Психічні та поведінкові розлади



Сторінка60/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   85

2.5.3 Умови, в яких може проводитися консультування


Психологічні інтервенції можуть бути індивідуальними та груповими. Необхідно пропонувати пацієнтам низку різних терапевтичних послуг. Для деяких з них може бути більш пріоритетно брати участь у групових інтервенціях. Хоча такий варіант підходить не для всіх пацієнтів, для деяких він може бути корисним у контексті створення можливостей подолати ізоляцію. Важливим фактором, що визначає цінність групового консультування для пацієнтів, є можливість вибору.

Споживачі наркотиків, які розповідали про свій досвід лікування, зазвичай не пробували групову терапію. Хоча вони в принципі не проти такого варіанту, часто він не здавався їм привабливим (Holt, et al., 2007). Основною перешкодою до участі у груповій терапії пацієнти називали необхідність говорити про себе (та особливо про вживання заборонених наркотиків) перед іншими людьми. Водночас, деякі споживачі наркотиків повідомили, що участь у групових інтервенціях стала пом’якшила їх відчуття ізоляції та стала першим важливим кроком для подолання проблем, які спричинили залежність від наркотиків. Вона також повідомляли, що важливим фактором, який визначив цінність групового консультування, була можливість вибору. Ті пацієнти, яким змушували брати участь у груповій терапії (наприклад, за рішенням суду), зазвичай нижче оцінювали її важливість та ефективність.


2.5.4 Психосоціальна підтримка


Психосоціальна підтримка при лікуванні залежності від опіоїдів включає в себе низку способів, які можуть використовувати медичні працівники та інші члени суспільства для підтримки психологічного здоров’я та соціального середовища споживачів наркотиків, а також для сприяння у підвищенні якості та тривалості їхнього життя (WHO, 2009). Така допомога може бути як простою (наприклад, надання їжі та притулку) до більш комплексної (наприклад, проведення структурованої психотерапії).

Надання допомоги в цьому процесі є однією з найважливіших функцій клінічних працівників. Вони можуть діяти і як безпосередні провайдери послуг, і як спеціалісти з ведення пацієнтів, що направляють їх до профільних провайдерів для отримання послуг, які стосуються інших (немедичних аспектів) життя пацієнтів. Підтримка та направлення до провайдерів професійних, фінансових, житлових та сімейних послуг здійснює позитивний вплив на хід лікування.

Відповідно до досліджень, присвячених процесам самостійного лікування споживачів наркотиків, доступ до соціальних послуг у поєднанні із підтримкою та заохоченням з боку друзів, партнерів, дітей, батьків та інших важливих для пацієнтів осіб зазвичай допомагає їм стати на шлях подолання залежності (Groh, Jason, & Keys, 2008).

Групи взаємодопомоги


Найбільш відомими групами взаємодопомоги (за принципом «рівний рівному») є анонімні алкоголіки (АА) та анонімні наркомани (АН). Участь у них є безкоштовною та добровільною. Учасники збираються та разом працюють над подоланням спільної проблеми, самостійно керують роботою своїх груп та обмінюються досвідом (Groh, et al., 2008).

Такі групи, як АА та АН, засновані на концепції того, що залежність від алкоголю або наркотиків є захворюванням, яке можна лікувати, якщо дотримуватися відповідного режиму, але від якого неможливо вилікуватися. Основна ідея роботи АА та АН полягає в тому, що при проходженні 12 необхідних кроків люди, які мають залежність, відчувають особисте зростання та перебувають у процесі «одужання» – постійному процесі розвитку почуття та готовності до змін (Cook, 1988).

У літературі (Kaskutas, 2009) наводяться такі висновки на користь ефективності програми АА:


  • серед учасників програми показник підтримання тверезості приблизно удвічі вищий;

  • більш високий показник участі (відвідування зустрічей) пов’язаний із вищим показником підтримання тверезості;

  • така кореляція підтверджується у пацієнтів різної вибірки та через різний час після участі у програмах;

  • попередній досвід участі у програмі АА підвищує вірогідність підтримання тверезості у майбутньому;

  • протягом зустрічей і проходження кроків програми АА учасники чітко проявляють механізми дії, визначені теоріями зміни поведінки.

Серед пацієнтів, які почали участь у програмах АН та АА, переважна більшість (85% та 91% відповідно) припиняють участь у цих програмах на місяць або довше. Хоча дані свідчать, що багато пацієнтів після цього знову починають участь у цих програмах, загалом з часом показники відвідування зустрічей та залучення до програм знижуються (Krentzman et al., 2011). За даними досліджень, зосередження уваги на підтриманні духу та визнання залежності захворюванням не є основними причинами, чому пацієнти не відвідують зустрічі АН. Більш важливими факторами є ставлення до вживання наркотиків (Christo & Franey, 1995).

В одному з досліджень споживачів наркотиків, які відвідували програму АН у Лондоні, Велика Британія, було визначено, що через 6 місяців 46% пацієнтів підтримували тверезість, а 50% продовжували приходити на зустрічі. Серед тих, хто продовжував участь у програмі, середній показник участі складав 2,2 зустрічі на тиждень (Christo & Franey, 1995).

Факторами, що сприяють зміні поведінки, є такі аспекти програм АА та АН, як зосередження уваги на підтриманні духу, підвищення самоефективності, навички розв’язання проблем та соціальна підтримка (Groh, et al., 2008). Досвід участь у програмі 12 кроків створює відчуття солідарності, а воно є важливим для підтримання духу учасників програми (Galanter, 2006). У деяких лонгітюдних дослідженнях було визначено, що участь у програмі АА сприяє залученню соціальних ресурсів та поліпшенню стосунків з оточуючими, у т.ч. із друзями. Дослідження свідчать, що більш високий показник участі у програмах АА пов’язаний з позитивною та функціональною підтримкою, зокрема, вищою якістю стосунків з друзями та можливістю отримання більшої кількості ресурсів від друзів (Groh, et al., 2008).

Відповідно до результатів досліджень, і надання, і отримання допомоги в рамках програми АА може сприяти процесу лікування. Надання допомоги іншим учасникам може бути не менш корисним для підтримання тверезості, ніж отримання такої допомоги. Навчання тому, як надавати допомогу, може бути однією з основних переваг участі в програмі 12 кроків (Groh, et al., 2008). Але самого лише відвідування груп взаємодопомоги недостатньо – критично важливою є безпосередня участі у роботі цих груп (Weiss et al., 1996).




ПОСИЛАННЯ

Див. www.smartrecovery.org

Див. www.smartrecoveryaustralia.com.au
Зростає інтерес й до інших (альтернативних) підходів до надання взаємодопомоги, наприклад, до реабілітаційної програми «SMART Recovery» (Self-Management and Recovery Training). Це когнітивний підхід, який сприяє підтриманню тверезості, але не робить тверезість обов’язковою умовою. Цей підхід заснований на розвитку у пацієнтів необхідних навичок та наданні інструментів для підтримання лікування. Він є особливо корисним для учасників програм замісної терапії, для яких можуть бути ефективними програми взаємодопомоги та налагодження зв’язків з іншими пацієнтами, якщо вони не мають можливості брати участь у програмах АА чи АН через те, що не дотримуються тверезості.

Споживачі наркотиків, які розповідали про свій досвід лікування та які брали активну участь у проведенні програм допомоги за принципом «рівний рівному», вкрай позитивно оцінювали їх результати для пацієнтів, більш широкої спільноти та для самих себе. Особи рівного статусу, які працюють у програмах лікування або беруть в них участь на добровільних засадах, зазначали, наскільки цінно для них бути спроможними сприяти створенню інклюзивного та недискримінаційного середовища. Один з учасників наголосив, що надання допомоги за принципом «рівний рівному» саме по собі є видом лікування (Holt, et al., 2007).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка