Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко



Скачати 362,95 Kb.
Дата конвертації30.04.2018
Розмір362,95 Kb.

РЕКОМЕНДАЦИИ

по проведению первого урока 2013/2014 учебного года

в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений

Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко
Тарас Шевченко — великий легендарный поэт сказочного края, писатель-мыслитель, пылкий защитник социальных и национальных интересов украинского народа, великий борец за волю своего народа, своего края, отстаивал права украинского народа на его свободное суверенное развитие. Его бессмертное наследие — это вершина человеческого гения.
Учебный год в общеобразовательных учебных заведениях Автономной Республики Крым традиционно начинается с первого урока, который пройдет 2 сентября 2013 года.

Первый урок в 2013/2014 учебном году будет посвящен знаменательной дате 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко, великого украинского поэта, прозаика, художника и общественного деятеля. Он всегда был патриотом Украины, всё его творчество, в основном, посвящено украинскому народу. Тарас Григорьевич мечтал об освобождении украинцев от социального и политического гнёта. 9 марта 2014 года Украина отмечает 200-летие со дня рождения Кобзаря.

Поскольку название темы первого урока одинаково для учащихся разных возрастных категорий – от первого до одиннадцатого класса – учителям необходимо дифференцировать и адаптировать ее содержание к конкретному классу с учетом возрастных особенностей детей, подобрать материал, интересный и доступный для учащихся.

Для того, чтобы раскрыть значение наследия Т.Г. Шевченко, на первом уроке учителю целесообразно акцентировать внимание на таких понятиях как Украина, культура, украинская литература. Следует включить в урок материал об историческом прошлом Украины, в доступной и интересной форме познакомить детей с биографией и творчеством выдающегося украинского поэта, писателя, художника - Т.Г. Шевченко. Особенное внимание следует уделить таланту Тараса Шевченко: гениальный поэт, писатель, великий украинский художник-живописец, мастер рисунка, акварели, первый украинский искусствовед, произведения которого актуальны и сегодня.

На уроке могут быть представлены материалы из воспоминаний современников поэта, письма, автобиографические и художественно-биографические эссе, репродукции картин, аудио-декламации произведений. Важным является оформление выставки книг, посвященной творчеству Т.Г. Шевченко.
Учитывая, что тема первого урока по своей значимости и емкости далеко выходит за рамки одного занятия, предлагаемые материалы можно использовать и при продолжении работы с учащимися.
Основными целями урока могут быть следующие:

для учащихся 1-4 классов:


  • познакомить учащихся с жизнью и творчеством Т.Г. Шевченко;

  • воспитывать любовь и уважение к светлому образу и наследию великого поэта-мыслителя, желание осознать его гениальность и важную роль в истории Украины;

  • способствовать формированию гражданской позиции, этнического и национального самосознания, языковой культуры;

  • воспитывать любовь к историческому прошлому, культуре украинского народа, желание приносить пользу своему Отечеству.


для учащихся 5-9-х классов:

  • раскрыть величие и бессмертие украинского поэта Т.Г. Шевченко, мирового гения, непревзойденного мастера слова;

  • показать красоту и непревзойденность его произведений;

  • подчеркнуть место Т.Г. Шевченко в украинском национальном возрождении;

  • показать большое значение его творчества в наше время;

  • воспитывать у учеников любовь и уважение к Великому Кобзарю, к историческому прошлому Украины, к страницам истории народа, который боролся за свою свободу;

  • почтительно относиться к приобретениям украинской культуры.


для учащихся 10-11-х классов:

Министерство образования и науки Украины предлагает провести единый видео-урок, посвященный 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко, который пройдет 2 сентября 2013 года по УТ-1 в 8.30.


Исходя из поставленных целей, учитель может определить конкретные задачи первого урока.

Возможными формами проведения урока могут быть:

- урок традиционного типа с рассказом учителя, постановкой вопросов учащимся и совместным обсуждением их ответов;

- урок-конференция, на котором заслушиваются и обсуждаются мини-доклады учащихся (это может быть в том случае, если по тематике урока в рамках урочной и внеклассной работы уже проводилась соответствующая работа);

- урок-дискуссия, применимый в хорошо подготовленных классах;

- урок-практикум с анализом документов, статистических данных и др. материалов;

- урок-устный журнал.

Для учащихся 1-2 классов можно провести заочное путешествие (экскурсию) в Шевченковский национальный заповедник, познакомить с краткой биографией автора и его произведениями для детей.

В 3-4 классах целесообразно предложить учащимся небольшую исследовательскую работу в группах «исследователей», «биографов», «литературоведов», «искусствоведов», «художников» с последующей презентацией фактов из жизни и творчества Т.Г. Шевченко.

Форму проведения урока выбирает учитель с учетом возрастной категории учащихся, их подготовленности к участию в предлагаемой работе.
Если проведение первого урока планируется в учебном кабинете, то в его оформлении могут быть использованы:


  • карта Украины, Крыма;

  • портрет Т.Г. Шевченко;

  • иллюстрации к некоторым его произведениям;

  • картины Т.Г.Шевченко;

  • слайды, видеофильмы, аудиозаписи по теме;

  • музыкальные произведения: «Ревет и стонет Днепр широкий», «Думы мои думы», «Заповіт» и др.;

  • выставка произведений Т. Г. Шевченко.

По согласованию с администрацией первый урок может быть проведен не только в условиях школы, но и за ее пределами в зависимости от его цели: в городских, районных библиотеках, музеях (краеведческих, этнографических), галереях и выставочных залах, на природе.

Первый урок не должен начаться и завершиться в один день – второго сентября. Его успех будет гарантирован, если начатая в этот день работа будет иметь продолжение в течение всего учебного года и последующих лет.

Задача учителя – создать такую ситуацию на уроке, которая мотивировала бы учащихся к продолжению. Содержание и результаты первого урока в разных классах школы могут быть освещены в периодических изданиях и на страницах школьной печати. Этому событию могут быть посвящены специальные выпуски школьного телевидения и радио.



Практический материал к первому уроку

Тарас Шевченко родился 9 марта 1814 г. в селе Моринцы Черкасской области в семье крепостного крестьянина. У Тараса было 2 брата и 4 сестры. После 2 лет проживания в Моринцах семья Тараса Григорьевича переехала в с. Кирилловку, где он и провел все свое тяжелое детство. «Тяжелое», потому что его мать умерла, когда Тарасу Шевченко было всего 9 лет. После ее смерти отец женился второй раз, его избранницей была вдова, у которой было трое детей. Неудивительно, что она недолюбливала Тараса Шевченко и относилась к нему сурово, а порой и жестоко. Единственным человеком, который относился к Тарасу с пониманием и сочувствием, была его сестра Екатерина. Но после того, как она вышла замуж, ее поддержка закончилась. Когда Тарасу исполнилось 12 лет, умирает его отец. Началась взрослая жизнь, несправедливая и жестокая.

Тарас Шевченко с рождения любил писать и рисовать. В детстве он часто прятался в бурьян и на маленьком клочке бумаги сочинял стихи или рисовал.

Первым его учителем был дьячок, который любил выпить и не раз сек Тараса из-за плохого настроения. Несмотря на такую учебу, Шевченко все-таки смог выучить грамоту. Другими его учителями были соседние маляры, но они смогли лишь обучить Тараса элементарным приемам рисования. После этого Шевченко стал пастухом овец.

В 16 лет он попадает в число прислуги помещика Энгельгардта, сначала в роли поварёнка, затем казачка. Заметив у Тараса интерес к живописи, помещик решает сделать его придворным художником. Он отдаёт своего крепостного в обучение к преподавателю Виленского университета — портретисту Яну Рустему. В Вильно юный Тарас пробыл 1,5 года.

В начале 1831 года помещик переезжает в Санкт-Петербург, где продолжается обучение Тараса Шевченко уже у «живописных дел цехового мастера» В. Ширяева. У Ширяева Тарас мог срисовывать статуи в Летнем саду и посещать Эрмитаж. Однажды Шевченко, копируя на холсте очередную скульптуру, знакомится со своим земляком Иваном Сошенко, который в свою очередь представил его К. Брюллову и В. Жуковскому. Признание одарённости крепостного Тараса Шевченко со стороны выдающихся деятелей русской культуры сыграло решающую роль в деле выкупа его из неволи. В 1838 году 22 апреля Жуковский и Брюллов выкупают у Энгельгардта Тараса Шевченко из крепостничества за 2500 рублей, и в 24 года он получает свободу. Деньги на освобождение Тараса Григорьевича были получены от продажи на аукционе портрета В.Жуковского, написанного К.Брюлловым.

В 1838 году Шевченко поступает в Академию художеств, где изучает живопись, рисунок и творчество русских и украинских художников. После окончания в 1844 году Академии художеств писатель возвращается в Украину, в Киеве работает художником в Киевской временной комиссии по вопросам рассмотрения старых актов. В этот же период Тарас Григорьевич знакомится с историком Костомаровым, формируются его политические взгляды. Он вступает в «Кирилло-Мефодиевское» общество.

1840 – 1847 – период расцвета творчества Тараса Шевченко. В это время вышли такие великие произведения, как: «Гайдамаки», «Перебедня», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Хусточка».

За эпиграмму на императрицу и революционное настроение стихотворений сборника «Три года» в марте 1847 года поэта арестовывают и отправляют в ссылку в Орскую крепость, где он должен был служить солдатом. Кроме того, Николай І своим указом запретил Тарасу Шевченко писать и рисовать.

Как художник Тарас Шевченко в 1848 году был включён в состав экспедиции по исследованию Аральского моря, где активно рисовал акварелью пейзажи и портреты, а затем – в геологическую экспедицию в горах Каратау. В период ссылки в свободное от работы время он писал повести на русском языке и создавал жанровые рисунки.

Благодаря ходатайству вице-президента Академии художеств графа

В. П. Толстого и его супруги, в 1857 году Тарас Шевченко возвращается из ссылки. Он живёт в Москве и Петербурге. В 1859 году приезжает в Украину, но находится под надзором полиции, постоянное проживание в Украине ему запрещено. Поэтому Шевченко возвращается в столицу.

К этому времени здоровье поэта было подорвано десятилетней ссылкой. Свой 47-й день рождения писатель встречает тяжелобольным.

Тарас Григорьевич скончался 10 марта 1861 года в Петербурге. Его хоронят сначала на Смоленском кладбище, но, согласно «Заповіту», 10 мая того же года его прах перезахоронили в Украине над Днепром на Тарасовой горе в г. Каневе.

Несмотря на короткий жизненный путь, Тарас Шевченко оставил большое наследие как в литературе, так и в живописи. Шевченко писал в основном в жанре поэмы («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» и др.), баллады («Причинна»), повести («Княгиня», «Музыкант»). Его лучшие сборники стихотворений «Кобзарь», «Три года», «В каземате» были написаны в заключении.

Произведения Т.Г.Шевченко переведены на большинство языков мира. Во многих государствах за пределами Украины установлены памятники Великому Кобзарю. В честь поэта названы парки, высшие учебные заведения, бульвары, театры и улицы.


Т.Г. Шевченко талантливый художник

Тарас Шевченко – автор более 1000 художественных работ. Это пейзажи, портреты, жанровые рисунки. Он в совершенстве владел техникой написания картин карандашом, пером, акварелью и маслом. Т.Г. Шевченко была присвоена степень академика по гравированию. Выпущен альбом его картин «Живописная Украина».



Превосходный поэт, Шевченко был и талантливым художником. При этом он работал в отраслях станковой живописи, графики, монументально-декоративного оформления и скульптуры, в совершенстве владел техникой акварели, масла, офорта, рисования карандашом и пером.
Он создал более тысячи художественных произведений. Интересно, что в 1859-1860 гг. он создал офорты с произведений зарубежных и российских художников, за что получил звание Академика гравировки.
Однако и тяготение к поэтическому слову у Шевченко было настолько сильным, что его ничто не в состоянии остановить - ни цензура, ни физические запреты , ни жизненные лишения. Не случайно, видимо, поэт так записал в своем "Дневнике": "Странное, однако ж, это всемогущее призвание. Я хорошо знал, что живопись - моя будущая профессия... И вместо того... я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы..."
Ниже следуют описание далеко не всех картин Т. Г. Шевченко, дающее лишь общее представление о художнике с душой поэта.

«Автопортрет», 1840-1843 г. На автопортрете Т. Шевченко в расцвете лет, исполненный вдохновения. В произведении соединены непосредственность проявления человеческих переживаний, свойственных романтизму, с глубоким воспроизведением внутреннего мира, характерным для русского и украинского реалистического портрета 30-40-х годов XIX века. «Автопортрет» был создан Шевченко в академической мастерской товарища по учебе художника Ф. Пономарева во время болезни в конце 1839 – начале 1840 года (январь - февраль).

«Катерина», 1842 г. Единственная сохранившаяся картина, написанная маслом, академического периода. Картина создана на тему одноименной поэмы Шевченко. Художник стремился, чтобы картина была ясной и понятной, пробуждала сочувствие. Шевченко одним из первых в искусстве классицизма изображает беременную женщину, обобщая образ своей героини до уровня некоего символа, говорящего о судьбе целой нации.

«Одалиска», 1840 г. Акварель. Одна из первых самостоятельных композиций Шевченко. Несет на себе явное воздействие брюлловского стиля.

«Мария», 1840 г. Акварель. Создана по поэме А. С. Пушкина «Полтава». Акварель готовилась к изданию в альманахе «Утренняя заря».
События, описанные в «Полтаве», разворачиваются в начале XVIII столетия. Гетман Украины Иван Мазепа берет себе в жены дочь полковника Василия Кочубея – молодую красавицу Марию. В силу разных обстоятельств между гетманом и полковником возникает конфликт, в котором вверх одержал Мазепа. Непреклонный гетман решает казнить тестя и вскоре приводит свое решение в исполнение... Художник изображает момент, когда мать пробирается в покои Мазепы к дочери, умоляя заступиться за отца. Ритмическим ключом всей композиции является линия соединенных рук. Этот мотив делает зримым и ощутимым процесс перетекания энергии тревоги матери к безмятежно спящей дочери.

«Цыганка-ворожка» («Цыганка гадающая украинской девушке»), 1842. Акварель. Повторение одноименной авторской картины, которая, к сожалению, не сохранилась. За эту картину Шевченко получил в Академии художеств серебряную медаль второго достоинства.

«Портрет Ганны Закревской», «Портрет Платона Закревского», 1843 г. Масло. Портреты четы Закревских были выполнены по заказу отставного полковника, помещика из села Березовая Рудка Платона Закревского. Вопреки традиции, Шевченко вносит элементы диссонанса в систему парных портретов. Возможно, что этому послужили чувства, возникшие между художником и Ганной, и осознание невозможности их счастья.
В тот период Шевченко выполняет около двадцати заказных портретов, из которых, к сожалению, сохранились единицы. Заказы давали художнику настолько ощутимый заработок, что художник всерьез подумывал о поездке в Италию. Увы, этим планам не суждено было сбыться.



Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.




Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.


Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.





Ой діброво темний гаю

Ой діброво – темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом –

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Візьме її та й огорне

В ризу золотую.

І сповиє дорогою

Білою габою,

Та й спать ляже, втомившися

Турбóю такою.


Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь!



Видатний український поет Тарас Гри­горович Шевченко дуже любив таку рослину, як калина. У «Коб­зарі» він вжив слово «калина» 385 разів. Пригадаймо його вірші, у яких він згадував калину.




Тече вода з-під явора

Яром на далину.

Пишається над водою

Червона калина.


Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину.


Защебече соловейко

В лузі на калині,

Заспіває козаченько,

Ходячи по долині.




Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.



Крылатые высказывания о Т. Шевченко:

«Произведения Шевченко сияют, будто ясные зори».

«Кто Шевченко прочитал, тот более богатый сердцем стал».

«Он сам был бессмертной песней своего талантливого, свободолюбивого народа».

«Шевченко — это голос души украинского народа, его крик, слезы, стон и вместе с тем зов гневу».

«Произведения Шевченко переживут, века и вечно будут будить в сердцах людей благородные, великие чувства».

«Народ знает Тараса, любит Тараса, поет его песни, передает из уст в уста рассказы о нем, как о живом современнике и участнике нашей действительности».

Крилаті вислови про Т.Г. Шевченка, які склав народ:

Тарасів Кобзар – для народу великий дар.

Шевченкові твори сяють , як зорі.

Шевченка думки будуть жити віки.

Шевченко був дужий не силою, а словом мудрим.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку ходив Тарас

Малими босими ногами.

Не на шовкових подушках,

Не у величному палаці,–

В хатині бідній він родився

Серед неволі, тьми і праці.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась

І цілу ніченьку вона

Над сином-кріпаком молилась.

І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою.

І дивна пісня полилась

Над Україною сумною.
Ясно надворі, ні вітру, ні хмар.

Сонце піднялось уже височенько.

Наша Оленка відкрила «Кобзар»,

Вголос читає Тараса Шевченка.

Хлюпає тихо Дніпро вдалині,

Ген під горою принишкла діброва,

Наче струмочок дзвенить в тишині

Щире і ніжне Шевченкове слово.





Літературна вікторина

  1. Село, в якому народився Тарас Шевченко. (Моринці)

  2. Село, в якому минуло дитинство Тараса Шевченка. (Кирилівка)

  3. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт)

  4. Імена батьків Тараса. ( Григорій та Катерина)

  5. Ім’я старшої сестри Тараса. (Катерина)

  6. Хто був першим учителем малювання Тараса Шевченка? (Майстер Ширяєв)

  7. Чий портрет був намальований для викуплення Шевченка з кріпацтва? (Василя Жуковського)

  8. Як називається збірка поезій Т. Шевченка? («Кобзар»)

  9. Скільки років провів Тарас Григорович на засланні? (10 років)

  10. Який навчальний заклад закінчив Шевченко? (Петербурзьку академію мистецтв)

  11. Яку книгу для маленьких дітей уклав і видав власним коштом Шевченко? («Буквар»)



Карта України за часів Т.Г. Шевченка

Литература:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 167 «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання»

1. «Шевченко в документах и материалах» — К., 1992. Рыльский, О. Дейч

2. «Тарас Шевченко. Биографический». — К., И964

3. Справочник Украинская литература в портретах и Довод-К., 2000.

4. Альбом «Тарас Шевченко. Жизнь и творчество в портретах, иллюстрациях, документах». — К..1991.

5. «Кобзарь»-к., 1995.

6. «История украинской культуры» — Нью-Йорк, 1990.

7. Большаков Л. Повесть о вечной жизни. — К., 1990.

8. Шаров И. 100 выдающихся имен Украины. -к., 1999.

9. Кирилюк С. Тарас Шевченко. Документы и материалы. – К., 1963.
Л.В. Наумова,

проректор, заведующая учебно-методической лабораторией

дошкольного и начального образования

Т.Ф. Васькив,

заведующая учебно-методический лабораторией по

воспитательной работе и основам здоровья


На перехресті Музи й Долі

Сценарій свята до дня народження Т. Г. Шевченка

(Стиха лине мелодія пісні «Думи мої». За сценою звучить голос читця, який декламує ремарку до драматичної поеми-дилогії Б. Стельмаха «Тарас».)

Читець. Передвечірній український степ. Червоне сонце стало на могилі — на хвильку перед тим, як покотитись у прірву обрію. Села не видно — степ. Здалеку лине пісня чумаків, а зблизька срібні коники сюркочуть. Заплутуючись у тім зеленім сюркоті, бреде біленьке втомлене хлопча Його питають коники цікаві — лунають степом їхні голоси: «Це ми тебе питаємо з трави! Як звешся, хлопчику?».

Тарас (маленький). Талас... Тарас! А ви?

Голоси. Торкнулось сонечко твоєї голови!

Як звешся, хлопчику?



Тарас Тарас, кажу! А ви?

Голоси. А ми коники-стрибунці,

Нас нелічені табунці.

Срібнодзвінні підківки,

Ними дзвоним залюбки

В материнці й чебреці!

(Здаля чіткіше вирізьбилася пісня «Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі...».)

Тарас А я піду до тих стовпів, що небо підпирають.

Голоси. Там обрій смерком закипів!

Він пропаде серед степів.



Тарас А де ви? Я не бачу вас.

Голоси. Ми всюди!

Всюди! Всюди!

Ми—мерехкий вечірній час.

Ми—іскри місячних прикрас.

Ми—тихий сон приблуди...

Тарас Ви, може, душі козаків?

Голоси. Він упізнав нас, братія! Він зазирнув у глиб віків... Хороший син росте в батьків. Відвага і завзяття!

Знов піснею озвалася долина «Ішли чумаченьки, воли попасали Та чаєчку ізігнали, чаєнят забрали...»



Голоси. Це він іде до тих стовпів,

Що небо підпирають...

Там обрій смерком закипів...

Ще пропаде серед степів!

Цікаві—не вмирають.

Читець. У голосах нараз почувся негучний жіночий голос, навпроти червоніючого сонця печальна, як тополя у снігах, біліє Доля — лівою рукою до серця пригортає сон голубки на хмизя-ному чорному гнізді.

Доля. Люлі, синку, люлі, люлі,

Налетіли з неба гулі,

Налетіли біш-білі,

Як сорочка до неділі:

Лети, хлопче, перед нами

Голубоньком межи снами,

А ми тебе доженемо, Страх від тебе відженемо — Ти й заснеш...

Читець. Запала тиша Перша іскра зірки з жалю за сонцем забриніла в небі.

Голоси. Пропало сонечко... Зайшло...

А те хлопча? Не чую?

Цікаво, де його село?

Хоча б додому шлях знайшло...



Тарас Отут переночую.

Читець (тихо). Згорнулося калачиком хлоп'я під зіркою в степу, під купиною.

Голоси. Перепочинь, перепочинь,

Перепелятко в полі..

Ти чий? Нічий!

Ти чий? Нічий!

Торкнувся сон його очей...

Ми всі заснем поволі...



Читець. Ще кілька зір на небі.

Тиша тиш. І знову пісня, ще й вози рипучі:

«А чаєчка в'ється, об дорогу б'ється,

К сирій землі припадає, чумака благає™».

Зі сну, з-за пісні вийшов Запорожець — в козацьких шатах, пишних, як вогонь.

Доля. Це ти, Іване?

Запорожець. Ідуть чумаки...

І кому я тут об тій порі приснився?



Доля. Тепер лиш дітям сняться залюбки

Правдиві запорозькі козаки.

Он бачиш — спить, з дороги на-томився.

Запорожець. Оце таке! Неначе зайченя.

Куди ж його у степ супроти ночі?



Доля. І уяви—бреде уже півдня,

Півдня звабливий обрій доганя.



Запорожець. Тепер не всяк до обрію охочий

Доля. А бач—знайшовся.

Запорожець. Ти ж гляди, пильнуй,

Не зобижай малого для потіхи.



Доля. На те і доля.

Запорожець. Круто боронуй

Та кривдами душі не поруйнуй.



Читець. А пісня зовсім близько, вже ось-ось:

«Ой ти чумаченьку, та ще й молоденький,

Верни мої чаєнята, діточки маленькі».

(Після інсценізованого уривку з твору на авансцену виходить хор і співає українську народну пісню в обробці М Леонтовича «Ой горе пий чайці». Після закінчення хористи розміщуються в глибині сцени і стоять там упродовж усього вечора.

На передньому плані читці (учні та вчителі) у барвистих національних костюмах. Бажано, щоб серед них були ті, хто може виконувати пісні під супровід бандури. Час від часу читці сідають на розставлені заздалегідь стільці, на яких розвішані вінки, хустки та інші речі, необхідні для створення певного образу чи настрою.)

Учитель. Уже для багатьох поколінь українців—і не тільки українців Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, у нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний.

Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.

Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе — свій час і Україну в ньому.

(На авансцену виходить Тарас-підліток)

Тарас-підліток Тяжко-важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилитись—

Хоч з гори та в воду!

В того доля ходить полем,

Колоски збирає,

А моя десь, ледащиця,

За морем блукає.



(Тихенько звучить мелодія пісні «Ой люлі, люлі, моя дитино» (сл. Т. Шевченка муз. народна). З глибини сцени повільно виходить Доля Читці розступаються, даючи їй місце. Мелодія пісні продовжує звучати.)

Доля. Я — тиха доля, доленька Тараса...

В вінку терновім, боса на снігу...

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність

Разом з Тарасом.

Свічку їй несла.

Тихенько в бур'яні писала вірші І малювала мрії крадькома Я з ним ходила тих стовпів шукати,

Що небо підпирають... Та дарма..

Нема стовпів. Лише дуби на чатах,

Бо світ цей—тлінь...

Одна душа жива!



Тарас-підліток Чом плачуть кріпаки?

Доля. Спитав Тарас мене. А з неба,

Неначе ружі, падали зірки! Тарас-підліток Чому мовчиш, Чому не мовиш, доле? Читець. Кричить Тарас і плаче в бур'яш.



Доля. Молись, Тарасе, бо життя, як поле,

Всміхнуся сонечком колись твоїй стерні.



(Доля з Тарасом-підлітком відходять у глибину сцени. Доля стає на підвищення Тарас іде зі сцени. На авансценіуже молодий Шевченко. Він проказує слова молитви, а читці повторюють за ним)

Молодий Шевченко. Боже, дай мені душевний спокій,

Аби я зміг те прийняти,

Чого не зможу змінити.

Господи, дай мені відвагу

Те змінити, що зможу змінити.

Господи, дай мені мудрість,

Аби я змії відрізнити

Одне від другого. Амінь.



(Молодий Шевченко відходить убік)

Читець 1. Руки й душа молодого Тараса просять фарби, бо цвітуть у серці дивнії квіти: радість і сльози цвітуть лілеями білими, маком червоним, рожевими мріями.

Читець 2. Ще буде Літній сад і незабутній Сошенко... Ще буде Академія мистецтв і перша збірка поезій — безсмертний і вічний «Кобзар»!

Читець 3. Ще буде воля, воля буде!

Дихнеш, дихнеш на повні труди!



Читець 4. А поки що — мрії... І нестримне бажання волі.

(Чоловічий склад хору виконує два куплети пісні на слова Т. Шевченка «Бандуристе, орле сизий», муз. народна)

Молодий Шевченко. Єсть на світі доля,

А хто їїзнає? Єсть на світі воля, Ахтоимає? Візьміть срібл о-злото Та будьте багаті, А я візьму сльози— Лихо виливати, Затоплю недолю

Дрібними сльозами, Затопчу неволю Босими ногами! Тоді я веселий, Тоді я багатий, Як буде серденько По волі гуляти!

(Молодий Шевченко відходить до гурту читців.)

Учитель. Пензель і олівець манили Шевченкову творчу уяву з не менш немилосердною пристрастю, ніж образне слово.

Альбоми Шевченка мають різну долю — про одні відомо більше, про інші — менше, деякі потрапили до приватних осіб, а решта — до по-ліггійних архівів. Останні були визволені з-під арешту лише в 1906 році за клопотанням сенатора А. Маркевича

Шевченкові альбоми цілісні, мистецько-літературні, свідчення творчого життя художника, поета Це унікальна скарбниця, що зберігає невичерпні можливості для пізнання життєвої й творчої долі Шевченка, його мистецьких замірів і поривань, захоплень і зацікавлень, надій і бажань, його нереалізованих прагнень, які були так несправедливо обірвані й не відкрили вповні колосальних можливостей духовної реалізації національного генія.

Читець. 22 квітня 1838 року. Зі спогадів художника Сошенка: «Нараз до моєї кімнати через вікно плигає Тарас. Мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию і гукає: «Воля!».

(Усі читці встають і голосно повторюють «Воля!».)

Молодий Шевченко (швидкими кроками виходить на авансцену). Воля! Воля! Учуся малювати... нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окрім Бога — велике щастя бути вільним... (швидко виходить).

Читець 1. Це була вимріяна, виколисана думкою, вицілована мрією, крилата, як птаха, воля Тараса!

(Чоловічий склад хору виконує пісню «Літа орел, літа сизий» (сл. Т.Шевченка, муз. народна).)

Читець 2. То був його час! Здавалось, усі зорі сходили з його душі, а він малював їх, плакав від радості, писав і дивувався.

Читець 3. Покинь книжки, театри

і малярство. Поглянь в обличчя Долі.



Доля (з глибини сцени, де вона стоїть на підвищенні, звучать, як відлуння, її слова). Ти щасливий? Твоя ж душа озвалася у віршах. її читають, плачуть, щоб прозріти!

Читець 4. Чия правда, чия кривда.

Усі читці разом. І чиї ми діти.



Молодий Шевченко (радісно). «Кобзар» мій перший скоро вийде! Ти ще й питаєш...

(Хор виконує два куплети пісні «По діброві вітер віє» (сл. Т. Шевченка, муз. народна).)

Читець 1.1 забриніла найпершою сумною струною доля жіноча Доля матері, сестер, Оксани... Одвічний біль Тарасів! Трагедія серця.

(Під супровід бандури звучить пісня на слова 71 Шевченка «Така її доля» (муз. народна).)

Читець 2 Де ж ті люди, де ж ті добрі,

Що серце збиралось

З ними жити, їх любити?

Читець 3. Доле, де ти? Доле, де ти?

Нема ніякої!



Читець 4. «Його устами увесь наш народ заспівав про свою долю...» (Пантелеймон Куліш).

Молодий Шевченко. Плаче Україна...

І я плачу, а тим часом

Пишними рядами

Виступають отамани,

Сотники з панами

І гетьмани, всі в золоті

І в мою хатину

Прийшли, сіли коло мене

І про Украшу

Розмовляють...

Я не одинокий, є з ким в світі жить

У моїй хатині, як в степу безкраїм,

Козацтво гуляє, байрак гомонить.

От де моє добро, гроші,

От де моя слава..

Доля (з глибини сцени). Ти щасливий! А брати і сестри?

А Вкраїна? Знедолена, згорьова-на Зболіла,

В руках у ката бранкою зомліла..

Ти щасливий?



Молодий Шевченка Не питай, не питай, моя доле,

Бо заплачу.

Як тільки згадаю—ридаю. Не питай. Доля. Не питаю.

Читець. «Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово. Нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скуплю, що я всяку ніч тільки й бачу во сні, що тебе, Кирилівку та рідню, та бур'яни...» (Лист до брата Микити з проханням писати по-українськи).

(Звучить пісня «Сонце заходить» (сл. Т. Шевченка, муз. К. Стеценка).)

Учитель. Це огненне слово Шевченко явив з України і воно було водночас словом любові, словом ненависті до її ворогів, словом нетерпимості і гніву супроти «злощасних», негідних синів самої України. Це велике триєдине слово Шевченка в Україні, святилось, жило і множилось у серці народу, воно множилось і розросталось у словах спадкоємців Шевченко-вогодуху.

Велика любов покладає великі обов'язки і дає великі права І той, у кого тяжкі муки душі зродили слова палкої любові до своєї' багатостраждальної вітчизни, той мав право говорити їй найгіркіші слова болю, гніву і сорому. Адже одна тільки любов, одні лиш слова любові — не були б правдою. А він був покликаний сказати «святую правду на землі», те нове слово, той «новий голос».



Читець 1. 1843 рік. Нарешті, нарешті Шевченко на рідній Україні! Та радість зустрічі затьмарив пекучий біль.

Читець 2. «Найбільша духовна драма Шевченка: перед зором, в омріяному «земному раю» на Україні йому відкривається пекло» (Василь Барка).

Читець 3. Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть! Читець 4. «Скрізь був і все плакав» (Із листа до Якова Кухаренка). Читець 1.1 не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві.. Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарські сини...

Читець 2 Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить.

Кати знущаються над нами,

А правда наша п'яна спить.



Читець 3. А літа тихенько крались

І сльози сушили,

Сльози щирої любові.

Молодий Шевченко (встає). І я прозрівати

Став потроху... Доглядаюсь, —

Бодай не казати.

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії...

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

(Хор виконує пісню «Гомоніла Україна» (сл. Т. Шевченка, муз. І. Говди).)

Молодий Шевченко. Схаменіться:

Будьте люди,

Бо лихо вам буде...

Усі на сім світі —

І царята, і старчата—

Адамові діти.



Читець 1. З-під гнівного Шев-ченкового пера народжуються безсмертні творіння людського духу: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим..», «Заповіт».

(Тихо звучить мелодія «Заповіту».)

Читець 2. Року 1845-го 24 грудня Шевченко напише і залишить нащадкам свій «Заповіт».

Молодий Шевченко. Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій...



(У виконанні хору звучить «Заповіт».)

Читець 3. Поет був хворий, тому тремтяча рука його спішила сказати останні слова.

Читець 4. Але доля і Бог були милосердними і цього разу, бо дарували життя генію. Тебе ще чекатиме твоя Голгота, твій каземат, царевий присуд...

Читець 1. Добридень же, новий годе,

В торішній свитині!

Що ти несеш в Украшу

В латаній торбині?

«Благоденствіє, указом

Новеньким повите»?

Іди ж здоров, та не забудь

Злидням поклонитись.



(Звучить тривожна музика Усі читці встають.)

Читець 2 Не забарився присуд правді, щирості, таланту. І присуд цей найжорстокіший: не писати і не малювати.

(Читці накидають на течі чорні хустки.)

Читець 3. Холодні стіни каземату

І зверхні окрики катів,

А руки прагнуть малювати,

Душа волає щирих слів.



Читець 4. А де ж папір?

Читець 1. Його й шматочка—

Заборонили навісні.

О, як мережив він рядочки,

А малював би ночі й дні.



Читець 2. Такі поети не вмирають,

їх пам'ятатимуть віки!

Прийде за грати каземату

Вкраїна серцю дорога,

Садок вишневий коло хати

І схилить гілку до чола

Загоїть рани, сльози витре,

Загляне в душу аж до дна..



(Звучить пісня «Садок вишневий коло хати» (муз. народна).)

Читець 3. Майже водночас із поезією «Садок вишневий...» там, у казематі, написаний гнівний і розпачливий вірш «Мені однаково», сповнений тяжкої думи про нещасливу долю рідної України.

(Шевченко-солдат (в одязі солдата) декламує вірш «Мені однаково..». Із глибини сцени чути голос Долі)

Доля. Оренбург, Кос-Арал...

І в снігах, і в пустині...

Ти вже каєшся, сину?

Шевченко-солдат. О ні, я не каюся, доле!

О ні, я не каюсь, Вкраїно!

За тебе Голгофу страшну відбуваю.

«Караюсь, мучуся, але не каюсь!».



(З гурту читців виходить Муза — дівчина в довгій вишиваній сорочці, з розпущеним волоссям та розкішним вінком із польових квітів на голові Тихо звучить мелодія «Зоре моя вечірняя» (сл. Т. Шевченка, муз. Я. Степового).)

Читець 1 (на фоні мелодії). Муза й на засланні не покинула поета Тихенько входила вона до брудної холодної казарми і дарувала Тарасу натхнення.

(Муза повільно скидає вінок і вдягає його на голову поету.)

Шевченко-солдат (звертаючись до музи). Моя порадонько святая!

Моя ти доле молодая! Не покидай мене. Вночі,

І вдень, і ввечері, і рано

Витай зо мною і учи.

Учи неложними устами

Сказати правду. Поможи

Молитву діяти до краю.

«Караюсь, мучуся, але не каюсь!».



Читець 2 Муза завжди була вірною Шевченкові, і коли він був солдатом, самотнім і, здається, забутим цілим світом, теж залишалася з ним. 100 віршів, 7 поем, повісті, щоденник та ціла серія художніх картин створені Тарасом у ті тяжкі роки.

(Звучить пісня «Зоре моя вечірняя».)

Читець 3. «Він був дуже ласкавий, м'який, наївно довірливий у ставленні до людей» (Катерина Юнге).

Читець 4. Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм,

А покидаємо діла.-



(Читець декламує вірш «Буває, іноді старий».)

Читець 1. «В мене одна надія — віра в Бога» (лист до Варвари Рєпніної).

Читець 2 «Тихенько Богу помолюсь, молися й ти» — просить кожного поет.

(Читці встають, підходять близько до Шевченка-солдата й тихо повторюють за ним молитву.)

Шевченко-солдат. Боже, спаси, суди мене

Ти по Своїй волі.

Молюсь: Господи, внуши їм

Уст моїх глаголи,

Бо на душу мою встали

Сильнії чужії,

Не зрять Бога над собою,

Не знають, що діють.



(Далі Шевченко-солдат продовжує сам.)

Шевченко-солдат. Помолюся Господові

Серцем одиноким,

І на злих моїх погляну

Незлим моїм оком.



Читець 3. Серпень 18S7 року. Шевченко вийшов із ненависної солдатської казарми на волю.

(Читці скидають із плечей чорні хустки. Хор виконує один куплет пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Звучить бандура Під її звуки читці продовжують.)

Читець 1. Україна чекає на свого сина!

(Шевченко швидкими кроками виходить на авансцену і декламує вірш «Сестрі».)

Читець 2 Вийшовши на волю, мріяв Тарас одружитися, обов'язково з бідною дівчиною, кріпачкою, мати сімейний затишок, дітей, оселитися в рідній Україні. Йому було всього 47 років.

Шевченко. Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насаджу.

Посиджу я і походжу

В своїй маленькій благодаті.



Читець 3. Та не судилося йому, великому й безсмертному, пізнати звичайне людське щастя. Випурхнуло воно з рук поетових сполоханою пташкою.

Читець 4. Іронія долі?

Читці (з сумом). Так. Іронія долі...

Читець 1. Та Шевченко не докоряв своїй долі.

(Тихо звучить пісня «Думи мої» (обробка С. Козака).)

Учитель. Шевченкова творчість давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, чим живуть, у чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав він свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній: Свою Україну любіть, Любіть її. Во врем'я люте, В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.



Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови Української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних справах.




Каталог: uploads -> editor -> 1144 -> 70138
editor -> Па́уль Цела́н нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
1144 -> Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010
70138 -> Т. Готье Средневековье


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconКритика чинного законодавства 12
Социально-экономическое положение автономной республики крым за январь—июнь 2009 года 18
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconСтраницы альманаха «библиотека украинской литературы»
...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconПлан мероприятий по практическому внедрению Основных ориентиров воспитания учащихся 1-11-х классов общеобразовательных учебных заведений

Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconКалендарно-тематическое планирование по интегрированному курсу «Литература
Украины (приказ Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины от 06. 06. 2012 г. №664): Учебные программы для общеобразовательных...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconНонна юшкова твори т. Г. Шевченко у фондах роунб
У березні 2014 році вся світова громадськість відзначила 200-річчя від дня народження геніального поета України – Тараса Григоровича...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconШевченко І Рівненщина
У 2014 році наша країна відзначає знаменну дату – 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Бібліотекою підібраний матеріал, який...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconМетодичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році Чернігів 2013
Тарас Шевченко – совість України, її душа І оберіг (до 200-річчя від дня народження) : методичні рекомендації до організації та проведення...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconГук г. Москвы библиотека украинской литературы личность в истории культуры
Выпуск посвящается 130-летию со дня рождения Давида Давидовича Бурлюка (1882-1967), живописца, поэта, литературного и художественного...
Рекомендации по проведению первого урока 2013/2014 учебного года в 1-9 классах общеобразовательных учебных заведений Автономной Республики Крым, посвященного 200-летию со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка