Психічні та поведінкові розлади



Сторінка6/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   85

А1.2.3 Проведення аналізів


Аналіз сечі на вміст наркотиків є одним з дієвих способів перевірки анамнезу захворювання та визначення, чи мало місце вживання пацієнтом опіоїдів та інших наркотичних речовин протягом останнього часу.

Коментар робочої групи: Для цього використовуються: імунохроматографічний аналіз, імуноферментний аналіз, газова хроматографія, мас-спектрофотометрія.


ПОСИЛАННЯ

Аналіз сечі на вміст наркотиків (див. А4.3.2)
Водночас, якщо результати аналізів надаються із затримкою, це не має бути причиною відтермінування початку лікування у ситуаціях, коли діагноз вже можна поставити | К |. Клінічні лікарі мають бути свідомими того, що якщо вони не чітко повідомляють пацієнту про мету аналізу сечі на вміст наркотиків, це може призвести до погіршення відносин із ним | К |.

За необхідності також потрібно провести інші аналізи: як ті, що стосуються чинного стану пацієнта, так і ті, що пов’язані із його досвідом вживання наркотиків (як-от на інфекції, що передаються через кров, захворювання печінки тощо). Водночас, часто краще відкладати їх на більш пізні строки, коли стан пацієнта буде стабілізовано.



А1.2.4 Діагностування розладів, викликаних вживанням наркотичних речовин


ПОСИЛАННЯ

Додаток 1: Визначення поняття «залежність від опіоїдів»
Вимогою для початку ЗПТ є постановка діагнозу залежності від опіоїдів | Н |. У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ) та Посібнику з діагностики та статистики психічних розладів (DSM) наводяться широко прийняті визначення поняття залежності.


ПОСИЛАННЯ

А2.1.4 Синдроми хронічного болю та залежності від фармацевтичних опіоїдів

2.6.9 Лікування больового синдрому
Залежність від фармацевтичних опіоїдів за умови наявності хронічного больового синдрому може ускладнити постановку діагнозу. Постійне використання великих доз опіоїдів, як-от морфію, оксикодону або кодеїну у більшості пацієнтів призводить до нейроадаптації (появи толерантності та СВО), але цього не завжди достатньо для діагностування залежності від опіоїдів. Необхідно також проаналізувати аспекти, пов’язані зі зниженням нагляду над вживанням опіоїдів (наприклад, значне перевищення дози, вживання речовин недозволеними способами, вживання речовин через інші причини, ніж біль, проблеми із зменшенням дози опіоїдів). Може бути необхідно звернутися за порадою або направити пацієнта до нарколога чи фахівця, що спеціалізується на лікуванні больового синдрому.

Коментар робочої групи: В Україні на цей час офіційний діагноз опіоїдної залежності має право встановити лише лікар-нарколог за умови проведення стаціонарного обстеження (Спільний наказ МОЗ, МВС, Генпрокуратури та Мінюсту від 10.10.97
№ 306/680/21/66/5)
. Тим не менш, інші розлади, такі як гостра інтоксикація опіоїдами, синдром відміни, можуть діагностувати і лікарі інших спеціальностей. Наприклад, лікарі екстренної медичної допомоги або сімейні лікарі у випадку передозувань, лікарі відділень інтенсиної терапії у випадку синдрому відміни.

А1.3 Обстеження на наявність інших проблем зі здоров’ям та соціальних проблем


На вибір методів лікування та загального (комплексного) плану лікування (у тому числі на рішення щодо необхідності звернення за порадою або направлення пацієнта до інших фахівців) зі значною вірогідністю може вплинути фізичний і психосоціальний стан та умови, які його оточують | С |.

Клінічний лікар має провести оцінку загального стану здоров’я та самопочуття пацієнта, причому під час цієї оцінки потрібно зважати на вживання пацієнтом наркотичних речовин. Вживання опіоїдів та інших наркотичних речовин часто супроводжується такими ознаками:



  • фізичні розлади (наприклад, хронічний біль та біль від незлоякісних патологій, розлади печінки, серцево-судинної системи, інфекції, викликані ін’єкціями, розлади ендокринної системи тощо);

  • психічні розлади (наприклад, тривожність, депресія, когнітивні розлади);

  • соціальні проблеми (наприклад, безробіття, відсутність житла, фінансові проблеми, проблеми у стосунках);

  • ризикована поведінка (наприклад, передозування, завдавання шкоди самому собі, порушення прав дітей, домашнє насильство).

Необхідно проводити оцінку таких станів та факторів ризику для кожного пацієнта. Така оцінка може потребувати багато часу та участі медичних і соціальних працівників різного профілю. Оскільки соціальні ситуації мають тенденцію змінюватися, протягом роботи з пацієнтом їх потрібно аналізувати регулярно.

Час проведення обстеження та аналізів, а також оцінки інших фізичних станів визначається у відповідності до ситуації кожного конкретного пацієнта. Наприклад, на початковому етапі обстеження рідко виникає потреба у проведенні скринінгу на інфекції, що передаються через кров (ВІЛ, ВГВ, ВГС). Може бути більш ефективно відкласти цей скринінг до періоду, коли стан пацієнта буде стабілізовано, і він буде краще готовий проходити консультування до та після скринінгу.



Коментар робочої групи: в усіх проаналізованих джерелах, відібраних для написання Настанови, робиться наголос на необхідності проведення оцінки комплексного стану пацієнта та впливу вживання ПАР на фізичний стан пацієнта, соціальне функціонування, психічний статус тощо. Зазначене оцінка є корисною та необхідною для формування лікувального плану пацієнта, що максимально враховує існуючі проблеми хворого. Водночас в джерелах не зазначено, за допомогою яких методик робити таку оцінку. Група експертів рекомендує з зазначеною метою використовувати відомі методики, що довели свою ефективність та рекомендовані для використання ВООЗ, а саме – Індекс тяжкості залежності та короткий опитувальник ВООЗ для оцінки якості життя (WHOQOL-BREF (Додаток 14). Рекомендовано щоб зазначені методики використовувались лікарями, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу перед початком лікування та регулярно (з періодичністю раз на рік, пів року) для відслідковування прогресу в лікуванні.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка