Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16



Скачати 184,81 Kb.
Дата конвертації24.08.2017
Розмір184,81 Kb.
ТипРішення

tsign

УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

РІШЕННЯ


16 вересня 2016 року

Київ

2354/0/15-16


Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) А.І.



Вища ради юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Олійник Аллою Сергіївною за заявами Середи Максима Леонідовича, заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В., Олійника Дмитра Вячеславовича стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) Анни Ігорівни,
встановила:
до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 31 липня 2014 року надійшла заява Середи Максима Леонідовича від 30 липня 2014 року (вх. № С-2284/0/7-14), 4 серпня 2014 року – заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 31 липня 2014 року (вх. № 2218/0/8-14), 28 листопада 2014 року – заява Олійника Дмитра Вячеславовича від 26 листопада 2014 року (вх. № О-3059/2/7-14) про проведення спеціальної перевірки щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко Анни Ігорівни відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Як вбачається зі змісту заяв та доданих до них матеріалів, постановою від 6 січня 2014 року (справа № 826/145/14) суддя Савченко А.І. встановила обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони депутатській фракції політичної партії «УДАР («Український Демократичний Альянс за Реформи») Віталія Кличка», фізичним особам (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), Київській міській організації політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Всеукраїнській громадській організації «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу» та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів, використання гучномовців, автотехніки, плакатів, встановлення наметів, сцен, навісів з 8 січня 2014 року по 8 березня 2014 року у місті Києві за такими адресами: площа Михайлівська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Десятинна, Михайлівська; площа Європейська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Костьольна, Володимирський узвіз; парк Тараса Шевченка з прилеглими вулицями: Льва Толстого, Терещенківська, Володимирська; бульвар Тараса Шевченка; вулиця Грушевського, Маріїнський парк та Хрещатий парк, включаючи вулиці: Садова, Банкова, Інститутська, Лютеранська, Хрещатик, Архітектора Городецького, Академіка Богомольця, Шовковична, Пилипа Орлика, Герцена, Командарма Каменєва, Гусовського, Різницька, Майдан Незалежності, включаючи прилеглі вулиці.

Автори звернень зазначають, що дії судді Савченко А.І. при розгляді вказаної справи викликають сумнів у її об’єктивності та неупередженості, тому вона підлягає перевірці відповідно до статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Для реалізації цього Закону було утворено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону. Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.

У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковано повідомлення, у якому вказано, що ТСК оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.

За приписами частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.

Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 15 лютого 2016 року № 1952/0/9-16 та відповідно до акта прийому-передачі від 15 лютого 2016 року вказані вище заяви передані для розгляду до Вищої ради юстиції.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу між членами Вищої ради юстиції від 20 травня 2016 року матеріали за вказаними заявами передано члену Ради Олійник А.С.

За результатами перевірки відомостей, викладених у заявах Середи М.Л., заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В., Олійника Д.В., член Вищої ради юстиції Олійник А.С. дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) А.І. (висновок від 9 вересня 2016 року).

На засіданні 13 вересня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) А.І.

Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 16 червня 2016 року, Вища рада юстиції вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) А.І. з огляду на таке.

Під час перевірки встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 10 листопада 2009 року № 918/2009 Савченко А.І. призначена на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років.

Савченко (Кузьменко) Анна Ігорівна, ____ року народження, з січня 2010 року – суддя окружного адміністративного суду міста Києва.

Після укладення шлюбу Савченко А.І. взяла прізвище чоловіка –Кузьменко.

З характеристики, наданої головою окружного адміністративного суду міста Києва Вовком П.В., убачається, що суддя Кузьменко А.І. за час роботи на посаді судді окружного адміністративного суду міста Києва зарекомендувала себе кваліфікованим спеціалістом, грамотним юристом, приділяла увагу підвищенню професійних знань і ділової кваліфікації, вивченню нових нормативних актів. Судові справи розглядала на належному професійному рівні. Неодноразово проходила підготовку суддів у Національній школі суддів України. Наполеглива, енергійна, принципова. Неухильно дотримується професійної етики судді.

За результатами проведеної окружним адміністративним судом міста Києва перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», встановлено, що до судді Кузьменко А.І. такі заборони не застосовуються. До дисциплінарної відповідальності не притягалась.

До штату суддів окружного адміністративного суду міста Києва зарахована 12 січня 2010 року.

Рішенням кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів України від 12 квітня 2010 року Кузьменко А.І. присвоєно п’ятий кваліфікаційний клас судді.

У період з 16 липня 2015 року по 30 червня 2018 року Кузьменко А.І. перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Із листа від 9 червня 2016 року (вх. № 2379/0/8-16) голови окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. убачається, що запит Вищої ради юстиції в частині направлення оригіналу адміністративної справи № 826/145/14 виконати неможливо, оскільки вказане провадження було втрачено. Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва відновлено втрачене судове провадження у вказаній адміністративній справі в частині, а саме: ухвала окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 6 січня 2014 року, постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 6 січня 2014 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року. Матеріали відновленого втраченого судового провадження у справі № 826/145/15 перебувають у Вищому адміністративному суді України на виконання вимог ухвали К/800/47287/14 від 12 листопада 2015 року.

Із наявних у Вищій раді юстиції матеріалів дисциплінарного провадження встановлено, що 6 січня 2014 року Київська міська державна адміністрація звернулась до окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до депутатської фракції політичної партії «УДАР («Український Демократичний Альянс за Реформи») Віталія Кличка», фізичних осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), Київської міської організації політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Всеукраїнської громадської організації «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу», в якому просила встановити обмеження на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони відповідачам та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів, використання гучномовців, автотехніки, плакатів, встановлення наметів, сцен, навісів з 8 січня 2014 року по 8 березня 2014 року за адресами: площа Михайлівська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Десятинна, Михайлівська; площа Європейська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Костьольна, Володимирський узвіз; парк Тараса Шевченка з прилеглими вулицями: Льва Толстого, Терещенківська, Володимирська; бульвар Тараса Шевченка; вулиця Грушевського, Маріїнський парк та Хрещатий парк, включаючи вулиці: Садова, Банкова, Інститутська, Лютеранська, Хрещатик, Городецького, Богомольця, Шовковична, Пилипа Орлика, Герцена, Командарма Каменєва, Гусовського, Різницька, Майдан Незалежності, включаючи прилеглі вулиці.

Адміністративний позов мотивовано тим, що проведення запланованих мирних зібрань створює загрозу національній безпеці, громадському порядку та правам і свободам громадян.

Справі було присвоєно реєстраційний номер 826/145/14 та передано на розгляд судді Савченко А.І.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 6 січня 2014 року встановлено обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони депутатській фракції політичної партії «УДАР («Український Демократичний Альянс за Реформи») Віталія Кличка», фізичним особам (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), Київській міській організації політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Всеукраїнській громадській організації «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу» та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів, використання гучномовців, автотехніки, плакатів, встановлення наметів, сцен, навісів з 8 січня 2014 року по 8 березня 2014 року у місті Києві за такими адресами: площа Михайлівська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Десятинна, Михайлівська; площа Європейська з прилеглими вулицями: Трьохсвятительська, Костьольна, Володимирський узвіз; парк Тараса Шевченка з прилеглими вулицями: Льва Толстого, Терещенківська, Володимирська; бульвар Тараса Шевченка; вулиця Грушевського, Маріїнський парк та Хрещатий парк, включаючи вулиці: Садова, Банкова, Інститутська, Лютеранська, Хрещатик, Архітектора Городецького, Академіка Богомольця, Шовковична, Пилипа Орлика, Герцена, Командарма Каменєва, Гусовського, Різницька, Майдан Незалежності, включаючи прилеглі вулиці.

Задовольняючи позов Київської міської державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з такого.

Відповідно до наявних у справі повідомлень органів державної влади, комунальних підприємств, закладів освіти та мешканців житлових будинків вбачається існування реальної небезпеки національним інтересам та громадському порядку, зокрема виникнення заворушень та підготування злочинів, загрози здоров’ю населення, правам і свободам громадян під час проведення акцій протесту та інших мирних зібрань у контексті політичних подій.

Дії учасників акцій протесту перешкоджають нормальній роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, які знаходяться в епіцентрі чи поблизу місць проведення акцій, порушують нормальний рух транспортних засобів на ділянках доріг, наближених до місць проведення заходів, та заважають мешканцям житлових будинків, що знаходяться в епіцентрі подій та поруч.

За заявленими відповідачами адресами розташовані будівлі ключових державних органів, у тому числі Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, у безпосередній близькості від яких знаходяться житлові будинки та навчальні заклади.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечення інтересів національної безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження здоров’я населення, дотримання прав і свобод громадян переважає над правом проведення заходів на заявленій відповідачами території.

Суд першої інстанції виходив також із того, що у місті Києві, зокрема на Майдані Незалежності та прилеглих до нього вулицях, триває безстрокова акція протесту щодо підтримання Угоди з Європейським Союзом, під час якої відбулися сутички між демонстрантами та правоохоронними органами, блокування та захоплення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, блокування проїжджої частини вулиць, а також загальновідомого факту, що «натовп людей створює підвищений рівень небезпеки для кожного, зокрема в рази підвищується вірогідність захворювання на різного виду хвороби (ГРВІ, туберкульоз), виникає складна ситуація з підтримання особистої гігієни та чистоти».

Крім того, у межах спірних правовідносин депутатська фракція політичної партії «УДАР («Український Демократичний Альянс за Реформи») Віталія Кличка» подала повідомлення про проведення громадських заходів пізніше ніж за десять днів до дати запланованих акцій, що унеможливлює створення належних умов для забезпечення громадського порядку та дотримання прав і свобод інших людей, зокрема з боку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

З огляду на зазначені вище обставини суд першої інстанції з метою забезпечення інтересів національної безпеки та громадського порядку, охорони життя, здоров’я, захисту прав і свобод громадян встановив обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони відповідачам та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання, на проведення заходів, використання гучномовців, автотехніки, плакатів, встановлення наметів, сцен, навісів за вказаними вище адресами. При цьому суд першої інстанції зазначав, що вказані обмеження не порушують права громадян на мирні зібрання, оскільки стосуються лише визначеної частини міста Києва та не перешкоджають проведенню таких мирних зібрань в інших місцях.

Постанова суду першої інстанції від 6 січня 2014 року була оскаржена в апеляційному порядку Київською міською організацією політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», ОСОБА_6, ОСОБА_10 та особами, які приєднались до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року прийнято відмову від адміністративного позову Київської міської державної адміністрації. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 6 січня 2014 року скасовано. Провадження у справі за позовом Київської міської державної адміністрації до депутатської фракції  політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Київської міської організації політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Всеукраїнської громадської організації «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу», треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, прокуратура міста Києва, про обмеження права на мирні зібрання закрито.

У постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що інформація, викладена в повідомленнях органів державної влади, комунальних підприємств, закладів освіти та мешканців житлових будинків, які надійшли на адресу позивача, не вказує на наявність реальної загрози національній безпеці або громадському порядку, реальну загрозу заворушень чи злочинів, небезпеку для здоров’я населення або загрозу правам і свободам інших людей.

Висновок щодо можливого зловживання організаторами мирного зібрання своїми правами та нанесення у зв’язку з цим шкоди правам інших осіб є таким, що ґрунтується на непідтверджених конкретними доказами прогнозах та ризиках.

Апеляційний суд також зазначив, що із позовної заяви вбачається, що позивачем на виконання вимог чинного законодавства не зазначено жодних фактів та до матеріалів справи не надано жодних доказів, що проведення заходів, про які сповіщали відповідачі, може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Позивач фактично усунувся від виконання свого обов’язку щодо вирішення питання про проведення масових заходів, про які повідомили відповідачі, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку, а також не виконав вимоги щодо доведення перед судом наявності реальної небезпеки заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Доводи позивача стосовно того, що такі зібрання порушують громадський порядок і ставлять під загрозу життя, здоров’я населення, є необґрунтованими.

При обмеженні права на мирні зібрання суд повинен обрати той спосіб обмеження цього права, який був би адекватним (співмірним). Водночас обмеження права всіх мирних зібрань на відповідній території протягом тривалого часу є найсуворішим та неспівмірним способом обмеження.

Предметом розгляду в адміністративній справі щодо встановлення обмеження у реалізації громадянами права на мирні зібрання може бути лише масовий захід, про проведення якого органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування одержали повідомлення. Усупереч цьому суд першої інстанції заборонив проведення будь-яких мирних зібрань та заходів відповідачам та будь-яким іншим суб’єктам з 8 січня 2014 року по 8 березня 2014 року.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного суду вважала, що судом першої інстанції постановлено судове рішення без урахування обставин справи та норм чинного законодавства.

На запит Вищої ради юстиції щодо надання суддею Савченко (Кузьменко) А.І. письмових пояснень з приводу вказаних вище обставин, голова окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. повідомив про те, що відповідно до наказу голови суду від 16 липня 2015 року № 364/в суддя перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 липня 2015 року по 30 червня 2018 року (лист від 9 червня 2016 року вх. № 2536/0/8-16).

24 червня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшли письмові пояснення судді Савченко (Кузьменко) А.І.

У письмових поясненнях суддя Савченко (Кузьменко) А.І. зазначила, що, враховуючи масштаби та перебіг конфлікту, період обмеження прав на мирні зібрання з 8 січня 2014 року до 8 березня 2014 року був пропорційним можливим загрозам для безпеки людей, їх життя або фізичного здоров’я. Позицію судів перших інстанцій щодо можливості обмеження прав на мирні зібрання невизначеного кола суб’єктів підтримано Вищим адміністративним судом в ухвалах від 24 січня 2013 року № К/9991/51357/12, від 18 липня 2013 року № К/9991/82120/12, від 7 листопада 2013 року № К/800/27020/13, від 20 листопада 2013 року № К/800/37924/13.

Обставини щодо небезпеки здоров’я людей були вказані в позовній заяві Київської міської державної адміністрації та додатках до неї, а судом надано їм відповідну оцінку та зазначено про них як одну з підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення судді Савченко (Кузьменко) А.І. до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги, Вища рада юстиції виходить з такого.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час прийняття суддею Савченко (Кузьменко) А.І. судового рішення) суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

За приписами статті 55 вказаного Закону присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції на час постановлення судового рішення) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків (частина друга статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції на час постановлення судового рішення).

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Статтею 39 Конституції України гарантовано право громадянам збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права (права на мирні зібрання) може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання регламентуються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративне судочинство (далі – КАС України) принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах, зокрема, є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини п’ятої статті 182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

Завданням суду в цій категорії справ є забезпечення громадянам можливості реалізувати право збиратися мирно, без шкоди, їхнім та інших осіб правам та свободам.

Встановивши обмеження на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів, щось інше), суддя Савченко (Кузьменко) А.І. належним чином не мотивувала свій висновок про встановлення обмеження на мирні зібрання іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання. Така заборона не відповідає принципам адміністративного судочинства, порушує право «інших суб’єктів, що реалізують право на мирні зібрання» знати про обмеження такого права та захищати порушене право.

Суд також належним чином не встановив і не мотивував, чи є небезпека заворушень, злочинів, загрози здоров’ю населення, правам і свободам інших людей реальною чи уявною, чи ґрунтується на конкретних фактах, чи обмеження мирних зібрань переслідувало легітимну мету «запобігання правопорушенням».

Заборона мирних зібрань з підстав негативного впливу на рух транспорту чи пішоходів не відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно із Сіракузькими принципами тлумачення обмежень та відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права прагнення захистити здоров’я населення може слугувати підставою для обмеження певних прав, якщо державі необхідно вжити заходів до усунення серйозної загрози здоров’ю населення або окремих осіб.

Встановивши обмеження права на мирні зібрання, суддя Савченко (Кузьменко) А.І. не взяла до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що «будь-яка демонстрація у громадському місці неминуче, до певної міри порушує загальний перебіг життя, включаючи перешкоди для руху транспорту, і органам слід виявляти певну терпимість стосовно мирних зібрань» (справа «Сергій Кузнєцов проти Росії», липень 2009 року).

Під час перевірки встановлено, що суддею окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) А.І. було допущено порушення норм процесуального права при розгляді адміністративної справи № 826/145/14, однак ці порушення не є такими, що свідчать про вчинення дисциплінарного проступку та порушення суддею присяги, оскільки матеріалами перевірки не встановлено фактів, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону суддею під час розгляду судової справи та прийняття судового рішення.

Відповідно до частини дев’ятої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.

На підставі викладеного, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції



вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Савченко (Кузьменко) Анни Ігорівни.


Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
Каталог: content -> act
act -> Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Луценка О. М
act -> Рішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
act -> 16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
act -> 17 листопада 2015 року Київ №875/0/15-15
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
act -> Рішення 24 березня 2016 року Київ №594/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Касьяна О. П


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconРішення 03 вересня 2015 року Київ №431/0/15-15
Вищої кваліфікаційної комісії суддів України матеріалів перевірки стосовно суддів апеляційного суду Кіровоградської області Осєтрова...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconРішення 30 червня 2016 року Київ №1314/0/15-16
Вакім О. В., Апеляційного суду міста Києва Єфімової О.І., Сітайло О. М., Фрич Т. В., Юрдиги О. С., Бартащук Л. В., Беця О. В., Коваль...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconРішення 27 вересня 2016 року Київ №2961/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Хопти С. Ф., Гулька Б
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 icon22 вересня 1943 року визволено місто Новомосковськ
...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconКонкурсу «Класний керівник року»
Законом України «Про загальну середню освіту» на загальноосвітні навчальні заклади, з 01 вересня по 30 вересня поточного року в школах...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconСферах 20 Жовтня 2016 року, м. Київ київ-2016 матеріали наукової конференції
Матеріали наукової конференції геостратегічні пріоритети україни в політичній, економічній, правовій та інформаційній сферах
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Керуючись рішенням міської ради від 21. 10. 2016 року №7/12/12 «Про внесення змін до рішення міської ради від 22. 12. 2015 року №7/3/23...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconУ вересні цього року Чернігівщина святкує 70-ту річницю свого визволення від окупантів. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років завжди залишатиметься священною сторінкою історії нашої країни
Німецька окупація Чернігова тривала з 9 вересня 1941 по 21 вересня 1943 року, а області – із серпня 1941 року по жовтень
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconРішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
Президентові України про звільнення Саніна Б. В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги...
Рішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16 iconРішення 26 травня 2016 року Київ №1057/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І
Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням громадянина Мануйла...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка