Психічні та поведінкові розлади



Сторінка20/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   85

Загальна інформація


Інтервал QTc є показником, який відображає проміжок часу від початку деполяризації шлуночків до завершення реполяризації шлуночків. Затримка у реполяризації шлуночків (що визначається як продовжений QTc інтервал) може спричиняти порушення серцевого ритму, як-от фібриляцію шлуночків та двонаправлену веретеноподібну шлуночкову тахікардію, які можуть бути пов’язані із раптовою серцевою смертю.

Інтервал QTc може відрізнятися в залежності від пульсу, віку та статі пацієнта. При цьому нормальним показником інтервалу для чоловіків вважається 450 мс або менше, а для жінок – 470 мс або менше. Такі пацієнти мають невисокі ризики. Показник між 450 та 500 мс для чоловіків та між 470 і 500 мс для жінок вважається трохи збільшеним (межовим), а показник вище за 500 мс визнається значно подовженим. У пацієнтів з інтервалом QTc вище за 500 мс суттєво підвищується ризик тяжких порушень серцевого ритму.

Подовження інтервалу QTc потенційно є проблемою для пацієнтів, що приймають метадон [**]. Пацієнтів, які приймають бупренорфін, це стосується у меншій мірі.

Оцінка перед початком прийому метадону


Рутинна електрокардіографія (ЕКГ) має обмежену користь для пацієнтів, які хочуть почати прийом метадону, оскільки її проведення потенційно може відкладати початок терапії, пацієнти часто не дотримуються відповідних вимог, і вона вимагає додаткових витрат від пацієнтів та медичних установ.

Показаннями для призначення ЕКГ перед початком прийому метадону є:



  • наявність подовженого інтервалу QTc в анамнезі (з будь-якої причини);

  • клінічні прояви подовженого інтервалу QTc або порушень серцевого ритму (непритомність, серцебиття, запаморочення);

  • наявність інших важливих факторів ризику щодо подовження інтервалу QTc (необхідно звертати увагу на взаємодію лікарських засобів та на випадки раптової смерті невстановленої етіології у сімейному анамнезі).


ПОСИЛАННЯ

2.3.7 Подовження QTc інтервалу
Таких пацієнтів потрібно поінформувати про потенційні ризики подовження інтервалу QTc при прийомі метадону та про переваги проведення ЕКГ перед початком терапії метадоном.

Медичні працівники мають знайти засоби пом’якшення ризику відкладення початку терапії метадоном, якщо будуть мати місце значні затримки або інші перешкоди для проведення ЕКГ (наприклад, небажання пацієнта). Якщо своєчасно не почати терапію метадоном і пацієнт буде виключеним з процесу лікування, це може поставити його під вищий ризик розвитку серцевих захворювань або інших проблем зі здоров’ям, пов’язаних із непроведенням лікування залежності від опіоїдів.



При проведенні ЗПТ рутинна ЕКГ (для обстеження структурного захворювання серця) або генетичне тестування (для визначення вродженого синдрому подовженого інтервалу QTc) не призначається.

Дії при подовженні інтервалу QTc під час лікування


Якщо упацієнтів із граничними показником інтервалу QTc (до 500 мс) не спостерігається клінічних проявів (епізодів втрати свідомості, запаморочення, серцебиття або приступів), медичним працівникам варто:

  • обговорити з ними вплив подовженого інтервалу QTc на лікування із врахуванням відповідного індивідуального та сімейного анамнезу;

  • терапію метадоном можна продовжувати, але рекомендується більш часто проводити моніторинг та сприяти пом’якшенню інших факторів ризику (як-от вживанню інших наркотиків, про які відомо або є припущення, що вони пов’язані із подовженням інтервалу QTc);

  • якщо інтервал QTc залишається подовженим, слід розглянути варіанти направлення пацієнта до нарколога або кардіолога, спробувати зменшити дозу метадону або переведення пацієнта на бупренорфін.

Для пацієнтів, які мають значно подовжений інтервал QTc (тобто, більше 500 мс) або клінічні прояви подовженого інтервалу QTc, медичним працівникам рекомендується:

  • звернутися за порадою до нарколога та кардіолога (у таких випадках може виникнути потреба у проведенні більш інтенсивного обстеження);

  • звернути особливу увагу на стратегію мінімізації ризиків, у тому числі на усунення або пом’якшення інших факторів впливу, зменшення дози метадону, переведення пацієнта на альтернативну опіоїдну терапію (наприклад, на бупренорфін або – для пацієнтів стаціонару – морфій) або припинення терапії метадоном;

  • у плані лікування необхідно врахувати питання ефективності терапії метадоном для пацієнта та вірогідний вплив будь-яких важливих змін схеми лікування на вживання пацієнтом різноманітних наркотичних речовин та загальний стан його здоров’я і самопочуття. Для забезпечення того, що пацієнт дотримується запропонованого плану лікування, важливо отримати від нього інформовану згоду на цей план.

А.4.4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами



ПОСИЛАННЯ

А4.4.1 Передозування

А2.1.1 Одночасне вживання декількох ПАР

Взаємодія з іншими лікарськими засобами (див. 2.3.7)
На ефективність та безпеку терапії метадоном та бупренорфіном впливає низка варіантів взаємодії між різними лікарськими засобами. Найбільш важливими є ті варіанти взаємодії, які підвищують ризик передозування: або у зв’язку з адитивною дією на пригнічення дихання (як відбувається у випадку вживання алкоголю, інших опіоїдів, бензодіазепінів, трициклічних антидепресантів, седативних нейролептиків та антигістамінних препаратів, або шляхом уповільнення метаболізму, яке призводить до підвищення рівня метадону або бупренорфіну в плазмі крові.

Водночас, взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка призводить до зниження рівня препарату у плазмі крові та спричиняє симптоми СВО, також має велике значення та знижує ефективність лікування.

Якщо пацієнтам, які отримують метадон, планується призначити препарати, які впливають на метаболізм метадону (печінкові ферменти CYP450), необхідно звернутися за порадою до профільного фахівця та діяти обережно.Потрібно також проводити пильний моніторинг ефектів після прийому пацієнтами дози та обережно здійснювати титрування дози метадону (збільшуючи її максимум на 40% в окремих випадках). Бупренорфін також метаболізується ферментами CYP450, але, як було з’ясовано, бупренорфін має менше клінічно значимих варіантів взаємодії з іншими лікарськими препаратами, ніж метадон.

Більш докладна інформація про характер, біологічну основу та докази клінічної значимості взаємодії між метадоном, бупренорфіном та іншими лікарськими засобами, що призначаються за рецептом, наводиться за посиланням: www.opioiddruginteractions.com/.

Прийом метадону може бути пов’язаний із подовженням інтервалу QTc. Крім того, метадон може вступати у взаємодію з іншими речовинами (рецептурними препаратами, алкоголем та забороненими наркотиками, як-от амфетамінами та кокаїном), що також призводить до подовження інтервалу QTc. Перелік речовин, які, як відомо, спричиняють подовження інтервалу QTc, можна подивитися за посиланням: www.azert.org/. Подовження інтервалу QTc у пацієнтів, які приймають метадон, також може бути викликане препаратами, які підвищують рівень метадону в плазмі крові (інгібітори ферментів CYP450 ферменту).


ПОСИЛАННЯ

Додаток 3: Клінічно значима взаємодія між метадоном, бупренорфіном та іншими медичними препаратами
Препарати, про які відомо, що вони провокують або можуть провокувати клінічно значиму взаємодію, якщо пацієнти приймають їх з метадоном чи бупренорфіном, перераховані у Додатку 3. За можливості такої взаємодії потрібно уникати, або ж слід проводити моніторинг пацієнтів та відповідним чином корегувати схеми медикаментозного лікування. Якщо у лікарів є питання щодо безпеки або ефективності лікування, слід проводити консультації з наркологами.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка