Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314



Сторінка17/29
Дата конвертації16.03.2018
Розмір4.56 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29

5.2 Комунікативні мовленнєві компетенції


Для реалізації комунікативних намірів користувачі/ті, хто навчаються, застосовують свої загальні компетенції, розглянуті нами вище, разом з більш спеціальною, пов'язаною з мовленням, комунікативною компетенцією (КК). КК у вужчому значенні має такі компоненти:

• лінгвістичні компетенції;

• соціолінгвістичні компетенції;

• прагматичні компетенції.

5.2.1 Лінгвістичні компетенції

Досі не існує повного вичерпного опису будь-якої мови як формальної системи для вираження значень. Мовленнєва система надзвичайно складна, і мова великої, розмаїтої, розвиненої спільноти ніколи повністю не осягається жодним з її користувачів. Це тим більш неможливо, оскільки кожна мова знаходиться у стані безперервної еволюції у відповідь на вимоги до її використання у спілкуванні.

Більшість національних держав досягли встановлення нормативного мовлення, хоча ще не з повною вичерпністю. Модель лінгвістичного опису, що застосовується для навчання у наш час, є тією самою моделлю, яка використовувалась для класичних мов. Ця "традиційна" модель була, проте, відкинута близько 100 років тому професіоналами-лінгвістами, які наполягали, що мови слід описувати у тому вигляді, в якому вони вживаються на практиці, а не так, як вважають деякі фахівці, і що традиційна модель, розроблена для мов певного типу, не підходить для опису інших мовних систем з дуже різною організацією. Проте жодна з багатьох запропонованих альтернативних моделей не досягла загального визнання. Дійсно, можливість універсальної моделі ; описання для всіх мов була відкинута. Останні праці загальної лінгвістики все ще не дали результатів, які б могли прямо використовуватись для полегшення вивчення, викладання та оцінювання мови. Більше того, представники дескриптивної лінгвістики зараз задовольняються тим, що систематизують практичне використання мови, узгоджуючи форму та значення, вживаючи термінологію, яка розходиться з традиційною практикою лише тоді, коли йдеться про явища поза сферою традиційних дескриптивних моделей. Цей підхід прийнятий і нами та описаний у розділі 4.2. Він визначає і класифікує основні компоненти лінгвістичної компетенції; це визначення - знання і здатність використовувати формальні здібності, на основі яких можуть бути породжені і сформульовані добре оформлені, повнозначні висловлювання. Схема, що подається нижче, має на меті лише запропонувати класифікатори деяких параметрів і категорій, які можуть видатись корисними для опису лінгвістичного змісту та як стимул для роздумів. Ті практики, які прагнуть використати інші опорні схеми, вільні, тут чи деінде, у своєму виборі. Тоді їм потрібно буде визначити теорію, традиції або практику, якої вони дотримуються. Тут (у цих РРЄ) ми розрізняємо:

5.2.1.1 лексичну компетенцію;

5.2.1.2 граматичну компетенцію;

5.2.1.3 семантичну компетенцію;

5.2.1.4 фонологічну компетенцію;

5.2.1.5 орфографічну компетенцію;



5.2.1.6 орфоепічну компетенцію.
Успіхи розвитку умінь учня у використанні лінгвістичних засобів можуть бути шкаловані і відповідно представлені у поданій нижче формі.


Загальний лінгвістичний діапазон

С2


Демонструє свідоме й адекватне володіння мовленням дуже широкого Діапазону для точного формулювання думок, уміє виділяти, диференціювати й уникати двозначності... Нема ніякої потреби обмежувати те, що він/вона хоче сказати.

СІ


Може підібрати адекватне формулювання мовленнєвих засобів широкого діапазону, щоб висловитись чітко, не обмежуючи того, що він/вона хоче сказати.

В2


Може ясно виразитись, не маючи потреби в обмеженні того, що хоче сказати.

Має достатній діапазон мовлення, щоб описати щось чітко, виразити точки зору і розвинути аргументацію без помітних утруднень при пошуках слів, використовуючи складні синтаксичні форми.

В1


Має достатній діапазон мовлення для опису непередбачених ситуацій, пояснення головних положень ідеї або проблеми з необхідними уточненнями. Виражає думки на абстрактні або культурні теми, такі як музика, фільми.

На достатньому рівні володіє мовленням, для того щоб висловитись адекватними лексичними засобами - з певною хезитацією та невпевненістю - на такі теми як сім'я, хобі та інтереси, робота, подорожі, останні новини. Проте лексичні обмеження іноді спричиняють повтор і навіть труднощі при формулюванні.

А2


Має базовий мовний репертуар, який дозволяє йому/їй справлятися з повсякденними ситуаціями з передбаченим змістом, хоча він/вона взагалі змушений/а змінювати висловлювання та підшукувати слова.

Може продукувати короткі повсякденні вирази для задоволення простих потреб конкретного типу: особисті деталі, повсякденні звичайні справи, бажання і потреби, запит інформації. Може вживати базові фрази і речення та спілкуватись засвоєними фразами, висловлюваннями з декількох слів та виразів про самого себе та інших людей, про те, що вони роблять, про місця, майно і т.д. Має обмежений репертуар коротких засвоєних фраз, що охоплюють передбачувані життєві ситуації; часті невдачі та непорозуміння трапляються у незвичайних ситуаціях.

А1


Має дуже примітивний діапазон простих виразів про особисті деталі і потреби конкретного типу.

5.2.1.1 Лексична компетенція - знання і здатність використовувати мовний словниковий запас - складається з лексичних та граматичних елементів.



Лексичні елементи включають:

а) Стійкі вирази, що складаються з кількох слів, які вживаються і вивчаються як одне ціле. Стійкі вирази включають:

• розмовні вирази/формули, у тому числі:

прямі експоненти мовленнєвих функцій (див. розділ 5.2.3.2) як, напр., привітання:

How do you do? Good morning! etc. Добрий день! Як справи? і т.д.

прислів'я і т.д. (див. розділ 5.2.2.3)

архаїзми, напр., Be off with you! Забирайтеся геть!

• фразеологічні ідіоми, часто:

семантичне непрозорі, застиглі метафори, напр.:

Не kicked the bucket. Врізав дуба (він помер).

It's a long shot (ризикована пропозиція). Або пан, або пропав.

Не drove hell for leather (тобто дуже швидко). Бути мотор ніш.

підсилювальні звороти. Їх використання часто концептуально й стилістично обмежене, напр., as white as snow/білий як сніг (= "чистий"), протилежне йому - as white as a sheet/білий як лист (паперу) (=блідий).

• застиглі, стійкі вирази, які вивчаються і вживаються як одне нерозривне ціле/неподільні

одиниці, в яких слова або вирази, що вводяться, утворюють повнозначні речення, напр.:

"Please may I have ...". Дайте (мені), будь ласка.... .

• інші стійкі словосполучення, такі як:

дієслівні вирази, напр., to put up with, to make away (with). Миритися, покінчити;

вирази з прийменниками, напр., in front of. Перед.

• стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом, напр.,

to make a speech/mistake. Виголосити промову, допустити помилку.
б) Однослівні форми. Окрема однослівна форма може мати кілька різних значень (т. з. полісемія), напр., tank, місткість для рідини або броньована військова машина. Однослівні форми включають члени з відкритих класів слів: іменник, дієслово, прикметник, прислівник, хоча можуть включати також і закриті лексичні ряди (напр.: дні тижня, місяці року, міри ваги та розміри і т.д.). Інші лексичні ряди також можуть бути встановлені для граматичних і семантичних цілей (див. нижче).

Граматичні елементи належать до закритих класів слів, наприклад:

артиклі (a, the) /англ. мова

кількісні займенники (some, all, many...) /англ. мова

вказівні займенники (цей, той, ці, ті)/укр. мова

особові займенники (І, we, he, she, it, thy, me, you...) /англ. мова

питальні слова та відносні займенники (who, what, which, where, how...) /англ. мова

присвійні займенники (my, your, his, her, its...) /англ. мова

прийменники (in, at, by, with, of...)/англ. мова

допоміжні дієслова (be, do, have, modals)/англ. мова

сполучники (and, but, if, although...)/англ. мова

частки (ja, wohl, aber, doch... /нім. мова

Ілюстративні шкали створені для діапазону лексичних знань та для здатності до контролю цих знань.




Лексичний діапазон


С2


Може вільно користуватись дуже широким лексичним репертуаром, у тому числі ідіоматичними виразами та колоквіалізмами; виявляє розуміння конотативних рівнів значення.

СІ


Вільно володіє широким лексичним репертуаром, що дозволяє долати важкі місця шляхом перефразування; пошуки виразів або альтернативних стратегій ледь помітні; вільно вживає ідіоматичні вирази та колоквіалізми.

В2


Вільно володіє лексикою на найбільш загальні теми та теми, пов'язані з його/її сферою діяльності.

Може варіювати формулювання, щоб уникнути частих повторів, проте лексичні помилки можуть спричиняти невпевненість та інакомовлення.



В1


Має достатній лексичний запас, щоб висловитись з деякими перефразуваннями на більшість тем, що зустрічаються в його/її повсякденному житті: сім'я, хобі та інтереси, робота, подорожі, останні події.

А2


Має достатній лексичний запас, щоб здійснювати звичайні повсякденні трансакції, до яких входять Знайомі ситуації і теми.

Має достатній лексичний запас для вираження основних комунікативних потреб.

Має достатній лексичний запас для вирішення простих повсякденних потреб.



А1


Володіє окремими словами і фразами, пов'язаними з конкретними ситуаціями.




Лексичний контроль


С2


Завжди виправляє і правильно вживає лексику.

СІ


Випадкові незначні похибки, але без серйозних лексичних помилок.

В2


Лексична правильність, як правило, висока, хоча все ж трапляються деякі помилки та неправильний вибір слова, проте це не перешкоджає спілкуванню.

В1


Виявляє належний контроль елементарної лексики, але все ж трапляються грубі помилки при вираженні більш складних думок або зіткненні з незнайомими темами і ситуаціями.

А2


Може контролювати вузький лексичний репертуар, пов'язаний з конкретними повсякденними потребами.

А1


Немає дескриптора.




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які лексичні елементи (сталі вирази та однослівні форми) знадобляться учневі/якими він має володіти/які він повинен впізнавати та/або вживати;

• як вони відбираються/впорядковуються.

5.2.1.2 Граматична компетенція

Граматична компетенція може бути визначена як знання і здатність користуватися граматичними ресурсами мови.

Формально граматика мови може розглядатись як набір принципів, що керують сумою елементів та організовують їх у значущі і завершені ряди (речення). Граматична компетенція - це здатність розуміти й виражати значення, продукуючи і розпізнаючи правильно оформлені згідно з цими принципами фрази та речення (що є протилежним заучуванню та відтворенню їх як стійких формул). Граматика будь-якої мови у цьому плані дуже складна і далека від того, щоб мати завершену визначеність або вичерпність. Існує ціла низка відповідних теорій та моделей для організації слів у речення. Рекомендації не мають функції судити про них або пропагувати використання якоїсь однієї теорії. Ми маємо заохотити користувачів встановити те, що вони обрали для наслідування, і які наслідки їх вибір має для їх практики. Тут ми обмежуємось ідентифікацією параметрів і категорій, які широко використовувались у граматичних описах.

Опис граматичної організації включає особливості:

• елементів, напр., морфем

основ та афіксів

слів


• категорій, напр., числа, відмінка, роду

конкретне/абстрактне

перехідне/неперехідне

зчислювані/незчислювані іменники

активна/пасивна форма

минулий/теперішній/майбутній час

прогресивний, (не)завершений вид

• класів, напр. відмінювання дієслів

відмінювання іменників, прикметників

відкриті ряди слів: іменники, дієслова, прикметники, прислівники

закриті класи слів (граматичні елементи-див. розділ 5.2.1.1)

• структур напр.: складені та складні слова

фрази (номінальні, вербальні...)

речення (головне, підрядне, сурядне; просте, складене, складне)

• процесів (дескриптивних), напр.:

номіналізація

афіксація

заміщення

градація

транспозиція

трансформація

• відношень (зв'язків), напр.:

управління

узгодження

валентність.

Створено шкалу граматичної правильності. Ця шкала може розглядатись у зв'язку зі шкалою для загального лінгвістичного діапазону, представленою на початку цього розділу. Ми не вважаємо можливим створення шкали успішності стосовно граматичної структури, яку б можна було застосовувати для всіх мов.




Граматична правильність


С2


Здійснює постійний граматичний контроль складного мовлення, навіть коли в цей час його/її увага спрямована на інше (напр., на подальше планування, контроль за іншими реакціями).

СІ


Постійно підтримує високий рівень граматичної правильності; помилки трапляються рідко і вони майже непомітні.

В2


Належний граматичний контроль; випадкові помилки або несистематичні огріхи та незначні порушення у структурі речення все ж інколи трапляються, проте рідко, і до того ж вони часто виправляються при поверненні назад.

Демонструє відносно високий ступінь граматичного контролю. Не робить помилок, що ведуть до нерозуміння.

В1


Спілкується зі свідомою правильністю у знайомих контекстах; здійснює належний загальний контроль, хоча спостерігається інтерференція рідної мови. Трапляються помилки, проте ясно, що саме він/вона прагне виразити.

Свідомо й правильно використовує репертуар структур і речень частого вжитку, пов'язаний з найбільш передбачуваними ситуаціями.

А2


Правильно вживає деякі прості структури, але все ж систематично припускає грубі помилки -наприклад, плутає часи і забуває робити узгодження; проте цілком ясно, що він/вона намагається сказати.

А1


Демонструє лише обмежений контроль деяких простих граматичних структур і речень/фраз/виразів із засвоєного репертуару.




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• на якій граматичній теорії вони базують свою роботу;

• які граматичні елементи, категорії, класи, структури, процеси і зв'язки будуть потрібні учням якими вони повинні оволодіти і користуватись.

Традиційно розрізняють морфологію і синтаксис.



Морфологія розглядає внутрішню організацію слів. Слова можуть бути розкладені на морфеми, я поділяються на:

• основи, або корені;

• афікси (префікси, суфікси, інфікси), що включають:

словотворчі афікси (напр., re-, un-, -ly, -ness; при; роз-, -ач, -ок);

інфлективні (формотворчі) афікси (напр., s, -ed, -ing;-y(-fo), -й (-ї), -уть (-ють), -учи, - авши).

Словотворення:

Слова можуть бути класифіковані на:

• прості слова (лише один корінь, напр., six, tree, break; сніг, крик, вчора);

• складні слова (корінь+афікси, напр., unbrokenly, sixes; нерозривний, об'єднати);

• складені слова (що містять більше одного кореня, напр., sixpence, breakdown, oak-tree, evening dress; газета, п'ятихвилинка, сінокіс).

Морфологія розглядає також інші шляхи зміни форми слова, напр.:

• вокалічне чергування (sing/sang/sung/mouse/mice) ходити-хід, твір-твори, воля-вільний;

• консонантні модифікації (lend/lent) дорога-дорожчий, вага-важкий, земля-земний;

• неправильні форми (bring/brought, catch/caught) сумувати-сумую, їсти-їм;

• заміщення (go/went) йти - пішов;

• незмінні (нульові) форми (sheep/shaep, cut/cut/cut) ножиці, штани, увага (одн.=мн.)

Морфофонологія розглядає фонетичне обумовлені зміни морфем (напр., в англ. мові s/z/iz у словах walks, lies, rises; t/d/id у словах laughed, cried, shouted) та їх морфологічно обумовлені фонетичні варіанти (напр., і:/е у словах creep/crept, mean/meant, weep/wept).


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які морфологічні елементи і процеси учневі знадобляться/якими він повинен володіти/які він повинен вживати.




Синтаксис розглядає організацію слів у речення/фрази і трактує її мовою категорій, елементів, класів, структур, процесів та зв'язків, представлених часто у формі системи правил. Синтаксис досвідченого носія мови дуже складний і значною мірою неусвідомлюваний. Здатність організовувати речення для передачі значення є центральним аспектом комунікативної компетенції.

Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• які граматичні елементи, категорії, класи, структури, процеси та зв'язки будуть потрібні учням/ якими вони повинні володіти і вживати.


5.2.1.3 Семантична компетенція

розглядає здатність учня усвідомлювати і контролювати організацію змісту.

Лексична семантика охоплює питання значення слова, напр.:

• зв'язок слова із загальним контекстом:

відношення;

конотація;

експонування загальних специфічних понять;

• внутрішньолексичні зв'язки, такі як:

синоніми/антоніми;

гіпонімія;

колокація;

відношення типу "частина-ціле";

компонентний аналіз;

еквівалентність при перекладі.



Граматична семантика розглядає значення граматичних елементів, категорій, структурі процесів (див. розділ 5.2.1.2).

Прагматична семантика розглядає логічні зв'язки, такі як підрядність, пресупозиція, імплікативність і т.д.

Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• якими видами семантичних зв'язків/відношень учні мають вміти володіти/які види повинні утворювати/демонструвати.


Питання змісту є, звичайно, центральними для спілкування і розглядаються в декількох місцях цих Рекомендацій (див., зокрема, розділ 5.1.1.1).

Лінгвістична компетенція розглядається нами у формальному смислі. З точки зору теоретичної або дескриптивної лінгвістики мова є надзвичайно складною системою символів. Коли робиться спроба, як ось тут, виділити багато різних компонентів комунікативної компетенції, знання (найчастіше неусвідомлювані) і здатність застосовувати формальні структури можуть бути правомірно визначені як один із цих компонентів. Наскільки далеко –як що це взагалі відбувається такий формальний аналіз проникає у вивчення та викладання мови - це вже інша справа. Функціональний та понятійний підходи, прийняті в публікаціях Ради Європи Waystage 1990, Threshold Level 1990 oа Vantage Level, пропонують альтернативу для визначення лінгвістичної компетенції у розділах 5.2.1-3. Замість того щоб почати з мовленнєвих форм та їх значень, вони починають із систематичної класифікації комунікативних функцій та понять, розподілених на загальне і специфічне, і вже у другу чергу розглядають лексичну та граматичну форми як їх експоненти. Ці підходи є додатковими способами розгляду "подвійної артикуляції/оформлення" мови. Мови базуються на організації форми та організації значення. Два види організації перетинаються досить довільно. Опис, що базується на організації форм вираження, атомізує значення; той, що базується на організації значення, атомізує форму. Яке з них вибере користувач - залежатиме від мети, з якою здійснюється опис. Успішність підходу рівня Threshold Level свідчить про те, що багато практиків; вважають за доцільне йти від значення до форми, ніж більш традиційна практика організації навчання у суто формальних термінах. З іншого боку, деякі практики можуть віддати перевагу використанню "комунікативної граматики", як, наприклад, у "Un niveau-seuil" (пороговому рівні). Ясно одне: той, хто вивчає мову, має оволодіти як формою, так і значенням.

5.2.1.4 Фонологічна компетенція

включає знання та навички перцепції і продукції:

• звукових одиниць (фонем) мови та способів їх реалізації у певному контексті (алофонів);

• фонетичних ознак розрізнення фонем (дистинктивних ознак, напр., сонорності, назальності, закритості, лабіальності);

• фонетичного складу слів (складоподілу, фонетичних відрізків, словесного наголосу і тону);

• фонетики речення (просодії):

• наголосу і ритму фрази;

• інтонації;

• фонетичної редукції:

• вокалічної редукції;

• сильних і слабких форм;

• асиміляції;

• елізії.




Фонологічний контроль


С2


Як СІ


СІ


Може варіювати інтонацію і правильно вживати фразовий наголос для вираження найтонших відтінків значення.

В2


Володіє чіткою, природною вимовою та інтонацією.


В1


Вимова чітка, хоча іноді відчувається іноземний акцент і зрідка трапляються помилки у вимові.

А2


Вимова в цілому досить чітка, щоб його/й зрозуміли, незважаючи на присутність помітного іноземного акценту, проте партнери по спілкуванню змушені час від часу перепитувати і просити про повторення.

А1


Вимова дуже обмеженого репертуару вивчених слів та виразів може бути зрозумілою за умови певних зусиль з боку носіїв мови, з якими він/вона спілкується, і якщо їх мови належать до однієї групи.




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• яких нових фонетичних навичок набувають учні;

• яке відносне значення мають звуки та просодія;

• чи є фонетична правильність і швидкість метою раннього навчання, чи розвивається як довгострокова мета.


5.2.1.5 Орфографічна компетенція

охоплює знання і навички перцепції та продукції символів, з яких складаються письмові тексти. Писемні системи усіх європейських мов базуються на алфавітному принципі, хоча системи деяких інших мов слідують ідеографічному (логографічному) принципу (напр., китайська мова) або консонантному принципу (напр., арабська мова). У випадку алфавітних систем учні повинні знати і вміти сприймати та продукувати:

• форму як великих, так і малих літер у вигляді прямого шрифту і курсиву

• називання слів по літерах, у тому числі розрізнення злитих форм

• пунктуаційні знаки і випадки їх вживання

• типографські засоби та варіанти друку

• логографічні знаки загального вжитку (напр., @,&,$, і т.д.).

5.2.1.6 Орфоепічна компетенція

Користувачі, яким потрібно читати вголос підготовлений текст або використовувати в усному мовленні слова, що вперше зустрічались у письмовій формі, повинні вміти правильно озвучувати написане. Це може включати:

• знання правил написання;

• вміння користуватись словником та знання умовних позначень, що використовуються в ньому для репрезентації вимови;

• знання правил застосування письмових позначок, зокрема, знаків пунктуації для паузації та інтонації;

• здатність розуміти двозначність (омоніми, синтаксичні двозначності і т.д.) залежно від контексту.




Орфографічний контроль


С2


Писемне мовлення не містить орфографічних помилок.


СІ


Планування, розбивка на абзаци та пунктуація логічні й адекватні.

Написання (спелінг) правильне, за винятком випадкових "описок".



В2


Може продукувати чітке, змістовне, об'ємне писемне мовлення з належним послідовним плануванням та розбивкою на абзаци.

Спелінг і пунктуація досить правильні, проте може спостерігатися вплив рідної мови.



В1


Може продукувати загалом правильне об'ємне писемне мовлення.

Спелінг, пунктуація, розбивка на абзаци досить правильні для загального розуміння.



А2


Може переписувати короткі речення повсякденного характеру, напр., вказівки, як куди-небудь добратися.

Може писати зі свідомою фонетичною правильністю (але не обов'язково у повній відповідності до нормативного спелінгу) короткі слова, що є у його/її словниковому запасі.



А1


Може списувати знайомі слова і короткі фрази, напр., прості написи чи інструкції, назви побутових; предметів, вивіски магазинів та набір фраз, що часто вживаються.

Може написати свою адресу, національність та інші деталі про себе.






Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• орфографічні та орфоепічні потреби учнів у зв'язку з використанням усної та письмової форм мовлення, чи з необхідністю перекладу тексту з усної форми в письмову і навпаки.


5.2.2 Соціолінгвістична компетенція (СЛК)

Соціолінгвістична компетенція пов'язана зі знаннями та вміннями, необхідними для здійснення соціального аспекту використання мови. Оскільки мова є соціокультурним феноменом, то, як було зазначено у розділі щодо соціокультурної компетенції, значна частина змісту Рекомендацій, особливо при розгляді соціокультурної компетенції, є релевантною до СЛК. Питання, що тут розглядаються, пов'язані в першу чергу з використанням мови і не пов'язані з чимось іншим; отже вони пов'язані з лінгвістичними маркерами соціальних стосунків правилами ввічливості, виразами народної мудрості, відмінностями у реєстрах мовлення, діалектами та акцентами.

5.2.2.1 Лінгвістичні маркери соціальних стосунків

Звичайно, вони дуже відрізняються в різних мовах та культурах в залежності від таких чинників як

а) відповідний статус, б) близькість стосунків, в) реєстр мовлення і т.д. Приклади, що подаються нижче для англійської мови, не є універсальними або можуть зовсім не мати еквівалентів в інших мовах.

• вживання та вибір привітань:

при зустрічі, напр., Hello! Good morning!; Привіт! Доброго ранку! Вітаю!

при знайомстві, напр.. How do you do? Здрастуйте?

при прощанні, напр., Good-bye. ..See you later; До побачення. Бувай (те).

• вживання та вибір форм звертання:

офіційна, напр., My Lord, Your Grace; Пане, Ваша милість;

формальна, напр.. Sir, Madam, Miss, Dr, Professor (+ прізвище); Пане, Паш, Пане професор;

неформальна форма без звертання, напр., лише ім'я: John! Susan!; Льоню! Китю1.

фамільярна, напр., dear, darling', (народна) mate, love; любий, мила, кицюню;

авторитарна, напр., лише прізвище: Smith! You (there)!; Петренко! Ей, ти!

образлива, напр., you stupid idiot! (часто з ніжністю, любов'ю) Дурнику мій!

• правила вступу до розмови

• вживання та вибір вигуків (напр. Dear, dear! My God! Bloody Hell!, Боже мій! Ой лишенько! Та невже!

5.2.2.2 Правила ввічливості

Правила ввічливості зумовлюють одну з найважливіших причин відмови від прямого застосування "кооперативного принципу" (див. розділ 5.2.3.1). Вони різні й варіюються від однієї культури до іншої і часто є джерелом міжетнічних непорозумінь, особливо при літературній інтерпретації виразів ввічливості.

1. "позитивна" ввічливість, напр.:

• виявлення інтересу про стан здоров'я;

• обмін враженнями, інтересами, "бесіда про проблеми";

• вираження захоплення, милування, вдячності;

• при врученні подарунків, побажаннях; висловленні гостинності;

2. "негативна" ввічливість, напр.:

• уникнення загрозливого ставлення (догматизму, прямих наказів тощо);

• вираження жалю, вибачення за авторитарну поведінку (виправлення, протиріччя, заборони тощо);

• застосування етикетних обмежень і т.д. (напр., "/ think", розділових запитань,...)

3. правильне вживання "please", "thank you" і т.д.

4. неввічливість (навмисне ігнорування правил ввічливості), напр.:

• різкість, надмірна відвертість;

• вираження зневаги, відрази;

• різко виражене невдоволення та докір;

• неприхований гнів, нетерпіння;

• демонстрація зверхності.

5.2.2.3 Вирази народної мудрості

Ці стійкі формули, які втілюють та одночасно підсилюють загальні значення, є важливим складником народної культури. Вони часто вживаються, на них ще частіше посилаються або обігрують їх, наприклад, в газетних заголовках. Знання цієї акумульованої народної мудрості, виражені у мовленні як загальновідомі, є важливим компонентом лінгвістичного аспекту соціокультурної компетенції.

• прислів'я, напр., a stitch in time saves nine; Краще синиця в руках, ніж журавель у небі;

• ідіоматичні звороти, напр., a sprat to catch a mackerel; Як п'яте колесо до воза;

• знайомі цитування, напр., a man's a man for a'that; Хоч куди козак;

• вираження:

вірувань: передбачення погоди, напр.. Fine before seven, rain by eleven; Вітер добрий при стозі, злий при морозі;

відношення, як у кліше clichés, напр., It takes all sorts to make a world; 3 миру no нитці – голому сорочка;

оцінювання, напр., It's not cricket; Сім п'ятниць на тиждень.

Графіті, написані на одязі, висловлювання-кліше по ТБ, таблички на робочих місцях та постери зараз часто мають ці функції.

5.2.2.4 Реєстрові відмінності

Термін "реєстр" використовується для позначення систематичних відмінностей між різними варіантами мови при вживанні її у різних контекстах. Це дуже широке поняття, яке може охоплювати те, що тут розглядається, у значенні "завдань" (розділ 4.3), "типів текстів" (4.6.4) та "макрофункцій" (5.2.3.2). У цьому розділі ми розглядаємо відмінності у рівнях формальності:

• офіційний, напр., Pray silence/or His Worship the Mayor! Встати, суд іде!

• формальний, напр., May we now come to order, please. Засідання починається.

• нейтральний, напр., Shall we begin? Ми можемо починати?

• неформальний, напр., Right. What about making a start? Ну що, почали?

• фамільярний, напр., O.K. Let's get going. Поїхали? Вперед?

• інтимний, напр.. Ready dear? Ну що, давай... .

На початковому ступені навчання (тобто до рівня В 1) є характерним відносно нейтральний реєстр, якщо немає вагомих причин діяти інакше. Це саме той реєстр, який обирають носії мови для спілкування з іноземцями і взагалі чужинцями, та чекають від них такого ж. Ознайомлення з більш формальним або фамільярним реєстрами відбувається, як правило, через певний період часу, можливо, шляхом читання текстів різних типів, особливо романів, спочатку на рівні рецептивної компетенції. При використанні більш формального або фамільярного реєстрів слід виявити обережність, оскільки неправильне використання може легко призвести до того, що тебе неправильно зрозуміють і ти виглядатимеш смішним.

5.2.2.5 Діалект та акцент

Соціолінгвістична компетенція включає також здатність розпізнавати лінгвістичні маркери,

наприклад:

• соціальних класів

• регіонального походження

• національного походження

• етнічної належності

• професійної групи.

До таких маркерів відносяться:

• лексика, напр., шотландське слово "wee "замість "small"

• граматика, напр., жаргон кокні "І ain't seen nothing" замість "l haven't seen anything"

• фонетика, напр., нью-йоркське boid замість "bird"

• вокальні характеристики (ритм, гучність тощо)

• паралінгвістичні засоби

• мова тіла.

Жодна європейськомовна спільнота не є однорідною. Різні регіони мають свої особливості у мові та культурі. Як правило, найбільше це помітно у тих, хто живе суто локальним життям і, отже, взаємодіє з відповідним соціальним класом, професією та освітнім рівнем. Визнання таких діалектних особливостей дає широкі можливості для опори на характерні риси співрозмовника. Стереотипізація відіграє важливу роль у цьому процесі. Вона може бути зменшена завдяки розвитку міжкультурних умінь (див. розділ 5.1.2.2). Учні з часом також вступатимуть у контакт з мовцями різного походження. Перш ніж вони засвоять діалектні форми, вони повинні усвідомити їх соціальну конотацію та потребу в узгодженості й послідовності.

Шкалування того, що входить до аспектів соціолінгвістичної компетенції, видається проблематичним (див. Додаток Б). Те, що вже шкаловане успішно, показано в ілюстративній шкалі (див. наступну сторінку). Як можна бачити, основна (нижня) частина шкали стосується лише маркерів соціальних стосунків та правил ввічливості. Починаючи з рівня В2, користувачі уже спроможні висловлюватись адекватно мовою, яка соціолінгвістичне відповідає певним ситуаціям та особам, які беруть в них участь, а також оволодівають умінням управлятися з варіантами мовлення та виявляти виший рівень контролю за реєстром та вживанням ідіом.


Соціолінгвістична відповідність


С2


Вільно володіє ідіоматичними зворотами і колоквіалізмами з усвідомленням конотативних рівнів значень. Повністю усвідомлює соціолінгвістичні та соціокультурні особливості використання мови її носіями і може реагувати належним чином.

Може успішно виступати посередником у спілкуванні між носіями мови, яка вивчається, і своїми співвітчизниками, враховуючи соціокультурні та соціолінгвістичні особливості.



СІ


Може впізнавати широкий спектр ідіоматичних виразів та колоквіалізмів, усвідомлюючи реєстрові відмінності; проте може відчувати потребу в уточненні окремих деталей, особливо коли акцент незнайомий.

Може розуміти фільми, в яких вживається значна кількість сленгового словника та ідіоматичних виразів і зворотів.

Може гнучко і ефективно користуватись мовленням з соціальними цілями, у тому числі в емоційному, алюзивному та жартівливому аспектах.


В2


Може висловлюватись упевнено, чітко і ввічливо у формальному та неформальному реєстрах, адекватно ситуації та особистості співрозмовника.

Може з певним зусиллям розуміти і брати участь в групових дискусіях/бесідах, навіть коли мова швидка й розмовна.

Може підтримувати стосунки з носіями мови без того, щоб ненавмисне їх розсмішити, роздратувати, або змусити поводитись інакше, ніж вони поводились би з носієм мови.

Може висловлюватись відповідно до ситуації та уникати грубих помилок при формулюванні.


В1


Може виконувати й реагувати на широкий спектр мовленнєвих функцій, вживаючи їх найзагальніші експоненти (вирази, висловлювання) в нейтральному реєстрі.

Усвідомлює основні правила ввічливості та діє у відповідності до них.

Усвідомлює і звертає увагу на найважливіші відмінності між звичаями, звичками, правилами поводження, цінностями та ідеалами, характерними для спільноти, мова якої вивчається, і власного народу.


А2


Може виконувати й реагувати на основні мовленнєві функції, такі як інформаційний обмін та вимоги, і виражати свої погляди і ставлення простими засобами.

Може спілкуватись просто, але ефективно, вживаючи вирази загального вжитку та виконуючи елементарні звичайні дії.



Може справлятися з дуже короткими соціальними контактами, використовуючи повсякденні ввічливі форми привітання і звертання. Може відповідати на запрошення, пропозиції, вибачення тощо.

А1


Може встановити елементарний соціальний контакт, використовуючи найпростіші повсякденні ввічливі форми: привітання та прощання; знайомства; вживати дня цього "будь ласка, дякую, пробачте" і т.д.

122


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• який діапазон привітань, форм звертання та вставних виразів учням буде потрібний/до якого вони мають бути готові/повинні а) впізнавати б) оцінювати з соціологічної точки зору в) самостійно вживати у власному мовленні;

• які правила ввічливості учням будуть потрібні/вони мають бути до них готові/повинні а) впізнавати і розуміти б) вживати самостійно;

• які форми неввічливості учні повинні а) впізнавати й розуміти б) самостійно вживати та в яких ситуаціях вони це робитимуть/які їм знадобляться/до яких вони мають бути готові;

• які прислів'я, кліше та народні висловлювання (ідіоми) знадобляться учням/до яких вони мають бути готові/які вони повинні а) впізнавати й розуміти, б) вживати самостійно;

• які реєстри учням будуть потрібні/до яких вони мають бути готові/повинні а) впізнавати; б) вживати;

• які соціальні групи спільноти мови, що вивчається, і, можливо, міжнародної спільноти, учень повинен буде/матиме потребу/має бути готовим впізнати, користуючись мовою.

5.2.3 Прагматична компетенція

Прагматична компетенція пов'язана із знаннями користувача/учня про принципи, за якими висловлювання/повідомлення:

а) організовуються, структуруються та укладаються ("дискурсивна компетенція");

б) використовуються для здійснення комунікативних функцій ("функціональна компетенція");

в) узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами ("компетенція програмування мовлення").

5.2.3.1 Дискурсивна компетенція є здатністю користувача/учня пов'язувати речення логічно, з тим щоб продукувати зв'язні відрізки мовлення. Вона включає знання та вміння контролювати логічне складання речень з точки зору:

• теми/реми;

• відомого/нового;

• "природної" зв'язності, напр., часової,

Не fell over and I hit him /Він упав і я вдарив його або навпаки

I hit him and he fell over /Я вдарив його і він упав.

• причини/наслідку (інверсії): prices are rising - people want higher wages /ціни зростають - люди хочуть вищих зарплат;.

• здатності будувати і керувати мовленням у плані:

тематичної організації;

зв'язності та злитності;

логічної організації;

стилю та реєстру;

риторичної ефективності;

"кооперативного принципу" (Grice 1975): "висловлюйтесь відповідно вимогам, рівню спілкування, прийнятій меті або напряму бесіди/розмови, в якій ви берете участь, дотримуючись таких принципів:

• якість (намагайтесь, щоб ваше висловлювання було правильним);

• кількість (ваше висловлювання має бути інформативним настільки, наскільки це необхідно, але не більше);

• доречність (не говорити того, що є недоречним);

• стиль (будьте стислими й логічними, уникайте неясності та двозначності)".

Відхилення від цих критеріїв у прямому й ефективному спілкуванні можливе лише зі спеціальною дзетою, а не через нездатність їх дотримуватись.

Побудова тексту: знання правил побудови мови певної спільноти, напр.:

як структурується інформація для здійснення різних макрофункцій (опису, розповіді, експозиції і т.д.)

як розповідаються історії, анекдоти, жарти і т.д.;

як будується аргументація (на суді, в дебатах тощо);

як розміщуються на сторінці, оформлюються і розбиваються на параграфи письмові тексти і (есе, офіційні листи і т.д.).

Значною мірою дискурсивні вміння молодої людини формуються завдяки рідній мові. При вивченні Іноземної мови учень ніби стартує на малих обертах, зазвичай на довжину одного речення. На вищих рівнях володіння мовою розвиток дискурсивної компетенції, компоненти якої визначені в розділі, набуває все більшого значення.

Ілюстративні шкали запроваджені для таких аспектів дискурсивної компетенції:

• Вміння пристосовуватись до обставин (гнучкість);

Дотримання правил ведення бесіди (також присутнє в інтерактивних стратегіях);

• Тематичне розгортання;

• Зв'язність та злитність.




Гнучкість


С2


Виявляє значну гнучкість під час реформулювання ідей за допомогою різноманітних лінгвістичних форм для виділення та диференціації відповідно до ситуації, особи співрозмовника і т.д. та з метою уникнення двозначності.

СІ


Як В2+


В2


Може привести зміст і форму власного висловлювання у відповідність до ситуації та реципієнта, а також враховувати рівень формальності залежно від обставин.

Може пристосовуватись до змін напряму, стилю та поставлених акцентів, які звичайно відбуваються в розмові.

Може варіювати формулювання того, що він/вона хоче сказати.



В1


Може адаптувати своє висловлювання з метою вирішення незвичайних, навіть складних/важких ситуацій.

Може гнучко використовувати широкий діапазон простих мовленнєвих засобів для вираження того, що він/вона хоче сказати.

А2


Може адаптувати завчені прості фрази до особливих обставин шляхом Обмежених лексичних замін.

Може розгортати вивчені фрази шляхом простих перестановок їх елементів.


А1


Немає дескриптора.





Дотримання правил ведення бесіди


С2


Як С1


СІ


Може швидко вибрати відповідну фразу з доступного діапазону дискурсивних функцій, щоб ввести свої репліки для підтримання розмови, або виграти час та отримати можливість подумати під час спілкування.

В2


Може належним чином вступати в дискусію/бесіду, використовуючи для цього відповідні мовленнєві засоби. Може належним чином починати, підтримувати та закінчувати висловлювання, ефективно дотримуючись правил ведення бесіди.

Може ініціювати висловлювання, вступати відповідно до своєї черги та закінчувати розмову, коли їй/ йому це потрібно, хоча не завжди може це зробити елегантно.



Може використовувати готові фрази (напр.. That's a difficult question to answer/Ha це запитання важко відповісти), щоб виграти час і вступити до бесіди тоді, коли сформулює те, що хоче сказати.

В1


Може вступати в дискусію/бесіду на знайому тему, використовуючи фразу, відповідну початку висловлювання.

Може ініціювати, підтримувати та завершувати просту бесіду сам-на-сам на теми, які близькі/знайомі або мають персональний інтерес.

А2


Може вживати прості прийоми, щоб почати, підтримувати або закінчувати коротку розмову. Може ініціювати, підтримувати і завершувати просту бесіду сам-на-сам.

Може привернути до себе увагу.


А1


Немає дескриптора.




Розгортання теми


С2


Як СІ


СІ


Може робити продумані описи та розповіді, інтегруючи підтеми, розвиваючи окремі положення та завершуючи відповідним висновком.

В2


Може розвивати чіткий опис або розповідь, аргументуючи й захищаючи власні погляди, наводячи відповідні деталі та приклади.

В1


Може досить вільно робити просту розповідь або опис у вигляді лінійної послідовності фактів.

А2


Може розповісти історію або щось описати у вигляді простого переліку фактів.


А1


Немає дескриптора.





Зв'язність і злитність


С2


Може побудувати зв'язний і злитний текст, повноцінно й доречно використовуючи різноманітні граматичні структури і широкий діапазон схем зв'язку.

СІ


Може продукувати чітке, плавне, логічне мовлення, виявляючи контрольоване використання граматичних структур, конекторів та схем зв'язку.

В2


Може ефективно використовувати різноманітні засоби/слова зв'язку, щоб чітко позначити вид зв'язків між думками.

Може використовувати обмежену кількість схем зв'язку, щоб пов'язати свої висловлювання у чітке, зв'язне мовлення, хоча у довгих репліках можуть бути деякі "перескакування".

В1


Може зв'язати серії коротких, дискретних, простих елементів у зв'язну, лінійну послідовність фактів.

А2


Може вживати найпоширеніші конектори для зв'язування простих речень з метою розповіді історії або опису чого-небудь у вигляді простого переліку фактів.

Може зв'язати групи слів за допомогою простих конекторів як "and", "but" та "because"/"та/і/й", "проте", "тому що".

А1


Може зв'язувати слова або групи слів за допомогою дуже простих лінійних конекторів, як "and " або "then" /"та/і/й" або "тоді/потім".

5.2.3.2 Функціональна компетенція

Цей компонент пов'язаний з використанням у спілкуванні усного мовлення та письмових текстів зі спеціальними функціональними цілями (див. розділ 4.2). Розмовна (усномовленнєва) competence не є просто знанням того, які особливі функції (мікрофункції) виражаються тими чи іншими мовними формами. Учасники залучаються до інтеракції, у якій кожна ініціатива веде до реакції та рухає інтеракцію вперед, відповідно до її мети, через послідовність стадій від початку спілкування до його завершення. Компетентні мовці усвідомлюють процес і володіють вміннями для участі в ньому. Макрофункція характеризується своєю інтерактивною структурою. Більш складні ситуації можуть, звичайно, мати внутрішню структуру, що включає відрізки макрофункцій, які у більшості випадків узгоджені відповідно до формальних або неформальних схем соціальної інтеракції.

1. Мікрофунщії є категоріями для функціонального використання у певній інтеракції окремих (зазвичай коротких) висловлювань, як правило, по черзі. Мікро функції дещо детальніше розбиті на категорії (проте не у вичерпній формі) у Threshold Level 1990, Розділ 5:

1.1 надання і запит фактичної інформації:

• ідентифікація

• розповідь

• виправлення

• запитання, прохання

• відповідь

1.2 вираження та виявлення ставлення до таких чинників як:

• факти (згода/незгода)

• знання (знання/незнання, пригадування, забування, ймовірність, впевненість)

• модальність (обов'язки, необхідність, здатність/можливість, дозвіл)

• волевиявлення (бажання, воля, наміри, уподобання)

• емоції (задоволення/невдоволеність, уподобання/байдужість, задоволення, інтерес, подив, надія, розчарування, страх, тривога, вдячність)

• мораль (вибачення, схвалення, жаль/співчуття, симпатія)

1.3 спонукання

• вказівки, вимоги, застереження, поради, заохочення, прохання про допомогу, запрошення, пропозиції

1.4 соціалізація:

• привертання уваги, звертання, привітання, знайомство, проголошення тостів, прощання

1.5 структурування мовлення:

• (28 мікрофункцій, початок бесіди, виступ у свою чергу, завершення і т.д.)

1.6 відновлення спілкування:

• (16 мікрофункцій)

2. Мокрофункцї - це категорії для функціонального використання усного мовлення або письмового тексту, що складаються з (іноді поширеної) послідовності відрізків, напр.:

• опис

• розповідь



• коментар

• пояснення

• вимоги

• роз'яснення

• демонстрація

• інструкція

• аргументація

• переконання і т.д.

3. Інтерактивні схеми

функціональна компетенція включає також знання і здатність використовувати схеми (програми соціальної взаємодії), які підтримують спілкування, такі як моделі вербального спілкування. Інтерактивна комунікативна діяльність, описана у розділі 4.4.3, включає структуровані відрізки дій, що їх сторони виконують по черзі. Найпростішими парами, які вони утворюють, є:

запитання: відповідь

твердження: підтвердження/спростування

вимога/пропозиція/вибачення: згода/незгода

привітання/тост: відповідь

Часто здійснюються "потрійні" обміни, в яких перший співрозмовник підтверджує репліку свого партнера або відповідає на неї. Подвійні та потрійні обміни, як правило, входять до більш тривалих трансакцій та інтеракцій. Наприклад, у більш складних цілеспрямованих кооперативних трансакціях мовлення обов'язково використовується для:

• утворення робочих груп і встановлення стосунків між учасниками;

• встановлення загальної картини головних характеристик поточної ситуації та приведення до спільної думки;

• встановлення того, що може і повинно бути змінене;

• встановлення спільної згоди про цілі та дії, які слід реалізувати;

• узгодження ролей у здійсненні діяльності;

• управління практичними діями, напр.:

визначення та вирішення поточних проблем;

координація та розподіл обов'язків;

загальне заохочення;

визнання досягнення проміжних цілей;

• визнання остаточного виконання завдання;

• оцінювання трансакції;

• доповнення та закінчення трансакції.

Весь процес повністю може бути представлений схематично. Прикладом є загальна схема, запропонована для акції "покупка товарів або послуг" у Threshold Level 1990, Глава 8:

Загальна Схема покупки товарів або послуг

1. Дістатися до місця трансакції

1.1 Знайти дорогу до магазину, крамниці, супермаркету, ресторану, станції/зупинки, готелю тощо.

1.2 Знайти дорогу до прилавка, відділу, столу, офісу, приймальні, каси і т.д.

2. Встановити контакт.

2.1 Обмінятись привітаннями з продавцем/службовцем/офіціантом/секретарем і т.д.

2.1.1 привітання службовця

2.1.2 привітання клієнта

3. Вибрати товари/послуги

3.1 Визначити категорію потрібних товарів/послуг

3.1.1 пошук інформації

3.1.2 надання інформації

3.2 Визначити варіанти

3.3 Обговорити "за" і "проти" вибору (напр., якість, ціну, колір, розмір товарів)

3.3.1 пошуки інформації

3.3.2 надання інформації

3.3.3 пошуки поради

3.3.4 надання поради

3.3.5 запит про переваги

3.3.6 висловлювання щодо переваг.

3.4 Визначити особливо необхідні товари

3.5 Оглянути товари

3.6 Прийняти рішення про покупку.

4. Обміняти товари на платню

4.1 узгодити ціну конкретних товарів

4.2 узгодити загальний рахунок

4.3 здійснити/прийняти оплату

4.4 отримати/вручити товари (і здачу)

4.5 обмінятись виразами вдячності

4.5.1 вдячність з боку продавця

4.5.2 вдячність з боку клієнта

5. Попрощатись

5.1 виразити (взаємне) задоволення

5.1.1 з боку службовця

5.1.2 з боку клієнта

5.2 обмінятись загальними фразами (напр., про погоду, чутки тощо)

5.3 обмінятись прощальними формулами

5.3.1 з боку службовця

5.3.2 з боку клієнта

NB Слід зазначити, що подібні схеми, характерні для покупців та продавців, мають місце не завжди у саме такій формі. Мовлення, особливо в сучасних умовах, часто реалізується більш економно, особливо при розв'язанні проблем, які виникають під час інших деперсоналізованих та напівавтоматизованих трансакцій, або для їх гуманізації (див. розділ 4.1.1).

Неможливо створити ілюстративні шкали для всіх складників компетенції, що функціонують, коли йдеться про функціональні вміння. Деякі мікрофункцюнальні види діяльності дійсно відображені в ілюстративних шкалах для інтерактивних та продуктивних видів комунікативної діяльності.

Двома загальними якісними чинниками, які визначають функціональну успішність учня/ користувача, є:

а) швидкість - здатність вимовляти, підтримувати і справлятися з комунікацією, коли, здається, вже нічим не зарадиш.

б) структурна точність (правильність) - здатність формулювати думки і речення у зрозумілій. для іншої людини формі.

Пропонуємо ілюстративні шкали для цих двох якісних аспектів:



Швидкість мовлення


С2


Може висловлюватись тривалий час з природною, невимушеною, впевненою швидкістю. Робить паузи лише для уточнення потрібних слів, щоб виразити свої думки, або щоб підібрати відповідний приклад або пояснення.

СІ


Може висловлюватись швидко і спонтанно, майже невимушене. Лише концептуально важкий предмет мовлення може загальмувати плавний мовленнєвий потік.

В2


Може висловлюватись спонтанно, часто виявляючи значну швидкість і легкість вираження думок навіть у довгих складних відрізках мовлення.

Може продукувати мовленнєві відрізки у досить рівному темпі; хоча може вагатися при підборі структур та виразів і робити при цьому декілька помітних довгих пауз.

Може спілкуватися з достатнім ступенем швидкості та спонтанності, що дозволяє реалізувати систематичні інтеракції з носіями мови без утруднень для жодної із сторін.



В1


Може висловлюватись досить легко. Не зважаючи на те, що має деякі проблеми з формулюванням і тому трапляються паузи та невдачі, він/вона здатний/а продовжувати мовлення без сторонньої допомоги.

Може висловлюватись зрозуміло, хоча й зупиняючись для граматичного і лексичного планування висловлювання та виправлення, особливо у довготривалих відрізках мовлення.

А2


Може зрозуміло висловитись у стислій формі, навіть якщо паузи, фальстарти і ре формулювання дуже очевидні.

Може досить легко будувати фрази на знайомі теми для короткочасного спілкування, незважаючи на дуже помітну невпевненість і фальстарти.

А1


Може вживати дуже короткі, ізольовані, переважно підготовлені структури, з численними паузами для підбору засобів вираження, артикуляції незнайомих слів та виправлення.




Точність висловлювання


С2


Може точно передавати найтонші відтінки значення, використовуючи широкий діапазон кваліфікаційних мовних засобів (напр., прислівників для вираження ступеня, підрядних обмежувальних речень).

Може розставляти акценти, виділяти та уникати двозначності.



СІ


Може точно кваліфікувати точки зору і твердження відповідно до ступенів, напр., напевно/можливо, впевненість/сумнів, ймовірність тощо.

В2


Може впевнено передавати детальну інформацію.


В1


Може пояснити головні положення ідеї або проблеми з достатньою точністю.


Може передавати просту послідовну інформацію, пов'язану з найближчими потребами, підкреслюючи те, що він/вона вважає найважливішим.

Може виразити головну думку, яку він/вона хоче пояснити.



А2


Може спілкуватись, передаючи те, що він/вона хоче сказати, у вигляді простого і прямого обміну обмеженою інформацією на близькі та знайомі теми, але в інших ситуаціях він/вона змушений/а змінювати і пристосовувати висловлювання.

А1


Немає дескриптора




Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• якими характеристиками мовлення учень повинен володіти/вміти їх контролювати;

• якими макрофункціями учень повинен володіти/які продукувати;

• які мікрофункції мають бути знайомі учню/які він повинен продукувати;

• які інтерактивні схеми потрібні учневі/якими він повинен володіти;

• що саме буде контролюватись у його/її мовленні і чого він/вона мають бути навчені;

• згідно яких принципів добираються та укладаються макро і мікрофункції;

• як можна охарактеризувати якісну прогресію у прагматичному компоненті.




. З м і с т .


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29

Схожі:

Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКобеляцька районна рада
Веде засідання голова постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту, інформаційної сфери,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВізити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман
Ради Європи (РЄ), містер Демір Хакан (Страсбург, Франція) та його колега з комітету з питань культури, спадщини та ландшафту містер...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconРозробка сучасних
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): огляд існуючих систем
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconБбк 63. Петро Федорчак, Тетяна Федорчак розвиток чеської та словацької культури
У статті аналізується розвиток чеської та словацької культури на початку ХХ ст та між Першою І другою світовими війнами. Відображено...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВідділ освіти ульяновської райдержадміністрації ульяновський районний методичний кабінет збірник методичних рекомендацій керівникам навчальних закладів району щодо роботи з кадрами Ульяновка 2012 Зміст
Кадрове діловодство – це діяльність, що охоплює процеси документування та організації роботи з документами з питань приймання, переведення,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconДержавний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення
України слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка