Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання



Сторінка1/6
Дата конвертації04.05.2018
Розмір0.98 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

«___» _____________ 2018 р.


Голова приймальної комісії
________________І. С. Бондар




ПРОГРАМА

вступного випробування (фахового іспиту) для прийому на навчання

осіб, які отримали освітній ступінь бакалавра, магістра,

освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста (за іншою спеціальністю)



на 2 курс для здобуття освітнього ступеня бакалавра

за спеціальністю 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво»

Обговорено та схвалено

на засіданні Вченої Ради факультету кіно і телебачення

протокол № 7

від 23 лютого 2018 р.




Київ 2018



ВСТУП

Програма фахового вступного випробування призначена для осіб, які раніше здобули освітній ступень (освітньо-кваліфікаційний рівень) вищої освіти за іншими спеціальностями і вступають на другий курс спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», спеціалізації: «Режисура кіно і телебачення», «Майстерність оператора кіно і телебачення», «Звукорежисура», «Теле,-радіожурналістика», «Фотомистецтво», «Майстерність актора кіно і телебачення» для здобуття ОС бакалавра.

Мета – виявлення рівня практичної підготовки абітурієнтів, їх виконавчої майстерності, творчих здібностей.

Для досягнення мети передбачається комплексне вирішення наступних завдань:



  • виявлення теоретичної підготовки абітурієнтів та їх обізнаності з питань кіно-,телемистецтва.

  • виявлення рівня практичної підготовки абітурієнтів, їх виконавчої майстерності, творчих здібностей.

Теоретична частина комплексного фахового випробування включає два питання:

  1. базові знання історії образотворчого мистецтва;

  2. базові знання історії кіно і телебачення.


ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ



Мистецтво Давнього світу
Первісне мистецтво. Виникнення і розвиток художньої культури з первісної синкретичної цілісності. Образ звіра та людини в монументальному й мобільному мистецтві давньої людини. Особливості первісного «реалізму».

Мистецтво Давнього Сходу. Основні риси мистецтва Давнього Сходу. Образотворча система мистецтва Месопотамії. Шедеври пластичного мистецтва.

Мистецтво Давнього Єгипту. Періодизація художньої культури Давнього Єгипту. Роль мистецтва у поховальному і державному культі фараона. Міф і канон як основа синтезу просторових мистецтв Давнього Єгипту. Символічність давньоєгипетської орнаментики. Типологія та художньо-стилістичні особливості скульптури Давнього царства. Сюжетне наповнення і становлення стилістичних особливостей монументального живопису.

Мистецтво Античності

Мистецтво Античної Греції. Основні періоди розвитку культури Античної Греції. Гуманістична сутність культури античної Греції. Значення міста-полісу в розвитку давньогрецької культури. Проблеми гармонії, краси, істини, долі, свободи й доблесті в художній свідомості Античної Греції.

Давньогрецький храм як сакральна модель світобудови. Проблема руху в давньогрецькій скульптурі.

Мистецтво грецької архаїки. Типологія давньогрецьких храмів. Скульптура архаїки. Вазопис.

Мистецтво високої класики. “Золоте століття” Перикла: афінська демократія і стиль Еллади. Скульптура високої класики: творчість Мирона, Поліклета та Фідія. Архітектурно-скульптурний ансамбль Афінського акрополя – міфологізація просторового середовища. Мистецтво пізньої класики. Криза полісу й утвердження нових форм грецького мистецтва. Художньо-стилістичні особливості скульптури пізньої класики. Мистецтво еллінізму: зіткнення і синтез культури античності з давніми афро-азійськими культурами.



Мистецтво давнього Риму.

Утвердження придворного мистецтва. Августівський класицизм. Становлення історичного рельєфу. Римський домус і чотири стилі помпейського живопису. Синтез мистецтв у “Золотому домі” Нерона. Типологія римської мозаїки. Основні пам’ятки давньоримської архітектури. Розвиток портретної скульптури. Синтез античних та варварських начал у мистецтві пізньої імперії.

Значення мистецтва античного світу для європейської художньої культури.

Мистецтво Середньовіччя

Формування художніх стилів у середньовічній культурі. Еволюція видів та жанрів мистецтва. Роль канону в середньовічному мистецтві. Ранньохристиянське мистецтво. Виникнення християнства і криза античної культури. Становлення культової християнської архітектури: базиліка та центричний тип храму. Складання християнської іконографії. Ранньохристиянські мозаїки Риму.



Середньовічне мистецтво Західної Європи.

Романське мистецтво. Синкретизм скульптурних й архітектурних форм романського храму. Архітектурні школи Франції. Романське мистецтво Італії. Романське мистецтво Німеччини.

Готичне мистецтво. Розвиток європейської міської культури. Конструктивні та художньо-стилістичні особливості готичної архітектури. Синтетичний ансамбль готичного собору. Традиційна періодизація готичного мистецтва. Куртуазний стиль у мистецтві пізнього Середньовіччя.

Готика у Франції. Основні етапи розвитку готичної архітектури Франції. Готична скульптура Франції: основні пам’ятки, іконографія та стиль. Еволюція вітражного мистецтва. Ранній період французького станкового живопису. Паризька школа мініатюри. Готика в Німеччині.

Основні етапи розвитку готичної архітектури Англії. Англійська меморіальна пластика. Мистецтво треченто в Італії. Живописна реформа Джотто.

Мистецтво Візантії.

Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Античність і Візантія. Символізм середньовічного мислення. Релігійно-філософські аспекти синтезу в мистецтві Візантії. Основні етапи розвитку візантійського мистецтва.

Мистецтво ранньовізантійського періоду. Формування самобутнього візантійського художнього стилю. Розробка купольного типу храму. Софія Константинопольська: конструктивні особливості та символіка візантійського храму. Мозаїки Равенни V – VII cт. Іконоборство та його естетичний вплив на художню культуру Візантійської імперії. Утвердження і конструктивний принцип хрестово-купольної церкви. Візантійський іконографічний канон. «Палеологівське Відродження» та особливості художньої системи візантійського живопису.

Вплив візантійської культури на мистецтво Західної Європи і Київської Русі.



Мистецтво італійського Ренесансу.

Передумови розвитку італійського мистецтва Відродження. Міський характер ренесансної культури. Відродження й Античність. Відродження і Середньовіччя. Нова концепція історії та природи. Гуманізм та індивідуалізм як визначальні риси культури Відродження. Людина в мистецтві Відродження.

Мистецтво кватроченто. Характерні риси ренесансної архітектури. Основні тенденції у живописі Флоренції XV ст. Творчість Сандро Ботічеллі. Живопис Центральної Італії. Гуманізм в образотворчому мистецтві Північної Італії. Живопис кватроченто у Венеції. Скульптура кватроченто: впливи античної та готичної скульптури, розширення тематичного діапазону. Поява нових жанрів і видів пластичного мистецтва. Становлення стилістичних особливостей ренесансної скульптури.

Мистецтво високого Відродження. Універсалізм Леонардо да Вінчі. Поєднання традицій античності та християнської благодаті у творчості Рафаеля Санті. Різносторонній геній Мікеланджело Буонаротті.

Проблема стилю в образотворчому мистецтві чінквіченто в Італії. Живопис чінквіченто у Венеції. Перший живописець Венеціанської республіки – Тиціан Вечеллі. Цілісна структура архітектури Андреа Палладіо.

Італійське мистецтво і маньєризм Іспанії: творчість Ель Греко в Толедо.

Просторово-образна система ренесансного художнього синтезу. Принципи об’єднання монументального живопису й архітектури в мистецтві італійського Відродження. Теорія перспективи. Типологія композиційної побудови живописних творів: “архітектонічна” композиція, “килимова” композиція, композиція “театральної сцени”, композиція “крупного плану”. Еволюція композиційної побудови портрета. “Закони краси” людини: ренесансні пропорції. Колір і світло в живописі Відродження.

Значення мистецтва італійського Відродження для формування європейського мистецтва нового часу.



Мистецтво північного Відродження.

Північний тип культури Відродження. Збереження національних середньовічних традицій та вплив італійського Відродження. Засади протестантської моралі. Великі географічні та наукові відкриття та їхній вплив на розвиток європейської культури і мистецтва.

Ренесансний живопис Нідерландів. Вівтарні композиції XV ст. Ренесансні ідеали та середньовічний спіритуалізм у творчість Губерта і Яна ван Ейків. Творчість Рогіра ван дер Вейдена. Теми й образи Ієронімуса Босха.

Ренесансний живопис Німеччини.

Ренесансна художня культура Франції.

Мистецтво XVII століття

Соціально-економічний та моральний контекст європейської культури XVII ст. Вплив філософського раціоналізму на культуру Нового часу. Ідеологія абсолютизму на її вплив на всі сфери художньої культури XVII ст. Проблема стилю в мистецтві XVII ст. Відображення суспільної поляризації в художніх стилях. Теорія жанрів.

Мистецтво Італії. Зародження та розвиток архітектури бароко в Італії. Експерименти з простором в архітектурі. Станкова та монументально-декоративна скульптура. Новаторство Караваджо. Караваджизм: учні і послідовники.

Мистецтво Фландрії. Провідна роль малярства в системі образотворчих мистецтв. Франко-фламандська школа живопису: П.П.Рубенс. Портрети Яна Ван Дейка.

Мистецтво Голандії. Мистецтво Рембрандта в історії європейської гравюри й станкового живопису.

Мистецтво Іспанії. «Золотий вік» розвитку іспанського живопису. Теми й образи живопису Д.Веласкеса.

Мистецтво Франції. Особливості розвитку французької художньої культури в епоху утвердження національної держави і абсолютної монархії. Синтез мистецтв у палацовій архітектурі стилю Людовика XIV.

Мистецтво XVIIІ ст.

Становлення художньої системи Просвітництва. Людина, природа, цивілізація у світогляді доби Просвітництва. Просвітницька концепція мистецтва. Художня творчість та філософські концепції XVIII ст.: особливості взаємодії. Структура художньої культури XVIII ст. Просвітницький реалізм в образотворчому мистецтві.

Мистецтво Франції. Стиль Людовика XV. Особливості стилю рококо в архітектурі, живописі, скульптурі. Мистецтво революційного класицизму: Паризький Пантеон (церква св. Женев’єви). Портрети в мистецтві просвітницького реалізму: А.Гудон. Теми, ідеї, образи живопису Ж.Л.Давіда.

Мистецтво Італії. Рим як центр європейського мистецького життя. Життєвість і художня виразність образів у творах Дж.Креспі й А.Маньяско. Монументальні квадратури Дж.Тьєполо. Розвиток пейзажного живопису (Ф.Гварді, Дж.Каналетто). «Архітектурні фантазії» графічних циклів Дж.Піранезе.

Мистецтво Англії. Особливості розвитку англійської художньої культури XVIII ст. Поетична настроєвість портретів Т.Гейнсборо. Принципи пленерного живопису Дж.Констебля.

Мистецтво Росії. Реформи Петра І та їх вплив на формування художньої культури європейського типу. Розвиток містобудування та столиця Петра. Становлення світського образотворчого мистецтва. Художньо-стилістичний синтез класицизму, бароко і сентименталізму в мистетцькій культурі Росії другої половини XVIII ст. Соціальна диференціація художньої культури. Бароко в російській архітектурі: творчість Б.Растреллі. Класицизм в російській архітектурі. Класицистичні тенденції у розвитку російського образотворчого мистецтва другої половини XVIII ст.



Мистецтво першої половини ХІХ ст.

Загальна характеристика й періодизація західноєвропейського мистецтва ХІХ ст. Формування національних шкіл образотворчого мистецтва. Романтизм як світоглядна система першої третини ХІХ ст. Конфлікт з дійсністю в образотворчому мистецтві романтизму. Естетичні концепції романтизму. Полеміка з ідеологією Просвітництва. Ідейно-художні завдання романтизму. Національна специфіка й загальні риси. Проблема синтезу мистецтв. Виникнення нових форм і жанрів мистецтва. Живописна мова романтиків.

Мистецтво Франції. Класицистична школа Давіда: творчість А.Гро та Ф. Жерара. Академічний класицизм Ж.Д.Енгра. Живопис французького романтизму: творчість Т.Жеріко й Е.Делакруа. Ф.Рюд і романтизм у французькій скульптурі.

Мистецтво Іспанії. Філософські узагальнення у творчості Ф.Гойї.

Мистецтво Англії. Романтизм у Англії – В.Блейк, Братство «Прерафаелітів».

Мистецтво Росії. Архітектура російського класицизму першої третини ХІХ ст.: розбудова Петербурга, реконструкція Москви. Класицизм та реалістичні традиції російської скульптури. Поєднання романтизму з реалістичними пошуками в російському живописі. Психологізм і національна своєрідність портретів О.Кіпренського. Риси реалізму в романтичних творах В.Тропініна. Традиції класицизму і риси романтизму в творчості К.Брюллова. Побутовий жанр в творчості О.Венеціанова. Новаторство змісту та засобів художньо-образної виразності в творчості О.Іванова. Автопортрети російських художників-романтиків – історія духовного життя суспільства.



Мистецтво другої половини ХІХ ст.

Проблема демократизації культури та мистецтва. Метод критичного реалізму. Різновиди реалістичного методу в образотворчому мистецтві 70-80-х років ХІХ ст. Стилі та художні напрями у мистецтві другої половини ХІХ ст.

Мистецтво Франції. Активізація реалістичних тенденцій у французькому живописі. Зародження бунтарського мислення в живописі: новаторство Е.Мане. Мистецтво імпресіонізму: історія виникнення, загальна характеристика та періодизація. Пейзажний живопис імпресіоністів. Роль пленеру у творчості К.Моне. Пленер у творчості А.Сіслея та К.Піссаро. Творчий метод Е.Дега. Колір і світло в картинах О.Ренуара. Скульптура імпресіонізму: творчість О.Родена. Постімпресіонізм – полеміка з імпресіонізмом. Особливість художньої манери П.Сезана. Метод „клуазонізму” та синтетичного декоративізму в творах П.Гогена. Експресивний колоризм живопису В.Ван Гога. Живопис і графіка А.Тулуз-Лотрека. Символізм в образотворчому мистецтві Франції.

Мистецтво Росії. Зародження методу критичного реалізму в творчості П.Федотова. Пейзажний живопис С.Щедріна. Російське селянство у творах В.Перова. І.Крамський та створення „Товариства пересувних художніх виставок” (1871 р.). Психологізм образів у творах І.Крамського. Розвиток побутового жанру у творчості В.Максимова, В.Маковського, М.Ярошенка. Стиль і художній метод І. Рєпіна. Історичні полотна В.Сурикова. Естетика нового реалістичного пейзажу в творчості передвижників (О.Саврасов, Ф.Васильєв, І.Шишкін, В.Полєнов, І.Левітан, І.Айвазовський, А.Куїнджі).



Мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Символізм і модерн у західноєвропейському мистецтві межі ХІХ – ХХ ст. Національні особливості модерну в країнах Європи. Теорія синтезу і реалізація «гезамткунстверку». Формування нового типу художника-універсала. Культ художнього ремесла. Стиль модерн у журнальній графіці й афіші межі століть.

Стиль Арт Нуво в Бельгії. Ідеї В. Орта. «Нещадний» модерн А. Ван де Вельде.

Мистецтво Англії. Творчість О.Бердслі. В.Морріс і рух «Мистецтва і ремесла».

Мистецтво Австрії. Проекти споруд та інтер’єрів Й.Гофмана, О.Вагнера. Г.Клімт та Віденський Сецессіон. Творчість А.Мухи.

Мистецтво Іспанії. Образотворча символічність архітектурної форми А.Гауді.

Мистецтво Німеччини. Ф.фон Штук та Мюнхенський Сецессіон.

Мистецтво Франції. Стиль ар-нуво в архітектурі Франції (Г.Гімар, А.Соваж, Ш.Плюме).

Мистецтво Росії. Творчість В.Васнєцова. М.Нестерова. Творчість М.Врубеля: синтез проблематики символізму та модерну. Творчий шлях В.Сєрова та поєднання художніх методів – від імпресіонізму до модерну. Діяльність товариства «Світ мистецтва». Історичні стилізації та естетизм у творчості О.Бенуа, К.Сомова, Л.Бакста, І.Білібіна, Б.Кустодієва.

Мистецтво першої половини ХХ ст.

Основні історико-культурні тенденції першої половини ХХ ст. Поява нових видів мистецтва. Зміна й паралельне існування низки художніх напрямів, течій та шкіл. Програмні маніфести художніх напрямів ХХ ст. Особистість митця в культурі ХХ ст.

Проблема «наївного живопису». Мистецтво офіційне та неофіційне. А.Руссо та проблема примітивізму в мистецтві початку ХХ ст.

Живопис фовізму: творчість А.Матіса, А.Марке, А.Дерене, Ж.Брака. Поєднання інтенсивної колористики зі спрощеною формою.

Експресіонізм у західноєвропейському мистецтві. «Крик» як категорія естетики Е.Мунка й еспресіонізму. Німеччина: група «Міст». Пошуки живописної виразності у творчості Е.Кірхнера, Е.Хеккеля, Е.Нольде. Група „Синій вершник” у Мюнхені: В.Кандинський, Ф.Марк, О.Явленський, П.Клее. Експресіоністичні тенденції в російському живописі (П. Філонов, М.Шагал).

Неовізантизм у Парижі. «Школа візантійського відродження» М.Бойчука. Пошуки національного монументального стилю: синтез традицій українського іконопису з засадами мистецтва Проторенесансу. Виставка 1910 р. в Салоні Незалежних – М.Бойчук, М.Касперович, С.Налепінська, С.Сегно, С. Бодуен де Куртоне. Реакція паризької критики (Г.Аполінер, А.Сальмон) на новаторські пошуки майбутніх бойчукістів.

Кубізм – джерела й становлення. Виставка групи „Бато-Лавуар” (П.Пікасо, Ж.Брак, Х.Гріс, О.Архипенко). Теоретичні засади стилю (Г.Аполінер, Г.Стайн). Відмова від реалістично – чуттєвого відображення світу та світло-тіньового моделювання об’ємів, перехід до площинної геометризації форм, контрастного локального колориту. Аналітичний, синтетичний та декоративний кубізм. Своєрідність кубізму Ф.Леже. Кубістична скульптура – колористичні контррельєфи О.Архипенка. Кубізм у російському мистецтві: об’єднання „Бубновий валет” (П.Кончаловський, І.Машков, Р.Фальк, М.Лєнтулов).

Футуризм: апологія техніки та швидкості. „Маніфест” Ф.Марінетті та його втілення у творчості У.Боччоні, К.Карра, Д.Северіні, Л.Руссоло, Дж. Балла. Кінетизм в пластичному формотворенні: Л.Руссоло і Л. Сюрваж. Поширення ідей футуризму в російському мистецтві. Угрупування „Ослиний хвіст” (М.Ларіонов, О.Розанова, Н.Гончарова, Д.Бурлюк).

Геометричні абстракції та функціоналізм у мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст. Неопластицизм П.Мондріана й групи «Де Стейл». Система професійного навчання та теоретичні праці Баугаузу. Пуризм як антикубізм та живописна творчість Ле Корбюзьє.

Дадаїзм у Європі та США. Абсурдизм у мистецтві та літературі. Джерера та становлення руху Дада. Т.Тцара і кабаре «Вольтер» у Цюриху. Акції дадаїстів у Німеччині та Франції. Творчість М.Дюшана й абсурдні об’єкти «реді-мейд». Особливості самопрезентації дадаїстів (колажі, об’єкти, скандальні виставки).

Абстракціонізм. Колористичний абстракціонізм В.Кандінського. Геометричний абстракціонізм (супрематизм) К.Малевича.

Сюрреалізм. „Маніфест сюрреалізму” А.Бретона. Друга хвиля сюрреалізму та творчі пошуки С.Далі. Сюрреалізм і скульптура (Г.Мур, А.Джакометті, Х.Міро).

Західноєвропейська художня культура після другої світової війни. Мистецтво неореалізму. Творчість А.Фужерона, П.Пікассо, Р.Гуттузо, Ф.Леже. Графічні серії Ф.Мазареля, сатирична графіка Ж.Еффеля. Скульптура. Гострота образно-пластичної мови творів А.Майоля, О.Цадкіна, Дж.Манцу.

Мистецтво другої половини ХХ ст.

Візуальна естетика постмодернізму. Мистецтво у засобах масової інформації. Масовий спосіб існування мистецтва.

Абстрактний експресіонізм і Дж.Поллок. Варіанти безпредметної експресії в творчості групи «КОБРА». Поп-арт і використання шаблонів масової культури. Вплив поп-арту та гіпереалізм. Фотографія та сучасне мистецтво. Концептуалізм. Кітч. Соц-арт.

Мистецтво сьогодення – „нова хвиля” художнього авангарду в мистецтві процесу (ленд-арт, графіті, татуаж, пірсінг, гепенінг, інсталяція та перформенс).

Твори мистецтва 20 ст. в збірках музеїв світу – Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Національний музей сучасного мистецтва Центру Помпіду в Парижі, Нова Пінакотека в Мюнхені.

Мистецтво України доби Київської Русі

Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на культурний розвиток країни. Входження Київської Русі до візантійського культурного кола.

Становлення самобутньої архітектури Київської Русі. Руська дерев’яна архітектура: оборонне будівництво, типологія житлової архітектури.

Розвиток кам’яного монументального будівництва. Ранній період становлення християнської пластики України.

Ідея новаторства в архітектурному вирішенні Софії Київської. Мозаїки та фрески Софійського собору. Скульптура ХІ ст.

Становлення “другої київської художньої школи” у Печерському монастирі. Печерська архітектурна школа: особливості архітектурного вирішення Успенського собору (1072 р.), Троїцької надбрамної церкви Печерського монастиря, Михайлівського Золотоверхого собору (1108-1113 рр.). Споруди Київської архітектурної школи другої половини ХІ ст. Будівельна діяльність Володимира Мономаха і єпископа Єфрема в Переяславі.

Монументальні сюжетні рельєфи Києва – плити Києво-Печерської лаври і Михайлівського Золотоверхого монастиря. Давньоруський монументальний живопис другої половини ХІ – початку ХІІ ст. Мозаїчні композиції та фрески Михайлівського Золотоверхого собору. Давньоруський іконопис ХІ – ХІІ ст. Джерела і розвиток іконописання Київської Русі. Напівлегендарна постать Алімпія. Особливості художньої системи давньоруського живопису. Початки книжної мініатюри. Ошатність рукописної книги. Мініатюри “Остромирового євангелія”, “Ізборника Святослава”, “Кодексу Гертруди”.

Мистецтво України другої половини ХІІ – ХІІІ ст. Культурно-політичний сенс роздрібненості. Зростання незалежності удільних князівств.

Архітектура Русі-України 30-80-х рр. ХІІ ст. Становлення рис нового стилістичного напряму: церква Пирогощі в Києві на Подолі. Найхарактерніша збережена споруда Києва ХІІ ст. – Кирилівська церква. Археологічні джерела до реконструкції переяславської архітектури. Стольне місто Чернігів: особливості забудови та храмове будівництво ХІІ ст. Архітектура Волині часів Ізяслава Мстиславовича: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Архітектура Русі-України кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Архітектори Коров Якович і Петро Милонєг. Становлення нового стилістичного напряму – церква Василя в Овручі. Собор Апостолів у Білгороді під Києвом і П’ятницька церква в Чернігові як типові зразки архітектури кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

Художньо-стилістичні риси українського монументального мистецтва ХІІ ст. Фресковий розпис Кирилівської церкви. Розписи Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. Білокам’яне різьблення Чернігова – тератологічна орнаментація капітелей колон. “Юр’єве євангеліє” і “Добрилово євангеліє” як яскраві зразки руської книжкової мініатюри ХІІ ст.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства. Джерела реконструкції мистецтва Давнього Галича. “Звоніння в прадідову славу” – Успенський собор Ярослава Осмомисла. Архітектурно-скульптурний ансамбль церкви Пантелеймона. Скульптура Давнього Галича: різьблений декор Успенського собору в Галичі, літописної церкви св. Іоана Златоустого в Холмі, церкви Пантелеймона.

Мистецтво України пізнього середньовіччя.

Передумови та основні напрями розвитку пізньосередньовічної культури України. Люблінська унія та її наслідки. Духовна культура України ХІІІ – XIV ст. Цехові об’єднання та розвиток міських ремесел. «Народження гуманізму» та перші меценатські двори.

Архітектура України другої половини XIII – першої половини XVІ ст.

Образотворче мистецтво України другої половини XIII – першої половини XVІ ст. Система декорування православних і католицьких храмів.

Іконопис пізнього Середньовіччя. Станкове малярство XIV – першої половини XVІ ст.: типологія, іконографія та художньо-стилістичні особливості.

Мистецтво України другої половини XVI – першої половини XVII ст.

Стилістичні особливості українського мистецтва ХVІ – початку ХVІІ ст. Естетичні погляди українського Ренесансу.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання
«Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», спеціалізації: «Режисура кіно І телебачення», «Майстерність оператора кіно І телебачення»,...
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconТема Вступ
Програма фахового вступного випробування за тестовими технологіями з основ хірургії при вступі на навчання до хнму у 015 році на...
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма фахового вступного випробування
«Художнє фотографування», «Виробництво кінофотоматеріалів І магнітних носіїв», І вступають на другий курс напряму підготовки 020203...
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди) з української мови І літератури для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
...
Програма вступного випробування ( фахового іспиту ) для прийому на навчання iconПрограма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка