Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.

Витоки й розмах Першої світової війни (стисло за підручником всесвітньої історії) [1]. Україна у стратегіях воюючих сторін: привабливість її промислового комплексу та природних багатств для Німеччини [2]; гео-політичні інтереси Австро-Угорщини; мета «визволення підкарпатських русинів» у російському просуванні на Балкани. Розбіжні погляди на майбутнє України серед вітчизняних політичних сил у переддень війни на тлі зростання національної свідомості: ідея повного державного уса-мостійнення та ідея федеративного зв’язку з Росією [3]. Початок війни як поштовх до окреслення проавстрійської та проросійської позицій: створення у Львові лояльних до австрійського уряду Головної української ради [4] та Союзу визволення України [5]. Проросійські патріотичні настрої українців Наддніпрянщини [6].

1. Малюнок-схема країн, втягнутих

2. Уривок із записки німецького штабу

3. Уривки з відповідних джерел.

4. Фото Костя Левицького з біографією.
Уривок з відозви Головної української
ради.

5. Фото Дмитра Донцова з біографією.

6. Уривок зі звернення до уряду.

Україна як один з основних театрів воєнних дій на сході Європи, стисла оповідь про перебіг бойових операцій [1]. Українці по обидва боки фронту в арміях воюючих сторін [2]. Окупація російськими військами Галичини, Буковини й Закарпаття; запровадження «російських начал» у місцеве життя: закриття українських, польських та єврейських

1. Малюнок-схема Південно-Західного

2. Графік із цифрами. Фото.

3. Ліхтарик: оповідь про Андрея

4. Таблиця-перелік втрат бібліотеки

НТШ. Фото будівлі НТШ.

Оголошення більшої частини підросійської України прифронтовою зоною, запровадження тут надзвичайного стану із забороною діяльності партій та громадських організацій і закриття неросійських періодичних видань [1]. Евакуація культурно-освітніх закладів углиб російської чи австрійської територій. Військова цензура і призупинення демократичних свобод; шовіністична пропаганда в проурядовій пресі [2]. Шпигуноманія: табори для «підозрілих» осіб в Австрії [3] та переселення «підозрілих» російських підданих на схід Росії [4]. Мілітаризація економіки: перехід важкої промисловості на виконання військових замовлень [5].

1. Уривок з відповідного розпорядження.

2. Відповідний уривок з газети
«Киевлянин».

3. Ліхтарик: оповідь про табір

4. Ліхтарик: оповідь про депортацію

5. Діаграма. Фото.

Загальний огляд розбіжностей у ставленні найбільших політичних партій Росії та Австро-Угорщини до війни; коливання між націоналістичними та соціал-демократичними пріоритетами у платформах національних партій підросійської України - українських, польських та єврейських [1]. Перенесення українського політичного життя до Відня після окупації Галичини [2], перетворення Головної української ради на організацію «Загальна українська рада» після входження до неї емігрантів - наддніпрянців та буковинців [3]. Ідея національно-територіальної автономії українців у складі Австро-Угорщини в інформаційній діяльності віденських еміграційних осередків [4]. Створення Легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії [5].

1. Таблиця-схема зі стислим

2. Фото.

4. Фотоколаж обкладинок видань Союзу

5. Ліхтарик: оповідь про участь легіону

з біографією.

«Людина з рушницею»: масові мобілізації [1], жахіття доти незнаних практик масового винищення - повітряні бомбардування, отруйні гази і вогнева зброя масового ураження [2]; епідемії під час позиційної «війни в траншеях» [3]; тисячі полонених, поранених і скалічених як ужинок війни [4]. Життя в тилу: примусові переселення з прифронтових смуг; біженці з Волині, Холмщини, Галичини та Буковини на території підросійської України [5]; зростання цін на товари першої необхідності, інфляція [6]; широке використання жіночої праці. Наростання продовольчих нестатків у зв’язку з браком робочих рук у сільському господарстві та, відповідно, зменшенням посівних площ і падінням обсягів тваринництва [7]. Проблеми з опаленням, труднощі пересування. Діяльність комітетів допомоги жертвам війни та біженцям; повсякдення госпіталів [8].

1. Діаграма числа мобілізованих. Фото.

2. Фото.

3. Фото.

5. Фото.

7. Діаграми.

8. Фото.

Наростання антивоєнних настроїв у суспільствах воюючих країн [1]; масове дезертирство та братання солдатів ворожих армій на фронтах. Початок розпаду імперій [2]. Революції в Росії та Німеччині як поштовх до призупинення війни; завершальна фаза війни і сепаратні переговори про її закінчення (суголосно з підручником всесвітньої історії). Принцип права націй на самовизначення у рішеннях Паризьких мирних переговорів [3], остаточний розпад Російської та Австрійської імперій [4]. Українське питання в переговорному процесі [5].

1. Фотодобірка антивоєнних

2. Ліхтарик: оповідь про фактичне відновлення Польської держави. Фото.

3. Пояснення суті принципу Вудро
Вільсона.

4. Карта новопосталих на уламках імперій держав.

5. Ліхтарик: оповідь про загальний пере
біг переговорів - з відсиланням до на
ступної теми підручника. Фото українських учасників з довідкою.

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.

Лютнева революція в Петрограді, повалення монархії і створення Тимчасового уряду [1]. Активізація громадського та політичного життя в Україні [2]. Створення Центральної Ради, її програмові гасла і склад [3]. Українські партії та громадські організації в Києві. Масова українська маніфестація на Софійському майдані 19 березня [4]. Всеукраїнський національний конгрес та перетворення Центральної Ради на всеукраїнський громадсько-політичний орган [5]. Хвиля українізації у війську [6]. Переговори ЦР з Тимчасовим урядом про надання Україні автономії у складі Російської Республіки. І Універсал ЦР [7].

1. Фото.

3. Графік кількості членів ЦР за партійною і територіальною ознаками.

4. Уривок з мемуарів. Фото.

5. Уривок з мемуарів про конгрес. Фото.

6. Ліхтарик: оповідь про один із конкретних випадків.

7. Текст І Універсалу. Фото: демонстрація та мітинг.

Між ентузіазмом та сумнівом: реакція української громадськості на проголошення І Універсалу [1]. Створення Генерального секретаріату як виконавчого органу ЦР [2]. Ставлення до національно-територіальної автономії України російських, польських та єврейських політичних сил [3]. Чергові переговори з Тимчасовим урядом. Входження до ЦР представників єврейських і польських партій; політика ЦР щодо національних меншин [4]. Труднощі в діяльності ЦР: протиріччя політичних платформ її членів [5].

1. Уривки з відповідних джерел.

2. Фото Володимира Винниченка з біографією.

3. Графічне представлення позицій.

4. Уривок з відповідної заяви.

5. Уривок з мемуарів.

Радикалізація суспільних настроїв, стихійний перерозподіл поміщицької землі. Жовтневий переворот у Петрограді, прихід до влади більшовиків [1]. Перехід влади в Україні до ЦР [2]. ІІІ Універсал ЦР: проголошення Української Народної Республіки у складі федеративної Російської Республіки [3]. Ультиматум більшовицького уряду Росії [4], вступ більшовицького війська на територію УНР. IV Універсал ЦР: проголошення самостійності УНР [5]. Бій під Крутами, захоплення Києва загонами Михайла Муравйова; червоний терор у місті [6]. Брест-Литовський мирний договір [7], вступ австро-німецького війська в Україну, витіснення більшовицьких загонів з України та відновлення повноважень ЦР.

1. Фото Леніна і Троцького з довідками.

2. Малюнок-схема територій, які визнали повноваження ЦР.

3. Текст Універсалу. Фото мітингу на

4. Уривок з тексту ультиматуму.

5. Текст Універсалу. Ліхтарик: виклад
змісту законів про зміну календаря, герб
та впровадження гривні. Фото герба

й гривні.

6. Ліхтарик: пояснення поняття.

7. Ліхтарик: виклад змісту договору.

Підготовка та проведення державного перевороту; проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави [1]. Відмова від соціалістичних гасел у внутрішній політиці, орієнтація на Німеччину [2]. Спроби наведення порядку: боротьба зі спекуляцією, заборона страйків, примусові заходи в сільському господарстві та викликаний цим селянський опір, придушуваний за допомогою німецького війська [3]. Київ часу правління гетьмана як мирна оаза в занархізованій більшовицькою революцією Росії [4]. Опозиційні до гетьмана настрої та сили. Курс гетьмана на федерацію з «Великою Росією» після початку революції в Німеччині [5].

1. Фото Павла Скоропадського з біографією. Універсал гетьмана до українського народу.

2. Уривок з мемуарів Скоропадського.

3. Малюнок-схема із зазначенням місць

4. Фото якогось із ресторанів або крам

5. Текст звернення гетьмана до українського народу.

Революція в Німеччині й розпад Австро-Угорщини. Проголошення Українською національною радою ЗУНР [1]; відлуння цієї події в Буковині й Закарпатті [2]. Польсько-українські бої за Львів [3]. Формування Української галицької армії, розгортання масштабної польсько-української війни [4]. Антигетьманське повстання, відновлення Директорією Української Народної Республіки. Суперечності в діяльності Директорії: незгода правих і лівих політичних сил в уряді. Переговори уряду ЗУНР із Директорією, Акт злуки [5]. Трудовий конгрес: пошуки політичних перспектив. Спроби порозуміння з Антантою, її військова присутність на Півдні України [6]. Українська Народна Республіка у вогні війни та політичного протиборства; анархія і єврейські погроми [7]. Окупація Галичини польською армією, дискусія на Паризькій мирній конференції про територіальну належність Галичини та її остаточне приєднання до Польщі на засадах автономії [8]. Спільний похід Української галицької армії та Дієвої армії УНР на Київ та Одесу. Війна на три фронти: з Червоною та Добровольчою армією і з польським військом. Перший зимовий похід [9]. Польсько-українська угода 1920 р. й спільні дії польської та української армій: взяття Києва, бої літа-осені 1920 р. Відступ за Збруч; інтернування армії УНР, еміграція уряду. Другий зимовий похід [10]; трагедія Базара [11].

1. Уривок із закону про назву, герб і прапор ЗУНР. Фото Євгена Петрушевича

з біографією.

2. Таблиця-схема акцій солідарності.

3. Фото Дмитра Вітовського з довідкою.
Ліхтарик: оповідь про це протиборство
як останню в Європі «рицарську війну».

4. Малюнок-схема бойових операцій.

5. Фото: урочистість на Софійському май
дані в Києві.

6. Фото французьких моряків в Одесі або

7. Фото. Уривок зі звернення уряду із за

8. Карта-схема територій, що увійшли до

9. Малюнок-схема бойових операцій.

10. Фото Юрія Тютюнника з біографією.

11. Уривок з мемуарів.

Спроба перетворення Криму на татарське ханство: Установчий з’їзд (курултай) татарського населення [1], гасло автономії та збройна боротьба татарських військових сил із червоноармійськими загонами [2]. Калейдоскоп влад у містах Криму й Північного Причорномор’я: боротьба

1. Фото.

3. Малюнок-схема зміни влад. Відповідні

з мемуарів.

5. Фото Миколи Григор’єва з довідкою.

6. Ліхтарик: оповідь про Зеленого.

7. Ліхтарик: оповідь про радянсько-польську війну. Карта-схема поділу Волині.

8. Карта-схема остаточного перепідпорядкування цих територій.

Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові, проголошення Донецько-Криворізької робітничо-селянської республіки [1]. Формування українських загонів Червоної гвардії та їхня спільна з російською Червоною армією боротьба за утвердження більшовицької влади [2]. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки [3]; підписання договору між УСРР та Російською Федерацією про військово-господарський союз. Перші декрети уряду УСРР у соціальній сфері: націоналізація промисловості та створення комітетів бідноти (комбідів) у селах. Запровадження продрозверстки [4], створення робітничих продзагонів для її виконання [5] та селянський опір цим заходам [6]. Діяльність надзвичайних комісій (ЧК) по боротьбі з «контрреволюцією» [7], табори примусової праці.

1. Фото Володимира Затонського з біографією. Уривок з відозви з’їзду.

2. Малюнок-схема з позначенням поступової радянізації регіонів.

3. Уривок з ухвали.

4. Ліхтарик: пояснення поняття.

5. Таблиця із зазначенням кількості людей

6. Карта-схема селянських виступів.

7. Уривок з відповідного документа. Фото.

Очікування політичних та соціальних змін [1]. Розбіжні погляди на майбутній суспільний устрій серед політичних сил: соціалістична, національно-демократична і консервативна орієнтації в

1. Відповідний уривок з мемуарів.

2. Таблиця-схема з коротким представленням.

4. Уривок з відповідного джерела.

5. Ліхтарик: оповідь про Український
робітничий з’їзд 1917 р.

6. Ліхтарик: оповідь про повстання робітників Арсеналу.

7. Фото Василя Липківського з біографією.

Діяльність Київського народного університету в УНР; відкриття українських університетів у Кам’янці-Подільському [1] та Полтаві, короткий період існування Єврейського народного університету. Створення Української академії наук за Скоропадського [2] та підтвердження її статусу в УСРР; перші академіки УАН [3]. Освітні реформи в УСРР: перетворення університетів на інститути народної освіти [4]; реформування шкільництва та заходи з українізації шкіл [5]; трудова школа-колонія Антона Макаренка [6]. Діяльність видавництв і періодична преса в УНР [7]; запровадження цензури після утвердження радянської влади.

1. Фото.

3. Фото Агатангела Кримського та Сергія

4. Ліхтарик: оповідь про спрямованість

5. Діаграма українізації шкільництва.

6. Фото А. Макаренка з довідкою.

7. Фотоколаж обкладинок і графік

Мистецтво, наснажене духом перемін: авангардизм «Молодого театру» Леся Курбаса [1]; імпресіонізм та революційна романтика молодої поезії [2]. Створення Української академії мистецтв [3], авангардистське образотворче мистецтво в пошуках національних коренів [4]. Музичне життя: діяльність Київського музично-драматичного інституту; Українська хорова капела та її гастролі за кордоном [5]; творчість Миколи Леонтовича [6]; пісенна спадщина Українських січових стрільців [7].

1. Фото Леся Курбаса з біографією. Фото:

2. Ліхтарик: пояснення поняття. Фото

3. Фото Миколи Бурачека з довідкою.

4. Репродукції. Фото Михайла Бойчука

5. Фото Олександра Кошиця з довідкою.

6. Фото Миколи Леонтовича з довідкою.

7. Фото Романа Купчинського з довідкою.

Знецінення людського життя, загальні втрати людності в період революції та визвольних змагань [1]. Жахи червоного та білого терору [2] та єврейських погромів від вояків занархізованих армій [3]. Масові епідемії тифу, холери й іспанки [4]. Проблема бездомності через залишення домівок в умовах воєнного хаосу; наростання числа сиріт і безпритульних дітей [5]. Розруха на транспорті; неопалювані міста [6]. Знецінення грошей та існування водночас кількох грошових систем [7]. Нестача продовольства, спекуляція, карткова система розподілу продуктів і товарів першої необхідності, черги у крамницях [8]. Нове в побуті з утвердженням радянської влади: поява комунальних квартир; реквізиції майна в «буржуїв» та церкви [9]. Формування «революційної» моди в одязі й поведінці: образ комісара [10].

1. Графік.

2. Фото.

3. Фото.

5. Таблиця з цифрами. Фото.

6. Уривок з мемуарів.

7. Фотодобірка різних грошових знаків.

8. Фото.

10. Кадри з фільму «Комісар».

Наведення різних поглядів на причини поразки Української революції [1]. Аналіз і зіставлення цих поглядів з дискусією довкола тез, які в основу пояснення кладуть: 1) недорозвинену національну свідомість українського суспільства та, зокрема, сприйняття ним ідеї державної незалежності України; 2) взаємне поборювання українських політичних сил, які дотримувалися різних партійних платформ, та їхню нездатність до компромісу; 3) прорахунки аграрної та соціальної політики Центральної Ради, уряду Скоропадського та Директорії; 4) переважання проросійських

1. Уривки з відповідних мемуарів і текстів істориків.

Роль Української революції як поштовху до формування української політичної нації - на підставі обговорення статті Івана Лисяка-Рудницького «Українська революція» [1].

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.