Птеридофлора історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва

Птеридофлора історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва

Г.А. Чорна¹, А.А. Куземко², І.П. Діденко<sup>2

1</sup>Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, udpu_botanika@ukr.net

² Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, anya_meadow@i.ua, didenko_ip@mail.ru
Птеридофлора історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва

Г.А. Чорна¹, А.А. Куземко², І.П. Діденко²

Птеридофлора исторического гербария Уманского училища земледелия и садоводства

Г.А. Черная¹, А.А. Куземко², И.П. Диденко<sup>2

1</sup>Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, udpu_botanika@ukr.net

²Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН Украины, anya_meadow@i.ua, didenko_ip@mail.ru

Представлены результаты обработки птеридофлоры исторического гербария Уманского училища земледелия и садоводства (конец ХІХ   начало ХХ в.), которая хранится в научном гербарии Национального дендрологического парка «Софиевка» НАН Украины. Приведены основные биографические данные о коллекторах, проанализированы география и экотопическая приуроченность сборов, представлены результаты таксономической обработки 42 гербарных образцов птеридофлоры коллекции, в соответствии с их современной номенклатурой — 28 видов, 19 родов, 11 семейств, 2 отдела.

H.A. Chorna¹, A,A. Kuzemko², I.P. Didenko²

The results of pteridoflora ellaboration of the historical herbarium of the Uman School of Agriculture and Horticulture (end of XIX beginning of XX century), stored in the scientific herbaria of the National dendrological park "Sofiyivka" NAS of Ukraine have been presented. The basic biographical data of collectors are given, the geography and habitat characteristics of the samples are analyzed, and the results of the taxonomic treatment of 42 herbarium specimens of pteridoflora collection, in accordance with their current nomenclature — 28 species, 19 genera, 11 families, 2 division are presented.

Розвиток гербарної справи в Україні потребує каталогізації та таксономічного опрацювання наявних у ряді ботанічних установ історичних гербаріїв (Шиян, 2014). Одна з таких колекцій збереглася і в останні роки віднайдена для опрацювання фахівцями в Уманському національному університеті садівництва (УНУС) — правонаступнику Уманського училища рільництва та садівництва.

У 2008 р. невелика частина історичної гербарної колекції (181 гербарний зразок) була люб’язно передана до новосформованого наукового гербарію Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України (SOF) доцентом УНУС З.В. Геркіял (Гербарії України, 2011), а згодом — опрацьована нами. Майже чверть цієї колекції (42 г. зр.) становлять збори представників птеридофлори. На прикладі саме цієї частини колекції нам вдалося відновити початковий характер розташування гербарних зразків Основного Гербарію Уманського училища рільництва та садівництва на час створення цієї колекції (1900 р.р.). У той період Основний Гербарій виконував функції навчального гербарію (Львов, 1897), а нині він набув історичної цінності. У зв’язку з цим, метою нашої роботи було опрацювати збори птеридофлори історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва (кінець ХІХ   початок ХХ ст.), які зберігаються у науковому гербарії Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України.
Методика

Опрацювання гербарної колекції проводилося у науковому гербарії Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України шляхом аналізу гербарних зразків та гербарних етикеток. Інформацію про колекторів шукали у доступних літературних джерелах. За результатами опрацювання колекції складали базу даних у форматі Excel, у якій таксономічна приналежність наводилася за інформаційною системою «The Plant List» (http://www.theplantlist.org).

Гербарні зразки птеридофлори були зібрані впродовж 1897-1907 рр. у різних регіонах тодішньої Російської імперії та суміжних територій від Фінляндії (В. Шохін) та Віленської губернії (нині Литва) (А. Лопачевський) на північному заході до Кавказу (Ю.М. Воронов, Н.А. Десулаві, В.І. Липський, В. Маркович) на півдні, Східної Маньчжурії (Д.І. Литвинов) та Приморської області на Далекому Сході (Н. Пальчевський). У гербарії наявні збори із Санкт-Петербурзької (Н. Пуринг), Псковської (В.Д. Андрєєв), Тульської (М.В. Цингер), Пермської (П.Ф. Сюзєв), Новгородської (Є. Ісполатов) губерній.

Крім ексикат, у гербарії представлені 15 г. зр., зібраних на Уралі М.О. Нікітіним. На гербарних етикетках цих зборів зазначено: «Музей Уральского общества любителей естествознания». У складі зазначеної колекції 12 видів дублюють наявні у складі ексикат птеридофлори, та один — Athyrium filix-femina (L.) Roth — відсутній серед ексикат.

Колекторами птеридофлори були як професійні ботаніки: Д.І. Литвинов, Ю.М. Воронов, В.І. Липський, П.В. Сюзєв, М.В. Цингер, так і аматори — краєзнавці, любителі природи, лісничі.

Одним із фундаторів «Herbarium Florae Rossicae» Д.І. Литвиновим був власноруч зібраний унікальний г. зр. Lepisorus thunbergianus (Kaulf.) Ching зі Східної Маньчжурії. Цей реліктовий південно-азійський вид, що приурочений здебільшого до тінистих вологих скель (Красноборов, 1988), було зібрано на стовбурах дерев поблизу залізничної станції Кяолинзи між Харбіном і Владивостоком. На час збору зазначеного виду (1902 р.) Д.І. Литвинов обіймав посаду консерватора СПб Ботанічного музею (1898-1929 рр.), паралельно працюючи у складі експедицій Переселенського управління. Крім Маньчжурії, він збирав рослини також у Середній Азії, на Кавказі. Збори Д.І. Литвинова представлені в ряді гербаріїв України, зокрема LWS, YALT, KHEM (Гербарии, 1975, Гербарії, 2011)

Ю.М. Воронов був штатним співробітником Гербарію LE, у 1900-1905 рр. збирав рослини на Кавказі (Абхазія). Спільно із М.А. Бушем і В.В. Марковичем у 1905-1911 рр. випустив 375 номерів «Flora Caucasica exsiccata ab Horto Botanico Petropolitano edita». Більш ранні кавказькі збори Ю.М. Воронова ввійшли до «Herbarium Florae Rossicae», серед них гербарні збори птеридофлори.

Н.А. Десулаві наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. гербаризував рослини флори Кавказу. Ним зібрано папороть Notholaena marantae (L.) R. Br. (= Paraceterach marantae (L.) R.M. Tryon) на скелястих тінистих місцях поблизу станції Ларс на Військово-Грузинській дорозі. Його більш пізні збори з Далекого Сходу належать до найважливіших далекосхідних колекцій Ботанічного музею у Санкт-Петербурзі (нині LE), частково збори колектора представлені у Гербарії Херсонського краєзнавчого музею (KHEM).

А.А. Лопачевський, починаючи з 1901 р. гербаризував в околицях Києва і зібрав великі колекції. Серед зборів птеридофлори опрацьованої колекції є його зразки, зібрані у 1903 р. у Віленській губернії.

М.О. Нікітін — колектор флори Уралу, у його зборах представлено 13 видів із різних родин. На початку 1900-х рр. він займав посаду хранителя Верх-Ісетського заводського геологічного музею, багато екскурсував у заболочених ялинових лісах Верх-Ісетської, Верх-Ташлицької та інших лісових дач неподалік Єкатеринбурга. На основі обробки власних гербарних зборів М.О. Нікітін опублікував огляд флори регіону в журналі Уральського товариства любителів природи (Зорина, 1996).

Н.А. Пальчевський — військовий лісничий Південно-Уссурійського краю, також любитель природи, під впливом ботаніка К.І. Максимовича зібрав одну з найбільших дореволюційних гербарних колекцій Примор’я та Сахаліну, представлену в LE — 4 тис. видів, 10 тис. екземплярів. Саме в Приморській області, в лісі поблизу м. Владивосток, колектор зібрав Polystichum tripteron (Kunze) C. Presl — папороть, що згодом увійшла до ексикат птеридофлори опрацьованої нами колекції.

Н.І. Пуринг — лісничий, який у 1900 р. екскурсував у Санкт-Петербурзькій губернії, зібрав у цей час кілька видів папоротей, що разом із іншими його зборами були видані як ексикати.

П.В. Сюзєв — ботанік-флорист, краєзнавець, фенолог, географ, який гербаризував на Далекому Сході навіть під час російсько-японської війни 1904-1905 рр., на яку був мобілізований. В гербарії птеридофлори представлені більш ранні збори Diplazium sibiricum (Turcz. ex Kunze) Sa. Kurata з хвойних лісів Пермської губ.

М.І. Цингер — ботанік, життєвий та творчий шлях якого пов’язаний з Росією та Україною. Після закінчення Московського університету, де серед його вчителів були професори І.Н. Горожанкін та К.А. Тімірязєв, продовжував займатися ботанікою під керівництвом професора С.Г. Навашина в Київському університеті. Збори птеридофлори зроблені М.В. Цингером на мохуватих луговинах Тульської губ. та представлені Ophioglossum vulgatum L.

В. Шохін у 1897-1899 рр. збирав папороті в околицях Гельсингфорса (нині Гельсінкі) у Фінляндії. До його зборів птеридофлори належать 6 видів із лісових та петрофітних екотопів.

Ймовірно любителями ботаніки були інші маловідомі колектори опрацьованої колекції — Є. Ісполатов, який зібрав у 1902 р. в старих ялинових лісах Новгородської губернії Cystopteris montana (Lam. Bernh. ex Desv. ) та В. Маркович, який у 1898 р. гербаризував на Кавказі і зібрав в лісах Осетії Phyllitis scolopendrum (L.) Newman (= Asplenium scolopendrium L.) та на скелястих екотопах Терської обл. — Woodsia fragilis Liebm. (= W. mollis (Kaulf.) J. Sm.).

Аналіз екотопічної приуроченості видів птеридофлори, наявних у гербарії, показав, що найповніше представлені папороті лісових екотопів. Насамперед, це широко розповсюджені лісові види: Athyrium filix-femina, Dryopteris filix-mas (L.) Schott, D. carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, D. cristata (L.) A.Gray, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. На Кавказі, в лісах Осетії, В. Марковичем (1898) зібрано також Asplenium scolopendrium L. (= Scolopendrium officinarum Sw.). У західному Закавказзі, в тінистих букових лісах Пецкирської ущілини, Ю.М. Вороновим (1902), а в Осетії В.І. Липським (1900) загербаризовано Polystichum aculeatum. В тінистих лісах поблизу Гельсингфорса у Фінляндії В. Шохіним (1898-1899) зібрано Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman i Phegopteris connectilis (Michx.) Watt.

У хвойних лісах Пермської губ. П.Ф. Сюзєвим (1898) зібрано унікальні зразки Diplazium sibiricum; на скелястих лісистих екотопах по Військово-Грузинській дорозі Н.А.Десулаві зібрав Notholaena marantae; у лісі поблизу м. Владивосток М. Пальчевський (1902) гербаризував Polystichum tripteron, а в лісах Східної Маньчжурії Д.І. Литвинов (1902) — Lepisorus thunbergianus.

Заболочені лісові екотопи представлені зборами Thelypteris palustris (A. Gray) Schott (= Thelypteris confluens (Thunb.) C.V. Morton) П.Ф. Сюзєва (1897) із Пермської губ. та М.О. Нікітіна з Уралу. Останній з колекторів на берегах Аятського озера на Уралі, а Н. Пуринг (1898) у Санкт-Петербурзькій губ. зібрали Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.

На відслоненнях гірських порід були зібрані Cystopteris fragilis (L.) Bernh. (В.Д. Андрєєв, 1900, поблизу м. Псков; М.О. Нікітін, Урал); Polypodium vulgare L. (М.О. Нікітін, Урал; В. Шохін, 1897, Фінляндія); Asplenium ruta-muraria L. (В.Д. Андрєєв, 1899, Псковська губ.; М.О. Нікітін, Урал); Asplenium septentrionale (L.) Hoffm. та A. trichomanes L. (В. Шохін, 1897; 1898, Фінляндія).

Щодо знахідки Asplenium viride Huds. М.О. Нікітін зауважує, що це був його єдиний збір цього виду на Уралі. До унікальних зборів петрофітних видів слід віднести також Woodsia fragilis із Терської області Кавказу (В. Маркович, 1899) та W. ilvensis (L.) R. Br. із Фінляндії (В. Шохін, 1897).

Офіоглосоїдні папороті представлені в аналізованому гербарії двома видами: Botrychium lunaria (L.) Sw. і Ophioglossum vulgatum L. Перший вид зібрано Н. Пурингом (1898) в околицях м. Санкт-Петербург, другий — М.В. Цингером (1897) на мохуватих луговинах посеред чагарників у Тульському повіті Тульської ж губернії.

Нижче ми наводимо перелік таксонів за сучасною номенклатурою відповідно до інформаційної системи The Plant List (http://www.theplantlist.org). Оскільки на час збору гербарію та включення його до видання ексикат «Herbarium Florae Rossicae») ряд видів мав іншу назву або фігурував у ботанічній літературі під кількома різними назвами, у дужках після сучасної назви ми наводимо синонімічні назви, які були вказані у якості основних на гербарних етикетках аналізованого гербарію.

Таксономічне опрацювання показало, що у сучасному трактуванні проаналізований гербарій птеридофлори налічує 28 видів, чотири з яких не характерні для флори України, 19 родів (три з них відсутні в нашій флорі), 11 родин, що відносяться до двох відділів.

Таким чином, гербарні збори птеридофлори є однією з націнніших колекцій історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва, яка нині зберігається у науковому гербарії Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України. Опрацьована колекція є досить різноманітною як за багатством представлених зразків, так і за географією їхнього збору. Разом із тим, вона має не лише історичне значення, але й використовується у якості довідкового гербарію співробітниками Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, а також вченими з різних установ нашої держави та зарубіжжя.
Перелік посилань

Гербарии Советского Союза. Справочник / Сост. Васильченко И.Т., Васильева Л.И. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1975. — 60 с.

Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum / Ред.-укл. Н.М. Шиян. — К.: Альтерпрес, 2011. — 442 с.

Зорина Л.И. Уральское общество любителей естествознания. 1870-1929. Из истории науки и культуры Урала // Ученые записки Свердловского областного краеведческого музея. Т. 1. — Екатеринбург: Банк культурной информации, 1996. — 208 с.

Красноборов И.М. Семейство Polypodiaceae // Флора Сибири. Lycopodiaceae-Hydrocharitaceae / Сост. Кашина Л.И., Красноборов И.М., Шауло Д.Н. и др. — Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1988. — С. 74-75.

Львов В. Самостоятельные работы учеников по систематике растений // Уманское училище земледелия и садоводства на Киевской сельскохозяйственной и промышленной выставке в 1897 г. Объяснительный каталог экспонатов училища. — Киев, 1897. — 238 с.