Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»



Сторінка2/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12













Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей. Завдання: 1) до описової частини; 2) до ілюстративного матеріалу.







Тема V. Століття воєн і революцій (ХХ століття) (6 год.)







Перша світова війна

Зіткнення великих держав у Першій світовій війні [1]. Труднощі війни й наростання незадоволення діями правителів та урядів у країнах -учасницях війни [2]. Революції в Європі 1917-1918 рр. [3]. Завершення війни, розпад Австрійської та Російської імперій і поява на їхніх територіях нових держав [4].


1. Малюнок-схема.

2. Фото демонстрацій.

3. Малюнок-схема з позначенням охоплених революціями регіонів.

4. Схематична карта.





Українська революція 1917-1921 рр.

Проголошення Української Народної Республіки [1]. Українська держава та її лідери у 1917-1921 рр. [2]. Поразка українських національних сил і встановлення комуністичної влади в Україні. Входження України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).


1. Уривок із ІV Універсалу Центральної


Ради.

2. Фото Михайла Грушевського, Павла


Скоропадського і Симона Петлюри з короткими біографіями.




Радянський Союз у міжвоєнні роки

Радянський Союз за правління Йосифа Сталіна: прискорений розвиток промисловості [1] коштом визиску селян під час примусової колективізації [2]. Голодомор 1932-1933 рр. як трагедія українського народу [3]. Фізичне винищення інтелігенції, не згодної з комуністичними перетвореннями, у 1930-х рр. [4].


1. Ліхтарик: пояснення поняття


«промисловість»; оповідь про
спорудження Дніпрогесу. Відеоряд: фото
металургійного комбінату.

2. Ліхтарик: пояснення поняття «колективізація». Відеоряд: плакат.

3. Фото. Ліхтарик: уривок із джерела.

4. Таблиця із цифрами. Фото: Соловецький табір.
















Друга світова війна

Прихід до влади нацистів у Німеччині [1]. Початок і перебіг Другої світової війни в Європі та СРСР [2]. Трагедія Голокосту [3]. Нацистська окупація України, примусове вивезення молоді на роботи до Німеччини. Рух Опору нацистам: європейські та радянські партизани [4]. Український визвольний рух проти нацистів та Радянського Союзу: Українська повстанська армія [5]. Втрати українців у війні та їхній внесок у перемогу над нацистами.


1. Пояснення поняття «нацизм». Фото:


спалення книжок та парад нацистів.

2. Малюнок-схема.

3. Пояснення поняття «Голокост». Фото
Освенцима із довідкою.

4. Малюнок-схема осередків.

5. Фотографії.





Повоєнна і сучасна доба

Відбудова західних країн Європи і початок їхнього об’єднання в Європейському Союзі [1]. Наростання внутрішніх протиріч та економічних труднощів у СРСР. Розпад СРСР на незалежні держави [2]. Становлення незалежної Української держави [3]. Територія сучасної України [4]. Національна і державна символіка України: герб, прапор та гімн [5].


1. Карта-схема держав, які стали


засновницями ЄС.

2. Фото Михайла Горбачова з довідкою.

3. Уривок із Декларації. Фото підняття
українського прапора над Київською
міськрадою.

4. Карта-схема.

5. Фото: герб і прапор. Текст гімну.





Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей. Завдання: 1) до описової частини; 2) до ілюстративного матеріалу.





Програму уклала Наталя Яковенко






7-й клас «Історія України: Середні віки» (5 тем [35 год.])






тем та уроків

Описовий текст

Пояснення понять, додаткова оповідь, уривки із джерел, карти, ілюстративний матеріал




Вступ (1 год.)

Періодизація європейського Середньовіччя (VI–XV cт.). Умовний поділ на «раннє» (VI-Х ст.), «високе» (ХІ-ХІІІ ст.) і «пізнє» (ХІV–ХV ст.) Середньовіччя. Обумовленість такого поділу появою перших європейських держав (раннє Середньовіччя), розвитком міст, господарства і торгівлі та утвердженням християнського віровчення (високе Середньовіччя), занепадом ранньосередньовічних держав (пізнє Середньовіччя). Співвіднесення цього поділу з перебігом історії України: раннє Середньовіччя - легендарний період зародження Київської держави (ІХ-Х ст.); високе Середньовіччя - доба Київської й Галицько-Волинської держав (ХІ-ХІІІ ст.), пізнє Середньовіччя - входження українців у політичний та культурний світи Польського королівства і Великого князівства Литовського (ХІV–XV ст.) [1].


1. Умовний малюнок-схема періодизації історії.



1

Тема І. Зародження Київської держави (ІХ-Х ст.) (5 год.)
Географічний простір, клімат і природні багатства

Географічний простір, клімат і природні багатства території розселення східних слов’ян. Племінні союзи східних слов’ян після Великого переселення народів ІV–VІІ ст. та зони їхнього розселення [1]. Гіпотетичний рівень залюдненості цієї території, заняття її мешканців. Сусіди східних слов’ян на заході, півдні й сході [2].



1. Схематична карта.

2. Малюнок-схема.









2

Слов’яни й варяги

Поява на території східних слов’ян «північних людей» - вікінгів, або, як називали їх східні слов’яни, варягів [1]. Способи організації войовничих ватаг вікінгів [2]. Збирання варягами данини зі східнослов’янської людності та її сплавляння Дніпром для продажу в Константинополі [3].


1. Пояснення етимології слів «вікінги» та


«варяги». Мініатюра із зображенням
вікінга.

2. Малюнок-реконструкція: човен вікінгів. Ліхтарик: оповідь про дії вікінгів на


Заході.

3. Уривок з Багрянородного з назвами по


рогів по-варязьки і по-слов’янськи. Малюнок-схема маршруту варягів від Швеції Ладогою та Дніпром до Константинополя.

3

Легенда про «закликання варягів»

Легенда про «закликання варягів» як поштовх до створення держави східних слов’ян [1]. Аргументи «за» і «проти» вирішальної ролі в цьому процесі варязьких конунгів - із залученням порівняльного матеріалу з курсу всесвітньої історії про створення королівств лангобардів, остготів, вестготів і норманів [2]. Дискусії істориків про походження слова «Русь». Зміст поняття «Руська земля» як самоназви держави. Поняття «Київська Русь» та «Україна-Русь» як умовні терміни істориків.


1. Уривок із літопису.

2. Пояснення слова «конунг». Мініатюра
із західної хроніки із зображенням нападу
норманів.


4

Легендарні перекази про ранню Київську державу

Легендарні перекази як обов’язковий супровід уявлень про появу держави в дописемну добу - на прикладі легенди про «знайдення землі» Богемусом із хроніки Козьми Празького [1]. Зафіксовані літописцем легенди про зародження Київської держави: про Кия, Щека і Хорива; про прибуття до Києва Рюрика та загибель Аскольда і Діра; про помсту княгині Ольги [2]. Ідеальний герой легендарної доби - князь Святослав, його походи й загибель [3].


1. Ліхтарик: переказ легенд про обрання королем Пяста з хроніки М. Ґалла та про Леха, Чеха й Руса з «Великопольської хроніки».

2. Відповідні уривки з літопису.

3. Уривок з Лева Диякона з описом зовнішності Святослава. Уривок з літопису про загибель князя.












5

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.









Тема ІІ. Київська держава наприкінці Х - у середині ХІІІ століття (10 год.)




1

Охрещення Русі

Перші християни в Києві. Останній спалах язичництва: створення князем Володимиром Святославичем єдиного для слов’ян і варягів капища богів у Києві [1]. Хвиля охрещень ІХ-Х ст. у країнах, сусідніх із Київською державою, через два центри християнського віровчення - Рим і Царгород [2]. Легенда про «вибір віри» князем Володимиром [3]. Охрещення Русі за візантійським обрядом [4]. Входження київського князя до «сім’ї християнських володарів»: ієрархія «сім’ї», перші шлюби з родичами правителів сусідніх християнських держав [5].


1. Уривок із літопису.

2. Схематична карта охрещень ІХ-Х ст. за східним і західним обрядами.

3. Уривок з літопису.

4. Мініатюра з Радзивилівського літопису.

5. Ілюстрація: підпис Анни Ярославни.


Фото її скульптурного зображення.

2

Київська держава від зеніту розвитку до подрібнення

Походи Володимира Великого, розширення території Київської держави [1]. Смерть Володимира Великого, боротьба його синів за київський престол; утвердження і правління Ярослава Мудрого [2]. Міжусобиці Ярославичів та їхніх нащадків. Постать Володимира Мономаха [3]. Розпад Київської держави на територіальні держави-князівства, які в майбутньому ляжуть в основу України (Київське, Галицьке, Володимирське, Переяславське, Чернігівське), Білорусі (Полоцьке, Смоленське, Турово-Пінське) і Росії (Володимиро-Суздальське, Муромо-Рязанське, Новгородська земля) [4]. Династія Рюриковичів як символ єдності подрібненої Київської держави [5].


1. Карта-схема.

2. Скульптурний портрет-реконструкція
Ярослава Мудрого.

3. Уривок із «Повчання дітям»


Мономаха.

4. Карта-схема.

5. Спрощена генеалогічна таблиця.












3

Суспільство Київської держави

Виокремлення різних груп суспільства [1]: протиставлення «знатних» людей «простим»; наростання майнової нерівності та її проявлення у заняттях. Бояри як нащадки варягів і слов’янської племінної знаті на верхівці суспільства [2], поява спадкового боярського землеволодіння. Княжа дружина: змішаний етнічний склад, залежність від щедрості князя, функції у військовий і мирний часи, уявлення про власну вищість над «простими людьми». Вільні «прості люди»: городяни і смерди [3]. Невільники-холопи, джерела поповнення невільництва [4].


1. Пояснення поняття «суспільство».

2. Уривок з літопису з переліком свідків
угоди Ігоря з греками 944 р., коментар до
нього.

3. Пояснення слова «смерд».

4. Малюнок полону з Радзивилівського літопису.


4

Господарство й торгівля

Міські ремісничі дільниці [1], різновиди ремесел, замовники і споживачі ремісничих виробів. Внутрішня й далека торгівля, торговельні маршрути руських купців [2], купецькі спілки, ввізні та вивізні товари. Натуральний обмін та гроші і грошовий обіг [3]. Господарювання на селі: способи освоєння придатних для землеробства площ, знаряддя обробітку землі, використання угідь [4]. Господарювання вільних смердів на власній землі та праця холопів у княжому, боярському чи монастирському маєтках.


1. Ліхтарик: оповідь про київський


Поділ; малюнок-реконструкція Подолу.

2. Малюнок-схема.

3. Пояснення слова «гривна»;
репродукція: зображення гривни.

4. Відповідні мініатюри з Київської псалтирі.



5

Влада князя

Особливості владного устрою патримоніальної держави - із залученням прикладів інших європейських держав доби Середньовіччя [1]. Тогочасні уявлення про володаря-князя - воїна-оборонця, мудрого правителя та справедливого судді [2]. Помешкання, родина й побут князя [3]. Обсяг його влади, джерела прибутків та судові функції. Запровадження князями єдиного для держави «руського закону» («Руської правди») замість племінних судових звичаїв [4]; порівняння «Руської правди» з аналогічними «правдами» у західних королівствах.


1. Пояснення поняття «патримоніальна


держава».

2. Уривок із «Повчання володарю» Агапіта-диякона.

3. Зображення княжої родини
в «Ізборнику Святослава».

4. Таблиця-схема основних змін за формулою «до» - «після»: кровна помста - вира і т.д.












6

Становлення Руської церкви

Створення Київської митрополії та єпархій у її складі як частини Константинопольського патріархату [1]. Процедури поставлення митрополита і єпископів, майнове забезпечення церкви князями. Поява Києво-Печерського монастиря - взірця для інших чернечих спільнот [2]. Потреба в богослужбовій книзі як поштовх до переписування книг у монастирях, перші книжкові пам’ятки руського походження [3]. Церковнослов’янська мова тодішньої церкви [4]; відмінності між «книжною» (церковнослов’янською) і розмовною мовами.


1. Пояснення понять «патріархат»,


«митрополія», «єпархія», «єпископ».

2. Уривок з Києво-Печерського патерика про заснування монастиря.

3. Фото.

4. Пояснення поняття «церковнослов’янська мова». Фото сторінки, писаної уставом.



7

Культура й повсякденне життя

Освоєння візантійських мистецьких взірців: храмове будівництво [1], іконопис [2], церковний розпис [3]. Започаткування шкільництва: перші соборні й монастирські школи, поширення письменності [4]. Поява перших книжок світського змісту, перекладених «із греки». Проповідництво [5], дружинна поезія [6]. Вплив церкви на родинне життя та поступову зміну ставлення до слабших - жінок, дітей, калік, невільників. Матеріальна культура: зброя та одяг [7], умеблювання, житло. Поява перших засобів гігієни в містах (лазні, водогін), дерев’яне вимощення міських вулиць.



1. Малюнок-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в Києві.

2. Ікона Володимирської Богородиці та коментар.

3. Фрагмент розпису Софійського собору.

4. Фото: графіті із Софійського собору.

5. Ліхтарик: оповідь про Іларіона;
уривок зі «Слова про закон і благодать».

6. Ліхтарик: оповідь про «Слово о полку Ігоревім» та уривок звідти.

7. Ілюстрації.


8

Степові сусіди Київської держави

Кочові племена - сусіди Київської держави у Х-ХІІІ ст. [1]. Передісторія Монгольської імперії, утвердження при владі Чингісхана та завойовницькі походи монголів [2]. Перший рейд монголів на Русь, битва на р. Калці 1223 р. [3]. Похід Бату-хана на Русь і Балкани у 1237-1242 рр. [4]. Установлення протекторату ханів Золотої Орди над руськими


1. Схематична карта.

2. Малюнок-схема походів. Арабська мініатюра.

3. Уривок з літопису.

4. Уривки з літопису та Cплітської














князями [5]. Монгольське завоювання як поштовх до змін в історичних долях південних (українських), західних (білоруських) та північно-східних (російських) князівств-держав, які постали з Київської держави.

хроніки.

5. Пояснення понять «орда» та «ярлик накняжіння».



9

Узагальнення




10

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.









Тема ІІІ. Королівство Руське (Галицько-Волинське князівство) у ХІІІ - середині XIV cтоліття (6 год.)




1

Територія Галицько-Волинського князівства

Поступове усамостійнення Володимирського та Галицького князівств упродовж ХІІ ст. від влади київського князя, найбільші міські центри обох князівств [1]. Об’єднання обох князівств Романом Мстиславичем [2]. Загибель князя Романа, змагання його синів, Данила й Василька, за повернення батькової спадщини [3]. Повторне об’єднання держави під співправлінням братів Романовичів. Західні та північні сусіди Галицько-Волинської держави [4].


1. Схематична карта.

2. Уривок з Галицько-Волинського літопису: посмертний панегірик Романові.

3. Таблиця-схема: перипетії боротьби.

4. Схематична карта.


2

Данило Галицький - творець Королівства Руського

Особистість Данила Галицького та його контакти із західними володарями [1]; завойовницькі походи й розширення території держави [2]; спроби скинути золотоординський протекторат. Плани Папського престолу щодо хрестового походу проти Золотої Орди, очікувана роль у ньому Данила Галицького та коронація князя [3]. Два ідеали правителя в тогочасних уявленнях - князь-воїн і князь-книжник [4]. «Королі Русі» -нащадки Данила Галицького [5]; вигасання династії Романовичів.


1. Уривок з Галицько-Волинського літопису про в’їзд Данила до Братислави.

2. Малюнок-схема.

3. Уривок із ГВЛ.

4. Уривки з ГВЛ: похвала Данилові й похвала Василькові.

5. Схема правителів.












3

Поділ спадщини династії Романовичів

Шлюбні контакти Романовичів з литовськими, мазовецькими, польськими та

угорськими володарями [1]. Правління на Волині зятів останніх Романовичів - мазовецького князя Юрія ІІ та сина великого князя литовського Любарта

Ґедиміновича. Змагання за галицьку половину спадщини Романовичів між

угорським і польським королями та Любар-том [2]. Усталення наприкінці XIV ст. розподілу території Галицько-Волинської держави між Польським королівством (Галичина) та Великим князівством Литовським (Волинь) [3].

1. Схема шлюбів.

2. Таблиця-схема перипетій цієї

боротьби. Портрети Людвика

Угорського та Казимира Великого

К з коментарями. Фото: Луцький

(Любартів) замок.

3. Карта-схема.



4

Зміни в суспільстві Галичини й Волині у ХІІІ-XIV століттях

Піднесення ролі боярських родів у політичних сум’яттях, боярське землеволодіння, перші родові герби галицьких бояр [1]. Дружинники стають «рицарями»: поширення нової зброї західного зразка, виокремлення важкоозброєних і легкоозброєних загонів [2]. Приплив іноземних ремісників до міст [3]. Поява в містах перших самоврядних громад німецьких ремісників і купців; перші випадки поширення права самоврядування (магдебурзького права) на всіх мешканців міста [4].


1. Зображення гербів (за Однороженком).

2. Пояснення етимології слова «рицар»; ілюстрація: рицар у латах.

3. Уривок із ГВЛ про заснування Холма.

4. Пояснення поняття «магдебурзьке право»; уривок із львівського привілею.


5

Нові явища в культурі Галичини й Волині ХІІІ-XIV століть

Заснування Галицької митрополії та поява нових монастирів [1], пов’язаний із цим розквіт іконописання [2]. Перші католицькі храми та монастирі на території Галичини й Волині [3]. Переплетення західних мистецьких стилів (готики) та візантійської традиції у православній храмовій архітектурі [4]. Зміни у традиційному руському літописанні: елементи західної хроніки в Галицько-Волинському літописі [5]. Поява латиномовного документа в ділових взаєминах [6].


1. Малюнок-схема.

2. Ікона Холмської Богородиці та коментар до неї.

3. Фото Львівського кафедрального собору з оповіддю про його спорудження.

4. Фото одного з храмів та коментар.

5. Уривок із ГВЛ: новела про євшан-зілля.

6. Ілюстрація: якийсь із латинських документів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти»
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма вступного екзамену з історії україни за напрямом підготовки 081 "право"
Програму укладено на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconЛекція Вступ до курсу історії України План
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconОсвіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення вступ
В історії свого міста чи села, як у краплині води відбиваються сторінки історії українського народу. Знання історії – це шлях до...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка