протонна теорія кислот і основ Бренстеда. Пояснення амфотерності електролітів з позицій протонної теорії кислот і основ.

Основні класи неорганічних сполук. Їх властивості і одержання.

Класифікація складних речовин за функціональними ознаками.

Оксиди солетворні і несолетворні. Кислотні, основні і амфотерні оксиди. Номенклатура, властивості і добування оксидів.

Основи. Одно­- і багатокислотні основи. Луги. Номенклатура, властивості та основні способи їх добування.

Солі. Класифікація і номенклатура. властивості і основні способи добування солей.

Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.

Комплексні сполуки. Реакції комплексоутворення. Основні положення координаційної теорії. Роль вітчизняних вчених в розвитку хімії комплексних сполук. Комплексоутворювач, ліганди. Внутрішня і зовнішня сфера комплексу. Координаційне число комплексоутворювача. Заряд комплексного іона. Номенклатура комплексних сполук. Характер хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Характер електролітичної дисоціації комплексних сполук. Стійкість комплексів в розчинах. Поняття про константу нестійкості. Різновидність комплексних сполук, поняття про їх класифікацію. Значення комплексних сполук у виробництві і в житті природи.

Окисно-відновні реакції. Зміна ступеня окиснення елементів при хімічних реакціях і класифікація реакцій за цією ознакою. Оксники і відновники. Класифікація окисно-відновних реакцій. Роль середовища в проходженні окисно-відновних процесів. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій (йонно-електронний, метод електронного балансу). Гальванічний елемент. Електродні потенціали. Електрохімічний ряд напруг металів. Поняття про окисно-відновний потенціал. Напрямленість окисно-відновних процесів. Електроліз. Електроліз у промисловості. Характеристика і класифікація процесів корозії металів. Електрохімічна корозія металів. Методи захисту металів від корозії.
ХІМІЯ НЕОРГАНІЧНА
Елементи головних підгруп періодичної системи. Гідроген. Місце Гідрогену в періодичній системі. Будова атома. Ізотопи Гідрогену. Характеристика двоатомної молекули Гідрогену. Промислові і лабораторні способи одержання водню. Фізичні і хімічні властивості водню. Гідрогенні сполуки металів та неметалів. Їх властивості.

Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи VII групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Хлор. Знаходження Хлору в природі. Одержання хлору. Фізичні і хімічні властивості хлору. Взаємодія Хлору з Гідрогеном. Механізм цієї реакції. Хлоридна кислота. Її властивості і одержання. Застосування хлоридної кислоти та її солей. Оксигенні сполуки Хлору: оксиди, кислоти, солі.

Загальна характеристика властивостей Флуору, Брому, Йоду. Залежність властивостей простих речовин, Гідрогенних та оксигенних сполук галогенів від величини заряду ядер. Біологічне значення галогенів та їх сполук.

Елементи головної підгрупи VI групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи VI групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Оксиген. Знаходження кисню у природі. Повітря. Об’ємний і ваговий склад повітря. Рідке повітря, його властивості і практичне використання. Одержання кисню. Роль кисню в природі і техніці. Електронна будова молекули Оксигену. Фізичні і хімічні властивості Оксигену. Взаємодія простих і складних речовин з Оксигеном. Гідрогенні сполуки Оксигену – гідроген оксид (вода) і гідроген пероксид. Окисні і відновні властивості гідроген пероксиду, його кислотні властивості. Алотропія Оксигену. Озон, його фізичні і хімічні властивості.

Сульфур. Знаходження сірки в природі. Одержання. Фізичні і хімічні властивості Сульфуру. Гідрогено- та оксигеновмісні сполуки Сульфуру. Сульфур (ІV) оксид. Сульфітна кислота. Сульфур (VІ) оксид. Сульфатна кислота. Електронна будова і геометрія молекули. Властивості сульфатної кислоти. Застосування сульфатної кислоти та її солей. Олеум і двосульфатна кислота.

Загальна характеристика властивостей Селену, Телуру. Властивості простих речовин, гідрогено- та оксигеновмісних сполук.

Елементи головної підгрупи V групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи V групи на основі їх розташування в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Нітроген. Азот у природі. Фізичні і хімічні властивості Нітрогену. Сполуки Нітрогену з Гідрогеном – амоніак, гідразин. Електронна будова і геометрія молекули амоніаку. Властивості гідрогенних сполук Нітрогену. Оксиди Нітрогену. Властивості нітритної кислоти. Нітрити, їх властивості. Нітратна кислота. Електронна будова і геометрія молекули. Властивості нітратної кислоти. Взаємодія нітратної кислоти з металами. Одержання нітратної кислоти у промисловості. Солі нітратної кислоти, їх властивості. Роль Нітрогену в розвитку живих організмів. Кругообіг азоту в природі.

Фосфор. Знаходження у природі, одержання, властивості, застосування. Важливі сполуки Фосфору. Фосфатна кислота. Солі фосфатних кислот – фосфати. Їх застосування. Фосфорні добрива. кругообіг Фосфору в природі. Елементи головної підгрупи IV групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи IV групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Карбон. Вуглець в природі. Алотропні видозміни Карбону: алмаз, графіт, карбін, фулерен. Їх структура. Фізичні і хімічні властивості, застосування. Оксиди Карбону. Електронна будова і геометрія молекули карбон (IV) оксиду. Одержання і властивості. Карбонатна кислота, карбонати. Гідрогенціанідна кислота і її солі.

Силіцій. Знаходження кремнію в природі. Фізичні і хімічні властивості. Силіцій (IV) оксид. Одержання і властивості. Кремнієві кислоти. Силікати. Галогеніди силіцію.

Загальна характеристика властивостей Германію, Стануму, Плюмбуму. Ступені окиснення Германію, Стануму, Плюмбуму. Кислотно-основні властивості гідроксидів. Сполуки елементів з Сульфуром. Тіосолі. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Германію, Стануму, Плюмбуму в різних ступенях окиснення. Застосування олова та свинцю. Використання напівпровідникових властивостей германію.

Загальні властивості металів. Розміщення в періодичній системі елементів, які утворюють прості речовини металічного характеру. Природа металічного стану. Структура металів. Типи кристалічних ґраток.

Загальні фізичні властивості металів. Хімічна активність металів. Метали як відновники. Роботи М.М.Бекетова. Важливі способи одержання металів з руд. Сплави, їх властивості. Типи сплавів. Використання сплавів у народному господарстві країни. Біологічна роль металів. Взаємодія металів з водою, водними розчинами кислот і солей.

Елементи головної підгрупи І групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи I групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Натрій і Калій. Їх одержання. Фізичні і хімічні властивості. Одержання і властивості їх гідридів, оксидів і гідроксидів. Важливі солі. Біологічне значення йонів натрію і калію. Калійні добрива.

Елементи головної підгрупи ІІ групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи IІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Берилій, Магній. Знаходження в природі. Способи одержання, важливі властивості і застосування. Оксиди і гідроксиди, одержання і їх властивості.

Лужноземельні метали. Знаходження в природі. Одержання. Фізичні та хімічні властивості металів. Оксиди і гідроксиди лужноземельних металів. Солі. Твердість води і способи її усунення. Значення і практичне застосування сполук лужноземельних металів в народному господарстві.

Елементи головної підгрупи ІІІ групи періодичної системи. Загальна характеристика властивостей елементів головної підгрупи IІІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Бор. Знаходження в природі. Фізичні і хімічні властивості простої речовини. Гідроген– та галогенвмісні сполуки Бору. Борний ангідрид. Борна кислота. Поліборні кислоти. Бура.

Алюміній. Знаходження у природі. Виробництво алюмінію. Фізичні і хімічні властивості. Алюмінотермія. Сплави алюмінію. Оксид і гідроксид алюмінію. Амфотерність гідроксиду. Їх властивості. Практичне значення алюмінію і його сполук.



Елементи побічних підгруп періодичної системи. Особливості електронних структур атомів елементів d- і f- родин. Їх розміщення в періодичній системі. Відмінність властивостей атомів елементів головних і побічних підгруп, простих речовин і сполук, а також закономірностей їх змін при зростанні зарядів ядер атомів. Різновидність ступенів окиснення, які проявляють атоми елементів побічних підгруп.

Елементи побічної підгрупи І групи. Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи І групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів. Властивості простих речовин, оксидів, гідроксидів і солей Купруму, Аргентуму і Ауруму. Фізіологічна дія іонів аргентуму.

Елементи побічної підгрупи ІІ групи. Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи ІІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів. Властивості простих речовин, оксидів і солей Цинку, Кадмію і Меркурію. Фізіологічна дія Меркурію.

Елементи побічної підгрупи VІ групи. Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи VІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Хром. Знаходження у природі, добування, фізичні і хімічні властивості, застосування. Сплави хрому. Важливі сполуки Хрому. Прояв ступеня окиснення атомів Хрому. Зміна кислотно-основних властивостей гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Хрому.

Елементи побічної підгрупи VІІ групи. Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи VІІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Манган. Знаходження марганцю в природі, добування. Фізичні і хімічні властивості, застосування. Сплави марганцю. Важливі сполуки Мангану. Кислотно-основні властивості гідроксидів. Характеристика окисно-відновних властивостей сполук Мангану.

Елементи побічної підгрупи VІІІ групи. Загальна характеристика властивостей елементів побічної підгрупи VІІІ групи на основі їх розміщення в періодичній системі і електронних конфігурацій атомів. Ступені окиснення атомів елементів.

Ферум. Знаходження заліза в природі. Фізичні і хімічні властивості. Оксиди, гідроксиди і солі Феруму.

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Предмет органічної хімії і її зв’язок з природничими науками. Основні положення структурної теорії О.М.Бутлерова. Електронна теорія хімічного зв’язку, валентний стан атому Карбону в органічних сполуках.

Електронні ефекти в органічних молекулах: +І-, –І-, +М-, –М-ефекти. Приклади взаємного впливу атомів в органічних молекулах на основі електронних ефектів.

Насичені вуглеводні (алкани). Гомологічний ряд вуглеводнів CnН2n+2. Ізомерія і номенклатура. Будова молекули метану, реакції метану, знаходження в природі і значення насичених вуглеводнів.

Етиленові вуглеводні (алкени). Характеристика гомологічного ряду етиленових вуглеводнів CnН2n. Електронна будова зв’язку С = С. Цис- та транс- ізомерія. Етилен: електронна будова, добування і народногосподарське значення.

Хімічні реакції алкенів. Правило В.В.Марковнікова і його електронна інтерпретація на основі реакції пропілену з гідрогенгалогенідами.

Ацетиленові вуглеводні (алкіни). Ацетилен. Електронна будова зв’язку С ≡ С. Добування, хімічні властивості та промислове значення алкінів.

Галогеналкани: добування, властивості, застосування. Ізомерія та номенклатура галогеналканів. Реакція Гріньяра. SN1 i SN2 реакції.

Дивініл, електронна будова, добування і застосування. Ізопрен і будова природного каучуку. Гума.

Високомолекулярні сполуки, добування полімеризацією ненасичених мономерів. Натуральний і синтетичний каучуки.

Спирти. Характеристика гомологічного ряду одноатомних спиртів. Етиловий спирт: добування, хімічні властивості і застосування. Багатоатомні спирти. Гліцерин: добування, хімічні властивості. Етери (прості ефіри).

Альдегіди і кетони. Гомологічний ряд насичених альдегідів. Будова карбонільної групи. Хімічні властивості карбонільних сполук. Мурашиний альдегід: добування, властивості та застосування. Оцтовий альдегід: добування, властивості та застосування.

Ацетон: способи промислового добування, властивості та застосування.

Карбонові кислоти і їх похідні. Гомологічний ряд монокарбонових кислот. Будова карбоксильної групи. Оцтова кислота: властивості, добування та найголовніші похідні.

Естери (складні ефіри) монокарбонових кислот. Механізм естерифікації. Жири: будова і біологічне значення.

Гідрокси- та оксокарбонові кислоти. Молочна кислота. Явище оптичної ізомерії. Ацетооцтовий естер. Явище таутомерії.

Вуглеводи. Класифікація. Ізомерія, що зумовлена: а) наявністю альдегідної або кетонної групи; б) наявністю асиметричних атомів Карбону; в) існуванням таутомерії. Хімічні властивості. Реакції, характерні для карбонільної форми: окиснення глюкози реактивом Фелінга, амоніачним розчином аргентум оксиду. Реакції циклічних форм.

Моносахариди: будова, властивості. Найважливіші представники моносахаридів: глюкоза, фруктоза. рибоза, дезоксирибоза, їх біологічне значення. Основні етапи розкладу глюкози в організмі.

Дисахариди: сахароза, мальтоза, лактоза, целобіоза. Властивості та їх біологічне значення.

Полісахариди: крохмаль, глікоген. Будова, кислотний і ферментативний гідроліз крохмалю (проміжні і кінцеві продукти).

Целюлоза, її будова, фізичні властивості, знаходження у природі. Етери та естери клітковини, їх господарське значення.

Циклопарафіни: знаходження в природі, будова, хімічні властивості.

Ароматичні сполуки. Електронна будова молекули бензену. Квантово-механічні умови ароматичності. Добування бензену і його гомологів.

Механізм електрофільного заміщення Гідрогену в бензені. Правила орієнтації SE- реакціях гомологів і похідних бензену.

Нітрування бензену, толуену та аніліну.

Анілін: електронна будова, добування, хімічні властивості і застосування.

Сульфування аніліну. Сульфанілова кислота та її похідні. Солі діазонію: добування, будова і значення. Метилоранж.

Фенол: електронна будова молекули фенолу. Добування, хімічні властивості і застосування. Описати хлорування бензену і толуену в залежності від умов реакції.

Добування високомолекулярних сполук методом конденсації. Лавсан і формальдегідні смоли.

П’ятичленні гетероцикли (фуран, тіофен, пірол), їх електронна будова. Співставлення реакційної здатності в реакціях електрофільного заміщення п’ятичленних гетероциклів, бензену, аніліну і фенолу. Гем крові і хлорофіл (біологічне значення).

Шестичленні гетероцикли (піридин, піримідин, пурин та їх похідні). Електронна будова піридину, будова, властивості, порівняння реакційної здатності піридину, бензену і нітробензену. Піримідинові і пуринові основи, що входять до складу нуклеїнових кислот.


БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ
Класифікація та номенклатура амінокислот; фізичні та хімічні властивості: амфотерність, біполярні йони, кольорові реакції на амінокислоти. Амінокислотний склад білків. Характеристика амінокислот, які постійно зустрічаються у складі білків. Ізоелектрична точка амінокислот. Методи виділення білків з біологічного матеріалу (екстракція білків розчинами солей, буферними сумішами, органічними розчинниками). Методи фракціювання білків: висолювання, осадження органічними розчинниками, осадження солями важких металів. Методи очищення білків від низькомолекулярних сполук: діаліз, електродіаліз, кристалізація, гельфільтрація. Методи визначення відносної молекулярної маси білків. Форма білкових молекул і методи її вивчення.

Пептиди. Пептидний зв'язок. Природний пептид глутатіон. Поліпептидна теорія будови молекули. Тонка будова поліпептидного ланцюга (валентні кути та відстань між атомами).

Сучасні уявлення про будову білків. Чотири рівні будови білкової молекули.

Фізико-хімічні властивості білків. Денатурація і ренатурація білків. Білки як високомолекулярні амфотерні електроліти. Ізоелектрична точка білків. Молекулярні та електрокінетичні властивості білків (дифузія, осмос, седиментація, електрофорез). Функції білків в організмі (структурна, механо-хімічна, каталітична, гормональна, захисна, регуляторна, транспортна, токсична).

Класифікація білків. Прості та складні білки. Протеїни та протеїди. Принципи класифікації протеїнів.

Хімічний склад нуклеїнових кислот (характеристика пуринових та піримідинових основ, що входять до складу нуклеїнових кислот). Рибоза і дезоксирибоза. Два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнові (ДНК) і рибонуклеїнові (PHK). Різниця між ДНК і PHK за складом, молекулярною масою, локалізацією у клітині і функціям. Порівняльна характеристика видів нуклеїнових кислот за відносною молекулярною масою, нуклеотидним складом, локалізацією та функціями.

Каталітична (ферментативна) функція білків. Роль ферментів у процесах життєдіяльності організмів. Риси подібності та відмінності між ферментами та каталізаторами іншої природи.

Будова ферментів. Ферменти-протеїни і ферменти-протеїди. Поняття про субстратний, активний та алостеричний центри. Молекулярна маса ферментів. Мономерна і мультимерна структура ферментів.

Властивості ферментів: термолабільність, залежність активності від значення рН середовища, іонної сили розчину, специфічність. Активатори і інгібітори ферментів. Конкурентне і неконкурентне гальмування дій ферментів.

Номенклатура ферментів. Класифікація ферментів. Коферменти (коензими) - органічні кофактори ферментів. Хімічна природа і механізм дії деяких коферментів.

Історія відкриття вітамінів. Роль вітамінів у життєдіяльності людини та тварин. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози.

Класифікація та номенклатура вітамінів. Вітамерія.

Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни А, Д, їх хімічна будова. Фізіологічна роль.

Водорозчинні вітаміни. Вітаміни B1, B2, B3, B5, В6, В12, C, їх хімічна будова. Фізіологічна роль.

Загальні уявлення про обмін речовин і енергії. Обмін білків, вуглеводів та ліпідів. Взаємозв'язок та регуляція обміну речовин в організмі.
ФІЗИЧНА І КОЛОЇДНА ХІМІЯ
Адсорбція. Фізична і хімічна адсорбція. Фактори, які впливають на адсорбцію.

Ізотерма адсорбції Ленгмюра. Іонообмінна адсорбція. Біологічне значення вибіркової адсорбції.

Дисперсні системи. Їх класифікація. Вчення Д.І.Менделєєва про розчини. Механізм процесу розчинення. Тепловий ефект розчинення. Зміна об’єму при розчиненні.

Дисперсні системи. Їх класифікація. Вчення Д.І.Менделєєва про розчини. Сольвати та гідрати. Кристалогідрати. Механізм процесу розчинення. Тепловий ефект розчинення. Зміна об’єму при розчиненні.

Розчинність твердих речовин у воді. Розчинність рідин і газів у воді. Розчини насичені і ненасичені. Спроби вираження вмісту розчиненої речовини в розчині.

Властивості розбавлених розчинів. Явище осмосу. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Тиск насиченого пару над розчинами і залежність від концентрації і температури. Температура кипіння і замерзання розчинів. Закони Рауля. Кріоскопічні і ебуліоскопічні константи. Закон Генрі. Визначення відносних молекулярних мас речовин у розчинах.

Колоїдні розчини. Будова колоїдних частинок. Гелі і золі, основні властивості колоїдних систем. Значення колоїдів у біології.

Енергетика і направленість хімічних процесів. Теплові ефекти хімічних реакцій. Теплоти утворення хімічних сполук. Закон Гесса. Зміна внутрішньої енергії системи. Ентальпія. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал. Оцінка можливості проходження хімічної реакції в заданому напрямку. Роль ентальпійного і ентропільного факторів в направленості процесів при різних умовах. Використання табличних значень стандартних ентальпій і стандартних ізобарних потенціалів утворення вихідних речовин та продуктів реакції для оцінки можливості проходження хімічної реакції.


ОСНОВИ СУЧАСНОГО ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Виробництво сульфатної кислоти. Сировина. Основні стадії процесу. Кінцеві продукти.

Амоніак. Прямий синтез амоніаку. Застосування.

Виробництво нітратної кислоти шляхом окиснення амоніаку. Сировина. Основні стадії процесу.

Силікатна промисловість. Виробництво скла цементу та кераміки. Особливості процесу. Кінцеві продукти.

Мінеральні добрива. Прості та комплексні добрива. Фосфорні та нітратні добрива. Сировина для виробництва добрив.

Виробництво чавуну та сталі. Сировина. Доменний процес. Переробка чавуну на сталь. Конверторний та мартенівській спосіб виробництва сталі. Види чавуну та сталі. Виробництво чавуну і нікелю. Використання їх в народному господарстві країни.

Виробництво алюмінію. Сировина. Електролітичний спосіб одержання алюмінію. Алюмінієві сплави. Дюралюміній. Силумін.

Комплексна переробка нафти. Процес крекінгу та реформінгу. Кінцеві продукти переробки.


V. перелік рекомендованої літератури
V.І. загальна та неорганічна хімія

Основна:

  1. Н.В.Романова. Загальна та неорганічна хімія. – К., «Вища школа». -1998.

  2. М.Л.Глінка. Загальна хімія. – Л., Хімія. -1987-1991.

  3. В.В.Григор’єва та ін. Загальна хімія. – К., «Вища школа». -1991.

  4. Л.В.Бабіч та ін. Практикум з неорганічної хімії. – М., «Освіта». -1991Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия: Ученик для вузов. – М.: Высш. Школа, 1981–2001.

  5. .М.Л.Глінка. Задачі та вправи з загальної хімії. – Л., «Хімік». -1987.

  6. Я.Л.Гольдфарб. Збірник задач і вправ з хімії. – М., «Просвещение». -1988.

Додаткова:

  1. Попель П.П. Складання рівнянь хімічних реакцій. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

  2. Середа I.П. Конкурсні задачі з хімії для вступників до вузів: Навч. посібник. 2-ге вид. перероб. і допов. – К.: Вища школа, 1995. – 256 с.

  3. Середа І.П. Хімія: Методика складання рівнянь окисно-відновних реакцій. – К.: Либідь-Партнер, 1999. – 64 с.

  4. Слета Л.А., Черный А.В., Холин Ю.В. 1001 задача по химии с ответами, указаниями, решениями. – Харьков: Ранок, 2001. – 368 с.

  5. Сухан В.В., Табенська Т.В., Капустян А.Й., Горлач В.Ф. Хімія: Посібник для вступників до вищих навчальних закладів. 3-є вид. – К.: Либідь, 1996. – 448 с.

  6. Тесты. Химия. Задания для проверки знаний, умений и навыков выпускников общеобразовательных школ, лицеев, гимназий. – К.: Освита, 1993. – 94 с.

  7. Хомченко Г.П. Хомченко I.Г. Хімія для вступників до вузів. К.: Вища школа, 1985. – 367 с.

  8. Хомченко Г.П. Хомченко И.Г. Задачи по химии для поступающих в вузы: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1986. – 238 с.

  9. Чмиленко Ф.О., Царьова Н.В. Задачі та вправи з хімії. Хімія елементів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 80 с.


V.ІІ. фізична та колоїдна хімія

  1. Каданер Л.І. Фізична і колоїдна хімія. — К.: Освіта, 1985.

  2. Балезин С.А., Ерофеев Б.В., Подобаев Н.И. Основи физической и коллоидной химии. — М.: Просвещение, 1975.

  3. Дикерсон Д., Грей Т., Хейт Дж. Основные законы химии. В 2-х томах. - М.: Мир, 1982.

  4. Киреев В.А. Курс физической химии. — М.: Госхимиздат, 1975.

  5. Голиков Г.А. Руководство по физической химии. - М.: Высшая школа, 1988.

  6. Лукьянов А.Б. Физическая и коллоидная химия. - М.: Химия, 1988.

  7. Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии. - М.: Химия, 1964.

  8. Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. - Л.: Химия, 1974.

  9. Білий О.В., Біла Л.І. Задачі з фізичної і колоїдної хімії. - К.: Освіта, 1986.

  10. Захарченко В.Н. Сборник задач и упражнений по физической химии. - М.: Просвещение, 1978.

  11. Парфенов Г.С. Сборник примеров и задач по физической химии. -М.: Просвещение, 1975.

  12. Сертовський Ю.В. Будова і властивості речовини. - К.: Радянська школа, 1992.

  13. Ахметов Б.В. Задачи и упражнения по физической химии. - Л.: Химия, 1989.

  14. Эткинс П. Порядок и беспорядок в природе. - М.: Мир, 1987.

  15. Кричевский И.Р., Петрянов И.В. Термодинамика для многих. - М.: Педагогика, 1975.

  16. Смородинский Я.А. Температура. - М.: Наука, 1987.


V.ІІІ. органічна хімія

Основна:

  1. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. -K., 1992.

  2. В.П.Черних, Б.С.Зилянковський, І.С.Гриценко. Органічна хімія. Харків, «Основа», 1997.

  3. Бобрівник Л.Д., Руденко В.М., Лезенко Г.О. Органічна хімія. Київ-Ірпінь, «Перун», 2002.

  4. Петров A-A., Бальян Х.В., Трощенко А.Т. Органическая химия. М.,-1974.

  5. Перекалин В.В., Зонис C.A. Органическая химия. - M., 1982.

  6. Несмеянов A.H. Несмеянов H.А. Начала органической химии. М.,-1974.

  7. Моррисон Р., Бойд P. Органическая химия. - M., 1974.

  8. Терней А. Современная органическая химия. -M., 1979.

  9. Гауптман З., Грефе Ю., Ремане X. Органическая химия. – М., 1979.

  10. Васильева H.В., Буховец С.В., Журавлева Л.Е., Грошева М.П. Задачи и упражнения по органической химии. -М., 1978.

  11. Смолина T.А., Васильева H.В., Куплетская H.Б. Практические работы по органической химий. - M., І986.

Додаткова:

  1. Днепровский А.С, Темникова T.И. Теоретические основы органической химии. - Л., 1979.

  2. Беккер Г. Введение в електронную теорию органических реакций. - M., 1977.

  3. Нейланд О.Я. Органическая химия. - M., 1990.

  4. Робертс Дж. Касерио M. Органическая химия. - M., 1979.

  5. Быков Г.В. История органической химии. – М., 1978.

  6. Фукс Г., Хайниг К., Кертшер Г., Кирмзе Е.М. - Неухейзер А., Редер Г., Штер Г., Штрубе И., Велш Ф. Биографии великих химиков. –М., I93I.

  7. Казицына Л.А., Куплетская Н.Б. Применение УФ-, ИК- и ЯМР- и масс-спектроскопии в органической химии. -M., 1979.



V.ІV. біологічнахімія

1. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія. Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб, і допов. - К.: Вища школа, 1995. - 536 с.

2. Кучеренко М.Є. та інші. Біохімія. Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 464 с. ІSBN 5-325-00501-4.

3. Кучеренко М.Є. та ін. Біохімія: програмований контроль із застосуванням ЕОМ. Навч. посібник. - К.: Либідь, 1993. - 240 с.

4.Кучеренко М.Є., Пащенко О.Ю. та ін. Біохімія: еволюційна і порівняльна. Навч. посібник. - К.: Либідь, 1996. - 400 с.

5. Сопін Є.Ф., Литвиненко А.Р. Біохімія: Підручник. - К.: Вища школа, 1972. - 384 с.

6. Ленинджер А. Основы биохимии. В 3 т. - М.: Мир, 1985. - Т. 1-3.

7. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. - М.: Высшая школа, 1985. – 503 с.

8. Кретович В.І. Основы биохимии растений. - М.: Высшая школа, 1971.

9. Кучеренко М.Є. та інші. Біохімія: збірник задач і вправ. Навч. посібник. - К.: Либідь, 1995. - 136 с.



10. Фердман Д.Л. Биохимия. - М.: Высшая школа, 1966.
Інтернетресурси

http://www-psb.ad-sbras.nsc.ru/Elverw.htm - Журнал "Химия в интересах устойчивого развития". В журналі публикуються оригінальні наукові повідомлення та огляди з хімії процесів за новими технологіями.

http://school-sector.relarn.ru/nsm/chemistry/START.html - Хімія для всіх. Цей сайт містить текстові та графічні матеріали, що размещені на 2-му виданні CDROM "Химия для ВСЕХ". Електронний довідник за повний курс хімії.

http://hemi.wallst.ru/ - Хімія. Освітній сайт для школярів 8-11 класів.

http://chem.km.ru/ - Література з хімії, досліди, таблиці, коментарі, новини.
http://www.chemweb.com/ - Бази даних з хімії (англійською мовою).

http://www.chem.msu.su/rus/elbibch.html - Каталог бібліотеки Хімфаку МГУ.

http://www.ychem.euro.ru/index.htm/ - Интернет-клуб "Юный химик".

http://www.chem.msu.su/rus/elibrary/ - Електронна бібліотека з хімії.

http://chemicsoft.chat.ru/index.htm - Програмне забезпечення з хімії.

http://www.muctr.edu.ru/olimpiada/ - Дистанційні олімпіади школярів та студентів з хімії.

http://ull.chemistry.uakron.edu/periodic_table/ - Періодична таблиця Д.І. Менделєєва.

http://www.che.nsk.su/jsc_rus/ - Журнал структурної хімії.

http://www.chemtable.com/ - Хімічний калькулятор і таблиця Д.І. Менделєєва.

http://www.alhimik.ru/ - Alhimik – Віртуальний репетитор з хімії.

http://www.geocities.com/novedu/ - Аналітична хімія.

http://www.chem.km.ru/ - "Мир химии".

http://edu.dizla.com/ - Досліди з неорганічної хімії.

http://server.ccl.net/ - Сайт з хімії (англійською мовою).

http://www.csc.fi/chem/gallery.phtml - Візуальні зображення й анімації з хімії.

http://www.electrochem.org/ - Електрохімія (англійською мовою).

http://www.chem.msu.su/ - Електронні версії журналів з хімії.

http://members.tripod.com/~RedAndr/ - Безкоштовні авторські програми з хімії та кристалографії.
http://vo.spb.ru/ - Досліди з неорганічної хімії.

http://www.informika.ru/text/database/chemy/START.html - CDROM "Химия для всех".
http://www.chemexperiment.narod.ru/ - Експериментальна хімія.
http://www.catalysis.nsk.su/internet/webchem.html - "Web-химия".

http://chemister.mailru.com/ - Хімія та токсикологія.

http://www.urc.ac.ru:8002/Universities/CSPI/chem/Home.html - Електронний банк даних "Химический демонстрационный эксперимент".

http://www.catalysis.nsk.su/chem/internet/ - Хімія в Internet.

http://www.chem.ac.ru/ - Електронні бази даних з хімії (англійською мовою).

http://news.1september.ru/fiz/1999/no37_2.htm - Контрольні завдання з хімії для учнів 10 класу.
http://www.chemistry.narod.ru/ - "Мир химии" – Досліди, таблиці тощо.

http://www.informika.ru/text/inftech/edu/chemist.html - Програма: "1С:Репетитор. Химия".

http://www.bio.pu.ru/win/lit/chem/ - "Общая и неорганическая химия" - Конспект курсу лекцій для студентов.

http://www.chem.msu.su:8081/rus/history/element/welcome.html - "Открытие элементов и происхождение их названий".

http://markovsky.virtualave.net/chemonline/ - Бази даних з хімії.

http://www.chemnet.ru/rus/chemhist/istkhim/welcome.html - Курс "История и методология химии".
http://www-windows-1251.edu.yar.ru/russian/cources/chem/ - Хімічна сторінка для тих, хто цікавиться хімією.

http://www-alt.mpei.ac.ru/homepages/distance/vuz_prog/chemistry/index.htm - Дистанційне вивчення хімії.

http://city.tomsk.net/~chukov/chem/data.html - Бази даних.

http://www.chem4you.boom.ru/bibl/spravka/indexspr.htm - Довідникові матеріали з хімії та фізики.
http://www.chemnet.ru/rus/teaching/kabakchi/welcome.html - "Радиационная химия в ядерном топливном цикле".

http://www.members.tripod.com/~RedAndr/ - Програми для хімічних розрахунків.

http://electrochem.cwru.edu/estir/ - Електрохімічні реакції.

http://www.tl.ru/~gimn13/docs/ximia/him111.htm - "Теория электролитической диссоциации".




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
Поряд з фаховими знаннями необхідно оволодіти також іноземними мовами та практично затосовувати їх
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
Поряд з фаховими знаннями необхідно оволодіти також іноземними мовами та практично затосовувати їх
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань для вступників на спеціальність 024 «Хореографія» окр «Спеціаліст» Київ 2016 пояснювальна записка
«Хореографія» здійснюється на основі ступеня бакалавра за напрямом 020202 «Хореографія» (спеціалізації «Народна хореографія», «Бальна...
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних фахових випробувань за напрямом підготовки
Програма вступних фахових випробувань за напрямом підготовки 020302 «Історія» для абітурієнтів, які вступають на базі окр «Молодший...
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма з української літератури та методики її навчання для вступних випробувань

Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма з української літератури та методики її навчання для вступних випробувань

Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
На даний освітньо-кваліфікаційний рівень приймаються особи, які мають базову вищу освіту, освітній ступінь бакалавра 020204 «Музичне...
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Правовий статус непідприємницьких організацій»
Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань на здобуття освітньо ступеня «Магістр» Галузь знань 02 «Культура І мистецтво»
На дану спеціальність приймаються особи, які мають вищу освіту за освітнім ступенем «Бакалавр» 020204 «Музичне мистецтво», 020104...
Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою iconПрограма вступних випробувань «Українська мова та література з методиками їх навчання»
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка