Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»



Сторінка3/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12











6

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.









Тема IV. Українські терени у складі Польського королівства (5 год.)




1

Зміни в адміністративному статусі Галицького князівства

Територія князівства як приватна власність короля та її пізніша передача королем Владиславом Ягайлом «у дарунок» Польському королівству [1]; запровадження тут адміністративного поділу на Руське, Белзьке та Подільське воєводства [2]. Королівські замки на території воєводств [3]; управління територією та замками через воєвод, каштелянів і старост [4]. Військова колонізація: надання сіл довкола королівських замків «рицарям-слугам» у ленне володіння [5]. Військові повинності «рицарів-слуг» [6], їхній змішаний етнічний склад.


1. Портрет Владислава Ягайла з донаторської фрески в Люблінській каплиці.

2. Схематична карта.

3. Малюнок-схема замків. Фото: замоку Кам’янці-Подільському.

4. Пояснення слів «каштелян»
і «староста».

5. Пояснення поняття «лен».

6. Уривок із привілею такого змісту.


2

Привілейовані прошарки суспільства

Кар’єри української знаті за нових володарів - на прикладі Даниловичів [1]. Нерівноправне становище «рицарів-слуг» порівняно зі знаттю, їхня боротьба за урівняння зі шляхтою внутрішніх регіонів королівства у праві на спадкове й необтяжене службою землеволодіння та локальне самоврядування [2]. Проголошення Єдлинських привілеїв, якими це урівняння затверджувалося [3]. Запровадження сітки самоврядних округ шляхти [4]; повноваження органів шляхетського самоврядування: виборний шляхетський суд, сеймики і сейми [5].


1. Герб Даниловичів. Ліхтарик: переказ їхньої генеалогічної легенди.

2. Пояснення етимології слова
«шляхтич».

3. Уривок з Єдлинського привілею.

4. Малюнок-схема повітів у Руському воєводстві.

5. Пояснення понять «сейм» і «сеймик».











3

«Вільне місто» й елементи самоврядування по селах

Поширення самоврядування на основі магдебурзького права в містах [1]. Склад і функції органів міського самоврядування [2]. Віросповідна та етнічна строкатість міст [3]. Єврейські громади в містах: чисельність, статус «королівських людей», заняття, самоорганізація [4]. Цехове ремесло, засади діяльності цехів [5]. Відмінності в самоврядуванні сільських громад, які жили на «руському», «волоському» та «німецькому» праві [6].


1. Карта-схема з позначенням самоврядних міст наприкінці XV ст.

2. Пояснення етимології понять «війт», «бурмистр», «райця», «лавник», «магістрат».

3. Діаграма етнічного складу Львова кінця XV ст.

4. Пояснення слова «кагал».

5. Пояснення етимології слова «цех». Уривок із цехового статуту.

6. Ліхтарик: оповідь про специфіку «волоських» сіл.


4

Нове в освіті, мистецьких уподобаннях і побуті

Заснування латинських шкіл під опікою магістратів та кафедральних соборів. Перші освітні мандрівки до Краківського університету й університетів Німеччини та Італії [1]. Поява неолатинської поезії уродженців Галичини [2]. Переписування книжок на продаж [3], перші бібліотеки. Зміни в побуті знаті, спорудження приватних замків [4]. Нова організація міського простору: міські мури, ринок з ратушею в центрі, вулиці та храми «націй», муроване житлове будівництво. Опіка над каліками й сиротами: поява міських і монастирських шпиталів [5].


1. Ліхтарик: оповідь про Юрія Дрогобича з


його умовним зображенням.

2. Пояснення поняття «неолатинська пое


зія». Ліхтарик: оповідь про Павла Русина;
уривок з його вірша.

3. Фото покрайнього запису.

4. Фото: замок в Олеську. Таблиця з переліком замків, споруджених у Галичині

й на Поділлі у XV ст.

5. Пояснення слова «шпиталь».


5

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.


















Тема V. Українські терени у складі Великого князівства Литовського

(8 год.)




1

Перехід Київщини та Чернігово-Сіверщини під владу великих князів литовських

Розростання Литовського князівства за правління Ґедиміна завдяки входженню до його складу білоруських князівств [1]. Змагання великого князя Ольґерда (Альґірдаса) Ґедиміновича з ханами Золотої Орди за контроль над Київщиною та Чернігово-Сіверщиною [2]. Удільний статус обох князівств, переданих Ольґердом своїм синам - Дмитрові-Корибуту Сіверському та Володимирові Київському [3]. Зближення литовських правителів із руською знаттю: шлюби, охрещення, засвоєння мови.


1. Схематична карта. Ліхтарик: оповідь


про Ґедиміна.

2. Уривок з літопису про битву на Синіх


Водах.

3. Ілюстрації: печатка Дмитра-Корибута і


монета Володимира Ольґердовичів.

2

Зміни в статусі українських князівств за правління Вітовта

і його наступників

Боротьба за владу у Великому князівстві Литовському після смерті Ольґерда між його сином Яґайлом та племінником Вітовтом. Укладена Яґайлом у пошуках союзників Кревська унія з польською верхівкою, його коронація польською короною [1]. Розпад унії, проголошення Вітовта великим князем литовським [2]. Заходи Вітовта із централізації держави, ліквідація удільних князівств. Династична війна за престол після смерті Вітовта [3]. Тимчасове відновлення удільного статусу Волинського та Київського князівств під владою Свидриґайла й Олельковичів; перетворення обох князівств на воєводства, керовані намісниками великого князя [4].


1. Пояснення слова «унія». Ілюстрація:


Кревський акт.

2. Зображення Вітовта на монеті.

3. Ліхтарик: оповідь про Свидриґайла.
Фото Кременецького замку.

4. Уривок з Київського літопису про пере-


підпорядкування Києва. Схематична кар
та Київського та Волинського воєводств.

3

Суспільство Волині й Київщини у XV столітті

Піднесення волинських княжих родів - нащадків династій Рюриковичів та Ґедиміновичів; замки в центрах княжих володінь та підпорядкований князям «збройний люд» [1]. Прошарок «панів» на Волині та Київщині: статус


1. Таблиця з переліком основних княжих родів. Малюнок: їхні герби. Фото: Острозький замок.















і землеволодіння. Нижча ланка військової людності - наділені землею під умовою збройної служби «бояри-рицарі», їхній строкатий етнічний склад довкола великокняжих порубіжних замків [2]. Поява перших самоврядних міст на Волині й Київщині [3]. Сільське господарювання: вільні та залежні селяни.

2. Малюнок-схема: порубіжні замки
Київщини.

3. Уривок з київського привілею на


магдебурзьке право.

4

Православна церква у взаєминах з язичниками й католиками

Стихійна християнізація литовської верхівки в контактах із руським оточенням; охрещення Литви за католицьким обрядом відповідно до умов Кревської унії. Православна церква під опікою правителів-язичників та правителів-католиків [1]. Прояви щедрості знаті щодо церкви [2]. Спроба поєднання Католицької і Православної церков на Флорентійському соборі [3]; негативна реакція на неї у Великому Московському князівстві та відділення від Київської митрополії її російської частини з осідком митрополита у Москві.


1. Вислів Ґедиміна про вільний вибір віри.

2. Уривок з Київського літопису про розбу
дову Успенського храму в Києво-Печер
ському монастирі. Малюнок-схема монас
тирів, заснованих чи розбудованих у XV ст.

3. Ілюстрація: ображення православних


учасників собору в хроніці Ріхенталя.

5

Південне пограниччя Великого князівства Литовського

Усамостійнення Кримського ханства від Золотої Орди за правління Ґереїв [1]; територія, устрій і релігія кримських татар [2]. Кочові ногайські орди в степах Північного Причорномор’я [3]. Завоювання Османської імперії на південному узбережжі Кримського півострова та в гирлах Дністра й Дунаю [4], перетворення кримського хана на васала турецьких султанів. «Нічия земля» - степовий простір між кочовищами татар і пограничними замками на українській території [5]. Уходи міщан з порубіжних українських міст на «нічиїй землі» [6].


1. Малюнок: тугра Ґереїв.

2. Фото Бахчисарайського палацу.

3. Пояснення поняття «ногайські тата


ри». Схематична карта території кочі
вель ногайських орд.

4. Фото: фортеця в Білгороді. Ліхтарик:


оповідь про Білгород з перерахуванням.

5. Малюнок-схема.

6. Пояснення слова «уход».


6

Зародження козацтва

Походження і значення слова «козак»; козаки-татари й козаки-христия-ни на «нічиїй землі»: господарські промисли та розбійництво. Перші


1. Уривки з відповідних джерел.

2. Малюнок-схема напрямів походів.















згадки про козаків Подніпров’я [1]. Походи кримського хана Менглі-Ґерея на українську територію в останній чверті XV ст. [2]; започатку-вання набігів дрібніших ватаг кримчаків і ногайців [3]: їхня мета, тактика й узвичаєнi маршрути - «татарські шляхи» [4]. Загроза з боку Кримського ханства і ногайських орд як поштовх до майбутнього розростання та самоорганізації козацтва.

3. Малюнок Дюрера: татарський
вершник.

4. Схематична карта «татарських шляхів».



7

Узагальнення




8

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.







Програму уклала Наталя Яковенко






8-й клас «Історія України: Ранній новий час» (7 тем [52 год.])




тем та уроків

Описовий текст

Пояснення понять, додаткова оповідь, уривки із джерел, карти, ілюстративний матеріал




Вступ (1 год.)

Цивілізаційні зміни, що дають змогу визначати період європейської історії XVI–XVIII ст. як Ранній новий час (спираючись на паралельний курс всесвітньої історії). Умовні рамки Раннього нового часу для української історії: від останньої третини XVI ст., коли виразно окреслилося засвоєння українцями західної культури, до занепаду решток козацької автономії та ліквідації польсько-литовської держави наприкінці XVIII ст., внаслідок чого на українських теренах, розділених між Австрійською та Російською імперіями, процеси розвитку в наступному, ХІХ ст., пішли дещо різними шляхами [1].


1. Умовний малюнок-схема періодизації історії.






Тема І. Українське суспільство XVI століття (8 год.)




1

Українська територія та її залюдненість

Територія розселення українського етносу та іншоетнічні вкраплення всередині українського масиву; змішана етнічна специфіка порубіжних зон [1]. Чисельність населення Польського королівства і Великого князівства Литовського, до складу яких входила більша частина української території; залюдненість обох держав на кінець XVI ст. [2]. Причини нерівномірного заселення українських теренів: клімат, господарська придатність, загроза татарських нападів [3].


1. Схематична карта.

2. Малюнок-схема густоти розселення

з позначенням осередків більшої та меншої залюдненості.

3. Малюнок-схема.









2

Люблінська унія 1569 року

З’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в державу федеративного типу - Річ Посполиту за актом Люблінської унії 1569 р.: попередні невдалі спроби уній; зовнішньополітичні причини, які підштовхнули до успішного завершення перемовин [1]. Устрій новоствореної держави [2]. Зміни в державній належності Волині й Київщини, переданих за актом унії від Великого князівства Литовського до Польського королівства. Унійний привілей для Волині та Київщини з гарантією збереження територіальної цілості й давніх прав [3].


1. Пояснення поняття «федерація».


Портрет короля Зиґмунта Авґуста з коментарем; ілюстрація: акт Люблінської
унії.

2. Схема владних органів.

3. Уривок унійного привілею. Портрет
князя Костянтина Вишневецького та коментар; уривок із промови князя на Люблінському сеймі.


3

Магнати і шляхта

Скріплені законом права «шляхетно народжених» [1]. Рядова шляхта й магнати [2]. Органи шляхетського самоврядування. Рицарський кодекс поведінки як підстава дотримання «шляхетської честі». Землеволодіння як основа формування шляхетських прізвищ [3]. Шляхетські герби [4]. Уявлення про вищість шляхтича над простолюдином завдяки нібито вродженій «шляхетній крові» [5].


1. Таблиця-схема прав.

2. Пояснення поняття «магнат». Портрет
князя Криштофа Збаразького.

3. Таблиця з відомими прізвищами та відсилкою до відповідного населеного пункту за схемою: Вигів - Виговські тощо.

4. Пояснення етимології поняття «герб».
Зображення кількох гербів.

5. Уривок із «Політії» Станіслава Оріховського.



4

Міщани та селяни

Розповсюдження магдебурзького права на Волині й Київщині впродовж XVI ст. [1]. Міщани самоврядних міст: замкненість міської громади, процедура прийняття до «міського права» нових осіб [2]; права та обов’язки міщан. Селянські громади: поступове обмеження «права виходу» [3] з подальшим перетворенням особисто незалежних землеробів на пан-


1. Карта-схема із зазначенням найбільших


міст на кінець XVI ст.

2. Уривок з відповідного джерела на прикладі Львова. Гравюра із зображенням


тогочасного Львова.













на панських підданих; форми селянських повинностей на користь пана. Елементи сільського самоврядування. Селянські втечі на слободи [4]; напрями селянських міграцій у пристепове пограниччя [5].

3. Відповідний уривок із Литовського
статуту.

4. Пояснення поняття «слобода».

5. Малюнок-схема напрямів міграцій.


5

Розростання козацтва

Перетворення ситуаційних козацьких ватаг на воєнізовану спільноту мешканців степового пограниччя. Перша Запорозька Січ князя Дмитра Вишневецького (Байди) [1]. Строкатий склад козацтва [2]. Перші «гетьмани» в легендарній козацькій традиції: Остафій Дашкович, Бернард Претвич, князь Богдан Ружинський [3].


1. Ліхтарик: оповідь про загибель князя


у зіставленні з думою про Байду. Портрет
князя Дмитра Вишневецького.

2. Уривок з польської хроніки про шляхет


ське козакування як «школу мужності».

3. Портрет Претвича та оповідь про нього.



6

Осередки густішого розселення іншоетнічних груп

Євреї як «королівські люди» в містах: орієнтовна чисельність, обмеження в типі занять, єврейське самоврядування (кагал і Ваад), єврейське шкільництво, синагоги і цвинтарі [1]; стосунки з християнським оточенням. Вірмени: місця густішого розселення [2], орієнтовна чисельність, так звана «східна торгівля» як основний вид занять, церковна організація [3]. «Службові татари» в маєтках українських князів: статус, заняття, зони розселення [4]. Співвідношення української і польської людності у Львові, напруженість стосунків через релігійні упередження та економічну конкуренцію.


1. Малюнок із зображенням євреїв.

2. Малюнок-схема.

3. Фото: вірменський храм у Львові. Малюнок із зображенням вірмен.

4. Малюнок-схема.


7 8

Узагальнення

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.



















Тема ІІ. Господарське життя і побут у другій половині XVI - середині XVII ст. (5 год.)




1

Міське цехове ремесло

Ремісничі цехи: форми самоврядування й навчання ремеслу та організація виробництва [1]. Реалізація виробленої продукції, конкурентна боротьба з нецеховими ремісниками-«партачами» [2]. Найпоширеніші ужиткові ремесла та рідкісні фахи (на прикладі львівського малярського цеху) [3]. Процедура прийому до цеху, внутрішньоцехові звичаї та обряди [4].


1. Уривок з детальнішого цехового статуту.

2. Пояснення етимології слова «партач».

3. Таблиця з переліком цехових фахів


у Львові.

4. Відповідний уривок із цехового


статуту. Фото цеху та скриньки.

2

Купецтво у внутрішній та міжнародній торгівлі

Ярмарки як основний ринок збуту всередині країни [1]; ярмаркові звичаї та порядок регулювання цін. Великі торговельні шляхи («королівські гостинці»), митниці на гостинцях і на дорогах, які пролягали через приватні володіння; розміри й форми митних оплат. Торгівля за межами держави: напрями й міжнародні контакти купецтва [2]. Предмети ввозу й вивозу в закордонній торгівлі. Небезпеки, які чатували на купця в його торговельних подорожах від розбійників, а на ярмарках - від злодіїв [3].


1. Малюнок-схема найбільших ярмарків


на території українських воєводств.

2. Малюнок-схема.

3. Уривки із «Торгівлі на Україні» про
розбій та ярмаркових злодюжок.


3

Шляхетська торгівля

Шляхта як люди, що володіють маєтками, але не мають грошей: заборона займатися ремеслом і торгівлею під загрозою позбавлення шляхетства [1]. Здобування готівки шляхом продажу виробленого у власних маєтках, що не вважалося за ураження «шляхетській честі». Продукція, яку вивозили на західні ринки: збіжжя, велика рогата худоба, «лісові товари» [2]. Річковий сплав збіжжя й «лісових товарів» до Ґданського порту, організація та плавзасоби [3].


1. Відповідний артикул Литовського ста


туту. Гравюра із зображенням шляхтича.

2. Таблиця-схема з переліком «лісових


товарів» та поясненням їхнього призначення.

3. Уривок із «Торгівлі на Україні» про те,


як розвалилася недбало зроблена комяга.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти»
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма вступного екзамену з історії україни за напрямом підготовки 081 "право"
Програму укладено на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconЛекція Вступ до курсу історії України План
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconОсвіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення вступ
В історії свого міста чи села, як у краплині води відбиваються сторінки історії українського народу. Знання історії – це шлях до...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка