Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314



Сторінка19/29
Дата конвертації16.03.2018
Розмір4.56 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29

7 Завдання та їх роль у навчанні мови

7.1 Характеристика завдань


Завдання є характерною ознакою повсякденного життя в особистій, публічній, освітній чи професійній сферах. Виконання індивідом завдання передбачає стратегічне застосування спеціальних компетенцій з метою розгортання ряду цілеспрямованих дій/операцій у певній області з чітко визначеною метою та певним результатом (див. розділ 4.1). Завдання можуть дуже різнитися за своєю суттю; вони можуть включати мовленнєву діяльність більшої чи меншої складності, напр.,: творчу (живопис, написання оповідань), діяльність, що базується на певних уміннях (лагодження або збирання чогось), розв'язання проблем (випилювання, кросворди), повсякденну діяльність, тлумачення ролі у п'єсі, участь у дискусії, проведення презентації, планування діяльності, читання та відповідь на повідомлення (по e-mail) і т.д. Задача може бути зовсім простою або надзвичайно складною (напр., вивчення певної кількості відповідних діаграм та інструкцій і монтаж незнайомого та складного приладу). Окрема задача може включати більшу або меншу кількість кроків або під-завдань, але межі кожного окремого завдання визначити важко.

Спілкування є невід'ємною частиною завдань, коли учасники здійснюють дії інтеракції, продукції, рецепції чи медіації, або комбінації двох чи кількох із них, напр.: контакт з представниками служби сервісу та заповнення формуляра, читання доповіді та обговорення її з колегами з метою прийняття певного рішення в ході діяльності, виконання письмових інструкцій під час збирання/складання чого-небудь, і, в разі присутності спостерігача/помічника, запит про допомогу або описання/коментування процесу; підготовка (у письмовій формі) та виклад публічної лекції, неформальний переклад для відвідувача і т.д.

Завдання подібного роду є центральною одиницею багатьох програм, підручників, практики класного навчання і текстів, хоча часто - у модифікованій формі для цілей навчання або тестування. Такі завдання типу "реального життя", "мовленнєві" чи "мовні" добираються на основі учнівських позашкільних потреб: чи то в особистій та публічній сферах, чи пов'язані з більш спеціальними заняттями, чи освітніми потребами. Класні завдання інших видів є спеціальними, "педагогічними" за своєю суттю і базуються на соціальній та інтерактивній природі і нагальності навчальної ситуації, в якій учні перебувають у стані "готовності до призупинення недовіри" і вдаються до використання мови, що вивчається, швидше, ніж до більш легкого і більш природного використання рідної мови для виконання завдань, в яких головна увага зосереджена на значенні. Такі педагогічні завдання лише опосередковано пов'язані із завданнями з "реального життя" і потребами учнів: вони мають своєю метою розвиток комунікативної компетенції, яка базується на тому, що відомо - чи прийнято вважати відомим - про навчальні процеси взагалі та про оволодіння мовою зокрема. Комунікативні педагогічні завдання (на відміну від вправ, спеціально сфокусованих на засвоєнні форм поза контекстом) прагнуть активно залучити учнів до осмисленої комунікації, є релевантними (у формальному навчальному контексті), складними, проте можливими (за умови відповідних маніпуляцій із завданням), і мають певні результати (які, можливо, менш очевидні).

Такі завдання можуть включати "метакомунікативні" підзавдання, напр., спілкування з приводу способу виконання завдання та використання мови під час його виконання. Це передбачає участь учня у відборі завдання, його організації та оцінюванні, що у контексті вивчення мови може часто ставати невід'ємними складниками власне самих завдань.

Класні завдання, чи відбивають вони реальне життя, чи є переважно "педагогічними" за своєю суттю, є комунікативними до тих пір, доки вони вимагають від учнів розуміння, обговорення та передачі смислу з метою реалізації комунікативної мети. Наголос у комунікативному завданні падає на його успішне виконання, і, таким чином, під час реалізації своїх комунікативних намірів учні насамперед зосереджені на змісті мовлення. Проте у випадку, коли завдання розроблені для вивчення або викладання мови, рівень їх виконання пов'язаний як із значенням, так і зі способом, завдяки якому значення розуміються, виражаються та обговорюються. Повинна бути встановлена змінна рівновага між увагою, що приділяється значенню і формі, швидкості і правильності, при загальному доборі та розподілі завдань, з тим щоб як виконання завдання, так і прогрес у вивченні мови могли бути полегшені і, відповідно, забезпечені знаннями.

7.2 Виконання завдання


Розглядаючи процеси виконання завдання в педагогічних контекстах, необхідно враховувати як компетенції" учня, умови та вимоги, характерні для окремого завдання (якими можна маніпулювати, для того щоб змінити рівень трудності класних завдань), так і стратегічне застосування компетенцій учня і характеристики завдання при його виконанні.

7.2.1 Компетенції

Завдання будь-якого виду вимагають застосування цілого ряду відповідних загальних компетенцій, наприклад: знання про світ і життєвий досвід; соціокультурні знання (які стосуються життя у спільноті, мова якої вивчається, та найсуттєвіших відмінностей між звичаями, цінностями та ідеалами цієї спільноти і спільноти, з якої походить учень); вміння, як, напр., міжкультурні вміння (посередництво між двома культурами), навчальні вміння, повсякденні практичні навички та ноу-хау (див. розділ 5.1). Для того щоб виконати комунікативне завдання, чи то в реальному житті, чи в процесі вивчення або на іспиті, користувач мовою чи учень також застосовує комунікативні мовленнєві компетенції (лінгвістичні і соціолінгвістичні, прагматичні знання, вміння і навички -див. розділ 5.2). До того ж, виконання завдання учнем зазнає впливу з боку його особистості та характерних особливостей його поведінки.

Успішне виконання завдання може бути полегшене попередньою активізацією компетенцій учня, напр., на початковій фазі формулювання проблеми або постановки мети, шляхом забезпечення більшого осмислення необхідних лінгвістичних елементів, застосування наявних знань і досвіду для активізації відповідних механізмів та завдяки плануванню або повторенню завдання. Завдяки цьому зменшується навантаження під час виконання завдання та управління ним, увага учня вивільняється для сприйняття якогось неочікуваного змісту та/або проблем, що виникають у зв'язку з формою, і, як наслідок, збільшується ймовірність успішного виконання завдання як у кількісному, так і в якісному плані.

7.2.2 Умови та обмеження

Крім компетенцій та характерних особливостей користувача/учня, виконання зазнає впливу з боку певних умов та обмежень, пов'язаних із завданням, які можуть варіюватись від завдання до завдання, і вчитель або автор підручника може контролювати кількість елементів, для того щоб встановити рівень складності завдання (у бік його спрощення чи ускладнення).



Завдання порозуміння можуть складатися таким чином, щоб тексти для опрацювання були доступні для всіх учнів, проте можуть очікуватись різні результати розуміння з точки зору кількості, обсягу або якості (очікуваний стандарт виконання). З іншого боку, вхідний текст може містити різні суми інформації або ступені когнітивної та/або організаційної складності, або ж різні види опор (візуальні, ключові слова, підказки, схеми, діаграми і т.д.) можуть надаватись у розпорядження учнів з допоміжними цілями. Текст може бути відібраним завдяки його релевантності для учня (його мотивації) або з причин, що до нього не відносяться. Текст може сприйматись на слух або читатись так часто, як це є необхідним, або ж можуть бути встановлені певні обмеження. Тип відповіді, що вимагається, може бути зовсім простим (підняти руку) або складним (створити новий текст). У випадку інтерактивних і продуктивних завдань умови виконання можуть бути змінені, щоб зробити завдання більш або менш складним, напр.: час, що надається для планування та реалізації, час перебігу інтеракції або продукції, .ступінь (не) передбачуваності, обсяг та вид опори, що надається і т.д.

7.2.3 Стратеги

Виконання завдання є комплексним процесом, оскільки передбачає стратегічну взаємодію компетенцій учня та чинників, пов'язаних із самим завданням. Залежно від особливостей завдання користувач мовою або учень застосовує саме ті загальні та комунікативні стратегії, які є найефективнішими для виконання цього завдання. Користувач або учень, як правило, сприймає, адаптує та відбирає тексти, завдання, цілі, умови та обмеження щодо виконання вправ відповідно до його/її ресурсів, цілей та (у контексті вивчення мови) особливостей навчального стилю.

При виконанні комунікативного завдання індивід відбирає, врівноважує, активізує та координує відповідні компоненти тих компетенцій, які необхідні для планування завдання і його виконання, управління/оцінювання і (якщо є потреба) корекції з метою ефективного досягнення його/її комунікативних цілей. Стратегії (загальні та комунікативні) забезпечують суттєвий зв'язок між різними компетенціями, якими володіє учень (природними чи набутими), та успішним виконанням завдання (див. розділи 4.4 і 4.5).



7.3 Складність завдання


Індивіди можуть значно відрізнятися один від одного у своєму підході до виконання одного й того ж завдання. Внаслідок цього складність кожного окремого завдання і стратегії, які він/вона застосовує, щоб упоратись із вимогами завдання, є результатом певної кількості взаємопов'язаних чинників, породжених його/її компетенціями (загальними та комунікативними) і характерними особливостями, результатом специфічних умов та обставин, у яких виконується завдання.

З цих причин легкість або складність завдань не може бути передбаченою точно, однаковою для всіх учнів. У контекстах вивчення мови слід розглянути шляхи забезпечення гнучкості та диференціації при розробці та упровадженні завдання. На відміну від проблем, пов'язаних із визначенням складності завдання, ефективне використання класного досвіду навчання вимагає принципового і прийнятного підходу до відбору та розподілу завдань. Це означає врахування спеціальних компетенцій учня і чинників, що впливають на складність завдання, маніпуляції параметрами завдання з метою його зміни відповідно до потреб та можливостей учня.

Разом з тим при дослідженні ступенів складності завдання необхідно брати до уваги:

• компетенції та характерні особливості користувача, включаючи власні цілі учня і його стиль навчання;

• умови та обставини, які можуть впливати на діяльність користувача/учня при виконанні окремих завдань, і які у навчальних контекстах можуть бути пристосовані до компетенцій та характерних особливостей учнів.

7.3.1 Компетенції учня та його характерні особливості

Різні компетенції учня тісно пов'язані з індивідуальними характеристиками його когнітивної, афективної та лінгвістичної природи, які повинні враховуватись при визначенні потенційної складності завдання, поставленого перед конкретним учнем.

7.3.1.1 Когнітивні чинники



Обізнаність із завданням: когнітивне навантаження може бути зменшене а успішне виконання завдання полегшене відповідно до міри обізнаності учня з:

• типом завдання та необхідними операціями;

• темою (темами);

• типом (жанром) тексту;

• інтерактивною схемою (сценаріями і рамками), які є у розпорядженні учня як підсвідома або "звичайна" схема, і яка може вивільнити учня для виконання інших аспектів або допомогти в .антиципації змісту тексту та його структури;

• необхідними фоновими знаннями (якими володіє мовець або той, хто пише);

• відповідними соціокультурними знаннями, напр.: знаннями про соціальні норми та їх варіанти, соціальні умовності та правила; знаннями мовних форм, відповідних до контексту, додаткових відомостей, пов'язаних з національним або культурним самоусвідомленням; основних відмінностей між культурою учня та культурою, яку він вивчає (див. розділ 5.1.1.2) та міжкультурною свідомістю (див. розділ 5.1.1.3).

Вміння: виконання завдання залежить від здатності учня застосовувати, inter alia (поряд з іншим):

• організаційні та міжособистісні вміння, необхідні для виконання різних фаз завдання;

• навчальні вміння і стратегії, які полегшують виконання завдання, включаючи вихід із становища, коли лінгвістичні ресурси неадекватні, самостійні відкриття, планування та організацію виконання завдання;

• міжкультурні вміння (див. розділ 5.1.2.2), які включають здатність зрозуміти імпліцитне у мовленні носіїв мови.



Вміння справлятися з вимогами процесуального характеру: завдання може забезпечити збільшення або зменшення вимог в залежності від підготовки учня:

• здійснювати певну кількість необхідних кроків або "когнітивних операцій", усвідомлюючи їх конкретну чи абстрактну природу;

• справлятися з організаційними вимогами завдання (сума "мислення/думок on-line") та приводити різні кроки завдання у відповідність один до одного (або комбінувати різні, але пов'язані завдання).

7.3.1.2 Афективні чинники



Самоповага: позитивне самоуявлення та відсутність факторів гальмування сприяють успішному виконанню завдання у випадку, коли учень повинен обов'язково виявити наполегливість при виконанні завдання, напр., здійснювати в разі необхідності контроль інтеракції (втручання для отримання роз'яснень, перевірка розуміння, готовність ризикнути, або при зіткненні з труднощами розуміння, продовження читання або слухання і підведення підсумків тощо); ступінь гальмування може залежати від певної ситуації або завдання.

Залучення та мотивація: успішність виконання завдання є тим більшою, чим повніше учень до нього залучений; високий рівень внутрішньої мотивації при виконанні завдання залежить від рівня цікавості завдання або від його явної відповідності, напр., потребам реального життя або виконанню іншого, пов'язаного з цим, завдання (взаємозалежність завдань), що й забезпечить повне залучення учня до виконання завдання; зовнішня мотивація також може відігравати певну роль, напр., коли існує зовнішній тиск щодо успішного виконання завдання (одержання схвалення; щоб не втратити обличчя/не зганьбити себе, або в умовах змагання/конкуренції).

Стан: на виконання впливає фізичний та емоційний стан учня (бадьорий та не стомлений учень буде краще вчитися і матиме кращі успіхи, ніж стомлений та знервований).

Ставлення: на складність завдання, що передбачає ознайомлення з новими соціокультурними знаннями та досвідом, впливатиме, напр.: зацікавленість учня в "іншості" та відкритість до неї;

готовність переглянути його/її власні культурні погляди і систему цінностей; готовність прийняти на себе роль "культурного посередника" між своєю власною та іноземною культурою і розв'язувати міжкультурні непорозуміння та конфлікти.

7.3.1.3 Лінгвістичні чинникі

Ступінь розвитку лінгвістичних ресурсів учня є чинником, що має розглядатись першочергово при визначенні прийнятності певного завдання або при маніпуляціях з характеристиками завдання: рівень знання і контролю граматики, словника і фонетики або орфографії, необхідних для виконання завдання, в тому числі таких мовленнєвих ресурсів як діапазон, граматична та лексична правильність; таких аспектів використання мови як швидкість, гнучкість, зв'язність, відповідність, точність.

Завдання може бути лінгвістичне складним, але простим у когнітивному плані, або навпаки, і, таким чином, один чинник може протиставлятись іншому при відборі завдань з педагогічними цілями (хоча в контексті реального життя адекватна відповідь на когнітивно складне завдання може бути лінгвістично простою). При виконанні завдання учні повинні справлятись як зі змістом, так і з формою. Там, де їм не потрібно приділяти значну увагу формальним аспектам, там більше ресурсів буде в їхньому розпорядженні для реалізації когнітивних аспектів, і навпаки. Наявність загальних схематичних знань звільняє учня для роботи над змістом і, під час інтерактивних та спонтанно-продуктивних видів Діяльності, дозволяє йому зосередитись на правильному використанні слабше засвоєних форм.

Вміння учня компенсувати "прогалини" у своїй лінгвістичній компетенції є важливим чинником успішного виконання завдання в усіх видах діяльності (див. комунікативні стратегії, розділ 4.4).

7.3.2 Умови та обставини (рамки) завдання

Діапазон чинників може змінюватись в залежності від умов та обставин виконання класних завдань які включають:

• інтеракцію і продукцію;

• рецепцію.

7.3.2.1 Інтеракція і продукція

Умови та обставини, що впливають на складність завдань з інтеракції та продукції:

• Опора (-й)

• Час


• Мета

• Передбачуваність

• Фізичні (оточення/середовище)

• Учасники



Опори:

Забезпечення адекватної інформації, пов'язаної з особливостями контексту та наявністю мовної допомоги, може сприяти зменшенню складності завдання.

• завдяки контекстуалізації виконання завдання може бути полегшене наданням достатньої і адекватної інформації про учасників, ролі, зміст, цілі, обставини (включаючи візуальні засоби) а також релевантними, чіткими й адекватними інструкціями щодо способів виконання завдання

• завдяки забезпеченню мовної допомоги: інтерактивна діяльність, повторення завдання або виконання аналогічного завдання у підготовчій фазі; забезпечення мовних опор (ключові слова т.д.) допомагають створити ефект передбачуваності та активізувати попередні знання чи досвід засвоєні схеми; відстрочена продуктивна діяльність буде, очевидно, полегшена наявністю ресурсів таких як довідкові посібники, відповідні моделі, допомога з боку інших.



Час:

Чим менше часу буде виділено для підготовки та виконання завдання, тим більш складним буде ці завдання. Часові аспекти, які необхідно розглянути, включають:

• час, необхідний для підготовки, тобто ступінь можливого конкретного планування або повторення. При спонтанній комунікації спеціальне планування неможливе, і тому для успішного виконання завдання вимагається високий рівень розвитку автоматизованого використанні стратегій; в інших випадках учень знаходиться в умовах менш жорсткого часового тиску і може використовувати відповідні стратегії на більш свідомому рівні, напр., коли схеми спілкування цілком передбачувані або визначені наперед як, напр., у звичайних трансакціях, або коли час і достатнім для інтерактивних завдань, які не вимагають негайної відповіді (при листуванні) або для відстрочених усних чи письмових продуктивних завдань;

• час, необхідний для виконання: чим вищий ступінь безпосередності комунікативного акту, або чим менше часу надається учням для виконання завдання, тим більший тиск при виконанні завдання під час спонтанної комунікації; проте, завдання з неспонтанної інтеракції або продукції також можуть викликати часовий цейтнот, спричинений, напр., перевитратою певного часу, відведеного на доповнення тексту, що, у свою чергу, скорочує час, відведений на планування, виконання, оцінювання та корекцію;

• тривалість реплік: довші репліки у спонтанній інтеракції (напр., розказування анекдоту), як правило, складніші ніж короткі репліки;

• тривалість завдання: коли когнітивні чинники й умови виконання є сталими, тривала спонтанна інтеракція, багатоступеневе завдання або планування та породження об'ємного письмового чи усного тексту будуть, безперечно, більш складними, ніж відповідне завдання меншої тривалості.



Мета:

Чим більший обсяг обговорення вимагається для досягнення цілей завдання, тим важчим, мабуть, буде саме завдання. Те, наскільки очікування щодо результатів завдання поділяються вчителем та учнями буде полегшувати сприйняття диверсифікованого, проте прийнятного виконання завдання.

• конвергентність чи дивергентність цілей завдання. В інтерактивному завданні з конвергентною метою передбачається, зазвичай, більший "комунікативний наголос", ніж з дивергентною метою. Наприклад, організатор змушує учасників прийти до єдиного, узгодженого висновку (як при досягненні консенсусу у плануванні наступної діяльності); це може включати серйозне обговорення того, якою спеціальною інформацією, головною для успішного виконання завдання, слід обмінятись, в той час як завдання не має єдиного, спеціально задуманого результату (напр., простий обмін точками зору);

• ставлення до цілей учня і вчителя: вчительське та учнівське усвідомлення можливості або прийнятності різних результатів (у протилежність, можливо, підсвідомому прагненню учня до єдино "правильного" результату) може впливати на виконання завдання.



Передбачуваність:

Регулярні зміни параметрів завдання під час його виконання можуть збільшити його складність для співрозмовників.

• в інтерактивному завданні введення несподіваного елемента (події, обставин, інформації, учасника) вимагає від учня активізації відповідних стратегій, щоб справитися з динамікою нової та більш комплексної ситуації; у продуктивному завданні розвиток "динаміки тексту" (напр., оповідання, що передбачає регулярні зміни персонажів, сцен та часу) може бути більш складним, ніж продукція "статичного" тексту (напр., опис втраченого або вкраденого предмета).

Фізичні умови:

Шум може ускладнити процес інтеракції:

• інтерференція: сторонній шум або поганий телефонний зв'язок, напр., може змусити учасників застосовувати попередній досвід, схематичні знання, узагальнені вміння і т.д. для компенсації "прогалин" у повідомленні.

Учасники:

В доповнення до вищеназваних параметрів при розгляді обставин, які обумовлюють легкість або складність завдань з "реального життя", передбачуваних в інтеракції, повинні враховуватись різноманітні фактори, пов'язані з учасниками, хоча ними й не можна, як правило, маніпулювати.

• співпраця співрозмовника (-ків): симпатизуючий співрозмовник полегшить успішну комунікацію, поступаючись ступенем контролю в ході інтеракції користувачів/учнів, напр., обговорюючи та попереджуючи їх щодо зміни цілей і полегшуючи розуміння, напр., відповідаючи позитивно на прохання та дозволяючи говорити повільніше, повторити, пояснити;

• особливості мовлення співрозмовників, напр., темп, акцент, чіткість, зв'язність;

• можливість бачити співрозмовника (доступність паралінгвістичних засобів у безпосередньому спілкуванні полегшить комунікацію);

• агальна та комунікативна компетенції співрозмовників, включаючи поведінку (ступінь ознайомлення з нормами певної мовленнєвої спільноти), та обізнаність з суттю предмету.

7.3.2.2 Рецепція

Умови та обмеження, що впливають на складність розуміння завдань:

• Опори для виконання завдання

• Характеристики тексту

• Тип очікуваної відповіді



Опори для завдання

Застосування різних видів опор може знизити складність текстів. Наприклад, підготовча фаза може забезпечити орієнтацію й активізувати попередні знання; чіткі інструкції до завдання допомагають уникнути можливої плутанини, а організація роботи, що передбачає розподіл на маленькі групи, дає учневі можливості для співпраці та взаємодопомоги.

• підготовча фаза: створення передбачення, забезпечення необхідних базових знань, активізація схематичних знань та відбір специфічних лінгвістичних труднощів під час фази, яка передує слуханню/перегляду або читанню, зменшує процесуальне навантаження і, отже, складність завдання; контекстуальна допомога може бути також забезпечена розглядом питань, що супроводжують текст (і тому розміщуються перед письмовим текстом), і допоміжними засобами, такими як візуальний супровід, підкреслювання, виділення заголовків, тощо;

• інструкції до завдання: нескладні, релевантні і достатні інструкції до завдання (не забагато і не замало інформації) зменшують можливість плутанини стосовно процедури та цілей завдання;

• організація малих груп: для деяких учнів, і особливо, але не виключно, для повільних учнів, організація роботи в малих групах, що включає колективне слухання/читання, буде, мабуть, більш результативною для успішного виконання завдання, ніж індивідуальна робота, оскільки учні можуть розподіляти обов'язки та отримувати один від одного допомогу і зворотний зв'язок про взаєморозуміння.

Характеристики тексту

При оцінюванні тексту, призначеного для використання окремим учнем або групою учнів, слід розглядати такі чинники як лінгвістична складність, тип тексту, мовленнєва структура, фізичне пред'явлення, довжина тексту і його релевантність для учня.

• лінгвістична складність: особливо складний синтаксис відволікає увагу, яка необхідна для опрацювання змісту; напр., довгі речення з кількома підрядними, нетривалі складники, множинне заперечення, прихована двозначність, використання анафоричних і дейктичних засобів без чітких попередніх пояснень або рекомендацій. Однак синтаксичне понадспрощення автентичних текстів може мати ефект підвищення рівня складності (через вилучення надлишковості підказок і т.д.);

• тип тексту: знайомство із жанром та галуззю (плюс накопичені загальні та соціокультурні знання) допомагає учню передбачати й розуміти структуру і зміст тексту; конкретна або абстрактна природа тексту відіграє, мабуть, певну роль; напр., конкретний опис, інструкції чи розповіді (особливо з адекватними візуальними опорами), будуть напевно, менш складними, ніж абстрактна аргументація або пояснення;

• мовленнєва структура: зв'язність і чітка організація тексту (наприклад, часова послідовність; чітко виражені головні факти, подані перед їх ілюстрацією; експліцитна, а не імпліцитна природа представленої інформації, відсутність суперечливої або приголомшливої інформації - все це сприяє зменшенню складності опрацювання інформації;

• фізичне пред'явлення: письмові або усні тексти мають, очевидно, різні ступені складності, тому що обробка інформації усного тексту має відбуватись безпосередньо. Крім того, шум, перешкоди і завади (напр., слабкі радіо/телевізійні сигнали, неохайний/недбалий почерк) підвищують трудність розуміння; коли йдеться про усний (аудіо) текст, то чим більша кількість мовців і чим менш чіткі їхні голоси, тим складніше ідентифікувати й розуміти окремих мовців; інші чинники, які ускладнюють слухання/зорове сприйняття, включають перехресне мовлення, фонетичну редукцію, незнайомі акценти, швидкість пред'явлення, монотонність, слабку гучність і т.д.

• довжина тексту: у цілому короткий текст менш складний, ніж довгий на подібну тему, оскільки довгий текст вимагає більшого опрацювання, виникає додаткове навантаження на пам'ять, ризик стомлюваності та неуважності (особливо коли йдеться про молодших учнів). Проте довгий текст, якщо він не занадто насичений і містить значний надлишок інформації, може бути легшим, ніж короткий насичений текст, що містить одну й ту ж інформацію.

• релевантність для учня: високий рівень мотивації розуміння, що залежить від особистого зацікавлення змістом, допоможе підтримати зусилля учня зрозуміти (хоча необов'язково сприятиме розумінню безпосередньо), в той час, як вживання низькочастотної лексики може ускладнити текст взагалі. Текст, що містить слова на знайому і релевантну тему, буде, мабуть, менш складним для фахівця у певній галузі, ніж такий текст, що містить високочастотний словник більш загальної природи, і може опрацьовуватись з більшою впевненістю.

Стимулювання учнів до вираження їх особистих знань, думок та поглядів у межах завдання на розуміння може підвищити мотивацію і впевненість та активізувати лінгвістичну компетенцію, пов'язану з текстом. Включення завдання на розуміння в інше завдання також може сприяти підвищенню цілеспрямованості та залученню учня до його виконання.

Тип очікуваної відповіді

Хоча текст може бути відносно важким, типом відповіді, що вимагається у поставленому завданні, можна маніпулювати з метою узгодження компетенцій і характеристик учня.

Структура завдання може також залежати від того, чи є метою розвиток умінь розуміння, чи перевірка розуміння. Відпо відно, тип очікуваної відповіді може значно-варіюватись, що ілюструється численними типами завдань на розуміння.

Завдання на розуміння може вимагати глобального чи вибіркового розуміння, або детального розуміння важливих деталей. Деякі завдання можуть вимагати від читача/слухача продемонструвати розуміння основної інформації, чітко вираженої в тексті, тоді як інші можуть вимагати застосування вмінь узагальнення. Завдання може бути підсумковим (його слід виконувати на базі цілого тексту), або ж може бути побудоване так, щоб відповідати організаційним одиницям (напр., супроводжувати кожен відрізок тексту) і, таким чином, бути менш складним для запам'ятовування.

Очікувана відповідь може бути невербальною (немає відкритої відповіді або це буде проста дія як, напр., позначення малюнка), або вербальною (усною чи письмовою). Остання може, наприклад, включати ідентифікацію та репродукцію інформації тексту з певною метою, або може вимагати від учня завершити текст чи продукувати новий текст шляхом виконання відповідних інтерактивних чи продуктивних завдань.

Час, відведений для відповіді, може варіюватись, для того щоб зменшити або збільшити складність завдання. Чим більше часу слухач або читач має для повторного слухання чи перечитування тексту, тим більше він/вона може зрозуміти і тим більше матиме можливостей застосувати різні стратегії, щоб справитись із труднощами розуміння тексту.

Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• принципи відбору та оцінювання "реальножиттєвих" і "педагогічних" завдань для своїх цілей, включаючи відповідність різних типів завдань до окремих навчальних контекстів;

• критерії відбору завдань, важливих і значущих для учня, які б забезпечили постановку захоплюючої, визивної, але реальної для досягнення мети та якомога повніше залучення учня, а також дозволили б диференціювати учнівські інтерпретації та результати;

• взаємозв'язок між завданнями, які насамперед орієнтовані на значення, та навчальними завданнями, спеціально зосередженими на формі, так щоб увага учня концентрувалась систематично й ефективно на обох аспектах при збалансованому підході до розвитку правильності і швидкості;

• способи врахування стрижневої ролі стратегій учня у відповідних компетенціях та рівня володіння мовою для успішного виконання завдань підвищеної трудності за різних умов та обставин (див. розділ 4.4); шляхи полегшення успішного виконання завдання та вивчення (включаючи застосування попередніх компетенцій учня у підготовчій фазі);

• критерії і напрями відбору завдань і, відповідно, маніпулювання їх параметрами з метою зміни рівня складності завдання таким чином, щоб узгодити їх з учнівськими компетенціями, які змінюються і розвиваються, та з індивідуальними особливостями учнів (здібності, мотивація, потреби, інтереси);

• як рівень складності завдання має бути врахованим при оцінюванні успішності виконання завдання і при (само)оцінюванні комунікативної компетенції учня (розділ 9).

. З м і с т .



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29

Схожі:

Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКобеляцька районна рада
Веде засідання голова постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту, інформаційної сфери,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВізити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман
Ради Європи (РЄ), містер Демір Хакан (Страсбург, Франція) та його колега з комітету з питань культури, спадщини та ландшафту містер...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconРозробка сучасних
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): огляд існуючих систем
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconБбк 63. Петро Федорчак, Тетяна Федорчак розвиток чеської та словацької культури
У статті аналізується розвиток чеської та словацької культури на початку ХХ ст та між Першою І другою світовими війнами. Відображено...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВідділ освіти ульяновської райдержадміністрації ульяновський районний методичний кабінет збірник методичних рекомендацій керівникам навчальних закладів району щодо роботи з кадрами Ульяновка 2012 Зміст
Кадрове діловодство – це діяльність, що охоплює процеси документування та організації роботи з документами з питань приймання, переведення,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconДержавний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення
України слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка