Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314



Сторінка16/29
Дата конвертації16.03.2018
Розмір4.56 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29

5 Компетенції користувача/того, хто вивчає мову


З метою виконання завдань та видів діяльності, що реалізуються в комунікативних ситуаціях, до яких вони залучаються, користувачі і ті, хто навчаються, застосовують певні компетенції, набуті упродовж їхнього попереднього досвіду. І навпаки, участь в комунікативних актах (у тому числі, звичайно, і в тих, які створюються спеціально для інтенсифікації вивчення мови) сприяє подальшому розвитку компетенцій учня як короткочасного, так і довготривалого вжитку.

Усі компетенції людини слугують, так чи інакше, здатності користувача мовою до спілкування і можуть розглядатися як аспекти комунікативної компетенції. Проте було б доцільно виділити ті, що не так тісно пов'язані з мовою, і ті, що є власне лінгвістичними компетенціями.


5.1 Загальні компетенції


5.1.1 Декларативні знання (savoir)

5.1.1.1 Знання світу

Дорослі люди мають високо розвинену й чітко сформульовану модель світу і закономірностей її функціонування, тісно пов'язану з лексикою та граматикою їх рідної мови. Дійсно, обидві (модель та рідна мова) розвиваються у взаємозв'язку. Запитання "Що це таке?" може стосуватись або назви вперше побаченого явища, або значення відповідного нового слова. Основні компоненти цієї моделі бурхливо розвиваються у ранньому дитинстві, але подальший їх розвиток відбувається завдяки навчанню, накопиченню досвіду в юності, і звичайно упродовж дорослого життя. Комунікація залежить від узгодженості моделей світу і мови, інтеріорізованих особами, що беруть участь у спілкуванні. Однією з цілей наукових пошуків є відкриття структури і законів функціонування всесвіту та запровадження стандартизованої термінології для їх описання і дослідження. Звичайно, мова розвивалась більш органічним шляхом, і відношення між категоріями форми і значення дещо варіюються в тій чи іншій мові навіть в рамках досить вузьких обмежень, створених актуальною природою реальності. Розбіжності більш помітні в соціальній сфері, ніж у тому, що пов'язане з фізичним оточенням, хоча тут також природні мовленнєві явища дуже різняться залежно від їх значення для життя спільноти. Вивчення другої й іноземної мови часто допомагає визнати, що учні вже набули знань світу, достатніх для цих цілей. Проте так буває далеко не завжди (див. 2.1.1).

Знання світу (набуті через досвід, освіту чи інформаційні джерела і т.д.) охоплюють:

• Місця, установи та організації, осіб, події, процеси та операції у різних сферах, приклади яких наведено у Табл. 5 (розділ 4.1.2). Особливе значення для того, хто вивчає певну мову, мають фактичні знання щодо країни або країн, де розмовляють цією мовою, а саме її/їх географічні, навколишні, демографічні, економічні та політичні особливості.

• Класи сутностей об'єктивної реальності (конкретне/абстрактне, живе/неживе, і т.д.) та їх властивостей і зв'язків (часово-просторові, асоціативні, аналітичні, логічні, причина/ наслідок і т.д.), як це показано, наприклад, у Threshold Level 1990, Розділ 6.



Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які знання світу набуваються/є необхідними для володіння тим, хто вивчає мову;

• які нові знання світу, особливо стосовно країни, мова якої вивчається, будуть потрібні учневі/ яких він має набути в ході вивчення мови.

5.1.1.2 Соціокультурні знання

Відверто кажучи, знання суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, є одним з аспектів знань світу. Разом з тим велике значення для того, хто вивчає мову, має його/її особлива увага до соціокультурних знань, а надто коли інші аспекти знань лежать поза попереднім досвідом учня або викривлені стереотипами.

Характерні риси певного європейського суспільства та його культури можуть бути пов'язані, наприклад, з такими чинниками як:



1. Повсякденне життя, а. саме:

• їжа та напої, години прийому їжі, поведінка за столом;

• публічні свята;

• робочий час та заняття;

• заняття на дозвіллі (хобі, спорт, звички читати, засоби зв'язку).

2. Умови життя, напр.:

• рівні життя (з регіональними, класовими та етнічними варіантами);

• житлові умови;

• організація соціального захисту.

3. Міжособистісні стосунки (у тому числі з владою та іншими громадянами), напр., пов'язані з:

• класовою структурою суспільства та взаєминами між класами;

• статеві стосунки (загальні, інтимні);

• сімейні структури і стосунки;

• відносини між поколіннями;

• стосунки в ситуаціях на роботі;

• стосунки між громадою та поліцією, офіційними органами і т.д.);

• расові та громадські стосунки;

• стосунки між політичними та релігійними угрупованнями.

4. Цінності, ідеали, норми поведінки, пов'язані з такими чинниками як:

• соціальний клас;

• суспільно-професійні групи (академічні, керівні, службовці, робітники різних рангів/ розрядів);

• майно (прибутки і спадщина);

• регіональна культура;

• охорона;

• установи;

• традиції та соціальні зміни;

• історія, особливо культові історичні персонажі та події;

• меншини (етнічні, релігійні);

• національна самобутність;

• зарубіжні країни, держави, народи;

• політика;

• мистецтво (музика, образотворчі види; література, драматургія, поп-музика та пісні);

• релігія;

• гумор.


5. Мова тіла (див. розділ 4.4.5). Знання умовностей, що керують поведінкою, складає частину соціокультурної компетенції користувача/того, хто навчається.

6. Соціальні правила поведінки, напр., пов'язані з візитами та виявами гостинності під час прийому, такі як:

• пунктуальність;

• подарунки;

• одяг;


• закуски, напої, їжа;

• правила і табу в поведінці та бесіді;

• тривалість візиту;

• прощання (спосіб завершення візиту).



7. Ритуальна поведінка в таких сферах як:

• релігійна практика і ритуали;

• народження, одруження, смерть;

• поведінка публіки і глядача на виставах та церемоніях;

• урочистості, фестивалі, танці, дискотеки і т.д.

5.1.1.3 Міжкультурне усвідомлення

Знання, усвідомлення та розуміння зв'язків (подібних і відмінних рис) між "світом походження" і "світом спільноти, мову якої вивчаєш", лежать в основі міжкультурної свідомості. Слід відмітити, що міжкультурна свідомість охоплює усвідомлення ширшого діапазону культур, ніж уже наявний у тих, хто вивчає мову 1(L1) і мову 2 (L2). Ця ширша свідомість допомагає помістити обидві мови та культури до певного контексту. В доповнення до об'єктивних знань міжкультурна свідомість включає усвідомлення того, як виглядає кожна спільнота у перспективі порівняно з іншою, часто у формі національних стереотипів.


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які початкові соціокультурні досвід та знання є в учня/повинні в нього бути;

• яких нових досвіду та знань про життя в його/її суспільстві, так само як і в суспільстві, до якого прагне учень, йому буде необхідно набути, щоб задовольнити вимоги спілкування другою іноземною мовою (L2);

• яке усвідомлення відношень між рідною та новою культурами повинно бути в учня, щоб розвинути його відповідну міжкультурну компетенцію.


5.1.2 Вміння та навички (savoir-faire)

5.1.2.1 Практичні вміння та здібності включають:

• Соціальні вміння: здатність діяти відповідно до типових правил поведінки, розглянутих у розділі 5.1.1.2, та виконувати повсякденні справи в тій мірі, в якій це властиво аутсайдерам та особливо іноземцям.

• Навички повсякденного життя: здатність успішно виконувати звичайні дії у щоденному житті (вмиватись, одягатись, гуляти, готувати їжу, їсти і т.д.); догляд за хатнім обладнанням та його ремонт і т.д.

• Професійні і технічні вміння: здатність виконувати спеціальну діяльність (розумову та фізичну), необхідну для здійснення професійних обов'язків.

• Навички та вміння, пов'язані з дозвіллям: здатність ефективно виконувати дії, необхідні для організації відпочинку, напр.:

• у видах мистецтв (живопис, скульптура, гра на музичних інструментах і т.д.);

• в ручних видах праці (в'язання, вишивання, ткацтво, плетіння з лози, деревообробка і т-Д.);

• у видах спорту (командні ігри, легка атлетика, спортивна ходьба/біг підтюпцем, сходження, плавання і т.д.);

• хобі (фотографія, садівництво тощо)


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які практичні вміння та навички будуть потрібні учневі/якими він повинен володіти, для того щоб ефективно спілкуватись у відповідній сфері.


5.1.2.2 Міжкультурні вміння та навички

Вони включають:

• здатність привести до спільного знаменника рідну й іноземну культури;

• культурну чуттєвість і здатність визначити й використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур;

• здатність виконувати роль культурного посередника між рідною культурою та іноземною, успішно долати міжкультурні непорозуміння та конфліктні ситуації;

• здатність долати стереотипи у стосунках.


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які культурно-посередницькі ролі та функції учневі потрібно буде/він буде повинен/він має бути готовий виконати;

• які характерні риси рідної та нової культури учень повинен буде/має засвоїти/йому потрібно буде розпізнати;

• якими засобами слід озброїти учня, щоб він був здатним користуватися новою культурою;

• які можливості матиме учень для виконання ролі культурного посередника.

5.1.3 "Компетенція існування" (savoir-etre)

На комунікативну діяльність користувачів/учнів впливають не лише їх знання, свідомість, вміння та навички, але також і суб'єктивні чинники, що пов'язані з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів, когнітивних стилів і типом особистості, який визначає особисту ідентичність. До цього входять:

1. поведінка, напр., рівень:

• відкритості до нових знань та зацікавленості ними, іншими людьми, ідеями, народами, суспільствами і культурами;

• готовності поділити культурні погляди інших та їх системи культурних цінностей;

• готовність і здатність дистанціюватись від умовностей у поведінці щодо культурних відмінностей користувача/того, хто вивчає мову.



2. мотиви:

• внутрішні/зовнішні;

• окремі/інтегративні;

• потяг до спілкування, потреба людини в комунікації.



3. цінності, напр., етичні та моральні.

4. ідеали, напр., релігійні, ідеологічні, філософські.

5. когнітивні стилі (пізнання), напр.:

• конвергентний/дивергентний;

• холістичний/аналітичний/синтетичний.

6. риси особистості, напр.

• мовчазний/балакучий;

• ініціативний/скромний;

• оптиміст/песиміст;

• інтроверт/екстраверт;

• активний/реактивний;

• зі слабким/середнім/сильним комплексом провини;

• без подібних комплексів;

• жорсткий/м'який, гнучкий;

• відкритість/вузькість мислення;

• розумний;

• педантичний/незібраний;

• з доброю пам'яттю чи ні;

• працьовитий/ледачий;

• амбітний/без амбіцій;

• з самоусвідомленням чи без нього;

• самовпевнений чи ні;

• самозакоханий чи ні.

Поведінка та риси особистості чинять значний вплив не лише на ролі користувачів/учнів в актах спілкування, але також і на їх здатність учитися. Розвиток "міжкультурної особистості", до якого входять як поведінка, так і свідомість, розглядається в багатьох випадках як важлива освітня мета, що має самостійне значення. Постають серйозні етичні та педагогічні проблеми, такі як:

• до якого рівня може емпліцитно цілеспрямовано розвиватись особистість;

• як можна "примирити" культурний релятивізм з етичною та моральною цілісністю;

• які риси особистості а) сприяють б) гальмують вивчення та оволодіння іноземною або другою мовою;

• як можна допомогти учням зміцнити сильні та подолати слабкі сторони;

• як різноманітність типів особистостей може узгоджуватись з вимогами, поставленими як освітніми системами, так і до них самих.



Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• чи потрібно учням розвивати/виявляти певні риси особистості, і якщо так, то які саме;

• чи слід, і якщо так, то якими способами враховувати характеристики учнів в організації та забезпеченні процесу вивчення, викладання та оцінювання мови.

5.1.4 Вміння учитися (savoir-apprendre)

У самому загальному розумінні sovoir-opprendre є здатністю спостерігати за новим досвідом і брати в цьому участь, а також приєднувати нові знання до вже існуючих, змінюючи останні, якщо це потрібно. Здібності до вивчення мови розвиваються у процесі набуття досвіду навчання.

Вони дозволяють учневі більш ефективно й незалежно діяти згідно нових мовленнєвих вимог, бачити, які існують варіанта і застосовувати певні можливості якнайкраще. Здатність навчатися має кілька компонентів, таких як мовна і комунікативна свідомість; загальні фонетичні вміння/навички; навчальні вміння, евристичні здібності.

5.1.4.1 Мовна і комунікативна свідомість

Сприйнятливість до мови та її використання, включаючи знання і розуміння принципів, за якими мова організовується і вживається, сприяє тому, що новий досвід узагальнюється у вигляді впорядкованої структури і сприймається як спосіб збагачення існуючого досвіду. Тому, відповідно, нова мова може вивчатись і використовуватись з більшою готовністю, ніж тоді, коли вже сформована в учня лінгвістична система, яка часто вважається нормальною та "природною", натуральною, сприймає нову мову як загрозу і чинить Їй опір.

5.1.4.2 Загальні фонетичні здібності та вміння/навички

У багатьох учнів, особливо дорослих, здатність вимовляти новою мовою полегшується завдяки:

• здатності розрізнювати і продукувати незнайомі звуки та просодичні сегменти;

• здатності розуміти і зв'язувати незнайомі звукові відрізки;

• здатність, у ролі слухача, розуміти (тобто розділяти на окремі значущі частини) довготривалий ; звуковий потік і сприймати його як осмислений ряд фонетичних елементів;

• розуміння/володіння процесами звукового сприймання та продукування стосовно вивчення нової , мови.

Ці загальні фонетичні здібності відрізняються від здатності вимовляти певною мовою.


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які засоби слід застосовувати для розвитку мовленнєвої та комунікативної свідомості учня;

• якими особливостями слуху та артикуляторними здібностями учень має володіти/які будуть Йому потрібні/які в нього мають бути від початку навчання (а priori)/які слід розвивати.

5.1.4.3 Уміння вчитися

Вони включають:

• здатність ефективно використовувати навчальні можливості, створені ситуаціями викладання, напр.:

• уважно стежити за презентованою інформацією;

• усвідомлювати мету поставленого завдання;

• ефективно співпрацювати у парній та груповій роботі;

• швидко, часто й активно застосовувати мову, що вивчається;

• здатність використовувати адекватні матеріали для самостійного вивчення;

• здатність організовувати й застосовувати засоби навчання для самоосвіти;

• здатність успішно навчатись (як у лінгвістичному, так і в соціокультурному плані).

• Йдеться про просте спостереження та участь у процесі комунікації, а також розвиток перцептивних, аналітичних та евристичних навичок і вмінь;

• усвідомлення своїх власних сильних та слабких рис як учня;

• здатність визначати власні потреби та цілі;

• здатність організовувати свої власні стратегії і процедури для досягнення цих цілей відповідно до своїх власних характерних рис та здібностей.

5.1.4.4 Евристичні вміння

Вони включають:

• здатність учня сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки і т.д.) і застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти (на основі спостереження, здогадки про значення того, за чим спостерігаєш, аналізу, узагальнення, запам'ятовування і т.д.) у специфічній навчальній ситуації;

• здатність учня (особливо при застосуванні довідкових джерел мовою, що вивчається) знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію;

• здатність використовувати нові технології (напр., знаходити інформацію в базах даних, гіпертекстах, etc.).



Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які навчальні вміння слід розвивати в учнів і заохочувати до застосування;

• які евристичні здібності учні мають застосовувати і розвивати;

• які умови забезпечення необхідні учням для розвитку самостійності у навчанні та застосуванні мови.







Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29

Схожі:

Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКобеляцька районна рада
Веде засідання голова постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту, інформаційної сфери,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВізити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман
Ради Європи (РЄ), містер Демір Хакан (Страсбург, Франція) та його колега з комітету з питань культури, спадщини та ландшафту містер...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconРозробка сучасних
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): огляд існуючих систем
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconБбк 63. Петро Федорчак, Тетяна Федорчак розвиток чеської та словацької культури
У статті аналізується розвиток чеської та словацької культури на початку ХХ ст та між Першою І другою світовими війнами. Відображено...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВідділ освіти ульяновської райдержадміністрації ульяновський районний методичний кабінет збірник методичних рекомендацій керівникам навчальних закладів району щодо роботи з кадрами Ульяновка 2012 Зміст
Кадрове діловодство – це діяльність, що охоплює процеси документування та організації роботи з документами з питань приймання, переведення,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconДержавний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення
України слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка