Режисерський задум вистави



Сторінка7/13
Дата конвертації20.05.2017
Розмір2.16 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

А1МОСФЕРА ВИСТАВИ


В режисерській термінології, здається, нема більш загадко:вого питання ніж атмосфера. Термін цей, на перший погляд цілком зрозумілий, атмосфера - це повітря, ефір, це майже невидиме середовище, в якому проходить наше життя. Театральна атмосфера - звуко-зорове середовище, в якому відбувається сценічна дія. Вона створюється відповідно організацією сценічного простору," кольору, світла, звуків і шумів, емоційно впливає на глядача, дає можливість глибше і точніше сприймати сценічну ситуацію, розуміти поведінку дійових осіб. Атмосфера будить асоціації, створює відповідний настрій, допомагає актору діяти, глядачеві - сприй­мати виставу. Однак, це сценічне явище складається з багатьох елементів задуманих іреалізованих автором п'єси, режисером, акторами, освітлювачем, костюмером,

звуковиками ;га сценографами, Михайло Чехов у своїй книжці "Про техніку актора" , віддає атмосфері провідну роль у сценічній ієрархії елементів. Він вважає її душею і серцем театрального твору. Вистава, позбавлена атмосфери, на його думку, несе на собі відбиток механічності. "Дух у творі мистецтва - це його ідея. Душа ­

атмосфера, А все, то ми бачимо і чуємо - його тіло."105 О.Попов розглядав сценічнуатмосферу перш за все як мистецький виражальний засіб, що допомагає домогтисястильової єдності вистави і поряд з іншими творчими елементами дає змогу створитицілісний художній образ вистави.

Він пише: "Коли я згадую виставу "Живий труп" Л.Толстого, то В пам'яті виникає статечний, холодний, манірний світ Кареніних та Протасових, оповитий

брехнею людських взаємиН'. І в цій смертельній духоті мучиться Федя Протасов. Мені здавалося, що за весь вечір, протягом всієї вистави, Федя / І.М.Москвін / лише два рази зітхнув на повні груди. Вперше - у циганів після відспівання"Не вечерньої". А вдруге: в останнє Федя зітхнув полегшено і радісно в коридорі суду, коли вистрілив У себе. Духота - ось атмосфера, вистави.

... Навіть спеціалісти театру, які бувають присутні на репетиціях і спостерігають процес визрівання вистави, не завжди помічають, де і коли робиться посів ТОГО, щО створює аромат і атмосферу вистави. Все це розсипано в масі подробиць і створюється протягом всієї роботи - від першої читки п'єси і до останньої, генераль­ної репетиції. ... Я ставлю перед собою більш скромну задачу - розбудитисамостійну творчу думку режисера та актора, спрямовану на узагальнення досвідуроботи над цілісним сценічним образом. "106 .

Звичайно, твердження про те, що сценічну атмосферу створюють перш за все актори, учасники вистави, можна, вважати аксіомою. Адже уже убезпредметному етюді одного чи двох виконавців, коли на сцені нічого нема крім самого актора, створюється атмосфера певних пропонованих обставин - обставин тривоги, безвихідності, нудьги, напруженого чекання, непоправного горя, самотності тощо.

Тут можна згадати і образотворче мистецтво. Всі, хто хоч трохи мав справу з цим видом творчості, пам'ятає картину Павла Федотова "Анкор, іще анкор! "На ній зображено військового, який коротає час тим, до заставляє пуделя без кінця перестрибати через довгий чубук люльки. Варто придивитися до неї, В картині нема події, нема виразних образів персонажів, вона побудована головним чином на. атмосфері, яка своєю безпросвітністю, нудьгою, доводить людину ДО отупіння,

руйнує його душу. Не проливаючи ні на. що акцентованого світла, маляр дуже.

виразно говорить про іді'отизм всеосяжного російського провінціального буття. Правда, дехто може сказати: в цій картині виражальним з не тільки внутрішній стан людини, її психофізичне почуття, тут надзвичайно вдало використана роль освітленні у картині одинока свічка не стільки освітлює, скільки кидає тіні та розмиває контури/, роль композиційної здавлуності, затиснутості простору. Все це так, але вони лише допомагають розкрити саме душевний стан людини, її безглузде .заняття. Рух, який подається в картині сильний, енергійний /пудель прямо літає в повітрі/, але даремний, позбавлений найменшого сенсу. Цей рух наче підкреслює, що "час зупинився", і хоч бийся головою об стіну, хоч втрачай розум, застрелься, і хоч весь світ піде шкереберть - цей стіл так само буде стояти нерухоМе, так само горітиме свічка і світитиметься віконце над нею і весь час так само буде маятником носитися

туди й назад пудель".107 Прикладів створення атмосфери митцями обраЗОТВj)РЧОГО мистецтва безліч - холодний туманний "Ранок стрілецької страти" Сурикова, спека "Хресного ходу" Рєпіна чи "Безутішне горе" Крамського, "Перед грозою" Пимоненка, "Козача левада" Васильківського.

Втілюючи на, сцені реальне життя людей театральні митці намагаються відтворити історичне, суспільне, побутове середовище Їхнього буття. Через взаємодію сценічних героїв з людьми, що живуть поруч з ними та всіма оточуючими їх явищами виникає сценічна атмосфера. Коли ми навчимося спостерігати і відчувати прояви атмосфери в оточуючому нас середовищі, ми зможемо конкретизувати цілий ряд виражальних властивостей, що створюють її: світло, колір, психофізичне само­почуття, тональні характеристики, темпоритм, мізансцени, що виникають у потоціжиття Т.п. Кожній справі, місцю і часу присутня свою атмосфера. Ось чому дехто зтеоретиків театру, визначаючи багатошарову властивість мізансцени, все ж виділяютьтри основні її характеристики: просторову, часову та психологічну. "Просторова характеристика - це співвіднесеність внутрішніх переживань з простором, середовищем життя на сцені. І не лише співвіднесеність, але й зростання, конфліктне чи "унісонне" , психологічного переживання ролі з простором вистави. Або інакше - нелише зростання, а й постійної динамічної взаємодії цих двох показників. Часова ­

темпоритмічний рівень та історичний чинник. Психологічна - уміння вести своюроль наснажено і відповідно до просторово-часового комплексу симптомів. Здатністьрежисера відкрити в драматургії матеріал для організації всіх трьох компонентіватмосфери в підсумку визначає її багатство або бідність. "108

Сценічною атмосферою користувалися театральні працівники на протязі десятиліть, але вперше усвідомив її як новий виражальний засіб Московський Художній театр. МХТ перший зрозумів і досконало використав сценічну атмосферу для організації процесу створення акторських образів, робота, ж над акторськими образами, в свою чергу, збагачувала і атмосферу, і всю образну єдність вистави. Через темпоритми сценічної дії, мізансцену відкриту в просторі і часі, через звукове та пластичне середовище актор та режисер впливають на формування у глядача остаточного образу-підсумку.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Схожі:

Режисерський задум вистави iconДух пориває мене: про нові починаю співати
В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни, Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився
Режисерський задум вистави iconХарченко Валентина Іванівна Основною метою урок
Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне,...
Режисерський задум вистави iconДраматургічна та театральна творчість І. Карпенка-Карого
Тобілевича ще в дитинстві. Від матері, яка дуже любила театр І знала напам'ять майже всю “ Наталку Полтавку “, хлопець часто чув...
Режисерський задум вистави iconРозділ Життя І творчість хореографа 1 Шлях до визнання
«постмодерн данс», від умовної балетної пантоміми у стилі хіхст до стилізованих народних танців та побутових жестів. Також складні...
Режисерський задум вистави iconСобака Баскервілів (Дойл Артур Конан)
Задум написати цю невеличку повість вперше виник у мене після того, як Ви розповіли мені легенду, що існує в західній частині Англії....
Режисерський задум вистави iconКонкурс Різне Новини з осередків 1 Долина
Долинський осередок, хоча й молодий, але дуже активний. Обидва рої – дівчата з рою мю «Золоті троянди» та хлопці з сю підготували...
Режисерський задум вистави iconРосійський балет. Видатні композитори та виконавці Мета: навчальна: познайомити учнів з поняттям «балет», «лібрето», «антрепренер»
Сьогодні ми здійснемо уявну подорож у часі та просторі. Мандруючи крізь століття. Ми переглянемо вистави російськог балету від часів...
Режисерський задум вистави iconЕдіт Піаф. Три театри – три історії
На сьогоднішній день у Києві вистави про Едіт Піаф йдуть у кількох театрах. Виокремимо з поміж них постановки Національного академічного...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка