Психічні та поведінкові розлади



Сторінка12/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   85

А4.2 Індукція


Завдання лікування протягом першого місяця –безпечно досягти належної дози лікарського засобу, стабілізувати вживання пацієнтом опіоїдів та знайти рішення для супутніх проблем | К |. Інші питання, на які може бути потрібно звернути увагу з самого початку лікування, включають в себе такі: вагітність та контрацепція, сексуальне здоров’я, порушення прав дітей, домашнє насильство, віруси, які передаються через кров, стоматологічна допомога, психічне здоров’я (у тому числі ризик скоєння самогубства), сон та харчування, а також вживання тютюну.

Основні завдання ЗПТ на етапі індукції:



  • пом’якшення симптомів СВО;

  • зниження потягу до наркотиків;

  • скорочення забороненого вживання опіоїдів та інших наркотичних речовин;

  • забезпечення якості допомоги для пацієнтів та їх участі у лікуванні.

З огляду на те, що фармакологічні властивості метадону та бупренорфіну різні, стратегії індукції лікування теж відрізняються. Враховуючи, що прийом метадону пов’язаний із вищим ризиком опіоїдної токсичності та передозування під час індукції, слід починати з призначення малих доз та дуже повільно збільшувати дозу (наприклад, якщо мова йде про амбулаторне лікування, дозування потрібно збільшувати раз на декілька тижнів). Бупренорфін має часткові властивості агоніста опіоїдів, тому він здійснює менший ефект на респіраторні функції, що дозволяє швидше призначати більш високі дози. Максимально швидке досягнення потрібної дози бупренорфіну (як правило, протягом трьох днів) пов’язане із підвищенням показників дотримання пацієнтами курсу лікування. Докладніше стратегії індукції з ЗПТ описані нижче.

А4.2.1 Метадон


Основні принципи:

  1. Метадон має седативну дію та при вживанні дуже великих доз може викликати передозування, особливо у пацієнтів з низькою толерантністю до опіоїдів, при прийомі метадону з іншими седативними препаратами, або препаратами зі зміненою фармакінетикою (наприклад, у зв’язку з печінковою недостатністю або в контексті взаємодії з іншими лікарськими засобами).


  2. ПОСИЛАННЯ

    2.1.1 Метадон
    Період напіввиведення метадону, як правило, коливається від 24 до 48 годин, але також було зафіксовано значення більше та менше цього інтервалу. Під час індукції метадон накопичується у плазмі крові, а стійкий стан рівноваги дози досягається приблизно за 3-5 періодів напіввиведення (4-7 днів). Пацієнтів потрібно поінформувати, що протягом цього часу після прийому кожної дози їм слід очікувати ефектів, що наступають після вживання опіоїдів.

  3. Метадон починає діяти із певною затримкою – піковий ефект досягається через 2-4 години після прийому. Протягом початку ЗПТ (метадоном) пацієнтам слід уважно ставитися до вживання інших психоактивних речовин (наприклад, бензодіазепінів або алкоголю). Через 2-3 години після прийому дози потрібно провести огляд пацієнта, щоб оцінити піковий ефект метадону (у тому числі можливість інтоксикації). Крім того, необхідно зробити огляд пацієнта через 24 години після прийому дози, щоб оцінити, в якій мірі метадон сприяє запобіганню СВО.

(а) Рекомендована схема лікування для амбулаторних пацієнтів, які вживають заборонені опіоїди


  • Вірогідно, що такі пацієнти вживають героїн, ін’єкційний морфій та/або кодеїн.

  • За можливістю необхідно здійснювати нагляд за кожним епізодом прийому метадону, і медичний працівник (лікар, медсестра, фармацевт) має протягом першого тижня лікування щоденно проводити огляд пацієнта, оскільки у цей період ризик передозування у зв’язку з прийомом метадону є найвищим. Огляд дає можливість визначити та оцінити стан інтоксикації (зокрема, седацію, звужені зіниці) або симптоми СВО, побічні ефекти, факт вживання інших наркотичних речовин та загальне самопочуття пацієнта.

  • На початку лікування потрібно призначати від 20 до 30 мг метадону щоденно. Більш низькі дози (20 мг і менше) краще підходять для пацієнтів з низьким ступенем залежності від опіоїдів (або для тих, ступінь залежності яких невідомий), а також тим, хто практикує одночасне вживання декількох ПАР, у т.ч. алкоголю чи бензодіазепінів, або має інші гострі розлади здоров’я. До призначення високих доз (від 30 до 40 мг), якщо у них є потреба через клінічні показання, необхідно ставитися обережно. Рішення залишається на розсуд того, хто їх призначає. Якщо пацієнту призначено дозу більшу за 40 мг, перед початком терапії рекомендується провести консультацію із профільним спеціалістом, оскільки існує ризик передозування.

  • Рішення про підвищення дози повинно прийматися на основі результатів огляду пацієнта та має відповідати тим побічним ефектам, проявам СВО (які свідчать, що доза метадону є недостатньою), ознакам інтоксикації (які свідчать, що доза метадону є завеликою, або що має місце вживання інших наркотиків), потягу до наркотиків та вживанню наркотиків, які спостерігаються у пацієнта.

  • Для більшості пацієнтів поступове підвищення дози на 5-10 мг кожні три-п’ять днів означає, що станом на кінець першого тижня терапії їхня щоденна доза метадону становитиме від 30 до 50 мг, а наприкінці другого тижня – від 40 до 60 мг.

  • Якщо у пацієнтів через 4-6 годин після прийому метадону спостерігається тяжкийСВО, слід розглянути можливість видачі їм додаткових доз. Але це можна робити лише після огляду таких пацієнтів лікарем, який призначає дозу метадону. Для цього необхідно забезпечити координацію між лікарями, які призначають лікування, та тими, хто видає препарат пацієнтам.

  • Дозу потрібно поступово підвищувати до того моменту, поки пацієнт не припинить (або значно не зменшить) заборонене вживання опіоїдів, а ознаки потягу до наркотиків та СВО буде пом’якшено. При цьому також потрібно мінімізувати побічні ефекти від прийому метадону. Щоденні дози метадону в кількості 80 мг і більше також значно знижують ефекти від вживання героїну або інших опіоїдів (якщо пацієнт продовжує це робити).

У таких ситуаціях слід розглянути необхідність звернення за порадою або направлення пацієнта до профільного спеціаліста:

  • якщо щодо пацієнта немає точної інформації щодо рівня залежності від опіоїдів, ризикованого вживання різних наркотиків, супутніх фізичних розладів або вживання інших препаратів, які можуть вплинути на метаболізм метадону;

  • якщо пацієнт хоче швидше почати отримувати більш високу дозу (у таких умовах також може бути корисним направити пацієнта на лікування у стаціонарі під пильним моніторингом);

  • якщо пацієнти мають складнощі із стабілізацією дози метадону у зв’язку із тривалим вживанням наркотиків, побічними ефектами або іншими ускладненнями.

При прийнятті рішення про індукцію метадону необхідно врахувати фактор доступності аптекарських/медичних пунктів для нагляду за прийомом необхідної дози і моніторингу реакції організму. Якщо аптекарські/медичні пункти у відповідному районі не працюють 7 днів на тиждень, лікування має починатися таким чином, щоб перед першим днем, коли пацієнт приймає дозу метадону без нагляду медичного працівника, вже пройшло декілька днів індукції.

Коментар робочої групи: В Україні індукція метадоном проводиться лише в умовах лікувального закладу. В аптеці отримувати препарат можуть пацієнти, які знаходяться на етапі підтримки.

Співідношення доз та концентрація метадону в крові протягом перших 6 днів від початку лікування наводить Дж. Пайте у курсі для лікарів «Медикаментозна підтримувальна терапія» (J.H. Lowinson J.T.Payte. Substance Abuse: a comprehensive text. 1997. – Додаток 17)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка