Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії»



Сторінка9/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.01 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12




Програму уклали Владислав Верстюк, Ігор Гирич і Наталя Яковенко






11-й клас «Історія України: 1921-1945 роки» (5 тем [35 год.])


тем та уроків

Описовий текст

Пояснення понять, додаткова оповідь, уривки із джерел, карти, ілюстративний матеріал




Вступ (1 год.)

Загальна характеристика міжвоєнного періоду (суголосно з підручником всесвітньої історії). Зневіра «втраченого покоління» учасників і жертв Першої світової війни та економічна криза як сприятливі чинники для поширення радикальних ідеологій: фашизм і нацизм [1]. Еволюція СРСР від авторитарної більшовицької влади до тоталітарного режиму [2]; Українська РСР у лещатах тоталітарної держави: колективізація і трагедія Голодомору. Друга світова війна: масштаби людських втрат на фронтах і в тилу, Голокост, економічна руйнація. Поділ Європи на зони контролю переможців і масові «обміни населенням» та депортації як підсумок війни. Остаточне з’єднання української території у складі СРСР.


1. Пояснення понять «фашизм» і «нацизм».

2. Пояснення поняття «тоталітаризм».





Тема І. Територія і населення України у міжвоєнні десятиліття (2 год.)




1

Чисельність та етнічний склад населення

Українське населення у складі чотирьох держав [1]. Чисельність та етнічний склад населення УРСР [2], напрям демографічних процесів і зміни в соціальному складі людності [3]. Розселення українців по Радянському Союзу за межами УРСР: Курська та Воронезька області, Кубань і Північний Кавказ, Далекий Схід [4]. Співвідношення поляків, українців та євреїв у Другій Речі Посполитій (Польщі) станом на кінець 1930-х рр. [5], компактні терени українського проживання [6]. Мешканці Буковини й Закарпаття у складі Румунії та Чехо-Словаччини [7].


1. Карта-схема.

2. Графік складу.

3. Діаграма динаміки.

4. Таблиця-схема з цифрами.

5. Графік складу.

6. Малюнок-схема.

7. Графіки чисельності й етнічного складу.












2

Політико-адміністративний статус українських територій

Доля українських етнічних територій у рішеннях Паризької мирної конференції (повтор із підручника для 10-го класу). Утворення та юридичне оформлення Союзу Радянських Соціалістичних Республік [1], декларований і реальний статус України в Радянському Союзі. Кордони, територія, столиця й система владних органів в УРСР [2]; входження Молдавської Автономної республіки до УРСР [3]; автономні національні райони в УРСР [4]. Адміністративний статус та органи управління Східної Галичини, Волині й Холмщини у Польській державі. «Підкарпатська Україна» («Підкарпаторуський край») у складі Чехо-Словаччини [5]; Буковина та Бессарабія у складі Румунії [6].


1. Ліхтарик: оповідь про позицію української сторони в дискусії щодо характеру зв’язку.

2. Карта-схема УРСР; таблиця-схема
владних структур.

3. Фото Григорія Котовського з довідкою.

4. Малюнок-схема розміщення національних районів.

5. Малюнок-схема із позначенням густішого розселення українців.

6. Те саме.





Тема ІІ. Радянська Україна у 1921-1929 роках (7 год.)




1

Деклароване народовладдя і партійна диктатура

Підміна революційного гасла «диктатури пролетаріату» диктатурою ВКП(б): ліквідація багатопартійності [1]; перетворення професійних спілок на знаряддя партійної політики [2]. Вибіркові засади виборчої системи; групи людності, позбавленої виборчих прав [3]. Створення комсомолу як органу більшовизації молоді [4]. Місце й роль комнезамів в укріпленні позицій партійної влади на селі після придушення повстанського руху 1921-1923 рр. [5]. Роль Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК) у насадженні партійної диктатури [6]. «Ленінський призов» і його наслідки для зміни соціального та етнічного складу КП(б)У [7].


1. Ліхтарик: оповідь про «боротьбистів».

2. Уривок із відповідного джерела.

3. Ліхтарик: оповідь про «лишенців».

4. Репродукція картини «Комсомолка»
з коментарем.

5. Фото.


6. Уривок з відповідного джерела.

7. Діаграма зростання чисельності. Графік


етнічного складу. Фото: робітники київської Деміївки, які вступили в партію за «ленінським призовом».











2

Господарська політика

Економічні наслідки політики «воєнного комунізму» [1]. Причини і масштаби голоду 1921-1922 рр. на Півдні України [2]. Запровадження Нової економічної політики (НЕП) та її особливості в Україні [3]. Специфіка торговельної сфери; грошові реформи в СРСР і фінансова дискримінація України [4]. Суперечливий характер госпрозрахунку [5], відміна НЕПу, згортання ринкових відносин і приватного підприємництва [6]. Місце української добувної та металургійної промисловостей в економіці СРСР [7]. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. [8].


1. Діаграма показників.

2. Малюнок-схема вражених голодом
територій.

3. Таблиця-схема основних господарських показників за 1923-1927 рр.

4. Фото: грошові одиниці.

5. Уривок зі щоденника Сергія Єфремова;


фото Єфремова з біографією.

6. Діаграма показників.

7. Графік станом на кінець 1920-х рр.

8. Діаграма спаду.



3

Прищеплення радянської системи цінностей через засоби пропаганди

Налагодження системи регулярної пропаганди через політшколи і політ-курси [1], візуальна пропаганда в плакаті й карикатурі [2]. Упровадження до масової свідомості уявлень про «класову боротьбу» та «визволення трудящих» як неухильний шлях розвитку людства [3]. Пропагування «більшовицького аскетизму» - невибагливості в побуті та готовності жертвувати собою задля перемоги «світової революції» [4]. Прищеплення ідеї підпорядкування особистості волі колективу [5], колективістські теорії виховання [6]. Розгортання атеїстичної пропаганди [7]. Творення радянської історичної пам’яті: героїзація громадянської війни [8].



1. Діаграма зростання кількості політшкіл і політкурсів.

2. Добірка плакатів і карикатур.

3. Фото: святкування 1 травня у Харкові,
1925 р.

4. Репродукція якоїсь картини з коментарем.

5. Фото зборів.

6. Уривок із Макаренка.

7. Фото: обкладинка «Войовничого безбожника»; фото «суду» на Торою. Карикатури.

8. Репродукція якоїсь картини з коментарем; кадри з Довженкового «Щорса».












4

Освіта й мистецька культура

«Культурна революція»: загальний огляд явища. Боротьба з неписьменністю: лікбез [1] та підготовка освічених кадрів на робітфаках [2]; єврейське і татарське шкільництво [3]. Політика українізації («коренізації») в державних і партійних установах, дискусії довкола українізації [4]. Мистецька культура в контексті українізації: загальна характеристика. Стильове й ідейне розмаїття літератури: неокласики [5] та «пролетарські письменники» [6]. Авангардизм і традиційний театр [7]. Конструктивізм в архітектурі [8]. Неовізантизм («бойчукізм») та перші «соцреалістичні» твори в малярстві [9]. Здобутки кіномистецтва [10].


1. Плакат; фото.

2. Фото.

3. Фото.


4. Фото О. Шумського та М. Скрипника
з біографіями.

5. Фото М. Зерова з біографією.

6. Ліхтарик: оповідь про об’єднання
«Плуг», «Гарт» і ВАПЛІТЕ. Фото М. Хвильового з біографією. Фото: засідання
членів одеської секції «Гарту», 1926 р.

7. Фото М. Куліша з довідкою. Ліхтарик:


оповідь про харківські театри.

8. Фото Держпрому в Харкові.

9. Репродукції з коментарем.

10. Ліхтарик: оповідь про міжнародний


успіх Довженкової «Землі»; кадри.

5

Повсякденне життя

Побутові труднощі й нестача товарів першої необхідності в містах і селах на початку 1920-х рр. [1] і покращення забезпечення в період НЕПу [2]. Тіснява і вимушений колективізм житла мешканців міста: робітничі бараки та гуртожитки [3], комунальні квартири [4]. Одяг «непманів» [5] та одяг «трудящих» [6]; особливості «комсомольської» моди [7]. Зміна уявлень про місце жінки в родині й суспільстві, зростання частки жіночої праці в промисловості [8] та чиновницько-бюрократичному апараті [9]. Призвичаєння до радянських свят і символів [10].


1. Фото: українські селянки на початку


1920-х рр.

2. Фото: у київській крамниці, 1927 р.

3. Фото.

4. Уривок із Зощенка.

5. Фото з журналу дамської моди.

6. Фото.


7. Фото.

8. Діаграма.

9. Фото дівчини-друкарки.


















10. Фото: демонстрація в Києві на шосту річницю революції.

6

Узагальнення




7

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема ІІІ. Радянська Україна за тоталітарного режиму (1930-1939 роки)

(8 год.)




1-2

Утвердження тоталітарного режиму

та його карально-репресивна система

Природа і генеза радянського тоталітаризму та порівняння його з нацистським тоталітарним режимом. Формування тоталітарної системи: контроль партійно-державного апарату над усіма сферами життя; культ особи Йосифа Сталіна [1]. Карально-репресивні органи режиму: НКВС, ДПУ, ОДПУ. Згортання українізації та антиукраїнське спрямування перших судових процесів в Україні: процес «Спілки визволення України» (СВУ) [2] і «Спілки української молоді»; справи «Українського національного центру» і «Союзу Кубані та України» [3]. Розмах діяльності каральних органів у період «Великого терору» [4]; методи і практики виявлення «ворогів народу» [5]. Система «правосуддя»: «суди-трійки» та «особливі наради» [6]. Радянські концтабори: розбудова системи ГУЛАГу [7]. «Розстріляне відродження»: масові арешти серед української творчої та наукової інтелігенції [8]; доля в’язнів та їхніх родин [9]. «Велика чистка» в партійно-державному апараті УРСР [10]. Ліквідація національних автономних районів [11].


1. Фото Сталіна з біографією. Плакат.

2. Фото: на процесі.

3. Ліхтарик: уривок зі спогадів О. Горової.

4. Таблиця-схема «квот» на виявлення
«ворогів народу» в Україні.

5. Фото: донос. Ліхтарик: оповідь про вибивання свідчень. Уривок з мемуарів.

6. Фото: уривок із судового вироку.

7. Малюнок-схема таборів. Діаграма зростання чисельності в’язнів.

8. Фото Остапа Вишні з довідкою. Діаграма
кількості репресованих.

9. Фото Соловецького табору. Діаграма із


зазначенням числа розстріляних тут
українських науковців і митців.
















10. Фото Панаса Любченка з біографією.

11. Ліхтарик: оповідь про кінець «татаризації» Криму та депортацію поляків.



3

Форсована індустріалізація

Підготовка до майбутньої війни з «імперіалістами» як поштовх до форсованої індустріалізації СРСР. План ГОЕРЛО та його втілення в Україні [1]. Проголошення курсу на індустріалізацію, утворення Держплану та впровадження командної моделі економіки, директивні плани перших «п’ятирічок» [2]. Використання праці в’язнів на будівництві великих промислових об’єктів [3]. Специфіка та наслідки форсованої індустріалізації в Україні: нерівномірність розташування промислових об’єктів по різних регіонах [4] та домінування важкої промисловості [5]. Місце України в індустріальному комплексі СРСР станом на кінець 1930-х рр. [6].


1. Фото: мітинг у Запоріжжі на початку


будівництва Дніпрогесу, 1927 р.

2. Таблиця-схема очікуваних показників


для України.

3. Уривок із джерела. Фото: металургійний


комбінат у Запоріжжі.

4. Малюнок-схема.

5. Графік співвідношення.

6. Графік співвідношення.



4

Колективізація

Продаж зерна за кордон як основне джерело фінансування розбудови важкої промисловості в СРСР [1]. Курс на «суцільну колективізацію» сільського господарства: ідеологічна мета й потреба збільшення надходжень зерна [2]. Селянський опір колективізації [3]. Боротьба із заможними селянами («куркулями») як основною перешкодою на шляху колективізації [4]: «розкуркулення» [5] та депортації на Північ Росії («на Соловки») [6]. Безпосередні наслідки колективізації: зменшення посівних площ і скорочення поголів’я худоби [7].


1. Діаграма експорту. Фото з Одеського


порту.

2. Агітаційний плакат. Діаграма колективізації українського села у 1930-1932 рр.

3. Ліхтарик: оповідь про «бабські бунти».
Діаграма терактів проти представників
влади.

4. Плакат; карикатури.

5. Фото: сім’ю куркуля виганяють із двору.

6. Цифрова таблиця виселень. Ліхтарик:


оповідь про статус «спецпоселенців».

7. Діаграма.













5

Голодомор

Загальна характеристика соціальних і політичних причин голоду в Україні 1932-1933 рр. Надзвичайні хлібозаготівельні комісії; «Закон про п’ять колосків» [1]. Діяльність органів ДПУ та місцевих активістів з конфіскації продовольства в селян [2]. Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які не виконали плану хлібозаготівлі [3]: контроль за переміщенням населення [4]; загороджувальні загони для перешкоджання виїзду селян з охоплених голодом регіонів [5]. Трагедія голоду по селах [6]. Замовчування голоду на Заході [7]. Заборона на поширення інформації про голод в СРСР як причина труднощів із встановленням загальної кількості жертв. Сучасні інтерпретації людських втрат під час Голодомору, вшанування пам’яті загиблих [8].


1. Ліхтарик: виклад змісту закону.

2. Уривок зі спогадів учасника рейдів (за
Конквестом).

3. Уривок тексту постанови.

4. Ліхтарик: оповідь про запровадження
«внутрішніх паспортів».

5. Малюнок-схема з позначенням зон


Голодомору.

6. Фото. Уривки зі спогадів.

7. Ліхтарик: оповідь про Уолтера Дуранті.

8. Фото: меморіал пам’яті жертв Голодо


мору.

6

Повсякденне життя

Зростання української частки населення міст за рахунок утікачів із села [1], труднощі адаптації селян до міського способу життя. Міський побут робітництва та інтелігенції [2]. Творення усередненої «радянської людини»: уніфікація одягу різних груп населення [3]. Карткова система розподілу продовольства й товарів широкого вжитку [4] на тлі привілеїв партноменклатури [5]. Пропаганда культу «героїчної праці» й матеріальне заохочення соцзмагання [6]. Подальше збільшення обсягу і сфер застосування жіночої праці [7], забезпечення умов для цього: дитячі садки та ясла. Шпигуноманія [8]. Моральний клімат суспільства: мовчанка як стратегія виживання [9].


1. Діаграма.

2. Фото: святкування Нового року в київській родині.

3. Фото.


4. Ліхтарик: оповідь про наповненість картки.

5. Фото: на відпочинку в урядовому сана


торії.

6. Фото Олексія Стаханова з довідкою.

7. Репродукція картини Ряжського «Колгоспниця-бригадир», 1932 р.

8. Ліхтарик: оповідь про депортацію німецьких селян з Півдня України в Поволжя таКазахстан.

9. Уривок зі спогадів.











7

Узагальнення




8

Резервний час

Таблиці-переліки нових понять та основних дат і постатей.

Завдання, зорієнтовані на самостійний критичний аналіз та засвоєння:

1) описової частини; 2) джерел та ілюстративного матеріалу.









Тема IV. Західна Україна у міжвоєнний період (8 год.)




1

Влада і суспільство

Порівняльне представлення відмінностей у політиці урядів Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини щодо національних меншин. Асиміляційні заходи польського уряду; «санація» та «пацифікація» [1]; неуспішні спроби українсько-польського порозуміння в Галичині та на Волині у 1930-х рр. [2]. Період «стану облоги» на Буковині та відносне пом’якшення румунських асиміляторських тенденцій у 1930-х рр. [3]. Ліберальна національна політика Чехо-Словаччини в Підкарпатській Русі (Закарпатті) [4]. Розбудова структур громадянського суспільства: кооперативний, жіночий, молодіжний і спортивний рухи в Галичині [5]; українські об’єднання вчителів і студентської молоді Закарпаття [6]; молодіжний рух на Закарпатті [7]. Єврейський сіоністський рух. Мовне та політичне розмаїття преси [8].


1. Уривок зі спогадів. Фото.

2. Фото Генрика Юзевського з довідкою.

3. Уривки з відповідних джерел.

4. Фото Томаша Масарика з біографією.

5. Фото Мілени Рудницької з біографією.


Фото: спортивне свято в Стрию, 1931 р.

6. Ліхтарик: оповідь про з’їзд.

7. Ліхтарик: оповідь про «Пласт».

8. Графік чисельності пресових органів


по трьох країнах. Фотоколаж заголовків
різномовних газет у Львові.

2

Економічне становище

Відмінності в господарському розвитку Польщі, Румунії і Чехо-Словаччини [1]. Особливості земельних реформ у кожній із країн [2]. Модернізація агрокультури та розвиток сільськогосподарської інфраструктури в Закарпатті [3]; відсталі форми господарювання в Галичині, на Волині та Буковині [4]. Кампанія польського уряду з надання землі в Галичині та на Волині польським ветеранам («осадникам») [5]. Наростання безробіття



1. Графік співвідношень промисловості
й аграрного секторів.

2. Графічне представлення розмірів селянського землеволодіння.

3. Діаграма. Фото.

4. Фото: жнивує волинська родина,
















в роки Великої депресії [6]; перенаселеність сіл та нестача землі як поштовх до нової хвилі заробітчанської еміграції до Канади, США й Аргентини [7]. Особливості єврейської еміграції до США і Палестини [8].

1930-ті рр.

5. Таблиця із цифрами. Малюнок-схема


зон щільнішого осадництва. Фото.

6. Фото: євреї за роботою в каменоломні на


Волині, 1930-ті рр.

7. Ілюстрація: оголошення пароплавної


компанії про рейси. Діаграма виїздів.

8. Фото.


3

Політична активність і міжнаціональні стосунки

Політичні орієнтації найбільших партій [1]. Курс на «органічну працю» в діяльності Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) [2]; українські, польські та єврейські партії націонал-комуністичного спрямування [3]; групи радянофільської орієнтації [4]. Українська національна партія на Буковині [5]. Депутати від українських партій у парламентах Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії [6]. Зміцнення українських політичних сил у Підкарпатській Русі, символічне проголошення автономії Карпатської України [7] та її окупація угорцями [8]. Загострення українсько-польського антагонізму [9]. Наростання антисемітських настроїв [10].


1. Графічне представлення.

2. Фото Дмитра Левицького з біографією.

3. Ліхтарик: оповідь про КПЗУ.

4. Фото Антона Крушельницького з біографією.

5. Фото Володимира Залозецького з біографією.

6. Графічне представлення.

7. Фото Августина Волошина з біографією.

8. Ліхтарик: оповідь про збройний опір
Карпатської Січі. Фото.

9. Уривок зі спогадів.

10. Ліхтарик: оповідь про «лавкове гетто»
у Львівському університеті.


4

Радикальний націоналістичний рух

Специфіка радикальних націоналістичних ідеологій у міжвоєнній Європі (суголосно з підручником всесвітньої історії), українська версія такої ідеології («інтегральний націоналізм») [1]: культ самопосвяти в боротьбі


1. Пояснення поняття «інтегральний


націоналізм».

2. Фото Дмитра Донцова з біографією.















за українську державність, гасло «Нація понад усе» [2]. Діяльність молодіжних підпільних осередків Української військової організації (УВО) та перший Конгрес українських націоналістів, де вони об’єдналися в Організацію українських націоналістів (ОУН) [3]. Засади вождизму в організаційній структурі, конспіративні методи та практики діяльності ОУН: теракти, підпали й експропріації [4]. Конфлікт у проводі ОУН, розкол організації на поміркованішу й радикальну течії [5].

Текст «Декалогу».

3. Фото Євгена Коновальця з біографією.


Фото обкладинки часопису «Розбудова
Нації».

4. Ліхтарик: оповідь про вбивство


Броніслава Перацького. Фото Степана
Бандери з біографією.

5. Фото Андрія Мельника з біографією.



5

Церковно-релігійне життя

Позиція Греко-католицької церкви щодо українсько-польських конфліктів і терористичних акцій ОУН [1]; освітнє зміцнення церкви: заснування Львівської богословської академії [2]. Проголошення автокефалії Православної церкви в Польщі [3]; статус християнських конфесій за конкордатом Польщі з Ватиканом [4]. Маніпулятивна політика польського уряду в церковній сфері: підтримка православного русофільського руху на Лемківщині й репресивні антиправославні акції на Холмщині [5]. Українське православне населення Буковини в Румунському патріархаті [6]; створення Празької православної архієпископії в Чехо-Словаччині [7]. Юдейські громади в Західній Україні: між секуляризацією та збереженням конфесійної відособленості [8].


1. Фото та біографія Андрея Шептицького.

2. Фото будівлі.

3. Фото митрополита Діонісія


(Валединського) з біографією.

4. Графік чисельності вірних християн


ських конфесій у Другій Речі Посполитій.

5. Малюнок-схема територій Лемківщини й Холмщини. Ліхтарик: оповідь про


закриття храмів на Холмщині. Фото лемківського та холмського храмів.

6. Фото будівлі.

7. Графік чисельності вірних християнських конфесій на Закарпатті.

8. Фото.


6

Освіта, наука і мистецька культура

Заходи з денаціоналізації українського шкільництва в Польщі та Румунії [1]. Таємний Український університет у Львові [2] та мережа приватних навчальних закладів «Рідна школа». Різноспрямовані течії в єврейському


1. Уривок з румунського джерела.

2. Фото: на занятті в таємному університеті.

3. Фото.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти»
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма вступного екзамену з історії україни за напрямом підготовки 081 "право"
Програму укладено на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconЛекція Вступ до курсу історії України План
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconОсвіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення вступ
В історії свого міста чи села, як у краплині води відбиваються сторінки історії українського народу. Знання історії – це шлях до...
Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Програми викладання історії України в школі (проект) 5-й клас «Вступ до історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка