Психічні та поведінкові розлади



Сторінка61/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   57   58   59   60   61   62   63   64   ...   85

Подальший догляд


Широко визнається, що найвищий ризик рецидивів спостерігається у період безпосередньо після завершення лікування, і відтак, у цей час важливо забезпечити належну підтримку для пацієнта. У деяких структурованих програмах терапії виділяється період менш інтенсивного лікування, що слідує за основною програмою терапії. Він називається подальшим доглядом. Мета цього періоду – забезпечення надання поточної підтримки пацієнту на рівні, потрібному для підтримання раніше досягнутих переваг та результатів лікування. З огляду на високу вірогідність рецидивів після припинення лікування, профілактика рецидивів є важливим компонентом подальшого догляду. Надання подальшого догляду створює можливість зміцнення результатів терапевтичних інтервенцій та зменшення кількості, тривалості та гостроти рецидивів (National Treatment Agency for Substance Misuse, 2006).

Програми подальшого догляду можуть передбачати проведення регулярних телефонних розмов та прийомів у лікаря за призначенням та без призначення. Крім того, пацієнтів можна заохочувати брати участь у групах взаємодопомоги та користуватися іншими загальними послугами з підтримки та консультаціями, які можуть бути їм потрібні. Очевидно, що корисним для пацієнтів програм лікування наркоманії є сприятливе середовище у сім’ї та громаді (UNODC, 2003).


2.6 Фактори, що можуть впливати на лікування


Окремі категорії пацієнтів можуть мати додаткові потреби. Крім того, додаткової підтримки можуть потребувати й пацієнти, що мають особливі обставини. Так, для таких категорій пацієнтів може бути характерний більш високий рівень розповсюдження наркоманії, ніж серед загальне населення. Це можуть бути пацієнти, вживання наркотичних речовин якими супроводжується іншими проблемами зі здоров’ям. Ці категорії пацієнтів можуть потребувати адаптації загальних наркологічних послуг, призначених для населення в цілому, щоб вони відповідали їхнім особливим культурним та іншим характеристикам. Для задоволення потреб таких категорій пацієнтів особливо важливими є зв’язки між наркологічними послугами (послугами з лікування залежності від алкоголю та наркотиків) й іншими медичними та соціальними послугами, які можуть надаватися державними і недержавними провайдерами. У деяких випадках такі зв’язки можуть передбачати надання консультацій або допомоги пацієнтам, допомога яким надається в рамках інших галузей охорони здоров’я (тобто, якщо пацієнти медичних закладів іншої спеціалізації також мають проблеми із вживанням алкоголю чи наркотиків). Крім того, такі зв’язки передбачають направлення пацієнтів наркологічних служб до установ, які можуть задовольнити їхні додаткові послуги.

Людям, які мають проблеми із вживанням алкоголю чи наркотиків, зазвичай потрібно розв’язати низку медичних та соціальних проблем для досягнення повної реабілітації. Як правило, такі медичні і соціальні проблеми є причиною проблемного вживання наркотиків, або ж вони можуть з’являтися в результаті вживання цих речовин.

Супутніми проблемами при залежності від наркотиків зазвичай є відсутність житла, розумова відсталість, набуті пошкодження головного мозку, проблеми з психічним та фізичним здоров’ям. Інші життєві фактори (у т.ч. медичні проблеми, як-от гепатит С, погані умови життя, низькі доходи та наявність боргів, наявність судимості, проблеми у сім’ї та проблеми у відносинах з друзями) формують комплекс проблем, які негативно впливають на спроможність починати лікування та дотримуватися його курсу (Holt, et al., 2007).

2.6.1 Жінки


Жінки є більш вразливими до побічних соціальних та медичних ефектів вживання наркотичних речовин та залежності від них. У тому, що стосується розладів, викликаних вживанням наркотичних речовин, у т.ч. залежності від алкоголю, опіоїдів та канабіоїдів, жінки швидше переходять від початку їх вживання до регулярного вживання, а від нього – до першого епізоду лікування. Крім того, коли вони починають лікування, тяжкість їх симптомів зазвичай є аналогічною із чоловіками, хоча вони у середньому вживають менше наркотиків та мають коротшу історію їх вживання. Незважаючи на це, на початку лікування жінки зазвичай відчувають більше медичних, психічних та побічних соціальних ефектів розладів, викликаних вживанням наркотиків, ніж чоловіки (Greenfield et al., 2007).

У порівнянні з чоловіками жінки, що зловживають алкоголем та іншими наркотиками, частіше мають досвід травм та насильства у дитинстві, насильства з боку своїх партнерів у підлітковому та дорослому віці, участі у злочинній діяльності. Їхні діти частіше є клієнтами служб підтримки дітей. Нарешті, такі жінки частіше є бездомними та фінансово залежними від інших осіб (Prendergast, Messina, Hall, & Warda, 2011).

Дослідження, проведені у США та Австралії, систематично підтверджують, що частка жінок, які проходять лікування залежності від алкоголю та наркотиків (серед загальної кількості наркологічних пацієнтів), є пропорційно меншою, ніж поширеність відповідних розладів серед жінок у складі загального населення. Перед жінками, які хочуть пройти лікування залежності, можуть поставати такі проблеми (Greenfield, et al., 2007):


  • питання, пов’язані з вагітністю та доглядом за дітьми, у т.ч. відсутність відповідних послуг, побоювання щодо позбавлення материнських прав та притягнення до відповідальності;

  • економічні перешкоди, пов’язані з нижчим рівнем освіти та більшою вірогідністю безробіття серед жінок;

  • більш висока поширеність супутніх психічних та психологічних розладів серед жінок, зокрема в контексті настрою, харчової поведінки, тривожності та посттравматичних стресових розладів, через які жінкам може бути важко отримати лікування залежності та цих розладів;

  • через досвід травм, у т.ч. сексуальних та фізичних нападів та насильства, певні підходи до лікування або змішані терапевтичні групи (в яких беруть участь і жінки, і чоловіки) можуть бути неприйнятними для жінок;

  • відсутність підтримки з боку сім’ї або партнера для початку лікування;

  • більша соціальна стигма та дискримінація.

Жінки й чоловіки можуть проходити лікування в одній установі, якщо при цьому враховані відповідні культурні та ґендерно-специфічні потреби обох груп.

Поширеною є позиція, що існує потреба у ґендерно-чутливих програмах (тобто, програмах, створених для забезпечення безпечного середовища для жінок, щоб вони могли вільно обговорювати свій досвід травм, насильства та залежності без страху осуду з боку оточуючих – програма, що реалізуються у спосіб, який сприяє психологічному розвитку та про-соціальній поведінці серед жінок) та ґендерно-специфічних програмах (тобто, програмах виключно для жінок, які не обов’язково можуть бути ґендерно-чутливими) лікування. Це пов’язано з тим, що потреби жінок та чоловіків щодо лікування можуть відрізнятися відповідно до більш широких ґендерних відмінностей у суспільстві, у т.ч. нижчого економічного статусу жінок та більшої відповідальності жінок за догляд і виховання дітей (Prendergast, et al., 2011).

Програми лікування, розроблені спеціально для жінок, зазвичай побудовані на більш підтримуючому та менш конфронтаційному підході до лікування. У деяких програмах тільки для жінок є заняття з підвищення самооцінки, впевненості у собі, побудови здорових стосунків (на противагу невпорядкованим), протидії фізичному/сексуальному насильству, подолання травматичного досвіду, розвитку батьківських навичок, а також питань, пов’язаних із статевою поведінкою та охороною здоров’я. Програми тільки для жінок також частіше містять компоненти з надання допомоги з житлом, транспортом, професійною підготовкою, розвитку практичних навичок та догляду за дітьми на місці. Такі послуги по суті є комплексними. Як свідчать дослідження, надання таких послуг суттєво підвищує вірогідність успішного лікування для жінок (Prendergast, et al., 2011).

Зазвичай жінки у порівнянні з чоловіками рідше готові входити до змішаних терапевтичних груп. Ґендерно-специфічні фактори, що пов’язані з дотриманням жінками курсу лікування, включають в себе більшу поширеність депресії; наявність партнера, що має залежність від наркотиків; наявність досвіду сексуального чи фізичного насильства; затримання правоохоронними органами за участь у секс-бізнесі; сексуальні домагання з боку пацієнтів або консультантів-чоловіків; а також батьківські обов’язки (Prendergast, et al., 2011).

Хоча послідовних підтверджень більшої ефективності програм тільки для жінок у порівнянні зі змішаними програмами немає, результати деяких досліджень свідчать, що жінки рідше кидають програми тільки для жінок, що, вірогідно, може призводити до кращих результатів їхнього лікування. Крім того, вищу ефективність також демонструють програми лікування, які сприяють розв’язанню проблем, поширених серед наркозалежних жінок (надання догляду за дітьми, послуги для вагітних жінок і породіль, послуг для жінок, які мають досвід травм та/або домашнього насильства тощо) (Prendergast, et al., 2011).

Хоча існують свідчення, що спеціалізовані програми для жінок більш ефективні в контексті залучення жінок, які не готові починати лікування в інших умовах, необхідно провести рандомізовані дослідження медичної допомоги за участі достатньої кількості жінок з меншин (та жінок з дітьми). Це дозволить визначити, чи програми тільки для жінок є особливо ефективними для різних категорій жінок. Результати дослідження Kaskutas et al. (2005) свідчать, що якісні змішані програми та денні спеціалізовані програми для жінок є однаково ефективними.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   57   58   59   60   61   62   63   64   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка