Програма з «української літератури»



Сторінка4/6
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.69 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ


(1895 – 1964)

«Молюсь і вірю», «Солодкий світ…»

Для самостійного читання: “Жага”, “На білу гречку впали роси”, “Яблука доспіли”, “Вже червоніють помідори”, “Ластівки літають, бо літається...”, “Шопен”, “Слово про рідну матір”, “Неопалима купина”, “Троянди й виноград”
Визначна роль і місце М. Рильського в українській літературі, культурі, духовності. Є. Маланюк про М. Рильського. Етапи творчого шляху поета. Перша збірочка віршів 15-літнього М. Рильського "На білих островах". Синтез реалістичної, романтичної манери письма та модернізму. Творчість 20-х рр. Відстоювання високої культури поетичної творчості в угрупованні неокласиків. Збірки “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, вірш “Молюся і вірю”, “Солодкий світ” – оспівування краси природи, краси людських почуттів.

Ліричні шедеври “Яблука доспіли”, “На білу гречку впали роси”, “Вже червоніють помідори”, “Ластівки літають, бо літається...”. Юнацьке почуття кохання, сум розлуки, єдність людини і природи. Свіжість і довершеність образної системи.

Певний спад творчості М. Рильського в 30-ті р. у зв’язку з репресіями (арешт 1931р.), утвердженням культу особи. Збірки “Знак терезів”, “Літо”, “Збір винограду”.

Створення поетичної галереї простих трудівників, діячів світової культури. “Франко”, “Бетховен”, “Шевченко”, “Із віршів про Пушкіна”.

“Шопен”. Тема високого мистецтва в житті людини. Світ музики великого композитора, що викликає широку гаму почуттів – радощів і смутку, спогадів про минуле та мрії про майбутнє, прекрасні миттєвості кохання, щастя, в усьому його багатстві. Вишуканість образної системи вірша, довершеність мови.

Творчість поета років війни. Збірки “За рідну землю”, “Слово про рідну матір”, “Велика година”, “Неопалима купина”.

“Слово про рідну матір” – урочиста ораторія, уславлення історичного минулого України в образах її великих синів. Звернення до образів “Слова о полку Ігоревім”. Риторичні звертання, вигуки та запитання, їх ідейно-художня роль. Упевненість у перемозі над фашизмом. Широка популярність поезії в роки війни.

“Неопалима купина” – утвердження незнищенності Києва як символу української нації. Образ неопалимої купини. Відтворення славного історичного минулого України. Образи князів Володимира та Святослава, Богдана Хмельницького, Сагайдачного, що будять історичну пам`ять народу, закликають на захист України.

Урочиста, піднесена лексика поеми. Її струнка композиція, образне багатство. Гостра, несправедлива критика поеми в повоєнні роки.

Поема ”Жага”. Оригінальність жанру, композиції. Головна ідея – безмежна любов до рідної України. Художня довершеність твору.

Післявоєнна творчість. Збірки “Троянди й виноград”, “Голосіївська осінь”, “Зимові записи”.

Тема творчої праці народу – “Лісник”, ”Маркові дуби”, ”Перший грім”.

Мистецтво в житті народу –“Сікстинська Мадонна”, “Художник”, “Як не любити…”, “Діалог”.

Поетизація картин природи – “Почорніли заводі в озерах”, “Краса”, “Як не любити…”.

Вірш “Троянди й виноград”. Головна думка твору – повнота людського щастя в єдності творчої праці та краси.

Особливості індивідуального стилю М. Рильського.

Жанрово-тематичне багатство, філософізм та інтелектуалізм поезій, широта ерудиції, класичної форми віршування, використання надбань світової культури. Інтимність лірики.

Гармонійне поєднання народнопоетичних джерел, досягнень української та світової класики з новаторськими пошуками.

Національне й світове в поезії.

Перекладацька діяльність (“Пан Тадеуш” А. Міцкевича, “Євгеній Онегін” О. Пушкіна).

Публіцистичні твори. “Вечірні розмови”. Літературознавчі праці. Дослідження творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Світове значення творчості. Вшанування пам`яті поета.

ТЛ: філософічність, сонет

ЄВГЕН ПЛУЖНИК

(1898-1936)

«Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!», «Річний пісок…»

Один із провідних поетів «розстріляне відродження». «Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.



ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя
ПРОЗА

Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерні стичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв'язок із поезією.



МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ


(1893 – 1933)

Я (Романтика)”,



Для самостійного читання: “Солонський яр”, “Мати”

Життєвий і творчий шлях письменника. Боротьба за ідейно-тематичне та жанрово-стильове збагачення літератури. Участь у літературному житті, дискусії про шляхи розвитку літератури (1925 – 1928 рр.). “Солонський яр” – зображення непримиренної жорстокої боротьби у громадянській війні.

Суперечність між гуманістичними, вселюдськими ідеалами й жорстокою дійсністю громадянської війни, панорама класової боротьби в оповіданнях “Я (Романтика)”, “Мати”. Засудження фанатизму в ім’я “загірної комуни”.

Повість “Іван Іванович”, роман “Вальдшнепи” – сатиричний осуд ідейного виродження компартійної бюрократії та радянського міщанства.

Боротьба М. Хвильового за самодостатність української літератури (“Європа чи просвіта”), за “дух Фауста”, людей високої особистої та національної гідності, за українську державність – “Україна чи Малоросія”.

М. Хвильовий – видатний майстер української прози післяжовтневого періоду. Риси модернізму в його творчості.



Григорій Косинка

(Григорій Стрілець)

(1899-1934)

«В житах»

Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєність.



ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.
Юрій Яновський

(1902-1954)

«Подвійне коло», «Дитинство»,

«Шаланда в морі» (з роману «Вершники»)

Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Роман у новелах «Вершники» як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення («Подвійне коло»), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Ідея нетлінності вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті («Дитинство»). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку («Шаланди в морі»).



ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення.


Валер’ян Підмогильний

(1901-1937)

«Місто»

Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.



ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.

Остап Вишня

(1889 – 1956)

Моя автобіографія”, « Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки»



Для самостійного читання: “Чухраїнці”, “Мисливські усмішки”, щоденник “Думи мої, думи мої...”

Життєвий шлях. Початок творчості. Перебування в ув’язненні.

Остап Вишня-гуморист. Ідейно-тематична різноманітність сатири і гумору. Створення жанру “усмішки”. Утвердження засобами “позитивного гумору” народної моралі, ідеалів добра.

Боротьба проти міщанства, темноти та відсталості. Формування естетичних позицій.

Пародії та фейлетони на літературно-мистецькі теми. Жанрове багатство (усмішка, фейлетон, памфлет, оповідання, новела, пародія, рецензія). Популярність Остапа Вишні – гумориста і сатирика.

Гумореска “Чухраїнці”. Гостре висміювання негативних рис українського характеру. Комедійність ситуацій. Народний гумор, дотепність вислову, глибина думки.

Повернення до літературної діяльності в роки Другої світової війни.

Утвердження героїзму народу засобами гумору (“Зенітка”, “Запорожці”, “Весна красна”). Уславлення трудових подвигів людей.

“Мисливські усмішки”. Майстерне зображення рідної природи та заклик до її збереження. М’якій гумор, оптимізм, любов до людей і природи (“Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”).

Автобіографічні гуморески (“Отак і пишу”, “Все життя з Гоголем”, “Моя автобіографія”). Щоденник “Думи мої, думи мої”. Філософські роздуми про літературу та мистецтво, їх роль у житті народу.



ТЛ: усмішка

ДРАМАТУРГІЯ

Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр імені І.Франка), драматургії 1920-1930рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.


МИКОЛА КУЛІШ

(1892 – 1937)

Мина Мазайло”

М. Куліш – учасник революційних подій і громадянської війни в Україні. Драматург-новатор.

Драматична трилогія про село періоду 1919 – 1930-рр.: “97”, “Комуна в степах”, “Прощай, село”. Мистецтво творення образу селянина-незаможника Мусія Копистки (“97”). Драматургічна майстерність М. Куліша. Дві кінцівки драми й зміна залежно від цього ідейно-художнього звучання твору.

Комедія “Отак загинув Гуска”. Їдке висміювання міщанства, наляканого революцією.

Багатопланова ліро-епічна драма про революцію й громадянську війну в Україні (“Патетична соната”). Оригінальнівсть і довершеність художньої форми. Роль музики у драмі. Романтичні мотиви та гуманізм твору. Основний конфлікт – між національною ідеєю (образ Марини) та інтернаціональними догмами, які призводять Ілька до виконання ролі ката коханої. Роль підтексту.

Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Викриття міщанського пристосовництва, зречення рідної мови, культури, висміювання бездуховності. Образне відтворення проблеми українізації. Сатиричний осуд міщанства, що відмовляється від рідної мови, народу, в образі Мини Мазайла.

Гротескно-сатиричне зображення “абсурду” радянської дійсності, її пороків, бездушності, казенщини, неуваги до людини у драмі “Народний Малахій”. Переслідування М. Куліша офіційною критикою за “націоналістичні тенденції” у творчості. Проблема національного й соціального як проблема гуманізму, майбутнього України.

Новаторство Куліша-драматурга. Його співпраця з режисером Лесем Курбасом. Світове значення драматургії М. Куліша.

ТЛ: сатирична комедія

Іван Кочерга

(1881 – 1952)

Ярослав Мудрий”

Огляд життя і творчості.

Жанрове і тематичне багатство драматургії І. Кочерги. Звернення до історичного минулого нашого народу. “Алмазне жорно” – романтична драма про народне повстання проти польської шляхти.

Драматична поема “Свіччине весілля”. Історична основа твору. Роль творчого домислу. Основний конфлікт – боротьба між ремісничим Подолом і князівською Горою за волю, за право світити світло, за людську гідність.

Композиція твору. Роль образів світла і свічки в розвитку подій. Утілення в образі Івана Свічки кращих рис трудового народу – відданості справі боротьби за визволення з-під національного й соціального гніту, відвага, чесність, непідкупність, духовне благородство. Образ Меланки, її моральна чистота, самовідданість, ніжність, вірність у коханні. Образи ремісників. Бездушність, жорстокість, здирство представників князівської Гори: воєводи, Ольшанського, війта Шавули.

Художня довершеність драматичної поеми. Динамізм розвитку подій. Роль авторських ремарок.

Майстерність віршування, роль образотворчих засобів. Створення історичного колориту – вживання архаїзмів, церковнослов’янізмів, латинізмів. Високе романтичне звучання “Свіччиного весілля”.

“Ярослав Мудрий”. Актуальність теми – утвердження національної самобутності народу, його історичного минулого, великого внеску в розвиток світової культури.

Втілення в образі Ярослава ідеї патріотизму, служіння народові. Складність і суперечливість характеру. Сюжетна та композиційна роль образу Ярослава в художній тканині твору. Журейко, Милуша – представники трудового народу, їхній патріотизм, відданість батьківщині, почуття власної гідності. Драматизм і психологічна та художня вірогідність образу Микити. Майстерне відтворення подій минулого, возвеличення творчого духу народу.

Ідея драматичної поеми – нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом із народом на користь Вітчизни. Визначне місце І. Кочерги в українській драматургії.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Література в Західній України (до 1939р.)

(огляд)

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939р. яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонович, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В.Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.



Богдан-Ігор Антонович

(1909-1937)

«Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво»

Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.



ТЛ: міфологізм, асоціативність.

Осип Турянський

(1880-1933)

«Поза межами болю» (оглядово)

Біографічні відомості про письменника. В основі твору матеріал Першої світової війни, як предмет художнього узагальнення. Ця поема у прозі, хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітнює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Для твору характерним є показ загальнолюдських мотивів і гуманістичних цінностей. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги Духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.



ТЛ: поема у прозі.

ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

(огляд)

«Празька поетична школа» української поезії та її представники.

Євген Маланюк

(1897 – 1968)

«Під чужим небом», «Стилет чи стилос?»

Для самостійного читання: “Ісход”, “Біографія”, “Невичерпальність”, “Шевченко”, Земна Мадонна, Варязька балада
Життя і творчість. Участь у національно-визвольній боротьбі у складі військ УНР. Еміграція. “Празька школа”. Творчі пошуки. Образ України і образ “малоросійства” як душевного каліцтва людей (“Земна Мадонна”, “Варязька балада”). Уся збірка “Стилет і стилос” та однойменний вірш побудований на своєрідній художній антитезі. Стилет – це символ одвічної борні, це – зброя в руках воїна; стилос – це світ мистецтва у його вічній гармонії; це – перо літописця.

Патріотичні мотиви, трагічна доля України в поезіях “Ісход”, “Невичерпальність”, “Голоси”. Оптимістичний пафос і віра в непереможність народного духу (“Невичерпальність”).

“Біографія”. Формування характеру митця, патріота, що всього себе присвятив боротьбі за волю України. Своєрідне бачення образу Тараса Шевченка у вірші “Шевченко”. Антитеза як засіб розкриття багатогранності образу поета.

Особливості творчого обдарування Є. Маланюка. Продовження традицій І. Франка, збагачення їх досягненнями українського та світового модерну. Подальший розвиток неоромантизму, символізму в поезії Є. Маланюка. Інтелектуалізм, синтез філософсько-аналітичного начала і ліризму, традицій і новаторських пошуків. Роль у піднесенні авторитету українського слова на обширах світу.



Іван Багряний

(1906 – 1963)

Тигролови”



Для самостійного читання: “Сад Гетсиманський”

Життєвий шлях письменника. Початок творчості. Безпідставний арешт і ув’язнення в гулагівських таборах, втеча, перебування в окупації, участь у боротьбі УПА. Рання творчість І. Багряного.

Роман “Сад Гетсиманський” – один із перших творів про безпідставні арешти, ув’язнення та розстріли української інтелігенції в умовах тоталітарного режиму. Автобіографічна основа роману. Головна проблема – боротьба за людське в людині, вірність високим гуманістичним ідеалам. Образ Андрія Чумака – людини незламної волі й твердої віри в добро, чесність, високі моральні принципи. Доля родини Чумаків як утілення страшної реальності років тоталітарного режиму. Глибокий психологізм, майстерна індивідуалізація характерів дійових осіб, їх типізація.

Загальнолюдські проблеми добра і зла, утвердження гуманістичних і демократичних принципів існування суспільства. Інші твори І. Багряного. Роман про життя українського села після голодомору 1933 року “Маруся Богуславка”, повість “Людина біжить над прірвою” – про трагедію українців, що опинилися в роки війни по різні боки окопів.

Роман “Тигролови”. Елементи пригодницького жанру. Автобіографічні елементи в романі. Образ Григорія Многогрішного, його мужність, відвага, незламність у поглядах та переконаннях. Родина Сірків, утілення в ній кращих рис національного характеру українців – доброта, працьовитість, прагнення допомогти тим, хто потрапив у біду. Образ Наталки, її духовна краса й чистота, щирість, вірність у коханні. Художня майстерність твору, стрімкість розвитку сюжету, багатство образної мови. Широка популярність “Тигроловів”.

Драматургічна творчість І. Багряного – п’єси “Розгром” і “Генерал” – про життя народу в роки фашистської окупації. “Морітурі” – доля в’язнів, приречених на постійні етапи і заслання.

Поетична творчість І. Багряного. Книга вибраних поезій “Золотий бумеранг”, поема “Гуляйполе” – апокаліптична картина України у вирі воєн, революцій та голодоморів.

“Рідна мова”. Гімн рідній мові, її багатству, красі, всеосяжності. Багатство засобів образності.

Популярність творів І. Багряного за рубежем. Переклади їх англійською, німецькою, французькою та іншими мовами світу.

Улас Самчук

(1905 – 1987)

(оглядово)

Марія”

Життєвий і творчий шлях письменника. Еміграція. Початок творчості. Трилогія “Ост”. Доля українських емігрантів у Канаді в романі “На твердій землі”.

Роман “Марія” – один із найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, про насильницьку колективізацію та голодомор. Біблійні образи, мотиви і характери в романі. Втілення в образі Марії високих моральних рис українського народу: доброти, любові, працьовитості, самопожертви, усвідомлення людської гідності. Індивідуальне й типове, національне, конкретно-історичне та загальнолюдське в романі. Марія як символічний образ України ХХ століття.

Моральне падіння людини, що зрадила національним інтересам, забула синівський обов’язок і була покарана батьківською рукою (Максим). Гострота проблематики роману, високий рівень художньої майстерності, глибокий психологізм у змалюванні героїв, зокрема Марії. Жахливі картини братовбивчої громадянської війни, революції, примусової колективізації та страхітливого голодомору.

Найвизначніший твір У. Самчука – роман-трилогія “Волинь” – епопея життя українського народу ХХ століття.

Риси роману-хроніки. Розкриття через долю селянської родини Довбенків подій світового значення: Перша світова війна, революція, життя народу в пореволюційні роки. Відтворення подій роману через сприйняття їх Володькою.

Образ Матвія Довбенка, його велич і монументальність. Мудрість і філософське сприйняття навколишнього світу, високі моральні якості, творчі начала селянина-будівника, що в єдності з природою прагне перетворити світ на краще.

Високий художній рівень “Волині”. Висунення на Нобелівську премію – свідчення високої оцінки його міжнародною громадськістю.

Місце У. Самчука в літературному процесі ХХ століття.



ТЛ: роман-епопея, роман-хроніка.
ОЛЕНА ТЕЛІГА

(1907 – 1942)

(оглядово)

"Літо", "Мужчинам", "Вечірня пісня", "Чоловікові"

Життєвий і творчий шлях. Еміграція. Активна участь у національно-визвольному русі. Підпільна боротьба проти фашистів у окупованому Києві і створення Спілки письменників.

Арешт гестапівцями та розстріл у Бабиному Яру.

Поетична творчість. Посмертні збірки віршів "Душа на сторожі", "Прапори духу".

Романтичне звучання поезії. Продовження традицій Лесі Українки. Сплав жіночої ніжності та мужності у віршах "Чоловікові", "Літо", "Мужчинам”, "Вечірня пісня".

Синтез трагедійного звучання й оптимістичної віри в майбутнє.

Особливості творчого почерку поетеси.

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

(1907 – 1944)

(оглядово)

"Воно зросло з шукання і розпуки...", "Рінь", "Гали", "Шякунтала", "Археологія", "Був же вік золотий"

Життєвий шлях. Еміграція, формування світоглядних переконань і поетичного таланту під впливом батька – Олександра Олеся. Участь у національно-визвольній боротьбі (Олег Ольжич – один з керівників ОУН). Антифашистська підпільна діяльність. Загибель у фашистському концтаборі.

Поетичні збірки "Рінь", "Вежі", "Підзамчя".

"Воно зросло з шукання і розпуки..." "Галли". Ліричний герой поезії – твердий у переконаннях борець за національну ідею, сильна людина.

"Археологія", "Шякунтала". Художнє осмислення зв'язку минулого й сучасного. Оригінальність художньої форми.

Роздуми про феномен часу, розвиток людської цивілізації в поезії "Був же вік золотий".

Висока культура та самобутність образного мислення Олега Ольжича.



БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ

(1899 – 1984)

"За ширмою"

Життєвий і творчий шлях. Участь у національно-визвольному відродженні. Арешт і довготривале ув'язнення.

Початок літературної творчості. Повісті "Сині волошки", "Смерть" та інші, в яких гостро критикується компартійна ідеологія, радянський лад.

Другий період творчості після повернення з ув'язнення. Збірка оповідань "Збруч", "Крила Артема Летючого".

Роман "За ширмою" на тему життя і праці лікарів. Основна проблема – необхідність поєднання високого рівня медичної кваліфікації з духовним багатством, уважним ставленням до людини.

Образ лікаря Постоловського – висококваліфікований, досвідчений медик, відданий своїй роботі, який занедбав рідну матір, не помітив у неї симптомів смертельної хвороби.

Психологізм та художня довершеність роману.

Б. Антоненко-Давидович-літературознавець. Праці "Про що і як", "В літературі й коло літератури".

Визначне місце Б. Антоненка-Давидовича в літературі.

ЮРІЙ ЩЕРБАК

(народився у 1934 р.)

"Що таке любов?"

Для самостійного читання: твори зі збірки "Лікарі"

та публіцистичний твір "Чорнобиль"

Відомий учений-медик. Автор численних книг, у тому числі про життя та працю медиків – "Як на війні", "Світлі таємниці минулого", "Знаки", "Лікарі", декількох п'єс.

Оповідання "Що таке любов?" – розповідь про життя і працю медиків, їх відданість професії.

Образи лікаря Горбача, медсестри Тані. Багатий духовний світ, чистота кохання героїв.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма з «української літератури» iconПрограма дистанційного навчання з української літератури
Пропонована програма дистанційного навчання призначена для вивчення української літератури у вечірніх загальноосвітніх навчальних...
Програма з «української літератури» iconКараман Ольга Володимирівна, професор кафедри української мови, кандидат педагогічних наук; Удовиченко Лариса Миколаївна, доцент кафедри української літератури І компаративістики, кандидат педагогічних наук робоча програма
Робоча програма з «Методики профільного навчання української мови І літератури» для студентів за освітньою програмою: Українська...
Програма з «української літератури» iconПрограма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, 5-9 класи
Чубенко Алла Іванівна вчитель української мови та літератури, Винарівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа...
Програма з «української літератури» iconПрограма з української літератури (для організацій освіти з українською мовою навчання) 5-9 класи
Бронич І. О., вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії доз «Республіканський український теоретичний...
Програма з «української літератури» iconПояснювальна записка Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. В. Сухомлинський
Пропонована програма з української літератури призначена для вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних...
Програма з «української літератури» iconПрограма з української літератури 9-й клас (зі змінами)
...
Програма з «української літератури» iconПрограма співбесіди для осіб, які мають базову або повну вищу освіту з української мови І літератури для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програму з української мови та літератури для вступників розроблено на основі чинних програм з української мови для 5-11 класів,...
Програма з «української літератури» iconПрограма вступного випробування з української мови І літератури для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Офіційного проекту Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – №29. – 8 липня 2001 р.; Чинних...
Програма з «української літератури» iconПрограма іспиту з дисципліни «Шкільний курс світової літератури та методика його викладання»
Програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури
Програма з «української літератури» iconПрограма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із Концепцією літературної освіти, затвердженою монмолодьспорту України 26. 01. 2011 р та вимогами Державного стандарту базової І повної середньої освіти
України та з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською, румунською та угорською...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка