Психічні та поведінкові розлади



Сторінка52/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   85

Сексуальна дисфункція


За наявною інформацією, сексуальна дисфункція у чоловіків пов'язана із зниженням рівня сироваткового рівня тестостерону. У жінок сексуальна дисфункція в першу чергу пов'язана із втручанням у нормальний цикл секреції фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) – можливо, внаслідок підвищення секреції пролактину (R. T. Brown & Zueldorff, 2007; Kreek, et al., 2010). Клінічна значимість сексуальної дисфункції полягає у тому, що вона потенційно може призводити до погіршення прихильності та заважати досягати очікуваних переваг ЗПТ. У такому випадку може допомогти перехід на бупренорфін, оскільки в одному з досліджень встановлено, що прийом бупренорфіну менше впливає на рівень тестостерону в чоловіків та пов’язаний з меншою вірогідністю розвитку сексуальної дисфункції, ніж метадон (R. T. Brown & Zueldorff, 2007).

Якщо у пацієнта спостерігається зниження лібідо, крім гормональних аналіз також необхідно проаналізувати питання його психічного та емоційного стану. Також слід переглянути призначення інших препаратів, крім опіоїдів. Більш вірогідно, що еректильна дисфункція має органічну або ятрогенну етіологію. Іншими причинами можуть бути психічний та емоційний стан пацієнта, прийом інших препаратів та куріння (R. T. Brown & Zueldorff, 2007).

Приблизно 50% жінок під час проходження підтримуючої терапії метадоном можуть відчувати нерегулярність менструального циклу. За наявною інформацією, це ефект пов’язаний з розміром дози та з часом проходить (R. T. Brown & Zueldorff, 2007).

Терапевтичними варіантами при сексуальній дисфункції є підвищення аномально низького рівня тестостерону, переведення пацієнта на бупренорфін або зменшення дози метадону (але при цьому потрібно також брати до уваги ризик повернення до неконтрольованого вживання опіоїдів).


Подовження інтервалу QTс на ЕКГ


Як правило, інтервал QTс може відрізнятися в залежності від частоти серцевих скорочень, віку та статі пацієнта. На цей інтервал також можуть впливати такі фактори, як електролітний баланс, прийом медичних препаратів та ішемія. Є свідчення, що подовжений інтервал QTс пов’язаний з підвищеним ризиком супутніх серцево-судинних захворювань, у т.ч. раптової серцевої смерті, причому цей ризик зростає з віком (Moss, 2006; Straus et al., 2006). Також він може бути пов’язаний з різними іншими факторами ризику (Martin et al., 2011).

Коментар робочої групи. Раптова серцева смерть наступає внаслідок розвитку піруетної тахікардїї (torsadesdepointes). Загрозу становить підвищення інтервалу QT>450 мсек в чоловіків та >470 - в жінок. За умов збільшення інтервалу QT> 500 мсек ризик розвитку раптової смерті від гострої серцевої недостатності підвищується в 4 рази.
Подовження інтервалу QTc спостерігається у 10-15% пацієнтів програм підтримуючої терапії метадоном, але при прийомі бупренорфіну цього ефекту немає (Anchersen, Clausen, Gossop, Hansteen, & Waal, 2009; Roy et al., 2012; Stallvik et al., 2013). Хоча найбільше подовження інтервалу QTc було виявлено (Martell, Arnsten, Ray, & Gourevitch, 2003) у чоловіків, які отримували більші дози метадону (від 110 до 150 мг), немає чітких свідчень наявності зв’язку між величиною дози та інтервалом QTc.

Крім прийому метадону, на подовження інтервалу QTc серед людей, що мають залежність від опіоїдів, впливає також низка інших факторів, у т.ч.:



  • вроджений синдром подовженого інтервалу QTc (наявність цього синдрому у членів сім’ї, у т.ч. раптова смерть з незрозумілих причин в анамнезі членів сім’ї);


  • ПОСИЛАННЯ

    А.4.4.4 Рекомендовані дії при подовженні інтервалу QTc під час лікування
    порушення серцевої діяльності (інфекційний ендокардит, клапанні ураження, кардіоміопатія, ішемія);

  • прийом інших речовин, у т.ч. медичних препаратів (атипових нейролептиків, трициклічних антидепресантів, антиретровірусних препаратів, див. посилання на розділ про взаємодію з іншими лікарськими засобами та додаток 3), вживання речовин, які пацієнту були заборонені (алкоголю, кофеїну, амфетамінів, кокаїну та інших стимуляторів, тютюну);


  • ПОСИЛАННЯ

    А.4.4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    Передозування (див. 2.3.7)
    електролітні або метаболічні порушення (у т.ч. системні інфекції, гіпокаліємія, які можуть наступати у зв’язку з нудотою та діареєю, спричиненою синдромом відміни алкоголю або опіоїдів).


Взаємодія з іншими лікарськими засобами



ПОСИЛАННЯ

Подовження інтервалу QTc (див. вище)
Метадон та бупренорфін здійснюють додатковий седативний ефект, коли одночасно з ними пацієнт приймає інші седативні препарати., у т.ч. інші опіоїди, бензодіазепіни, алкоголь, трициклічні антидепресанти, антигістамінні препарати з седативною дією та сильні транквілізатори.


ПОСИЛАННЯ

Додаток 3: Клінічно значима взаємодія між метадоном, бупренорфіном та іншими медичними препаратами
Враховуючи, що метадон має сильніший ефект на пригнічення дихання, взаємодія між метадоном та седативними препаратами також є більш значною. В той же час, одночасне вживання бупренорфіну з бензодіазепінами, алкоголем або іншими седативними речовинами також може призводити до фатальних наслідків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами може бути викликана дією препаратів на ферменти печінки та призводити до пришвидшення або уповільнення метаболізму метадону чи бупренорфіну або іншого препарату, який пацієнт приймає у поєднанні з метадоном чи бупренорфіном.

Найбільш значима взаємодія досягається з препаратами, які пригнічують активність системи цитохрому (зокрема цитохрому p450-3A), що призводить до уповільнення метаболізму метадону або бупренорфіну та, відповідно, до підвищення рівня концентрації цього препарату в крові

(Eap, et al., 2002). Особливо слід звертати увагу на таку взаємодію при прийомі метадону, оскільки вона потенційно може призводити до передозування.

І навпаки, препарати, які прискорюють метаболізм метадону та бупренорфіну, можуть викликати зниження рівня його концентрації в крові та синдром відміни.

Препарати, які мають потенціал викликати подовження інтервалу QTc, можуть бути протипоказаними для призначення у поєднанні з метадоном або бупренорфіном.

Більш докладну інформацію про взаємодію рецептурних препаратів з метадоном чи бупренорфіном можна знайти за посиланням: www.opioiddruginteractions.com/. Перелік препаратів, про які відомо, що вони мають або можуть мати клінічну значиму взаємодію з метадоном та бупренорфіном, наводиться у Додатку 3.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка