Релігієзнавство



Сторінка17/27
Дата конвертації13.04.2017
Розмір4.81 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27


Кришнаїзм, як й інші нетрадиційні релігії, намагається стати релігією об’єднання, тому в систему своїх вірувань він включає визнання божеств інших релігій. Згідно ведичного вчення Кришна має 22 найбільш частих втілення. Він може перетворитись у Будду, Аллаха, Індру та різних напівбогів.

Великого значення теологія кришнаїтів надає дуалістичному розумінню світу, поділяючи його на матеріальну і духовну сфери.

Матеріальна сфера має три рівні планет: вищий, середній і нижчий.

Вищий рівень заселений напівбогами і тими, чия душа досягла божественної благодаті. До них належать брахмани, кришнаїти, вчені, філософи і священні корови.

Середній рівень, у тому числі й Земля, містить тих, чия душа перебуває під впливом різноманітних пристрастей і бажань: різні почесті й пристрасті (захоплення азартними іграми, розвагами, лихварством тощо). Серед них теж є брахмани, кришнаїти вчені, філософи. На Землі кожна людина змушена працювати.

Нижчий рівень – місце перебування усіх тих, чия душа знаходиться в полоні пристрастей і невігластва (безумства, лінощів, жадоби). їхня душа втілюється в тварин, комах тощо. Духовне – це все те, що пов’язане з Кришною. Будь-які матеріальні речі можуть перетворюватися у духовні, за умови, що вони служитимуть Кришні. Не випадково кришнаїти значну частину своїх прибутків у міру можливості віддають на користь Товариства свідомості Кришни. Розвинути в собі свідомість Кришни і звільнитися від страждань може кожна людина, навіть із касти недоторканих, якщо вона всім своїм серцем буде служити Кришні.

За кришнаїзмом, душа – основне людське начало, яка живе вічно, тіло – поле діяльності душі, яке часто змінюється залежно від її пристрастей. В матеріальному світі душа забуває про свою божественну сутність і підпадає під вплив причинно-наслідкових зв’язків (карми). Відповідно до ведичної традиції, твердять кришнаїти, душа здатна до багаторазового перевтілення і набувати однієї з 8 400 000 тілесних форм. Перевтілення відбуваються за законом Карми і можуть продовжуватися безконечно. Коли душа набуває людиноподібної форми, то в неї з’являється можливість перервати ланцюг перевтілень, досягти повного просвітлення і повернутися в духовний світ для вічного спілкування з Кришною.

Послідовники кришнаїзму часто називають себе вайшнавами, тобто відданими Богові, а своє віровчення – наукою самореалі-зації на основі бхакті-йоги, тобто наукою розвивати в собі свідомість Кришни.

Бхакті-йога взаємини з Богом трактує в духовній (любовно-символічній) формі. Вічно юний і прекрасний криц наїтський Бог вшановується ними як Пуруша, чоловіче начало. А всі живі істоти відносяться до жіночого начала. Чоловіче і жіноче начало об’єднані любов’ю до Бога, безконечним устремлінням до Кришни. Кожний вайшнав може перебувати в одному із п’яти любовних взаємовідносин. Можна бути відданим Богу у пасивному стані, відданим в активному стані, відданим як друг, відданими як батько і мати, відданим як закохане подружжя. Все це виражає чисту відданість і любов до Кришни.

Культова практика кришнаїтів спрямована на те, щоб досягти спасіння на основі виконання різних добродійних вчинків і самовдосконалення. Найкращою формою самовдосконалення вважається досягнення релігійного екстазу на основі індивідуального і колективного оспівування Святих імен (відповідно джана і киртан).

Головна роль в цьому належить хоровому співу (виконання мантр) у супроводі танців. Виключне значення у культовій практиці має виконання мантрн (“очищення розуму”). Кожному віруючому рекомендується впродовж дня згадувати ім’я Бога 1728 разів, повторюючи слова: “Харе Кришна, Харе Кришна; Кришна, Кришна, Харе, Харе; Харе Рама, Харе Рама; Рама, Рама, Харе, Харе”. Це вважається оспівуванням святих імен Бога. Виконання мантри необхідно для того, на думку кришнаїтів, щоб повністю сконцентрувати свою свідомість на імені Бога і підготуватись до медитації.

Медитація – зосереджене повторення мантри є найважливішою частиною релігійного культу. Вона проводиться колективно (кіртан) та індивідуально (джапа) в будь-якому місці і в будь-який час. Згідно ведичної літератури для мантри найкращим часом є ранок, коли голова свіжа.

Індивідуальна медитація проводиться з допомогою вервиці (намиста Кришни), яка має 109 бусинок. Відданий щоденно повинен виконувати мантру 16 разів (або кругів). Це дозволяє очистити розум від зовнішніх впливів і сконцентрувати увагу на імені Бога, прийти в молитовний стан і приступити до оспівування святих імен Кришни. Оспівування святих імен вважається виявом любові до Кришни і готовності служити йому.

Колективна медитація проводиться в олтарній кімнаті храму після богослужіння, де вірні виконують спеціальні мантри культового характеру. Потім вони співають мантру Харе Кришна (маха мантру). Мантра виконується і в колі сім’ї. Після виконання мантри віддані, які обізнані з ведичною літературою, по черзі виступають з доповідями на релігійні теми. На завершення медитації всі присутні споживають прасад – священну їжу, що означає отримання милості Кришни і звільнення від впливу карми.

Отже, свідомість кришнаїта перебуває під сильним впливом незвичних ритмів, складних слів і незрозумілих термінів, химерних образів, що відволікають його від навколишнього світу і символізують насування світової катастрофи. Мета кожного кришнаїта постійно вдосконалюватись, осягати божественну істину і врешті-решт злитися з свідомістю Кришни і піднятися на “духовне небо”.

Важливе місце в культовій практиці кришнаїтів посідає звичай обмивання. Охайність, вважають віруючі, одна з важливих моральних рис “відданого”. Обмивання рекомендується здійснювати два-три рази на день, після чого “відданий” наносить на своє тіло так званий тилак, тобто білий глиняний знак, взятий з берегів священної річки Ямуни в Індії. Тилак наноситься на чоло віруючого і на 12 інших місць тіла. При цьому кожний раз вимовляється одне з імен Вішну. Ці знаки, на думку кришнаїтів, виконують захисну функцію. Вони оберігають віруючого від гріха і вказують на його відданість верховному божеству.

У громадах кришнаїтів великого значення надається різним правилам поведінки і заборонам. Віруючим забороняється їсти м’ясо, рибу, яйця. Кришнаїти пропагують лакто-веге-таріанський спосіб життя. Крім того, вони забороняють вживати спиртне, чай, каву, наркотики, курити, тобто все те, що одурманює та збуджує нервову систему. Суворо засуджується і забороняється проституція, перелюбствування. Статеве життя дозволяється лише в шлюбі з метою продовження роду.

Товариство свідомості Кришни надає великого значення місіонерській діяльності та релігійній активності своїх членів. Як елемент культової діяльності розглядається прибирання храму, благодійна діяльність, переклад на національну мову вчення Свамі Прабхупади і т.д. Найбільш важливою вважається місіонерська діяльність, релігійна проповідь і пропаганда ведичного віровчення. За кожним віруючим закріплені певні обов’язки, їх виконання розглядається як виконання релігійного обов’язку, форма прояву служіння і любові до Кришни.

У житті кожної громади і її членів важливу роль відіграє духовний вчитель – ГУРУ, який займається проповідницькою діяльністю і виступає як наставник неофітів. Він здійснює обряд посвячення своїх учнів у вайшнави і члени громади. Існує три рівні посвяти і прийняття віровчення. Після третьої посвяти віруючий набуває статус саньянси (монаха). Згідно зі статутом жодний рівень посвяти не звільнює віруючого від виконання своїх громадянських, професійних і релігійних обов’язків.

Міжнародне Товариство свідомості Кришни, на думку деяких дослідників, є релігійною організацією типу церкви. Основною ланкою релігійного життя вважаються храми, що мають повну автономію у вирішенні адміністративно-господарських питань. При храмах утворюються місіонерські центри – гуркули, де навчаються кришнаїти і готуються проповідницькі кадри. Після навчання “віддані” посвячуються у вайшнави. Всі храми кришнаїтів в адміністративно-господарському відношенні самостійні. Взаємовідносини між ними будуються на принципах єдності вчення, необхідності спілкування з духовними наставниками. Разом з тим існує координація діяльності кришнаїтських храмів, яка здійснюється на регіональному, зональному і національному рівнях.

На регіональному рівні координацію діяльності храмів здійснюють ради, до складу яких входять представники храмів території. На національному рівні справами координації займається рада президентів, до складу якої входять представники найбільших храмів даної країни. На міжнародному рівні існує керівна рада, до якої входять представники регіонів, національних церков і провідні духовні вчителі Міжнародного Товариства свідомості Кришни. Світова штаб-квартира Міжнародного Товариства свідомості Кришни знаходиться у Західно-Бенгаль-ському штаті Індії (м. Маяпур).

Церква об’єднання, або Асоціація святого духа за об’єднання світового християнства. Одна з найпоширеніших течій серед нетрадиційних релігій. Засновником Церкви об’єднання вважається корейський євангеліст Сен Мен Мун. Він народився в 1920 р. у селянській сім’ї на півночі Кореї, виховувався у протестантській сім’ї, здобув релігійну освіту. В шістнадцятирічному віці Мун проголосив, що на нього зійшло божественне про-ведіння. Він мав начебто зустріч з Ісусом Христом, який зізнався йому про невдачу своєї спасительної місії і доручив Муну побудувати Царство Боже на Землі.

Переселившись до Південної Кореї, Мун в 1954 р. організував “Асоціацію святого духа за об’єднання світового християнства”, що покликана об’єднати не лише християнство, а й усі релігії світу. Діяльність релігійної асоціації поступово набувала великої популярності і нова релігія поширювалася не лише в Кореї, а й за її межами. В багатьох країнах виникали релігійні громади, на основі яких формувалась релігійна організація під загальною назвою “Церква об’єднання”. Нині вона діє в 130 країнах світу і має понад мільйон послідовників. Керівним органом Церкви об’єднання є “Всесвітній Місіонерський центр”, штаб-квартира якого знаходиться у Нью-Йорку. Президентом центру призначено преподобного Квана. Центр здійснює керівництво не лише національними церквами, а й розгалуженою мережею різних міжнародних організацій і корпорацій.

Теологічною основою Церкви об’єднання є книга Муна “Божественний принцип”, в якій викладені основні догмати нової релігії.

Особливість цієї книги полягає у спробі нової інтерпретації Біблії на основі даосизму, вихідним принципом якого є теза про притаманність всім явищам природи позитивного й негативного, чоловічого і жіночого начал. Цим, за Муном, зумовлений дуалізм Всесвіту, який починається з Бога і пронизує весь процес творення.

Творіння, на думку Муна, є ніщо інше, як відношення “дати – взяти”, яке реалізується між Богом і тим, що створене. Якщо наслідки творіння не досконалі, то і Бог не досконалий, хоча він і володіє досконалим інтелектом і має тверду волю.

Згідно з віровченням Муна існує єдиний Бог, батько всіх націй і народів. Бог повідомляє людям про себе через різні релігії: християнство, іслам, буддизм, іудаїзм, кришнаїзм та ін. Нині настав час пізнати живого Бога за межами традиційних релігій. З цією метою Мун історію людства поділив на три періоди: епоху Старого Завіту, епоху Нового Завіту, епоху Завершеного Завіту. Для кожної епохи Бог відкриває істину лише частково, тобто повною мірою, враховуючи духовний рівень розвитку людей. Для цього він використовує різних посланців, месій і пророків. Істина для першої і другої епохи людської цивілізації була відкрита в Біблії. В 1960 р. розпочався третій і останній період історії людства – епоха Завершеного Завіту. Мун проголосив себе месією третього періоду історії людства, а свою книгу “Божественний принцип” назвав “Новим відкриттям істини і доповненням до Біблії”, зокрема до книги “Одкровення”.

У своєму віровченні Мун модернізував християнське розуміння Трійці. Він заявляв, що існує декілька варіантів трійці: Трійця Бог, Адам і Єва, яка виникла після творіння; Трійця Отець, Син і Дух святий, що виникла після розп’яття Ісуса Христа; Трійця Адам, Єва і Сатана, яка виникла після гріхопадіння Єви. На завершальному етапі історії, на думку Муна, виникла нова трійця, яка включає Бога, Третього Адама і Третю Єву. Це найбільш досконала і активна трійця. Згідно пророкувань Муна друге пришестя Ісуса Христа повинно було відбутися у 80-х роках XX ст., щоб об’єднати народи. Проте цього не сталося. Тому “Третій Адам”, тобто Мун, прокладає дорогу месії, можливо він і з’явиться. З точки зору Муна, Ісус Христос не може вважатися Богом, оскільки його кожний може перевершити у справі спасіння.

Сучасне людство, згідно з релігійною доктриною Муна, є недосконалим, бо воно не повною мірою втілює величність Бога. Причина цього в тому, що п’ятнадцятилітня Єва внаслідок недосвідченості согрішила із сатаною, який набув подоби змія, і тому не спроможна була народити досконалого, безгрішного потомства. її гріх істотно позначився на історії людства і прирік його на вічне страждання. Ісус Христос (другий Адам), як і прародичі в особі першого Адама і Єви, також був народжений безгрішним. Але він не зміг знайти досконалої жінки, взяти з нею шлюб і народити досконале, безгрішне потомство. Ісус Христос, як відомо, був зраджений своїм народом і страчений. Мун, який проголосив себе новим месією, вважає себе теж безгрішним. Він разом зі своєю дружиною створив досконалу сім’ю. Лише вступивши до цієї сім’ї, люди можуть врятуватися від гріха і спастись.

У теології Церкви об’єднання важливе місце посідає концепція гріхопадіння. За Муном, існувало два гріхопадіння: духовне і фізичне. За своєю сутністю це були сексуальні гріхопадіння. Вступивши в статеві стосунки з Люцифером, Єва скоїла духовний гріх. Статевий зв’язок Єви з молодим Адамом призвів її до фізичного гріхопадіння. Тому людина грішна від народження. Спасіння, на думку Муна, повинно відбутися тоді, коли Ісус Христос знайде нову, більш досконалу наречену і зможе народити безгрішне потомство. Виконання цього плану покладено на третього Адама (Муна) та його дружину – третю Єву. І хоча Мун і його дружина не беруть безпосередньої участі у створенні досконалого потомства через старість, але вони і преподобні наставники релігійних громад впливають на долю молодих людей. Лідери церкви благословляють шлюби молодих людей, визначають їх сексуальну сумісність, хоча деякі молодята зустрічаються за кілька днів до весілля, а окремі спілкуються між собою через перекладача. Однак це не є перешкодою для створення “справжньої сім’ї”, що дістала благословення Муна.

Особливу увагу у віровченні Церкви об’єднання приділено проблемі “чистоти крові” і її збереження в наступних поколіннях. Чистоту крові, повчає Мун, можуть зберегти лише ті люди, які перебувають у “справжніх сім’ях” і в сексуальній гармонії між собою. Цю “гармонію” може визначити лише преподобний Мун або ті релігійні лідери, які дістали його благословін-ня. Звідси церемонії численних шлюбів, що проводяться на стадіонах і справляють чималий емоційний вплив. Слід зауважити, що провідні американські богослови рішуче спростовують причетність вчення Муна до християнства і критикують за його відвертий антисемітський характер.

Мун вважає, що Ісус Христос, засновуючи церкву, бачив у ній не посередницю між Богом і людьми, а організацію Царства Божого на Землі. Головна мета Церкви об’єднання якраз і полягає в тому, щоб побудувати рай на Землі. Оскільки перешкодою в цьому є расизм, війни, наркоманія, бідність та інші соціальні вади, то необхідно “оновити людство”, об’єднавши його в єдину сім’ю. Така сім’я повинна відзначатися високою моральністю, палкою любов’ю і справжньою вірою. Мунівська церква існує як єдина сім’я. У ній відсутні обряди, формальні канони та догми. Головним для членів церкви є турбота про інших людей. Тому муніти, крім безплатної праці, жертвують для релігійної громади майно, гроші, будинки і маєтки. Все це називається “новим народженням людини”, проявом відданості релігійним принципам.

За Муном, для реалізації ідеалу “оновленого людства – побудови Царства Божого на Землі” слід створити інфраструктуру нового світу, що об’єднувала б усі сфери людської діяльності: бізнес, засоби масової інформації, наукові дослідження, освіту, мистецтво, філософію, право тощо. Отже, йдеться про матеріально-технічну базу Царства Божого на Землі.

Спонукальним мотивом щодо цього виступає капітал, прагнення будь-якою ціною досягти фінансового успіху. “Месія повинен бути найбагатшим, – зазначає Мун. – Аише він здатний володіти всім. Доти, поки він цього не досягне, то ні він, ні Бог не будуть щасливими”. Зрозуміло, що ця мета досягається передусім за рахунок жорстокої експлуатації рядових віруючих. Мун володіє кораблебудівельними компаніями, риболовецьким флотом, має харчові і фармацевтичні корпорації, фірми по виробництву комп’ютерів, заснував багато газет і журналів. Особисто глава церкви, як пишуть журналісти, живе в особняку вартістю 625 тис. доларів, має дві яхти, а його власний маєток оцінюється в 11 млн доларів США.

Церква об’єднання – це досить розвинена і сильна релігійна організація, що здатна протистояти традиційним релігіям. Вона має широку мережу різних міжнародних організацій. Наприклад, Церква об’єднання бере активну участь у реалізації культурних програм і наукових проектів. Вирішення усіх завдань забезпечує Інститут науково-технічних досліджень, створений Церквою, а також Міжнародний культурний фонд, Міжнародна конференція за єдність наук, Академія професорів за мир у цілому світі.

Створений Міжнародний фонд допомоги і дружби веде боротьбу з бідністю, голодом і хворобами. В 70 країнах діє Міжнародна асоціація з вивчення принципів, яка має корпус студентів, представники якого займаються місіонерською діяльністю і наданням допомоги малорозвиненим країнам.

Чимало міжнародних організацій Церкви об’єднання проводять роботу, спрямовану на зміцнення толерантних відносин між послідовниками різних релігій. Серед них функціонують Міжнародний релігійний фонд, Асамблея релігій світу, Рада релігій світу, Молодіжний семінар з релігій світу, Релігійна молодіжна служба, Конференція для священиків різних віросповідань, Асоціація нових екуменічних досліджень.

Церква об’єднання не цурається політичних проблем, для вирішення яких створені спеціальні організації. Політичною діяльністю займаються такі організації, як Вашингтонський інститут цінностей в державній політиці, Міжнародна федерація перемоги над комунізмом, Федерація громадян за об’єднання Батьківщини (йдеться про об’єднання Кореї в єдину державу) тощо. Всі ці організації щедро фінансуються і ведуть активну пропагандистську роботу.

Біле біратство, або “Юсмалос”. Один з релігійних рухів в Україні. Його діяльність найбільш активно проявилась в 1990 р., що викликало широкий резонанс у засобах масової інформації.

Організаторами й лідерами Білого братства в Україні вважаються Юрій Кривоногов – інженер-кібернетик і журналістка Марія

Цвігун. Ю. Кривоногов прийняв релігійне ім’я Юоан Свамі, а М. Цвігун була проголошена живим богом і прийняла ім’я Марія Деві Христос, інші проповідники взяли біблійні імена Петра, Даниїла, Павла, Іллі.

Ґрунтовного наукового вивчення особливостей віровчення і характеру діяльності Білого братства ще не розпочато. Це обумовлено багатьма причинами, зокрема й тим, що релігійна організація свого внутрішнього життя не афішує і вважається сектою закритого типу. Подвійна назва релігійної організації покликана підкреслити її таємничий характер. Подібне явище не нове, оскільки таємні організації в релігії досить відомі. За такою назвою, наприклад, існувала таємна релігійна організація “Святих вчителів махати”, члени якої переховувались у Гімалаях. Мета цієї організації полягала в тому, щоб спостерігати за розвитком людства і в критичний момент прийти йому на допомогу у справі спасіння.

Назву секти “Біле братство” деякі дослідники вважають запозиченням від зарубіжних аналогів, зокрема таких, як “Церква визначальна та пануюча”, “Я існую” тощо, які дотримуються реакарнації (перевтілення), і вважаються таємними. Прихильники Білого братства твердять, що Ю. Кривоногов у минулому житті був нібито Адамом, потім богом Осірісом, а пізніше князем Володимиром. Назва “Юсмалос” є абревіатурою, що розшифровується так: ЮС – Юоан Свамі (по суті це перекручене ім’я Іоанна Богослова), МА – Марія Деві Христос (перекручене Діви Марії, матері Ісуса Христа), ЛОС – скорочення від слова “Логос”, що означає вищий закон Бога. Абревіатура “Юсмалос” нібито втілює в собі ідею нової божественної Трійці. Водночас назва використовується членами секти як своєрідна мантра, містична формула, яка при неодноразовому повторенні здатна ввести віруючого в екстаз, що сприймається ним як єднання з божеством, злиття з божественною сутністю. Слід зазначити, що назва “Юсмалос” з латині перекладається як “вчення про зло”.

Історія Білого братства маловідома. Вважається, що релігійна організація офіційно почала діяти в Болгарії на початку 20-х років XX ст. Тепер її центр знаходиться у Франції в м. Нант. Заснував і очолює Біле братство його лідер на ім’я Айванхов, він є автором 20 творів, де викладені основи віровчення Білого братства. Ю. Кривоногов і М. Цвігун, мабуть, запозичили основні ідеї в Айванхова.

Віровчення Білого братства, як зазначають деякі дослідники, сформувалось на основі різних релігій, зокрема буддизму, християнства, кришнаїзму, стародавньої ведичної релігії тощо. Запозичені релігійні ідеї були еклектично з’єднані і скріплені науково-подібною термінологією.

У 1992 р. засновниками секти були написані та видані книги “Вчення про фохату” (божественне світло), “Пророцтво про кінець слов’янських народів”, збірник божественної поезії у двох томах (автор М. Цвігун) і “Поема величальна”, збірка віршів “В Пустині”. Серед сектантів поширюються аудіозаписи, відеофільми про життя і діяльність живого бога – Марії Деві Христос.

Основним у віровченні Білого братства є есхатологічні пророкування про кінець світу, який було призначено на 23 листопада 1993 р.

Теоретичною основою пророцтва є посилання на 11 главу “Одкровення Іоанна Богослова”. “І звелю я двом свідкам своїм, і будуть вони пророкувати тисячу й шістдесят день, зодягнені в волосяницю. Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі”. Згідно з подальшим текстом, після цього сказано, що “пророки будуть вбиті, щоб воскреснути через три дні і вознестись на небо в ореолі повної слави”. Точкою відліку і була дата 1 листопада 1990 р. – день першого відкритого виходу на арену Білого братства і оголошення кінця світу, передусім кінця слов’янських народів.

Теза про кінець слов’янських народів підкріплюється коментуванням книг пророків Ісаї, Даниїла, Ієремії, Ізекіля. Спираючись на біблійні тексти, лідери руху пророкують прихід до влади антихриста Емануїла. Він проведе перепис населення у державі і кожному буде поставлено на руці невидимий знак – 666. Це спеціальний технічний код звіра, який перетворить людину в біоробота, живого мерця, який покірливо виконуватиме волю диявола. Єдиний шлях спасіння – вступити у Біле братство і отримати “фохату” від Деві Марії Христос. Не лише прихід антихриста небезпечний для людства, в сучасному світі відбувається розбещення та закаба-лення роду адамового. Тому необхідно відійти від грішного світу.

Віровчення Білого братства вимагає від своїх послідовників задля спасіння кинути свої сім’ї, роботу і навчання, примкнути до чернечого братства, і відправитись пропагувати нове вчення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27

Схожі:

Релігієзнавство iconКонтрольна робота з дісципліни "релігієзнавство" на тему " церковне християнство"
Релігієзнавство як наука стр
Релігієзнавство iconМетодичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» (для студентів заочної форми навчання) /Укладачі: Бондаренко О. В., Бондаревич І....
Релігієзнавство iconРелігієзнавство

Релігієзнавство icon1 розділ предмет, структура І методологія курсу "релігієзнавство"
Соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії
Релігієзнавство iconКнига дорогоцінних скарбів
Слов’янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу «Релігієзнавство» для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання...
Релігієзнавство iconРеферат з дисципліни «Релігієзнавство»
Великий (бл. 285-337) стверджував панування християнства в Римській імперії. З цією метою йому довелось послідовно обмежувати вплив...
Релігієзнавство iconЛекція з навчальної дисципліни " релігієзнавство" тема № сучасні релігії світу. Релігійні течії та конфесії в україні
Навчальні: сформувати уявлення щодо національних, світових та нетрадиційних релігій сучасності. Надати знання про сучасну релігійну...
Релігієзнавство iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко 27 березня 2017 р. Програма
Програма додаткового вступного випробовування з історії філософії для вступників на другий (магістерський) рівень вищої освіти зі...
Релігієзнавство iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Релігієзнавство iconМетодичні вказівки з латинської мови для студентів філософського факультету
Методичні вказівки з латинської мови для студентів філософського факультету cпеціальностей «філософія» та «релігієзнавство» / Укл.:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка