Психічні та поведінкові розлади



Сторінка55/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   85

2.4.1 Ефективність лікування налтрексоном


В одному з Кокранівських систематичних оглядів не встановлено наявності великої різниці для дотримання курсу лікування або підтримання абстиненції між пацієнтами, що проходили лікування налтрексоном з допоміжними соціально-психологічними інтервенціями або без них та тими, хто отримував плацебо або тільки психосоціальну терапію (Minozzi et al., 2011) [**]. Водночас, результати огляду були обмеженими низьким показником дотримання пацієнтами курсу лікування в обраних дослідженнях та малою кількістю порівняльних досліджень. Як свідчить досвід Австралії, терапія налтрексоном є прийнятною для обмеженої кількості пацієнтів, а ситуації, коли пацієнти її припиняють, є відносно частими. Відповідно до дослідження, проведеного у Мельбурні (T. Tucker, Ritter, Maher, & Jackson, 2004), лише 30% учасників дослідження, направлених на цю терапію, насправді розпочали її, і лише 30% з них продовжували лікування протягом усіх 12 тижнів, поки тривало дослідження.

Згідно з наявними обмеженими даними, серед споживачів, які мають залежність від опіоїдів, припинили їх вживання та проходять терапію налтрексоном, вірогідність вживання героїну або участі у злочинній діяльності нижче, ніж серед тих споживачів, які не проходять такої терапії. Показник дотримання пацієнтами курсу терапії налтрексоном зазвичай є нижчим, ніж у підтримуючої терапії агоністами опіоїдів. Тим не менш, серед тих пацієнтів, які припинили вживання опіоїдів та мають мотивацію до підтримання абстиненції, інтервенції із профілактики рецидивів з використанням налтрексону мають більшу вірогідність бути успішними, ніж серед пацієнтів, які не отримують налтрексон (WHO. Guidelines for the psychosocially assisted pharmacological treatment of opioid dependence. Geneva, Switzerland: World Health Organization, Department of Mental Health and Substance Abuse. 2009).

Налтрексон може бути більш ефективним, коли члени сім’ї пацієнта залучені до лікування або безпосереднього спостереження за тим, як він приймає дози цього препарату. У різних країнах спостерігаються значні відмінності у клінічному досвіді використання налтрексону: у деяких країнах показник дотримання пацієнтами курсу терапії налтрексоном є таким само високим, як у терапії агоністами опіоїдів, у той час як в інших цей показник дуже низький. На відмінності у ефективності та прийнятності терапії налтрексоном можуть впливати такі фактори, як соціальна та культурна різниця. Як свідчить клінічний досвід, налтрексон може бути більш ефективним для пацієнтів, які мають сильні зовнішні фактори, що мотивують їх зберігати абстиненцію: наприклад, працівники, які ризикують втратити роботу (Merlo, Greene, & Pomm, 2011), або пацієнти, щодо яких ведеться судове провадження і які ризикують бути поміщеними під варту (WHO. Guidelines for the psychosocially assisted pharmacological treatment of opioid dependence. Geneva, Switzerland: World Health Organization, Department of Mental Health and Substance Abuse. 2009). Пацієнти, які зберегли сімейні зв’язки або які мають члена сім’ї чи іншу близьку людину, яка може здійснювати нагляд за тим, як вони приймають налтрексон, також мають більші шанси на успішне проходження підтримуючої терапії налтрексоном.

Коментар робочої групи: Більш ефективною виявляється пролонгована форма налтрексону в ін’єкціях - Extended-ReleaseNaltrexone. (Krupitsky E., Nunes E.V. et al. Injectable extended-release naltrexone for opioid dependence: a double-blind, placebo-controlled, multicentre randomised trial. The Lancet. Volume 377, No. 9776, p1506–1513.)

Початкові дослідження свідчать, що використання налтрексона-імпланта (у порівнянні зі звичайним подальшим доглядом після завершення стаціонарного лікування) пов’язане із суттєво меншою кількістю днів, в які пацієнт вживав опіоїди, протягом шести місяців після завершення лікування (Kunoe et al., 2009). Усього було проведено оцінку 667 осіб на предмет можливості їх включення до цього дослідження: 480 з них не відповідали критеріям для включення, а 131 відмовився брати участь у ньому. Тому дослідження засноване на спостереженні за 56 пацієнтами, які були розподілені на звичайний подальший догляд або використання налтрексону-імпланту у рандомізованому порядку. Його результати свідчать, що налтрексон-імплант може підходити лише для меншості споживачів, які мають залежність від опіоїдів. В іншому дослідженні було встановлено, що серед пацієнтів, які приймали налтрексон з уповільненим вивільненням ін’єкційно (у порівнянні з тими, хто приймав плацебо) показник дотримання курсу лікування вище, причому чим більшою є доза препарату, тим цей показник вище. Але у контексті підтримання абстиненції відмінності між цими двома групами пацієнтів не помічено (Comer et al., 2006). Водночас, в Австралії для терапевтичного використання не зареєстровано ні налтрексон-імплант, ні налтрексон у формі ін’єкцій.

Пацієнтам, які проходять підтримуючу терапію налтрексоном, необхідно надавати доступ до всього комплексу соціально-психологічних інтервенцій та підтримки. Як вважається, із збільшенням інтенсивності підтримуючої терапії та розробкою нових способів прийому налтрексону ефективність терапії налтрексоном може підвищуватися. Водночас, наявна на даний час інформація свідчить, що налтрексон має дуже обмежену ефективність для профілактики рецидивів у лікуванні залежності від опіоїдів (Adi et al., 2007; Minozzi, et al., 2011).

2.4.2 Початок терапії налтрексоном

Початок терапії налтрексоном після підтримуючої терапії бупренорфіном


З огляду на фармакологічні властивості бупренорфіну (Sigmon, et al., 2012), перехід з бупренорфіну на налтрексон проходить легше, ніж з повних агоністів опіоїдів (метадону, героїну або морфіну).


ПОСИЛАННЯ

А5.4 Рекомендовані дії при початку підтримуючої терапії налтрексоном
Коли пацієнту призначено терапію налтрексоном після завершення підтримуючої терапії бупренорфіном, слід почекати 5-7 днів після прийому останньої дози бупренорфіну, і починати давати налтрексон тільки після цього. Це допоможе знизити ризик появи симптомів СВО. Якщо пацієнт прийме налтрексон раніше, це може сприяти виникненню деяких симптомів СВО, характер та тяжкість яких будуть залежати від величини дози бупренорфіну, яку пацієнт приймав в останні тижні, та часу початку прийому налтрексону (Eissenberg, et al., 1996; Kosten, Morgan, & Kleber, 1991; M. Rosen & Kosten, 1995; Umbricht, et al., 1999).

Як правило, симптоми СВО, пов’язані з прийомом першої дози налтрексону, починаються протягом 90 хвилин – 4 годин після прийому цієї дози. Піковий ефект наступає за 3 8 годин після прийому. Дія препарату зазвичай припиняється за 12-24 години. Пацієнти в основному відчувають помірний синдром відміни, а під час пікового ефекту дії налтрексону ці відчуття можуть бути сильними. Прийом наступних доз налтрексону створює набагато менший дискомфорт для пацієнтів. Медичні працівники мають заздалегідь готувати пацієнтів до того, що відчуття синдрому відміни може бути сильним. Також їм потрібно пояснювати, як діє препарат та які ризики постають перед пацієнтами, якщо вони вживають героїн або інші опіоїди для подолання проявівСВО.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка