Психічні та поведінкові розлади



Сторінка47/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   85

2.3.3 Вибір між метадоном і бупренорфіном


Як свідчать дані, ефективними для лікування залежності від опіоїдів є і метадон, і бупренорфін (WHO. Guidelines for the psychosocially assisted pharmacological treatment of opioid dependence. Geneva, Switzerland: World Health Organization, Department of Mental Health and Substance Abuse. 2009). Метадон має більшу опіоїдну дію та пов’язаний із кращим дотриманням курсу лікування, але для багатьох пацієнтів хорошим варіантом є і бупренорфін, і вони можуть віддавати йому перевагу. При виборі препарату повинна враховуватися думка пацієнта, а також загальні очікування пацієнта від лікування та організаційні можливості програм терапії.


ПОСИЛАННЯ

2.3.2 Ефективність ЗПТ
Про те, як пацієнт буде реагувати на препарат, може свідчити попередній досвід проходження ним терапії. Спостерігаються суттєві індивідуальні відмінності щодо засвоєння, метаболізму та виведення препарату з організму. Відповідно, це впливає на відмінності у реагуванні на препарат та у побічних ефектах. Для пацієнтів, які відчувають серйозні побічні ефекти від одного препарату, корисним може бути альтернативний препарат.

Підтримуюча терапія метадоном може бути ефективнішою для підтримки пацієнта, який намагається припинити вживання опіоїдів. Крім того, за необхідності з бупренорфіну достатньо легко перейти на метадон, а перехід з бупренорфіну на налтрексон може бути легшим, ніж з метадону (Sigmon et al., 2012).




ПОСИЛАННЯ

2.3.7. Побічні ефекти

А4.4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Клінічно значима взаємодія між метадоном, бупренорфіном та іншими медичними препаратами
Деякі більш довгострокові побічні ефекти (наприклад, вплив на статеві гормони, апное уві сні, подовжений інтервал QTc) є більш характерними для пацієнтів, що приймають метадон. Взаємодія з іншими лікарськими засобами може бути більш клінічно доцільною для терапії метадоном – особливо якщо мова йде про пацієнтів, які приймають препарати для лікування туберкульозу або ВІЛ-інфекції.

Метадон має більш сильний седативний ефект, і деякі пацієнти говорять про те, що їхня свідомість є більш «ясною», а спосіб мислення – «ближче до реальності», коли вони приймають бупренорфін (у порівнянні з метадоном) (Fischer, et al., 1999). Відповідно до досліджень когнітивної поведінки, пацієнти, які приймають метадон або бупренорфін, демонструють гірші когнітивні можливості, ніж колишні споживачі наркотиків, які зараз вже їх не приймають, та ті, хто ніколи їх не приймав (контрольні групи) (Darke, McDonald, Kaye, & Torok, 2012). Але при цьому розлади когнітивної функції більш характерні для пацієнтів, які приймають метадон, на початку програми лікування (Rapeli et al., 2007; Rapeli, Fabritius, Kalska, & Alho, 2011). Знов-таки, значимість цих відмінностей залежить від кожного конкретного пацієнта.


2.3.4 Соціально-психологічна підтримка


Існують свідчення, що на результати лікування позитивно впливає не тільки правильно підібрана доза препарату, але й інші фактори. Зокрема, важливою також є якість терапевтичних відносин між провайдерами послуг та пацієнтом. Якщо до пацієнтів ставляться належним чином, поважають їхню гідність, самостійність та приватність, зростає вірогідність того, що результати лікування будуть кращими (Gjersing, Waal, Caplehorn, Gossop, & Clausen, 2010). Крім того, важливе значення також мають певні формальні процеси.

Люди, у яких є досвід вживання опіоїдів в анамнезі, можуть мати різноманітні соціальні проблеми (наприклад, фінансові, правові, житлові, проблеми із відсутністю роботи, проблеми з вихованням і утриманням своїх дітей тощо) та фізіологічні труднощі (у т.ч. депресію, тривожність та інші). Багато людей із залежністю від опіоїдів, особливо жінок, були жертвами фізичного, сексуального та емоційного насильства (Kreek, Borg, Ducat, & Ray, 2010; Mills, Lynskey, Teesson, Ross, & Darke, 2005). Подолання наслідків такого насильства є важливою складовою програми лікування та реабілітації. Стабілізація, яка досягається шляхом довготривалої ЗПТ, створює можливості для розв’язання цих проблем.

Для проведення ЗПТ як комплексної програми лікування й підтримки необхідні провайдери послуг, що мають потрібні медичні та консультативні навички. Цього можна досягти шляхом налагодження і підтримання співпраці з різними службами. Доступ та співпраця з медичними, психіатричними, соціальними установами та програмами зменшення шкоди є важливим фактором успішності терапії. Водночас, соціально-психологічні інтервенції, у т.ч. консультації, не обов’язково мають надаватися у місці проведення ЗПТ (WHO. Guidelines for the psychosocially assisted pharmacological treatment of opioid dependence. Geneva, Switzerland: World Health Organization, Department of Mental Health and Substance Abuse. 2009).

Результати досліджень програм ЗПТ (метадоном) свідчать, що консультації мають бути доступні для всіх пацієнтів, і пацієнтів необхідно активно заохочувати, щоб вони зверталися за такими консультаціями. Водночас, обов’язкове надання консультацій не пов’язане із кращими результатами лікування (навіть навпаки, показник дотримання пацієнтами курсу лікування знижується). Пацієнти сприймають участь в обов’язкових консультацій як необхідну умову для того, щоб продовжувати отримувати замісні препарати.

Проходження підтримуючої терапії метадоном (з консультуванням або без нього) сприяє змінам поведінки (Schwartz, et al., 2012; Yancovitz, et al., 1991). Але терапія лише метадоном пов’язана із меншим скороченням вживання опіоїдів (у порівнянні з тим, коли така терапія доповнюється соціально-психологічною підтримкою). Водночас, між цими варіантами немає особливої різниці у тому, що стосується дотримання пацієнтами курсу лікування (L. Amato, Minozzi, Davoli, & Vecchi, 2011b). Так само, надання більш інтенсивних консультацій для пацієнтів на підтримувальній терапії бупренорфіном не пов’язане із значним поліпшенням результатів лікування (Mitchell et al., 2013). За даними одного з нещодавніх досліджень, структурована підтримка, що надається телефоном, може підвищувати показник дотримання пацієнтами курсу лікування та, відповідно, результати такого лікування (Ruetsch, Tkacz, McPherson, & Cacciola, 2012).

Вірогідно, що не всім пацієнтам ЗПТ будуть корисні соціально-психологічні інтервенції, і що найбільше користі такі інтервенції можуть принести тим, кому потрібна психологічна підтримка, щоб впорядкувати своє життя. Це є ще одним аргументом на користь ідеї, що лікування кожного пацієнта має плануватися на індивідуальній основі (Bell, 1998). Водночас, консультаційні навички провайдерів послуг також мають значення, особливо коли йдеться не про цільове формальне консультування, а про щоденну підтримку й лікування пацієнтів, які проходять терапію метадоном.

Ці навички можуть бути корисними для запобігання і подолання криз. Споживачі наркотиків, які проходять терапію метадоном, часто приходять до медичних закладів або пунктів видачі препарату з проблемами, які не пов’язані з цією терапією. Провайдери мають володіти потрібними навичками, щоб допомагати пацієнтам впоратися із цими проблемами.

Як правило, джерелом таких проблем є суперечки щодо правил участі в програмі, поведінка пацієнтів та дотримання ними курсу лікування. Для їх розв’язання часто необхідно мати належні навички та стриманість. У всіх програмах терапії обов’язково потрібно забезпечити постійну взаємодію між клінічним персоналом і пацієнтами. Якість цієї взаємодії може стати одним з вирішальних факторів, які впливають на результати лікування.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка