Психічні та поведінкові розлади



Сторінка51/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   85

Передозування


Основним ризиком, пов’язаним з ЗПТ, є передозування, особливо якщо мова йде про метадон. Індукція при ЗПТ (метадоном) має більше ризиків, ніж у випадку бупренорфіну [**]. За результатами аналізу 42 676 пацієнтів, які починали опіоїдну фармакотерапію у Новому Південному Уельсі у період з 1985 до 2006 р., було виявлено лише одну смерть протягом індукції бупренорфіну. Це означає, що смертність у цьому випадку приблизно складає 2,5 на 1 000 людинороків. Для порівняння: протягом цього ж періоду смертність від метадону на етапі індукції становила 26,3 на 1000 людинороків (Degenhardt, Randall, et al., 2009).

Метадон



ПОСИЛАННЯ

2.3.5 Індукція ЗПТ
Ризик передозування метадоном є особливо високим протягом індукції підтримуючої терапії метадоном і тоді, коли пацієнт одночасно з метадоном вживає інші седативні препарати. Відносно повільний початок дії та тривалий період напіввиведення означають, що передозування метадоном може бути дуже неочевидним, і що токсичні ефекти можуть ставати загрозливими для життя через багато годин після прийому препарату. Оскільки протягом індукції рівень метадону у плазмі крові зростає поступово із прийомом кожної наступної дози, більшість смертей у цей період стаються на третій чи четвертий день лікування.


Ознаки та симптоми передозування метадоном

Звуження зіниць ока

Нудота

Запаморочення

Відчуття отруєння

Седація/дрімота

Нестійка хода, невиразна мова

Хропіння

Гіпотензія

Уповільнений пульс (брадикардія)

Поверхневе дихання (гіповентиляція)

Піна з рота (набряк легенів)

Кома

Примітка: Симптоми можуть тривати 24 години і довше. Смерть зазвичай наступає від пригнічення дихання.

Серед пацієнтів, які досягли стабілізації, смертність найчастіше пов’язана із вживанням інших наркотиків, зокрема, алкоголю, бензодіазепінів та антидепресантів. Пацієнтів необхідно попереджати про ризики, пов’язані із вживання інших наркотиків одночасно з метадоном.

Як правило, смертність на етапі індукції метадону стається вдома під час сну, через багато годин після пікової концентрації препарату в крові. Найчастіше передозування відбувається на третій або четвертий день індукції метадону.

Зважаючи на те, що багато смертей стаються під час сну, прийом метадону зранку дозволяє забезпечити, що пікова концентрація препарату в крові пацієнта наступає у час, коли пацієнт не спить, і інші люди можуть помітити ознаки передозування (якщо воно має місце).

Швидко вивести пацієнта з коми, викликаної опіоїдами, дозволяє налоксон. Водночас, одна доза налоксону припиняє діяти за годину, через що у пацієнта залишається ризик рецидиву коми, оскільки дія метадону є набагато тривалішою (Kreek, et al., 2010). Важливо проводити моніторинг за клінічним станом пацієнта. Для визначення потреби у більш тривалому прийомі налоксону може бути необхідно перевести пацієнта до лікарні.

За пацієнтами, щодо яких є підозра щодо передозування метадоном, необхідно спостерігати протягом довшого часу.

Членів сім'ї пацієнтів потрібно попереджати, що глибоке хропіння під час індукції лікування може бути ознакою небезпечного пригнічення дихання – якщо вони помічають таке хропіння, їм слід повідомляти про це медичного працівника, який призначив лікування. Важке хропіння протягом підтримуючої терапії може бути пов'язане з апное уві сні, про нього також потрібно повідомляти медичних працівників.

Бупренорфін


Ризик смертельного передозування бупренорфіном пацієнта з толерантністю до опіоїдів є набагато нижчим, ніж у інших опіоїдних препаратів, як-от метадону (Gaulier, Charvier, Monceaux, Marquet, & Lachatre, 2004; Walsh, et al., 1995). Це пов'язано з тим, що у реакції на бупренорфін є межа.

Хоча передозування бупренорфіном є відносно рідкісним явищем, ризик підвищується, якщо пацієнт одночасно з бупренорфіном вживає інші седативні препарати, як-от алкоголь, бензодіазепіни, барбітурати, трициклічні антидепресанти та сильні транквілізатори. У літературі повідомляється про смертність, пов’язану з одночасним вживання бупренорфіну та інших седативних речовин (Faroqui, et al., 1983; Forrest, 1983; Papworth, 1983; Sekar & Mimpriss, 1987).

Передозування від високої дози бупренорфіну може статися і з людьми, наївними щодо опіоїдів. Низька біодоступність бупренорфіну при пероральному прийомі (бупренорфін випускається у таблетках для сублінгвального розсмоктування) знижує ризик серйозних ефектів у випадках, коли цей препарат випадково приймають діти.

Бупренорфін добре зв’язується з мю-опіоїдними рецепторами і не дуже легко заміщується антагоністом опіоїдів налоксоном. Якщо пацієнт має передозування бупренорфіном, для часткового пом’якшення ефектів цього потрібна дуже велика доза налоксону. У літературі повідомляється про випадки, коли для цього потрібно було від 10 до 35 мг налоксону (Eissenberg et al., 1996; Gal, 1989; Knape, 1986; Quigley, Bredemeyer, & Seow, 1984; T. S. Rosen & Johnson, 1982; Thorn, Rawal, & Wennhager, 1988). В інших випадках (героїн, морфін) для подолання пригнічення дихання достатньо було 2 мг налоксону або навіть менше (Boyd, Randell, Luurila, & Kuisma, 2003).

Враховуючи, що реакцію на налоксон дуже важко передбачити, при передозуванні бупренорфіном пацієнт може потребувати тривалої дихальної підтримки апаратом штучної вентиляції легенів. У випадку пригнічення дихальної чи серцевої функції необхідно вжити таких дій:


  1. Відновити прохідність дихальних шляхів пацієнта;

  2. Надати пацієнту допомогу або забезпечити контроль за потраплянням кисню до легень пацієнта, вводити внутрішньовенні рідини, вазопресори, та вживати інших заходів підтримки, які можуть бути потрібними;

  3. Під час визначення способу лікування для подолання ефектів передозування брати до уваги, що тривалість дії бупренорфіну є великою (24 - 36 годин).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка