Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»



Сторінка6/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12













Тема IV. Влада і судова система (4 год.)




1

Верховна влада

Влада імператора в Австрійській імперії: перехід від абсолютизму до конституційної монархії [1]; відмінності в обсязі влади імператора в самодержавній Російській імперії. Постаті монархів-реформаторів Йозефа ІІ та Франца-Йозефа й Олександра ІІ [2]. Вищі дорадчі органи при імператорі [3]. Австрійський сейм як орган станового представництва «націй»: процедура виборів, повноваження [4]. Сприйняття особи правителя [5].


1. Ліхтарик: стисла оповідь про конституційні реформи Франца-Йозефа.

2. Портрети всіх трьох з довідками. Ліхтарик: короткі характеристики за свідченнями сучасників чи істориків.

3. Таблиця-схема із зіставленням російського й австрійського випадків.

4. Уривок із промови депутата Капущака.

5. Уривки з відповідних джерел.



2

Вища державна влада на місцях: генерал-губернатори й намісники

Запровадження та завдання генерал-губернаторств у підросійській Україні [1]. Найпомітніші постаті генерал-губернаторів: Микола Рєпнін, Михайло Воронцов і Дмитро Бібіков [2]; їхня роль у включенні українських територій до загальноімперського простору [3]. Знакові постаті в розбудові Одеси: герцог Арман де Рішельє та Александр Ланжерон [4]. Австрійські намісники Галичини в пошуках компромісу між австрійською владою й польським та українським населенням: графи Франц Стадіон і Казимир Бадені [5].


1. Карта-схема.

2. Портрети усіх трьох із довідками.

3. Цитата: одне з висловлювань Бібікова.

4. Портрети обох із довідками. Фото
одеських будівель.

5. Портрети обох із довідками.



3

Локальні органи управління й судочинства

Органи місцевої державної адміністрації і правопорядку на території Російської та Австрійської імперій [1]. Органи управління освітою: навчальні округи на території підросійської України [2] та церковний контроль над австрійською системою освіти. Орган політичного нагляду в Росії - Третє відділення Імператорської канцелярії та підпорядковані


1. Таблиця-схема з короткими коментарями.

2. Малюнок-схема. Фото: будівля Київського університету Св. Володимира.

3. Малюнок: зображення жандарма
















йому жандармські округи на місцях [3]. Судочинство в підросійській Україні: відміна Литовського статуту і запровадження загальноімперського законодавства та судових органів, реформування російської судової системи у 1860-х рр. [4]. Правничий кодекс і судочинна система на підавстрійських теренах України [5].

в мундирі.

4. Ліхтарик: оповідь про новації в судочинстві. Фото: засідателі.

5. Уривок з художнього твору кінця
ХІХ ст.


4

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема V. Релігія та церковне життя (5 год.)




1

Православна церква

Загальна характеристика «одержавлення» церкви в Російській імперії. Вищі органи церковної влади: Святійший синод і підлеглі йому консисторії [1]. Найбільші православні монастирі на території України (у тому числі на Буковині) [2]. Церковна освіта: перетворення Києво-Могилянської академії на Київську духовну академію [3]. Постаті найвідоміших київських митрополитів ХІХ ст.: Євгеній (Болховитинов) та Філарет (Амфітеатров) [4]. Середовище сільських священиків [5]. Переклад Біблії українською мовою [6].


1. Пояснення слова «консисторія». Фото:


будівля Святійшого синоду.

2. Малюнок-схема. Фото.

3. Фото: інтер’єр бібліотеки КДА з інформацією про неї.

4. Портрет Євгенія (Болховитинова) з біографічною довідкою.

5. Уривок з повісті Нечуя-Левицького.

6. Ліхтарик: оповідь про співпрацю Куліша й Пулюя. Фото П. Куліша та його біографія.



2

Греко-католицька церква

Доля Унійної церкви в Російській та Австрійській імперіях після поділів Речі Посполитої; останні десятиліття уніатства в підросійській Україні. Греко-католицька церква після Толеранційного едикту 1781 р. [1].


1. Ліхтарик: стисла оповідь про едикт.

2. Фото: Крехівський монастир.

3. Уривок з відповідного джерела.















Освітня й видавнича діяльність Василіянського чину та найбільші василіянські монастирі [2]. Греко-католицька церква як лідер «підкарпатських русинів» i середовище гуртування руської еліти [3]. Митрополича династія Шептицьких - попередників митрополита Андрея Шептицького [4].

4. Ліхтарик: оповідь про митрополитів Атанасія та Льва Шептицьких.

3

Римо-католицька і Євангельська церкви

Структура Римо-католицької церкви на території України [1]; найбільші монастирі чернечих орденів [2], спеціалізація орденів. Римо-католицька церква як символ збереження польськості; позиція католицького духівництва у польських повстаннях 1830-1831 та 1863 рр., репресії після повстань [3]. Протестантські конфесії: лютерани, адвентисти й меноніти [4]. Взаємини лютеранських і менонітських громад із православними сусідами [5]. Поширення «штунди» серед православного сільського населення [6].


1. Схема церковно-адміністративного


устрою.

2. Фото: будівлі Бердичівського монастиря.

3. Ліхтарик: оповідь на прикладі чиєїсь
долі.

4. Фото: Київська кірха. Малюнок-схема


розселення менонітів з оповіддю про
їхню появу на території України.

5. Ліхтарик: оповідь про лютеранські села на Півдні України.

6. Пояснення слова «штунда».


4

Юдеї та мусульмани

Ортодоксальний юдаїзм та хасидизм в Україні, єврейські релігійні центри [1]. Боротьба між прибічниками традиційного юдаїзму й Гаскали в Галичині [2]. Система єврейської освіти; синагоги та єврейські цвинтарі. Причини й перебіг перших єврейських погромів у «смузі осілості» [3]. Мусульманське духовенство Криму: муфтії та дервіші [4]; мусульманська релігійна освіта. Караїмська спільнота та її громади в Україні [5].


1. Ліхтарик: оповідь про уманського


цадика Нахмана з Брацлава. Фото: сучасне
паломництво на могилу Нахмана в Умані.

2. Пояснення поняття «Гаскала».

3. Фото.

4. Фото: кримська мечеть. Репродукція:


зображення дервіша.

5. Фото: київська кенеса.













5

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема VI. Процеси індустріалізації (5 год.)




1

Розвиток важкої промисловості

Зміст поняття «промисловий переворот». Початок індустріалізації: перехід від мануфактур до фабрично-заводського виробництва, втягнення українських підприємств в імперські ринкові обіги [1]. Регіональна спеціалізація промисловості: гірничодобувна промисловість Донбасу та Кривого Рогу, металургія Катеринославщини, машинобудування Харкова й Києва; нафтова промисловість Дрогобиччини [2]. Роль іноземного капіталу в процесах індустріалізації [3]. Найпомітніші постаті іноземних підприємців [4].


1. Діаграми та графіки.

2. Фото підприємств. Малюнок-схема розміщення осередків важкої промисловості.

3. Графік обсягу капіталовкладень.

4. Ліхтарик: оповідь про Джона Юза та
про те, як він заохочував перших шахта
рів. Фото: шахтарське селище Юзівка.


2

Сільське господарство та обробна промисловість

Відмінності в основних галузях сільськогосподарського виробництва різних регіонів України [1]; внесок кредитно-банківської справи в розвиток сільськогосподарського виробництва. Вирощування товарного зерна у селянських та поміщицьких господарствах [2]. Тваринництво [3]; садівництво [4]. Цукрова промисловість [5]: організація виробництва, рівень прибутковості цукрових заводів [6]. Борошномельна промисловість і гуральництво [7].


1. Малюнок-схема.

2. Графік з порівнянням.

3. Фото: нові породи худоби. Ліхтарик:


оповідь про селекціонерів.

4. Ліхтарик: оповідь про селекціонерів.

5. Малюнок-схема розташування найбільших цукроварень. Фото.

6. Ліхтарик: оповідь про найбільших цукрозаводчиків.

7. Фото: млин Бродського в Києві.











3

Зміни в транспортному сполученні

Спорудження перших залізниць та подальше розширення залізничної мережі [1]; обсяги вантажоперевезень [2] та їхній вплив на розвиток промисловості. Зміни в річковому та морському транспорті: перші пароплави [3] і пароплавні компанії. Перетворення Одеси на «ворота» транзитної морської торгівлі Російської імперії [4]. Поява перших міських трамваїв [5]. Поява перших автомобілів [6].


1. Малюнок-схема: сітка залізниць станом на кінець ХІХ ст. Фото паровоза.

2. Діаграма зростання.

3. Фото.


4. Фото: Одеський порт.

5. Фото: київський трамвай. Таблиця-


схема появи трамваїв в інших містах під
російської та підавстрійської України.

6. Фото.


4

Будівельна лихоманка

Будівельна лихоманка другої половини ХІХ ст., пов’язана зі стрімким зростанням міст [1]. Будівельний бізнес, домобудівельні компанії [2]. Поява побутових зручностей у новоспоруджених будинках: освітлення, водопровід, каналізація. Найвідоміші архітектори періоду будівельного буму [3]. Відмінності в архітектурному обличчі нової забудови на підросійській та підавстрійській частинах української території, обумовлені відмінностями столиць-узірців: Відня для Львова й Чернівців, Санкт-Петербурга - для Києва, Харкова та Одеси [4].


1. Діаграма зростання чисельності міського населення.

2. Ліхтарик: оповідь про київських будівельних підрядчиків Гінзбурга і Левінського. Фото зведених ними будівель.

3. Фото одного з них та довідка про


нього. Фото спорудженого ним будинку.

4. Фотодобірка-порівняння.



5

Узагальнення

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.



















Тема VII. Національне питання та національні рухи (10 год.)




1

Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття

Два розуміння поняття «нація» - або стосовно всіх мешканців певної держави, або на позначення спільноти людей з однією мовою та культурою [1]. Формування ідеології націоналізму. Спільне й окремішнє в націоналізмах, які спиралися на державницьке розуміння нації -«австрійську ідею» та «російську ідею» [2]. Роль мови й народно-пісенної спадщини в націоналізмах народів, котрі не мали власної державності; гасло «пробудження/відродження» як поштовх до національних рухів цих народів [3].


1. Ліхтарик: порівняння такого розуміння


із сучасним визначенням нації як «уявленої спільноти» (уривок із Грицака).

2. Підбірка цитат: одне з висловлювань


Франца-Йозефа та формула Уварова
«православ’я, самодержавство, народ
ність» з коментарем до неї.

3. Ліхтарик: оповідь про перших


слов’янських «будителів».

2

Початок українського національного руху

Збирання народних пісень, видавнича діяльність Харківського гуртка [1]. Дискусія про абетку (латиниця чи кирилиця) в Галичині; збирацька й літературна діяльність гуртка «Руська трійця» [2]. Закарпатські «буди-телі» Олександр Духнович та Адольф Добрянський. Ідея слов’янського єднання як провідна в ранніх національних рухах слов’янських народів, зокрема в українському [3]. Великодержавний акцент слов’янофільської ідеології в Російській імперії [4].


1. Ліхтарик: оповідь про Миколу Цертелєва і Михайла Максимовича. Портрет Максимовича та його біографія.

2. Портрет Маркіяна Шашкевича та його
біографія. Ліхтарик: оповідь про «Русалку Дністрову» та фото обкладинки.

3. Ліхтарик: оповідь про «Товариство


з’єднаних слов’ян».

4. Пояснення поняття «слов’янофільство». Уривок з Погодіна про «повернення» України «под кров родимый».



3

Між слов’янофільством та українською національною ідеєю

Польське повстання 1830-1831 рр. [1] як поштовх до урядових заходів «деполонізації» підросійської України: заснування Київського універси-


1. Ліхтарик: оповідь про повстання.

2. Уривок із установчих документів














тету та Київської археографічної комісії; слов’янофільська риторика цих заходів на підкріплення тези про споконвічну належність до однієї «народності» українців і росіян [2]. Альтернативна українська версія слов’янофільства: Кирило-Мефодіївське братство, його склад, програмові документи та ідея всеслов’янської республіки-федерації [3]; доля членів братства після арештів [4]. Доленосна роль «Кобзаря» Тараса Шевченка у становленні української національної ідентичності.

Київської археографічної комісії.

3. Портрети М. Костомарова та М. Гулака


з біографіями. Уривки з «Книги буття»

і «Статуту». Уривок із протоколу допитів Костомарова.

4. Автопортрет Тараса Шевченка із часів
солдатчини.


4

Українофільство як культурницький рух

Перша українська «Громада» в Петербурзі, її видавнича діяльність; формування українофільства як усвідомленої течії [1]. Польське повстання 1863 р. як поштовх до виразнішого окреслення українофільських позицій [2]. Створення київської «Громади», її освітньо-видавнича діяльність [3]; поява «Громад» в інших містах. Культурницькі течії в Галичині: старорусини й українофіли-народовці [4]; гасло «органічної праці». Налагодження контактів київської «Громади» з галицькими народовцями [5]; зародження ідеї «соборної України» - національної єдності підросійських і підавстрійських частин української території.


1. Пояснення поняття «українофільство».

2. Ліхтарик: оповідь про повстання та про
його гасла, дотичні України.

3. Фото В. Антоновича з біографією. Таблиця-перелік членів «Громади» з короткими довідками.

4. Пояснення обох понять.

5. Уривок зі спогадів Барвінського.



5

Наука й освіта в обґрунтуванні української національної ідеї

Наукові дискусії про українську мову та походження українського народу [1]. Історична школа Володимира Антоновича [2]. Діяльність Півден-но-Західного відділення Російського географічного товариства [3]. Заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка, роль у розгортанні роботи НТШ Михайла Грушевського [4]. Заснування кафедри «руської мови» в Чернівецькому університеті [5]. Створення читалень і недільних українських шкіл в Галичині, підросійській Україні та на Буковині.


1. Фото Павла Житецького з біографічною довідкою.

2. Таблиця-схема учнів Антоновича з короткими довідками.

3. Фото Павла Чубинського з біографією.

4. Фото Михайла Грушевського

з біографією. Ліхтарик: оповідь про його переміщення до Львівського університету.

5. Фото будівлі університету.












6

Радикалізація українського національного руху

Заходи російського уряду в боротьбі з українським рухом як поштовх до його радикалізації [1]. Роль Михайла Драгоманова у цих процесах: його вимушена еміграція та діяльність у Швейцарії [2]; Драгоманов як перший український соціал-демократ [3]. Вплив Драгоманова на формування «народницької» течії в українському русі підросійської України [4] та погляди Івана Франка й Михайла Павлика в Галичині; їхня політична та видавнича діяльність [5]. Видавничі й особисті контакти між наддніпрянськими та галицькими діячами [6].


1. Уривки з Валуївського циркуляру та


Емського указу.

2. Фото Михайла Драгоманова з біографією.

3. Пояснення витоків та змісту поняття.

4. Пояснення поняття «народництво».

5. Фото Франка і Павлика з біографіями.
Уривок з «Мойсея».

6. Уривок зі спогадів Євгена Чикаленка.



7

Політична фаза українського національного руху

наприкінці ХІХ ст.

Конфлікт між поміркованим старшим і молодим поколіннями українофілів: «Братство тарасівців» в опонуванні культурницькому спрямуванню київської «Громади» [1]. Поява перших праць із закликом до державного усамостійнення України: Микола Міхновський та Юліан Бачинський [2]. Заснування Української національно-демократичної партії в Галичині та Революційної української партії у підросійській Україні [3].


1. Фото Володимира Самійленка з довід


кою. Уривок з його вірша «Ще стоїть
Україна».

2. Фото: обкладинки обох брошур. Відповідні уривки з обох брошур.

3. Ліхтарик: оповідь про чільні постаті
й програмову мету обох партій.


8

Польський, єврейський та кримськотатарський

національні рухи в Україні

Форми польського національного руху після придушення повстань 1830-1831 рр. та 1863 р.: гуртки й земляцтва студентів; польська преса й польський театр [1]; плекання польської мови та ідентичності в родинах. Зародження та поширення серед єврейської інтелігенції ідеології сіонізму як основи збереження єврейської національної ідентичності [2]. Єврейські організації та гуртки сіоністського спрямування в Галичині та


1. Ілюстрація: об’ява про театральну


виставу.

2. Пояснення поняття «сіонізм». Фото


Теодора Герцля з довідкою.

3. Фото Гаспринського з біографічною довідкою. Відповідний уривок із джерела.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти»
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма вступного екзамену з історії україни за напрямом підготовки 081 "право"
Програму укладено на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconЛекція Вступ до курсу історії України План
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconОсвіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення вступ
В історії свого міста чи села, як у краплині води відбиваються сторінки історії українського народу. Знання історії – це шлях до...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка