Прозаїки, поети, публіцисти



Сторінка3/14
Дата конвертації13.04.2017
Розмір2.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Бібліографія:
Буряк В. Їдемо в молодість: [Повість] // Весняна мить: Молода проза Придніпров'я / Упоряд. Л.М.Панасенко.– Дніпропетровськ: Промінь, 1979.– С. 5-26.

Буряк В. Молода трава: Повість.– Дніпропетровськ: Промінь, 1986.– 190 с.

Рец.: Пиленов А. Тянется ввысь молодая трава… // Днепров. правда.– 1986.– 7 дек.

Миколаенко М. Повесть о Валькиной судьбе // Днепр вечерний.– 1986.– 19 нояб.

Піхманець Р. Свято молодої трави // Дніпро.– 1987.– № 9.– С. 112-113.

Билінов О. Енергія грози // Зоря.– 1987.–16 серп.

Пільонов О. Така солодка молода трава // Літератур. Україна.– 1987.– 26 берез.

Буряк В. Поетика художньо-інформаційної свідомості. Еволюція форм і методів вираження інфомації (факту) в контексті інтелеактуалізації творчої свідомості.– Дніпропетровськ: Ви-во ДНУ, 2001.– 390 с.

Селіванов В. Трикнижжя: Поезії.– Дніпропетровськ: Ліра-М, 2001.– 43 с.

Селіванов В. Голосарій: Текстові формати.– К.: Українські пропілеї, 2004.– 436 с.

Рец.: Заяц А. Вы слышите голоса? // Днепров. правда.– 2004.– 9 июля.– С. 12.
* * *

Буряк В. Вічність: [Новела] // Жовтень.– 1967.– № 11.– 103.

Буряк В. Ходімо в сад: [Повість] // Прапор.– 1969.– № 5.– С. 16-27.

Буряк В. Їдемо в молодість // Прапор.– 1978.– № 7.– С. 15.

Буряк В. На повен зріст: [Вірші] // Вітчизна.– 1979.– № 4.– С. 12-17.

Буряк В. Запитати б у ластівки: [Новела] // Жовтень.– 1982.– № 10.– С. 61.

Буряк В. Догорав вечір: [Новела] // Жовтень.– 1983.– № 7.– С. 59.

Буряк В. „Такі тихі кроки": [Новела] // Жовтень.– 1985.– № 10.– С. 17.

Буряк В. До джерел: [Уривки з докум. повісті] // Зоря.– 1989.– 7 лют.; Також: Новомосков. правда.– 1988.– 29 жовт., 2, 4, 12 листоп.

Буряк В. Тануть поля: [Вірші] // Борисфен.– 1992.– № 3.– С. 4-5.

Буряк В. Прорив смислу: [Поема] // Борисфен.– 1992.– № 9.– С. 4-5.

Буряк В. Видіння корабля: [Вірші] // Вітчизна.– 1995.– № 3-4.– С. 4-11.

Буряк В. Континуум множинності: Уривки з поеми // Артикль.– 1998.– № 18.– С. 2.

Буряк В. І зоряний дощ...: [Вірші] // Літ. Україна.– 2001.– № 3.– берез.

Селіванов В. (Буряк) Стіна: Повість із роману „Любов завжди” // Січеслав.– 2004.– № 1.– С. 36-74.

* * *


Карапиш Б. Штрихи до портретів // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С.255-271.

Про В. Буряка – С. 268-269.

Буряк Володимир Дмитрович. Руденко Г. Рід наш земний, найпрекрасніший // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2004 рік: Бібліогр. покажчик / Упоряд. І Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003.– С. 80-88.


* * *

Гордасевич Г. Чи легко писати прозу (Погляд на дебюти останніх років) // Жовтень.– 1981.– № 3.

Билінов О. Енергія грози // Зоря.– 1987.– 16 серп.

Білецький Фелікс. На шляху художніх пошуків // Прапор.– 1987.– № 6.

Пільонов О. Така солодка молода трава // Літератур.Україна.– 1987.– 26 берез.

Піхманець Р. Свято молодої трави // Дніпро.– 1987.– № 9.– С. 112-113.

Нові члени Спілки письменників: Буряк Володимир Дмитрович // Літератур. Україна.– 1988.– 28 січ.– С.5.

Буряк В. Три запитання до себе (Самоінтерв’ю) // Борисфен.– 1992.– № 9.– С. 4.

Горбенко М. Володимиру Буряку – 50 // Літ. Україна.– 1994.– 28 квіт.– С. 7.
* * *

Володимир Буряк // Письменники України: Довідник / Упоряд. Д.Г. Давидюк, Л.Г. Кореневич, В.П. Павловська.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1996.– С. 32.

Савченко В.В. Шлях у три покоління. Літературне Придніпров'я: Есе.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– С. 48.
Веретенников Віктор Олександрович
Народився 22 серпня 1940 р. у м. Дніпропетровську.

Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Працював монтажником-верхолазом на будівництві ЛЕП у Східному Сибіру. З 1976 по 2002 рр. був керівником молочного комбінату «Придніпровський» («Злагода»). Народний депутат 1-го та 4 скликання ВР України. Дійсний член Міжнародної академії «Фундаментальні основи буття». Член НСЖУ, член НС кінематографістів України.

Прозаїк. Пише російською мовою. Автор кіносценаріїв художніх фільмів «Потерянный рай» та «Дикий табун».

Член НСПУ з 1992 р.

Лауреат премії ім. О. Довженка та премії ім. Л. Українки за кінематографічну діяльність. Нагороджений орденом Св. Архистратига Михаїла «За відродження духовності в Україні» та Орденом III-го ступеня “За заслуги перед Україною”, золотими медалями „Олександра Довженка ” за роман та фільм „Потерянный рай” (2001) і „Лесі Українки” за роман і фільм „Дикий табун” (2003).
Бібліографія:
Веретенников В. Чужая дочь. Отпетый: [Рассказы] // Весняна мить: Молода проза Придніпров'я / Упоряд. Л.М.Панасенко.– Дніпропетровськ: Промінь, 1979.– С. 137-152.

Веретенников В. Песнь оленьего урочища: Повесть.– М.: Молодая гвардия, 1984.

Веретенников В.А. Красный лог: Повести и рассказы.– Днепропетровск: Промінь, 1982.– 190 с.

Рец.: Демьяненко А. В художественном слове – жизнь! // Днепр вечерний.– 1983.– 28 марта.

Юрьев Ф. С верой в человека // Радуга.– 1983.– № 4.– С. 157-158.



Веретенников В.А. Нежданно-негаданно: Повести и рассказы.– К.: Молодь, 1987.– 184 с.: ил.

Рец.: Коваленко Л. Закон единства // Днепр вечерний.– 1987.– 9 окт.

Веретенников В.А. Волчий гон: Роман.– К.: Укр. письменник, 1992.– 158 с.

Рец.: Чемерис В. Путешествие в страну ВАСХРОК… // Днепр вечерний.– 1992.– 30 окт.

Зобенко М. Мисливець Брежнев і вовчиця Чара // Борисфен.– 1992.– № 10.– С. 23-24; Також: Зобенко М. Літературні етюди.– Дніпропетровськ: Дніпро, 1993.– С. 34-40.



Веретенников В.А. Беркуты: Повести, рассказы.– К.: Укр. письменник, 1992.– 381 с.

Веретенников В.А. Песнь оленьего урочища: Роман. Повести.– К.: Укр. письменник, 1993.– 381 с.

Рец.: Сухомлин А. О красоте, любви и доброте // Днепр вечерний.– 1994.– 4 мая.

Веретенников В.А. Потерянный рай: Роман.– К.: Укр. письменник, 1995.– 319 с.

Рец.: Біленко В. Невже рай втрачено назавжди? // Зоря.– 1995.– 17 січ.

Веретенников В.А. Дикий табун: Роман.– К.: Укр. письменник, 1998.– 253 с.

Рец.: Чабан М. За злагоду і добробут // Добробут и Злагода.– 1998.– берез.

Веретенников В. Куда мчится «Дикий табун»: Статьи и размышления человека-созидателя, руководителя, политика, журналиста, писателя.– Днепропетровск, 1998.– 180 с.

Веретенников В.А. Сочинения в пяти томах.– К.: Академия.– 2000.

Т. 1: Красный лог: Повести.– 373 с.

Т. 2: Волчий гон: Роман. Рассказы.– 404 с.

Т. 3: Потерянный рай: Роман.– 335 с.

Т. 4: Дикий табун: Роман. Публицистика.– 363 с.

Т. 5: Скачки: Роман.– 366 с.



Рец.: Пиленов А. Власть сегодня сродни скачкам: кто придет первый? // Днепр вечерний.– 2000.– 23 июня.

Пиленов А. Кто придет первым? // Днепр вечерний.– 2000.– 8 авг.

Семенов Д. Скачки без препятствий // Бесплатно всегда.– 2000.– 10 авг.– С. 6.

Веретенников В. Потерянный рай: Роман.– К.: Академия, 2001.– 344 с, ил.

Веретенников В. Скачки: Роман.– К.: Академия, 2002.– 384 с.

Веретенников В. Дикий табун: Роман. Киносценарий. Публицистика.– К.: Академия, 2003.– 400 с.

Веретенников В. Запороги: Роман.– К.: Академія, 2004.– 368 с.: іл.

Веретенников В. Волчий гон: [Уривки з роману] // Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч. посібник для 5-11 класів загальноосвіт. школи.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 689-697.

Веретенников В. Дикий табун: [Уривки з роману] // Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч. посібник для 5-11 класів загальноосвіт. школи.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 743-749.
* * *

Веретенников В.А. Тайна старого клена: [Повесть] // Дружба.– 1986.– № 2.– С. 60-70.

Веретенников В.А. Утрачений рай: Уривок з роману // Борисфен.– 1994.– № 9.– С. 16-19.

Веретенников В. Хатина: Уривок з роману „Втрачений рай” / Пер. з рос. Л.Коваленко // Бористен.– 1996.– № 11.– С. 22-24.

Веретенников В. Запороги: Уривок з роману // Січеслав.– 2004.– № 2.– С. 25-83.
* * *

Карапиш Б. Штрихи до портретів // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– С.270-271.

Пиленов А.А. Не выпадая из седла. Биографическая повесть.– К.: Академия, 2000.– 208 с.: ил. (Наші сучасники)

* * *


Залата Ф. Проза Веретенникова // Днепр вечерний.– 1980.– 11 июля.

Директор заводу – письменник // Дзержиннець.– 1987.– 24 листоп.

Сухоніс Ф. Троянди й виноград Віктора Веретенникова // Борисфен.– 1994.– № 9.–

С. 16.


Ярмыш Ю. Где он, рай земной? // Днепр вечерний.– 1997.– 22 марта.

Абросимова Н. Обретем ли рай? // Вісті Придніпров’я.– 2000.– 15 серп.– С. 14.

Абрамова Т. Три дороги витязя слова и дела // Наше місто.– 2000.– 16 серп.

Дуброва Р. Одержимость: Виктору Веретенникову – 60 // Наше місто.– 2000.– 22 серп.

Дорогий колего! // Бористен.– 2000.– № 8.– С. 6.

Бабенко Ю. Володіти словом – це не професія, а талант // Козацька вежа.– 2001.–

6 черв.

Чечуро В. И пришел мастер // Наше місто.– 2001.– 5 груд.



Бондаренко Н. Ворвавшись на экраны, «Дикий табун» получил «Адамово яблоко» // Наше місто.– 2002.– 21 верес.

Пронина А. Романтик степных просторов // Днепр вечерний.– 2002.– 27 дек.

Пронина А. Не выпадая из седла // Наше місто.– 2002.– 31 груд.

Шевченко Г. «Дикий табун» в оксамитовій Ялті // Голос України.– 2002.– 23 жовт.

Веретенников В.А. „Дикий табун” ворвался в наш мир: [Фильм по одноимен. роману] // Днепр вечерний.– 2003.– 26 февр.
* * *

Віктор Веретенников // Письменники України: Довідник / Упоряд. Д.Г. Давидюк, Л.Г. Кореневич, В.П. Павловська.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1996.– С. 39.

Савченко В.В. Шлях у три покоління. Літературне Придніпров'я: Есе.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– С. 45-46.

Волик Олег Володимирович
Народився 5 жовтня 1958 р. у с. Левенцівка Новомосковського району на Дніпропетровщині.

1982 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Працює лікарем-терапевтом.

Прозаїк, фантаст. Пише українською мовою. Твори метафоричні, у стилі "фентезі".

Член НСПУ з 1999 р.

1995 р. став дипломантом конкурсу молодих прозаїків України у м. Львові, посівши друге місце.
Бібліографія:
Волик О.В. Кліо і Фантаз: Повість і оповідання.– Дніпропетровськ: Січ, 1996.– 75 с.

Волик О.В. Вулканалії: Фантастичні оповідання та повість.– Дніпропетровськ: Січ, 1997.– 80 с.

Волик О.В. Разом з магами і характерниками: Фантастичні оповідання.– Дніпропетровськ: Січ, 1998.– 80 с.

Волик О.В. В інтересах містера Ейч Джі: Фантастичні новели, повість.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002.– 116 с.
* * *

Волик О. Сарій: [Фантаст. оповідання] // Борисфен.– 1992.– № 5.– С. 24-26.

Волик О. Запорозька магія: [Оповідання] // Борисфен.– 1992.– № 11.– С. 12-14.

Волик О. „Не втрачай свій оберіг”: [Фантаст. оповідання] // Бористен.– 1993.– № 7.– С. 20-22.

Волик О. Психоскопічна історія: [Оповідання] // Борисфен.– 1994.– № 1.– С. 17-18.

Волик О. Одного разу в Дніпропетровську: Оповідання. Тисяча і друга ніч: Новела // Січеслав.– 2004.– № 1.– С. 75-90.
* * *

Сахно Л. Етюди про фантастику // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С. 283-295.



Про О.Волика – С. 294-295.

Савченко В.В. Шлях у три покоління. Літературне Придніпров'я: Есе.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– С. 53-54.


Вусик Олексій Сергійович


Народився 12 грудня 1937 р. у с. Говтва Козельщанського району на Полтавщині.

Закінчив Сухорабівську середню школу, а 1960 р. – філологічний факультет Київського університету. У Дніпропетровську працював кореспондентом, з 1967 р. – головним редактором Дніпропетровського обласного комітету з телебачення та радіомовлення.

Прозаїк, гуморист, публіцист. Гумористичні твори мають палітру від легкої іронії до гострої сатири, публіцистика визначається м'якою ліричністю. Твори виконувались по українському та обласному радіо і телебаченню.

Член НСПУ з 1974 р. Тривалий час був членом Правління та відповідальним секретарем ДОО НСПУ.

Нагороджений знаком "Відмінник телебачення і радіомовлення". Лауреат премії ім. Д.Яворницького.


Бібліографія:
Вусик О. У кожного, на жаль, є зуби. Доплатний лист. Говорили-балакали: [Оповідання]; Байки-бджілки. О, межі ті.... Епіграма-кардіограма. Економте сонячну енергію: [Епіграми] // Молоді вишнівці.– Дніпропетровськ, 1966.– С. 59-71; С. 124-126.

Вусик О. На вус намотане.– Дніпропетровськ: Промінь,1967.– 82с.

Вусик О. Між нами, хлопці, кажучи: Гуморески.– Дніпро­петровськ: Промінь, 1972.– 126 с.

Рец.: Немирович І. Ось вам гуморист... // Літ. Україна.– 1972.– 10 жовт.

Повод С. Сміхом по огріхах // Зоря.– 1972.– 28 листоп.

Тур А. Грані гумору // Дніпро.– 1973.– № 9.– С. 157-158.

Вусик О. Що в бога за пазухою? // Веселий вітряк: Сатира та гумор Придніпров’я.– Дніпропетровськ: Промінь, 1973.– С. 23-29.

Вусик О. Сьогодні або ніколи.– Дніпропетровськ: Промінь, 1975.– 199 с.

Рец.: Крисанов В. Наміри і здійснення // Дніпро.– 1976.– № 9.– С. 148-149

Повісті Олекси Вусика // Світло Жовтня.– 1975.– 16 серп.

Попов В. Читачі про нові книги // Дніпров. зоря.– 1975.– 9 верес.

Вусик О. Нокаут: Гумор і сатира.– К.: Рад. письменник,1977.– 95 с.: іл.

Вусик О. Не зів'януть безсмертники: Роман.– Дніпропетровськ: Промінь, 1978.– 302 с.

Рец.: Головченко Є. Естафета поколінь // Червон. промінь, 1979.– 25 верес.

Макаренко В. Хай квітнуть безсмертники // Прапор юності.– 1979.– 30 серп.

Макаренко В. Як міряти землю // Друг читача.– 1980.– 17 січ.

Петренко Л. Герої книги – наші сучасники // Зоря.– 1979.– 18 верес.



Вусик О. Реальні нереальності: Гуморески, памфлети.– Дніпропетровськ: Промінь, 1984.– 192 С.

Вусик О. Зустрінемось у саду: Худ.-док. повість.– Дніпропетровськ: Промінь, 1986.– 206 с.

Рец.: Процан В. При свете совести // Днепров. правда.– 1986.– 28 дек.

Вусик О. Словник українських синонімів / За ред. А.М.Поповського.– Дніпропетровськ: Січ, 2000.– 423 с.

Вусик О. Не зів’януть безсмертники: [Уривки з повісті] // Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч. посібник для 5-11 класів загальноосвіт. школи.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 60-64.

Вусик О. Зустрінемось у саду: [Уривки з повісті] // Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч. посібник для 5-11 класів загальноосвіт. школи.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 689-697.
* * *

Вусик О. Будьте здорові авансом: [Гумореска] // Прапор.– 1968.– № 10.– С. 104-105.

Вусик О. Один – нуль на мою користь. Діалектика: [Гуморески] // Прапор.– 1969.– № 3.– С. 102-104.

Вусик О. Рідкісна професія: [Гумореска] // Дніпро.– 1975.– № 9.– С. 117-118.

Вусик О. Шеф нашого шефа: [Гумореска] // Прапор.– 1987.– № 6.– С. 188-189.

Вусик О. Чи варто гнатися за модою?: [Гумореска] // Борисфен.– 1991.– № 1.– С. 16.

Вусик О. Думки-бджілки // Борисфен.– 1995.– № 7.– С. 31.

Вусик О. Вибране з української синоніміки // Борисфен.– 1996.– № 2.– С. 13; № 3.– С. 15; № 4.– С. 20-21.

Вусик О. Сягнути глибин і розмаїття // Кур’єр Кривбасу.– 1996.– № 51-52.– С. 47-49.

Вусик О. Короткий словник веселих українських синонімів // Борисфен.– 1996.– № 5.– С. 27; № 9.– С. 30; № 11.– С. 30; 1997.– № 2.– С. 21.

Вусик О. Напівхтось нам погрожує: [Памфлет] // Літ. Україна.– 1997.– 30 січ.– С. 2.

Вусик О. Дифірамби останньому: [Памфлет] // Літ. Україна.– 1997.– 27 лют.– С. 2.

Вусик О. З короткого словника веселих українських синонімів // Борисфен.– 1997.– № 3.– С. 9; 1998.– № 4.– С. 16-17; № 9.– С. 19; 1999.– № 11.– С. 19; 2000.– № 5.– С. 25; 2001.– № 5.– С.– 24; № 6.– С. 24.

Вусик О. Словник веселих українських синонімів // Борисфен.– 1997.– № 12.– С. 21-22.
* * *

Указ Президиума Верховного Совета Украинской ССР: О награждении тов. Вусыка А.С. Грамотой Президиума Верховного Совета Украинской ССР // Днепр вечерний.– 1987.– 14 дек.


* * *

Білецький Ф. Сатира та гумор Придніпров'я // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С. 353-372.



Про О.Вусика – С.359, 360, 362-363.
* * *

Будьмо знайомі: [О.Вусика прийнято до СП] // Літ. Україна, 1974.– 25 січ.

Зуб Д. Не на всякую жизнь согласен // Днепров. правда.– 1987.– 12 дек.

Кириченко Ю. Генофонд художнього слова // Зоря.– 1990.– 11 лют.

Білецький Ф. Сатира та гумор Придніпров'я // Борисфен.– 1995.– № 4.– С. 22-24.
* * *

Вусик О. С. [Про нього] // Письменники Радянської України. Біобібліографічний довідник. К., 1981.– С. 40.

Вусык Алексей Сергеевич // Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С. 13-14.

Олексій Вусик // Письменники України: Довідник / Упоряд. Д.Г. Давидюк, Л.Г. Кореневич, В.П. Павловська.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1996.– С. 46.

12 грудня 60 років від дня народження Вусика Олекси Сергійовича // Моє Придніпров'я. Хроніка пам'ятних дат і подій області на 1997 рік: Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 1996.– С. 56-57.

Савченко В.В. Шлях у три покоління. Літературне Придніпров'я: Есе.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– С. 30-31.



Гарченко Григорій Миколайович
Народився 30 січня 1949 р. у с. Багатому Новомосковського району на Дніпропетровщині.

1973 р. закінчив Дніпропетровскьке культурно-освітнє училище. Працював художнім керівником в Олександрівському сільському БК Дніпропетровського району. У 1980 р. закінчив Літературний інститут ім. О.М.Горького. Працював редактором дніпропетровських видавництв: Промінь (Січ), Поліграфіст.

Поет-сатирик. Пише українською мовою. Твори перекладались російською мовою.

Член НСПУ з 1992 р.

Тричі лауреат премій журналу «Перець» (1986, 1989, 1990) та двічі – Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сатири й гумору (1992, 1993). Переможець конкурсу „Марафон 100 афористов” „Литературной газеты” „Клуб 12 стульев” (1982). Лауреат премії НСПУ „Літературна скарбниця” (1992). Лауреат творчого конкурсу Всеукраїнського тижневика „Веселі вісті” (2000).
Бібліографія:
Гарченко Г. Байки в два рядки. Доля з громом: [Вірші] // Веселий вітряк.– Дніпропетровськ: Промінь, 1973.– С. 17, 69-72.

Гарченко Г. Хто кого?: [Вірші] // Перченя.– К.: Рад.Україна, 1974.– С. 58. (Біб-ка "Перця". № 183).

Гарченко Г. Синок вибрав: [Вірші] // Вітрила 1974-75. Альманах.– К.: Молодь,1975.– С. 24-26.

Гарченко Г., Тищенко В. Веселий дует: [Усмішки].– Дніпропетровськ: Промінь, 1978.– 54 с.

Рец.: Зайвий О. Сміються двоє // Прапор юності.– 1978.– 9 серп.

Гарченко Г. Перегук епох: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 2-й.– К.: Рад. письменник, 1984.– С. 22.

Гарченко Г. Трактат, який зліпив Кіндрат. Потік свідомості. Сила звички: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 3-й.– К.: Рад. письменник, 1985.– С. 172, 443.

Гарченко Г. Фирма "Каналстрой": [Стихи] / Пер. с укр. С.Ванетика // Ванетик С. Дорогие, родимые…: Стихи, эпиграммы, пародии.– Ставропол. кн. изд-во, 1985.– С. 35.

Гарченко Г. Тпр-у-у, приїхали! Побачення. Естет: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 4-й.– К.: Рад. письменник, 1986.– С. 304, 326.

Гарченко Г. Чим далі в ліс… Вистава із вистав: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 5-й.– К.: Рад. письменник, 1987.– С. 31-32, 228.

Гарченко Г. Маленькі жарти: [Вірші] // На веселім перехресті: Гумор та сатира.– К.: Молодь, 1987.– С. 46-49.

Гарченко Г. Хто чим: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 6-й.– К.: Рад. письменнник, 1988.– С. 304.

Гарченко Г. Триголовий. Бюрократична елегія: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 7-й.– К.: Рад. письменнник, 1989.– С. 34, 335.

Гарченко Г. "Співець" на трибуні: [Вірші] // Тіні кімнати сміху: Гуморески, іронічна поезія.– Дніпропетровськ: Промінь, 1989.– С. 236-238.

Гарченко Г. Пісня про Котигорошка. Хто не спить: [Вірші] // Котигорошкове поле: Оповідання, казки, вірші. Для дітей дошк. та мол. шк. віку / Упоряд. А.М.Шкляр.– Дніпропетроськ: Промінь, 1989.– С. 26-27, 77-79.

Гарченко Г. У лабораторії мистця: [Вірші] // Поезія-89. Вип.1.– К.: Рад. письменник, 1989.– С. 221-223.

Гарченко Г. Сльоза бюрократа: Сатира і гумор.– Дніпропетровськ: Промінь, 1990.–

77 с.


Рец.: Пуппо И. Не в бровь, а в глаз // Днепр вечерний.– 1990.– 7 июля.

Гарченко Г. Йог і смог.– К.: Рад. Україна, 1990.– 64 с. (Бібліотека „Перця” № 375.)

Гарченко Г. Компания в лесу: [Стихи] / Пер. с укр. С.Ванетика // Ванетик С. Лавры и тернии: Стихи, пародии, эпиграммы.– Ставропол. кн. изд-во, 1990.– С. 119.

Гарченко Г. Дитя часу: [Вірші] // Поезія-91.– К.: Рад. письменник, 1991.– С. 204-205.

Гарченко Г. Поборник перебудови: [Вірші] // Веселий ярмарок. Вип. 8-й.– К.: Рад. письменник, 1991.– С. 32.

Гарченко Г. Чем дальше в лес. Чернозем. Компания: [Стихи] / Пер. с укр. В.Бояринова // Веселая ярмарка: Страницы украинского юмора. Спивомовка, басня, прибаутка.– М.: Сов. Писатель, 1992.– С. 321-322.

Гарченко Г. Чорний доктор: [Вірш] // Україно, ти моя молитва: Поезії.–Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1993.– С. 21.

Гарченко Г. Сторінки щоденника та ін.: [Вірші] // Веселки ріднокраю: Антологія дитячої літнератури.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1995.– С. 51-53.

Гарченко Г. Чорний доктор: [Вірш] // "Поезія – духовність щонайвища": Поетичний збірник.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1996.– С. 24.

Гарченко Г. Патетична соната: [Вірші] // Антологія поезії Придніпров'я / Під загальн. Ред. В.Коржа / Упоряд. В.Савченко.– Дніпропетровськ: Січ, 1999.– С. 80-87.

Гарченко Г. Мікромотиви: [Вірші] // Свічадо: Літ.-худож. видання / Упоряд. Л.Литвин.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2003.– С. 78-79.

Гарченко Г. Заходь у гості: Цитатник пересмішника.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– 67 с.
* * *

Гарченко Г. Батько солдата: [Вірші] // Україна.– 1969.– № 8.– лют.– С. 23.

Гарченко Г. Твердий характер: [Вірші] // Перець.– 1969.– № 14.– лип.– С. 10.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Прозаїки, поети, публіцисти iconРекомендована література
Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968
Прозаїки, поети, публіцисти iconУрок літератури рідного краю у 8 клас І «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Тема уроку: Урок літератури рідного краю у 8 класі «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Прозаїки, поети, публіцисти icon-
Тема заняття: «Вступ. Поети-шістдесятники. В. Симоненко — «витязь» молодої української поезії»
Прозаїки, поети, публіцисти iconУрок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»
Тема уроку: Поети – романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»
Прозаїки, поети, публіцисти iconУрок літератури рідного краю. «Поети Луганщини про Україну»
«літературна луганщина віддавна рясніє яскравими іменами», карта Луганської області
Прозаїки, поети, публіцисти iconІ вулиці твої поезіями сповнюють поети
Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника інформаційно—бібліографічний...
Прозаїки, поети, публіцисти iconУкраїнський романтизм. Поети-романтики
Скотта, Байрона, Шеллі (англійська література), Шиллера, Гейне, Ґете (німецька), Гюго (французька), Шафарика, Ґанки, Коллара (чеська),...
Прозаїки, поети, публіцисти iconПоезія “срібного століття” Поети
Батько Пастернака художник, академік Петербурзької Академії мистецтв Леонід Осипович (Ісаак Йосипович) Пастернак. Мати піаністка...
Прозаїки, поети, публіцисти iconПоети Херсонщини Лавреньов Борис Андрійович (1891 —1959) поет, прозаїк, журналіст, публіцист
Народився у Херсоні 17 липня 1891 року у родині вчителів. Навчався в першій чоловічій гімназії
Прозаїки, поети, публіцисти icon«Поети Харкова про рідне місто»
Мета: ознайомити учнів з літературною спадщиною Харківщини, творами сучасних харківських поетів, поглибити знання про літературний...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка