Психічні та поведінкові розлади



Сторінка24/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   85

А6 Психосоціальна підтримка



ПОСИЛАННЯ

2.5 Допоміжна терапія

Психосоціальна підтримка – це невід’ємна складова медикаментозного лікування. Люди із залежністю від опіоїдів часто страждають ще й від інших проблем – соціальних, правових, проблем із житлом, зайнятістю, психічним здоров’ям тощо. Перше завдання лікування – досягти стабілізації. Тому краще відкласти інтервенції, спрямовані на запобігання рецидивам, та структурну поведінкову терапію до того моменту, коли будуть задоволені невідкладні потреби пацієнта.

Індивідуальні та групові психосоціальні інтервенції, у тому числі когнітивна та поведінкова терапія і заходи, спрямовані на запобігання зривам, можуть підвищити ефективність медикаментозної терапії. Психосоціальна допомога має бути доступною для всіх пацієнтів, але тим, хто не користується цією допомогою, не можна відмовляти в ефективному медикаментозному лікуванні.

Психосоціальна підтримка має враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта та має включати в себе такі питання, як допомога у фінансових справах | К |. Психосоціальна підтримка також має охоплювати заходи із сприяння дотриманню пацієнтом курсу лікування.




ПОСИЛАННЯ

2.5.4 Психосоціальна підтримка
Усім пацієнтам потрібно радити брати участь у групах взаємодопомоги (наприклад, програма «Анонімні наркомани», реабілітаційна програма «SMART Recovery» тощо). Але відвідування цих груп не має бути обов’язковим | К |. Ефективність груп взаємодопомоги залежить не просто від відвідування, а від залучення в їх роботу. Відтак, встановлення обов’язку щодо відвідування таких груп може бути контрпродуктивним.

А7 Питання, які можуть вплинути на лікування


Люди із залежністю від опіоїдів часто мають низку інших проблем зі здоров’ям (у тому числі зі здоров’ям ротової порожнини, контрацепцією та сексуальним здоров’ям). Інтегрований та скоординований підхід до лікування може забезпечити комплексну допомогу та розв’язання проблем пацієнта на індивідуальній основі | С |.

При лікуванні пацієнтів важливо бути обізнаним та брати до увагу питання культурної та мовної різноманітності.



Коментар робочої групи: Для України це питання є актуальним, якщо йдеться про представників окремих етнічних та релігійних груп, лікування яких має проводитися з огляду на особливі поведінкові традиції, мовні та культуральні відмінності.

Жінки є більш вразливими до ризиків домашнього та сексуального насильства. Крім того, вони з більшою вірогідністю можуть працювати у сфері комерційного сексу. Вони можуть потребувати консультацій щодо підтримання сексуального здоров’я, контрацепції та батьківських навичок. Загалом, вони більш вразливі, ніж чоловіки. Мотивуючим фактором для них може бути страх позбавлення батьківських прав, але цей ж фактор може і утримувати жінок від того, щоб звертатися за медичною допомогою. Корисним може бути налагодження зв’язку із службами захисту прав дітей.



А7.1 Вагітність і годування груддю



ПОСИЛАННЯ

Зменшення дози та детоксикація під час вагітності (див. 2.6.2)

Національні клінічні настанови щодо лікування наркоманії під час вагітності, пологів та перших років життя новонародженого, див. http://www0.health.nsw.gov.au/pubs/2006/ncg_druguse.html

2.6.2 Вагітність і годування груддю
Найбільш оптимальним підходом до лікування залежності від опіоїдів у вагітних жінок є початок або продовження ЗПТ. Підтримувальна терапія агоністами опіоїдів– метадоном або бупренорфіном – пов’язана з поліпшенням материнських і неонатальних наслідків та є основним методом забезпечення, що вагітні жінки з залежністю від опіоїдів звертаються за дородовою медичною допомогою та отримують її. І бупренорфін, і метадон включені до препаратів категорії С4, і ЗПТ є оптимальним варіантом лікування для вагітних жінок. Відповідно до наявних даних, ні метадон, ні бупренорфін не пов’язані із тератогенністю або вадами розвитку.

Протягом першого триместру детоксикація підвищує ризик викидня, а протягом третього – ризик дистресу плоду і передчасних пологів. При визначенні потенційної користі від детоксикації або зниження дози метадону необхідно проаналізувати, наскільки співставним є ризик рецидиву – повернення до неконтрольованого вживання наркотиків | К |.

Метадон є безпечним та ефективним для досягнення послідовних і кращих акушерських та перинатальних наслідків у вагітних жінок із залежністю від опіоїдів (у порівнянні із відсутністю ЗПТ для таких жінок) [****]. Загалом, для вагітних пацієнток ефективними є і метадон, і бупренорфін [***]; вибирати препарат потрібно у консультаціях з конкретними пацієнтками. Якщо під час вагітності пацієнтка приймає бупренорфін, перевагу слід віддавати монопрепарату Subutex® (торгова назва).Хоча під час прийому комбінованого препарату Suboxone® (бупренорфін + налоксон) під язик всмоктування налоксону є мінімальним, довгостроковий ефект прийому налоксону у малих дозах на плід ще не з’ясований. Рекомендується утриматися від проб переводити вагітних пацієнток з метадону на бупренорфін через ризик викликаного СВО| К |.

Якщо вагітній пацієнтці потрібно призначити детоксикацію або зменшити їй дозу, це варто робити протягом другого триместру.



  • Зменшувати дозу можна лише тоді, коли вагітність протікає нормально; рекомендується налагодити партнерство з акушерським персоналом, який веде пацієнту.

  • Обсяг та темп зменшення дози має бути гнучким та відповідати симптомам, які проявляються у пацієнтки.

  • За можливості симптомів СВО потрібно уникати, оскільки вони загрожують значним дистресом плоду.

  • Під час скорочення дози необхідно здійснювати пильний моніторинг за перебігом вагітності та станом плоду.

  • У більшості випадків безпечним вважається зниження дози метадону на 2,5-5 мг кожного тижня, а бупренорфіну – на 2мг.

  • Після припинення прийому метадону чи бупренорфіну моніторинг потрібно продовжувати. Якщо трапляється рецидив, потрібно швидко призначати повторну індукцію метадону чи бупренорфіну.


ПОСИЛАННЯ

Вагітність і підтримувальна терапія агоністами опіоїдів (див. 2.6.2)

Неонатальний моніторинг (див. 2.6.2)

Національні клінічні настанови щодо лікування наркоманії під час вагітності, пологів та перших років життя новонародженого, див. http://www0.health.nsw.gov.au/pubs/2006/ncg_druguse.html
Одночасне вживання декількох ПАР, особливо вживання тютюну, алкоголю та бензодіазепінів ускладнює наслідки для матері та новонародженого. Підтримувальна терапія агоністами опіоїдів пов’язана із неонатальним СВО, але цей синдром можна подолати за допомогою стандартної схеми лікування, ретельної підтримки та догляду. За необхідності для подолання неонатального СВО без довгострокових наслідків можна використовувати такі препарати, як морфін для перорального прийому.

Коментар РГ. Лікування новонароджених із неонатальним СВО викладено в Адаптованій клінічній настанові профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини http://www.dec.gov.ua/mtd/_Prof_VIL.html

Підтвердженої інформації про безпечність та ефективність прийому налктрексону під час вагітності немає. Якщо пацієнтка планує вагітність, прийом налтрексону потрібно припинити заздалегідь. Для жінок, які вагітніють під час прийому налтрексону, необхідно порівняти ризики переривання прийому та ризики продовження його прийому. Рекомендується звернутися за порадою до профільного фахівця.

За можливості, допологова допомога має надаватися у співпраці з акушерським персоналом, який спеціалізується на веденні пацієнток, що вживають наркотики. Деякі жінки спочатку можуть не бажати повідомляти іншим медичним працівникам, що вони проходять опіоїдну програму фармакотерапії. Лікування залежності від опіоїдів під час вагітності найкраще за все проводити у партнерстві між акушерським персоналом та працівниками програми фармакотерапії.

Якщо пацієнтка є вагітною, це робить ще більш важливим проведення оцінки низки інших факторів ризику, у тому числі проблем із психічним здоров’ям, харчуванням, насильства з боку партнера, проблем із житлом та якості батьківських навичок.
Рекомендації з джерела - Руководство по фармакологическому лечению опиоидной зависимости с психосоциальным сопровождением, ВОЗ, 2010.

При можливості для вагітних перевагу слід віддавати метадону.

У другому та третьому триместі може виникнути потреба у підвищенні доз метадону через прискорений метаболізм. Розділення однієї дози на дві з інтервалом 12 годин в цей період може забезпечити більш адекватне заміщення опіоїдів Після пологів дозу препарату здебільшого знов необхідно корегувати.

При зверненні активного споживача опіоїдів за лікуванням – першочергово призначити ЗПТ, потім АРТ.


Рекомендації щодо лікування залежності у вагітних жінок та жінок, що годують груддю - Guidelines for identification and management of substance use and substance use disorders in pregnancy, WHO, 2014

Рекомендації:






Рекомендації

Сила рекомендацій

Якість даних

Скринінг та короткі втручання для небезпечного вживання наркотичних речовин під час вагітності

1.

Необхідно запитувати всіх вагітних щодо вживання ними алкоголю чи наркотиків (зараз або в минулому) настільки рано наскільки це можливо та під час кожного візиту до лікаря

Сильна

Низька

2.

Необхідно пропонувати короткі втручання для всіх вагітних жінок, які вживають алкоголь чи наркотики

Сильна

Низька

Детоксикація та програми спрямовані на відмову від вживання для залежних від ПАР під час вагітності

5.

Вагітні жінки залежні від опіоїдів повинні заохочуватись до замісної підтримувальної терапії де це можливо замість спроб проведення детоксикації

Сильна

Дуже низька

Фармакологічне лікування (підтримуюче та профілактика зривів) залежності від ПАР під час вагітності

11.

Вагітним жінкам із опіоїдною залежністю необхідно радити продовжувати або розпочинати замісну підтримувальну терапію із використанням метадону або бупренорфіну

Сильна

Дуже низька

Годування груддю для жінок із залежністю від ПАР

12.

Матері з залежністю повинні заохочуватись до годування груддю якщо ризики є значно нижчими ніж потенційна користь

Умовна

Низька

13.

Контакт шкіра до шкіри між матір’ю та дитиною є важливим незалежно від вибору методу харчування дитини (грудне вигодовування чи суміші) та потребує активного заохочення серед жінок із залежністю від психоактивних речовин

Сильна

Низька

14.

Матері, які стабільні на замісній підтримувальній терапії (на метадоні чи бупренорфіні) повинні заохочуватись до грудного вигодовування якщо ризик є значно нижчим за потенційні переваги

Сильна

Низька

Рекомендація 1

Необхідно запитувати всіх вагітних щодо вживання ними алкоголю чи наркотиків (зараз або в минулому) настільки рано наскільки це можливо та під час кожного візиту до лікаря

Сила рекомендацій: Сильна

Якість доказів: Низька

Зауваження/примітки

  • Запитання під час кожного візиту є необхідним оскільки деякі жінки більш ймовірно відповідатимуть на сенситивні питання лише після встановлення довірливих стосунків.

  • Вагітні жінки мають бути проінформовані щодо потенційної шкоди вживання алкоголю та наркотиків для себе та їхньої дитини.

  • Існують валідні інструменти для виявлення проблем із залежністю від алкоголю та наркотиків.

  • Надавачі медичної допомоги повинні бути готові здійснити втручання або перенаправити для отримання послуг жінок, які ідентифіковані як такі, що вживають алкоголь і наркотики (в минулому та на сьогоднішній день).

  • Незважаючи на низьку якість доказів ефективності, переваги – такі як потенційне скорочення вживання алкоголю та наркотиків – перевищує потенційну шкоду від коротких психосоціальних втручань (інтервенцій), що є мінімальною. Таким чином баланс потенційних переваг порівняно з шкодою є очевидним незважаючи на невизначеність та відсутність доказів щодо рівня переваг. До того ж, тягар пов'язаний із впровадженням послуги є мінімальним.

Рекомендація 2

Необхідно пропонувати короткі втручання для всіх вагітних жінок, які вживають алкоголь чи наркотики

Сила рекомендацій: Сильна

Якість доказів: Низька

Зауваження/примітки:

  • Короткі втручання (інтервенції) це структурована терапія короткої тривалості (зазвичай 5-30 хвилин), що пропонується з метою допомоги особі скоротити або зупинити вживання психоактивних речовин. Такі втручання розраховані для використання лікарями загальної практики та лікарями, що надають первинну медичну допомогу.

  • Надавачі послуг мають пройти відповідне навчання та отримати матеріали.

  • Короткі втручання (інтервенції) мають враховувати індивідуальні потреби, включати зворотній зв'язок та поради щодо зупинки або скорочення вживання психоактивних речовин під час вагітності. Повинен бути налагоджений зв'язок з пацієнткою з можливістю переадресації для отримання лікування для тих пацієнток, які не можуть скоротити або зупинити вживання ПАР.

  • Ставлення спеціаліста, який здійснює короткочасні втручання є важливим чинником їх ефективності.

  • Як і рекомендація 1, незважаючи на низьку якість доказів ефективності, зазначені втручання мають сильну рекомендацію через їх потенційні переваги у вигляді зупинки та скорочення вживання алкоголю та інших ПАР та мінімальний ризик щодо шкоди. Таким чином, баланс потенційних переваг порівняно з шкодою є очевидним незважаючи на невизначеність та відсутність доказів щодо сили переваг. До того ж, тягар пов'язаний із впровадженням є мінімальним.

Рекомендація 5

Вагітні жінки залежні від опіоїдів повинні заохочуватись до замісної підтримувальної терапії де це можливо замість спроб проведення детоксикації

Сила рекомендацій: Сильна

Якість доказів: Дуже Низька

Зауваження/примітки:

  • Замісна підтримувальна терапія в зазначеному контексті розуміється як підтримувальне лікування із використанням метадону або бупренорфіну.

  • Вагітні жінки з опіоїдною залежністю, які бажають пройти детоксикацію повинні бути проінформовані, що повернення до вживання ПАР більш ймовірно після медикаментозної детоксикації ніж замісного підтримувального лікування.

  • Детоксикація має проводитись лише в умовах, в яких забезпечується належний нагляд за пацієнткою із використанням схеми поступового зниження дози препаратів метадону або бупренорфіну.

  • Психосоціальне лікування повинно бути компонентом такого лікування.

  • Вагітним жінкам, які не змогли успішно завершити детоксикацію, необхідно запропонувати лікування в програмах замісної підтримувальної терапії.

  • Зазначені рекомендації є сильними незважаючи на низькі докази даних, через високу частоту повернення до вживання опіоїдів після проведення детоксикації та враховуючи, що ризики для матері та плоду у результаті невдалої детоксикації є катастрофічними порівняно з дуже низьким ризиком негативних наслідків від замісної підтримувальної терапії.

Рекомендація 11

Вагітним жінкам із опіоїдною залежністю необхідно радити продовжувати або розпочинати замісну підтримувальну терапію із використанням метадону або бупренорфіну

Сила рекомендацій: Сильна

Якість доказів: Дуже Низька

Зауваження/примітки:

  • Вагітні жінки із опіоїдною залежністю повинні заохочуватись до початку замісної підтримувальної терапії, яка повинна поєднуватись із психосоціальним супроводом.

  • Вагітних жінок із опріоїдною залежністю, які вже отримують замісне підтримувальне лікування із використанням метадону, не рекомендовано переводити на бупренорфін через ризик виникнення синдрому відміни. Вагітних жінок із опіоїдною залежністю, які отримують замісне підтримувальне лікування із використанням бупренорфіну не рекомендується переводити на метадон за виключенням випадків коли вони погано відповідають на призначене лікування.

  • Рекомендовано використання моно препарату – бупренорфіну порівняно з препаратом, що включає бупренорфіну та налоксон одночасно.

  • Незалежно від препарату, яким проводиться лікування, психосоціальні інтервенції мають бути складовими лікування.

  • Не рекомендовано використання антагоністів опіоїдів для вагітних жінок із опіоїдною залежністю.

  • Зазначені рекомендації є сильними незважаючи на низькі докази даних, через високу частоту повернення до вживання опіоїдів після проведення детоксикації та враховуючи, що ризики для матері та плоду у результаті невдалої детоксикації є катастрофічними порівняно з дуже низьким ризиком негативних наслідків від замісної підтримувальної терапії.

Рекомендація 12

Матері з залежністю повинні заохочуватись до годування груддю якщо ризики є значно нижчими ніж потенційна користь

Жінки, які годують груддю та вживають алкоголь чи наркотики повинні заохочуватись та отримувати пораду щодо зупинки вживання, однак, вживання ПАР не є обов’язковим протипоказанням до грудного вигодовування

Сила рекомендацій: Умовна

Якість доказів: Низька

Зауваження/примітки:



  • Під час оцінки ризиків має прийматись до уваги ризик проникнення алкоголю та наркотиків в грудне молоко, ВІЛ позитивний статус жінки, особливості вживання наркотиків в кожному окремому випадку, доступ до безпечних та підходящих дитині молочних сумішей, доступ до чистої води, стерилізації, вік дитини. Щоденне вживання великої кількості алкоголю та алкогольна залежність, створює серйозні ризики для дитини, тому при наявності можливості організувати безпечне годування дитини штучними сумішами, годування груддю не є рекомендованим.

  • Рекомендація для годуючих груддю жінок, які вживають алкоголь та наркотики, зупинити вживання під час годування груддю, повинні даватись в такій формі, що не знецінює потенційні переваги від грудного вигодовування.

  • Можливо знизити ризики при годуванні груддю та одночасному вживанні ПАР шляхом зміни часу годування, використанні тимчасових альтернатив, таких як заморожене молоко або замінники молока за умови, що вони зберігаються в безпечних умовах та безпечним способом. Після прийому 10 грам чистого алкоголю жінки мають заохочуватись не годувати груддю протягом 2 годин, та 4-8 годин після прийому більшої кількості алкоголю. Необхідно приймати до уваги також ризик передачі ВІЛ при грудному годуванню для ВІЛ позитивних жінок.

  • Матері дітей з неонатальним синдромом відміни повинні отримати інформацію щодо грудного вигодовування та підтримки.

Рекомендація 13

Контакт шкіра до шкіри між матір’ю та дитиною є важливим незалежно від вибору методу харчування дитини (грудне вигодовування чи суміші) та потребує активного заохочення серед жінок із залежністю від психоактивних речовин

Сила рекомендацій: Сильна

Якість доказів: Низька

Зауваження/примітки:



  • Рекомендація є сильною незважаючи на низьку якість даних, оскільки ризик шкоди є мінімальним, виконання рекомендації не пов’язано із залученням додаткових ресурсів, цінності і переваги є основою рекомендації.


Скринінгові інструменти для діагностики залежності у вагітних жінок

(взято лише ті, які рекомендовані для діагностики залежності від психоактивних речовин)




Інструмент

Скорочена назва

Речовини на які проводиться скринінг

Кількість питань

Метод проведення

Потреба у проведенні тренінгу

Чутливість

Специфічність

Алкоголь, тютюн та психоактивні речовини – скринінговий тест (версія 3.0)

ASSIST

Тютюн, алкоголь, психоактивні речовини

8

Інтерв’ю


так

алкоголь – 67%, канабіс – 100%

алкоголь – 36%, канабіс – 20%

4Ps Plus

4Ps Plus

Алкоголь та психоактивні речовини

4

Заповнення анкети

ні

87%

76%

Госпітальний скринінговий опитувальник

HSQ

Тютюн, алкоголь, психоактивні речовини

18-40

Заповнення анкети

ні







Pregnancy Information Program

PIP

Тютюн, алкоголь, психоактивні речовини

близько 200

Комп’ютер

ні







Substance Use Risk Profile – Pregnancy

SURP-P

Алкоголь, психоактивні речовини

3

Заповнення анкети

ні

низький ризик – 80-100%, високий ризик – 48-100%

низький ризик – 61-64%, високий ризик – 84-86%




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка