Психічні та поведінкові розлади



Сторінка42/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   85

2.2.13 Мета детоксикації


Багато споживачів наркотиків, їхніх батьків, а також широка громадськість переконані, що для подолання залежності від наркотичних речовин достатньо просто припинити їх вживання та провести детоксикацію організму. Відтак, вони вважають детоксикацію повноцінним лікуванням. Водночас, досвід багатьох країн свідчить, що незалежно від виду наркотиків у дуже багатьох пацієнтів після детоксикації виникають рецидиви, якщо тільки вони не проходять лікування, завданням якого є досягнення абстиненції (утримання від вживання наркотиків). Крім того, багатьом споживачам із залежністю від наркотиків важко повністю пройти курс детоксикації.

Детоксикація - це терапевтичне втручання, яке спрямоване на подолання фізичних проявів залежності, але не має на меті впливати на соціально-психологічні аспекти. Сама по собі детоксикація є лише першим етапом лікування, але це важлива точка контакту між споживачами, які мають залежність від опіоїдів, та установами/службами, що проводять лікування. Вона є кроком у напрямку від залежності до лікування, орієнтованого на досягнення абстиненції.

Споживачі наркотиків починають проходити детоксикацію з різних причин і можуть перебувати на різних етапах змін. Вони можуть звертатися за детоксикацією для того, щоб на певний час припинити вживання наркотиків або зробити таке вживання контрольованим, при цьому не маючи серйозних намірів щодо здійснення довгострокових змін. Інші споживачі – особливо ті, які перед детоксикацією протягом певного періоду проходили ЗПТ або соціально-психологічні програми лікування, можуть досягти певного прогресу у змінах поведінки (L. Gowing, et al., 2001).

Зважаючи на таку варіативність причин для початку детоксикації та хронічні рецидиви, характерні для залежності від наркотиків, не дивно, що показник рецидивів після проходження детоксикації є таким високим. Водночас, детоксикація також створює обмежені можливості для проведення інтервенцій, які можуть заохочувати споживачів наркотиків переходити до наступного етапу змін та щонайменше надавати їм період перепочинку від ризиків, пов'язаних із регулярним вживанням наркотиків. Крім того, детоксикація спонукає споживачів наркотиків продовжувати лікування залежності.

Деякі люди вважають, що відчуття дискомфорту під час синдрому відміни допоможе споживачам наркотиків більше не повертатися до регулярного їх вживання. Але жодних свідчень, які б доводили вірність такого підходу, немає. Дійсно, багато хронічних споживачів наркотиків неодноразово відчувають прояви стану відміни, але це не відвертає їх від вживання наркотиків – знаючи, що вживання наступної дози пом'якшує симптоми цього синдрому, вони тільки посилюють свою практику постійного вживання наркотиків.

2.2.14. Лікарські засоби, що використовуються для припинення вживання опіоїдів


Існує чотири основних видів інтервенцій для припинення вживання опіоїдів:

  • різке припинення та пом’якшення симптомів за допомогою лікарських засобів, що не містять опіоїди (зазвичай це альфа-2-адренергічні агоністи, наприклад, клонідин);

  • пом’якшення симптомів за допомогою бупренорфіну;

  • зменшення дози метадону;

  • індукція припинення вживання опіоїдів за допомогою антагоністів опіоїдів (налтрексону або налоксону), також відома як синдром відміни, викликаний антагоністами опіоїдів, або швидка детоксикація (L. R. Gowing & Ali, 2006).

Підходи із застосуванням клонідину або зменшення доз метадону вже багато років визнаються як стандартні види детоксикації в різних країнах світу. Метод із застосуванням бупренорфіну став розвиватися в останні 10 років, оскільки доступність цього препарату зросла. Зважаючи на наявність підтверджень, що бупренорфін є ефективнішим за клонідин (L. Gowing, R. Ali, & J. White, 2009a), цей метод став одним зі способів припинення вживання опіоїдів в Австралії.

Коментар робочої групи: В Україні бупренорфін у вигляді 0,02% розчину для в/м ін’єкцій в дозах 0,6-1,2 мг/доб. використовується для детоксикації з кінця 90-х років. Досліджень щодо ефективності такого методу не проводилось. Існують тільки клінічні спостереження, що підтверджують обґрунтованість такого лікування.

У комбінації із цими основними препаратами для подолання симптомів, які відчуває пацієнт, часто застосовуються додаткові лікарські засоби, такі як бензодіазепіни (для подолання розладів сну і тривожності), протинудотні препарати, антидіарейні препарати, міорелаксанти і анальгетики, що не містять опіоїдів.


Адренергічні агоністи


Альфа-2-адренергічні агоністи, такі як клонідин, допомагають контролювати збудження та занепокоєння. Водночас, доза цього препарату, яку можна застосовувати, обмежена через можливі побічні ефекти. У більшості пацієнтів може знижуватися артеріальний тиск, і їх потрібно попереджати про цей ризик.

Якщо для припинення вживання опіоїдів використовується клонідин, показник такого припинення є таким самим або нижче, ніж коли для цього застосовується зменшення дози метадону протягом 21 дня або менше [***] (L. Gowing, et al., 2009a). Тяжкість синдрому відміни також є однаковою для обох цих інтервенцій, але перебіг синдрому є різним: при використанні клонідину симптоми з’являються раніше, а при прийомі метадону серйозні симптоми не проявляються до того, як доза препарату не знижується до 10 мг/день або менше (Cushman, 1974; Gossop, Griffiths, Bradley, & Strang, 1989). Випадків, коли пацієнт припиняє участь в інтервенції з припинення вживання опіоїдів з використанням клонідину, більше, оскільки у такій інтервенції раніше виявляються прояви синдрому відміни, одночасно з цим досягають піку побічні ефекти, і пацієнти віддають перевагу препаратам, що містять опіоїди (L. Gowing, et al., 2009a).

Як правило, для припинення вживання опіоїдів клонідин приймається перорально два-чотири рази на день. Загальна добова доза визначається відповідно до характеру симптомів та побічних ефектів (зокрема, артеріального тиску). Для перевірки гіпотензивного ефекту пацієнтам часто дається тестова доза у 0,15 мг. Якщо пацієнт має толерантність до неї, для продовження лікування йому дають добову дозу у розмірі 0,15 – 0,30 мг тричі на добу під контролем артеріального тиску та частоти пульсу. Максимальну дозу зазвичай потрібно приймати лише протягом декількох днів, коли симптоми синдрому відміни є найсерйознішими – як правило, протягом 2-4 днів після припинення вживання опіоїдів. Після цього доза має зменшуватися, а через 7-10 днів після припинення вживання опіоїдів лікування припиняється (L. Gowing, et al., 2009a).

Схему взято з Clinical Guidelines for Withdrawal Management and Treatment of Drug Dependence in Closed Settings - World Health Organization, 2009.

Алгоритм призначення клонідіну для СВО середнього чи сильного ступеня


Перевірити артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень (пульс)

прямая со стрелкой 27прямая со стрелкой 60



Артеріальний тиск < 90/50 мм.рт.ст. або

частота серцевих скорочень < 50 ударів на хвилину




Артеріальний тиск > 90/50 мм.рт.ст. або

частота серцевих скорочень > 50 ударів на хвилину




прямая со стрелкой 25прямая со стрелкой 26


Не призначати клонідін


Дати стартову дозу клонініду – 75 мікрограм

Через 30 хвилин виміряти кров’яний тиск




прямая со стрелкой 82прямая со стрелкой 83



Артеріальний тиск падає


Артеріальний тиск не падає; у пацієнта нема запаморочення

прямая со стрелкой 23прямая со стрелкой 84



Не призначати клонідін


Починати лікування з клонідіном


Дози клонідіну для СВО середнього чи сильного ступеня





Ранок

День

Вечір

День 1

150 мікрограм

150 мікрограм

150 мікрограм

День 2

150-300 мікрограм

150-300 мікрограм

150-300 мікрограм

День 3

150-300 мікрограм

150-300 мікрограм

150-300 мікрограм

День 4

75 мікрограм

75 мікрограм

75 мікрограм

День 5

75 мікрограм

0 мікрограм

75 мікрограм


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка