Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку


ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВОЇ ПРАЦІ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ



Сторінка6/24
Дата конвертації21.10.2017
Розмір4,98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВОЇ ПРАЦІ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ



Анотація: у статті розкрито ефективність праці як засобу формування предметно-практичної компетенції дошкільників та їх усебічного розвитку. Описано різні види та форми організації дитячої праці, методи підвищення інтересу до них, а також особливості праці дошкільників різновікової групи в одному з видів трудової діяльності - господарсько-побутовій праці, подано план роботи з даного виду трудової діяльності на квартал у різновіковій групі дошкільного закладу.

Ключові слова: трудове виховання дітей, різновікова група, мотивація дитячої праці, предметно–практична діяльність, господарсько-побутова праця, усебічний розвиток дитини, співпраця, адаптація дітей в суспільстві.

Людина перетворює світ за допомогою праці - фізичної, інтелектуальної діяльності, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Праця виконує практичну (створення матеріальних, духовних цінностей, соціально-побутових умов життя і діяльності людини), розвивальну (розвиток особистості в процесі активного включення людини у трудовий процес) і виховну (формування суспільних і особистісно - цінних якостей людини, її морально-естетичного ставлення до життя і діяльності) функції. Виховна функція праці реалізується в процесі трудового виховання дітей дошкільного віку.

Трудове виховання - цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності.

На думку Д. Ельконіна, два чинники спонукають дитину дошкільного віку до трудової діяльності: тенденція до самостійності та інтерес до всього, що стосується життя і праці дорослих. Однак ці прагнення дошкільнята можуть реалізувати не лише у трудовій, а і в інших видах діяльності. Тому необхідна педагогічно доцільна організація залучення дитини до праці. «Праця мусить збудити в дитячій душі найбільше самостійної, природної творчості, дати вільно розвинутися цільній гармонійній індивідуальності», - стверджувала С. Русова, виокремлюючи такі характерні риси дитячої праці, як вияв активності дитини, її безпосереднього свідомого бажання (інтересу, цікавості до чогось). Праця має завжди конкретне завдання і реальні наслідки (цим і відрізняється від гри). Вона є приємною дитині, яка самостійно знаходить засоби досягнення бажаної мети.

Базовий компонент дошкільної освіти як державний освітній стандарт спрямовує та налаштовує педагогів та батьків на широке бачення перспектив будь якого освітнього впливу на дошкільника, зокрема і трудового виховання. Основні особистісні якості дошкільників (самостійність, працелюбність, відповідальність та ін.) поступово формуються у процесі такого виховання й одночасно є запорукою успішного входження малюка в світ праці, навчання основних наук життя, неможливого без праці людських рук, розуму і серця.

Із контекстом Базового компонента дошкільної освіти узгоджуються й вимоги чинних програм стосовно реалізації завдань трудового виховання дітей. Цей важливий змістовий напрям освітньої роботи подано окремим розділом у таких комплексних програмах:



  • Впевнений старт

  • Українське довкілля

  • Дитина

  • Дитина в дошкільні роки

У цих програмах чітко окреслено низку завдань щодо залучення дітей до різних видів праці, форми організації дитячої праці, показники розвитку вихованців у ній.

Завдання трудового виховання полягає у формуванні в дітей дошкільного віку стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю, передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини (вимитий посуд, прибрана кімната тощо) сприяє самоусвідомленню дитини, вселяє їй впевненість у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.

Регулярна участь дітей різного віку у праці, як зазначено в програмах, підвищує загальний розвиток, конкретно змінює стан дитини в оточенні однолітків та взаємовідносини з оточуючими. Під час праці в дітей формуються уміння, навички, розвивається спостережливість, стає ширшим коло зацікавленості, формуються моральні якості працелюбності, початкові форми відповідальності, почуття обов’язку.

Перше прилучення дітей до трудової діяльності відбувається у спільній із дорослим праці, у процесі якої вони опановують найпростіші трудові навички, що є передумовою переходу в недалекому майбутньому до самостійних форм організації трудової діяльності.

Завдання трудового виховання виконуються в дитячому садочку в різних видах та формах дитячої праці, а саме:
Види праці


  • Самообслуговування (з раннього віку)

  • Господарсько-побутова праця (з раннього віку)

  • Праця в природі (з молодшого дошкільного віку)

  • Ручна (художня) праця (зі старшого дошкільного віку, у роботі з молодшими застосовується фрагментально)

Форми праці

Трудові доручення:


  • за змістом діяльності (доручення, пов'язані з участю в іграх, використанням іграшок, організацією занять; побутові доручення; доручення допомагати малюкам (для старших дітей); доручення-прохання дорослих; доручення, пов'язані з роботою в куточку живої природи, на земельній ділянці дитячого садка)

  • за складністю: складні та прості;

  • за тривалістю: короткочасні, епізодичні та тривалі;

  • за характером організації дітей: індивідуальні та групові, колективні.

Чергування

  • Із початку навчального року організовують чергування 4-річних дітей по їдальні;

  • Із другої половини року вводять чергування по заняттях

  • 5-6-річні дошкільники протягом року чергують по їдальні, заняттях та куточку природи

Колективна праця

  • фронтально або підгрупами зі старшими дошкільниками 1-2 рази на тиждень

Порівняно з трудовою діяльністю дорослих праця дітей дошкільного віку має такі особливості:

1. Умовність. Праця дітей ще не пов'язана із суспільно значущим результатом, оскільки, як правило, не створює ні матеріальних, ні культурних цінностей. Водночас вона є результативною, а результатом тут стає не тільки її матеріальне втілення (вирощена рослина, виготовлені іграшки, накритий стіл тощо), а й моральний фактор (дитина відчуває значущість затрачених зусиль).

2. Поступове вироблення здатності мотивувати трудову діяльність. Молодші діти ще не здатні формулювати мотиви, їх приваблює процес участі у спільній з дорослим справі так само, як приваблює спільна гра. У старшому дошкільному віці діти мотивують свою працю тим, що вона їм подобається, бажанням допомогти дорослому, одержати від нього позитивну оцінку, перевірити свої сили (мотив самоствердження). З'являються у них і суспільні мотиви -- принести користь іншим людям.

3. Динамічний розвиток компонентів трудової діяльності дітей дошкільного віку. Включаючись у трудову діяльність, дитина поступово починає усвідомлювати, що будь-яка праця повинна переслідувати конкретну мету, завершуватися певним результатом.

Однак чим менша дитина, тим частіше вона відволікається, цікавлячись не стільки результатом, скільки процесом праці, що часто спричинює повторення одних і тих самих дій, віддаляє від мети, перетворює працю на гру. Тому дорослі повинні допомогти дитині усвідомити мету своїх дій, зв'язок між метою і результатом, навчити проектувати трудовий процес. Навіть старші дошкільники часто планують роботу безпосередньо в процесі її виконання, що не сприяє виробленню наполегливості, ретельності, цілеспрямованості.

Враховуючи це, дорослі спочатку самі планують роботу дітей, потім поступово залучають їх до планування, надаючи їм у цьому все більшої самостійності.

4. Виховна значущість як найвища цінність дитячої праці. Беручи участь у праці постійно, дитина виробляє у собі самостійність, відповідальність, звичку до трудових зусиль, прагнення допомогти товаришеві, ініціативність та інші особистісні якості. Проте участь дитини у трудовому процесі без створення педагогом відповідних умов не тільки не забезпечує виховного впливу, а й породжує протилежний ефект. Часто негативне ставлення дітей до праці є наслідком неправильного залучення до неї (праця як покарання, трудові доручення за відсутності необхідних для них навичок, недостатня увага вихователя до результату, неправильна оцінка зусиль).

5. Тісний зв'язок праці малюка з грою. За твердженням П. Блонського, між грою і працею немає великої різниці, оскільки найвища форма праці (творча праця) є подібною до гри, містить у собі елемент насолоди від процесу діяльності. І гра, і праця приносять дитині задоволення, є засобами її самореалізації. Спершу дитина готується до праці у процесі гри, майже у кожному різновиді якої наявний певний трудовий елемент. Гра дає змогу виявляти в ігровій формі різноманітні трудові навички, оскільки однією з основних тем дитячих ігор є праця. Потреба самостійно щось зробити, створити вперше виникає у грі і зумовлена саме її вимогами (виготовити, наприклад, необхідний ігровий атрибут). Водночас у дитини формуються цілеспрямованість, вольові якості, самостійність, ініціативність.

Включення гри до праці дітей допомагає підвищити ефективність її виховного впливу, забезпечити основу для вироблення інтересу до праці, бажання трудитися. Однак не варто намагатися перетворити на гру будь-які трудові завдання чи якомога раніше відокремити працю від гри.

Як зауважував А. Макаренко, несвоєчасне відокремлення гри від праці було б справжнім насильством над дитиною і викликало б у неї відразу до трудового зусилля та ще сильніше прагнення до гри. Дитину слід поступово готувати до усвідомлення того, що її трудові доручення, якими б простими чи складними вони не були, є обов'язковими. Гра, хоч і створює можливості для підготовки до праці, але не замінює власне трудової діяльності дошкільнят. Це особливо важливо стосовно дітей молодшого дошкільного віку, яким властиві нестійкі мотиви поведінки, ігрове ставлення до праці і яких слід спрямовувати на те, щоб трудовий процес не перетворювався на ігровий. Водночас цілком доречне використання у грі старших дошкільників результатів їхньої праці (пошитого лялькового платтячка, змайстрованого човника та ін.).

В умовах змішаної групи трудове виховання має свої переваги. Спільне життя дітей різного віку дозволяє, крім особистісних якостей, виховувати позитивні взаємовідносини між старшими і молодшими: турботу старших про молодших, готовність бути їм корисними, навчання молодших того, в чому вони потребують допомоги. Молодші в свою чергу, виявляють повагу до своїх старших друзів. Педагогові важливо попрацювати над створенням дружньої атмосфери в групі. Зробити так, щоб молодші, і старші були уважними один до одного, а це допоможе правильно організувати трудову діяльність.

Характеризуючи різні форми праці за Р.С. Буре можна відмітити, що індивідуальна праця повинна бути в досвіді як дітей молодшого віку, так і дітей середнього шкільного віку. Лише тоді, коли дитина опанує трудову діяльність та набуде вмінь зосереджуватися на ній,доводити справу до кінця, можливою є організація праці підгрупами та всією групою.

Праця поряд є однією з основних форм. Особливістю такої форми є загальне місце роботи, але жодної залежності дій одних дітей від інших. При цьому можна й індивідуалізувати працю - наприклад, в один і той же час одні перуть білизну, інші миють іграшки, витирають пил на підвіконні. А головне те,що до такої праці можна залучити дітей різного віку, а керівництво допоможе здійснити помічник вихователя.

Загальна праця об’єднує дітей не тільки загальною діяльністю, а й загальним спільним позитивним результатом (всі складали іграшки, всі добре працювали, а отже, в групі красиво). Така форма роботи дає змогу кожному відчути себе членом колективу, зрозуміти загальну користь, відповідальність за справу. Знання індивідуальних психологічних особливостей дітей дає змогу вихователю об’єднувати у групи вихованців з різним рівнем співробітництва та активності.

Доцільно об’єднати дітей високого і низького рівнів співпраці, а активних, ініціативних з пасивнішими за умови, якщо вони симпатизують одне одному і легко контактують між собою. Педагогові важливо знати, що праця повинна бути розподілена своєчасно, а діти її повинні завершити в один і той же час. Вихователь не повинен забувати похвалити спочатку молодших, а потім старших.

Спільну працю в змішаній групі можна організувати тільки зі старшими дітьми, адже дана форма роботи потребує певних умінь та навичок, які сформувались у дітей. Це може бути, наприклад, миття кубиків: двоє миють, троє витирають, ще двоє складають чисті кубики. Тут дитина виконує лише частину роботи, повторюючи один і той же процес, але кожен раз вона передає свій результат роботи наступному. Діти залишаються в постійній залежності один від одного. Таким чином, у спільній праці виникають надзвичайні можливості для формування взаємовідносин між дітьми.

Для успішного результату трудового виховання в різновіковій групі важливо пам’ятати наступні педагогічні умови: систематичне залучення дітей до праці, правильне співвідношення завдань трудової діяльності та реального складу групи, облік навантаження на дітей, правильне добирання обладнання, створення трудової атмосфери в групі. Педагогу при плануванні своєї роботи необхідно поступово ускладнювати та розширювати програмові завдання шляхом нових трудових дій і поступового підвищення вимог. Але при цьому не потрібно забувати про особливості кожного віку.

Більш детально хочеться зупинитися на організації господарсько-побутової праці дітей різного віку в умовах змішаної групи.

Метою господарсько-побутової праці є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, на інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів тощо. У молодшому дошкільному віці вихователь привчає дітей виконувати прості трудові дії з близьким у часі результатом (допомагати помічникові вихователя накривати на стіл; вихователю — у підготовці до заняття, підтримувати порядок на столі під час заняття, після нього — прибирати матеріали, складати на місце іграшки).

У середньому дошкільному віці вихователь продовжує формувати у дітей інтерес і бажання виконувати завдання дорослих якісно, старанно, охоче. Зміст цієї праці ускладнюється за рахунок збільшення кількості, деталізації процесів. Передусім вихователь має допомогти дитині з'ясувати мету роботи, послідовність трудових дій (раціонально підготувати робоче місце, правильно виконувати посильні трудові дії з досягненням кінцевого результату, навести порядок на робочому місці, уміти працювати вдвох-утрьох).

У старшому дошкільному віці діти починають розуміти працю як потрібну і серйозну справу, а інтерес до трудового процесу поєднувати з інтересом до його результатів. Значно складнішими стають для них трудові завдання. Праця у цьому віці все більше відокремлюється від гри, а епізодичні трудові доручення набувають для них значущості постійних обов'язків. Перед педагогами відкриваються можливості для реалізації програмних завдань виховання позитивних взаємин (працювати дружно, узгоджено, допомагати один одному), формування працелюбства, самостійності, активності та ін.

У старших дошкільників поступово згасає інтерес до того виду праці, який стає звичним, повсякденним. Тому для відновлення інтересу до неї слід збагачувати її елементами новизни (конкурс «Хто краще накриє стіл до обіду», колективні обговорення творчого виконання обов'язків черговими у групі та ін.).

Організовуючи господарсько-побутову працю, вихователь використовує різноманітні методичні прийоми: показ виконання кожної елементарної дії та послідовності дій, супроводжуваний детальними поясненнями; безпосередню допомогу у виконанні трудових дій; особистий приклад; постійне нагадування про послідовність дій; використання дидактичних ігор та прийомів, створення ігрових ситуацій; заохочення з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей дітей; оцінку результатів виконаної роботи, аналіз конкретних суспільне значущих учинків тощо.

При плануванні господарсько-побутової праці педагогу слід врахувати що вона чергується та переплітається з іншими видами трудової діяльності дітей і відбувається у різних її формах , інколи щоденно (чергування по їдальні, підготовка матеріалів до занять, складання іграшок) тому, як самостійний вид діяльності її доречно проводити один раз на тиждень.



Враховуючи весь вище поданий матеріал пропонуємо вашій увазі орієнтований план роботи з діти різновікової групи з господарсько-побутової праці на квартал:


Місяць

Тиждень

Тема

Мета

Вересень

І

Прибирання в груповій кімнаті

Привчати дітей 5 р.ж., та закріплювати вміння дітей 6 р. ж. самостійно підтримувати порядок у груповій кімнаті: класти на місце іграшки, стільці, будівельні матеріали, книжки, матеріали після ігор та занять; витирати пил на дитячих меблях (5 р. ж.), на столах, підвіконнях, стелажах (6 р. ж.); формувати у обох підгрупах почуття задоволення від чистоти і порядку в кімнаті.

ІІ

Миття дитячого посуду та роздаткового матеріалу з образотворчої діяльності

Вчити дітей 5 р. ж. мити дитячий посуд (чашки, ложки, тарілки та ін.); вчити дітей 6 р. ж. мити розетки з під клею, пензлики та склянки – нерозливайки; вдосконалювати вміння малят користуватися ганчіркою, ретельно мити посуд з обох боків, полоскати та протирати його насухо рушничком; формувати вміння економно використовувати воду; виховувати бажання працювати.

III

Зміна постільної білизни (допомога помічнику вихователя)

Вчити дітей 6 р. ж. з допомогою помічника вихователя знімати білизну з подушок, ковдр, та матраців; вчити сортувати білизну за призначенням, а також розкладати комплекти спальної білизни на ліжка; дітей 5 р. ж. вчити змінювати брудні рушники на чисті розвішуючи їх на гачки тримаючи за середину довшої сторони; виховувати бажання допомагати дорослим.

IV

Перекопування та поливання піску в пісочниці

Залучити малят, під наглядом вихователя, створити умови для ігор з піском; вчити дітей 5 р. ж. прикладаючи певні зусилля перекопувати пісок на глибину використаних дитячих лопаток; дітей 6 р. ж. вчити приносити воду в невеликих відерцях та рівномірно розливати її по всій площі пісочниці. Виховувати бажання трудитися на задоволення власних потреб.

Жовтень

І

Лагодження книжок та настільно-друкованих ігор

Вчити дітей 5 р. ж. відбирати зіпсовані книжечки та посібники, готувати необхідний матеріал для їх підклеювання; вчити дітей 6 р. ж. з допомогою вихователя вклеювати вирвані та розгладжувати зім’яті сторінки книжок, лагодити коробки з-під настільних ігор. Виховувати в дітей бережне відношення до книжок та посібників.

II

Прання лялькової білизни

Вчити дітей 6р.ж. прати речі невеликого розміру, дотримуватися охайності та безпеки при користуванні водою і милом; вдосконалювати прийом намилювання, тертя та віджимання білизни; дітей 5 р. ж. вчити розвішувати або знімати з мотузки білизну, користуючись при цьому прищепками; виховувати повагу до праці пралі.

III

Прибирання в роздягальній кімнаті

Розвивати вміння дітей самостійно наводити лад у шафах для одягу. Акуратно складати одяг на полички, вішати на гачки, дотримуючись певної послідовності, своєчасно помічати недоліки в одязі та приводити його до ладу (почистити, просушити). Вчити дітей 6 р. ж. без нагадування дорослого допомагати своїм меншим товаришам; виховувати бережне ставлення до результатів праці.

ІV

Допомога дорослим у приготуванні їжі: підготовка фруктів на компот

Вчити дітей 5 р. ж. сортувати фрукти за їх назвою, дітей 6 р. ж. вчити відбирати цілі та зіпсовані; мити їх, обсушувати серветками та звільняти від хвостиків і кісточок; продовжувати виховувати охайність в процесі праці.

Листопад

І

Прибирання майданчика від сміття

Вчити дітей допомагати двірникові підтримувати чистоту і порядок на ділянці дитячого садка: прибирати майданчик від сміття (папірців, фантиків від цукерок, камінців, гілочок) – 5 р. ж., підмітати доріжки, згрібати суху траву в невеликі копи, відносячи все це до певного місця 6 р. ж.; розвивати вміння дітей користуватися при цьому необхідним обладнанням, доцільно розміщувати його і своєчасно прибирати. Викликати почуття задоволення від спільної праці.

ІІ

Чищення дощечок для ліплення , заточення поломаних олівців

Вчити дітей 5 р. ж. використовуючи стеки чистити дощечки для ліплення від пластиліну дотримуючись правил безпеки; дітей 6 р. ж. вчити заточувати олівці використовуючи при цьому небезпечні під стругачки; дошкільнят обох підгруп спонукати до підтримання порядку на робочому місці; розвивати в них координацію рухів передпліччя, кисті, пальців, очей.

ІІІ

Лагодження поломаних іграшок

Запропонувати дітям 5 р. ж. оглянути іграшки в груповій кімнаті, відібрати ті, які потребують ремонту; дітям 6 р. ж. допомогти вихователю дібрати необхідний матеріал для цього та відремонтувати зламані іграшки; розвивати в дітей спостережливість, кмітливість, креативність; виховувати бажання допомагати дорослим.

ІV

Миття іграшок та будівельного матеріалу

Вчити дітей 6 р. ж. визначати мету праці та її послідовність, правильно виконувати трудові дії, досягати кінцевого результату; дітей 5 р. ж. вчити вчасно допомагати старшим дошкільнятам виконуючи посильну для себе працю; під час миття іграшок розвивати в дітей спостережливість щодо взаємодії води із матеріалом з якого зроблені іграшки (дерево, пластмас – плаває, залізо – тоне, бавовна промокає); виховувати емоційно-позитивне ставлення до трудових завдань, старанність, бажання допомагати одне одному.

Аналізуючи готовність дитини до трудового життя, треба думати не лише про те, що вона може дати суспільству, а і про те, що праця дає їй особисто. В кожній дитині є задатки будь яких можливостей. Ці задатки як порох: щоб запалити, необхідна іскра. Можливості дитини мають розвиток головним чином в умовах діяльності.

Організовуючи трудову діяльність вихованців, педагог має враховувати їхні інтереси, уподобання, здібності, індивідуальні можливості. Для формування позитивного ставлення до трудової діяльності важливо спиратися на власну ініціативу дошкільника. Яку слід не лише виявляти і підтримувати, а й заохочувати. Слід відмовитися від жорсткої регламентації, авторитарності, створюючи атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, творчого пошуку.

Таким чином, трудова діяльність являється одним із важливих факторів виховання особистості. Залучаючись до трудового процесу, дитина докорінно змінює все уявлення про себе і про навколишній світ. Радикально змінюється самооцінка. Вона змінюється під впливом успіху в трудовій діяльності, що в свою чергу змінює авторитет дитини в дитячому садку. Головна розвивальна функція праці – це перехід від самооцінки до самопізнання. Крім того в процесі праці розвиваються можливості, вміння та навички. В трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок колективної праці дитина отримує навики роботи, спілкування, співпраці, що поліпшує адаптацію дитини в суспільстві.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:




  1. Аванесова В. М. Виховання і навчання дітей в різновіковій групі.

  2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні

  3. Буре Р.С. Навчайте дітей трудитися. Виховання дітей у праці.

  4. Демченко Т.Ю., Тимофієва О.В. Різновікові групи: планування роботи, розробки занять, дидактичний матеріал.

  5. Крупська Н.К. Дошкільне виховання дітей.

  6. Макаренко А.С. Виховання в праці

  7. Манилюк С.М. Плануємо залюбки: Орієнтовні розробки тематичних циклів.

  8. Маркова Т.А. Виховання працьовитості у дошкільників.

  9. Нечаєва В.Г. Трудове виховання в дитячому садку.

  10. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

  11. Смольнікова Г. В. Методика вивчення спілкування дітей в умовах різновікової групи дошкільного навчального закладу.

  12. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям.

СЕКЦІЯ №2

Січкаренко Людмила Миколаївна,

директор, учитель географії

Радушненської ЗОШ



ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ





«Урок – це сонце, навкруги якого, як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять». Головна продукція педагога – урок. За час своєї професійної діяльності вчитель дає більше 25 тисяч уроків. Це є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості, до якої пред’являються сотні різних вимог. Традиційний урок триває 40-45 хвилин і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватися як інтерес до предмету, так і смертельна нудьга. Цінність і значення «урочних секунд», хвилин, годин, років у долі дітей визначають кваліфікацію вчителя, ефективність його праці. Структура і форма організації уроку мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра.

Вивчення географії допомагає учням пізнати довкілля, де вони живуть, а також дізнатися про близькі та віддалені території. Діти усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу. Географічний матеріал дозволяє відкрити з одного боку творчі, суспільно значущі можливості людини, з іншого - її безвідповідальне ставлення до довкілля. Сучасна географічна освіта має за мету підготувати і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі. На сучасному етапі розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання. Ця проблема пов’язана з розробкою та застосуванням у навчальному процесі нових педагогічних технологій.

Проблемам педагогічних технологій присвячено чимало наукових досліджень С.П. Бондаря, І.М. Дичківської, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун. Такі вчені як Н.В. Лєскова, С.Г. Коперник, В.П. Корнєв, Л.І. Круглик, С.М. Пальчевський, Г.П. Пустовіт, А.Й. Сиртенко, Б.А. Чернов в останніх публікаціях розглядали певні аспекти інноваційних підходів у викладенні географії.

Реалії нашого часу вимагають застосування на уроках інтерактивних технологій. Інтерактивне навчання – це спільна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивні технології за формами навчання розподіляються на 4 групи: інтерактивні технології кооперативного навчання інтерактивні технології колективно – групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо деякі види інтерактивних технологій:

Робота в малих групах (дає змогу набути навичок спілкування та співпраці).

Коло ідей (метою обговорення є залучення всіх до обговорення певної проблеми).

Мозковий штурм (це ефективний метод обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявити свою уяву і творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з даної теми).

Метод «Прес» (використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно знайти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється і переконати інших у вашій правоті, метод дає можливість виражати і формувати свою думку і впливати на думку інших співрозмовників).

Займи позицію (такий вид діяльності допоможе з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання, надається можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію, висловлювати аргументи, порівнюючи їх з іншими, можна змінити свою позицію, якщо вас переконали).

Навчаючи – учусь (надає можливість взяти активну участь і передати свої знання іншим).

Рольова гра, імітація (імітує реальність шляхом «проживання ситуації» в ролі, яка дісталась учню, та надає можливість діяти «як насправді»).

Суд від свого імені (дає можливість отримувати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес).

Досвід роботи в школі дозволив мені на уроках географії спочатку пропускати все через себе, але оглядаючись потім використовувати те, що підходить, щось відкидати, відточувати, тобто відтворювати свою систему і тим самим розвивати допитливість учнів, природні здібності дітей. Усі використані мною технології направленні на пізнавальну і творчу діяльність учнів, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.

Для того, щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, застосовую у своїй роботі технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де прагну використовувати сигнальні загадки, які можуть привести до складання конспекту у вигляді знаків, схем, складанню опорних схем – «шпаргалок». Також використовую метод асоціювання – це стратегія навчання, що має сприяти вільному та відкритому висловлюванню учнями своїх думок та здійсненню зв’язків між окремими поняттями. Застосовую й методику взаємних запитань, яку зручно використовувати, коли на уроці треба читати текст з підручника і зупиняючись після кожного абзацу по черзі ставити одне одному запитання .

Обов’язково на практиці застосовую технологію проблемного навчання, цьому сприяє сама суть предмета. Проблемне навчання активізує розумову і пізнавальну діяльність, підвищує інтерес до знань взагалі, і учні є свідками того, що зміст навчальних програм з географії не відірваний від реального життя людини і навколишньої дійсності. Намагаюся на кожному уроці застосовувати проблемні ситуації і різні форми вираження проблеми. Застосовую на уроці стратегію «письмо для себе». Учні пишуть для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї.

Також, я вважаю, особливо важливо, щоб вивчення предмета спиралось на ігрові технології навчання. Ігрові методи сприяють залученню учнів до творчої діяльності, спілкуванні, припускають особливий підхід в ігровій ситуації, стимулюють пізнавальну активність учнів. У процесі гри учні самі прагнуть подолання труднощів, ставлять задачі і вирішують їх. Ігри сприяють організації групової форми роботи учнів, у дітей формуються і закріплюються уміння працювати з картою, текстом підручника, дидактичним матеріалом. Вирішення проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом усього життя покладається на метод проектів, тобто впровадження навчальних проектів у навчальний процес.

А ще насьогодні створено досить багато комп’ютерних навчальних програм з географії: комп’ютерний підручник – програмно - методичний комплекс, який дозволяє самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ (як правило поєднує в собі якості підручник, довідника, задачника та лабораторного практикуму); контролюючі програми з географії – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; ігрові програми - стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють розвитку їхньої уваги, кмітливості, пам’яті; предметно – орієнтовані середовища – програми, які моделюють мікро - та макро- світи, об’єкти певного середовища, зв’язки між ними, їхні властивості.

Діяльність учителя географії в умовах комп’ютеризованого навчання набуває нових функцій. Зокрема, це здійснення оперативного керування індивідуальною діяльністю всіх учнів класу; своєчасна оцінка труднощів кожного учня при розв’язуванні пізнавальних задач і надання їм необхідної допомоги; врахування специфічного врахування помилок, що їх допускають учні. Вчитель повинен бути готовий до впровадження педагогічної технології. Так порівняння даних, одержаних різними дослідниками (Ш.О. Амонашвілі, Є.В. Бондаревська, Т.І. Поніманська, В.О. Сластьонін та ін.), та аналіз їх у контексті вимог особистісно – орієнтованого підходу до виховання і навчання дітей дозволяє визначити такі показники готовності педагога до інноваційної діяльності: усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; бажання створювати власні творчі завдання, методики проводити експериментальну роботу; готовність до подолання труднощів як змістовного так і організаторського плану; наявність практичних умінь засвоєння педагогічних інновацій та створення нових.

Нерідко вчителі недооцінюють важливість створення всіх умов для застосування різних технологій, вихоплюючи кілька елементів, які здаються їм найцікавішими. У такому разі не можна вважати, що застосовується цілісна технологія навчання, а, отже, сподіватися на результат.

Не тільки вчителі, а й діти схильні, оцінюючи працю, брати до уваги лише результат. Вплив технології на якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. У зв’язку з цим у технології розробляються найбільш раціональні (а в ідеалі оптимальні) способи навчальної діяльності.

Отже використання педагогічних технологій у викладенні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно – розвиненої особистості учня .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  1. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: Навчальний посібник. – Рівне: РЛГУ, 2001. - 233 с.

  2. Методика и технология обучения географии / И.В. Душина, В.Б. Пятунин, Е.А. Таможня. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2002. - 203 с.

  3. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред С.П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003. - 200 с.

  4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.



Герасименко Ігор Григорович,

учитель географії Червонозабійницької ЗОШ



РОЗВИТОК КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ





Освіта - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Це:



  • особистісна орієнтація освіти;

  • формування національних і загальнолюдських цінностей;

  • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

  • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

  • запровадження освітніх інноваційних технологій.

Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій, які створюють передумови для розвитку креативної особистості учня.

Креативні здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі педагогічного досвіду дійшли висновку, що ці здібності включають чотири основні компоненти:



  • мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності).

  • комунікативний (уміння сприймати усне і писемне мовлення; відтворювати, самостійно будувати усні і писемні висловлювання).

  • інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, пояснювати, доводити, систематизувати й узагальнювати).

  • інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати, переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити, оцінювати).

Отже, щоб розв’язати проблему перетворення учня з об’єкта педагогічного впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо.

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Головне завдання школи сьогодні – формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Проблемне навчання – запорука творчої пізнавальної діяльності учнів на уроках географії.

Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв'язувати проблемні завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його основі вчителем створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну мотивацію в навчальній діяльності учнів та відповідати їх інтелектуальним можливостям. Це можуть бути навчальні задачі, питання, практичні завдання.

Творчі завдання – важлива умова активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні географії.

Творче завдання – це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його розв'язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу розв'язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації.

Важливо збудити розумову діяльність учня. Складаючи творчі завдання, варто виходити з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на відомих учням знаннях та вміннях, містити суперечності між відомим та пошуком, викликати цікавість до розв'язання, концентрувати увагу школяра, містити пізнавальну новизну.

Дискусія – один із засобів інтерактивного навчання географії

Дискусія – організоване обговорення різних проблем, що може надати їм більшої значущості. Мета дискусії – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, дійти спільної думки.


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
91464 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Методичні знахідки шкіл криворізького району


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconРеалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті
Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін....
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДослідно-експериментальна робота та інноваційна діяльність навчальних закладів м.Ірпеня
Огодення в освіті вимагає широкого застосування сучасних інноваційних технологій реалізації змісту навчання на засадах диференціації,...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconДо листа Міністерства
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...
Реалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку iconПочаткова школа
Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу І розкритті...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка