Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314



Сторінка23/29
Дата конвертації16.03.2018
Розмір4.56 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   29

Додаток А: Розробка дескрипторів рівнів володіння мовою

У цьому додатку обговорюються технічні аспекти описання рівнів мовленнєвих досягнень. Визначаються критерії формулювання дескриптора. Далі перелічуються методики розробки шкали і подається анотована бібліографія.


Формулювання дескриптора

Досвід шкалування у мовному тестуванні, теорія шкалування у сфері прикладної психології та висловлювання викладачів під час процесу консультування (напр., Британські градуйовані схеми цілей. Швейцарський проект) передбачають такий набір основних напрямків розробки дескрипторів:

Позитивність : Загальною характеристикою шкал оцінювання рівнів володіння, орієнтованих на експертів, та екзаменаційних рейтингових шкал для формулювання висновків на нижчих рівнях є те, що вони виражені в негативних термінах. На нижчих рівнях важче охарактеризувати рівень володіння з точки зору того, що учні можуть робити, ніж того, чого вони робити не можуть. Але якщо рівні володіння розглядаються як цілі навчання, а не лише як інструмент для відсіювання кандидатів, тоді є бажаним позитивне формулювання. Іноді можна формулювати одне й те ж положення як позитивно, так і негативно, наприклад стосовно мовного діапазону (див. Табл. AI).

Додаткове ускладнення при уникненні негативних формулювань полягає в тому, що деякі характеристики володіння комунікативним мовленням не додають йому якості. Менше у такому випадку є кращим. Найбільш очевидним прикладом є те, що іноді називається Незалежністю, тобто наскільки учень залежить від (а) виправлення мовлення з боку співрозмовника, (б) можливості попросити надати роз'яснення і (в) шансу отримати допомогу в плані формулювання того, що він хоче сказати. Часто ці положення можуть застосовуватись із застереженнями, пов'язаними з позитивно сформульованими дескрипторами, наприклад:

Може в цілому розуміти чітке, нормативне усне мовлення на знайомі теми, звернені до нього/неї, за умови, якщо він/вона час від часу може попросити повторити або переформулювати.

Може розуміти сказане чітко, повільно і звернене прямо до нього/неї у простій повсякденній бесіді; може зрозуміти, якщо мовець про це потурбується.

або:

Може спілкуватись невимушене в чітко структурованих ситуаціях і коротких бесідах за умови, якщо інша людина допоможе в разі необхідності.



ТабліщяА1. Контроль: позитивні та негативні критерії

Позитивні


Негативні


• має репертуар елементарного мовлення і стратегій, який дозволяє йому або їй справлятися з передбачуваними повсякденними ситуаціями. (Eurocentres Level 3: certificate)

• базовий репертуар мовлення і стратегій достатній для більшості повсякденних потреб, але взагалі вимагає компромісу між висловлюванням та пошуком слів. (Eurocentres Level 3: assessor grid)




• має вузький мовленнєвий репертуар, потребує постійного перефразування та підбору слів. (ES U Level 3)

• обмежене володіння мовою спричиняє часті невдачі та непорозуміння в незвичних ситуаціях. (Finnish Level 2)

• спілкування порушується через те, що мовні обмеження заважають вільному висловлюванню. (ESU Level 3)


• словник сконцентрований у таких сферах як прості предмети, місця та найзагальніші терміни спорідненості. (ACTFL Novice)


• має лише обмежений словник. (Dutch Level l) • обмежений діапазон слів та виразів заважає обміну думками і поглядами. (Gotenburg U)


• вживає і впізнає ряд слів та коротких фраз, вивчених напам'ять. (Trim 1978 Level 1)


• може вживати лише завчені вирази і рахувати (ACTFL Novice)


• може вживати повсякденні вирази для задоволення елементарних потреб конкретного типу (привітання, інформування). (Elviri; Milan Level l 1986)


• має лише найелементарніший мовний репертуар з малим або відсутнім функціональним контролем мовлення. (ESU Level l)

Точність: Дескриптори мають описувати конкретні завдання та/або конкретні ступені умінь при виконанні завдань. Тут є два положення. По-перше, дескриптор повинен уникати розпливчатості як, наприклад "Може вживати діапазон відповідних стратегій". Що розуміється під стратегією? Відповідних до чого? Як ми маємо інтерпретувати "діапазон"? Проблема з неточними дескрипторами у тому, що вони можуть легко читатись, проте їх гадана легкість маскуватиме той факт, що кожен інтерпретує їх по-своєму. По-друге, починаючи з 1940-х, стало принциповим те, що відмінності між рангами на шкалі не можуть залежати від заміни якісних характеристик, таких як "деякі" або "декілька" на "багато" або "більшість", чи від заміни "досить широкий" на "дуже широкий" або "задовільний" на "добрий" на наступному вищому рівні. Відмінності мають бути реальними, а не на словах, тому що це може призвести до непорозумінь там, де не можна сформулювати суттєві, конкретні відмінності.

Ясність: Дескриптори мають бути прозорими, а не описаними на жаргоні. Крім бар'єру до розуміння, іноді трапляється й таке, що в разі вилучення жаргону ніби-то виразний дескриптор може перетворитись на дуже бідний за значенням. Крім того, вони мають бути написані простим синтаксисом з експліцитною, логічною структурою.

Стислість: Один підхід асоціюється з холістичними шкалами, особливо з такими, що використовуються дослідниками в Америці та Австралії. Вони намагаються дати об'ємний абзац, який у доступному вигляді покриває ті характеристики, які вважаються головними.

Такі шкали досягають "точності" завдяки дуже деталізованому переліку, щоб передати всебічний портрет того, кого експерти можуть впізнати як типового учня на конкретному рівні; в результаті ці шкали виявляються дуже перевантаженими описами. До того ж цей підхід має два недоліки. По-перше, жоден індивід не є, власне кажучи, "типовим". Детальні характеристики в різних випадках формулюються по-різному. По-друге, дескриптор, довший від складного речення з двома підрядними, не може насправді бути використаним у процесі контролю. Здається, викладачі завжди віддають перевагу коротким дескрипторам. У проекті розробки ілюстративних дескрипторів учителі мають тенденцію відкидати або розчленовувати дескриптори, які включають більше 25 слів (приблизно 2 рядки нормативного друку).

Незалежність: Є ще дві переваги коротких дескрипторів. По-перше, вони описують поведінку таким чином, щоб можна було сказати: "Так, ця особа може це робити". Тому коротші, конкретніші дескриптори можуть застосовуватись як незалежні критерійні судження у контрольних листах або списках запитань для вчительського поточного контролю та/або самоконтролю. Цей вид незалежної інтегрованості є ознакою того, що дескриптор може слугувати метою, а не лише мати значення для формулювання інших дескрипторів шкали. Це відкриває ряд можливостей для його застосування в різних формах контролю (див. розділ 9).


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• який з перелічених критеріїв є найбільш релевантним та які інші критерії експліцитно чи імпліцитно використовуються у їхньому контексті навчання; • до якої міри є бажаним і можливим використання в їх системі критеріїв, подібних до вищезазначених.




Методики розробки шкали

Існування серій рівнів передбачає, що певна інформація може бути розміщена на одному рівні швидше, ніж на іншому, і що дескриптори певного ступеня вміння належать до одного рівня швидше, ніж до іншого. Це передбачає застосування постійно вживаної форми шкалування. Є певна кількість можливих способів, завдяки яким описи володіння мовою можуть бути віднесені до різних рівнів. Чинні методи можуть бути розподілені на три групи: інтуїтивні методи, якісні методи та кількісні методи. Більшість чинних шкал володіння мовою та інші набори рівнів були розроблені в межах одного з трьох інтуїтивних методів першої групи. Найкращі підходи комбінують усі три підходи в комплементарному та кумулятивному процесах. Якісні методи вимагають інтуїтивної підготовки і відбору матеріалу та інтуїтивної інтерпретації результатів. Кількісні методи мають підраховувати кількість якісно перевіреного тестування матеріалу і передбачають інтуїтивну інтерпретацію результатів. Тому при розробці Рівнів Загальних Рекомендацій була застосована комбінація інтуїтивного, якісного та кількісного підходів.

Якщо застосовуються якісні та кількісні методи, то беруться до уваги дві можливі відправні точки: дескриптори або зразки виконання.

Починаючи з дескрипторів: Одна з відправних точок - це дослідження того, що б ви хотіли описати, а потім написати, зібрати або відредагувати для формулювання дескрипторів відповідних категорій як вихідних даних для фази якісного опрацювання. Методи 4 і 9, перший і а останній ч поданої нижче якісної груш і, є прикладами такого підходу. Особливо бажаним це є для розробки дескрипторі її для програмно-значущих категорій, таких як види комунікативної мовленнєвої діяльності, проте вони також можуть застосовуватись для створення дескрипторів з аспектів компетенції. Перевага початку з категорій і дескрипторів полягає в тому, що в такому випадку може бути визначена теоретично збалансована зона дії.

Починаючи зі зразків виконання. Альтернативою, яку тільки й можна застосувати при розробці дескрипторів для встановлення рівнів володіння мовою, є початок з репрезентативних зразків діяльності. Тут можуть виникнути питання до представників експертів про те, на що вони звертають увагу, коли працюють зі зразками (якісний метод). Методи 5-8 є варіантами цієї ідеї. З іншого боку, хтось може попросити експертів оцінити зразки і потім застосувати відповідну статистичну технологію, щоб встановити, які ключові характеристики дійсно зумовлюють рішення експертів (кількісний метод). Методи 10 та 11 є зразками цього підходу. Перевагами аналізу зразків діяльності є те, що кожен може дійти до дуже конкретних дескрипторів, які базуються на фактах.

Останній, 12 метод, - це єдиний метод, який дійсно шкалу с дескриптори в математичному значенні. Саме цей метод був застосований для розробки Рівнів Загальних Рекомендацій та ілюстративних дескрипторів слідом за Методом 2 (інтуїтивним) і Методами 8 та 9 (якісними). Проте така ж сама статистична технологія може застосовуватись і після розробки шкали з метою її валідації на практиці та встановлення того, що необхідно переглянути.



Інтуїтивні методи:

Ці методи не потребують ніякого спланованого збору фактів, в них передбачається лише обґрунтована інтерпретація досвіду.

1. Експерт: Когось просять створити шкалу, яка може спиратись на існуючі шкали, програмні документи та інші релевантні вихідні матеріали, можливо, після проведення аналізу потреб конкретної групи осіб. Потім вони можуть пілотувати і переглядати шкалу, можливо, звертаючись до консультантів.

2. Комітет: В якості експерта може виступати мала робоча група, яка має більшу групу консультантів. Проекти повинні аналізуватись консультантами. Останні можуть інтуїтивно діяти на основі свого досвіду та/або на основі порівняння учнів або зразків виконання діяльності. Слабкі сторони шкал, орієнтованих на програму вивчення сучасних мов у середніх школах, розроблених комітетом у Великобританії та Австралії, обговорюються в "Gipps" (1994) та "Scarino" (1996; 1997).

3. Досвід: Як у випадку з комітетом; але процес триває протягом значного періоду часу в межах певного закладу та/або специфічного контексту контролю і досягає "домашнього консенсусу''. Відповідний колектив приходить до спільного розуміння інтерпретації рівнів та критеріїв. Систематичне пілотування і зворотний зв'язок можуть тривати з метою уточнення словесного формулювання. Групи експертів (рейтерів) можуть обговорювати виконання відповідно до дефініцій. а дефініції відповідно до зразків виконання. Це традиційний спосіб, за яким були розроблені шкали володіння (Wilds 1975; Ingram 1985; Liskin-Gasparro 1984; Löwe 1985, 1986).

Якісні методи:

Усі ці метода охоплюють практичні заняття з групами інформантів і, скоріше, якісну, ніж статі(стичну. інтерпретацію отриманої інформації.

4. Ключові ідеї: формулювання: Як тільки розроблено проект шкали, технічно простим є "нарізати" її і попросити інформантів, представників тих людей, які будуть застосовувати шкалу, (а) поставити дефініції у правильному, як вони вважають, порядку, (б) пояснити, чому вони так думають, і тоді, якщо буде виявлена різниця між їхнім порядком та запланованим, - (в) встановити, які ключові положення їм допомогли або навпаки. Уточнення іноді зміщує рівень, ставлячи при цьому наступне завдання: ідентифікувати, де прогалина між двома рівнями показує, що між ними не вистачає ще одного рівня. Так були розроблені шкали сертифікації Євроцентрів (Eurocentres).

5. Ключові ідеї: якість виконання завдань: Дескриптори співвідносяться з типовим виконанням діяльності на цих рівнях смуг, щоб підтвердити відповідність між тим, що було описано, і тим що відбувалося. Деякі з рекомендацій Кембриджського іспиту (Cambridge examination) проводять вчителів через цей процес, порівнюючи словесне описання шкал з оцінками, виставленими за письмові роботи кандидатів. Дескриптори IELTS (Міжнародної Системи з Тестування Англійської Мови) були розроблені шляхом опитування груп досвідчених експертів щодо ідентифікації "типових зразків письмових робіт" для кожного рівня, а потім узгодження "типових характеристик" кожної роботи. Ознаки, які здаються характерними для різних рівнів, потім визначаються протягом дискусії і включаються в дескриптори (Alderson 1991 ; Shohamy et al. 1992).

6. Головна характернариса: Роботи (як правило, письмові) сортуються окремими інформантами в лінійному порядку. Потім визначається загальна послідовність. Після цього визначається і на кожному рівні описується принцип, за яким, власне, були сортовані письмові роботи -звертається увага на найголовніші риси, суттєві на окремому рівні. Те, що було описано, є характерною рисою (ознакою, суттю), яка визначає порядок розташування (Mullis 1980). Загальноприйнятим є сортування на певну кількість купок, а не за чіткими рангами. Існує також цікавий багатовимірний варіант у класичному підході. У цій версії спочатку шляхом ідентифікації ключових ознак (див. № 5), визначаються найбільш значущі параметри. Потім сортуються зразки у порядку, окремому для кожного параметра. Таким чином у кінці маємо, скоршіе, аналітичну шкалу з багатьма ознаками, ніж холістичну, з однією головною ознакою.

7. Бінарні рішення: Іншим варіантом методу головної характеристики є попереднє сортування репрезентативних зразків на купки за рівнями. Потім під час обговорення, сфокусованого на межах між рівнями, визначаються ключові ознаки (як у № 5, див. вище). Проте конкретна ознака формулюється потім як коротке критерійне запитання з відповіддю Так/Ні. Таким чином створюється дерево бінарного вибору. Це дає експертові алгоритм рішень, якого він має дотримуватись (Upshur and Turner 1995).

8. Порівняльні судження: Групи обговорюють пари виконаних робіт, встановлюючи, які з них кращі - і чому. У такий спосіб визначаються категорії метамови, що застосовуються експертами. Ці категорії є найочевиднішими робочими ознаками на кожному рівні і можуть потім формулюватись у дескриптори (Pollit and Murray 1996).

9. Сортування завдань: Як тільки готові проекти дескрипторів, інформантів можна попросити розсортувати їх на групи згідно з категоріями, які вони збираються описувати, та/або згідно з рівнями. До інформантів можна також звернутися з проханням прокоментувати, відредагувати/вдосконалити та/або відкинути окремі дескриптори і визначити, які з них особливо точні, прийнятні, релевантні і т.д. Фонд дескрипторів, на яких базувався набір ілюстративних шкал, був розроблений і відредагований саме таким чином (Smith and Kondall 1963 ; North 1996/2000 ).



Кількісні методи:

Ці методи включають значну частину процедур статистичного аналізу і ретельну інтерпретацій результатів.

10. Дискримінантний аналіз: Спочатку набір зразків виконаних робіт, які вже були прорейтинговані (бажано командою), піддаються детальному дискурсивному аналізу. Цей якісний аналіз визначає і враховує сферу дії різних якісних ознак. Потім застосовується множинн;

регресія для визначення, яка із встановлених ознак є значущою для рейтингу, здійсненого експертом. Ці ключові ознаки потім включаються у формулювання дескрипторів для кожного рівня (Flücher 1996).

11. Багатовимірне шкодування: Незважаючи на назву, це є дескриптивна технологія для встановлення ключових ознак та відношень між ними. Виконані роботи рейтингуються за аналітичною шкалою кількох категорій. Результати аналітичної технології показують, які категорії були дійсно вирішальними при визначенні рівня, і складають діаграму, де накреслена наближеність або віддаленість різних категорій одна від одної. Отже це є дослідницька технологія для визначення та валідації головних критеріїв (Chaloub-Deville 1995).

12. Теорія відповіді на завдання (Item response theory) (IRT) або аналіз "латентної ознаки"

IRT пропонує низку вимірювань або моделей шкалування. Найбільш простою і чіткою є модель Rasch, названою так за ім'ям Джорджа Раша (George Rasch), датського математика. IRT розроблена на основі теорії ймовірності і використовується, головним чином, для визначення складності окремих тестових завдань.

Якщо ви на просунутому рівні, ваші шанси відповісти на елементарне запитання дуже високі; якщо ви— елементарний користувач, ваші шанси відповісти на завдання просунутого рівня дуже низькі. Цей простий факт був застосований у методології шкалування за моделлію Раша, яку можна використовувати для градуювання тестових завдань для однієї і тієї шкали. Цей підхід застосовується до дескрипторів шкали комунікативного володіння так само, яі і до тестових завдань.

При аналізі за моделлю Раша, різні тести або опитувальні листи можуть бути оформлені у вигляді ланцюга, що перекривається шляхом застосування "якірних завдань", спільних для суміжних форм. У поданій нижче діаграмі "якірні завдання" затінені сірим кольором Таким чином мовні форми можуть бути метою навчання для окремих груп учнів, проте вони пов'язані із загальною шкалою. Хоча у цьому процесі слід бути обережними, оскільки модель спотворює результати для високих та низьких досягнень по кожній формі.












Тест В






Тест Б







Тест А






Перевага аналізу за Рашем полягає в тому, що такий аналіз може забезпечити вимірювання, незалежне від зразка і шкали, тобто шкалування, незалежне від зразків або тестів/опитувальних листів, застосованих під час аналізу. Цінність шкали полягає в тому, що вона залишається незмінною для тих, хто буде її застосовувати у майбутньому в межах такої ж статистичної популяції. Систематичні зміни цінностей з перебігом часу (напр-, через зміни у програмі або через підготовку експертів) можуть бути визначені кількісно та узгоджені. Можуть бути кількісно визначені та узгоджені систематичні зміни у типах учнів або експертів (Wright and Masters 1982; Lmcare 1989).

Існує кілька способів, у яких аналіз за Рашем може застосовуватись до дескрипторів шкали:

(а) Вихідні дані якісних технологій №№ 6,7 або 8 можуть бути внесені до арифметичної шкали за Рашем.

(б) Тести можуть бути ретельно розроблені для розподілу на дескриптори рівнів володіння в окремих тестових завданнях. Ці тестові завдання можуть потім бути шкаловані за Рашем, а значення їхньої шкали взяті для встановлення відносної складності дескрипторів (Brown et al.1992; CarroU 1993; Masters 1994; Kirsch 1995; Kirsch and Mosenthal 1995).

(в) Дескриптори можуть використовуватись як завдання опитувальних листів для вчительського оцінювання учнів (Чи може він/вона зробити X?) Таким чином дескриптори можуть бути градуйовані прямо в арифметичній шкалі, так само як тестові завдання шкалуються в банках завдань.

(г) Так були розроблені шкали дескрипторів, що включені до розділів 3,4 та 5. В усіх трьох проектах, описаних у Додатках Б, В і Г, використовувалась Рашівська методологія шкалування дескрипторів та порівняння дескрипторів остаточної шкали між собою.

Крім своєї придатності для розробки шкал, методика Раша також може використовуватись для аналізу такого способу, завдяки якому смуги на шкалі оцінювання дійсно застосовуються. Це може допомогти у виявленні неточного словесного опису, недостатнього або надмірного використання смуги і надати інформацію для перегляду (Davidson 1992; Milanovic et al. 1996;

Stansfield and Kenyon 1996; Tyndall and Kenyon 1996).


Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити:

• міру, до якої оцінки, що виставляються в їхній системі, мають таке ж значення як і загальноприйняті дефініції;

• який з виділених вище методів, або які інші методи застосовуються для розробки подібних дефініцій.



Вибірково анотована бібліографія: шкалування рівнів володіння мовою




Alderson, J.C. 1991: Bands and scores. In: Alderson, J.C.

and North, B. (eds.): Language testing in the 1990s,

London: British Council/Macmillan, Developments in

ELT,71-86.



Обговорюються проблеми, спричинені плутаниною в розумінні мети й орієнтації:

розробка шкал говоріння IELTS.








Brindley, G. 1991: Defining language ability: the criteria

for criteria. In Anivan, S. (ed.) Current developments in

language testing, Singapore, Regional Language Centre.



Принципова критика твердження, що шкали рівнів володіння представляють оцінювання, орієнтоване на критерії.







Brindley, G. 1998: Outcomes-based assessment and

reporting in language learning programmes,

a review of the issues. Language Testing 15 (1), 45-85.


Критика зосередженості на результатах того, що учні можуть робити, а не на аспектах компетенції, що формується.







Brown, Annie, Elder, Cathie, Lumley, Tom, McNamara,

Tim and McQueen, J. 1992: Mapping abilities and skill

levels using Rasch techniques. Paper presented at the

14th Language Testing Research Colloquium, Vancouver.

Reprinted m Melbourne Papers in Applied Linguistics I/ 1, 37-69.


Класичне застосування шкалування за Рашем тестових завдань для створення шкали володінні на основі завдань з читання, що перевірялись з різних боків.







Can-oil, J.B. 1993: Test theory and behavioural scaling of

test performance. In Frederiksen, N., Mislevy, RJ. and

Bejar, I.L (eds.) Test theory for a new generation of tests.

Hillsdale N.J. Lawrence Eribaum Associates: 297-323.



Основоположна стаття, де рекомендується застосування методики Раша для шкалування тестових завдань і, отже, розробки шкал володіння мовою.







Chaloub-Deville M. 1995: Deriving oral assessment

scales across different tests and rater groups.

Language Testing 12 (1), 16-33.


Дослідження для визначення того, які критерії носії арабської мови застосовують для оцінювання учнів. Фактично це єдиний випадок застосування багатовимірного шкалування до мовного тестування.







Davidson, F. 1992: Statistical support for training in ESL

composition rating, hi Hamp-Lyons (ed.): Assessing

second language writing in academic contexts.

Norwood N.J. Ablex: 155-166.



Дуже точне узагальнення того, як зробити валідною рейтингову шкалу у циклічному процесі за допомогою аналізу Раша. Виступає швидше за "семантичний" підхід до шкалування ніж за "конкретний" підхід, прийнятий, наприклад, в ілюстративних дескрипторах.







Fulcher 1996: Does thick description lead to smart tests?

A data-based approach to rating scale construction.



Language Testing 13 (2), 208-238.

Систематичний підхід до розробки дескриптора і шкали, починаючи з аналізу того, що насправді відбувається у процесі виконання завдання. Метод, який потребує дуже багато часу.







Gipps, C. 1994: Beyond testing. London, Palmer Press.

Популяризація учительського "оцінювання, орієнтованого на стандарти" у відповідності до загальнорекомендованих положень, отриманих у процесі створення сітки. Обговорення проблем, викликаних розпливчатими дескрипторами в Англійській Національній Програмі.







Kirsch, I.S. 1995: Literacy performance on three scales: definitions and results. In Literacy, economy and society: Results of the first international literacy survey. Paris. Organisation for Economic Cooperation and development (OECD): 27-53.


Простий нетехнічннй звіт про розумне застосування аналізу Рашадля розробки шкали рівнів за результатами тесту. Метод, розроблений для передбачення і пояснення складності параметрів нових тестів, виведених із завдань та відповідних компетенцій - тобто у відповідності до рекомендацій.





Kirsch, I.S. and Mosenthal, P.B. 1995: Interpreting the IEA reading literacy scales. In Binkley, M., Rust, K. and Wingleee. M. (eds.) Methodological issues in comparative educational studies: The case of the IEA reading literacy study. Washington D.C.: US Department of Education, National Center for Education Statistics: 135-192.


Більш деталізована та технічна версія попередньої праці, де показано розвиток методу на підставі трьох зв'язаних між собою проектів.





Linacre, J. M. 1989: Multi-faceted Measurement. Chicago: MESA Press.


Основоположний прорив у статистичній науці, що дозволив при складанні звіту про результати оцінювання брати до уваги вимогливість екзаменаторів. Застосовується у проекті з розробки ілюстративних дескрипторів для перевірки взаємозв'язків рівнів і років шкільного навчання.





Liskm-Gasparro. J. E. 1984: The ACTFL proficiency guidelines: Gateway to testing and curriculum. In: Foreign Language Annals 17/5,475-489.


Виділяються цілі та подається розробка американської шкали ACTFL, похідної від спорідненої шкали FSI Інституту Іноземної Служби (Foreign Service Institute).





Lцwe, P. 1985: The ILR proficiency scale as a synthesising research principle: the view from the mountain. In: James, C.J. (ed.): Foreign Language - Proficiency in the Classroom and Beyond. Lincolnwood (111.): National Textbook Company.


Детальний опис розробки шкали ILR (US Interagency Language Roundtable), похідної від FSI. Функції шкали.





Lowe, P. 1986: Proficiency: panacea, framework, process? A Reply to Kramsch, Schuiz, and particularly, to Bachman and Savignon. In: Modem Language Journal • 70/4, 391-397.


Захист системи, що добре працювала - у специфічному контексті - від академічного критицизму, отриманого в результаті поширення шкали і методу інтерв'ю у галузі освіти (з ACTFL).





Masters, G. 1994: Profiles and assessment. Curriculum Perspectives 14,1: 48-52.


Короткий звіт про використання способу Раша при шкалуванні результатів тесту і вчительських оцінювань для створення програмно-профільної системи в Австралії.





Mullis, I.V.S. 1981: Using the primary trait system for evaluating writing. Manuscript No. 10-W-51. Princeton N.J.: Educational Testing Service.


Класичне узагальнення методологи основної ознаки для писемного мовлення рідною мовою при розробці шкали оцінювання.





North, B. 1993: The development of descriptors on scales of proficiency: perspectives, problems, and a possible methodology. NFLC Occasional Paper, National Foreign Language Center, Washington D.C., April 1993.


Критика змісту і методології укладання традиційних шкал володіння мовою. Пропозиції до проекту: розробити ілюстративні дескриптори з учителями і шкалувати їх за методикою Раша окремо від учительського оцінювання.





North, B. 1994: Scales of language proficiency: a survey of some existing systems, Strasbourg. Council of Europe CC-LANG (94) 24.


Всебічний огляд програмних і рейтингових шкал, проаналізований пізніше і застосований як відправний пункт для проекту розробки ілюстративних дескрипторів.





North, B. 1996/2000: The development of a common framework scale of language proficiency. PhD thesis, Thames Valley University. Reprinted 2000, New York, Peter Lang.


Обговорення шкал рівнів володіння: як моделі компетенцій та використання мови співвідносяться зі шкалами. Детальне узагальнення стадій розробки у проекті, який визначає ілюстративні дескриптори - проблеми, що зустрічаються, і знайдені рішення.





North, B. forthcoming: Scales for rating language performance in language tests: descriptive models, formulation styles and presentation formats. TOEFL Research Paper. Princeton NJ; Educational Testing Service.


Детальний аналіз та історичний огляд типів рейтингових шкал, що застосовуються в тестах з говоріння та письма: переваги, недоліки, пастки і т.д.






North, B. and Schneider, G. 1998: Scaling descriptors for language proficiency scales. Language Testing 15/2: 217-262.


Огляд проекту розробки ілюстративних дескрипторів. Обговорюються результати і стабільність шкали. Приклади інструментарію і результатів у додатку.





Pollitt, A. and Murray, N.L. 1996: What raters really pay attention to. In Milanovic, M. and Saville, N. (eds.) 1996: Performance testing, cognition and assessment. Studies in Language Testing 3. Selected papers from the 15"'Language Testing Research Colloquium, Cambridge and Amhem, 2-4 August 1993. Cambridge: University of Cambridge Local Examinations Syndicate: 74-91.


Цікава методологічна стаття, що поєднує аналіз репертуарної сітки з технікою простого шкалування для встановлення того, на чому фокусуються рейтери на різних рівнях володіння мовою.





Scarino, A. 1996: Issues in planning, describing and monitoring long-term progress in language learning. In Proceedings of the AFMLTA lO'11 National Languages Conference: 67-75.


Критика застосування неточного словесного опису та браку інформації про те, наскільки добре учні виконують завдання в типових твердженнях програмного профілю Великої Британії та Австралії для учительського оцінювання.





Scarino, A. 1997: Analysing the language of frameworks of outcomes for foreign language learning. In Proceedings of the AFMLTA 11 "'National Languages Conference: 241-258.


Як в попередній праці.





Schneider, G and North, B. 1999: 'In anderen Sprachen kann ich'… Skalen zur Beurteilung, Beurteilung und Selbsteinschätzung der fremdsprachlichen Kommunikationsfähigkeit. Bern/Aarau: NFP 33/SKBP

(Umsetzungsbericht).



Короткий звіт про проект створення ілюстративних шкал. Також наводиться Швейцарська версія мовного Портфеля (40 сторінок А5).




Schneider, G and North, B. 2000: 'Dans d'autres langiues, je suis capable de...' Echelles pour la description, I 'évaluation et l 'auto-évaluation des competences en. langues étrangeres. Berne/ Aarau PNR33/CSRE (rapport de valorisation).

Як у попередній праці.




Schneider, G and North, B. 2000: Fremdsprachen können - was heisst das? Skalen zur Beschreibung, Beurteilung und Seïbsteinschätzung der fremdsprachlichen Kommunikationsfähigkeit. Chur/Zurich, Verlag RüeggerAG.

Повний звіт про проект створення ілюстративних шкал. Розділ про майбутнє шкалування в англійській мові. Також наводиться Швейцарська версія мовного Портфеля.




Skehan, P. 1984: Issues in the testing of English for specific purposes. In: Language Testing 1/2, 202-220.


Критика орієнтованого на норми та словесного опису в шкалах ELTS.




Shohamy, E., Gordon, C.M. and Kraemer, R. 1992: The effect of raters' background and training on the reliability of direct writing tests. Modern Language Journal 76: 27-33.

Простий виклад (опис) базового, якісного методу розробки аналітичної шкали для письма;

шкала показала дивовижну достовірність серед непрофесіональних рейтерів.






Smith, P. C. and Kendall, J.M. 1963: Retranslation of expectations: an approach to the construction of unambiguous anchors for rating scales. In: Journal of Applied Psychology, 47/2.

Перший підхід до шкалування скоріше дескрипторів, ніж просто шкал з письма. Основоположний. Дуже важко читати.




Stansfield C.W. and Kenyon D.M. 1996: Comparing the scaling of speaking tasks by language teachers and the ACTFL guidelines. In Cumming, A. and Berwick, R. Validation in language testing. Clevedon, Avon, Multimedia Matters: 124-153.

Застосування шкалування за Рашем для утвердження порядку розміщення завдань, що з'являються в основних рекомендаціях ACTFL. Цікаве методологічне дослідження, що породило підхід, прийнятий у проекті розробки ілюстративних дескрипторів.




Takala, S. and F. Kaftandjieva (forthcoming). Council of Europe scales of language proficiency: A validation study. In J.C. Alderson (ed.) Case studies of the use of the Common European Framework. Council of Europe.


Звіт про застосування подальшої розробки моделі Раша для шкалування мовного самооцінювання відповідно до адаптованих ілюстративних дескрипторів. Контекст: проект DIALANG: дослідження щодо фінської мови.




Tyndall, B. and Kenyon, D. 1996: Validation of a new holistic rating scale using Rasch multifaceted analysis. In Cumming, A. and Berwick, R. Validation in language testing. Clevedon, Avon, Multimedia Matters: 9-57.

Простий опис валідації шкали для розміщення інтерв'ю ESL при вступі до університету. Класичне застосування багатогранного методу Раша для визначення потреб тренінгу.




Upshur. J. and Turner, C. 1995: Constructing rating scales for second language tests. English Language Teaching Journal 49 (1), 3-12.

Удосконалена подальша розробка техніки основної ознаки для створення таблиць бінарних рішень. Релевантно для шкільного сектора.

Wilds, C.P. 1975: The oral interview test. In: Spolsky. B. and Jones, R. (Eds): Testing language proficiency. Washington D.C.: Center for Applied Linguistics, 29-44.


Оригінальний результат застосування оригінальної рейтингової шкали володіння мовою. Значущість ретельного читання окремих нюансів, втраченого зараз у більшості підходів '"інтерв'ю".



. З м і с т .


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   29

Схожі:

Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКобеляцька районна рада
Веде засідання голова постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту, інформаційної сфери,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВізити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман
Ради Європи (РЄ), містер Демір Хакан (Страсбург, Франція) та його колега з комітету з питань культури, спадщини та ландшафту містер...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconРозробка сучасних
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): огляд існуючих систем
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconБбк 63. Петро Федорчак, Тетяна Федорчак розвиток чеської та словацької культури
У статті аналізується розвиток чеської та словацької культури на початку ХХ ст та між Першою І другою світовими війнами. Відображено...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconВідділ освіти ульяновської райдержадміністрації ульяновський районний методичний кабінет збірник методичних рекомендацій керівникам навчальних закладів району щодо роботи з кадрами Ульяновка 2012 Зміст
Кадрове діловодство – це діяльність, що охоплює процеси документування та організації роботи з документами з питань приймання, переведення,...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconДержавний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення
України слід визнати компетентнісну стратегію. Кардинальні зміни, що відбуваються останнім часом в економіці, політичному й соціальному...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Рада з питань співпраці в галузі культури Комітет з освіти Відділ сучасних мов, Страсбург. Зміст. Ббк 74,261 314 iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка