Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку


ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ



Сторінка3/24
Дата конвертації21.10.2017
Розмір4,98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ





Ні для кого не секрет, що рівень знань учнів в сучасній школі різко впав. Як і інтерес до основних наук. Зараз дуже рідко в сільській середній школі можна зустріти високоерудованого учня.

Але, незважаючи на небажання учнів вчитись, основне завдання школи - це давати дітям знання і формувати високоерудовану, талановиту особистість.

Нам, вчителям, доводиться дуже і дуже непросто. Для того, щоб залишитись Вчителем з великої букви, а не механізмом по передаванню знань, потрібно планку тримати високо. А це дуже важко.

Бо крім великих вимог до вчителя - є учні, дуже різні. Одні люблять історію, інші математику, більшість байдужі до всіх предметів, одні хочуть, щоб сьогодні і зараз же проводились ігри ерудитів, другі хочуть йти в комп’ютерний клас.

Та й ніде правди діти - є ще підручники, більшість з яких написані не для учнів, а на конкурс. Це і маса нових, нікому не потрібних понять, і безкінечні речення «без смысла и содержания», це і інститутський матеріал, який ніколи в житті не знадобиться і т.д.

В таких непростих умовах вчитель повинен виконувати програму, давати учням знання, готувати учнів до олімпіад, готувати їх же до конкурсів.

На допомогу нам приходять інноваційні технології.

Ще О. Герцен сказав: «Нове треба створювати в поті чола, а старе саме продовжує існувати і твердо тримається на милицях звички».

Інноваційні технології - це по-перше, модернізація системи освіти, до якої ми так прагнемо.

По-друге, це не лише ідеї, методи, технології, а і той комплекс елементів, який несе у собі прогресивне начало.

І по-третє, це оновлення педагогічного процесу, внесення нового у традиційну систему.

Інновації можуть бути різними, але вони мають бути мотивовані і орієнтовані на конкретного вчителя і учня.

Деякі автори переконані, що сьогодні не можна вважати викладання навчальних дисциплін у школі якісним процесом, якщо вчитель не використовує у своїй роботі з учнями комп’ютерні та інтерактивні технології.

Всього в Україні, а відповідно і в нашій школі, використовується така кількість інноваційних технологій:


  1.  Технологія розвивального навчання;

  2.  Інтерактивні технології;

  3.  Технологічний концепт проектних технологій;

  4.  Технологія особистісно-орієнтованого навчання;

  5.  Інформаційні технології навчання.

Якщо ми обираємо шлях європейської інтеграції, то відповідно необхідні інтенсивні зміни в освітній галузі, спрямовані на досягнення рівня найкращих світових стандартів.

Я зупинюся на тих інноваціях, які найбільш поширені в нашій школі.

1. Технологія проектного навчання - альтернативна технологія, яка протиставляється класно - урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту проектів.

Проектне навчання є непрямим, можна створювати проект не за конкретною навчальною темою, і тут цінний не стільки результат, але в більшій мірі сам процес.

Найбільш вдалі проекти, створені учнями нашої школи — це «Україна і українці в світі» (ІІ місце в Криворізькому районі), «Чоловіки мого роду» (Міжнародний конкурс українознавства, зайняла призове місце), «Життя населення нашого села в період фашистської окупації». Цей проект було розпочато в 2008 році і доповнювався учнями різних років випуску. Ми знайшли матеріал, який багато років тому був опублікований в газеті «Сільське Криворіжжя» під назвою «Жорстокі сни» про нашу односельчанку і тільки в 2013 році 17 жовтня з цим проектом я приймала участь в обласній конференції «Родинна пам’ять про війну».

Введення в педагогічні технології елементів дослідницької діяльності учнів дозволяє педагогу не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати школяреві вчитись, направляти його пізнавальну діяльність.

Через метод проектів освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь в майбутньому знадобляться учневі, а на тому, що необхідно дитині сьогодні.

Бо, як стверджує американський педагог і філософ Джордж Дьюї «Дитинство дитини - не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя», а все, що робить учень сьогодні — для нього важливо.

2. Іншою педагогічною інновацією є розвивальне навчання (самостійне творче мислення) з використанням ТРВЗ та ейдетики.

ТРВЗ - це теорія розв’язування винахідницьких задач, цей напрям не новий, він сформувався в нашій країні в кінці 80-х років.

ТРВЗ - педагогіка створює умови для ефективного поєднання різноманітних форм і методів навчання. Такі прийоми як «Прес-конференція», «Опитування ланцюжком», «Сніжка», дидактичні ігри «Точка зору», «Займи позицію», «Впізнай, хто я» сприяють поглибленню знань учнів навчають їх думати, формують вміння самостійно визначити проблему, висунути власну гіпотезу, обгрунтувати її і запропонувати ефективне рішення.

Ейдетика - це технологія розвитку образної пам’яті. На своїх уроках часто використовую метод аналізу старих фотографій, листівок або плакатів. Наприклад, під час вивчення теми «Велика Вітчизняна війна» розглядаємо і аналізуємо репродукцію плакату «Родина - мать зовет». Це цікаво і результативно. А, головне, запам’ятовується.

3. Інноваційні технології можна і потрібно використовувати і в позакласній роботі.

Це ігрові проекти.

Такі проекти, як веб-квести, квест-проекти, вебінари дуже цікаві, це і навчання і розвиток. Квест - це гра з великої літери, це коли немає нічого неможливого.

Але, на жаль, потребують фінансових затрат, і тому ці екстемально-інтелектуальні ігри не практикуються, але майже не практикуються в сільських школах.

Але якщо все наше життя - гра, то чому б не отримати від неї задоволення, навіть якщо ти не виграєш.

Наші старшокласники дуже люблять ігри «Що? Де? Коли?» і Брейн - ринг. Ігри проходять у нас двічі на рік: восени і весною. Тематичні і чисто інтелектуальні. Гра дає знання, стимулює вивчення матеріалу, розвиває кмітливість, логічне мислення, формує позитивні якості характеру.

Таким чином, з усього вищесказаного, можна зробити висновок. У сучасний навчальний процес впроваджуються нові методи навчання, які відроджують досягнення експериментальної педагогіки минулого сторіччя, які побудовані на принципі саморозвитку активної особистості.

Бажаю всім нам здоров’я, бажання творити і в класах цієї самої активної особистості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:




  1. 1. Баханов К. Методика викладання історії: традиції та інновації // Історія в школах України.- 2002. - №6.- С 9-12.

  2. 2. Бирзул О. Реалізація форм та методів розвивального навчання на уроках історії // Історія України, - 2005. - №42. - С 9-15.

  3. 3. Демиденко Т. Удосконалення змісту і методів викладання шкільних історичних дисциплін // Історія України,- 2001. - №41. - С 3.

  4. 4. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пехота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

5. Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України та всесвітньої історії в школі): укладач Левітас Ф.Л. – 2-е видання, стереотипне. – К.: КМІУВ імені Б. Грінченка, 2002.

Соколовська Тетяна Вікторівна,

учитель географії Лозуватської ЗШ №1



ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЯК НАПРЯМОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ




Не обтяжуйте дітей мертвим вантажем

фактів, навчить їх прийомам і засобам,

що допоможуть їм осягти світ.
Антуан де Сент-Екзюпері
Анотація: стаття присвячена формуванню ключових компетенцій через роботу з обдарованими дітьми та проведення екскурсій рідно краєм.

Ключові слова: обдарованість, науково-дослідницька діяльність, компетенції, подорожі, екскурсії.

Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства – фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, неперервно розвиватись.

Як зробити, щоб навчання було радісним, а бажання самовдосконалення, самоосвіти, самовиховання лишалось назавжди?

Перш за все необхідно озброїти учнів знаннями про самоосвіту, уміннями добувати знання з різних джерел інформації. Важливо також допомогти учневі відчути впевненість у собі, розкрити його творчі здібності, адже, як зазначив В.О. Сухомлинський, найважливішим завданням школи є розкриття творчих здібностей, обдарувань, талантів усіх вихованців.

Мета статі: показати можливі шляхи формування ключових компетенцій учнів через науково-дослідницьку діяльність, організацію подорожей та екскурсій ріднокраєм.

Важливим інтелектуальним скарбом нашої діяльності є науково-дослідницька робота учнів. Це клопітка щоденна робота під керівництвом учителя зі значними витратами особистого часу. Проте учні охоче працюють над краєзнавчими науковими проблемами. Ми прагнемо спонукати учнів до визначення тем з вивчення рідного краю.

І слід відмітити, що подібний підхід до організації дослідницької роботи виправданий. Коло наукових питань, якими займаються наші вихованці, досить широке – це дослідження з географічного краєзнавства, геології, екології, сільського господарства, економіки.

Найбільш вдалими темами науково-дослідницьких робіт, які були відзначені на районному, обласному та міжобласному рівнях були: «Рекреаційні ресурси с. Лозуватка», «Моє село з легенди випливає»; «Духовне самовизначення мешканців сільського Криворіжжя», «Відкрийте двері нашого села» «Топонімічна характеристика вулиць с. Лозуватка»; проектні роботи «Демографічна ситуація і демографічні процеси рідного села», «Інвестиційні можливості с. Лозуватка та його околиць», «Визначення особистого екологічного коефіцієнта мешканців с. Лозуватка».

Захист робіт на районному рівні – це перший крок до науки. Як результат в 2011 році учні стали членами МАН, почали працювати в секціях географія та геологія. А це вже крок до вибору майбутнього шляху в житті. Таким чином під час роботи створюються умови для глибокої наукової підготовки старшокласників, виховується цілеспрямованість, відповідальність, свідоме ставлення до розумової праці і на цій основі формуємо інформаційні, навчально- пізнавальні, комунікативні компетенції, а також компетенції саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Зібраний і оформлений матеріал ми використовуємо для проведення уроків географії, історії, біології, а також під час проведення літньої навчальної практики учнів. Особливе місце у розвитку та формуванні полікультурних, соціальних, комунікативних компетенцій відіграють подорожі та екскурсії. Краєзнавча робота, яка проводиться під час екскурсій, є найбільш ефективною формою виховання свідомого громадянина, патріота, людини небайдужої до проблем сьогодення.

Про вплив краєзнавчої роботи на виховання свідомого громадянина звертав увагу К.Д. Ушинський. Свій край, на думку Ушинського, має вивчатися від знайомого - до загального, від близького-до далекого. Він наголошував на необхідності розвивати в дітей «інстинкт місцевості», тобто розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість у цілому, з усіма особливостями її природи, життя населення, господарського розвитку. У кожному районі, зазначав учений, «… зосереджена маса відомостей – історичних, географічних, етнографічних, статистичних, які вчитель повинен вміло використовувати, закладаючи надійні основи моральних почуттів, гуманізму милосердя».

Формування полікультурних компетенцій починається ще в початковій школі. Учні знайомляться з «малою» Батьківщиною. Спочатку пішохідні екскурсії вихідного дня на тему: «Мій рідний край – моє село». Такі екскурсії для малюків з задоволення проводять старшокласники, члени науково - дослідницького товариства «Інтелект». Історія села, найбільш привабливі пам’ятки природи, пам’ятки історичної та культурної спадщини, легенди і перекази про рідне село пробуджують у молодших школярів інтерес до пізнання, прагнення зробити своє село ще кращим.

Учні середньої ланки (5-8-мі класи) подорожують сільським Криворіжжям, знайомляться з історичним, культурним надбанням своїх земляків, а також знайомляться з цікавими постатями на карті району.

Дніпропетровськ, Петриківка, Новомосковськ, Нікополь… Ось неповний перелік екскурсійних маршрутів рідною Дніпропетровщиною, який може зацікавити учнів.

Для учнів 9-11 класів організовуються дальні екскурсії, при цьому враховується навчально-виховна мета шкільної програми з географії, історії, літератури та біології. Це віддалені цікаві маршрути до Запоріжжя, Умані, Чигирина, Криму тощо.

Висновок: Отже, науково-дослідницька діяльність, як один із видів творчої діяльності, туристсько-краєзнавча діяльність дає можливість учнівській молоді відчути, а потім зрозуміти, що стоїть за словами «Батьківщина», «Вітчизна», «Україна» і, можливо, вперше замислитись над цінностями життя, в тому числі і над своїм місцем у відродженні України , як самостійної незалежної держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


1. Бондар Л. Проблема громадської компетентності. Директор школи №3, 2003р. ст. 64.

2. Державній стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

3. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно - ориентированной парадигмы образования. Народное образование 2003 №2 с. 58-84.

4. Інтернет ресурси.



Харламова Тетяна Олександрівна,



учитель початкових класів
Христофорівської ЗОШ


ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО



ПІДХОДУ ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ МОЛОШИХ ШКОЛЯРІВ





Ідеї гуманізму супроводжували розвиток педагогіки впродовж усієї її історії. Г. Сковорода, І. Песталоцці, Л. Толстой, Я. Корчак, В. Сухомлинський… У цьому ряду багато й інших імен філософів, педагогів, мислителів, чиї погляди, ідеї, підходи, системи навчання і виховання утверджували гуманну педагогіку, готували підґрунтя для того, щоб до неї прийшли врешті країни й народи.

Гуманізація освіти проголошена вихідним принципом реалізації державної національної програми «Освіта (Україна XXI століття)», і полягає в «утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітянських потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи.»

Гуманізм - це відображення людяності у всіх багатоманітних проявах людської поведінки, ствердження поваги до людини та її цінностей.

Людям понад усе потрібний гуманізм, який би регулював і облагороджував їхні стосунки. Прагнення бачити позитивне в кожній людині є основою любові до всіх.

Актуальність даної проблеми обумовлена загостренням протиріч між об'єктивною необхідністю гуманізації освіти і її сучасним станом, між процесами саморозвитку особистості і системою традиційних норм відповідного навчання та виховання, а також недостатньою розробленістю теоретичних основ означеної проблеми. Актуальності набуває проблема створення умов для формування особистості, яка має високий рівень самосвідомості, творчої активності, відповідальності, керується у своїй суспільне корисній діяльності та поведінці гуманістичними цінностями.

Гуманізація навчання передбачає перебудову навчального процесу відповідно до ідей гуманізації освіти. Вона означає насамперед перехід від авторитарного навчання до побудованого на визнанні педагога і вихованця рівноправними партнерами у навчальному процесі, які однаково зацікавлені в його позитивних результатах і підпорядковують цьому свою діяльність. А це означає, що учень стає повноцінним суб'єктом навчання. Саме утвердження учня в ролі суб'єкта навчального процесу - активного, свідомого, небайдужого його учасника - є ключовим у розумінні педагогічної сутності його гуманізації та визначенні основних підходів до її практичного втілення.

Мета навчально-виховного процесу: повна і закінчена підготовка учня до повноцінного життя в суспільстві через розвиток його індивідуальності та розвиток особистості.

Гуманістичний начально-виховний процес. Як цього досягти?

Перехід від навчання з примусу, під тиском до самонавчання, зумовленого усвідомленою і прийнятою метою та стійкими мотивами є одним із найсуттєвіших аспектів гуманізації навчання в школі.

Гуманізувати навчальний процес означає створити такі умови, за яких дитина не може вчитися погано або взагалі не хотіти вчитися. Розглянемо основні складові, що забезпечують такі умови.

Умови успішного навчання з точки зору гуманної педагогіки

1. Забезпечення атмосфери психологічного комфорту, «психологічної безпеки»



Гуманна педагогіка заснована на вірі в дитину. Саме така віра має визначити сутність підходу до побудови стосунків між учителем і вихованцями, зумовлювати тактику педагогічних впливів. Вона передбачає прийняття вихованця таким, який він є, з усіма його позитивними та негативними рисами, розгортання педагогічної взаємодії з опорою на позитивне разом з усвідомленням необхідності корекції окремих якостей особистості.

2. «Духовні зустрічі з учителем»

Ще в VІІ-VІ ст. до н.е. в Китаї сформувалася система навчання, яка в сутнісних рисах збереглася до нашого часу. В ній реально виділяються три аспекти навчання - моральний, інтелектуальний, фізичний. Інтелектуальний аспект пов'язаний з традиційним здобуванням знань, фізичний - передбачає фізичний розвиток школярів засобами різних видів спорту. Але на першому місці стояв і продовжує стояти моральний або духовний аспект, який китайці називають «внутрішнім» чи «справжнім» навчанням. Суть його виражається поняттям «передача духу» або «духовні зустрічі з учителем». Він передбачає повний душевний контакт між наставником і вихованцем, здатність педагога бачити, відчувати внутрішній стан дитини, спілкування на рівні почуттів, облагороджуючий вплив особи вчителя, його внутрішнього світу на вихованця.

3. Педагогічна етика - основа гуманізації відносин в сучасній школі

Спостереження переконують, що важливим засобом гуманістичного виховання є реальні стосунки між людьми - в школі та поза нею, зокрема стосунки вчителів і учнів. Важливе значення має загальний стиль життя, який склався в школі чи в окремому класі та вплив на нього адміністрації школи і самих учителів. Сприятливим щодо гуманізації навчально-виховного процесу є стиль взаємин, який, по-перше, характеризується певним рівнем інтелігентності, культури, духовності. По-друге, в основі стосунків на уроці, і в школі в цілому, має бути любов учителя до дітей як вияв його власного гуманізму.

Саме педагогічна етика є основою гуманізації відносин у сучасній школі, провідним фактором розвитку особистості. Педагогічна етика, такт, толерантність дали б можливість демократизувати стосунки між учасниками навчально-виховного процесу.

Педагогічна етика - це сутність морально-психологічної сторони діяльності вчителя, професійна особливість його поведінки у взаєминах з усіма учасниками педагогічного процесу. Як лікар не може порушити принципи медичної етики, так і вчитель мусить чітко дотримуватися вимог до його професійної моралі:

- повага до вихованця;

- педагогічний оптимізм;

- розуміння душевного стану дитини;

- прагнення підняти авторитет кожного школяра;

- виявлення інтересу до справ кожної дитини.

Ці вимоги є одночасно і своєрідними педагогічними законами, порушення яких деформує особистість, унеможливлює її гармонійний розвиток.

Для того, щоб визначити чітке місце принципів гуманізму та педагогічної етики у професійній діяльності вчителя, треба згадати закономірності розвитку особистості, її поведінки в соціумі. Серед них провідне місце займають:

- зайняти своє значне місце в колективі ровесників;

- бажання дитини швидше стати дорослою;

- отримати від дорослої людини позитивну оцінку своїх дій;

- самоповага та інше.

Наскільки адекватно відбувається у дитини динаміка розвитку цих потреб, настільки гармонійно проходить і процес її формування. Зазначене підказує логіку педагогічного впливу на особистість, в якому перевага належить саме методам і прийомам творення людини, гуманізації стосунків.

А це - доброта, щирість, довіра, прохання, організація успіху у навчанні, опосередкована дія тощо.

Все викладене дозволяє охарактеризувати гуманізацію навчання як процес формування особистісно-орієнтованого виховного середовища на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу. Враховуючи це, головними цілями та завданнями навчально-виховного процесу в сучасній школі повинні бути:

1) орієнтація на школяра як на суб'єкта навчання, повага та відношення до нього як до особистості;

2) зміна традиційної функції вчителя. Таку зміну визначає усвідомлення того, що «особистість дитини - це більшою мірою результат саморозвитку, ніж регульованого розвитку, що психологічним механізмом сприяння цьому саморозвиткові є злиття впливу дорослого і самоактивності дитини. То ж на передній план у навчальному процесі виступають організаторська і консультативна функції педагога, спрямовані на забезпечення ефективного самонавчання кожного школяра;

3) орієнтація на духовно збагачену особистість. Звідси основне завдання вихователя - допомогти дитині створити гармонію між тілесно-фізичним та духовним;

4) виховання повинно бути вільним. Кожна дитина має пізнати світ і знайти у ньому своє місце, не перестаючи його любити. Школа має забезпечити простір вільним та природнім проявам особистості дитини. Свобода дитини повинна бути обмежена лише інтересами колективу;

5) основна увага педагогів повинна надаватись моральному вихованню особистості учня з пріоритетом загальнолюдських цінностей, де провідна роль належить сім'ї. Недопустиме лише формальне засвоєння моральних правил. Істинно моральній поведінці може навчити лише саме життя, тобто конкретний життєвий досвід дитини. Завдання школи - так побудувати діяльність, щоб сама її організація виховувала дітей у дусі високої моральності;

6) забезпечення індивідуального підходу у вихованні, що ґрунтується на власному виборі дитини, а звідси - побудова виховання на висновках з наукового аналізу результатів спостереження та вивчення дитини.

Отже, можна констатувати, що процес гуманізації освіти масштабний та складний. Це процес морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.

СЕКЦІЯ №1

Шевченко Наталя Миколаївна,

вихователь – методист Новопільського

ДНЗ «Снігуронька»

МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ





Анотація: В статті розкриваються особливості роботи з дітьми в різновіковій групі;обґрунтовуються різні варіанти організації навчально – пізнавальних видів діяльності дітей; надані рекомендації до методики навчально – виховної роботи.

Ключові слова: різновікова група, навчально – пізнавальні види діяльності, форми організації педагогічної роботи, змістової лінії, вікова підгрупа, диференційоване навчання.

Постановка проблеми: розкрити специфіку організації занять у різновіковій групі дітей малокомплектного дитячого сада.

Дошкільна освіта є обов'язковою складовою частиною системи безперервної освіти в Україні, а дошкільний вік - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини. Це визначено в Законі України 11 червня 2001 року № 2628 «Про дошкільну освіту» (з останніми змінами 26 грудня 2008).

Малочисельність сучасних дитячих садків спонукає і науковців, і педагогів звертати увагу на проблеми виховання та навчання дітей у різновікових групах. Організація педагогічного процесу в різновікових групах має свої особливості і складності, від вихователів вимагається знання специфіки роботи з різними віковими групами, вміння зіставляти програмові вимоги з віковими та індивідуальними особливостями дітей, здатності правильно розподіляти увагу, розуміти і бачити кожну дитину і всю групу в цілому, забезпечувати розвиток дітей відповідно до їх можливостей [5, 32 ].

Науково – методичною основою педагогічного процесу в малокомплектному дошкільному навчальному закладі є правильне поєднання загальних вимог дошкільної педагогіки з конкретними умовами виховання в одній групі дітей різного віку. В нашому дошкільному закладі різновікова група комплектована дітьми суміжного віку (5-6 рік життя).

Навчально-пізнавальна робота в ДНЗ здійснюється педагогом в процесі повсякденного життя і самостійної діяльності дітей (ігрової, трудової тощо), а також у процесі занять, спеціально організованих і систематично проведених з усіма дітьми. У процесі занять вихователь організовує навчальну діяльність усіх дітей, формує вміння діяти відповідно до отриманих від дорослого вказівками, планомірно і послідовно навчає дітей новим знанням і вмінням, розвиває пізнавальну активність У різновіковій групі «Веселка» вихователі поєднують різні форми роботи (колективна робота, робота з підгрупою та індивідуальні заняття). Навчальні завдання краще вирішувати на фронтальних заняттях, а конкретні (повідомлення нового матеріалу, закріплення, розширення і уточнення знань) - на заняттях з однією підгрупою.

З метою створення оптимальних умов для формування життєвої компетентності дітей п’ятирічного віку в умовах різновікового колективу пропонуємо кілька форм та прийомів організації педагогічної роботи, які сприятимуть урахуванню інтересів та можливостей дітей:

- послідовна – завершивши роботу з однією підгрупою дітей, педагог переходить до іншої. Кожна вікова підгрупа потребує свого змісту роботи навіть за умови використання подібної форми організації.

- одночасна – зміст, форми, послідовність і способи використання ігрового, дидактичного матеріалів, посібників – однакові у використанні. Педагог має майстерно варіювати, комбінувати види діяльності, щоб зберегти інтерес кожної дитини, кожної підгрупи до колективної мети та способів її досягнення. До цієї форми організації не варто вдаватися часто, щоб зберегти й реалізувати право кожної дитини на вільну нерегламентовану діяльність;

- паралельна – кожна підгрупа дітей одночасно, проте окремо одна від одної, залучена до різних видів діяльності з різним змістом; форми, послідовність і способи використання ігрового, дидактичного матеріалів, посібників – різні. Завершує свою діяльність кожна підгрупа в різний час;

- тематично об'єднана – організовується тематично однакова діяльність дошкільників, але з різними програмовими завданнями для вікових підгруп, що може час від часу переплітатися.

Способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей



  1. Спільні заняття для кожної вікової підгрупи: спільні лінії розвитку, але різні програмові завдання. При проведенні таких занять вихователям потрібно дотримуватись дидактичних вимог щодо організації занять, а саме: визначити програмовий матеріал з погляду його сумісності; забезпечити дотримання організаційних та методичних вимог до педагогічного процесу; матеріал має містити спільні елементи для дітей усіх підгруп,чітке планування, регламентація кожного етапу; організація самостійної діяльності на кожному занятті.

На таких заняттях можуть бути різні теми, навіть різні види діяльності (малювання, ліплення, аплікація) але основне навчальне завдання має бути спільним. Наприклад, діти середньої групи – малюють фрукти на тарілці, старшої – збір урожаю в саду. Спільним завданням буде: вчити малювати предмети округлої форми.

2. Спільні заняття для кожної вікової підгрупи: різні лінії розвитку, різні програмові завдання. Рекомендуємо вихователям врахувати наступне:

- одночасно з усіма підгрупами проводять лише такі заняття, на яких можна забезпечити дотримання організаційних та методичних вимог до педагогічного процесу;

- бажано уникати ситуацій, коли складний для сприймання матеріал подається для всіх вікових підгруп. Важливо правильно визначити програмовий матеріал з погляду його сумісності, максимально наблизити вид діяльності (малювання, ліплення);

- матеріал, підготовлений до заняття, має містити спільні елементи для дітей усіх підгруп, що дає змогу об’єднати вихованців у проведенні ігор, відгадуванні загадок, виконанні певних завдань;

- одна з головних умов проведення спільного заняття – його чітке планування, регламентація кожного етапу;

- поетапна робота з дітьми різних вікових підгруп неможлива без організації їхньої самостійної діяльності на кожному занятті. Коли в одній групі подаються і закріплюються нові знання, вихованці інших груп можуть працювати самостійно;

- самостійні завдання продумуються та готуються педагогом заздалегідь і мають відповідати таким вимогам: активізувати розумову діяльність дітей; розвивати ініціативу; бути посильними для дітей і спиратися на раніше набуті знання; забезпечувати реалізацію принципу поступового ускладнення; враховувати особливості групи в цілому й окремих вихованців; бути різноманітними за формою і змістом; містити елементи новизни; мати відповідний ступінь труднощів для дітей кожного віку; достатня кількість роздаткового матеріалу з кожного розділу програми.






3. Проведення занять з кожною віковою підгрупою. Продумуючи поєднання роботи двох підгруп, потрібно враховувати характер діяльності дітей, щоб виконання завдань дітьми однієї підгрупи не відволікало дітей другої (наприклад: читання старшим дітям цікавої казки – молодших дітей буде відволікати від ліплення; дітей старшої підгрупи можуть відволікати цікаві дидактичні ігри з малятами тощо).

Плануючи заняття цього типу, слід враховувати і характер діяльності вихователя. Адже він не може одночасно проводити два заняття за його безпосередньою участю: бесіда з однією підгрупою і фізкультура – з іншою. Хоча може бути так: молодші – вивчають вірш, а старші – ліплять. Старші діти знають вірш і відволікатися не будуть, крім цього в них вже є навички ліплення, тому діти будуть працювати самостійно. В обох випадках їх обов’язковим структурним компонентом має стати наявність самостійних завдань. Вони продумуються і готуються педагогом заздалегідь. У цьому виді організації навчальної діяльності закладена групова організація малюків з різних видів пізнавально - розвиваючої діяльності з різним змістом. Для реалізації цього виду організації навчальної діяльності необхідно дотримуватися таких умов: можливе проведення занять в різний час; проведення заняття предметниками (інструктор з фізичного виховання, музичний керівник); залучення до роботи помічника вихователя.

Педагог організовуючи навчально-виховний процес у різновіковій групі, повинен задіяти кожного вихованця групи до активної участі в освітньому процесі, незалежно від віку, статі та індивідуальних особливостей.

Організація педагогічного процесу повинна бути орієнтована не тільки на загальні завдання виховання (програми, методичні вказівки), а головним чином на дитину, її потреби, інтереси, рівень розвитку.

Загалом, організація педагогічного процесу повинна бути зорієнтована не лише на загальні завдання виховання (програми, методичні вказівки), а головним чином — на дитину, її потреби, інтереси, рівень розвитку.

Потрібно зазначити, що складаючи планування занять, а також інших видів діяльності дітей, потрібно весь матеріал пов’язати однією темою, але різним програмовим змістом відповідно до віку та рівня розвитку дітей. Вихователь повинен врахувати, що будуть вчити одні, а що – закріплювати інші.

Існує безліч шляхів підвищення ефективності заняття із дітьми різного віку. А тому хочу звернути увагу на такий вид занять, як комбіновані. Особливо важливо їх планувати тоді. Коли необхідно диференціювати вимоги до дітей. Це означає, що в один і той же час діти займаються різними видами діяльності, але організувати їх потрібно таким чином, щоб одні не заважали іншим, - тут на допомогу прийде помічник вихователя. Під час таких занять старші працюють самостійно.

Отже, організовуючи навчально – пізнавальну діяльність з дітьми різного віку, різного рівня розвитку потрібно розглядати навчання диференційовано.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:




  1. Бурова А., Долинна О., Низковська О. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі // Дошкільне виховання. — 2002. — № 11

  2. Закон України «Про дошкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 144. – с. 1-9.

  3. Демченко Т.Ю., Тимофієва О.В. Різновікові групи: планування роботи, розробки занять, дидактичний матеріал // «Основа» 2008.//

  4. Кононко О.Л. Обов’язкова дошкільна освіта п’ятирічок: реалії, ризики, сподівання // Дошкільне виховання. – 2010. – №8. – С.4-8.

  5. Особливості організації навчально-виховного процесу в різновікових групах дошкільних навчальних закладів: Навчально-методичний посібник / Автори та укладачі Нечипорук Н.І., Томей О.П., Корж Т.М. – Біла Церква: КОІПОПК, 2009. – 152 с.

Омельяненко Тетяна Анатоліївна,

завідувач Красінським ДНЗ «Золота рибка»


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
91464 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Методичні знахідки шкіл криворізького району


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДослідно-експериментальна робота та інноваційна діяльність навчальних закладів м.Ірпеня
Огодення в освіті вимагає широкого застосування сучасних інноваційних технологій реалізації змісту навчання на засадах диференціації,...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДо листа Міністерства
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconПочаткова школа
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка