Психічні та поведінкові розлади



Сторінка15/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   85

А4.3 Проведення безпечної та ефективної підтримуючої терапії агоністами опіоїдів

А4.3.1 Оптимізація графіку прийому та дозування препаратів


Участь пацієнтів у прийнятті рішень щодо лікування, у тому числі щодо необхідного дозування і графіку прийому препаратів, сприяє налагодженню хороших терапевтичних відносин шляхом зміцнення довіри і підвищення самовідповідальності пацієнтів. Дозування має визначатися для кожного конкретного пацієнта відповідно до таких факторів:

  • ефекти від прийому препарату (інтоксикація або седація від занадто високої дози, СВО від недостатньої дози);

  • побічні ефекти – багато побічних ефектів від вживання опіоїдів слабшають протягом 2-4 тижнів лікування, але деякі залишаються і можуть потребувати корегування дози (якщо рішення прийняти важко, слід звернутися за порадою до профільного фахівця);

  • продовження вживання наркотиків – ефективною відповіддю на вживання заборонених опіоїдів є підвищення дози метадону або бупренорфіну, але цей метод має обмежену ефективність, якщо пацієнт вживає інші психоактивні речовини (алкоголь, марихуану, стимулятори, бензодіазепіни);

  • відгуки пацієнтів про правильність дозування та завдання лікування.

Метадон


За необхідності дозування можна корегувати на 5-10 мг за один раз, але такі корегування можна проводити не частіше одного разу на три дні.


ПОСИЛАННЯ

2.3.2 Ефективність ЗПТ
Доза метадону в обсязі 60 мг на день або більше є ефективнішою (у порівнянні з нижчими дозами) для дотримання пацієнтами курсу лікування, скорочення вживання заборонених опіоїдів та ризикованої поведінки, що може бути пов’язаною з цим [****].

Більшості пацієнтів для досягнення стабілізації потрібна доза від 60 до 120 мг на день. Цей діапазон має розглядатися як найбільш належний для проведення підтримуючої терапії. Невеликій кількості пацієнтів може бути потрібна більш висока (наприклад, до 150 мг на день) або більш низька (наприклад, 30-40 мг на день) доза для досягнення їхніх завдань лікування. Дози вище 150 мг на день, як правило, пов’язані із незначною додатковою перевагою, але підвищують ризик побічних ефектів, пов’язаних з обсягом дози | К |. Пацієнтів, яким потрібна більша за 150 мг на день доза метадону | К |, слід направляти до профільних фахівців, для з’ясування причин потреби у такій високій дозі. Крім того, в законодавстві можуть висуватися окремі вимоги для призначення добової дози, більшої за 120 мг.




ПОСИЛАННЯ

Взаємодія з іншими лікарськими засобами (див. 2.3.7)
Деяким пацієнтам може бути корисно отримувати добову дозу метадону за декілька прийомів. Зокрема:


  • пацієнтам, які приймають метадон для подолання хронічного больового синдрому, для досягнення дієвого анальгетичного ефекту, як правило, потрібно приймати дозу метадону кожні 8-12 годин;


  • ПОСИЛАННЯ

    Ведення вагітності (див. 2.6.2)
    пацієнтам, в організмі яких метадон метаболізується швидко через генетичні особливості або взаємодію з іншими лікарськими засобами, які індукують CYP ферменти, корисно розподіляти добову дозу метадону на декілька прийомів, а не приймати її за один раз. У таких випадках підвищується можливість проведення терапевтичного моніторингу рівня метадону в плазмі крові (як правило, у консультації із наркологом);

  • вагітним жінкам.

Перед прийняттям рішення про розподіл добової дози на декілька прийомів необхідно проаналізувати питання безпеки, у тому числі використання доз препарату не за призначенням або вживання інших наркотиків. Рекомендується отримати альтернативну думку (думку іншого медичного працівника) або направити пацієнта до профільного спеціаліста.

Бупренорфін



ПОСИЛАННЯ

2.3.2 Ефективність ЗПТ
За необхідністю дозування можна корегувати на 2-8 мг за один раз. Як свідчать дані, доза бупренорфіну в обсязі 8-16 мг на день є ефективнішою (у порівнянні з нижчими дозами) для дотримання пацієнтами курсу лікування, скорочення вживання заборонених опіоїдів та ризикованої поведінки, що може бути пов’язаною з цим [****].


ПОСИЛАННЯ

2.1.2 Бупренорфін
Більшості пацієнтів для досягнення стабілізації потрібна доза від 12 до 24 мг на день. Невеликій кількості пацієнтів може бути потрібна більш висока (наприклад, до 32 мг на день) або більш низька (4-8 мг на день) доза для досягнення їхніх завдань лікування. Дози вище 16 мг на день пов’язані із підвищеною тривалістю дії, але опіоїдний ефект при цьому не підвищується взагалі або підвищується дуже слабко. За законодавством та інструкцією виробника максимально допустимою щоденною дозою бупренорфіну є 32 мг | Н |. Більша доза може викликати побічні ефекти, пов’язані з обсягом дози. Якщо пацієнтам потрібна більша за 32 мг на день доза бупренорфіну, рекомендується звернутися за консультацією до профільного фахівця.

З огляду на властивості бупренорфіну допустимими є різні варіанти графіку його прийому: від декількох разів на день до одного разу на 2-3 дні. Основні причини для того, щоб призначати більші інтервали між прийомами бупренорфіну – це зручніше для пацієнтів та створює менше навантаження на медичний персонал щодо нагляду за прийомом кожної дози.

Пацієнти, зацікавлені у тому, щоб приймати бупренорфін рідше, ніж раз на день, мають стабілізуватися на прийомі щоденної дози протягом двох тижнів перед тим, як пробувати перейти на прийом препарату раз на два дні. Якщо це їм вдається, вони можуть спробувати перейти на прийом бупренорфіну тричі на тиждень. Якщо пацієнту не вдається стабілізуватися на такому графіку через початок СВО, потягу до наркотиків, побічні ефекти або ознаки інтоксикації, їм потрібно повернутися до більш частого вживання бупренорфіну.

Графік прийому препарату один раз на два дні або чотири рази на тиждень передбачає, що пацієнт має раз на два дні відвідувати аптекарський/медичний пункт для отримання дози препарату (тобто, раз на 48 годин) або чотири рази на тиждень (тобто, протягом тижня 3 рази йому видається доза, що діє 48 годин, і 1 раз – доза, що діє 24 години – наприклад, у понеділок, вівторок, четвер і суботу). Перевагою такого графіку (4 рази на тиждень) є те, що пацієнт має регулярно відвідувати аптекарський/медичний пункт кожного тижня. Це знижує вірогідність того, що пацієнт буде помилятися щодо дати відвідувань, а медичний працівник – щодо дозування і графіку прийому бупренорфіну.

Доза бупренорфіну, що діє 48 годин, за обсягом вдвічі більше звичайної добової дози (розрахованої на 24 години), але за один раз пацієнт не може приймати більше 32 мг препарату.

Після прийому першої або другої подвійної дози (тієї, що розрахована на 48 годин) необхідно провести огляд пацієнта. Про правильний обсяг дози свідчать такі фактори: 1) за словами пацієнта, у другий день він почувається так само комфортно, як у перший день; 2) у другу ніч після прийому дози він спить так само добре, як у першу, 3) потяг до наркотиків у другий день не сильніша, ніж у перший.

Якщо пацієнт повідомляє про те, що на другий день він починає відчувати СВО, потяг до наркотиків чи проблеми зі сном, тоді подвійну дозу бупренорфіну потрібно збільшити. Якщо пацієнт повідомляє про ознаки інтоксикації під час пікового ефекту після прийому дози бупренорфіну (зазвичай через чотири години), тоді подвійну дозу потрібно зменшити.

Пацієнти, які приймають малі дози бупренорфіну, можуть помітити, що ефект подвійної дози триває менше, ніж 48 годин. Пацієнтам, які приймають зменшені дози бупренофріну, може бути необхідно перейти на щоденний прийом препарату у зв’язку із зниженою дозою (тобто, менше 4 мг). Деяким пацієнтам може не підходити подвійна доза при переході на прийом бупренофріну рідше, ніж раз на день.

Деякі пацієнти можуть нормально переносити прийом бупренорфіну тричі на тиждень, що ще сильніше зменшує незручність і витрати на лікування. На такий графік можна перейти спробувати тоді, коли пацієнту вдається протягом двох тижнів поспіль приймати бупренорфін чотири рази на тиждень. Якщо добова доза бупренорфіну (доза, розрахована на 24 години) для конкретного пацієнта менша за 12 мг, триденна доза має бути втричі більша за неї. Якщо добова доза – 12 мг або більше, триденна доза має складати 32 мг.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка