Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку


УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ В МАЛОКОМПЛЕКТНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ



Сторінка4/24
Дата конвертації21.10.2017
Розмір4,98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ В МАЛОКОМПЛЕКТНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ





У сучасних умовах розвитку держави дошкільна освіта набула пріоритетного значення. Зокрема, в Законі України «Про дошкільну освіту» зафіксовано право кожної дитини на неї та обов’язок сім’ї щодо здобуття її малюком.

Останнім часом увагу вчених і практиків дедалі більше привертають проблеми виховання та навчання дітей у різновікових групах дитячих садків, і це радує, адже ми в умовах сільського району працюємо здебільшого в таких умовах .

Виховання і розвиток дитини в різновіковій групі має свої переваги, адже система життєдіяльності в такій групі створює чудові можливості для прояву і розвитку її індивідуальності, і створює певні проблеми для педагогів, як в організації освітнього процесу, так і в його плануванні.

Перспективи щодо виду груп я, як керівник дошкільного закладу, знаю наперед на декілька років – облік дітей, постійний моніторинг дітей раннього та дошкільного віку, проживаючих на території Красінської сільської ради, в склад якої входить 7 сіл, це дозволяє, і можу з впевненістю сказати, що різновікові групи в нашому дошкільному закладі будуть майже постійно і питання їх функціонування завжди актуальне.

Для забезпечення належного функціонування різновікової групи в ДНЗ я вважаю дуже важливо провести всю підготовчу роботу задовго до початку навчального року.

По-перше: провести комплектування різновікових груп, адже це справа доволі відповідальна і вимагає цілеспрямованої психологічної підготовки вихователів, їх помічників та батьків. Кожна вікова група дітей має свої педагогічні вимоги та санітарні норми утримання :відповідний режим дня, підбір меблів тощо. Під час комплектування різновікової групи у нашому дошкільному закладі ми керувалися запитами батьків, педагогічними поглядами вихователів. Дітей в різновікову групу ми об’єднали по принципу суміжного, близького віку - ясельна-молодша група. Відповідно суттєво не порушився розпорядок дня і ритм роботи дошкільного закладу. До початку відвідування дітьми закладу ми провели вивчення індивідуальних особливостей розвитку дитини до прийому в ДНЗ, під час прийому та адаптації дитини, для цього ми проведено та зроблено аналіз ряду анкет для батьків, діагностичної карти, карти спостережень тощо. Це дало можливість вихователям розгледіти індивідуальні особливості розвитку дитини, вибудувати гнучку систему виховання та навчання і відповідно спланувати свою роботу, створити в групі належні психолого-педагогічні умови.

По-друге: створення предметного розвивального середовища. Обладнання різновікової групи в нашому дошкільному закладі є досить різноманітне, зважаючи на інтереси та запити старших і молодших дітей. Шляхом організації створення та відповідного педагогічного наповнення в групах ігрових зон, осередків: ігрової діяльності, пізнавальної діяльності, трудового виховання, естетичного, зони здоров’я – спортивного та валеологічного куточків, зони усамітнення, яку дуже полюбляють діти різного віку, в групах створено умови для необхідного балансу спільної та індивідуальної діяльності дітей, різних видів діяльності кожної дитини, і зокрема для самостійної потреби в реалізації власних здібностей і набутті життєвого досвіду, і також різновікової взаємодії між дітьми та спілкування з дорослими.

Задача керівництва в вирішенні даного питання - надати вихователю всю необхідну допомогу: і теоретичну, і практичну - націлити вихователя на раціональне використання всіх приміщень групової кімнати, роздягальні тощо, на створення предметного середовища в групі з урахуванням традиційної дитячої діяльності: гри, малювання, ліплення, конструювання, включити оснащення для самостійних активностей і фізичних вправ. Це відповідне фізкультурне обладнання, матеріали для дидактичних вправ, книжки, альбоми,тощо та забезпечити постійний контроль за виконанням розроблених в дошкільному закладі рекомендацій щодо створення предметного розвивального середовища в різновіковій групі, в яких враховано вимоги до розвивального середовища відповідно до державних стандартів і керуючись якими ми проводимо атестацію групи перед початком навчального року.

Предметно-просторова організація приміщень нашого закладу та ділянки забезпечує розвиток, емоційний добробут дітей різного віку, відповідає їхнім потребам та інтересам.

По-третє: і мабуть одне з самих важливих питань – це підготовка вихователів до роботи в умовах різновікової групи. Адже саме на вихователя покладається вся відповідальність за розвиток дітей різного віку в повній мірі та відповідно до державних стандартів, програмових вимог виховання дітей раннього та дошкільного віку, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Кожен вихователь дошкільного закладу, а вихователь різновікової групи особливо, повинен мати певний освітній рівень, професійну підготовку ,достатній запас педагогічних знань, умінь, бути водночас і педагогом, і психологом для дітей та їх батьків. В умовах роботи вихователя в різновіковій групі важливу роль має здатність його здійснювати індивідуальний підхід до дітей. Він передбачає:


  • систематичне вивчення кожного вихованця;

  • добір ефективніших методів і прийомів виховного впливу;

  • визначення «зони найближчого розвитку кожного вихованця»;

  • комплектування програм індивідуального розвитку;

  • добір навчальних завдань різного ступеня складності;

  • виготовлення дидактичних посібників, що враховують інтереси та можливості кожної дитини.

З метою підвищення професійної майстерності педагогів, їх уміння здійснювати індивідуальний підхід до дітей ми в нашому дошкільному закладі на методичних заходах - педагогічних годинах, практикумах для вихователів, педагогічній раді вивчаємо та обговорюємо педагогічні аспекти роботи різновікової групи. Спочатку цю проблему ми вивчили теоретично на педгодинах, потім опрацювали практично на практикумах, де навчалися планувати роботу, визначати програмові цілі й дидактичні завдання(загальні, відмінні для кожної вікової підгрупи) вибирали методи та прийоми навчання та виховання і наостанок винесли питання на обговорення на серпневу педагогічну раду, де вихователі поділилися своїми думками, досвідом роботи, обговорили свої досягнення та недоліки, прийняли рішення щодо виду планування в різновіковій групі, сітки занять та розподілу занять на тиждень для дітей різного віку.

Результатом роботи вихователя є рівень розвитку кожної дитини в різновіковій групі. З метою виявлення рівня роботи вихователя,надання йому подальшої допомоги, відповідних рекомендацій керівництво дошкільного закладу: завідувач та вихователь-методист проводить систематичні відвідування занять, режимних моментів в різновіковій групі та діагностування дітей згідно програмових вимог.

Тож різновікова група сьогодні на часі. І рекомендації та рішення прийняті на сьогоднішній січневій конференції будуть ваговим додатком та допоможуть нам в подальшій роботі в умовах різновікових груп.

Сергієнко Валентина Сергіївна,

завідувач Глеюватського ДНЗ «Віночок»

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТА ПРОДУКТИВНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В ГРУПАХ РІЗНОГО ВІКУ





Найпомітніший педагогічний ефект у різновікових групах дає діяльність, якою охоплено невеликі підгрупи дошкільників. Така організація дозволяє досягти значних результатів, оскільки створює сприятливі умови для взаємодії педагога з дітьми та дітей між собою. У різновікових групах створюються сприятливі умови для спілкування молодших дітей зі старшими. Між вікова взаємодія дає змогу використовувати взаємонавчання. Найкраще це відбувається в грі.

Специфіка ігрових форм організації навчання полягає у впливі дорослого на дітей через правила та ігрові дії. Дидактичні, інтелектуальні ігри як форма організації навчання набувають особливого значення в підвищенні ефективності педагогічного процесу, оскільки в них використовується самонавчання та взаємонавчання.

В умовах дидактичної, інтелектуальної гри її правила та ігрові дії обов’язково мають навчальний зміст. Це й забезпечує активне засвоєння матеріалу кожною дитиною. Малюки набувають ігрових навичок під керівництвом дорослого, який ознайомлює вихованців зі способами взаємодії та правилами гри залежно від типів ігор. Наприклад, в інтелектуальних іграх (логічних задачах, загадках, криптограмах, чайнвордах, ребусах) дітей спочатку навчають правил гри, до яких заносять також правила взаємодії між учасниками. Під час навчання правил гри краще об’єднувати молодших і старших дітей. Молодші грають доти, доки їм цікаво й вони не втомилися. Гру часто закінчують старші діти.

Дидактичні ігри в різновіковій групі є хорошою основою для взаємонавчання та морального виховання, розвитку емпатії – співпереживання, емоційного ототожнення себе з іншими. Емпатія яскраво виявляється в молодшому віці, але згодом поступово згасає. Тому завдання вихователя полягає саме в тому, щоб підтримувати й розвивати позитивне ставлення дітей одне до одного, учити співпереживати в різних ситуаціях, спонукати до взаємодопомоги під час виконування завдань.

У різновіковій групі діти краще розвиваються, засвоюють і застосовують знання про навколишнє середовище й світ, а також навички спілкування в ігровій діяльності. Щоб це справді відбулося, необхідним є особливе керівництво вихователя такою діяльністю, він повинен зважати на індивідуальні особливості дітей, характер їхніх стосунків, форми роботи й статеві відмінності.

У вихованців 5 року життя, досвід ігрової діяльності значно більший, вони приносять іграшки з дому, що урізноманітнює та ускладнює ігри. Діти швидко розуміють один одного, втілюючи свій задум. Ігри та іграшки формують почуття і думки малюків, отже, дітям слід надати якнайширші можливості гратися в усе, що їм хочеться. Вихователь коригує гру, не порушуючи її, зберігаючи її самодіяльний і творчий характер, безпосередність переживань, віру дитини в правдивість того, що діється.

Вихованцям 6 року життя, надаються широкі можливості для гри в рольові, будівельні, дидактичні та рухливі ігри як індивідуально, так і колективно. Ігри дітей після сніданку мають узгоджуватися з характером та змістом подальших занять. Так, перед заняттями з рідного мовлення, математики, малювання доречними будуть ігри на розвиток мислення, уваги, уяви. Іншу спрямованість надаємо іграм, якщо наступні заняття потребують від дітей рухів (хореографія, фізкультура).

На відкритому повітрі діти можуть продовжувати гру, розпочату раніше (до занять або між ними), якщо вона їх зацікавила, або вигадати щось нове. Ці ігри бажано всіляко урізноманітнювати, оскільки є великий простір для активних рухів, тож варто якомога повніше використати ці умови, щоб вихованці могли побігати, пострибати, просто побавитися.

Організовуючи ігри на відкритому повітрі, слід обов'язково враховувати такий важливий чинник, як сезонність. У холодну погоду вони мають давати достатнє навантаження, але при цьому не передбачається дотримання однакового темпу для всіх дітей, тривалої підготовки, великих зусиль, уваги. Ігри мають швидко розігрівати дітей, але без шкоди здоров'ю. Вимоги до них повинні бути індивідуалізовані, з урахуванням стану здоров'я кожного вихованця, погодних умов.

Більш цільові у віці 5 років - є ігри з піском, будівельним матеріалом, що є початком конструкторської діяльності. Педагог обов'язково навчає дітей грати, створює ігрову ситуацію, безпосередньо спілкується з вихованцями, використовуючи методи прямого впливу. Водночас має місце й опосередкований вплив через іграшку, нескладну інсценівку тощо. Малюкам цього віку подобаються сюжетно-рольові ігри на побутові теми, пов'язані з повсякденним життям (наприклад, дівчатка грають у ляльки, хлопчики — з машинами).

Дітям 6 року життя можна запропонувати перед виходом на майданчик домовитися, у що і як вони гратимуть. Це відразу надасть спрямованості їхній діяльності. Деякі ігри (в «моряків», «льотчиків», «космонавтів») можуть тривати тижнями, поступово розвиваючись. Доцільні ігри-драматизації (якщо план гри, послідовність дій визначено заздалегідь), дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри. Втручання вихователя має зводитися до порад, як краще організувати задуману гру. Для цього досить побіжних зауважень під час збирання на прогулянку. Для кращої самоорганізації бажано, щоб діти у групі знали кілька ігор і вміли у них грати. Важливий і спосіб організації дітей. Наприклад, вони можуть обрати ведучого в грі самі за допомогою лічилки, або його призначить вихователь.

Ігри після денного сну в усіх групах проходять у кімнаті або на відкритому повітрі. Кімнату, в якій грають діти, бажано віддати повністю у їхнє розпорядження: розташування меблів, іграшок підпорядковується грі. Вихователь спрямовує дитячу самодіяльність, сам бере участь, ознайомлює дошкільнят з новою грою. Якщо вони грають у різні види ігор, виховні завдання урізноманітнюються та індивідуалізуються.

Надвечір можна продовжити будівельні та рольові ігри, розпочаті на відкритому повітрі. У дітей накопичується достатньо образів, щоб грати різні ролі, будувати споруди тощо. Рівень цих ігор значно зростає за умови, якщо вихователь запропонує завдання. Можна проводити з дітьми дидактичні ігри, зміст яких досить різноманітний. Поєднання дидактичних ігор з іншими видами дає змогу досягти значного успіху у всебічному розвитку дітей. У цей час доречними будуть музичні ігри, в яких вихователеві відводиться значна роль. Це — ігри - хороводи з піснями, рухливі ігри, ігри під музику, ігри-загадки.

Продуктивні види діяльності, як і гра, мають моделювальний характер. У грі дитина створює модель стосунків між дорослими; у продуктивній діяльності, моделюючи предмети навколишнього світу, вона наближається до ство­рення реального продукту, в якому її уявлення про предмет, явища, ситуації набуває матеріального втілення у малюнку, конструкції, об'ємному зображенні. Дитяча зображувальна діяльність спрямована на відоб­раження навколишньої дійсності. Для зображувальної діяльності характерне художньо-образне начало. На відміну від образів сприймання і пам'яті, художній образ максимально суб'єктивний і відображає певні властивості особистості його автора. До зображуваль­ної діяльності належать малювання, ліплення, аплікація, їх взаємозв'язок простежується у виражальних засобах (форма, лінія, об'єм), які використовують при створенні продукту. Декоративне малювання, аплікація і ліплення передбачають використання гами кольорів і гармонії, сю­жетне - композиції. Реальний світ дитина відображає не механічно. Цей процес є складним, обумовленим психічним розвитком ди­тини, її віковими та індивідуальними особливостями, умовами життя, вихованням, навчанням. Найважливішою психологічною особливістю зображувальної діяльності є її творчий, продуктивний характер, використання не лише наявних предметів, а й створення певного продукту шля­хом реалізації задуму, що виник у дитини.

Задум продуктивної діяльності втілюється за допомогою зображувальних засобів. Засвоюючи цю діяльність, дитина вчиться виокремлювати в реальному предметі сторони, які можуть бути відображені нею. Отже, ознаки і якості предметів є опорними точками в пізнанні дитиною дійсності. У дошкільника формується вміння варіативно використовувати виражальні засоби і знаряддя, він поступово опановує узагальнені способи зображення об'єктів навколишнього світу. Конструювання завжди має на меті розв'язання певного конструктивно-технічного завдання, пов'язаного з організацією простору, встановленням взаємного розміщення елементів і частин предметів відповідно до певної логіки. Важливо, щоб результат конструювання відповідав вимогам реальної споруди і виконував її призначення: стілець виготовити так, щоб на нього можна було посадити ляльку, міст - щоб по ньому могла «проїхати» машина. Це означає, що будова, хоч і створюється не для практичного використання, у ній повинні відтворюватися основні елементи і функції реальної будови. Для розвитку конструктивної діяльності у ранньому дитинстві важливим є вміння наділити будову певним змістом. Цьому вчить малюка дорослий. Коли він «спорудив» міст, дорослий має відзначити: «Який гарний, високий міст. По ньому поїде машина». Цим він спонукає дитину до відповідних ігрових дій.

Для дітей 6 року життя конструювання стає складною і різноманітною діяльністю. Крім будівельного матеріалу, діти використовують конструктори з металу, пластмаси, дерева з різноманітними типами з'єднання деталей. Особливо приваблює старших дошкільників LEGO – конструктор, конструювання з паперу, природного матеріалу. Вони вже можуть са­мостійно придумувати й виконувати оригінальні вироби. Конструювання розвиває уміння бачити предмет, розуміти його призначення, властивості деталей. Під час скла­дання конструкції дитина переконується, що одні деталі стійкі у будь-якому положенні, інші - лише у визначеному, а різноманітні поєднання деталей дають різну міцність (важко, наприклад, створити міцну будову лише з плас­тин, та, поєднуючи кубики і пластини, можна зробити міцний будинок).

До продуктивних видів діяльності належать аплікація і ліплення, які за психологічним значенням подібні до зображувальної і конструктивної діяльності. У дітей, активно зайнятих малюванням, конструюванням, ліпленням і аплікацією, розвивається здатність до планування діяльності.

Так, керівництво іграми треба узгоджувати з педагогічним процесом. Важливо відходити від шаблонів. Ні в якому разі не варто нав'язувати щось дітям, викликаючи тим самим у них спротив, вихід з гри або її припинення. Тут доречними будуть запитання, поради, рекомендації. Для всіх груп дітей добирають ігри, які передбачають незначне розумове навантаження — з дрібними іграшками, м'ячем, нескладним конструктором. Немає потреби надто регламентувати ці ігри, але бажано, щоб вони давали дитині можливість рухатися. У перервах між заняттями варто уникати ігор усією групою. Це втомлює дітей. Також недоречними будуть нові ігри, які потребують тривалих і складних пояснень. Перехід від ігор до занять має відбуватися спокійно та невимушено.

Об’єднання в одній групі дітей різного віку потребує від вихователя особливої уваги до організації їхньої взаємодії. Характер взаємодії малят виявляється в особливостях їхнього спілкування між собою, здатності узгоджувати свої дії в спільній діяльності. Взаємодія, що ґрунтується на співпраці, симпатії та прихильності, не тільки робить діяльність ефективною, але й сприяє особистісному зростанню кожної дитини в групі, тоді як навіть окремі вияви зверхності, домінування, недоброзичливості, агресивності, заздрості суттєво порушують атмосферу спілкування, роблять її тривожною й незатишною. Якщо педагог ігнорує особливості взаємин малюків у процесі різноманітної спільної діяльності, то значно знижується ефективність виховного впливу, він стає формальним, позбавленим індивідуальної спрямованості.

Важливо зрозуміти, що взаємодія між дошкільниками різного віку є ефективною за умови поважного, гідного ставлення до дитини, глибокого усвідомлення педагогом високої ціннісної значущості кожної дитини незалежно від віку, статі, особистих успіхів. Заявлений підхід можна найкраще реалізувати через особистісно-зорієнтовану модель виховання, яка ґрунтується на розумінні, визнанні та прийнятті кожної дитини.

Особливої уваги педагога потребує виховання в малят поваги одне до одного й уміння бути партнерами в спільній діяльності. Доцільно працювати з дітьми у двох напрямках: освітньому – дати уявлення про те, що означає «поважати одне одного» і в чому переваги партнерських стосунків, так і з молодшими чи старшими дітьми.

В освітньому напрямі слід насамперед практикувати бесіди з малятами. Я не схильна вважати, що тільки фронтально організовані заняття - бесіди є ефективними. Бесіди з окремими дітьми, з підгрупою завдяки їхній неформальності здатні суттєво змінити осмислення малюками того чи іншого явища.

Намагаючись сприяти виробленню партнерських стосунків у діяльності, вихователь має зважати на такі моменти.



  1.  Об’єднуючи дітей для спільної діяльності, слід перш за все орієнтуватися на їхні бажання. Разом із тим, щоб урізноманітнити дитячі гурти, поглибити інтерес одне до одного, інколи доцільно об’єднувати малюків у підгрупи випадково (за номерами, певними ознаками або результатами).

  2.  Необхідно допомогти визначитися з тим внеском у спільну справу, що його має зробити кожна дитина, якщо підгрупа дошкільників різного віку виконує якесь одне завдання (це є особливо важливим для дітей молодшого віку). Приміром, у ході виготовлення колажу доцільно, щоб кожний малюк по черзі сказав, яким він бачить колаж, а потім, наприклад, старші діти вирізатимуть, а молодші – наклеюватимуть вирізане.

  3.  Обговорюючи з малятами результати роботи, варто підкреслювати, що успіх став можливим завдяки зусиллям усіх членів команди. Можна провести «хвилинку подяки» - висловити вдячність партнерам за добру спільну працю.

  4.  Як дуже результативна зарекомендувала себе робота дітей у парі «молодший-старший». Так діти можуть виконувати різноманітні трудові доручення, гратися, навчатися. При цьому важливо брати до уваги психологічну сумісність членів пари: тип темпераменту, характер, основні інтереси.

Отже, під час організації ефективної взаємодії дітей різного віку доцільно звертатися передусім до внутрішньої мотивації кожного малюка, зважаючи на його потреби, зацікавлення, емоції.

Мацур Богдана Володимирівна,

вихователь – методист Лозуватського

ДНЗ «Берізка»



ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ



Стаття розкриває питання становлення людяності у дітей дошкільного віку в умовах різновікової групи, вміння організувати спільне буття дітей різного віку так, щоб воно сприяло морально-етичному розвитку (створення ситуацій, які змушують дітей діяти; форми роботи, які сприяють тісній співпраці дітей різного віку).

Постановка проблеми. В сьогоднішньому суспільстві ми бачимо брак духовності, моральне зубожіння, коли говорити правду є не обов'язковим, творити добро вважається слабкістю, а пожаліти літню, знедолену людину - соромно, бо, мовляв, вона сама винна в своїх невдачах. Дорослі, так би мовити, успішні люди на перший план ставлять матеріальне збагачення будь-якою ціною, мовляв: мета виправдовує засоби, але життя настільки складне, багатогранне, змінне, і в ньому важливо завжди залишатися людиною з великої літери, мати той духовний стержень, який в різних ситуаціях підкаже, як правильно вчинити і допоможе бути чесним перед самим собою, перед внутрішньою інстанцією - совістю.

Причиною такої ситуації є криза цінностей в суспільстві, і змінювати цю ситуацію потрібно з першої ланки освіти - дошкільної.

Нова редакція Базового компонента дошкільної освіти одним із пріоритетних завдань визначає формування у дітей ціннісного ставлення до навколишнього світу. Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський вважав, «що добрі почуття повинні сягати своїм корінням в дитинство, а людяність, доброта, доброзичливість народжуються в праці, в турботі, хвилюванні про друзів, рідних та красу навколишнього світу». У дошкільному віці з’являються передумови до рефлексивного мислення як здатності дитини аналізувати свої вчинки, мотиви та співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями, а також з діями, вчинками та мотивами інших дітей.

Розвиток рефлексивного мислення – це, насамперед, виховання в дитини вміння відчувати серцем іншу дитину. Для цього потрібно вчити дітей ставити себе на місце інших людей, як дітей, так і дорослих, вміти радіти чужим успіхам, співчувати невдачам. Для малої дитини весь світ складається з доброго і поганого, правильного і неправильного. В повсякденному житті під впливом емоційного сприймання навколишньої дійсності, наслідування поведінки авторитетних старших друзів формується її світогляд, її бачення світу.

Ми, педагоги, як ніхто інший, розуміємо, що діти потребують доброти, ласки, любові, розуміння, співпереживання, милосердя, підтримки і, разом з цим, ми усвідомлюємо, що вони здатні віддавати всі ці якості всьому живому.

Виклад основного матеріалу. Спостерігаючи за освітнім процесом в нашому закладі, ми усвідомили, що проявити різноманітні почуття, які сприяють духовному розвитку дитини (турботливість, співпереживання, милосердя, любов, відповідальність, доброту, чуйність, взаєморозуміння, повагу, дружбу, вміння радіти успіхам інших) більшу можливість мають діти, які відвідують різновікові групи, бо саме у групі, в якій є діти різного віку, виникають ситуації, які безпосередньо змушують дітей діяти, формуючи тим самим моральні якості.

Різновікова група дитячого садка нагадує дружну родину. Якщо стосунки склалися правильно, то між дітьми панують піклування та взаємодопомога. Це ми можемо порівняти з вихованням у родині. Коли з'являється в сім'ї маленька дитинка, то поведінка старшої дитини помітно змінюється, вона дорослішає на очах, стає більш відповідальною, намагається виправдати довіру дорослих. Так само і в дитсадку, старша дитина піклується про малюка, є зразком, авторитетом для молодшої, більш доступним і зрозумілим, ніж дорослий, тому малюк намагається наслідувати старшого, з задоволенням приєднується до ігор і спільної діяльності, більш успішно і легко опановує нові знання та набуває досвіду, бо дітям легше вчитися одне від одного, ніж від дорослого, наслідувати.

Спільні ігри, спостереження, радість від можливості бути разом і цікаво проводити час - основа гармонійних взаємин у дитячій спільноті. У цих стосунках молодші покладаються на допомогу старших, з великим бажанням звертаються по цю допомогу, хочуть почути схвалення старших дітей, посилаються на їхній авторитет, здобуваючи таким чином любов і вдячність своїх старших друзів. А старші діти, граючись із маленькими, охоче беруть участь у їхніх забавках, закріплюють набуті знання в практичній діяльності, бо мають можливість навчати і допомагати меншим.

Розглянемо ряд ситуацій, які виникають в дитячому садку протягом звичайного робочого дня і сприяють формуванню у дітей морально-етичних якостей:

1. Прийшовши в дитсадок, старша дитина допомагає молодшій роздягнутися. Моральні якості: турботливість, чуйність.

2. Під час самостійних дидактичних ігор малюків навчають грати в нові ігри. Моральна якість: взаємодопомога.

3. Повертаючись з музичного заняття, малят тримають за ручку, щоб діткам було легше йти по сходах. Моральна якість: співпереживання.

4. На заняттях допомагають меншим справитися із завданням. Моральна якість: відповідальність.

5. Прививають малюкам любов до праці. Моральна якість: працелюбність.

6. На прогулянці звертають увагу молодших на красу рідної природи, бо милуючись красою навколишнього світу, ми розвиваємо душу, недарма є вислів В. Сухомлинського «Через красиве - до людяного!» Моральна якість: благородство.

7. Під час таких режимних моментів як підготовка до обіду, показують власним прикладом, як потрібно мити та витирати ручки, сідати до столу, тримати ложку тощо. Моральні якості: старанність, доброта, піклування.

8. Під час спілкування та ігрової діяльності діти можуть справедливо оцінити ситуацію, пояснивши хто правий і чому, як краще вчинити в даній ситуації. Моральні якості: милосердя, справедливість, чесність.

9. І що дуже важливо, і старші дошкільники, і молодші під час спільної діяльності вміють радіти успіхам один одного. Моральна якість: доброзичливість.

10. Діти співпрацюють разом і досягають позитивних результатів. Моральні якості: вдячність, щирість, повага.

На прикладі розглянутих ситуацій ми з вами побачили, як спільне буття дітей різного віку в одній групі сприяє формуванню в них таких морально-етичних якостей особистості як милосердя, любов, повага, доброта, турботливість, щирість, вдячність, доброзичливість, співпереживання, а одним словом ми можемо назвати це - людяність.

А для того, щоб сприяти тісній співпраці старших дітей з молодшими, ми використовуємо такі форми роботи як екран емоцій, вибір діяльності у різних розвивальних центрах за бажанням дітей, ігрові прийоми (поділ на пари, групи за кольором квітки, геометричних фігур тощо), щоденник добрих справ, тематичні дні, шефство.

Висновки. Отже, різновікова група ближча до моделі суспільства за одновікову, в якій відсутня соціальна динаміка, тому що розподіл ролей, тип взаємин сталі, а соціальний досвід дуже обмежений. Натомість в умовах різновікової групи кожна дитина проходить природній шлях від молодшого до старшого, і неминуче буває в різних ролях: і недосвідченого малюка, і впевненого опікуна молодших, а набутий досвід, вміння правильно поступити в тій чи іншій ситуації без сумніву сприяє її моральному розвитку. Дитина розуміє чужий біль, співчуває, щиро радіє успіхам інших, не допускає розбіжностей між словом і ділом, зважує свої судження і вчинки; дотримується почуття міри; не лицемірить, є завжди сама собою; стійка, доброзичлива; постійно вдосконалює душу; робить добрі справи, не вимагаючи похвали та винагороди.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Базовий компонент дошкільної освіти. - Київ, 2012.- 63 с.

2. Михайлова А.І., Кушнаренко Е.М., Губанова Н.В. Організація роботи з дітьми різновікових груп. - Харків, 2008 - 64 с.

3. «Невичерпне джерело чистої криниці». За загальною редакцією завідуючої ДНЗ «Ялинка» Тоцької Т.П.- Бровари, 120 с.

Коваленко Лілія Василівна,

вихователь Широківського ДНЗ «Оленка»


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
91464 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Методичні знахідки шкіл криворізького району


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДослідно-експериментальна робота та інноваційна діяльність навчальних закладів м.Ірпеня
Огодення в освіті вимагає широкого застосування сучасних інноваційних технологій реалізації змісту навчання на засадах диференціації,...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДо листа Міністерства
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconПочаткова школа
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка