Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури



Скачати 87.06 Kb.
Дата конвертації23.02.2018
Розмір87.06 Kb.

Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури

Актуальність звертання до проблеми реалізації культурологічного компонента на уроках літератури української літератури обумовлена кількома факторами:

по-перше, гострим дефіцитом культури, явним звуженням сфери її впливу в сучасному суспільстві, яке переживає кризу від постіндустріального до інформаційного;

по-друге, формування цілісної картини світу, духовність, культура особистості і планетарне мислення - одні з головних принципів оновлення національної системи освіти;

по-третє, саме література складає традицію, без якої неможливе розуміння дійсності, а вивчення літератури є важливою сходинкою культурного і духовного становлення особистості, що стає особливо актуальним у наш час.

У Державному стандарті базової середньої освіти однією з ліній вивчення літератури визначено культурологічну. Вона передбачає вивчення художньої літератури «в контексті національної та світової культури, її взаємопов’язаність з релігією, філософією, естетикою, літературною критикою, різними видами мистецтв».

Проблема теоретичного обґрунтування і практичного застосування культурологічного компонента є однією з найменш вивчених проблем сучасної методики викладання літератури. Термін виник у методичній науці нещодавно і активно розвивається, хоча різні елементи культурології у процесі вивчення художніх творів використовувалися і раніше. У 90-х роках минулого століття ця проблема постала особливо гостро і отримала свою послідовну розробку в наукових розвідках провідних фахівців, серед яких — М. Борецький, Є. Волощук, Д. Затонський, М. Жулинський, О. О. Ісаєва, 3. Кирилюк, Ж. Клименко, Ю. Ковбасенко, Л. Мірошниченко, І. Мойсеєв, Д. Наливайко, О. Ніколенко, О. Пронкевич, С. Сафарян, Ю. Султанов, Б. Шалагінов, К. Шахова та інші. їхні роботи демонструють як розмаїття окремих аспектів задекларованої теми, так і багатство сучасних підходів до їх осмислення.

Одним із основних принципів літературної освіти має стати «діалог культур», діалог літератур. Через сприйняття літератури учень засвоює параметри своєї культурної ідентичності і – разом з усвідомленням органічної єдності рідної літератури із загальним світовим процесом – розуміння своєї етнокультурної особливості. Учні крізь явища, художні образи рідної культури пізнають світ літературних творів інших народів, порівнюючи його з реаліями духовного життя свого народу.

Урок культурологічного аналізу допомагає учням усвідомити, що художній твір є естетичним явищем певної епохи. А відповідно, велику роль відіграють і уміння аналізувати та інтерпретувати текст, і фонові знання, без яких іноді важко адекватно сприйняти та осмислити зміст твору, авторську концепцію, своєрідність творчої манери письменника, історичні та етнокультурні реалії епохи в цілому

Культурологічний підхід передбачає вивчення конкретних творів з опорою на різні контексти: контекст біографії автора, соціально-історичний, культурний контекст епохи. Відтворюється єдине силове поле культури, спираючись на взаємопов'язаність творів мистецтва, що допомагають налаштуватися на думки й почуття людей колишніх епох. Отже, діалог культур у системі літературної освіти здійснюється за допомогою співставлення елементів різних культур у процесі вивчення літератури.

Внаслідок розвитку науки та введення до програми середньої школи нових предметів обсяг інформації, який учні повинні засвоїти, збільшується. Правила організації та вміння встановлювати зв’язки між навчальним матеріалом з різних предметів дають змогу заощадити час, усунути паралелізм, дублювання в поданні нового матеріалу.

У процесі вивчення літератури з погляду культурологічного підходу в учнів формуються такі уміння:

— знаходити в художньому творі відбиток традицій народу та історико-культурні факти;

— знаходити й оцінювати проблеми, характерні для конкретної епохи;

— аналізувати «вічні» духовні проблеми й образи, відображені в творі;

— порівнювати літературні твори різних народів;

— використовувати культурологічний коментар до літературного твору для збагачення своїх фонових знань;

— використовувати різноманітні джерела інформації для збагачення культурологічних знань (довідкову, енциклопедичну літературу, засоби масової інформації, бібліотеки);

— складати історико-культурний коментар до літературного твору, використовуючи різноманітні джерела інформації

Кожен історичний етап розвитку висував особливий погляд на світ. І усі епохи співстоять у Великому Діалозі, чи то переймаючи досвід попередників (романтизм – Середньовіччя), чи то відштовхуючись від нього (Ренесанс – Середньовіччя).

Учень має іти на кожен урок, знаючи, що отримає знання, які знадобляться в майбутньому. Тому важливо так структурувати матеріал, щоб кожне заняття ставало сходинкою до наступних.

Застосування міжмистецьких зв’язків залежить від типу уроку, від стадії сприйняття навчального матеріалу учнями, від індивідуальної підготованості школярів до сприйняття творів різних видів мистецтв. Головні правила застосування міжмистецьких зв’язків:

а) доцільність,

б) мотивованість,

в) поміркованість,

г) системність.

Міжмистецькі зв’язки можна застосовувати на всіх стадіях засвоєння навчального матеріалу:

1.       Для створення відповідної атмосфери для сприйняття теми уроку, передачі колориту історичної доби або країни.

2.       На стадії підготовки до аналізу тексту.

3.       Під час засвоєння художнього тексту.

4.       На стадії підбиття підсумків вивченого матеріалу.

Слід розробити систему завдань для більш повного розкриття можливостей застосування міжмистецьких зв’язків. 

Для реалізації культурологічного підходу викладання літератури використовуються наступні види діяльності.

1. Робота із зображеннями пам’ятників архітектури.

2. Робота із скульптурними зображеннями (пам’ятників, статуй), їх обговорення

3. Використання в процесі навчання літературі репродукцій творів живопису різних епох та ілюстрацій до твору провідних художників. Використання репродукцій живопису та ілюстративного матеріалу має на меті візуалізацію матеріалу, а також виконання ряду творчих завдань («словесне малювання», «побудова асоціативного ряду», «добір цитати до ілюстрації», пошуки відповідей на ряд проблемних питань («Чи відбиває творчу манеру поета робота ілюстратора?» «Чи згоден ти з художником?» та ін..).

4. Порівняння екранізації з художнім твором.

А. В структуру уроку на стадії вивчення тексту включаються фрагменти екранізацій і учням пропонуються завдання і запитання:

-      який розділ твору екранізовано в даному уривку?

-      переказати епізод, який переглянули близько до тексту, порівняти художній текст з екранізацією;

-      продовжити переглянутий епізод переказом;

-      на прикладі епізоду з фільму відпрацьовувати навички виразного читання;

-      розширюючи межі класно-урочної системи, запропонувати дітям переглянути екранізацію твору самостійно, а потім обговорити свої враження в класі.

Однак. не слід зловживати екранізаціями. Необхідно переконати учнів, що читання може дати більше насолоди, ніж спостереження пристрастей, зіграних навіть найталановитішими акторами. Адже фільм – це не оригінальний текст, а прочитання його сценаристом, режисером та ін. А сприйняття книги учнем може суттєво відрізнятись.

В. На етапі аналізу образної системи творів можна візуалізувати матеріал за допомогою кадрів з екранізації, що ілюструють героїв, пояснюють текст. На основі переглянутого матеріалу ставимо ряд запитань:

-         В якому епізоді твору герой виглядає саме так?

-         Чи так ви уявляли героїв твору?

-         Чи згодні ви з потрактуванням цього образу режисером, актором?

5. Використання уривків з класики світового музичного мистецтва. Музика створює відповідний емоційний фон, допомагає передати колорит доби. Доцільно поставити перед класом завдання, що розвиває асоціативне мислення: слухаючи фрагменти з музичних творів, діти мають сказати, з яким місяцем асоціюється у них той чи інший музичний уривок, доцільно застосувати також елементи гри «Малюю музику словами».

6. Міжлітературні зв’язки. Реалізувати концепцію «діалогу культур» і національній само ідентифікації учнів допоможе використання на уроках української літератури творів світового письменства, а також компаративний аналіз художніх творів (наприклад, «Слово о полку Ігоревім» - «Пісня про Роланда» ).

7. Аналіз етичного і естетичного кодексу народу, відображеного у літературному тексті.

Доцільними є застосування як зразків мистецтва різних культурних епох, що дозволяє прослідкувати весь культурний контекст літературного твору, сприяє «діалогу епох», допомагає зрозуміти архаїчний текст через призму інших видів мистецтва.Творчий розвиток дитини здійснюється не як присвоєння їй загальної для всіх системи норм і картини світу, а як пошук себе в діалозі з культурними співрозмовниками. Методичною домінантою при розв’язанні задач культурологічної освіти засобами літератури виступають технології особистісно зорієнтованого, розвивального, інтерактивного спрямування.  В організації навчально-виховної діяльності молодших школярів мають домінувати ігрові методики, підлітків — евристичні (частково-пошукові) та проблемно-пошукові методи, старшокласників — дослідницькі, спрямовані на здійснення самостійних проектів.

Під час вивчення літератури на культурологічних засадах такі діалогічні форми навчання, як рольові ігри, лекція, семінар, «Мозкова атака» та дискусія активізують розумову діяльність школярів, сприяють зацікавленню творами української літератури, розвивають логіку і критичність мислення, мовленнєві вміння і навички, допомагають висловити власну позицію щодо прочитаного. Підготовка школярами різноманітних видів дослідження (читацьких, біографічних, художніх, бібліографічних, краєзнавчих, історичних, мистецтвознавчих, перекладознавчих, літературознавчих) сприяє розвитку необхідних читацьких умінь і навичок, пробуджує інтерес до аналітичної роботи з літературним текстом. Серед видів навчальної діяльності, що впливають на розвиток пошукових умінь і навичок учнів, доцільно вказати на такі: складання бібліографії до теми дослідження; збір матеріалу та його обробка; складання плану дослідження, визначення його мети, завдань та гіпотези; підготовка рефератів, доповідей і повідомлень проблемно-дискусійного та компаративного характеру.



Сучасна культура, як відомо, поліфонічна. Відповідно до цього, перед системою освіти стоїть комплексна задача: з одного боку, створити умови для формування культурної ідентичності дитини, з іншого, — розвинути в учня якості й уміння, необхідні для взаємодії в полікультурному просторі сучасного світу.Репрезентативним для кожної культури текстам, як відомо, споконвічно властива діалогічність: ставлячи і розв’язуючи загальнолюдські проблеми, вони, водночас, вносять у загальнолюдську культуру щось своє, національно-самобутнє, що збагачує її особливими гранями, неповторним, властивим лише йому змістом. Вивчення літератури на основі культурологічного підходу дає змогу школярам не тільки включати у свій внутрішній світ загальнолюдські цінності, але дає їм своєрідний «ключ» до розуміння інших культурних кодів, можливість поглянути на культуру очима людей, які створили ці цінності. Іншими словами, культурологічний підхід до викладання літератури допоможе школярам вести рівноправний діалог з українською і світовою культурами.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconАнотація. Стаття розкриває художні особливості поетики літературного процесу ХХ століття, колорит епохи Срібного століття, можливості вивчення поезії акмеїзму, футуризму, символізму на уроках зарубіжної літератури. Ключові слова
Севастянова О. А. Інтеграція культурологічного, філологічного аспектів у вивченні поетичного тексту на уроках літератури / О. А....
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconСозонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»
Міжпредметні зв’язки є дидактичною умовою І методом глибокого І всебічного засвоєння основ всіх наук в школі. Саме реалізація міжпредметних...
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconКультурно виховна технологія диференційованого навчання при вивченні лірики на уроках зарубіжної літератури
Тема:”культурно – виховна технологія диференційованого навчання при вивченні лірики на уроках зарубіжної літератури”
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconМагістерська робота літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки Зміст
Методична реалізація змістового компонента програми літературного розвитку молодших школярів
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconРівненщині (додаткові матеріали для проведення уроків світової літератури)
...
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconКомпаративний аналіз на уроках української мови та літератури «Усе пізнається в порівнянні»
Компаративізм— порівняльний, порівняльно-історичний метод, який застосовується при вивченні споріднених мов, у літературознавчій...
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconМетодичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні предметів інваріантної складової навчального плану у та класах 2015/2016 навчального року

Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconУроків. Тема Розділ Джерела Вступ Оригінал і переклад. Види перекладів
При вивченні зарубіжної літератури пропонуємо скористатися таблицею, у якій дано посилання на літературні та інші джерела, що допоможуть...
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconМетодичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
Реалізація культурологічного компонента при вивченні літератури iconВикористання
Нтерактивних методів навчання при вивченні творчості василя симоненка в І класах


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка