Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314



Сторінка15/29
Дата конвертації16.03.2018
Розмір4.56 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   29

4.5 Процеси мовленнєвого спілкування


Для того щоб діяти як мовець, автор письмового тексту, слухач, читач або учень повинен бути здатним виконувати певну послідовність дій (на рівні умінь).

Щоб розмовляти, учень повинен уміти:

• планувати й організовувати висловлювання (когнітивні вміння);

• формулювати висловлювання мовними засобами (лінгвістичні вміння);

• оформляти висловлювання артикуляційне (фонетичні вміння).

Щоб писати, учень повинен уміти:

• організовувати і формулювати висловлювання (когнітивні та лінгвістичні вміння);

• писати (рукою) або друкувати текст (мануальні вміння) чи якось інакше перетворювати текст на письмовий (переводити текст у письмову форму).

Щоб слухати, учень повинен уміти:

• сприймати висловлювання (слухові фонетичні вміння);

• ідентифікувати лінгвістичну форму висловлювання (лінгвістичні вміння);

• розуміти висловлювання (семантичні вміння);

• інтерпретувати висловлювання (когнітивні вміння).

Щоб читати, учень повинен уміти:

• сприймати письмовий текст (візуальні вміння);

• розпізнавати написане (орфографічні вміння);

• ідентифікувати висловлювання (лінгвістичні вміння);

• розуміти висловлювання (семантичні вміння);

• інтерпретувати висловлювання (когнітивні вміння).

Видимі стадії цих процесів добре зрозумілі. Інші - це те, що відбувається у центральній нервовій системі. Аналіз у наступних розділах є спробою лише ідентифікувати деякі відрізки цих процесів, що відповідають за розвиток рівнів володіння мовою.

4.5.1 Планування

Відбір, зіставлення та координація компонентів загальних і комунікативних мовленнєвих компетенцій (див. розділ 5), що застосовуються як опора для акту комунікації з метою виконання комунікативних намірів користувача/того, хто навчається.

4.5.2 Виконання

4.5.2.1 Продукція

Продуктивні процеси включають два компоненти:

Компонент формулювання є результатом планування і реалізує його у мовній формі. Він включає лексичні, граматичні, фонетичні (та, для письма, орфографічні) процеси, які можна розрізнити і які проявляються (напр. у випадку дисфазії ) з певним ступенем незалежності. Проте їх точні внутрішні Зв'язки не зовсім зрозумілі.

Компонент артикуляції організує моторне збудження голосового апарату для переведення результату фонетичних процесів у скоординовані рухи органів мовлення, щоб продукувати ряд мовленнєвих хвиль, з яких складається усне висловлювання, або, в іншому випадку, моторне збудження мускулатури Кисті руки, щоб продукувати письмовний або друкований текст.

4.5.2.2 Рецепція

Рецептивні процеси охоплюють чотири стадії, які, займаючи місце у лінійній послідовності (знизу вгору/bottom-up), постійно вдосконалюються та реінтерпретуються (згори донизу/top-down) у світлі дійсних знань про світ, схематичних очікувань та нового текстуального розуміння у підсвідомому інтерактивному процесі.

• сприйняття усного та писемного мовлення: впізнавання звука/почерку та слів (рукописного і друкованого);

• ідентифікація тексту, повна або часткова, відповідно до ситуації;

• семантичне й когнітивне розуміння тексту як лінгвістичного цілого;

• інтерпретація висловлювання у певному контексті.

Вміння, необхідні для цього, включають:

• перцептивні вміння;

• пам'ять;

• вміння декодування;

• узагальнення;

• прогнозування;

• уявлення;

• швидкий контроль;

• повернення назад та забігання наперед.

Розуміння, особливо письмових текстів, може супроводжуватись використанням відповідних допоміжних засобів, включаючи довідкові матеріали, такі як:

• словники (одно-та двомовні);

• тезауруси;

• фонетичні словники;

• електронні словники, граматики, контролери вимови та інші допоміжні засоби;

• граматичні довідники.

4.5.2.3 Інтеракція

Процеси, що входять до усного діалогічного мовлення, певним чином відрізняються від простої

послідовності дій говоріння та слухання:

• співпадання продуктивних і рецептивних процесів. Під час висловлювання одного із співрозмовників, навіть неповного/незавершеного, починається планування відповіді іншого, значень та інтерпретацій на основі гіпотез.

• мовлення є сукупним продуктом. Упродовж бесіди її учасники зближуються в розумінні ситуації, розвивають очікування і зосереджуються на відповідному результаті. Ці процеси відображаються у формі породжуваних висловлювань.

У писемному інтерактивному спілку ванні (напр., листування, в т.ч. по факсу, e-mail тощо) процеси рецепції та продукції залишаються відокремленими (хоча електронне спілкування, напр., за допомогою Інтернету, все більше наближається до інтеракції "в реальному часі"). Результати сукупного мовлення подібні до результатів усного спілкування.

4.5.3 Контроль

Стратегічний компонент взаємодіє з розгортанням розумових операцій та компетенцій у процесі комунікації. Він передбачає реалізацію як продуктивних, так і рецептивних процесів. Слід зазначити, що важливим чинником у контролі продуктивних процесів є зворотний зв'язок, що його мовець/той, хто пише, отримує на кожній стадії: формулювання, артикуляції та озвучення.

У широкому розумінні стратегічний компонент також пов'язаний з контролем комунікативного процесу в цілому, а також з відповідними способами його організації, наприклад, у випадках:

• зіткнення з несподіваним, напр. зміною теми, предметної схеми і т.д.;

• зіткнення з розладом спілкування у діалогічній або монологічній формі в результаті таких чинників як провал у пам'яті;

• неадекватної комунікативної компетенції для виконання отриманого завдання за допомогою таких компенсаторних стратегій як перебудова, інакомовлення, заміна, запит про допомогу;

• нерозуміння та неправильної інтерпретації (на прохання про роз'яснення);

• помилок у вимові та через недочуте (із застосуванням стратегій виправлення).



Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• до якого ступеня та які вміння потрібно розвинути для задовільної реалізації комунікативних завдань, які, можливо, учень буде виконувати;

• які вміння можуть передбачатись та які потрібно буде розвинути;

• які допоміжні засоби знадобляться учневі/до застосування яких він має бути готовий/які він повинен буде ефективно застосовувати.





4.6 Тексти


Як уже пояснювалось у розділі 2, "текст" застосовується для позначення певного мовленнєвого відрізка як в усній, так і в письмовій формі, який користувачі/ті, хто навчаються, сприймають, продукують або якими обмінюються. Отже не буває акту комунікації шляхом мовлення без тексту.

Мовленнєва діяльність та всі мовленнєві процеси аналізуються і класифікуються як такі, що пов'язані з відношенням користувача/учня і будь-яких співрозмовників до тексту, або ж вона розглядається як закінчений продукт, художній твір, а також як мета чи продукт у процесі створення. Ці види діяльності та процеси розглядалися детально у розділах 4.4 та 4.5. Тексти виконують різноманітні функції в соціальному житті і мають певні відмінності форми та змісту. Відмінності у засобах та цілях і функціях ведуть до відповідних відмінностей не лише у контексті висловлювань, але також у їх організації та презентації. Відповідно тексти можуть поділятися на різні типи, що належать до різних, жанрів. Див. Також розділ 5.2.3.2 (макрофункції).

4.6.1 Тексти і засоби передачі

Кожен текст передається ("переноситься") окремим способом, як правило, через звукові хвилі або письмові твори. Субкатегорії можуть бути встановлені згідно з фізичними властивостями засобу передачі, на який впливають процеси продукції" та рецепції. Наприклад, при говорінні пряме мовлення відбувається під час звернення до аудиторії або по телефону. Писемне мовлення передається у рукописному або друкованому вигляді. Щоб спілкуватись за допомогою певного засобу передачі, користувачі/ті, хто навчаються, повинні мати необхідну сенсорну/моторну підготовку. Коли йдеться про усне мовлення, вони повинні вміти добре чути у певних умовах і добре контролювати органи артикуляції. Коли йдеться про звичайне письмо, вони повинні бути здатними бачити з необхідною гостротою і контролювати свою руку. Крім того, вони повинні мати знання та вміння, описані вище. З одного боку - ідентифікувати, розуміти та інтерпретувати текст; з іншого - організовувати, формулювати і продукувати його. Це є справедливим для будь-якого тексту, незалежно від його природи.

Сказане не повинно засмучувати людей, які мають труднощі в навчанні, чи сенсорні/моторні розлади під час вивчення або використання іноземних мов. Уже створені та удосконалені допоміжні засоби від простих слухових до мовних синтезаторів з комп'ютерним управлінням очима для подолання навіть найсерйозніших сенсорних і моторних труднощів. Таким чином використання спеціальних методик і стратегій допомагає молодим людям з проблемами у навчанні робити значні успіхи у досягненні суттєвих цілей вивчення іноземних мов. Читання по губах, застосування "слідів" ("залишків") звукових сигналів та фонетичного тренування дало можливість глухим людям досягти високого рівня усномовленнєвого спілкування другою або іноземною мовою. За умови відповідного підходу і допомоги люди мають надзвичайну здатність долати перешкоди у спілкуванні та в продукуванні й розумінні текстів.

У принципі будь-який текст може передаватись будь-яким засобом, проте на практиці спосіб передачі і текст тісно взаємопов'язані. Записи не несуть, як правило, значущої фонетичної інформації, характерної для усного мовлення. Алфавітне письмо не несе, зазвичай, систематичної просодичної інформації (напр. наголосу, інтонації, паузації, стилістичної редукції і т.д.). Консонантне і логографічне письмо тим паче. Паралінгвістичні характеристики, як правило, не представлені у жодному письмі, хоча вони повинні, без сумніву, враховуватись у тексті роману або п'єси тощо. Зате компенсаторне паратекстуальні характеристики застосовуються у писемному мовленні, коли це пов'язано з просторовим способом передачі і не підходять до усного мовлення. Крім того, природа способу передачі значно впливає на природу тексту і навпаки. Прикладами крайнощів може бути письмо на камені, дуже довгочасне і непорушне; авіалист дешевий і простий у застосуванні, його легко транспортувати, проте він "ніжний" і недовговічний. Електронне спілкування за допомогою VDU (visual display unit - дисплея комп'ютера) зовсім не потребує постійного артефакту (матеріального носія). Тексти, які зазвичай ними передаються, є певною мірою контрастними: в одному випадку, це ретельно скомпонований, економний текст, що містить фундаментальну інформацію для прийдешніх поколінь і викликає повагу до місця і людей, на честь яких він складений. В іншому - нашвидкоруч надряпана особиста записка, метою якої є важливі, але ефемерні інтереси тих, хто листується. Подібна двозначність класифікації, як наслідок, виникає між типами текстів і способами їх передачі, а також типами текстів і видами діяльності. Книжки, журнали і газети є, завдяки своїй фізичній природі та вигляду, різними носіями. Завдяки природі та структурі свого змісту вони є різними типами текстів. Носій і тип тексту тісно пов'язані, і обидва залежать від виконуваної ними функції.

4.6.2 Носії мовлення включають:

• живий голос (viva voce);

• телефон, відеофон, телеконференція;

• системи публічного мовлення;

• радіопередачі;

• ТБ;


• кіно;

• комп'ютер (e-mail, CD Rom і т.д.);

• відеострічка, відеокасета, відеодиск;

• аудіострічка, -касета, -диск;

• друк;

• рукопис та інше.




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• який носій мовлення буде потрібен учню/до якого він має бути готовий/який повинен уміти використовувати а) рецептивне b) продуктивно с) інтерактивне d) при перекладі.


4.6.3 Типи текстів включають:



Усні, напр.:

публічні оголошення та інструкції;

публічні промови, лекції, презентації, проповіді;

ритуали (церемонії, формальні релігійні служби);

розваги (драма, шоу, читання, пісні);

спортивні коментарі (футбол, крикет, бокс, перегони і т.д.);

випуски новин;

публічні дебати і дискусії;

розмови по телефону;

міжособистісні діалоги та бесіди/розмови;

інтерв'ю з прийому на роботу.

Письмові, напр.:

книжки, художні й нехудожні, в тому числі літературні журнали;

ілюстровані журнали;

газети;


збірки рекомендацій ("Зроби сам", кулінарні книги тощо);

підручники;

комікси;

брошури, проспекти;

листівки;

рекламні матеріали;

знаки та написи у громадських місцях;

знаки в супермаркетах, магазинах, на ринках та в ларках;

написи на упаковці та бирках товарів;

квитки і т.д.;

формуляри та списки запитань;

словники (одномовні та двомовні), тезауруси;

бізнес-та професійні листи, факси;

особисті листи;

есе, твори і вправи;

конспекти, доповіді та документи/папери;

записки та повідомлення і т.д.;

новини (інформаційні, літературні, загальна інформація і т.д.).


Шкали, що пропонуються нижче, базуються на шкалах, розроблених за Швейцарським проектом, описаних у Додатку Б. Вони містять приклади рецептивних та продуктивних видів діяльності, пов'язаних з письмовим текстом. Лише вищі рівні володіння цими видами діяльності дозволяють учневі задовольняти вимоги щодо здобуття університетської освіти або професійного навчання.

Разом з тим певна здатність сприймати прості тексти і продукувати письмову відповідь можлива ще на низьких рівнях.



Конспектування (лекцій, семінарів і т.д.)


С2


Розуміє все, що мається на увазі, на що натикається у сказаному, і може робити відповідні записи так само вільно, як і записи прямо сказаного мовцем.

СІ


Може робити детальні записи під час лекції на теми його/й сфери інтересів, записуючи інформацію настільки точно й близько до оригіналу, що записами можуть користуватись інші люди.

В2


Може розуміти чітко структуровану лекцію на знайому тему і робити записи пунктів, які він вважає важливими, навіть якщо він/вона концентрується здебільшого власне на словах і, як наслідок, пропускає деяку інформацію.

В1


Може досить точно робити записи під час лекції для власного подальшого використання за умови, що тема є в межах його/й сфери інтересів, мовлення чітке і зв'язне, логічно структуроване.

Може конспектувати у вигляді ключових пунктів під час лекції з послідовним викладом матеріалу за умови, що тема знайома, а мовлення сформульоване простими засобами і представлене з чіткою нормативною вимовою.

А2


Немає дескриптора


А1


Немає дескриптора





Робота з текстом


С2


Може узагальнити інформацію з різних джерел, структуруючи аргументи і висновки для логічного викладу загального результату.

СІ


Може узагальнити довгі, складні тексти.


В2


Може узагальнити широкий спектр фактичних і художніх текстів, коментуючи їх та обговорюючи протилежні точки зору і головні теми.

Може узагальнити уривки з періодичних статей, інтерв'ю та документальних матеріалів, що містять певні погляди, аргументи і дискусії.

Може резюмувати сюжет або окремі події фільму чи п'єси.


В1


Може узагальнити короткі відрізки інформації з кількох джерел та підсумувати їх для когось іншого.

Може переказувати своїми словами короткі письмові уривки, використовуючи лексику і граматику тексту-оригіналу.



А2


Може визначити і відтворити ключові слова та фрази або короткі речення з короткого тексту в рамках обмежених компетенцій та досвіду учня.

Може переписувати короткі тексти друкованого або чіткого рукописного характеру.

А1


Може переписувати прості слова та короткі тексти, представлені у стандартному друкованому вигляді.




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які типи текстів знадобляться учневі/до яких він має бути готовий/з якими він повинен уміти; працювати а) рецептивне Ь) продуктивно с) інтерактивне d) при перекладі.


Розділи з 4.6.1 до 4.6.3 обмежуються типами текстів і видами їх матеріальних носіїв. Про те, що розглядається часто як підвиди (жанри),йдеться у розділі 5.2.3 цих Рекомендацій "Прагматичні компетенції".




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• чи враховуються (і, якщо так, то як саме) відмінності перекладу та психолінгвістичних процесів у говорінні, слуханні, читанні та письмі у продуктивних, рецептивних та інтерактивних видах діяльності а) при відборі, адаптації або складанні усних чи письмових текстів, що пропонуються учням, б) при організації способу, за допомогою якого учні повинні працювати з текстами, та в) при оцінюванні текстів, які продукуються учнями;

• чи усвідомлюють (і якщо так, то яким чином/наскільки) учні й викладачі текстуальні характеристики а) класного мовлення; б) тестових та екзаменаційних завдань і відповідей, та в) інструктивних і довідкових матеріалів;

• що і як саме допомагає учням привести тексти, що продукуються ними, у більшу відповідність до: а) їх комунікативних ідей, б) контекстів вживання (сфер, ситуацій, реципієнтів/ адресатів, вимог), в) їх матеріальних носіїв.


4.6.4 Тексти і види діяльності

Результатом процесу мовленнєвої продукції є текст. Як тільки він є вимовленим або записаним, відразу стає артефактом (матеріальним об'єктом), що передається певним носієм і не залежить від свого творця. Потім текст функціонує як вихідний матеріал для процесу мовленнєвої рецепції. Письмові артефакти є конкретними об'єктами, навіть викарбуваними на камені, рукописними, надрукованими на машинці, в типографії чи на комп'ютері. Вони дають спілкуванню відбутися, незважаючи навіть на абсолютну віддаленість співрозмовників (тих, хто продукує, і тих, хто сприймає) у просторі та/або часі - чинник, від якого значною мірою залежить людське суспільство. При безпосередньому усному спілкуванні спосіб передачі тексту акустичний. Це звукові хвилі, які, зазвичай, ефемерні та невидимі. Дійсно, дуже мало мовців здатні відтворити у точних деталях текст, який вони щойно вимовили під час розмови. Як тільки текст виконав свої комунікативні призначення, він зникає з пам'яті - якщо насправді він коли-небудь в ній існував як єдине ціле. Завдяки сучасним технологіям звукові хвилі можуть бути записані, передані/трансльовані або збережені за допомогою іншого способу (засобу, носія) і потім знову перетворені на звукові (мовленнєві) хвилі. Завдяки цьому стала можливою просторово-часова віддаленість (відокремленість того, хто продукує, від того, хто сприймає). Більше того, записи спонтанного монологічного мовлення або розмови можуть бути транскрибовані та проаналізовані так само легко, як і тексти. Це робить обов'язковою тісну кореляцію між категоріями, запровадженими для опису видів МД і текстів, які є результатом цієї діяльності. Дійсно, одним словом Можна назвати обидві категорії. "Письмовий переклад/translation" може означати як акт перекладу, так і перекладений текст. Так само "розмова", "дебати" або "інтерв'ю" можуть означати комунікативну інтеракцію учасників, але й Одночасно відрізок процесу обміну висловлюваннями, що є текстом Особливого типу, який відноситься до певного жанру.

Будь-який вид продукції, рецепції, інтеракції та перекладу відбувається у часі. Природа реального Часу мовлення присутня як під час говоріння і слухання, так і під час власне перекладу.

"До" і "після" в усному тексті слід розуміти дослівно. Для письмового тексту, який є звичайно (за винятком рукописних "scrolled" текстів) статичним просторовим артефактом, це не обов'язково. У процесі продукції письмовий текст може бути виданий з додаванням або вилученням частин. Ми не можемо сказати, в якому порядку були продуковані елементи, хоча вони представлені у лінійній послідовності як ряд символів. У процесі рецепції очі читця вільно рухаються по тексту у будь-якому напрямі. Можливе стеження при читанні лінійного відрізка у строгій послідовності, як це й відбувається під час навчання дітей.

Досвідчені, зрілі читачі спочатку "сканують" текст на основі інформаційно-значущих елементів, для того щоб отримати загальну структуру значення, а потім повертаються до більш вдумливого читання - і, якщо потрібно, багаторазового перечитування деяких слів, фраз, речень та параграфів, які мають особливе значення для задоволення їх потреб і цілей. Автор або видавець можуть також використовувати паратекстуальні засоби (див. розділ 4.4.5.3), щоб керувати цим процесом і тим самим планувати текст відповідно до очікуваного способу читання його аудиторією, для якої він призначається. Так само усний текст може бути ретельно спланований заздалегідь таким чином, щоб здаватись спонтанним, для того щоб забезпечити успішну передачу основного змісту в різних умовах, в яких здійснюється рецепція усного мовлення. Процес і продукт нерозривно пов'язані.

Текст є центром будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішньою предметною з'єднувальною ланкою, "суглобом" між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає, - спілкуються вони безпосередньо чи на відстані. Діаграма, що наведена нижче, показує у схематичній формі зв'язок між користувачем/ учнем, на якому сфокусовані Рекомендації, співрозмовником/ами, видами діяльності і текстами.

1. Продукція. Користувач/учень продукує усний або письмовий текст, сприйнятий, часто на відстані, одним або кількома читачами, від яких не вимагається відповіді/реакції.



2. Рецепція. Користувач/учень сприймає текст одного чи кількох мовців або тих, хто пише, знову-таки часто на відстані, і від нього не потребується відповідь.



3. Інтеракція. Користувач/учень вступає у безпосередній діалог зі співрозмовником. Текст діалогу складається з висловлювань, продукованих та реципійованих відповідно кожною стороною.

КОРИСТУВАЧ  мовлення  СПІВРОЗМОВНИК



КОРИСТУВАЧ  Текст 1.  співрозмовник

КОРИСТУВАЧ  Текст 2.  співрозмовник

КОРИСТУВАЧ  Текст 3.  співрозмовник

КОРИСТУВАЧ  Текст 4.  співрозмовник

і т.д.



4. Переклад охоплює два види діяльності.

4.1. Письмовий переклад. Користувач/учень сприймає текст від мовця/того, хто пише, який відсутній, однією мовою або кодом (Lx) і продукує паралельний текст іншою мовою або кодом (Ly), який сприймається іншою особою в ролі слухача/читача на певній відстані.

Той, хто пише (Lx)  текст (на Lx)  КОРИСТУВАЧ  текст (на Ly)  ЧИТАЧ (Ly)



4.2. Усний переклад. Користувач/учень діє як посередник у прямому спілкуванні між двома співрозмовниками, які не володіють однією й тією ж мовою або кодом, сприймаючи текст однією мовою (Lx) та продукуючи відповідний текст іншою мовою (Ly).
СПІВРОЗМОВНИК (Lx)  МОВЛЕННЯ(Lх)  КОРИСТУВАЧ (Ly) МОВЛЕННЯ  СПІВРОЗМОВНИК (Ly)

Співрозмовник (Lx)  Текст (Lx1)  користувач Текст(Lу1)  Співрозмовник (Ly)

Співрозмовник (Lx)  Текст (Lx2) користувач Текст(Lу2) Співрозмовник (Ly)

Співрозмовник (Lx) Текст (Lx3)  користувач  Текст(Lу3)  Співрозмовник (Ly)

Співрозмовник (Lx) Текст (Lx4)  користувач  Текст(Lу4)  Співрозмовник (Ly)

Й Т.Д.

Окрім інтерактивних та посередницьких видів діяльності, визначених вище, є ще багато видів діяльності, в яких користувач/учень повинен продукувати текстуальну реакцію на текстуальний стимул. Текстуальним стимулом може бути усне запитання, ряд письмових інструкцій (напр., екзаменаційні завдання), текст висловлювання, автентичний або складений, і т.д., або їхня комбінація. Необхідною текстуальною реакцією/відповіддю може бути будь-що від одного слова до тригодинного есе (дослідження, твору). Як вихідний, так і вхідний текст можуть бути усними чи письмовими та на L1 (першій мові) або L2 (другій мові). Зв'язки між двома текстами можуть бути зберігаючими зміст або ні. Відповідно, якщо ми розглянемо роль, яку можуть відігравати у навчанні/викладанні сучасних мов види діяльності, під час яких учень продукує текст на L1 у відповідь на стимул L1, (особливо у випадку, що торкається соціокультурного компонента), можна виділити 24 типи діяльності. Наприклад, такі випадки (Табл. 6), коли і стимул і реакція здійснюються мовою, що вивчається.

Оскільки подібні види діяльності "текст-текст" здійснюються у повсякденному використанні мови, вони особливо часто зустрічаються у навчанні, викладанні і тестуванні. Буває, що найбільш механічні закріплюючі види роботи (повторення, диктанти, читання вголос, фонетична транскрипція) не дуже часто використовуються в комунікативно-орієнтованому підході до навчання мови через їх штучність і через те, що вважається їх небажаним ефектом "зворотного потоку" ("відкату"). Можливо, їх можна застосовувати у текстових схемах з технічної причини, виконання яких значною мірою залежить від вміння застосовувати лінгвістичні компетенції з метою скорочення інформаційного змісту тексту. В усякому разі, переваги розгляду усіх можливих комбінацій категорій таксономічних рядів не лише в тому, що це дозволяє упорядкувати досвід, але також для виявлення прогалин та передбачення нових можливостей.

Таблиця 6. Діяльність "текст-текст"



Вхідний текст


Вихідний текст


Переклад


Мова


Переклад


Збереження мови


Збереження значення


Тип діяльності (приклади)


усний


L2


усний


L2


Так


Повторення


усний


L2


письмовий


L2


Так


Диктант


усний


L2


усний


L2


Ні


Усне запитання/ відповідь


усний


L2


письмовий


L2


Ні


Письмові відповіді на усні запитання на L2


письмовий


L2


усний


L2


Так


Читання вголос


письмовий


L2


письмовий


L2


Так


Переписування/ транскрипція


письмовий


L2


усний


L2


Ні


Усна відповідь на письмові завдання на L2


письмовий


L2


письмовий


L2


Ні


Письмові відповіді на письмові завдання на L2



. З м і с т .


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   29

Схожі:

Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКобеляцька районна рада
Веде засідання голова постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту, інформаційної сфери,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВізити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман
Ради Європи (РЄ), містер Демір Хакан (Страсбург, Франція) та його колега з комітету з питань культури, спадщини та ландшафту містер...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconРозробка сучасних
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): огляд існуючих систем
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconБбк 63. Петро Федорчак, Тетяна Федорчак розвиток чеської та словацької культури
У статті аналізується розвиток чеської та словацької культури на початку ХХ ст та між Першою І другою світовими війнами. Відображено...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВідділ освіти ульяновської райдержадміністрації ульяновський районний методичний кабінет збірник методичних рекомендацій керівникам навчальних закладів району щодо роботи з кадрами Ульяновка 2012 Зміст
Кадрове діловодство – це діяльність, що охоплює процеси документування та організації роботи з документами з питань приймання, переведення,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconДержавний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення
України слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка