Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В



Скачати 156,13 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір156,13 Kb.
ТипРішення




УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

РІШЕННЯ


14 квітня 2016 року

Київ

792/0/15-16

Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б.В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги та до Верховної Ради України про звільнення Лічевецького І.О. та Мельничука В.П. з посад суддів Київського апеляційного адміністративного суду за порушення присяги
Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) від 24 вересня 2014 року № 4/02-14 стосовно суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича, Мельничука Володимира Петровича та судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича,
встановила:
Лічевецький Ігор Олександрович Постановою Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 596-VI обраний на посаду судді місцевого Черкаського окружного адміністративного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2513-VI обраний на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Мельничук Володимир Петрович Постановою Верховної Ради України від 26 грудня 2002 року № 413-IV обраний на посаду судді Ставищенського районного суду Київської області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 25 червня 2009 року № 1576-VI обраний на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Санін Богдан Володимирович Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/2010 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах п’ятирічного строку.

До ТСК 1 липня 2014 року надійшла заява Бєлова О.О. про проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., а 31 липня 2014 року – заява Середи М.Л. про проведення перевірки суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мельничука В.П. та судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В.

У своїх заявах Бєлов О.О. та Середа М.Л. зазначили, що судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Мацедонська В.Е. та Санін Б.В. приймали судові рішення про обмеження прав громадян на проведення мирних зібрань у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», у зв’язку із чим підлягають перевірці на підставі пункту 4 частини першої статті 3 вказаного Закону.

Висновком ТСК від 24 вересня 2014 року № 4/02-14 визнано в діях судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. та суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О. і Мельничука В.П. наявність ознак порушення присяги при розгляді справи за позовом Київської міської державної адміністрації про встановлення обмежень права на мирні зібрання (пікетування, піша хода, демонстрації, мітинги, збори тощо) шляхом заборони проведення заходів з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року в м. Києві по вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця, на Європейській площі, майдані Незалежності, у парку «Хрещатий» і направлено висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.

Вказаним висновком також встановлено, що в діях судді Київського апеляційного адміністративного суду Мацедонської В.Е. відсутні факти, які б свідчили про порушення присяги, тому перевірку припинено.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону висновок ТСК про порушення суддею присяги є обов’язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року висновок ТСК із доданими до нього матеріалами за заявами Бєлова О.О. від 24 вересня 2014 року та Середи М.Л. від 31 липня 2014 року стосовно суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мельничука В.П. та судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. передано члену Вищої ради юстиції Мамонтовій І.Ю. для розгляду.

Ухвалою Вищої ради юстиції від 10 вересня 2015 року відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мельничука В.П. та судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В.



Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції 26 січня 2016 року рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича, Мельничука Володимира Петровича з посад за порушення присяги судді та про внесення подання Президентові України про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича з посади за порушення присяги судді.

Для участі у засіданні Ради було запрошено суддів та заявників.

Судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Санін Б.В. на засідання Ради з’явилися та надали пояснення.

У своїх письмових поясненнях суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Санін Б.В. указав, що, приймаючи постанову про обмеження права на мирні зібрання, враховував судову практику, яка склалася в адміністративних судах, зокрема у Вищому адміністративному суді України.

На думку судді, обмеження, застосовані постановою від 30 листопада 2013 року, відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Сіракузьким принципам тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, рішенням Європейського суду з прав людини, Конституції України, рішенням Конституційного Суду України, оскільки вони не перешкоджали громадянам реалізовувати право на мирні зібрання в інших, заявлених організаторами акцій, місцях.

Судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П. та Лічевецький І.О. надали письмові пояснення, у яких зазначили, що, ухвалюючи рішення у справі, колегія суддів більшістю голосів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті. При цьому судді враховували ситуацію, що склалася в країні на час розгляду і вирішення справи у суді першої інстанції та її перегляду в апеляційному порядку.

Як зазначила у своїх письмових поясненнях суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мацедонська В.Е., вона не погодилась із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, якою постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 року залишена без змін, у зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Тому нею було викладено окрему думку, яку приєднано до матеріалів адміністративної справи.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Мамонтову І.Ю., врахувавши висновок дисциплінарної секції, письмові та надані на засіданні пояснення суддів, Вища рада юстиції вирішила відмовити у внесенні подання про звільнення Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Саніна Б.В. з посад суддів у зв’язку з порушенням присяги з огляду на таке.

Вищою радою юстиції встановлено, що 30 листопада 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Київської міської державної адміністрації до Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, депутатської фракції Політичної партії «УДАР» («Український Демократичний Альянс за Реформи» Віталія Кличка») про встановлення обмежень права на мирні зібрання (пікетування, піша хода, демонстрації, мітинги, збори тощо) шляхом заборони проведення заходів з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року у м. Києві по вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця, на Європейській площі, майдані Незалежності, у парку «Хрещатий».

Позов мотивовано тим, що учасники акцій, які планують заходи у формі мирної ходи пішохідною та проїзною частинами доріг, а також у формі мітингів, перешкоджатимуть нормальній життєдіяльності міста, нормальному руху транспорту та створюватимуть незручності пересічним громадянам, які проживають та/або працюють за вказаними адресами. Крім того, позивач зазначив, що учасниками акцій не було дотримано порядку щодо завчасного повідомлення про час проведення заходів, встановленого рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 року № 317/418 «Про визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру».

Постановою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В від 30 листопада 2013 року у справі № 826/19020/13-а адміністративний позов Київської міської державної адміністрації задоволено. Право Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», депутатської фракції Політичної партії «УДАР», громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших суб’єктів права на мирні зібрання (пікетування, піша хода, демонстрації, мітинги, збори тощо) обмежено. Проведення таких заходів у період із 1 по 7 грудня 2013 року на вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця, на Європейській площі, майдані Незалежності та в парку «Хрещатий» у м. Києві заборонено.

Постанова обґрунтована наявністю в матеріалах справи інформації про існування закликів учасників Майдану до виходу громадян на масові заходи, до революції з метою повалення влади, а також про можливість використання димових шашок. Крім того, судом встановлено, що організаторами акцій не дотримано Порядку організації та проведення масових заходів, встановленого рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 року № 317/418 «Про визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру», в частині завчасного (за 10 днів) повідомлення про час проведення заходів та наявності у повідомленнях підписів усіх організаторів заходів.

Постановою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В від 2 грудня 2013 року виправлені допущені описки в тексті постанови від 30 листопада 2013 року, винесеної у адміністративній справі № 826/19020/13-а, зокрема зазначено про те, що проведення вказаних у постанові заходів заборонено у період із 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. постановила ухвалу від 23 січня 2014 року, якою апеляційні скарги Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та інших залишила без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 року – без змін.

Як зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі, у справі наявна інформація, в тому числі поширена через мережу інтернет, про заклики до революції та зміни влади насильницьким шляхом. Зазначена інформація давала достатні підстави вважати, що мітинги, походи, акції громадянської непокори можуть стати платформою для закликів до публічного насильства, посягань на правовий та конституційний порядок, а також створюватимуть умови для завдання шкоди іншим особам чи їхній власності. Окрім того, суд урахував події у м. Києві у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, коли силами спецпідрозділу «Беркут» було звільнено майдан Незалежності від мітингувальників, що викликало значний суспільний резонанс.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мацедонська В.Е. не погодилась із ухвалою 23 січня 2014 року та висловила окрему думку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 року у справі № 826/19020/13-а та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Київської міської державної адміністрації відмовлено з посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що позивачем у позовній заяві та під час розгляду справи не наведено жодної легітимної цілі для обмеження реалізації права на мирні зібрання та не подано на підтвердження цього жодних доказів і не встановлено на підставі допустимих та достовірних доказів, що насильницькі наміри мали саме відповідачі та учасники зібрань. Внаслідок судового рішення встановлено непропорційне обмеження – заборону проводити мирні зібрання будь-яким суб’єктам упродовж більше місяця – з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року у м. Києві на вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця, Європейській площі, майдані Незалежності, у парку «Хрещатий», що порушує право людини та громадянина на свободу мирних зібрань, передбачених статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 39 Конституції України.

Вважаючи наявними у діях суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П. та Саніна Б.В. ознак порушення присяги, ТСК виходила із того, що суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Саніним Б.В. при розгляді адміністративної справі № 826/19020/13-а не було належним чином досліджено всі обставини справи, не забезпечено повний, всебічний та об’єктивний її розгляд, що призвело до порушення гарантованих державою прав громадян України на мирні зібрання, а суддями Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецьким І.О. і Мельничуком В.П. проігноровано вимоги статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України та залишено незаконне рішення Окружного адміністративного суду м. Києва без змін.

Як зазначено у висновку ТСК від 24 вересня 2014 року № 4/02-14, вказані вище дії суддів, вчинені ними при здійсненні правосуддя, порочать звання судді, викликають сумнів у об’єктивності суддів, свідчать про несумлінне виконання ними своїх службових обов’язків.



Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час прийняття суддями Лічевецьким І.О., Мельничуком В.П. та Саніним Б.В. рішень) суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

За нормами статті 55 вказаного Закону присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» в редакції, чинній на момент прийняття суддями рішень у зазначеній справі, порушенням суддею присяги є:


  • вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

  • недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

  • умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

  • порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Частиною другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідній редакції передбачено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Як зазначено у Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Вищою радою юстиції з огляду на вищезазначене встановлено, що суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Саніним Б.В. та суддями Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецьким І.О., Мельничуком В.П. було допущено порушення норм процесуального права при розгляді адміністративної справі № 826/19020/13-а, однак ці порушення не є такими, що свідчать про порушення суддями присяги, оскільки в матеріалах дисциплінарної справи немає встановлених фактів, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону вказаними суддями під час розгляду та прийняття судового рішення.



Крім того, Вищою радою юстиції враховано, що в Україні не прийнято закону, який би міг урегулювати порядок проведення мирних зібрань, а застосування підзаконних нормативно-правових актів відповідає принципу законності та узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, витлумаченою в рішенні «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11) від 11 квітня 2013 р., відповідно до якої Суд завжди розумів термін «закон» у його «сутнісному» значенні, а не у «формальному» та інтерпретував його як акти нижчого ніж закони рівня, так і не написане право. 

Вищою радою юстиції також взято до уваги те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлені скорочені строки розгляду судом першої інстанції адміністративних справ про обмеження права на проведення мирних зібрань.

До того ж Вищою радою юстиції встановлено, що у грудні 2013 року на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України) надійшло звернення народного депутата України VII скликання Петренка П.Д. щодо поведінки судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В., в якому народний депутат зазначає, що суддя Санін Б.В. 30 листопада 2013 року ухвалив незаконне рішення, яким встановив обмеження права на мирні зібрання, чим грубо порушив основні засади та принципи судочинства, встановлені та гарантовані Конституцією України. Справу суддя розглянув у порядку скороченого провадження, що не передбачено законом у даному випадку. Окрім того, відповідачі у справі належним чином не були повідомлені про час розгляду справи.

На підставі вказаного звернення ВККС України, яка діяла у повноважному складі, було здійснено дисциплінарне провадження щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. і за результатами проведеної перевірки 6 лютого 2014 року прийнято рішення за № 391/дп-14, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. за зверненням народного депутата України VII скликання Петренка П.Д. із посиланням на те, що фактично Петренко П.Д. висловив незгоду із судовим рішенням та процесуальними діями судді в процесі відправлення правосуддя, що відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Зазначене рішення ВККС України не скасовано або ж його не визнано нечинним.

Як убачається із висновку ТСК та наданих до Вищої ради юстиції матеріалів, спеціальна перевірка судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. за заявою Середи М.Л. проводилася саме з підстав ухвалення ним 30 листопада 2013 року постанови у справі № 826/19020/13-а.

Згідно з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Частиною п’ятою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» встановлено: що рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п’ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції за результатами таємного голосування не прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Лічевецького І.О. та Мельничука В.П. з посад суддів Київського апеляційного адміністративного суду та про внесення подання Президентові України про звільнення Саніна Б.В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 27, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції


вирішила:


  • відмовити у внесенні подання Президентові України про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича з посади за порушення присяги судді;

  • відмовити у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича та Мельничука Володимира Петровича з посади за порушення присяги судді.

Рішення Вищої ради юстиції може бути оскаржене до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.



Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради юстиції В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька

П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
А.М. Мірошниченко
О.В. Муравйов
В.А. Нежура
А.С. Олійник

Я.М. Романюк



Каталог: content -> act
act -> Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Луценка О. М
act -> Рішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
act -> 16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
act -> 17 листопада 2015 року Київ №875/0/15-15
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
act -> Рішення 24 березня 2016 року Київ №594/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Касьяна О. П
act -> Рішення 03 вересня 2015 року Київ №431/0/15-15


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги
Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за...
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 27 червня 2017 року Київ №1792/0/15-17 Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України...
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 22 жовтня 2015 року Київ №783/0/15-15 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у відставку
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської...
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 11 лютого 2014 року Київ №82/0/15-14 Про відхилення пропозиції про внесення подання про звільнення Лясковської В.І., Журавля О. О. з посад суддів апеляційного суду м. Києва за порушення присяги
Про відхилення пропозиції про внесення подання про звільнення Лясковської В.І., Журавля О. О. з посад суддів апеляційного суду м....
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16
...
Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Грабика Віталія Володимировича з посади судді господарського суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку»

Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Канівця Леонтія Федоровича з посади судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку»

Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В iconРішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Лесько Аллою Олексіївною за...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка