Психічні та поведінкові розлади



Сторінка71/85
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.37 Mb.
1   ...   67   68   69   70   71   72   73   74   ...   85

План лікування


Першим кроком при складанні плану лікування є встановлення терапевтичних цілей та умов вживання опіоїдів.

Необхідно спільно з пацієнтом визначати та зафіксувати реалістичні цілі щодо лікування хронічного болю та залежності від опіоїдів у рамках комплексного плану подолання болю (у т.ч. включаючи такі аспекти, як анальгезія, діяльність, дієвість, побічні ефекти та аберрантну поведінку). Потрібно визначити способи оцінки та моніторингу цих аспектів, зокрема:



  • самостійного моніторингу пацієнтом (наприклад, ведення щоденників);

  • використання шкал для оцінки (наприклад, короткого опитувальника оцінки больового синдрому (BriefPainInventory) або шкали К-10);

  • моніторинг аберрантної поведінки (підрахунок кількості таблеток, аналіз сечі на вміст наркотиків, система моніторингу за призначенням та видачею препаратів, огляд місць ін’єкцій тощо);

  • інформація з інших джерел (від інших лікарів, медичних працівників, фармацевтів, членів сімей тощо).

До процесу постановки цілей та складання плану лікування слід залучати членів сім’ї та осіб, які здійснюють догляд за пацієнтами.

Необхідно розробити так званий «контракт» пацієнта, в якому мають бути зазначені умови проведення лікування залежності від опіоїдів, способи моніторингу лікування та наслідки повторюваної аберрантної поведінки.


  • Раціональний вибір медичних препаратів


Необхідно раціонально обрати медичні препарати, необхідні пацієнту в контексті комлексного плану лікування больового синдрому:

  1. Визначення та забезпечення координації із провайдерами медичних послуг, які беруть участь у наданні допомоги пацієнту, у т.ч. тих, які відповідають за призначення лікування (рецепт), видачу препарату та моніторинг за прийомом опіоїдних, інших психоактивних та неопіоїдних ад’ювантних препаратів).

  2. Раціоналізація та структурування лікування залежності від опіоїдів – визначення, які саме препарати мають бути призначені, розміру їхньої дози, частоти вживання та частоти видачі.



  1. ПОСИЛАННЯ

    А4.4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами (див. 2.3.7)

    Додаток 3: Клінічно значима взаємодія між метадоном, бупренорфіном та іншими медичними препаратами
    Використання опіоїдних препаратів тривалої дії або з уповільненим вивільненням діючої речовини, або препаратів, ризик зловживання або нецільового використання (передачі третім особам) яких нижче. За можливості уникнення опіоїдних препаратів швидкої дії та препаратів, які вживаються ін’єкційно.

  2. Використання структурованих схем лікування та мінімізація прийому опіоїдних препаратів за потребою (на противагу їх прийому за графіком).

  3. Пацієнти, які мають досвід вживання препаратів у збільшених дозах, передозування, нецільового використання, передачі третім особам або ін’єкційного прийому препаратів, мають приймати їх під наглядом та через визначені проміжки часу (наприклад, кожного дня, тричі та тиждень або один раз на тиждень).

  4. Пацієнти, яким потрібні більші дози опіоїдних препаратів (більше, ніж еквівалент 120 мг морфіну для перорального прийому на день), мають пройти огляд у спеціаліста з питань лікування болю та/або нарколога.

  5. Якщо у пацієнта немає нещодавнього досвіду серйозної аберрантної поведінки (наприклад, прийому опіоїдних препаратів шляхом ін’єкції, передачі препарату третім особам, передозування), можна розглянути варіант призначення звичайних опіоїдних анальгетичних препаратів для нього (морфіну, оксикодону, фентанілу в пластирах, гідроморфіну, або метадону в таблетках для перорального прийому), але при цьому необхідно забезпечити регулярний огляд та моніторинг його стану. Якщо у пацієнта є досвід такої поведінки протягом останнього часу або якщо є вірогідність, що пацієнт не зможе дотримуватися плану лікування звичайними опіоїдними анальгетичними препаратами, для нього слід обрати схему лікування з таких варіантів: метадон у формі рідини для перорального прийому або великі дози бупренорфіну чи бупренорфін-налоксону для прийому під язик (див. Малюнок 5). І метадон у формі рідини, і бупренорфін у великих дозах при прийомі під язик є дієвими опіоїдними анальгетиками. Крім того, вони мають додаткові переваги в контексті можливостей більш пильного спостереження, моніторингу та підтримання структури лікування залежності від опіоїдів. При виборі препарату та переведенні з одного опіоїдного препарату на інший рекомендується проводити консультації із у спеціалістом з питань лікування болю та/або наркологом. Для пацієнтів, для яких план лікування залежності від опіоїдів виявляється неефективним, або які не можуть його дотримуватися, слід розглянути можливість спробувати припинити вживання/прийом опіоїдів.

  6. Ротація опіоїдів: існують обмежені контрольовані свідчення про дієвість ротації опіоїдів. Водночас, значний клінічний досвід підтверджує, що ротація опіоїдів може мати ефект для деяких пацієнтів, які приймають великі дози певного опіоїда (та мають толерантність до нього). Тобто, саме такі пацієнти можуть отримати користь від переведення на інший опіоїдний препарат. Значення та корисність ротації опіоїдів для кожного конкретного пацієнта потрібно обговорювати зі спеціалістом з питань лікування болю.

  7. Раціоналізація інших психоактивних препаратів. Зокрема, це стосується бензодіазепінів або інших седативних препаратів, які можуть знизити поріг безпечного вживання опіоїдів, а також препаратів, які вступають у взаємодію з опіоїдними препаратами (наприклад, індукторів/інгібіторів цитохромів, які впливають на метаболізм метадону; препаратів, які викликають подовження інтервалу QTc тощо).

  8. Забезпечення дотримання чинних нормативно-правових положень певної юрисдикції щодо призначення препаратів зі Списку 8 Єдиного реєстру медичних препаратів та лікарських засобів, у т.ч. стосовно повідомлення/отримання дозволу на використання опіоїдних препаратів.


  • Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   67   68   69   70   71   72   73   74   ...   85

Схожі:

Психічні та поведінкові розлади iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Психічні та поведінкові розлади iconЛабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які
Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення І уява, увага, пам’ять...
Психічні та поведінкові розлади iconЗгідно поставленої мети були намічені основні задачі дослідження
При цьому клінічна картина протікає важко І прогностично несприятливо, гостра симптоматика часто переходить в хронічну, провокуючи...
Психічні та поведінкові розлади iconРобоча програма навчальної дисципліни сучасні проблеми міжетнічних та міжцивілізаційних взаємин у теоретичному та практичному вимірах
...
Психічні та поведінкові розлади iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка