Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок



Сторінка1/3
Дата конвертації10.10.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипУрок
  1   2   3


Відділ освіти Ніжинської районної державної адміністрації

Методичний кабінет

Липоворізька загальноосвітня школа І-ІІ ст.

Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури


Матеріали з досвіду роботи учителя української мови
та літератури

Рибки Валентини Василівни

Липів Ріг

2012



ЗМІСТ




  1. Використання інноваційних технологій на уроках української
    мови та літератури 4

  2. Цикл уроків з української літератури у 7 класі 12

  3. Уроки української мови 35

  4. Година спілкування «Ой хто-хто Миколая любить» 44

  5. Поетичні перлинки дитячої творчості 55

  6. Використана література 59



ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Наша психіка побудована так, що ми можемо годинами займатися тим, що нам цікаво, і не помічати часу. Але з яким зусиллям ми переборюємо себе, коли такої зацікавленості немає! Доросла людина розуміє, що в житті багато нудних речей, на які потрібно витрачати силу. Дитина ж цього не розуміє. Для неї головне – інтерес. І формувати інтерес до навчання в школярів повинен учитель.

У початковій школі методика викладання вимагає використовувати ігрові моменти, які захоплюють дітлахів. Саме тому в цьому віці більше учнів із високим рівнем знань. Але в старших класах, коли матеріал стає складнішим, а ігровий момент зникає, то зменшується й інтерес до навчання, і рівень знань.

Як повернути цей інтерес? Чи в наших це силах? Як зробити урок не тільки цікавим, а й захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця?

Ця думка вже не один рік хвилює мене і спонукає до пошуку найефективніших прийомів та методів, які б допомагали з найбільшою силою і повнотою донести до своїх вихованців «вогонь слова».

Сьогодні в методику викладання активно входять інноваційні методики, які вимагають відповідної перебудови в роботі вчителя. Що ж таке інновація? Це новизна, зміна. Для сучасної освіти характерним є пошук нових можливостей, що пов`язано насамперед з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-орієнтованого підходу. У педагогіці та психології все частіше вживається поняття «технологія».

Ідея технологізації навчання не є новою. Ще Я.А.Коменський відстоював технологізацію навчання. Він закликав до того, щоб навчання стало «механізованим» (тобто «технологічним»), прагнув відшукати такий порядок навчання, який неминуче приводив би до позитивних результатів.

Від часів Коменського в педагогіці було чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджений механізм. Пізніше уявлення про технологізацію навчання суттєво доповнювалися й конкретизувалися. Особливо ідея технологізації навчання активізувалася з впровадженням досягнень технічного процесу в різні сфери теоретичної й практичної діяльності.

А.С.Макаренко у своїй «Педагогічній поемі» писав, що «наше педагогічне виробництво ніколи не будувалось на технологічній логіці, а завжди на логіці моральної проповіді». Він вважав, що саме тому у нас просто відсутні усі важливі відділи педагогічного виробництва.

Масове впровадження технологій навчання дослідники відносять до початку 60-х рр. ХХ століття і пов`язують його з реформуванням спочатку американської, а згодом і європейської школи. До найвидатніших авторів сучасних педагогічних технологій за кордоном відносяться Дж. Керрол, Б.Блум, Д. Брунер, Г. Гейс, В. Коскареллі та ін. Вітчизняну теорію та практику здійснення технологічних підходів до навчання відображено в наукових працях П.Я.Гальперина, Н.Ф.Тализіної, Ю.К.Бабанського, П.М.Ердієва, В.П.Безпалько, М.В.Кларіна та ін.

Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології. Деякі дослідники називають її ще й дидактичною технологією.

Сучасні педагогічні технології охоплюють коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Своїм походженням вони зобов`язані реалізації ідей, які висловлювали на межі ХХст. засновники прагматичної психології та педагогіки (І.Джеймс, Д.Дьюї, С.Холл, Р.Торндайк), представники «індустріальної педагогіки» (Ф.Тейлор, Ф.Гільберт). Науково-технічна революція, яка торкнулася всіх галузей науки, техніки, суспільного життя, освіти, наповнює педагогіку новим змістом, перетворюючи вчителя із авторитарного транслятора готових ідей в особистість, яка надихає учня до самостійної інтелектуальної та творчої праці. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему учень – технологія – вчитель, за якої викладач перетворюється в педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Саме тому я працюю над проблемою «Використання інноваційних технологій на уроках мови та літератури», адже педагогічні технології допомагають формувати у школярів навички самостійного здобуття знань, збирання необхідної інформації, уміння висувати гіпотези, робити висновки.

Ігри завжди сприймаються учнями із захопленням, їх я використовую на початку уроку (створення творчої атмосфери, зняття нервового напруження), у середині уроку (маленька перерва, перехід від одного етапу уроку до іншого), наприкінці уроку (підбиття підсумків уроку), для пояснення нового, закріплення вивченого.

У 7-9 класах граємо в гру «Літописець». На уроці пояснюю нову тему про події, про героїв. Школярі грають роль літописців. Їх завдання – визначити в розповіді вчителя важливі подробиці й записувати їх. Наприкінці уроку проводимо конкурс на кращого літописця. Формат конкурсу може бути різним – індивідуальне або командне опитування, письмовий залік. А вдома пропоную дітям виконати літопис в «старовинному стилі», а потім улаштувати виставку «манускриптів».

Для розвитку уваги, асоціативного мислення, швидкості реакції, пам’яті використовую гру «Ієрогліфи». Її можна провести у тому випадку, коли потрібно запам`ятати багато слів (наприклад, винятків із граматичного правила, імен, назв та ін.). Роздаю учням список слів для запам’ятовування. Протягом певного часу вони повинні намалювати для кожного слова якийсь символ, що якимось чином асоціювався би із цим словом. Такими символами або їх елементами не можуть бути літери або слова. Потім діти, дивлячись на аркуш паперу з ієрогліфами, згадують слова. Проводимо аукціон, запитуючи, хто скільки слів може назвати, а потім експрес-опитування, починаючи з тих, хто може відтворити найменше слів, потім надається слово успішнішим «шифрувальникам», які доповнюють своїх товаришів. Наприкінці гри організовую виставку «ієрогліфів».

При вивченні теми «Морфологія» доцільно використати гру «Словесний волейбол». На початку гри називаю ім’я учня та іменник. Учень, якого назвала, повторює іменник, додає до нього відповідне дієслово, ім`я ще одного учня та ще один іменник. Усі школярі грають по черзі. Подобається дітям групова розповідь. Один із учасників розпочинає розповідь, наприклад: «На шкільному подвір`ї зібралися учні старших класів…» Другий гравець продовжує: «На шкільному подвір`ї зібралися учні старших класів, сьогодні вони поїдуть на екскурсію…». Наступний гравець повторює сказане й додає свою фразу. Так складається розповідь, що інтригує.

Виробляти у школярів поняття нормативного мовлення, розуміти обов`язкове дотримування вимоги чистого, незасміченого чужорідними елементами мовлення, привчати бути уважними в мовленнєвій діяльності, автоматично розмежовувати елементи мов, а також виховувати наполегливість, зосередженість, старанність допомагає гра «Антисуржик». Учням роздаю віддруковані тексти, до яких внесено зміни шляхом їхньої «суржикізації», тобто такого їх перетворення, яке наповнює текст невластивими для мови елементами, породженими тісною взаємодією української мови з російською і невмінням розрізнювати форми обох цих мов. Завдання гравців полягає не тільки в «очищенні» тексту від суржикових елементів, а й у розробці супровідних пояснень, які з`ясовуватимуть, чому не можна так сказати й написати. Перемагає у грі той з-поміж учнів, хто швидше і правильніше виконає завдання.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремих заняттях. Тривалість гри може бути різною. Це залежить від мети, якої я хочу досягти на уроці. Цікавими ігровими формами проведення уроку є гра-конференція, гра-подорож. Це може бути й уявна подорож до музеїв письменників, яких ми вивчаємо ; до країни, де жив чи живе письменник. Коли проводжу гру-подорож, то намагаюся залучати до змагання всіх учнів класу. Ця ігрова форма полягає в змаганні на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягненні мети (перешкодами є різні питання з теми чи розділу; продовжити рух за маршрутом можна лише після правильної відповіді на запропоновані питання). Щоб досягти ще кращого успіху, наприкінці подорожі нагороджую переможця. Нагородою може бути приз, грамота. Усі учні отримують за роботу відповідний бал. Гру-конференцію проводжу в 9 класі на уроках літератури. Вона імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення й розв`язування певних питань. Учні до неї готуються заздалегідь. Вони розподіляють ролі, пишуть доповіді. Прийняте рішення оформлюють вдома.

У 5-6 класах проводжу гру «Світлофор». Для гри готую 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуюся), червоні (не погоджуюся), жовті (можу доповнити) жетони. Ті, хто підняв правильний жетон, ставлять собі 1 бал. За 12 набраних балів – оцінка «12».

Під час закріплення нового матеріалу застосовую гру «Так – ні». Запитання читаю один раз, перепитування не дозволяється. Учні записують лише відповіді «так» чи «ні». Даний вид роботи оцінюється.

Починаючи з 5 класу, проводжу гру «Дуель». Спочатку розповідаю, що дуель у всі часи була певною процедурою щодо поновлення честі й не могла існувати поза поняттям «честь». Небезпека опинитися віч-на-віч зі смертю ставала тим очищувальним засобом, що знімав з людини образу. Особу, яка надто легко йшла на примирення, вважали боягузом, і навпаки, того, хто ніколи не відмовлявся, називали бретером. Продовжую розповідь про те, що дуелі офіційно були заборонені, секунданти й учасники суворо каралися. Але у нас незвичайна дуель, хоча на ній можливі «поранення». До гри діти готуються вдома. Вони придумують і записують в зошитах до біографії автора та до вивченого твору 12 питань. Кожне питання – це «постріл» у противника, від якого можна врятуватися лише за допомогою правильної відповіді. Учасники дуелі роблять по 12 «пострілів». Секунданти лічать кількість «поранень», визначають переможця. Перемагає той, хто не отримав жодного «поранення» або меншу кількість «поранень». При визначенні переможця враховується і правильність складених питань.

У своїй практиці використовую урок-казку, урок-КВК, урок-свято, урок-диспут тощо.

Цікавими є уроки компаративного аналізу в 9 класі. «Компаративісти» доводять, що жодна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з літературами та культурами інших народів. Вони одностайні в думці, що використання історико-функціонального й порівняльного методів дослідження не лише допоможуть встановити зв`язки окремих літературних явищ, а й передбачає створення цілісної літературної освіти школярів, сприяє більш глибокому проникненню в ідейно-естетичний зміст кожного із порівнювальних творів, Окрім того, це утверджує думку про єдність світового літературного процесу. При компаративному аналізі доцільно використати інтерактивну гру «Акваріум». Тема уроку : «Герої Ж.Б.Мольєра, М.Куліша та І.Карпенка-Карого – носії однієї пристрасті». Учнів об`єдную в 3 групи, пропоную їм ознайомитися із завданнями. Група (по черзі) сідає у центр класу, ділиться інформацією, ставить питання іншим групам. Після закінчення відведеного часу група повертається на своє місце, а я підводжу підсумок, надаю слово в «акваріумі» наступній.

На початку пропоную дітям повернутися в часи Ж.-Б.Мольєра, М.Куліша, І.Карпенка-Карого і взяти в них інтерв`ю.



1 група сідає в «акваріум». Це журналісти, а учні класу відтворюють «відповіді» Ж.-Б.Мольєра.

- Коли у Вас з`явилося захоплення театром?

- Ви разом з «Блискучим театром» багато подорожували. Що Ви можете сказати про той час?

- Який час Вашого життя був найбільш продуктивним?

- Дуже цікаво, в яких стосунках Ви були з королем Людовіком ХІV?

2 група сідає в «акваріум». Вони розповідають про Куліша за планом:


  1. Місце народження.

  2. Мандри степами Херсонщини разом з Ю.Яновським.

  3. Життя на козацькій вольниці.

  4. Видавництво власного журналу.

3 група сідає в «акваріум». У неї завдання: взяти інтерв`ю у І.Карпенка-Карого.

- Чи можна дізнатись Ваше справжнє прізвище?

- Розкажіть, будь ласка, про Ваше походження.

- Де Ви здобули освіту, які мали уподобання в юності?

- Як розпочиналася Ваша театральна кар`єра?

- Коли прийшов до Вас успіх як до актора, режисера, драматурга?

Продовжуючи компаративний аналіз, пропоную учням пошукову роботу в мікрогрупах. Кожна група отримує картку для роботи. Спираючись на додаткову літературу та тексти, потрібно дати відповіді на запитання картки.

На уроках літератури використовую експрес-інтерв`ю. Наприклад, при вивченні байок даю учням завдання: продовжити речення:

- Я згоден (не згоден) з висновком автора байки…

На уроках мови та літератури можна виділити декілька хвилин на складання сенкану.

Неможливо уявити роботу на уроці без «Мозкового штурму». Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки.

Підсумок уроку проводжу обов’язково. І саме метод «Мікрофон» надасть можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Отже, інноваційні технології покликані організовувати учнів. Але власний досвід підказує, що тільки в комплексі з традиційними методами можливе якісне навчання. Якщо діти мало пишуть, а багато граються, то це мінус. Адже в кінцевому результаті в цілому учень повинен бути грамотним.

Використовуючи інноваційні технології, я домоглася того, що значно підвищився інтерес школярів до вивчення предмета. Учні вчаться працювати самостійно, в парах, в мікрогрупах, в командах; розвивається критичне мислення; вчаться вести діалог та дискутувати, тобто вислуховувати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій. Школярі зрозуміли, що можуть мислити поза шаблоном, висловлювати будь-які думки. І особливо цінним є те, що учні займають активну позицію у навчанні, отримують справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

З огляду на вищесказане, уроки побудовано на засадах особистісно-зорієнтованої освіти, що сприяє розвитку в учнів розумових здібностей, умінь порівнювати, узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал. При розробці даних уроків багато уваги приділяла формуванню комунікативних умінь і навичок, розвитку творчих здібностей школярів, вихованню в них почуття прекрасного.

Бажаю шановним колегам успіхів та натхнення!



Цикл уроків з української літератури у 7 класі
Урок 1
Тема. Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять» (фрагменти) – автобіографічна повість про дитинство.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, сюжетом його автобіографічного твору; розвивати навички виразного читання, переказування тексту, вміння аналізувати твір, виділяти в ньому головні епізоди; виховувати любов та повагу до рідних, естетичні почуття.

Обладнання: портрет М.Стельмаха, виставка книжок письменника, картки із завданнями.

Тип уроку: урок-огляд знань

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевіряю, чи мають учні все необхідне для уроку.



ІІ. Аналіз контрольної роботи

Оголошую отримані бали за контрольні роботи, вказую на недоліки, помилки, виставляю тематичні бали.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Виступ «літературознавця»

«Іди, дорогий читачу, в той світ і бери з нього своє серце, що тобі до вподоби: чи дитинну поетичність і дотеп, чи жагу пізнання, чи незаплямоване почуття справедливості, чи вроджену культурність людей праці.

Вдосконалити людину в доброму і на прикладі доброго пізнати доброту людей, що засвітили в тобі душу, вчили й підіймали тебе з біди, проспівати їм пісню хвали й подяки – це ставив собі за мету і це майстерно осягнув Михайло Стельмах у написаній прозою поемі «Гуси-лебеді летять», - так писав про видатного українського письменника Михайла Панасовича Стельмаха інший відомий письменник Дмитро Павличко.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

- Отже, сьогодні на уроці ми розпочинаємо знайомство з особистістю М.П.Стельмаха та його творами.



V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

- Розкажіть, що ви дізналися від батьків, старших про письменника (це було домашнє завдання).



  • Пригадайте, чи згадувалося ім`я Стельмаха у 6 класі й у зв`язку з чим?

(Коли вчили повість його сина Ярослава Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».

2. Виступ «біографа».

Народився Михайло Панасович Стельмах (1912 – 1983) у небагатій селянській родині на Вінниччині. Закінчив сільську школу, педагогічний технікум та інститут у Вінниці. Працював учителем, але одночасно займався ще й літературною працею.

Другу світову війну пройшов солдатом, пізнавши біль утрати і радість перемоги.

3. Виступ «літературознавця».

Найвідоміші романи М.Стельмаха – «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Правда і кривда», «Дума про тебе» та «Чотири броди», який відзначений Державною премією України ім. Т.Г.Шевченка.

Користуються популярністю його збірники поезії, п`єси й кіносценарії, а також автобіографічна дилогія – повісті «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».

- А що таке автобіографічний твір?



4. Виступ «лінгвіста».

Автобіографічний твір – це твір, написаний на основі життєвих фактів, почуттів, переживань самого автора, які розкривають його індивідуальність і разом з тим характеризують певну добу, утверджують загальнолюдські цінності. (Учні записують термін у свої літературознавчі словники)



5. Складання «анкети» М.Стельмаха «біографами» за опрацьованим матеріалом:

- Ім’я по батькові, прізвище

- Дата й місце народження

- Батьки


- Освіта

- Професія

- Сімейний стан

- Захоплення

- Нагороди

- Твори


Учні заповнюють «анкети» під керівництвом «головного біографа».

4. Виразне читання «акторами» першого розділу повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

5. Словникова робота за питаннями учнів.

6. Пошуково-дослідницькі завдання від «журналістів».

- Від імені кого ведеться розповідь?

- Що ми дізналися про героя в цьому розділі?

- Що вразило найбільше, чому саме?

- Знайдіть прикмети часу, про який пишеться? (Відсутність взуття у дорослих та дітей, іграшок у дітлахів)

- Знайдіть елементи гумору в розділі.

- Відшукайте та зачитайте образні засоби мови

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок


  1. Слово вчителя.

  • Як ми бачимо, у житті Михайлика важливу роль відіграють мрія, фантазія.

  1. Гра від Марійки Допитливої.

Марійка пропонує зіграти в інтерактивну гру й продовжити фразу: «Якби я був(ла) чарівником(цею), то я б...»

3.Завдання учням:

­- Зробіть висновок про те, чим схожі та чим відрізняються мрії дітей, що жили за часів М.Стельмаха, та сучасних. РРРРРРРРРРРРРрр Висловіть свою думку про те, добре це чи погано.



VІІ. Підсумок уроку

  • Якого автора ми вивчали сьогодні на уроці?

  • Назвати твори, які написав письменник.

  • Чому повість «Гуси-лебеді летять» називається автобіографічною? Доведіть.

VІІІ. Оцінювання учнів

ІХ. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати й переказувати перший розділ повісті; зробити до нього ілюстрації; письмово виписати художні засоби, використані в першому розділі.



Урок 2

Тема. М.Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Єдність світу природи і світу дитячої душі.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню привабливість твору, його виховне та естетичне значення; розвивати навички виразного читання, переказу, висловлювання власної думки з приводу прочитаного; виховувати доброту, почуття милосердя, справедливості, прагнення до пізнання, до освіти.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, картки із питаннями, кольорові олівці.

Тип уроку: урок - дуель
Хід уроку
І. Організаційна частина

Перевірка готовності учнів до уроку. Нагадування їм про те, що необхідно приготувати.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

Змагання – «дуель» між 2 учнями за краще виконання завдань:

  1. Виразне читання першого розділу повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

  2. Переказ першого розділу автобіографічної повісті.

  3. Показ ілюстрацій, підбір до них речень з твору.

  4. Зачитування виписаних вдома художніх засобів, використаних автором в першому розділі.

Підведення підсумків «дуелі» та виконання домашньої роботи.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда.

- Висловіть думку щодо того, чи має рацію письменник Д.Павличко, називаючи написану у прозі повість М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» поемою. Свої міркування обґрунтуйте конкретними прикладами.



V. Формування вмінь і навичок

«Дуель».

1. Виразне читання.

Учні читають другий розділ повісті «Гуси-лебеді летять».

2. Словникова робота за питаннями учнів один одному.

3. Робота з картками.

Учні виходять до дошки попарно, вибирають картки із питаннями, задають їх один одному.



Запитання:

  • Яке визначення можна дати тому, що люди називали в Михайлика «слабкістю» чи «дурістю»?

  • Розказати, коли ти вперше взявся за якусь справу, що здалася тобі «дорослою».

  • Про що говорить висловлювання батька, коли він розказував, як вони із сином разом вперше орали?

  • Як мати й бабуся Михайлика ставилися до насіння, до рослин? Чи віриш ти в те, що завдяки примовлянням насіння сходить краще й добре росте?

  • Що ти думаєш про голод та жебрацтво, про допомогу голодуючим?

  • Чому мати не сварила Михайлика за взяте без дозволу насіння?

  • Як дідусь ставиться до дарів природи?

  • Як виявляється єдність світу природи і світу дитячої душі у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях героя?

VІ. Закріплення знань, умінь, навичок

Завдання від Допитливої Марійки.

Марійка Допитлива пропонує знайти у повісті епізод, який би яскраво проілюстрував народні приказки та прислів`я.


  • Шила в мішку не втаїти. (Коли в Михайлика разом із щавлем випало дві насінини).

  • Праця облагороджує душу людини. (Як Михайлик орав разом із батьком).

  • Грамотний – видющий і на все тямущий. (Прагнення Михайлика до читання, до знань).

  • У нього не розживешся і серед зими снігу. ( Коли жадібний та жорстокий односелець не дав милостині жінці з дитиною).

VІІ. Підсумок уроку

  • Назвати персонажів другого розділу повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

- Хто з них намагався виховати в хлопчика любов до природи, обов`язок оберігати її?

  • Як природа впливала на формування характеру Михайлика?

VІІІ. Оцінювання учнів

ІХ. Домашнє завдання

Виразно читати й переказувати другий розділ повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», скласти письмово план переказу розділу, намалювати ілюстрацію до прочитаного, написати твір-роздум «Чи потрібно берегти природу?».



Урок 3

Тема. М.Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Звичаї, традиції українців.

Мета: вчити учнів виявляти в творі головне, допомогти школярам усвідомити значущість проблем, які порушуються у повісті, їх важливість для сьогодення та ідейно-естетичну цінність; розвивати мислення, увагу, кмітливість, мовлення учнів; виховувати кращі людські цінності.

Обладнання: портрет письменника, картки з прикладами художніх засобів.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Допомогти вчителю створити доброзичливий настрій на уроці може смайлик.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Переказ другого розділу повісті за складеним вдома планом.

  2. Зачитування уривків твору, які найбільше сподобались.

  3. Розгляд ілюстрацій.

  4. Читання творів-роздумів

  5. Оцінювання учнів за виконане домашнє завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Інтерактивна гра «Знайди свою команду».

Три учні виходять до дошки з картками, на яких написані слова: «Епітет», «Порівняння», «Метафора». Друга група учнів отримує картки з прикладами цих художніх засобів. За командою вчителя вони виходять до дошки й займають місце у своїй команді біля «отамана».

  1. Робота в групах.

Учні готують повідомлення про звичаї та традиції українців.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Виразне читання повісті. Школярі читають третій та четвертий розділи.

2. Словникова робота за питаннями учнів.
3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

– Придумати до прочитаних на уроці розділів по три питання (учні задають їх, вимагають давати відповідь повну, можна підтвердити її цитатою).

4. Записати в зошиті, які звичаї та традиції українського народу згадуються в повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

– Чи збереглися такі ж звичаї та традиції в нашому селі?



VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

  1. Інсценізація уривку повісті.

  2. Творча робота.

Скласти сенкан про найкращого «актора» класу.

  1. Літературна п’ятихвилинка.

Із запропонованих слів знайдіть потрібні і заповніть ними прогалини у тексті. Переможцем вважатиметься той, хто першим виконає завдання.

Слова: блискавки, хліб, увечері, ранку, оремо, батька, борозну, зайця.

«Я пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались ... додому, їх стрічали старі й малі. А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торбини шматок причерствілого хліба і казав, що він од ... . Це був найкращий ... мого дитинства! А хіба не святом ставав той день коли ти сам торкався до чепіг і проводив свою першу ... ? І досі з глибини років озивається голос мого ... , який одного прихмареного ... поставив мене, малого, радісного і схвильованого, до плуга, а сам став біля коней. Дома він про нашу працю говорив як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, ... падають перед нами і за нами, а ми собі ... та й оремо поле».



VІІ. Підсумок уроку

  1. Підведення підсумку уроку.

  2. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання

  1. Читати й переказувати п`ятий розділ повісті «Гуси-лебеді летять».

  2. Скласти план переказу одного розділу на вибір (3 -5), намалювати до нього ілюстрацію.

  3. Підготувати повідомлення про гусей-лебедів:

1 група: у науковому стилі;

2 група: у народних казках.




Урок 4

Тема. М.Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Символ образу гусей-лебедів.

Мета: допомогти учням усвідомити символи та художню красу твору; закріпити набуті знання; розвивати нивички застосування знань, фантазію та творчу уяву, уміння визначати та з`ясовувати проблеми повісті; виховувати креативне мислення, естетичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, книги про гусей-лебедів, книга О.Довженка «Зачарована Десна», картки для гри «Літературне лото».

Тип уроку: урок компаративного аналізу
Хід уроку

І. Організаційна частина

Створення виставки книг про гусей-лебедів.



ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Гра «Літературне лото»

Допитлива Марійка пропонує зіграти в гру «Літературне лото».

Завдання: з`єднати картки.




Дзвоник дзвонив на

перерву й дітвора




тут літери були завбільшки,

як горобенята










Сміх у вчительки приємний, м`який


щоб учительці зразу стало видно моє знання
















Такою сторінкою мене б ніхто

не здивував


і аж угору підіймає тебе
















Я чесонув цю сторінку, не спотикаючись на крапках і комах,

горохом посипались із класу
















Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки,

чим я неабияк пишався



















...Потім ніхто в селі не міг перегнати мене,

я мчав до школи, наче ошпарений



  1. Пошуково-дослідницька робота в групах.

Завдання: скласти «паспорт» повісті М.Стельмаха Гуси-лебеді летять» за планом:

      • автор;

      • назва;

      • час написання;

      • жанр;

      • побудова;

      • тема;

      • образи;

      • художні засоби;

      • ідея;

      • підтекст.

3. Колективна перевірка виконаного завдання.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

  1. Слово вчителя.

«Картини рідної природи, оточуючої дійсності – це органічна частина поетичного світу допитливого хлопчика. Михайлик, як і Довженків ліричний герой із кіноповісті «Зачарована Десна, весь у світі природи,» - пише дослідник творчості М.Стельмаха І.Семенчук. У повісті «Гуси-лебеді летять» багато пейзажних картин. Як ви знаєте, пейзажі бувають різні за тематикою (сільський, міський, морський, поля, лісу і т.ін.) та спрямованістю (реалістичний, романтичний та ін.). Кожен письменник відповідно до свого до свого задуму й характеру малює власний пейзаж, що є суголосним настроям, переживанням героїв або служить контрастом для них. Як відзначають літературознавці, твори М,Стельмаха «Гуси-лебеді летять» та О.Довженка «Зачарована Десна» багато в чому схожі. Порівняймо пейзажі в них.

  1. Інтерактивна вправа «Навчаючи – учусь»

  1. Ознайомлення з текстами на картках.

У М.Стельмаха:

«Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитна діброва під селом, і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу».

«І враз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів. Ми з Любою підіймаємо голови до неба, до святково білих хмар і бачимо, як прямо із них вилітають лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню»
В О.Довженка:

«Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні – весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаства – качки, чайки, журавлі, Летять чорногузи, як чоловіки у сні. І плав пливе. Пропливають лози верби, в`язи, тополі у воді, зелені острови».

«Сходило сонце. Картина була незвичайна, наче сон чи казка. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім інший світ. Нічого не можна було впізнати. Все було інакше, все краще, могутніше, веселіше. Вода, хмари, плав – все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці. Весна красна!..»


  1. Складання таблиці.

Спільне: сільський пейзаж, романтичне сприйняття природи, метафоричність, перелічення.

Відмінне:

М.Стельмах О.Довженко

Більш філософське спрямування, Більш реалістичне спрямування,

великі речення, підтекст речення коротші, динамічніші,

часто вживається інверсія


3) Обмін інформацією.

4) Усвідомлення отриманих результатів.

5) Рефлексія за питаннями.

Евристична бесіда:

- Як ви думаєте, чому повість називається «Гуси-лебеді летять», адже в ній розповідається про багато інших подій?

З найдавніших часів людське мислення йшло до пізнання дійсності шляхом порівняння схожих явищ. Наприклад, здавна сонце малювали у вигляді колеса, а блискавку у вигляді молота. Так виникла символіка, характерна для народних пісень. В епічних сказаннях сокіл і орел символізують лицаря-воїна, а змій – підступного ворога, лев – владу і т.ін. Символи з фольклору перейшли і в літературу, допомагаючи художникові охопити одним образом широке коло явищ дійсності. Так, образ міфологічного Прометея виступає як символ нескореності, безсмертя народу, його незламного прагнення до волі.

Отже, символ – це умовне позначення якогось явища або поняття іншим – на основі подібності, з метою стисло й яскраво передати певну ідею.

(Запис до літературознавчого словничка)

- А які символи, на вашу думку, існують на означення нашої України? (Калина, верба, мальви, біла хата, вишиваний рушник, соняшник, Т.Шевченко та ін.)

- Які символи є в повісті М.Стельмаха?

3. Проводимо дослідження цього питання.

1) Учнівські повідомлення.

Учні зачитують повідомлення про гусей, лебедів у науковому стилі (з точки зору біології), про символіку їх у народних казках – українських та російських.



2) «Мозковий штурм».

- Яке символічне значення має образ гусей-лебедів?



О ч і к у в а н і в і д п о в і д і:

      • романтичність душі Михайлика;

      • казки, фантазії в житті дитини;

      • краса рідної природи;

      • неповторність дитинства;

      • єднання людини з природою;

      • краса взагалі;

      • гармонія світу.

V. Підсумок уроку

VІ. Оцінювання учнів

VІІ. Домашнє завдання

Напишіть твір на тему «Символ образу гусей-лебедів у повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».


Урок 5

Тема. Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Образи повісті.

Мета: допомогти учням глибше зрозуміти образи повісті, з’ясувати їхнє значення для розкриття задуму автора; розвивати навички характеристики героїв, розкриття взаємозв’язків та взаємовпливів; розвивати вміння висловлювати та відстоювати власну думку; виховувати любов до батьків, до власної родини, до природи, почуття пошани до старших, оптимістичне світобачення.

Обладнання: портрет М. Стельмаха, смайлик, ілюстрації до повісті «Гуси-лебеді летять», картки зі словами.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина

– Урок хочеться розпочати з приємного, а саме – з посмішки. У цьому мені допоможе смайлик. Подаруйте посмішку собі, один одному, мені, я – вам, я і ви – нашим гостям. Тепер ми готові працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань



  • Творчість якого письменника ми вивчаємо? (Михайла Панасовича Стельмаха)

– Яку назву має твір М.Стельмаха, який ви читали на попередньому уроці та вдома? («Гуси-лебеді летять»)

Учні записують відповіді в зошити.



  • До якого типу мовлення належить твір? Чому?

  • До якого стилю мовлення належить повість? Доведіть свою думку на основі І розділу твору.

Учні зачитують приклади епітетів, порівнянь, метафор.

Епітети: розпатлані хмари, бентежні звуки.

Порівняння: крила забриніли, як скрипка.

Метафори: світ тріпоче, співають лебедині крила, сонце гляне, місяць кивне.

– До якого роду літератури належить повість? (Епос)

– Який жанр твору? (Автобіографічна повість)

– Чому твір називається автобіографічним? (Це розповідь автора про власне життя, зокрема про дитинство)

– Прочитайте епіграф уроку:

Дитинство – це земля, з якої виростають дерева

людських талантів.

Д. Павличко

– Запишіть цей епіграф в зошити.


  • Чому цей твір є повістю? Назвати жанрові ознаки повісті.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

– І саме про образи твору ми будемо говорити сьогодні на уроці, розкриємо взаємозв’язки та взаємовпливи героїв, дамо їм характеристику.



  • Записуємо тему уроку «Образи повісті» в зошит.

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Усний переказ тексту

Учні переказують повість «Гуси-лебеді летять», записують дійових осіб окремо кожного розділу , демонструють підготовлені вдома малюнки.

  1. Вивчення теорії літератури

  • Який персонаж твору повторюється в кожному розділі? (Михайлик)

  • Підкресліть його.

  • Назвати інших героїв повісті.

  • Герої поділяються на головних і другорядних.

Робота «лінгвіста»: читання правила ( у підручнику, на сторінці 280)

  1. Складання опорного конспекту «Головні та другорядні герої повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», їхні взаємостосунки»



бабуся Проня, дідусь Дем’ян (любов)

Люба (дружба) Михайлик

тато Панас, мама Ганна (любов)

односелець (неповага, ненависть)

вчителька (повага)

жінка з дитиною ( милосердя – вдячність)


Висновок. Як бачимо, у головного героя з усіма рідними, близькими й навіть незнайомими людьми добрі взаємостосунки, побудовані на засадах любові, поваги, милосердя, товариськості. Єдина людина, яку Михайлик не поважає , - жадібний і жорстокий односелець, що не дав шматка хліба голодній жінці та її хлопчику, прогнав собаками. Автор навіть не називає його імені.

– Чому М. Стельмах не називає імені односельця? Зачитайте уривок, де М.Стельмах дає відповідь на це запитання.



  1. Розвиток мовлення.

Скласти сенкан про Михайлика або про іншого героя повісті (на вибір). Учні зачитують складені сенкани.

V. Закріплення нового матеріалу

1. Завдання Марійки

– А хто до нас на уроки часто приходить із цікавими завданнями? (Допитлива Марійка)



  • Але вона сьогодні так поспішала, що розгубила завдання. Зібравши все, Марійка зрозуміла, що змішала картки-слова. Допоможіть їй. Слова характеризують людину з позитивної та негативної сторони. Вибрати ті, що стосуються Михайлика. Зі слів скласти сонечко, в центрі якого буде Михайлик.

Картки-слова: доброта, повага, боягузтво, витримка, довіра, грубість, жадібність, милосердя, працелюбність, романтичність, допитливість, вдячність, неслухняність, любов, цікавість, почуття гумору, переживання, користолюбство, дружелюбність, жорстокість, пихатість, розсудливість, співчуття, відповідальність, бездушність,безкорисливість.

– Зачитати риси. Дібрати по 1 реченню з тексту на підтвердження своєї думки.



VІ. Підсумок уроку

– В яку пору життя людина формує свій характер? (У дитинстві)

– Повернемося до епіграфу уроку. Його можна продовжити такими словами: « Якими високим і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Михайло Стельмах у повісті «Гуси-лебеді летять» відкриває перед нами різні шари землі свого дитинства. Він показує підземні цілющі джерела, до яких пробивався гострий корінець його дитячої свідомості, і каміння темноти, яке треба йому самому пробити жадібністю до життя, знання і світла.

Показ учням дерева «Дитинство»



  • Як дитину виховають в дитинстві, такою вона буде в дорослому житті.

VІІ. Музична пауза

Прослуховування пісні «Ой, летіли дикі гуси» у виконанні Ніни Матвієнко.



  • Що означають гуси в творі М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»? (Роки)

VІІІ. Інтерактивна гра «Мікрофон»

«Якби я був чарівником…» (Короткі висловлювання учнів про можливість повернути людське життя назад)



ІX. Оцінювання учнів

Оголошення оцінок.



Х. Домашнє завдання.

До розділів придумати заголовки, скласти цитатний план до образу Михайлика.


Додатки до уроку

(зразки сенканів, складених учнями)



      1. Михайлик

Допомагає, жартує.

Щасливий, добрий, ввічливий.

Він дуже гарний хлопчик.

Доброзичливець.




  1. Михайлик

Допомагає, співчуває.

Добрий, чесний, справедливий.

Дуже любить ходити до школи.

Школяр.



  1. Михайлик

Допомагає, любить.

Добрий, люблячий, сміливий.

Зичить добра всім людям.

Добролюб.




  1. Люба

Дружить, допомагає.

Гарна, мила, добра.

Товаришує з Михайликом.

Справедливець.




  1. Сонечко

Зігріває, оберігає.

Тепле, усміхнене, привітне.

Воно потрібне всім людям.

Радість.



  1. Гуси-лебеді

Летять, курличуть.

Сумні, тривожні, швидкі.

Вони не повертаються назад.

Роки.


Урок 6

Тема. Розвиток мовлення. Усний твір-характеристика персонажа.

Мета: підготувати учнів до контрольного розвитку мовлення; розвивати усне мовлення, вміння складати складний план характеристики героя твору; виховувати естетичні почуття, інтерес до творчості М.Стельмаха.

Обладнання: малюнки до твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», таблиці-картки.

Тип уроку: розвиток мовлення.
Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка готовності учнів до уроку.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

Завдання від Допитливої Марійки:



Т І И Н И

С Й О Л

М В А

К

Відповідь: калиновий міст.



ІІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка знань тексту повісті

– Придумати заголовки до кожного розділу, не користуючись підручником. Допоможуть вам в цьому малюнки, які ви малювали раніше.

Учні самостійно придумують заголовки, потім зачитують їх.



2) Літературний диктант

– Яке диво сталося, коли Михайлик спостерігав за лебедями? (Вони повернулися знову)

– Чому сміявся дід? (Бо Михайлик злякався, що сонце, як мама, може загубити ключі)

– Які слова були в устах і душі матері хлопчика святими? (Насіння, земля)

– Яке сильне захоплення було у Михайлика? (Читати)

– Як хлопчик ходив до школи взимку, не маючи чобіт? (Його носив на руках батько)

– Який хліб автор називає найкращим хлібом свого дитинства? (Принесений від зайця)

3) Бесіда

– А вам приносили гостинчика від зайчика? Що саме?



Учні дають відповідь.

– Про що це свідчить, що навіть в наш час діти чекають гостинця від зайчика? (Про стійкість народних традицій)



ІV. Оголошення теми та мети уроку

V. Розвиток мовлення

1) Бесіда за питаннями.

– Назвати дійових осіб. (Учні називають їх, на дошці прикріплюють картки зі словами – іменами цих героїв)

– Розподілити персонажів повісті на дві групи: позитивні та негативні.

– Пояснити, чому ви виконали це завдання саме так.

– Хто є головним героєм твору «Гуси-лебеді летять»? Чому?


  1. Колективне складання характеристики головного героя повісті Михайлика.

Завдання: заповнити таблицю, підібравши цитати з твору до рис характеру хлопчика. Риси характеру записані в зошитах учнів на попередніх уроках.

3) Робота над усним твором на основі таблиці.

Школярі працюють над складанням усного твору на тему «Що мене захоплює в образі Михайлика?» або «Які морально-етичні уроки повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять?»



4) Робота в групах.

– Скласти складний план характеристики Михайлика.



5) Колективна робота над коригуванням складеного плану.

VІ. Підсумок уроку

Висновок: план допомагає логічно, послідовно будувати власне висловлення, зосереджувати увагу на героєві твору, його вчинках, рисах характеру, висловлювати свою думку щодо образу повісті.



VІІ. Оцінювання учнів

VІІІ. Домашнє завдання

  • Скласти складний план характеристики другорядного героя повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

  • Підібрати цитати до цього образу.



Урок 7
Тема. Контрольний твір за творчістю М.Стельмаха.

Мета: підсумувати й узагальнити вивчене; розвивати писемне мовлення учнів, уміння висловлювати власні думки, аргументувати їх прикладами та цитатами з тексту, власними спостереженнями, уміння виділяти головне й деталі; виховувати найкращі людські якості.

Обладнання: художні тексти; картки зі списком тем, епіграфів до творів.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст роботи

  1. Коментар-інструктаж учителя до написання творів за вибором (або за варіантами)

  2. Вибір теми для написання твору

Орієнтовні теми твору

  • Чим мене вразив твір М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Правила сімейної педагогіки у родині Михайлика з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Єдність природи і світу дитячої душі у повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Звичаї та традиції, зображені в повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Символ образу гусей-лебедів у повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Образ Михайлика з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • Поетичність повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»;

  • «Гуси-лебеді летять» М.Стельмаха – автобіографічна повість;

  1. Написання твору

Орієнтовні епіграфи до творів

Хай панує між людьми любовне спілкування,

хай об`єднує їх чудовий ланцюжок духовного спілкування.

Ф. Ґарсія Лорка

Може, тим без пісні я не можу

Працювати, жити навіть дня,

Що округ земля моя хороша,

А на ній – моя рідня!

М.Стельмах

Небагато літ прожив на світі

У краю лісів, озер і трав,

Там навчився я людей любити

І чудовий світ пізнав.

М.Стельмах

Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів.



Д.Павличко

А лебеді летять... над моїм дитинством... над моїм життям!..



М.Стельмах

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

– Написати сенкани до твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

– Створити обкладинку до повісті.

Уроки української мови

Урок української мови в 5 класі

Тема. Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові.

Мета: систематизувати знання учнів про пряму мову та діалог; удосконалювати навички вживання розділових знаків при прямій мові та діалозі; вчити школярів правильно інтонувати речення з мови; виховувати любов до рідного слова; розвивати культуру усної й писемної мови.

Обладнання: картки, малюнки, мікрофон.

Тип уроку: застосування знань, умінь, навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Опитування.

- Що ми називаємо прямою мовою?

- Які розділові знаки ставимо при прямій мові?

2. Взаємоперевірка виконання домашнього завдання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.


  1. Творча робота. Складання усного оповідання «Мій затишний куточок». Розкажіть про свою оселю, використовуючи пряму мову.

ІІІ. Основна частина уроку.

  1. Робота з підручником. Виконання вправ 160, 161.

  2. Інтерактивна гра «Знайди помилку». Розглянути подані схеми. Переписати ті, в яких правильно поставлені розділові знаки. Усно скласти речення за цими схемами.

- А : «П» .

- «П» , : а .

- «П?» - А .

- «П» , - а .

- А – «П» .

- «П , - а , - п!» .



3. Вибірковий диктант. Записати тільки речення із прямою мовою. Правильно поставити розділові знаки.

Домовиків сміх розбудив дячиху. Вона лупнула очима раз, лупнула вдруге й підскочила, мов опечена.

«Мати Божа, що це за марюка?» - сплеснула вона в долоні.

«Не кричи так, стара, - лагідним голосом промовив дяк. – Це не марюка, це я».

Дячиха схопила віника: «Ну ти й нечиста сила! Я знаю, що водило тебе по болоті!»

«А таки розумна жінка моя господиня»,- подумав про себе Домовик.

Але йому було шкода доброго дяка, Він непомітно висмикнув з рук дячихи віника та й стрибнув на лежанку до товстого кота.


  1. Гра «Ромашка». На звороті кожної пелюстки ромашки записане речення.

Кожен з учасників, вибравши пелюстку, повинен швидко вставити потрібні розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

  1. Попереджувальний диктант. Записати казку, правильно розставляючи розділові знаки.

КАЗОЧКА ПРО ВОЛОШКУ

Біля черствого чорного Каменя проросла Ромашка. «Якою мені бути?», спитала вона. «Чорною», - відповів Камінь. «Сірою, запиленою», - сказав Спориш. А Будяк навіть не став говорити із маленькою квіточкою.

Увесь день думала Ромашка, якою ж бути. Перша пелюстка… Друга… Шоста…

І небо торкнуло її своїм голубим крилом.

Удень Волошка тримала на своїй долоньці маленьке небенятко.

ІV. Підсумок уроку.

Використовуючи гру «Мікрофон», учні пояснюють, що таке пряма мова та які розділові знаки при прямій мові.

Виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання.

З підручника «Українська література» виписати 5 речень із прямою мовою. Накреслити схеми цих речень.



Урок української мови в 5 класі

Тема. Види присудків. Тире між підметом і присудком.

Мета: закріпити знання учнів про види присудків, уміння визначати види присудків, ставити та обгрунтовувати розділові знаки між підметом та присудком; розвивати самостійне мислення школярів, їх активність; виховувати національну гідність і гордість.

Обладнання: мовні тексти, таблиці, мікрофон.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.


- Який член речення називається присудком?

- Які типи присудків ви знаєте?



ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Узагальнення , систематизація, повторення вивченого матеріалу.

  1. Робота з текстом. Аналіз присудків.

Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де народився.

Берег нашої любові – Чернігівщина.

Чи можеш ти уявити собі наш край без верби над ставком, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника у городі?

Верба, калина, тополя, соняшник – одвічні українські символи.

Символи, звичаї, традиції, рідна мова, мамина пісня, бабусина казка – це корені народу.
2. Розв’язання проблемного завдання.

- Чи завжди легко визначити вид присудка? Щоб розв’язати проблему, треба знати, яким шляхом визначається вид присудка. (Повторення уже засвоєних правил – орієнтирів).


3. Мовний двобій.

Запитання класу учневі, що стоїть біля дошки:

а) про способи вираження простого дієслівного присудка;

б) про способи вираження складеного дієслівного присудка;

в) про способи вираження складеного іменного присудка.
4. Самостійна робота.

- Визначте вид присудка у реченні.

Для нас у ріднім краї навіть дим є солодкий та коханий.

Кому байдужа вже і рідна мова, того не збудить і стріла громова до боротьби та до життя.

Мово рідна, ти – життя народу і культури рідної краса.


  1. Робота в групах.

  • Перебудуйте речення так, щоб між підметом і присудком стояло тире.

Я знаю, що мова мамина свята.

Це жива вода народу. Вона, як сонце.

Зневажати її було і є зрадою народу, зрадою себе.


  1. Творча робота.

  • Випишіть із тексту присудки, визначте їх вид. Складіть твір «Звернення до українців».

Де той рік, де той місяць,

той проклятий тиждень і день,

коли ми перестали гордиться,

що ми – українці.

І що ми на Вкраїні

таки український народ,

а не просто юрба…

І що є у нас мова

і що українська вона,

без якої наш край –

територія, а не Вкраїна.

Запитаймо себе,

відколи, з якої пори

почали українці себе у собі забувати,

що солодшим од меду

нам видався час забуття

рідних слів і пісень,

і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.

Можна жити хохлом, і від того

не згіркне хлібина,

тільки хто ж колись небо

прихилить до наших могил,

як не зраджена нами,

зневажена нами Вкраїна.

В. Баранов



ІV. Підсумок уроку.

Використовуючи метод «Мікрофон», учні розповідають, що нового дізнались на уроці. Оцінювання відповідей.



V. Домашнє завдання.

Дописати твір «Звернення до українців» із виписаними присудками.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconВикористання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках світової літератури та в позаурочній роботі в системі особистісно орієнтованого навчання
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconЧижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів на
Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconІнтеграція педагогічних технологій на уроках словесності: активізація творчого потенціалу учня Підготувала вчитель української мови та літератури Чаплинської сзш І – ІІ ступенів Тарасова Тетяна Петрівна
Пріритетні завдання в формуванні особистості на уроках української мови та літератури
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconВикористання інноваційних технологій на уроках німецької мови та в позакласній роботі для навчання говоріння
Тернопільська спеціалізована школа №17 імені Володимира Вихруща з поглибленим вивченням іноземних мов
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconВикористання інноваційних технологій на уроках хімії та біології

Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconВиховання патріотизму на уроках іноземної мови та в позаурочній діяльності з використанням нестандартних методів та інноваційних технологій

Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconНавчально-методичний посібник м. Біла Церква
Використання технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках української літератури
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconЗастосування інноваційних технологій на уроках іноземної мови 2018 р. Зміст вступ
Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які дозволили б виявити ініціативність, творчість учня, активізували...
Рибки Валентини Василівни Липів Ріг 012 зміст використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури Цикл урок iconМетодичні рекомендації до використання лінгвістичних акродиктантів на уроках української мови
Упорядник: Лихошапка Оксана Петрівна, вчитель української мови та літератури Слоутського нвк: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка