Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»



Сторінка5/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12














узірців. Барокова література: панегірична поезія [2] та духовна поезія [3]. Барокова графіка [4]. Зміни в іконописі: Йов Кондзелевич [6]. Особливості барокової архітектури [7]. Барокова стилістика історичних творів Григорія Грабянки та Самійла Величка; нові змістові акценти в описі минулого (на прикладі Величка).

3. Уривок з вірша Лазаря Барановича.

4. Кілька гравюр Олександра й Леонтія


Тарасевичів з довідками про обох граверів.

5. Репродукція.

6. Фото: один з храмів Києва.


7

Узагальнення




8

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та

ілюстративного матеріалу.









Тема VII. У складі Російської імперії та Речі Посполитої (10 год.)




1

Рівень залюдненості та зміни державної належності

української території

Орієнтовна чисельність населення на українських теренах у XVIІІ ст., густота залюдненості окремих регіонів [1]. Початок російського наступу на Північне Причорномор’я, російсько-турецькі війни [2], ліквідація Кримського ханства та причорноморських ногайських орд і приєднання цих територій до Російської імперії під назвою «Новоросія» [3]; початок освоєння Новоросії іноземними колоністами й українським населенням. Ослаблення Речі Посполитої та її поділи між сусідніми державами [4]. Розподіл української території між Росією та Австрією [5].


1. Малюнок-схема.

2. Таблиця-схема воєн.

3. Карта-схема.

4. Таблиця із зазначенням обширу і чисельності населення переданих Австрії, Росії та Прусії територій. Тогочасний алегоричний малюнок: поділи Речі Посполитої.

5. Карта-схема.



2

Суспільство Гетьманщини

Перетворення старшини на «шляхту», старшинське землеволодіння [1], старшинські родоводи та герби [2]. Поступова інтеграція старшини у владні верхи Російської імперії [3] та в інтелектуальне життя Санкт-Петербурга [4]. Роль церковної еліти Гетьманщини в розбудові


1. Таблиця обширу землеволодінь на


прикладі Скоропадських і Полуботків.

2. Добірка гербів.

3. Портрет Олександра Безбородька та














Російської православної церкви [5]. Статус рядових козаків; протидія спробам перетворити їх на підданих [6]. Селяни-піддані («посполиті»): форми підданської залежності, прояви селянського протесту.

довідка про нього.

4. Ліхтарик: оповідь про Федора


Туманського.

5. Таблиця-перелік шкіл, заснованих

у Росії ієрархами - вихованцями КМА.

6. Ліхтарик: оповідь про Турбаївське


повстання.

3

Владний устрій Гетьманщини

Полковий устрій Гетьманщини [1]. Гетьман і генеральна старшина [2]. Поступове звуження повноважень гетьмана й генеральної старшини; запровадження органів російської адміністрації та спроби старшинського протесту [3]. Спалах надій за гетьманства Кирила Розумовського: розбудова Батурина [4], старшинські з’їзди у Глухові. Остаточна ліквідація гетьманського уряду. Адміністративне переоблаштування Гетьманщини на загальноімперських засадах [5].


1. Карта-схема полків.

2. Таблиця-перелік гетьманів з довідка
ми про них. Схема підпорядкування
владних органів.

3. Портрет Павла Полуботка з довідкою.


Уривок із «промови Полуботка» з «Історії Русів».

4. Портрет Кирила Розумовського та довід


ка про нього. Фото: Батуринський палац.

5. Карта-схема губерній (намісництв).



4

Слобідська Україна між козацькими порядками й

російською адміністрацією

Особливості заселення Слобідської України [1]: господарська привабливість південних околиць Московії для українських переселенців та зацікавленість московського уряду в залюдненні цих теренів як живого щита від татарських уторгнень. Протекційна політика уряду в освоєнні порожніх земель; економічне піднесення новозаснованих міст як центрів торгівлі [2]. Козацький адміністративний поділ на полки [3], підпорядкування слобідських полків російським воєводам зі збережен-


1. Малюнок-схема колонізованої


території.

2. Таблиця-перелік міст із зазначенням


часу їхнього заснування.

3. Карта-схема полків. Ліхтарик: оповідь


про Донців-Захаржевських. Зображення
їхнього герба.














ням самоврядування у внутрішньому житті. Поступове обмеження самоврядування, реорганізація Слобожанщини на загальноімперських засадах паралельно з аналогічними змінами в Гетьманщині [4].

4. Карта-схема нового адміністративного поділу. Малюнок із зображенням тогочасного Харкова.

5

Запорозька Січ

Життя запорожців під протекторатом кримського хана після знищення Січі Петром І [1]. Повернення на звичне місце, заснування так званої Нової Січі. Закріплення за Новою Січчю південної степової смуги у зв’язку з активізацією російсько-турецької боротьби за Причорномор’я. Паланковий поділ січової території [2], система управління Січчю й па-ланками [3]. Запорозькі самоврядні звичаї [4]. Контакти із сусідами-тата-рами, господарювання на зимівниках, майнове розшарування в середовищі запорожців. Ліквідація Січі після завершення російсько-турецької війни 1768-1772 рр. [5].


1. Малюнок-схема розташування Олешківської Січі.

2. Пояснення поняття «паланка». Малю
нок-схема території Вольностей Війська
Запорозького.

3. Таблиця-схема підпорядкування влад


них органів.

4. Малюнок: січова рада.

5. Ліхтарик: стисла оповідь про війну.
Уривок з маніфесту Катерини ІІ.


6

Шляхта і міщани Речі Посполитої у XVIII ст.

Поляризація шляхетського стану: всевладдя магнатів та збіднілі шляхетські маси їхніх слуг і клієнтів [1]. Поява «шляхетських околиць», населених залежними від магната шляхтичами-землеробами [2]. Заснування магнатами перших мануфактур [3], занепад неконкурентних їм цехових ремесел у містечках. Зубожіння єврейського населення, наростання майнової прірви між великим купецтвом та дрібними крамарями й ремісниками. Зародження віровчення хасидів як «віри бідних»: легендарна постать першого хасидського проповідника з Меджибожа Баал Шем Това [4].


1. Пояснення слова «клієнт». Малюнок


з альбому Норблена.

2. Таблиця-перелік шляхетських сіл (на


прикладі Житомирщини).

3. Пояснення слова «мануфактура».

4. Уривок з переказів учнями вчення
Баал Шем Това. Фото: сучасна могила
Баал Шем Това в Меджибожі.


7

Соціальна напруженість і соціальні потрясіння в Речі Посполитій

Посилення визиску селян у зв’язку з притаманною XVIII ст. люксуризацією життя заможних верхів [1]. Зростання напруженості між багатими й бідними: розбійництво опришків у гірських регіонах [2];


1. Пояснення слова «люксуризація». Фото: один з магнатських палаців на території України.















гайдамаччина у Наддніпрянщині після повернення на сусідні степові терени Запорозької Січі. Контакти місцевих селян із запорозькими гайдамацькими ватагами [3]. Спровокований російським урядом спалах гайдамаччини в Коліївщині: ватажки і перебіг повстання [4]; різня в Умані євреїв, поляків та українців-уніатів [5]. Спільні дії російської та польської адміністрацій задля придушення виступу.

2. Портрет Олекси Довбуша та довідка
про нього.

3. Уривок із джерела.

4. Малюнок-схема охопленого
повстанням регіону.

5. Фото: Уманська уніатська колегія.



8

Освіта і культура другої половини XVIII ст.

Просвітницькі погляди на відділену від церкви освіту як запоруку прогресу (суголосно з підручником всесвітньої історії). Заходи із секуляризації освіти в Речі Посполитій та Російській імперії [1]: реформування шкіл, зміна програм навчання [2]. Перетворення Львівського єзуїтського колегіуму на університет; заснування перших університетів у Російській імперії та поступове перетворення Києво-Могилянської академії на духовний навчальний заклад. Роль вихованців КМА у становленні російської науки. Злет української духовної музики [3]. Розвиток так званого «високого бароко» в архітектурі [4]. Роль «Енеїди» Івана Котляревського в утвердженні розмовної мови як літературної [5]. Постать Григорія Сковороди - мислителя, який уособлював завершення Раннього нового часу в Україні [6].


1. Пояснення поняття «секуляризація».

2. Перелік предметів у секуляризованій
школі.

3. Ліхтарик: оповідь про Максима


Березовського, Дмитра Бортнянського
й Артемія Веделя. Портрет Дмитра
Бортнянського.

4. Фото: Почаївський собор.

5. Обкладинка першого видання
«Енеїди».

6. Портрет Сковороди та його біографія.


Напис на могилі Сковороди.

9

Узагальнення




10

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей. Завдання, зорієнтовані на засвоєння: 1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу; 3) загального підсумку періоду Раннього нового часу в Україні.







Програму уклала Наталя Яковенко






9-й клас «Історія України: ХІХ століття» (9 тем [52 год.])


тем та уроків

Описовий текст

Пояснення понять, додаткова оповідь, уривки із джерел, карти, ілюстративний матеріал




Вступ (1 год.)

Велика французька революція як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи ХІХ ст. (суголосно з підручником всесвітньої історії). Зміст поняття «модернізація», стисле представлення ознак модернізації: розмивання станових перегородок, що уможливило соціальну мобільність людей [1]; дальший поступ секуляризації в освіті й культурі (з нагадуванням останнього розділу підручника історії України Раннього нового часу); поширення в міжнародному масштабі ідеологій лібералізму, консерватизму, націоналізму та соціалізму [2]. Індустріалізація як перший крок до технічного прогресу, обговорення змісту поняття «індустріалізація». Стисле представлення причин повільнішого темпу модернізаційних перемін на Сході Європи, зокрема в Україні, порівняно із Заходом.


1. Пояснення поняття «соціальна


мобільність».

2. Пояснення перерахованих понять.






Тема І. Українська територія та її залюдненість (3 год.)




1

Українські терени в ХІХ ст.: адміністративні поділи

та чисельність населення

Українська територія у складі Російської та Австрійської імперій [1]. Адміністративні поділи української території упродовж ХІХ ст. та вживані на той час назви її історичних регіонів [2]. Терени густішого й меншого залюднення [3], обумовленість густоти залюднення природно-географічними та економічними чинниками. Внутрішні міграції


1. Карта-схема.

2. Малюнок-схема із зазначенням державної належності.

3. Малюнок-схема.

4. Таблиці з цифрами. Фото.














українського населення та міграційні потоки з Росії. Переселенські рухи другої половини та кінця ХІХ ст. з українського села до Сибіру, на Далекий Схід і в Північну й Південну Америки [4]. Демографічний стрибок і загальна динаміка змін у кількісних показниках населення впродовж ХІХ ст. [5].

5. Графічне представлення.

2

Іншоетнічні групи на українській території

Орієнтовне співвідношення української та іншоетнічної людності [1]. Етнічна строкатість великих міст: на прикладі Києва, Харкова, Львова, Одеси, Чернівців [2]. Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України [3]; єврейські «штетли» як прикмета української території [4]; перші єврейські міграції до Сполучених Штатів Америки та Палестини [5]. Кримськотатарське населення Криму [6]. Угорці в Закарпатті, болгарське, грецьке, вірменське й молдавське населення у Криму, Північному Причорномор’ї та Приазов’ї [7]. Німецькі та чеські колоністи й росіяни-старообрядці [8].


1. Графік.

2. Графічне представлення із зазначенням чисельності груп. Фотодобірка.

3. Малюнок-схема.

4. Пояснення слова «штетл». Фото.

5. Фото.


6. Репродукції та фото.

7. Малюнок-схема зон густішого розселення.

8. Схема розселення. Фото.


3

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема ІІ. Україна в контексті міжнародних політичних подій (3 год.)




1

Війни та революції першої половини та середини ХІХ ст.

Російсько-французька війна 1812 р. та плани Наполеона щодо України [1]. Українські ополченські полки в російській армії [2] та мешканці України на боці Наполеона в легіоні Яна Домбровського [3]. «Весна народів» та суголосні їй події в Галичині 1848-1849 рр.: перша політична організація


1. Уривок із джерела й коментар (за Ададуровим).

2. Таблиця-перелік.

3. Ліхтарик: оповідь про легіон. Портрет
















українців - Головна руська рада [4]; революційні події на Буковині й у Закарпатті. Східна (Кримська) війна 1853- 1856 рр. та оборона Севастополя [5]. Героїзм українців в обороні Севастополя [6]; поставки боєприпасів з українських міст. Відлуння війни у так званій «Київській козаччині» 1855 р. [7].

Домбровського та довідка про нього.

4. Текст відозви. Ліхтарик: оповідь про


прапор.

5. Ліхтарик: стисла оповідь про війну.

6. Ліхтарик: оповідь про матроса Кошку.

7. Уривок з відповідного джерела із


заявами селян.

2

Українська територія у планах великих держав останньої

третини ХІХ ст.

Поляризація інтересів великих держав (суголосно з підручником всесвітньої історії). Підросійська Україна у планах Австро-Угорщини: ідея створення «Київського королівства» на українській території [1]. «Підкарпатська Русь» у планах російського уряду, фінансово-організаційна підтримка ним москвофілів Галичини й Закарпаття [2]. Утворення міжнародних політичних союзів Антанти і Троїстого союзу (суголосно з підручником всесвітньої історії); українська територія як один із чинників майбутнього збройного протистояння між ними.


1. Уривок зі статті Едуарда фон Гартмана.

2. Ліхтарик: стисла оповідь про москвофільство.


3

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема ІІІ. Українське суспільство Нової доби (7 год.)




1

Шляхетсько-дворянська верства

Українські аристократи в розбудові Російської імперії [1]. Змагання колишньої козацької старшини за підтвердження дворянського статусу на початку ХІХ ст. [2]. Заходи російського уряду з перевірки шляхетства


1. Портрети Кочубеїв зі стислою оповіддю


про їхні кар’єри.

2. Портрет Адріяна Чепи і довідка про нього.















мешканців колишньої Речі Посполитої, подальша доля здекласованої шляхти [3]. Форми дворянського і шляхетського самоврядування в підросійській та підавстрійській Україні. Різновиди ідентичності привілейованих верств [4]: «малоросійська» ідентичність дворян підросійської України [5]; «русинська» ідентичність галицької шляхти [6]; «кресова» ідентичність польської шляхти в Україні [7].

3. Таблиця із цифрами (за Бовуа).

4. Пояснення поняття «ідентичність».

5. Портрет Миколи Гоголя та довідка про
нього. Відповідний уривок з його листів до
Максимовича.

6. Перелік помітніших церковних ієрархів - вихідців зі шляхти.

7. Пояснення поняття «креси».


2

Різночинна інтелігенція - новий соціальний прошарок

Російської імперії

Зміст і походження поняття «різночинець». Пом’якшення бар’єрів між станами як передумова поповнення групи різночинців за рахунок людей розумової праці, котрі походили з нижчих станів суспільства: лікарів, учителів, адвокатів, інженерів, осіб творчих професій. Відмінності в українському, російському та польському середовищах різночинців. Молоді освічені різночинці як джерело формування протестних груп: поширення нігілізму й радикальних революційних настроїв [1]; розмивання конфесійно замкнутого єврейського середовища [2].


1. Пояснення поняття «нігілізм».


Портрет Миколи Чернишевського та
довідка про нього. Уривок з тогочасного
джерела з характеристикою нігілізму.

2. Портрет Льва Троцького з біографією.


Фото: дім Троцьких на ринковій площі

в Бобринці.



3

Міщани: ремісники, торговці, підприємці

Ліквідація решток магдебурзького права в Галичині та підросійській Україні [1]; запровадження системи управління через виборні магістрати і думи. Ремісничі й торгові заняття та майнове становище пересічних мешканців міста; зосередження великого купецького капіталу й осередків підприємництва у містах [2]. Доброчинна діяльність підприємців та багатих купців [3]. Етнічне й конфесійне розмаїття міського населення


1. Уривок із київського «Плача».

2. Ліхтарик: оповідь про київських купців
Дегтярьових. Фото: будинок Дегтярьових.

3. Ліхтарик: оповідь на прикладі Харкова


та Львова.

4. Уривок зі спогадів Шонфельда про


штетл (за Маґочі).

5. Фото: особняк Бродських із довідкою
















[4]. Контраст між бідними й багатими городянами [5]; місто як простір злочинності [6].

про них та київська міщанська хата.

6. Ліхтарик: оповідь на прикладі Одеси.



4

Сільська громада

Категорії сільського населення першої половини ХІХ ст.: селяни-кріпаки, казенні селяни, вільні селяни, шляхетські села; статус, повинності й забезпечення землею кожної із цих груп. Селянські реформи: скасування панщини в Австрії та відміна кріпацтва у Російській імперії; обезземелення селян після цих реформ [1]. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини; функції громади в традиційному сільському самоврядуванні. Розпад громади після реформ і відплив селян до промислових зон; приріст міського населення за рахунок вихідців із села [2]. Труднощі адаптації селян до міських умов життя [3].


1. Таблиця-схема із цифрами. Репродукції та фото.

2. Діаграма. Репродукції та фото.

3. Уривок з відповідної повісті кінця


ХІХ ст.

5

Формування робітництва

Розширення сфери застосування найманої праці з розвитком промисловості; зростання кількості найманого робітництва після знесення панщини й ліквідації кріпацтва [1]. Взаємини між підприємцем і найманим робітником [2]: оплата праці для забезпечення прожитку робітника та його родини [3], тривалість робочого дня, незадовільні санітарні умови праці й житлових помешкань [4]. Поява люмпен-пролетаріату [5].


1. Діаграма.

2. Уривок із «Борислав сміється» І. Франка.

3. Таблиця-схема із зіставленням цін.

4. Фото.

5. Пояснення поняття. Уривок з художнього твору відповідного змісту кінця ХІХ ст.



6

Узагальнення




7

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.







Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти»
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма вступного екзамену з історії україни за напрямом підготовки 081 "право"
Програму укладено на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconЛекція Вступ до курсу історії України План
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconОсвіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення вступ
В історії свого міста чи села, як у краплині води відбиваються сторінки історії українського народу. Знання історії – це шлях до...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка