Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку


СТВОРЕННЯ ПРЕДМЕТНОГО РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ГРУПИ ЯК ГОЛОВНОЇ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ЛIНІЙ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ



Сторінка5/24
Дата конвертації21.10.2017
Розмір4,98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

СТВОРЕННЯ ПРЕДМЕТНОГО РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ГРУПИ ЯК ГОЛОВНОЇ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ЛIНІЙ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація: Автор розкриває послідовну, цілеспрямовану роботу згідно освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти щодо правильної організації життя і різноманітної діяльності дітей у ДНЗ, створення сприятливих умов, які сприяють різнобічному розвитку дітей різного віку. У зв’язку з цим звертається особлива увага на створення предметного розвиваючого середовища в групі. Середовище розвитку дитини - простір життєдіяльності дитини. Це ті умови, в яких протікає його життя в ДНЗ, в тому числі предметно-просторове середовище та соціальне середовище

Постановка проблеми. Створення предметного розвивального середовища в різновіковій групі актуальне й дуже важливе завдання, яке стоїть перед педагогами кожного дошкільного закладу. Підхід до організації життєвого простору малюків може бути різним, але основною вимогою є забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини, набуття нею знань, умінь і навичок у різних видах діяльності, формування компетентності за освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти.

Ключові слова:

- предметне розвивальне середовище;

- предметне наповнення,

- просторова організація,

- повноцінний розвиток,

- психологічна захищеність,

- центри активності.

У нашому дошкільному закладі вже четвертий рік поспіль йде твор­чий пошук шляхів створення предметного розвивального середовища. Дошкільники швидко ростуть, набувають нових знань, умінь, навичок, розширюють свій досвід і тому те середовище, яке створено для дітей сьогодні і яке активно стимулює їх розвиток, завтра може стати не лише пасивним щодо впливу на їх розвиток, а й гальмувати його. З огляду на це ми вирішили створити таке середовище у дошкільній установі, яке було б динамічним і відкритим для дітей, щоб за потреби вони самі чи разом із дорослими могли б його частково змінювати. Ми впевнені, що середовище може сприяти безпе­рервному всебічному розвитку дітей лише за умови, якщо розвива­тиметься саме.

Основне завдання, яке ми поставили перед собою при створенні предметного розвивального середовища, - забезпечити психологічну захищеність дошкільників;

- розвиток особистісних якостей і здібностей дітей;

- оволодіння дітьми різними способами дій;

- формування активного пізнавального ставлення дітей до

навколишнього світу;

- спонукання дітей до гри і розвиток їхньої уяви;

- урахування особливостей кожної групи - вік і рівень розвитку дітей, їхні інтереси, здібності, статеву належність, індивідуальні особливості.

При проектуванні предметно-розвивального середовища враховувались такі аспекти, як - предметне наповнення - просторова організація;

- динамічність розвитку дітей

Тому що правильно організоване предметне. розвивальне середовище дає змогу кожній дитині:

- знайти заняття до душі;

- повірити у свої сили;

- розвинути здібності;

- навчитися взаємодіяти з дорослими і однолітками.

У різновіковій групі ми створили предметне розвивальне середовище відповідно до потреб, інтересів, вікових і індивідуальних особливостей її вихованців. Насамперед, відповідно до моделі за індивідуальним замовленням було виготовлено меблі, які ділять простір групи на декілька осередків. Розміщуючи меблі, враховували принцип універсальності, який дає змогу міняти, трансформувати предметне середовище відповідно до певного виду діяльності чи гри.

Також велику увагу надавали зовнішньому оформленню складових середовища, їх привабливості на тлі групи. Орієнтуючись на освітні лінії Базового компонента дошкільної освіти середовище групи містить фізкультурний, образотворчий, музичний, літературний, логіко-математичний, комунікативний і соціальний осередки, в яких діти пізнають світ природи і людини, використовуючи іграшки та предмети реального життя. Діти почуваються тут затишно і комфортно. Цьому сприяє зручне розміщення в осередках центрів активності, яке дає змогу дітям діяти та гратися невеликими підгрупами чи наодинці, спілкуватися один з одним і вихователями, за бажанням усамітнюватися. У різновіковій групі центри активності відрізняються наповненням. Наприклад, традиційно організували центри сюжетно-рольових ігор:

- господарочка - сюжетно-рольова гра «Сім’я»;

- салон краси - сюжетно-рольова гра «Перукарня»;

- центр мистецтва й творчості;

- веселкові краплинки - куточок дитячої творчості;

- до-мі-солька - куточок музичних інструментів;

- творчі актори - куточок театральної діяльності;

- центр науки і пізнання;

- пізнайко - куточок книги;



  • вербиченька - куточок природи;

- комп’ютерні генії - куточок по ознайомленню з комп’ютером;

- центр будівельно-конструкційних ігор;

- цей загадковий світ дитинства.

Фізкультурно-оздоровлюваний центр

Щоб забезпечити психологічний комфорт кожній дитині, створили куточок усамітнення .

У групі створено гармонійну в колірному і просторовому рішенні обстановку. Інтер'єр оформлено в єдиному стилі у світлих пастельних тонах: стіни, штори, килимове покриття, меблі тощо.



Динамічність предметного розвивального середовища значною мірою забезпечується за допомогою меблів. У ході освітнього процесу успішно використовується нетрадиційне компонування столів, що дає змогу проводити заняття у режимі «динамічних поз».

В групі створені умови для проведення ігор-імітацій і хороводних ігор, є атрибути, костюми, елементи костюмів, театрально-ігрові атрибути для ігор-драматизацій з казок («Ріпка», «Теремок», «Колобок», «Лисиця і заєць», «Троє поросят»). Для показу дітям - ляльковий театр різних видів: театр картинок, тіньовий театр, настільний, пальчиковий - для обігрування творів малих форм фольклору. Для створення музичного фону в процесі театрально-ігрової діяльності є записи музичних творів та звукошумових ефектів, музичні іграшки.

Є різні види дидактичних ігор. Ігри з предметами і іграшками. Набори предметів, геометричних тіл різної величини, кольорів та їх відтінків, предмети різних родових груп (посуд, одяг, взуття, іграшки, інструменти). Настільні ігри, в тому числі настільно-друковані: мозаїки, різного виду лото, доміно різноманітної тематики, картинки, кубики на складання цілого з частин. За цей час зібрані різні дидактичні ігри для всебічного розвитку дітей: для розвитку мовлення, для формування елементарних математичних уявлень, для розвитку екологічної культури, для розвитку уявлень про людину, історію і культуру.

В книжковому куточку - добре ілюстровані художні твори, які відповідають віку дітей. Робимо підбірку книг по мірі вивчення тих чи інших творів. Знайомимо з письменниками, виставляємо портрет письменника, організовуємо виставки його творів. У зв'язку з цим тісно співпрацюємо з сільською бібліотекою. Придбано багато пізнавальної літератури, енциклопедій для дошкільнят.

Зона образотворчої діяльності оснащена всім необхідним для розвитку творчості дітей: папір різного виду, фарби, олівці, фломастери, воскові крейди, пастель, пластилін і багато іншого.

У групі виділено куточок природи, де знаходяться рослини, необхідні для ознайомлення дітей у певній групі, колекції мушель, камінців, корисних копалин, гербарії, макети, набори фігурок диких і домашніх тварин, муляжі овочів та фруктів Тут же знаходяться щоденники спостереження за розвитком зростання цибулі, пророщуванням насіння, розсади.

Для розвитку сюжетно-рольовими іграми придбані барвисті куточки, іграшки для дівчаток і хлопчиків, виготовлені атрибути руками педагогів і батьків. Зонування йде за статевою ознакою. Є куточки для дівчаток: ляльковий, «Перукарня», «Cім’я». А для хлопчиків - конструктори різних видів, «Автопарк», «Майстерня».

Для повноцінного фізичного розвитку дітей є спортивний куточок з драбинкою і турніком, матами, м'якими модулями, доріжками, стрічками, прапорцями, кільцебросами різних конструкцій, м'ячами та іншими предметами. Дітям подобається погойдатися на гойдалках, повисіти на кільцях, - все це стимулює дітей на рух, ігри.

Є предмети для гри-експериментування з різними матеріалами: ємкості для ігор з водою, піском, люстерка, кольорові пластикові скельця, шумові іграшки та ін.

Предметне розвивальне середовище групи — це поле для діяль­ності та творчості дітей, засіб набуття ними життєвого досвіду. Воно досить різноманітне, насичене «випадковостями» (несподівані або незавершені образи, проблемні ситуації), що спонукають дитину до пошуку способів розв'язання проблем, передбачають дослідницьку діяльність. Воно мінливе і динамічне, що забезпечує дітям значну свободу і самостійність. Кожна дитина має змогу проявляти своє ставлення до середовища, змінювати його, комбінувати тощо.

Характерною особливістю предметного середовища груп є «перетікання» міні-середовищ у ході діяльності дітей: з художньо-перетворювального в дослідно-експериментальне, з емоційно-рефлексивного в культурно-комунікативне тощо. Це створює умови для прояву ініціативи та активності дітей, забезпечує глибше розуміння ними явищ та подій, що відбуваються навколо.

Упродовж того, як ми створювали предметне розвивальне середовище, діти дізнавалися про призначення речей, порівнювали між собою іграшки, звертали увагу на їхній колір, форму, пропорції, матеріал тощо. З часом діти помітили, що меблі та іграшки можна розставити по-різному. Так само по-різному можна оформити і стіни групової кімнати. Поступово вони й самі почали брати участь в оформленні своєї групи. Предмети для ігор і занять розташували у зручних і доступних для дітей місцях. Було створено необхідні умови для навчальної і самостійної діяльності дітей.

Висновки: Правильно організоване предметно-розвивальне середовище групи сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. Тому створення в дошкільному закладі повноцінного предметного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Середовище має бути джерелом збагачення дитячої діяльності.

«Предметно-розвивальне середовище» - це система матеріальних об'єктів засобів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст розвитку її духовного і фізичного стану відповідно до вимог основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти; це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


1. Базовий компонент дошкільної світи, 2012р.

2. Береснева З.И. Організація освітнього простору і розвивального середовища в ДНЗ // Керівництво ДНЗ. – 2006. – № 6. – С. 60–70.

3. Корепанова М.В. Теорія і практика становлення розвитку образу Я дошкільника: Монографія. – Волгоград, 2001. – С. 12–57.

4. Петровский В.А. Построение развивающей среды в дошкольном учреждении / В.А. Петровский, Л.М. Кларина, Л.А. Смывина, Л.П. Стрелкова // Дошкольное образование в России / Под ред. Р.Б. Стеркиной. – М.: Изд-во АСТ, 1996. – С. 57–90.

5. Сорокіна А.К. Проектування освітнього середовища дошкільного закладу: Автореф. канд. пед. наук. – СПб.: СПбАППО, 2005. – 16 с.

6. Шаховська Н.Н. Освітнє середовище ДНЗ: умови росту якості дошкільної освіти // Керівництво ДНЗ. – 2006. – № 2. – С. 9-17.

7. Новосьолова С. Розвивальне предметне середовище: Методичні рекомендації по проектуванню варіативних дизайн – проектів развивального предметного середовища в ДНЗ і НВК Л.Н. Павлова. 2-е вид. – М.: Айрес Прес, 2007. - 119 с.

8. Н.В. Мікляева, Ю.В. Мікляева, С.Н. Толстікова. Дитячий садок майбутнього –додаток // Керівництво ДНЗ– М: 2010 р., с.42 — 63.

9. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина в дошкільні роки». – К.: Липс, - 2003. – 98 с.

10. Проект «Садок виконання бажань» Т.В. Жукова, Г.В. Зайцева — //Довідник старшого вихователя №7, 2010 р., – с.44 – 46.

11. Група ДНЗ очима сучасних дошкільнят О.В. Комарова, Р.Н. Адельова, Н.В. Вятська — // Довідник старшого вихователя №8, 2010 р., с.49 – 52.

12. Організація середовища в ДНЗ для дитячого експерементування. А.І. Данюкова, В.М. Виборнова // Довідник старшого вихователя №10, 2010 р., с. 51 – 54.

Панасенко Алла Олександрівна,

завідувач Червоненського ДНЗ



ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТРВЗ (МЕТОД СИНЕКТИКИ) ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ

Анотація: Дана стаття містить інформацію про використання технології ТРВЗ (метод синектики) для підвищення пізнавально-мовленнєвого розвитку дитини в різновіковій групі. Активне впровадження в роботу з дітьми методу синектики сприяє формуванню потужного мислення і виховання творчої особистості, готової до розв’язування складних проблем у різних сферах діяльності (зокрема у мовленнєвій діяльності).

Ключові слова: ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань), символічна синектика.

Проблема: Одним з основних показників рівня розвитку розумових здібностей дитини можна вважати багатство її мови. Дорослим важливо підтримати і забезпечити розвиток розумових і мовних здібностей дошкільнят.

Модернізація системи дошкільної освіти, напрями якої визначено в Законі України «Про дошкільну освіту», спрямована на виховання дитини як особистості, здатної орієнтуватися в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовленої до життя та праці в суспільстві.

Мовленнєве спілкування є одним із перших видів діяльності, яким дитина оволодіває в онтогенезі; воно є універсальною умовою розвитку особистості в період дошкільного дитинства. У процесі різнопланового і різновікового спілкування дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує, в його цілісності і різноманітності; формує і розкриває свій власний внутрішній світ, свій образ «Я»; засвоює і створює культурні цінності, виступає при цьому активним суб’єктом взаємодії. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Саме впровадження методу символічної синектики дає змогу підвищити мовленнєво-пізнавальний розвиток дітей різновікової групи.

Дошкільний період — найбільш оптимальний для розвитку мовленнєво-пізнавальної активності дитини. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Водночас, як засвідчує практика, поширення комп’ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва.

У дошкільному віці дуже важливими є організація дитячого досвіду, його узагальнення та фіксація у вигляді еталонів, символів, умовних позначень, моделей тощо.

Досвід роботи педагогів нашого дитячого закладу з дітьми 5-го, 6-го років життя показав, що одним із засобів підвищення мовленнєво-пізнавального розвитку та творчого пізнання може стати використання технології ТРВЗ - метод символічної синектики, тобто відображення реального світу різними символами і знаками.

Застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимально – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Використання методу моделювання при навчанні дошкільників мовленню:

- дає можливість встановити зв'язки між предметами та явищами, послідовність подій, робить їх доступними розумінню та відтворенню дітьми;

- покращує розуміння дитиною структури та взаємозв'язків складових частин об'єктів та явищ;

- формує цілісне уявлення про предмети та явища оточуючого світу;

- унаочнює процес навчання монологічному мовленню;

Цей метод сприяє розвитку в дошкільнят багатої уяви, здатності до перетворень, уміння знайти приховані залежності та зв'язки, допомагає мислити нестандартними образами. Адже основою розвитку мовленнєво-розумових здібностей є оволодіння дитиною діями заміщення і наочного моделювання.

З практики роботи хочеться зазначити, що впровадження методу символічної синектики, особливо є дієвим на заняттях з мовленнєвого розвитку. За допомогою цього методу діти навчаються описувати та порівнювати предмети за допомогою символів, вчаться складати речення за схемами, розуміти значення символів і за їх допомогою розгадувати загадки, вчаться колективно складати казки та запам’ятовувати римований текст, збагачують словник.

Знайомство із символами розпочинаємо з перших днів навчального року. Спочатку дітей навчаємо позначати знаком один чи кілька реальних образів, виділивши в них загальну ознаку, тобто найголовніше.

На прогулянках під час спостережень за живими істотами і неживими об'єктами, відгадуючи загадки, проводячи бесіди і використовуючи певний життєвий досвід, діти за допомогою вихователя визначають головні ознаки предметів і позначають їх символами. Так складається певний комплект символів. Ці символи вихователь використовує в роботі з формування пізнавально-мовленнєвої активності через такі форми роботи:

- порівняння предметів;

- описування предметів;

- складання речень;

- заучування віршів;

- відгадування загадок;

- дидактичні ігри;

- складання казок. 

Докладніше хочеться зупинитися на одній із форм заучування віршів. Доцільніше дітей розділити за віком, оскільки більшість груп в ДНЗ є різновіковими. Спочатку педагог читає вірш і виставляє опорні символи, певні слова за текстом. Для дітей 5-ти річного віку використовуються найпростіші елементи схем-моделей (геометричні фігури, лінії), а для 6-ти річок – складніші (об’єднані геометричні фігури, умовні позначення предметів, піктограми), навіть буквені позначення. Далі діти дуже легко справляються з віршами будь-якої складності, самі придумують схеми, виділяючи основну ознаку предмета. Наприклад: при заучування вірша «Сонечко» дітям 5-ти річного віку пропонується використовувати лише опорні символи, а дітям 6-ти річного віку символи та буквені позначення, так символ «сонечко» замінюємо літерою С.

По закінченні педагог перевертає картинки – символи через одну тильною стороною й пропонує одному з дітей відтворити вірш. При виникненні труднощів дитина може перевернути картку з символами й, використовуючи зорову опору, відновити зміст. Після успішного заучування можна перевернути всі картинки символи. Наприкінці заняття або наступного дня проводиться більш складний вид роботи.

На дошці у вільному порядку виставляються опорні символи до вірша. Діти розташовують символи у потрібній послідовності відповідно до тексту та розповідають вірш. Завдання ускладнюється читанням вірша всією групою в темпі, що задає педагог. Педагог використовує і повільний темп і прискорений в залежності від складності вірша та віку дітей. Такі заучування віршів за допомогою символів розвивають інтонаційну виразність мовлення, пробуджують інтерес до світу природи. Використання схем-символів дають змогу здійснювати диференційований підхід до навчання дітей різного віку.

Вихователі нашого дитячого садка дійшли висновку, що доцільно використовувати символи, які позначають узагальнені поняття, вони дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у дітей розвивається логічне мислення, а також зберігається в пам’яті набагато більше інформації. Символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв’язне мовлення.

Отже, використання символічної синектики:

1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.

2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.

3. Допомагає дітям подолати сором'язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.



Всім присутнім хочу побажати успіхів у роботі і пам’ятати, що кожна дитина потребує особистісного підходу, диктує свій темп розвитку. Тому розумні та люблячі дорослі повинні бути весь час у пошуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


1. Альтшуллер Г.С. Знайти ідею: введення в теорію рішення винахідницьких задач. - 3-є вид., доповнене. - Петрозаводськ: Скандинавія, 2003. - с. 240.

2. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Методика розвитку мовлення та навчання рідною мовою дошкільнят. - М., 1997.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція) - К., 2012. – 25 с.

4. Богуш А. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови / Богуш А., Гавриш Н. — К., 2007. – 542 с.

5. Журавльова Н.М. Методика складання римованих текстів гумористичного характеру дітьми дошкільного віку // Тези доповідей 3-й регіональної науково - практичної конференції «Розвиток творчих здібностей дітей з використанням елементів ТРВЗ». - Челябінськ, 2 - 3 червня, 2000. - С.23-22.

Каракай Наталя Іванівна,

вихователь Новопільського

ДНЗ «Снігуронька»



ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ САМОРОЗВИТКУ МАРІЇ МОНТЕССОРІ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ



Метою статті є обґрунтування основних положень технології саморозвитку Марії Монтессорі та розкриття змісту основних понять розвитку дітей в різновіковій групі.

Ключові слова: автодидактичні (самонавчаючі) матеріали, саморозвиток дитини, вільне виховання, різновікова група.

Філософія виховання М. Монтессорі заснована на власних спостереженнях за дітьми, гуманістичних традиціях виховання Руссо, Песталоцці, Фребеля, які визнавали особливу значущість вродженого потенціалу дитини, її здатності розвиватися в атмосфері свободи і любові [2]. Методика Монтессорі є моделлю особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання. В її основі лежить ідея про те; що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку.

Педагогіка Монтессорі - це чудовий приклад ефективної практичної реалізації ідей вільного гуманістичного виховання.

Особливості Монтессорі-педагогіки:



  • різновікові групи (0-3, 3-6 років).

  • наявність спеціального розвиваючого матеріалу, який дозволяє дитині самостійно займатися, самостійно знаходити і виправляти помилки.

  • відсутність класно-урочної системи та системи оцінок.

  • дитина сама вибирає чим займатися, як довго займатися.

  • діти вчаться співпрацювати, допомагати і навчати один одного.

  • середовище сприяє розвитку внутрішньої самодисципліни.

Головне в системі Монтессорі - не системи і не методики. Головне - це Дитина, єдина у своєму роді, унікальна і неповторна. А будучи єдиною у своєму роді, вона має право на індивідуальну, розраховану на неї одну систему навчання.

Основні положення, що характеризують сутність педагогічної технології М. Монтессорі це:

1. Виховання повинно бути вільним;

2. Виховання повинно бути індивідуальним;

3. Виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.

Звернення дитини до вчителя: «Допоможи мені це зробити самому» - девіз педагогіки Монтессорі. Вона вірила у природу дитини в її прагнення виключення будь-якого авторитарного тиску на людину, яка формується, в її орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості. Завдання педагога полягало у наданні дитині засобів саморозвитку і розкритті правил їхнього використання.

Сьогодні інноваційність є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. Однією із сучасних інноваційних особистісно-орієнтовних технологій для дітей дошкільного віку є технологія саморозвитку італійського педагога Марії Монтессорі, яку я впроваджую в роботу з дітьми в різновіковій групі. На протязі останніх 5 років, працюю над вивченням спадщини видатного педагога Марії Монтессорі я використовую елементи методики. Один з основних аспектів успішного впровадження методики Монтессорі дитини є наявність спеціального розвиваючого матеріалу, який дозволяє дитині самостійно займатися, самостійно знаходити і виправляти помилки. Монтессорі-матеріали за рівнем ясності, структурі і логічної послідовності відповідають періодам найбільшою сприйнятливості розвитку дитини. При цьому матеріали суттєво допомагають впорядкувати осягнення дитиною навколишнього світу. Докладніше розглянемо далі.

Розвиваюче Монтессорі-середовище – складає п’ять зон: тому і в розвивальному середовищі нашої групи наявні п'ять зон в яких згрупований тематичний матеріал.

Зона вправ в практичному житті, де дитина вчиться обслуговувати себе та інших.

- Матеріали для загальнопідготовчих вправ - це все, що пов'язано з переливанням, пересипанням, носінням предметів. Тут же вправи з піпетками, пінцетом, прищіпками, нанизуванням намиста, сортуванням дрібних предметів.

- Матеріали, які допоможуть дитині піклуватися про себе. До них відносяться рамки з різними видами застібок: великими і маленькими гудзиками, блискавкою, пряжками, гачками, шнурівкою, бантами, шпильками, кнопками, липучкою. До цієї ж групи належить матеріал для миття рук і чищення нігтів, матеріали дозволяють освоїти перші навички в приготуванні їжі - чищення та різання овочів і фруктів, сервіровка столу.

- Матеріали, які дозволять дитині навчитися піклуватися про навколишній світ. Миття посуду, прання, миття столу, прасування, чищення взуття, полірування металу, догляд за зрізаними і живими квітами.

Всі предмети, якими користується дитина, не іграшкові, а справжні. Реальна діяльність дозволяє дитині зробити перші кроки на шляху до самостійності.

Зона сенсорного виховання. Ця зона призначена для розвитку і сприйняття органів чуття. Вона обладнана класичним сенсорним Монтессорі - матеріалом, який теж розділений на кілька груп:

- Матеріали для розвитку зору, для розрізнення форм і розмірів, розвитку зорової пам'яті рамками - вкладишами і проекціями, об'ємні геометричні тіла з основами. Для розвитку колірного зору - коробки з кольоровими табличками. Для розвитку логічного мислення на основі зорового сприйняття.

- Матеріали для розвитку дотику. Для розрізнення на дотик структури поверхні - шорсткі і гладкі дошки для обмацування, шорсткі таблички, ящик з тканиною.

- Матеріали для розрізнення температури і теплопровідності. Теплові балончики та теплові таблички.

- Матеріал для розвитку смаку. Смакові баночки.

- Матеріал для розвитку нюху. Коробочки з запахами.

- Матеріал для розвитку слуху - шумові циліндри.

Математична зона. Навчання математики відбувається природно: малюк просто живе в середовищі, наскрізь «просоченої» математикою. Математична зона містить всі необхідні матеріали для того, щоб дитина навчилася операцій додавання, віднімання, множення і ділення, освоїв порядковий рахунок.

Мовленнєва зона. Малюкові необхідна і зона мовного розвитку. Тут дитина розширює словниковий запас, розвиває фонематичний слух, готує руку до письма, знайомиться з письмовими буквами, обводячи пальчиком шорсткі букви і малює їх на манній крупі, вчиться складати слова за допомогою рухомого алфавіту. В зоні мовного розвитку дітям пропоную різні варіанти прописів і шрифтових карток, набори дрібних предметів, звукові гри, рамки- вкладиші для обводок і штрихувань, ножиці для різання паперу, серії карток з найменувань предметів, списків слів, книжки.

Зона космічного виховання, де малюк дізнається основи ботаніки, зоології, анатомії та інших природничих наук. Марія Монтессорі пропонує працюючи з дітьми, вивчити малюка бути спостережливим, захоплюватися навіть самої незначної частинкою світу, будь то квітка або мурашник, не тільки розуміти гармонію природи, а й берегти її, працювати з книгами, висловлювати свої думки різними способами: за допомогою мови, живопису, скульптури, жестів. Зробити так, щоб роздуми про світ і життя стали щоденною звичкою.

Зона фізичного розвитку. М. Монтессорі надавала великого значення розвитку рухів дитини. Рухові вправи розвивають дитину фізично і допомагають йому відчути своє тіло і усвідомити свої можливості. Фізична свобода - першорядна потреба дитинства. Рух та діяльність є природними функціями дитини, засобами пізнання світу. Саме з руху починається інтелектуальна діяльність. Вправи на координацію, в яких працюють як руки, так і розум, роблять дитину активним учасником процесу власного навчання. Плануючи роботу з дітьми ми продумуємо умови збереження рухової свободи дітей.

Працюючи в різновіковій групі вихователі нашого садочка переконалися, що розвиток кожної дитини відбувається у заданому природою темпі, краще проявляються відмінності у характері дітей, здобувається різноманітний досвід, сприяє розвитку лідерських якостей дітей та реалізації принципу наслідування у навчанні. Молодші діти спостерігають за старшими, надихаються їх прикладом, і впевнюються у досяжності власних цілей. Допомагаючи молодшим, старші діти закріплюють знання, зміцнюють самооцінку, вчаться нести відповідальність за свої вчинки.

Розділення ж за віком, на переконання Монтессорі, є помилкою, що перешкоджає набуттю ними соціального досвіду. Ми використовуємо у своїй роботі такі форми роботи з розвитку різних соціальних компетенцій, як:

- вільна робота дітей в підготовленому середовищі з матеріалами для вправ у навичках практичного життя, освоєнню елементарних трудових умінь, а також з розвиваючим дидактичним Монтессорі - матеріалом;

- індивідуальні та подгрупові заняття з освоєння соціально-комунікативних навичок: вміння домовитися, попросити про допомогу, розв'язати конфлікт тощо;

- уроки соціального життя, що проводяться з усією різновікової групою, на яких діти не тільки обговорюють моральні вчинки, форми культурного спілкування, а й програють їх;

- уроки тиші, специфічна форма роботи, що сприяє розвитку вольових якостей дітей;

- рух по лінії, також особлива форма роботи, яка допомагає дітям крім розвитку координації рухів, вміння володіти своїм тілом навчитися бути сконцентрованим на виконанні дій;

- мінікруги, своєрідні загальні для всієї групи заняття, під час яких проходять комунікативні ігри, що допомагають дітям зблизитися, приймати один одного;

- рефлексивні круги, спільні заняття, на яких діти групи аналізують свої дії протягом дня або тижня, вчаться оцінювати їх.

Щоб група була дружною, щоб малюки і старші відчували себе впевнено, комфортно, щоб всі були активні і конструктивно діяльні, щоб старші не тільки вчилися самі, а й передавали свій ігровий досвід малюкам, залучали їх в свої справи, дбали про них, потрібно навчити дітей спілкуватися один з одним, самоорганізовуватися і організовувати інших.

Я навчаю дітей розуміти і цінувати один одного (власний приклад, обговорення проблемних ситуацій, літературних творів, бесіди), дотримуватися рівноваги свободи і відповідальності, та сприяю комплексному розвитку соціальних компетенцій - відповідати за результати своєї діяльності; вміти домовлятися, поступатися, вибудовувати партнерські відносини, самостійно вирішувати виникаючі труднощі і конфлікти, і т.п. Не всі діти здатні справлятися з однаковим ступенем свободи і тому будуть не однаково працювати самостійно. Хтось із них (найчастіше старші) ініціює тему, спосіб дії, а хтось приймає, хтось попросить допомоги дорослого. Хтось віддасть перевагу однолітків, а хтось буде тягнутися за вихователем. У цьому зв'язку надзвичайно важливо, щоб дорослі були готові забезпечувати свободу, здійснювати індивідуальну підтримку і допомогу. Важливо дітей з раннього віку вчити встановлювати контакти з різними людьми, рахуватися один з одним, допомагати, розподіляти роботу, приходити на допомогу, розуміти можливості і потреби інших людей.

Висновок: пріоритетним завданням наших педагогів протягом всього терміну перебування дитини в дошкільному закладі є виховання здорової, життєво спроможної та компетентної особистості на основі саморозвитку.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


1. Борисова О.Ф. Уроки соціального життя в Монтессорі - садку. О.Ф. Борисова Навчальне заняття: пошук, інновації, перспективи. - №2 (4), 2007. – С.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / М. Дичківська. - К, Академвидав, 2004 - 352 с.

3. Дичківська І. Через свободу і самостійність розвиток індивідуальності дитини в теорії і практиці М. Монтессорі / І. Дичківська // Дошкільне виховання -1993. - № 5.

4. Монтессори М. Значение среды в воспитании / М. Монтессори // Частные школи. —1995. - № 4.

5. Освітні технології: навчально-методичний посібник / (за редакіцєю О.М. Пєхоти) 2003. - 255с..

6. Фіцула М.М. Педагогіка і навчання, посібник / М.М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2005. — 560 с.

7.Виховаль – методист. - №8. - 2011р.

Дектярьова Оксана Валеріївна,

вихователь Орджонікідзенської ПШ – сад


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
91464 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Методичні знахідки шкіл криворізького району


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДослідно-експериментальна робота та інноваційна діяльність навчальних закладів м.Ірпеня
Огодення в освіті вимагає широкого застосування сучасних інноваційних технологій реалізації змісту навчання на засадах диференціації,...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДо листа Міністерства
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconПочаткова школа
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка