Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти



Сторінка1/4
Дата конвертації28.06.2017
Розмір0,53 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4


До Міністерства надійшов лист президента Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кременя з проханням розмістити на сайті МОНмолодьспорту розроблені проекти базових навчальних програм: з української мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин України та з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською, румунською та угорською мовами та обговорити їх.

Просимо до 7 травня надсилати пропозиції та зауваження на електронні адреси: y_kononenko@mon.gov.ua, j_koshkina@mon.gov.ua.

Проект

Базова навчальна програма з української літератури

для 5-9 класів ЗНЗ з національними

(угорською, румунською / молдовською)

мовами навчання

Автори проекту:



Хорошковська О.Н., д. п. н., завідуюча лабораторії

навчання української словесності у школах

національних меншин України та діаспори

Ін-ту педагогіки НАПН України;


Шевченко З.О., канд. пед. наук,

ст. науковий співробітник лабораторії

навчання української літератури

Ін-ту педагогіки НАПН України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою МОНМолодьспорту України 26.01.2011 р. та вимогами Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Предмет українська література презентує сучасному учневі здобутки української літератури поряд із іншими літературами народів України, що сприяє всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому культурному і полімовному просторі, вихованню любові до книги, до духовних надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.

Якщо література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни в цілому, то українська література доносить до читача інформацію про життя і культуру українського народу в художньо-образній формі.

Основна мета літературної освіти – формування комунікативної й літературної компетентності, яка включає знання українських літературних творів і вміння співвідносити їх з авторами й епохою, усвідомлено читати, сприймати й аналізувати твір, розглядати його в контексті літературного процесу, зіставляти з літературою свого народу, висловлювати усно й письмово власну думку про прочитане, вміти толерантно вести дискусію.

Предмет "українська література" покликаний сформувати особистість, яка, усвідомлюючи власну національну ідентичність і водночас приналежність до цивілізованого світу, відчуває себе громадянином України, має активну громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати задля України.

Серед завдань вивчення української літератури в школах з навчанням мовами національних меншин визначаємо такі:



  • прилучення школярів до української народної культури – світу народної творчості;

  • ознайомлення учнів з найкращими здобутками українського красного письменства;

  • формування стійкого інтересу до читання художніх творів, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти і оцінювати художні явища;

  • розкриття учням пізнавальної, естетичної, гедоністичної функцій української літератури;

  • формування читацьких умінь (читати вголос і мовчки, швидко, орієнтуватися в тексті, аналізувати мову твору, визначати художні засоби увиразнення змісту, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, знаходити в тексті описи, характеристики героїв тощо);

  • засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку української літератури;

  • розуміння школярами літератури як виду мистецтва і як складової світової художньої культури;

  • формування в учнів творчих здібностей, художньої уяви, критичного мислення у процесі навчання літератури;

  • збагачення словникового запасу, розвиток комунікативного мовлення – вміння аргументовано і образно висловлювати власні думки, судження, оцінки, дискутувати з приводу прочитаного тощо.

Визначення структури і змісту програми ґрунтується на нових принципах літературної освіти, які охоплюють, крім традиційних:

  • забезпечення мотивації читання (доступність текстів, цікавість, усвідомлення важливості читання українських літературних творів для загальнокультурного розвитку);

  • формування умінь вільно висловлювати думку, толерантно ставитись і поважати культурні здобутки інших народів;

  • ціннісний підхід до відбору літературних текстів (естетична, моральна цінність);

  • канонічності "золотого" фонду класичної української літератури, перевіреного багатьма поколіннями, та їх творців;

  • урахування художніх закономірностей розвитку літератури як мистецтва слова, засвоєння лише основ теорії літератури, загальноприйнятих термінів-понять;

  • наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення, збільшення для текстуального вивчення творів ХХ-ХХІ ст., літератури рідного краю;

  • культурологічний принцип, що забезпечує розширення світогляду учнів, визначення місця літератури серед інших видів мистецтва;

  • принцип полі культурності, що спрямовує на формування загальної культури учнів;

  • усвідомлення своєрідності української літератури у зіставленні з іншими літературами світу;

  • принцип діалогізму, який забезпечує комунікативне мовлення учнів, зокрема зв’язки читач – твір – автор, компетентнісний підхід до вивчення літературного твору.

У визначенні кола читання, зокрема в 5 класі, ураховується той факт, що учні шкіл з національними мовами навчання недостатньо знають український фольклор, що становить цінний пласт української культури, є джерелом української літератури, надбанням поколінь українського народу. Крім того, необхідно враховувати й те, що у п’ятикласників ще недостатньо сформований словниковий запас, уміння спілкуватися українською мовою, а фольклорні твори мають величезний потенціал для його збагачення, оскільки є доступними для розуміння, цікавими, легко запам’ятовуються, виконуються, розігруються тощо.

Саме з цих причин для читання у 5 класі пропонуються малі й великі форми фольклорних творів. Їх опрацювання дає можливість учням поринути у світ української народної культури, викликає мотивацію до читання, збагачує словниковий запас, сприяє розвитку комунікативного мовлення, виховує гуманістичні почуття. А паралелі з фольклорними творами рідного народу, які обов’язково має робити вчитель, формує уявлення в учнів про близькість світовідчуття кожного народу.

Тому для забезпечення розуміння прослуханого / прочитаного тексту має бути постійна й систематична робота над семантизацією окремих слів і виразів з наступною активізацією їх у мовленні у зв’язку з прочитаним художнім твором. Увага до слова, його значення, вимови, доречного вживання у мовленні має стати постійною турботою вчителя. Лише такий підхід, з одного боку, сприятиме збагаченню словникового запасу, з іншого – забезпечуватиме розуміння прочитаного. А такі види робіт, як виразне читання за зразком учителя й розміткою, читання в ролях, інсценізація, переказування, висловлення власної думки про прочитаний твір, дискусія – забезпечуватимуть розвиток комунікативного мовлення.

Літературна освіта в основній школі відповідно до визначеної структури розподілена на 2 етапи:

І – 5-7 класи – літературне читання й формування потреби до читання текстів української художньої літератури;

ІІ – 8-9 класи – системне читання.

Предмети, що забезпечують літературну освіту в основній школі, порівняно з початковою, розмежовуються і закріплюються в окремих програмах, підручниках, навчальних посібниках. Це висуває специфічні завдання вивчення літератури в 5-7 класах:


  • сформувати в учнів мотивацію й стійкий інтерес до читання української літератури;

  • сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей, розумінню значення української літератури для розвитку і збагачення культури учнів;

  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору;

  • сформувати уміння читати вголос і мовчки, розуміти і переказувати зміст, визначати основну думку, висловлену автором у творі, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки;

  • сформувати уміння бачити красу художнього слова, давати оцінку літературним героям, твору в цілому;

  • розвивати навички комунікативного мовлення (усного і писемного) у процесі виконання різних видів робіт (висловлення власної думки про прочитане, характеристики образу, складання плану твору, написання твору-розуму на літературну тему тощо).

На ІІ етапі вивчення літератури в основній школі (8-9 класи) учні знайомляться з розвитком літературного процесу у взаємозв’язку з літературою свого народу, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів української літератури в хронологічній послідовності, оцінюють художню цінність твору. Усе це сприяє становленню особистості учня-читача. Виходячи із зазначеного, визначено такі завдання вивчення літератури в 8-9 класах:

  • сформувати уявлення про літературну епоху, напрями, течії;

  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів;

  • сформувати уміння виокремлювати компоненти змісту і форми літературного твору, встановлювати зв’язок між ними;

  • сприяти самоствердженню учнів через висловлювання оцінних суджень, формуванню моральних принципів;

  • розвивати вміння і навички комунікативного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки прочитаного тощо);

  • виховувати засобами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здатність одержувати насолоду від читання художньої літератури тощо.

У програмі подано орієнтовну кількість годин на вивчення певного розділу (того чи іншого автора, творів).

Учитель, ураховуючи підготовку свого класу до сприйняття й розуміння літературних текстів, може змінювати кількість годин збільшуючи чи зменшуючи їх у межах визначеного в навчальному плані часу, або додаючи години з варіативного змісту.

Орієнтацією для вчителя у визначенні цілей під час вивчення того чи іншого твору (розділу) мають служити державні вимоги щодо досягнень учнів (права колонка таблиці).

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

5 клас

(68 год. – 2 год. на тиждень. Резервний час – 2 год.)







Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальнонавчальної підготовки учнів

2

Вступ. Роль книжки в житті людини, її пізнавальне, виховне й естетичне значення. Художня словесність (усна й писемна) та інші види мистецтва. Образне слово в літературному творі.

Теорія літератури: образне слово, фольклор, літературний твір.

Учень / учениця:

  • розуміє роль і значення книжки в житті людини;

  • розуміє поняття «образне слово», «фольклор», «художній твір»;

  • називає різні види мистецтва, відрізняє літературний твір від інших видів народної творчості;

18

І. Народна мудрість. Світ фантазії. Виховне й естетичне значення фольклорних творів.




(6)

Малі фольклорні форми: колискові пісні, потішки, забавлянки, звуконаслідування, скоромовки, народні дитячі пісні, ігри, пов’язані з процесами праці.

Небилиці, безкінечники (надокучливі казки). Загадки.

Прислів’я і приказки.

Теорія літератури: уявлення про малі фольклорні форми, їх розрізнення.


– читає, розуміє, знає напам’ять і розповідає (виконує, співає) колискові пісні, потішки, звуконаслідування, скоромовки;

  • розуміє значення малих фольклорних форм для виховання дітей;

  • читає і розуміє небилиці, метафоричність їх мови;

  • знає, розуміє й виконує дитячі народні ігри, безкінечники;

  • розуміє образність загадок, за описаними в них ознаками, відгадує їх, співвідносячи ознаки з реальними предметами;

  • читає і знає напам’ять деякі прислів’я і приказки, розуміє повчальний характер прислів’їв і вміє пояснити їх;

(6)

Казки́. Відображення в казках уявлень про добро і зло, прекрасне і потворне, смішне й страшне.

  • читає, розуміє, розігрує в ролях казки;




Особливості побудови казок.

Народні казки: про тварин – «Як звірі хату будували», «Як лев утонув у колодязі»;

соціально-побутові – «Орися», «Мудра дівчина», «Названий батько»;

фантастичні – «Іван – мужичий син».



Теорія літератури: уявлення про казку, її структуру, види казок.

– розрізняє казки про тварин, соціально-побутові та героїчні казки;

  • зіставляє прочитані казки з казками свого народу;

(6)

Легенди. Перекази. Міфи.

Уявлення древніх українців про створення світу, богів Велеса, Ладу, Мокошу. Паралелі з грецькими міфами, легендами, а також міфами, легендами та казками свого народу.

Народні перекази: «Кирило Кожум’яка», «Апостол Андрій на Київських горах».

Теорія літератури: легенда, переказ, міф, поглиблення уявлення про усну народну творчість.


– читає й розуміє українські легенди, міфи;

– вміє осмислено переказувати окремі з них;

– порівнює українські міфи, легенди з міфами і легендами свого народу;


  • розуміє реальне й фантастичне в них;

23

Усна народна творчість – джерело літературної.

Учень / учениця:






Літературна казка. ЇЇ відміна від народної.


– виразно читає і розуміє прочитане;

  • розрізняє народну і літературну казку;

  • проводить аналогію вияву добра і зла в казці і в сучасному житті;

– дає оцінку вчинкам героїв – носіям добра або зла;




(3)

Іван Франко

Коротка розповідь про дитинство письменника.

Казки Івана Франка «Фарбований лис», «Лис Микита».

– коротко розповідає про Івана Франка-казкаря;

– знає назви казок Івана Франка, розуміє їх зміст, читає і розігрує в ролях;

– розповідає про головних героїв прочитаних казок;



(2)

Леся Українка

Коротка розповідь про дитячі роки письменниці.

Казка Лесі Українки «Біда навчить».

– розповідає про Лесю Українку, її дитячі роки;

– читає і розуміє зміст казки, дає характеристику героям;

– переказує уривок з казки;



(4)

Дніпрова Чайка

«Коза-дереза» (драматичний твір на основі однойменної народної казки).



Теорія літератури: уявлення про драматичний твір.

– читає, розігрує п’єсу;

– співвідносить зміст народної казки й літературного твору;

– характеризує персонажів;



(4)

Всеволод Нестайко

Слово про письменника.

Казка «Суд у цирку».

«У палаці чарівних казок» (уривок з книжки казок «В країні сонячних зайчиків»).


– бере участь в обговоренні теми толерантності, висловленої у казці «Суд у цирку», висловлює своє ставлення до «не таких, як усі»;

– читає й розуміє зміст казки, визначає героїв, проводить паралелі з героями казок інших народів;





Теорія літератури: літературна казка, антитеза, метафора.




(3)

Літературні легенди, перекази.

– виразно читає й розуміє зміст легенд, любов до рідної землі, волелюбність героїв;




Роман Завадович «Маруся Богуславка».




Іван Франко «Наші предки».


– читає і розуміє літературні перекази про минуле України, боротьбу за щастя народу, героїзм українського народу;

(3)

Іван Нечуй-Левицький

«Запорожці» (уривок з легенди).

Творення образів-персонажів засобами художньої виразності.

Теорія літератури: гіпербола, портрет.


– має уявлення про життя запорозьких козаків; уміє переказувати епізоди, які найбільше запам’яталися;

– знаходить описи природи, Запорізької Січі, портрети козаків;

– уміє характеризувати образ Карпа Летючого;

– розрізняє реальне і фантастичне у творі; дає власну оцінку вчинкам героїв, знаходить аргументи в тексті;



(4)

Літературні колискові, небилиці, скоромовки, загадки.







Леся Українка

«Колискова». Поетичне відтворення безмежної материнської любові. Увиразнення поетичної мови твору.



Володимир Самійленко «Вечірня пісня» – поезія, яка стала колисковою.

– виразно читає колискові, розповідає напам’ять;

– розрізняє народні й літературні колискові, роль і призначення колискових пісень;

– знаходить і пояснює значення пестливих слів;





Олена Пчілка «Цікава казочка» (безкінечник).

Іван Світличний «Безкінечник».

Ігор Січовик «Сміхота» (небилиця).

Дмитро Чередниченко «Гарна моя казочка».

– читає й розуміє зміст творів, розуміє алегоричність мови небилиць і загадок;




Леонід Глібов. Загадки.







Теорія літератури: колискові пісні, пестливі слова, уявлення про літературні легенди, перекази, небилиці, безкінечники; художні засоби – метафора, алегорія.




25

ІІІ. Українська поезія і проза




(3)

Тарас Шевченко

Коротка розповідь про дитинство поета. Уривки з повісті «У бур’янах» С. Васильченка.

«Садок вишневий коло хати», «Світає».

Картини рідної природи і життя селянської родини. Виховання любові до української природи, розвиток почуття прекрасного від сприйняття твору мистецтва.

Створення художніх образів в уяві поета художніми засобами.

Теорія літератури: вірш, рима, епітет, метафора.


Учень / учениця:

– уміє розповісти про дитинство поета, використовуючи уривки з повісті;

– виразно читає поезію, виявляючи свої почуття, викликані мистецтвом слова;

– розказує про образ селянської родини і роль у ній матері;

– називає художні засоби виразності у вірші;

– розповідає поезію напам’ять;



(3)

Михайло Коцюбинський

Цікавинка з життя письменника.

«Ялинка», «Ранок у лісі». Майстерне відтворення природи художнім способом. Зорові і слухові образи.

Складання письмового твору.


Теорія літератури: оповідання, опис-пейзаж, слухові і зорові художні образи, порівняння.

– уміє розказати про цікаві факти з життя письменника;

– читає, розкриває основну думку оповідання;

– розуміє почуття, дії, вчинки головного героя;

– усвідомлює, що діти – помічники дорослих, а роль батьків – піклуватися про своїх дітей, їхню безпеку;

– знає і шанує національні традиції;

– складає письмовий твір на тему «Моя родина»;

– розуміє й пояснює літературознавчі поняття;



(1)


(2)

Павло Тичина

«Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять». Поетичні картини рідної природи. Авторське сприйняття її краси.

Мелодика вірша, засоби звукопису в ньому. Розуміння назви твору.

Теорія літератури: засоби звукопису в поезії.





  • уміє виразно читати напам’ять вірші, відтворювати їх пісенність, ліризм;

  • уявляє поетичну картину природи;

  • розуміє мелодику віршів, співвідносить поетику вірша з назвою;

(3)

Василь Симоненко

Яскраві факти з життя поета.

«Грудочка землі», «Я не бував за дальніми морями», «Гей, нові Колумби й Магеллани».

Відтворення поетичним словом мудрості, любові до рідної землі. Замилування автора природою рідного краю.



Теорія літератури: епітети, порівняння.

– уміє виразно читати вірш; визначає їх головну думку;

– знаходить у вірші засоби увиразнення (епітети, порівняння) художніх образів рідної землі, природи, її пісенного народу;

– розуміє роль пісні в житті народу;





(3)

Євген Гуцало

«Лось». Природа і людина в творі. Відображення внутрішнього світу персонажів.

Картини природи і їх значення у творі.

– виразно читає і переказує основні події, зображені в творі;

– пояснює, як події впливають на розкриття характерів персонажів, їхні вчинки;

– визначає роль і функції описів (зовнішності, природи) в оповіданні;

– уміє шляхом спостереження виявляти мовні особливості художнього твору;

– висловлює власні оцінні судження щодо зображення добра і зла автором у творі; пояснює роль і функції описів природи в оповіданні;



(3)

Дмитро Павличко

«Де найкраще місце на землі», «Звернення», «Птиця», «Смерека».

Любов поета до рідного краю. Поетичні картини української природи.

– виразно читає напам’ять;



  • визначає основну думку – любов до рідної природи, батьківщини, де народився; описує картини природи, створені автором.

(2)

Анатолій Костецький

«Життя на зірках», «Стара казка на новий лад».


– виразно читає вірші, усвідомлює потяг людини до нового, невідомого;

– уміє співвідносити зміст і основну думку віршів А. Костецького і В. Симоненка («Гей, нові Колумби й Магеллани»);

– читає й усвідомлює, що людина повинна берегти природу, а не змінювати її, бездумно втручатися в те, що створено нею;



(1)

Написання твору на тему «Природа рідного краю».

– складає письмовий твір на тему «Природа рідного краю».

(2)

Українська література рідного краю.




(2)

Повторення




6 клас

(68 год. 2 год. на тиждень Резервний час – 2 години).







Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

34
18



Народна творчість – джерело літературної.

Народна пісня як жанр фольклору.

Види календарно-обрядових пісень, історія створення і виконання пісень.

Учень / учениця:



  • виразно читає і знає напам’ять (кілька пісень на вибір);

  • розповідає про види народних пісень, з чим вони пов’язані;

  • розмірковує, для чого народ створив ці пісні, чому вони здебільшого пов’язані з працею;

  • розповідає про основні народні обряди;

  • уміє створювати й розігрувати сценки, пов’язані з календарно-обрядовими піснями;

  • проводить паралелі зі звичаями і обрядами свого народу;

(5)

Календарно-обрядові пісні (жнивні, обрядові, веснянки).

«Там у полі криниченька»

«Наша господиня не жала»

«Ой хто, хто Миколая любить»

І. Савицька «У ніч Святого Миколая»

Л. Храплива «Святомиколаївська сценка»



(5)

Колядки, щедрівки (народні та літературні твори)

«Нова радість стала»

«Прийшли щедрувати»

«Добрий вечір тобі…»

О. Степовий «Щедрий вечір»

«Маланка і Василь»

«Коза»

І. Франко «З новим роком»



Б.-І. Антонич «Різдво», «Коляда»

(5)

Веснянки, гаївки, великодні пісні (народні та літературні твори)







«Весняночко-панночко».

«А вже весна, а вже красна».

«Ой, весна, весна, днем красна».

«А ми просо сіяли, сіяли» (українська народна гра).






(3)

Літературні обрядові пісні.







Я. Щоголів "Лоскотарки (русалки)"

Л. Глібов "Христос воскрес"

І. Калинець "Писанки"








Теорія літератури: народна пісня, види пісень: жнивні пісні, веснянки, колядки, щедрівки; літературна пісня: побудова, повтори, пестливі слова.




(2)

Народні байки

Байка – висловлення народної мудрості, кмітливості; жанр фольклору.

«Як ворона дістала зі збанка води»,

«Хвалькувата муха».



– виразно читає байки, визначає основну думку байки, усвідомлює її дотепність, мораль;

– уявляє і передає словесно картину, змальовану в байці;






Теорія літератури: поняття про байку, її побудову, алегорія.







Літературна байка.




(4)

Леонід Глібов – відомий український байкар і поет.

Байки «Коник-стрибунець», «Вовк і ягня». Народна основа байки.

«Журба» – лірична пісня. Проведення паралелей між змінами в природі і плинністю людського життя.





  • розуміє зміст байок, алегоричність образів, мораль;

  • одну з байок декламує;

  • виконує пісню напам’ять; співвідносить назву твору з плинністю людського життя;

(1)

Акровірші.







Володимир Самійленко «Акростих».

Микола Чернявський «Рідний край».



  • розуміє глибокий зміст, закладений у виучуваних акровіршах;




Особливості побудови акровіршів.

Теорія літератури: літературна байка, акровірш, мораль.

  • вправляється у складанні акровіршів на різні теми;

(3)

Пісні літературного походження







«Боже великий, єдиний!» (О. Кониський, М. Лисенко)

«Ще не вмерла Україна» (П. Чубинський, М. Вербицький)

«За Україну!» (М. Вороний, Я. Ярославенко).

Урочисті пісні на честь держави (гімн). Особливість побудови, лексика.



  • виразно читає, знає напам’ять;

  • розуміє урочистий смисл пісень, які перетворилися на гімни;

  • може проспівати одну з пісень у супроводі музичного запису;

  • висловлює власні думки щодо змісту створених пісень;













Теорія літератури: гімн.

  • має уявлення про гімн як урочисту державну пісню;

(3)

Олександр Олесь

Короткі відомості про письменника, його літературну творчість.






  • знає цікаві факти з творчості письменника;







«Печенізька облога». Історична основа поеми. Героїзм дітей заради своєї рідної землі.

  • виразно читає і розуміє зміст прочитаного, переказує зміст поеми;

  • визначає історичну основу й головну думку поеми;

  • характеризує образ хлопчика, оцінює його героїчні вчинки;

(3)

Микола Вороний

«Євшан-зілля». Історична основа твору.

Вираження в образі ханського хлопчика любові до рідної землі.





  • виразно читає й розуміє прочитане; співвідносить зміст з епохою;

  • визначає історичну основу й головну думку твору;




Теорія літератури: історична поема.




34

Українська поезія і проза




(3)

Тарас Шевченко







Цікаві факти з життя і творчості Шевченка (Оксана Іваненко. Уривки з повісті «Тарасові шляхи»).

  • знає і розповідає основні факти з життя і творчості Шевченка;




«Зоре моя вечірняя…», «Реве та стогне Дніпр широкий».

Любов до Батьківщини у творах, зображення історичного минулого в ліричних творах.



Теорія літератури: ліричний твір, рима, строфа.

  • знає зміст творів, виразно читає їх та визначає основну думку;

  • визначає художні засоби; словесно передає зображену у вірші картину природи;













(3)

Спиридон Черкасенко

«Маленький горбань» – твір про доброту і щедрість людської душі, втілені в образі Павлика.







  • виразно і осмислено читає і переказує зміст оповідання, використовуючи авторську лексику;

  • дає характеристику головного героя: поведінка, вчинки, стосунки з оточуючими людьми;

  • розмірковує про зовнішню і внутрішню красу Павлика, дає оцінку образ;

(1)

Стислий переказ за планом.

  • складає план оповідання, письмово переказує за планом;




Теорія літератури: епічний твір, план, персонаж літературного твору.




(3)

Євген Гуцало

«Олень Август». Світ фантазії в образі неординарного хлопчика Жені.






  • читає і переказує оповідання; розуміє поєднання реального і фантастичного в уяві головного героя;

  • переказує пригоду, яка трапилась у житті Жені;

  • порівнює образ хлопчика і режисера, висловлює власну оцінку героїв, аргументує її;

(4)

Всеволод Нестайко

Цікаві факти з життя і творчості видатного дитячого письменника.

«Казка про добре серце». Глибока мораль казки. Краса людських почуттів, здатність до самопожертви.
«Тореадори з Васюківки» (фрагменти). Пригодницький сюжет твору, мрія, дійсність, смішне, романтичне в творі.
Теорія літератури: пригодницький твір.





  • знає творчий шлях письменника, жанрову різноманітність творів;

  • читає казку і розуміє її зміст;

  • характеризує героя через його вчинок;

  • визначає основну думку казки;

  • виразно читає і переказує уривки з твору, намагається використовувати авторську лексику; характеризує поведінку і вчинки героїв, висловлює думку про них;

  • визначає елементи пригодницького і звичайного;

  • визначає героя, який сподобався більше, пояснює свій вибір;

(2)

Максим Рильський

Короткі біографічні відомості про видатного поета.

«Пісні», «Солов’ям України».

Висловлення автором ставлення до «братніх на землі пісень». Солов’їний спів – символ України.



Теорія літератури: поняття про віршовий розмір, ямб.




  • виразно декламує вірші;

  • розуміє їх зміст, визначає художні засоби увиразнення мови; висловлює власну думку про значення пісні в житті кожного народу; розуміє солов’їний спів як символ України;




(2)

Володимир Сосюра

Короткі біографічні відомості.

«Зима», «Люблю весну». Поетичне зображення пір року у віршах.

– уміє виразно прочитати вірші, відтворити їх пісенність, ліризм;

– визначає художні засоби створення зимового пейзажу і улюбленої поетом картини весняної природи;

– відшукує зорові і слухові художні деталі, знає їх роль і функції в поезіях, може в уяві намалювати зимовий або весняний пейзаж з використанням епітетів, інших художніх засобів з тексту;



  • міркує про принади описаних пір року: зими і весни;

  • розуміє назву «Люблю весну».




(4)

Ліна Костенко

Короткі біографічні відомості.

Пейзажна лірика: «Цей ліс живий», «Мене ізмалку люблять всі дерева», «Красива осінь вишиває клени», «Самі на себе дивляться ліси», «Осінній день», «Природа мудра, все створила мовчки», «Буває, часом сліпну від краси…».

Вираження в поезіях безмежної любові до рідної землі, її краси.

Використання в поезії алітерації як засобу увиразнення почуттів, підсилення музичності твору. Метафоричність поезій.





  • розуміє зміст поезій і виразно читає їх; декламує один з віршів напам’ять;

  • розуміє і словесно передає почуття, якими сповнені вірші;

  • висловлює власну думку з приводу прочитаних поезій;




8

Гумористичні твори







(3)

Остап Вишня

Короткі відомості про письменника-гумориста.

Гуморески «Зенітка», «Мисливські усмішки» (за вибором).

Своєрідність зображення автором людей, природи, живого світу в гуморесці.



Теорія літератури: поняття про гумореску, комічне, гумор.




  • виразно читає гуморески, дотримуючись тональності жанру; переказує зміст, характеризує героїв і обставини, зображені в гуморесках;

  • має уявлення про гумор і гуморески;

  • розуміє і пояснює жартівливі слова як засіб комічного;




(1)

Степан Олійник «Чудо в черевику».

  • виразно читає твори, виділяє основне, відшукує художні засоби, які підсилюють гумористичний тон творів;




(2)

Павло Глазовий «Тарас Бульба в Києві», «Заморські гості». Доброзичливий гумор.




(2)

Шкільний гумор: «Пожалів», «Дивлячись куди іти», «Найулюбленіший предмет», «А де ж Юрко» та інші.

  • розуміє жарти на шкільну тематику;

  • може розповісти про комічні випадки з власного життя чи життя класу.




2

Українська література рідного краю.







2

Повторення







Каталог: images -> files -> gromad obg -> 2012
2012 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
files -> Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти I
files -> Наказ №1243 Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
files -> Конкурс учнівських творчих та наукових робіт «У зморшках героїв вогонь боротьби»
files -> Щодо відзначення 120-річчя від дня народження Бруно Шульца
files -> Дошкільної освіти
2012 -> Основна школа
2012 -> Пояснювальна записка Роль І місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- І державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти iconУкраїнська мова у 013-2014 навчальному році вивчення української мови у класі
Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. №1392)...
Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка