Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги



Скачати 259,29 Kb.
Дата конвертації26.08.2017
Розмір259,29 Kb.
ТипРішення




УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

РІШЕННЯ


17 березня 2016 року

Київ

586/0/15-16


Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М.О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги

Вища рада юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 вересня 2015 року про звільнення Фролова Максима Олександровича з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Маловацьким О.В. за вказаною рекомендацією,


встановила:
Фролов Максим Олександрович, _____ року народження, Указом Президента України від 14 лютого 2011 року № 209/2011 призначений на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва.

До Вищої ради юстиції (далі також ВРЮ, Рада) 2 жовтня 2015 року надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України, Комісія) від 22 вересня 2015 року про направлення рекомендації Вищій раді юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення Фролова Максима Олександровича з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 2 жовтня 2015 року вказану рекомендацію передано члену ВРЮ Маловацькому О.В. для здійснення перевірки.

З метою здійснення перевірки листами від 12 жовтня 2015 року № 6261/0/9-15 та № 6299/0/9-15 у ВККС України витребувано матеріали дисциплінарної справи стосовно судді Фролова М.О. та витяг з протоколу засідання Комісії від 22 вересня 2015 року, а у голови Голосіївського районного суду міста Києва – копії матеріалів справи № 752/44/14-п (провадження № 3/752/198/14) та інформацію щодо судді Фролова М.О.

На запит члена ВРЮ Маловацького О.В. 27 жовтня 2015 року до Ради надійшли матеріали дисциплінарної справи щодо судді Фролова М.О. № 8вк–1396/14 та витяг з протоколу засідання Комісії від 22 вересня 2015 року.

Листом від 22 жовтня 2015 року № 01-12913/15 ВККС України направила до ВРЮ скаргу, подану представником судді Фролова М.О. – адвокатом Кравцем Р.Ю. на рішення Комісії від 22 вересня 2015 року про направлення рекомендації Вищій раді юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення Фролова Максима Олександровича з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги.

З Голосіївського районного суду міста Києва 2 листопада 2015 року надійшли копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 752/44/14-п та дані, що характеризують суддю Фролова М.О.

Рішенням Ради від 18 січня 2016 року скаргу представника судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О. – адвоката Кравця Р.Ю. на рішення ВККС України від 22 вересня 2015 року задоволено частково, рішення ВККС України від 22 вересня 2015 року змінено шляхом виключення із його тексту посилань на скаргу голови ГО «Майдан – Громадський контроль» Колбанцева В.В., а в решті рішення Комісії залишене без змін.

Відповідно до пункту 52 Регламенту ВРЮ, затвердженого рішенням Ради від 30 липня 2015 року № 355/0/15-15, зі змінами, внесеними рішеннями Ради від 24 вересня 2015 року № 697/0/15-15 та від 17 листопада 2015 року № 867/0/15-15, питання про звільнення судді розглядається у разі, якщо за наслідками розгляду скарги рішення Комісії залишене без змін.

У зв’язку із наведеним рекомендація Комісії від 22 вересня 2015 року підлягає розгляду з урахуванням рішення Ради від 18 січня 2016 року.

За результатами здійсненої перевірки член Вищої ради юстиції Маловацький О.В. склав висновок від 10 лютого 2016 року, яким запропоновував підтримати рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 вересня 2015 року про звільнення Фролова М.О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги та ухвалити висновок про рекомендування Вищій раді юстиції внести Президентові України відповідне подання.

Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 15 лютого 2016 року ухвалила висновок, яким рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М.О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги.

На засіданні Ради 2 березня 2016 року був присутній представник судді Фролова М.О. – адвокат Кравець Р.Ю., суддя був запрошений на засідання через Голосіївський районний суд міста Києва. Із вказаного суду надійшла інформація, що суддя перебуває у відпустці по догляду за дитиною і йому було направлено повідомлення про засідання Ради на всі відомі суду адреси.

На засіданні Ради 2 березня 2016 року член ВРЮ Мірошниченко А.М. заявив про самовідвід, оскільки він перебуває у дружніх стосунках із суддею Фроловим М.О. Рада задовольнила заяву про самовідвід члена ВРЮ Мірошниченка А.М., тому останній не брав участі у розгляді рекомендації Комісії щодо звільнення судді Фролова М.О.

Секретаріат ВРЮ поінформував, що на сайті Ради відсутнє повідомлення про виклик судді Фролова М.О. на засідання Ради, призначене на 2 березня 2016 року. Заслухавши думку представника судді – адвоката Кравця Р.Ю., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності судді Фролова М.О., Рада вирішила відкласти розгляд рекомендації Комісії.

На засідання Ради 17 березня 2016 року з’явився представник судді Фролова М.О. – адвокат Кравець Р.Ю. Суддя Фролов М.О. був повідомлений про засідання через Голосіївський районний суд міста Києва, із якого надійшла інформація про те, що суддя перебуває у відпустці по догляду за дитиною та повідомлення про засідання йому було направлене на всі відомі суду адреси. На сайті ВРЮ завчасно було розміщено повідомлення про виклик судді Фролова М.О. на засідання Ради.

До початку розгляду рекомендації Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15 член ВРЮ Маловацький О.В. запропонував відкласти її розгляд у зв’язку із тим, що, за інформацією секретаріату ВРЮ, якої не заперечував представник судді – адвокат Кравець Р.Ю., у провадженні Вищого адміністративного суду України перебуває справа за позовом судді Фролова М.О. до ВРЮ та ВККС України про визнання незаконними та скасування рішень. Обговоривши пропозицію члена ВРЮ Маловацького О.В., Рада вирішила продовжити розгляд рекомендації Комісії від 22 вересня 2015 року.

Представник судді Фролова М.О. – адвокат Кравець Р.Ю. заявив відводи членам ВРЮ Маловацькому О.В. та Мамонтовій І.Ю., посилаючись на їх упередженість, а також члену ВРЮ Гречківському П.М., обґрунтувавши його тим, що Гречківський П.М. може мати упереджене ставлення до представника судді Фролова М.О. – адвоката Кравця Р.Ю.

За результатами таємного голосування Вища рада юстиції відмовила у задоволенні відводів членам ВРЮ Маловацькому О.В., Мамонтовій І.Ю. та Гречківському П.М.

Адвокат Кравець Р.Ю. також заявив відвід членам ВРЮ Бенедисюку І.М., Маловацькому О.В., Лесько А.О., Малашенковій Т.М., Волковицькій Н.О., Муравйову О.В., Мірошниченку А.М., Мамонтовій І.Ю., Нежурі В.А., Комкову В.К., Беляневичу В.Е., Бойку А.М., Гречківському П.М. та Гусаку М.Б., обґрунтувавши його тим, що зазначені члени ВРЮ 18 січня 2016 року брали участь у розгляді його скарги як представника судді Фролова М.О. на рекомендацію Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15, а отже, вони вже надали оцінку рішенню Комісії.

Вища рада юстиції прийняла рішення про відмову у задоволенні вказаного відводу.

Також адвокат Кравець Р.Ю. заявив клопотання про припинення дисциплінарної справи стосовно судді Фролова М.О. у зв’язку із закінченням строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Рада дійшла висновку про доцільність вирішення даного клопотання одночасно із прийняттям рішення за рекомендацією Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15.

Окрім того, Кравець Р.Ю. заявив клопотання про проведення закритого розгляду справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О., обґрунтоване тим, що питання про звільнення судді з посади стосується його права на приватне життя, яке повинно підлягати захисту, в тому числі, і під час проведення засідань ВРЮ. У задоволенні цього клопотання Рада відмовила.

Заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Маловацького О.В., представника судді Фролова М.О. – адвоката Кравця Р.Ю., дослідивши всі наявні у дисциплінарній справі матеріали, врахувавши висновок секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, Рада прийняла рішення про внесення подання Президентові України про звільнення судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О. з посади за порушення присяги судді, виходячи з такого.

13 січня 2014 року суддя Фролов М.О. розглянув матеріали справи № 752/44/14-П (провадження № 3/752/198/14), які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБУ 1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122² Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та виніс постанову, якою ОСОБУ 1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122² КУпАП, і призначив йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

ОСОБА 1, не погодившись із постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О., 17 січня 2014 року оскаржив її до апеляційного суду міста Києва.

За результатами апеляційного розгляду 18 лютого 2014 року апеляційний суд міста Києва прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБИ 1 на постанову Голосіївського суду міста Києва у справі № 752/44/14-П залишив без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2014 року – без змін.

Згодом постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О. від 4 березня 2014 року ОСОБУ 1 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 122² КУпАП у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

У березні 2014 року народний депутат України VII скликання (2012–2014 роки) Петренко П.Д. надіслав до ВККС України звернення, у якому йшлося про безпідставне «…призначення ОСОБІ 1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 місяці». Заявник просив ВККС України «…здійснити дисциплінарне провадження відносно суддів... судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О., з приводу фактів, наведених у даному зверненні, за результатами якого притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності…» та «…за наслідками дисциплінарного провадження прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подань про звільнення суддів... судді Голосіївського районного суду міста Києва Фролова М.О. з посад».

ВККС України 3 квітня 2014 року відкрила дисциплінарну справу за зверненням народного депутата України Петренка П.Д. (рішення від 3 квітня 2014 року № 949/дп-14).

За результатами розгляду дисциплінарної справи ВККС України 22 вересня 2015 року прийняла рішення № 2378/дп-15 про направлення до ВРЮ висновку щодо встановлених Комісією фактів, які свідчать про порушення суддею Голосіївського районного суду міста Києва Фроловим М.О. присяги та рекомендувала ВРЮ розглянути питання про звільнення судді Фролова М.О. з посади з підстав, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України (порушення присяги).

Вказане рішення було обґрунтоване тим, що з огляду на положення статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» суддя Фролов М.О. не виконав покладених на нього професійних обовязків, чим завдав істотної шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 752/44/14-п (пр. 3/752/198/14), порушив приписи статей 245, 252 КУпАП щодо всебічного, повного та обєктивного зясування обставин справи та оцінки доказів, проявив при цьому неналежне ставлення до виконання обовязків судді (абз. 6 стор. 12 рішення ВККС України).

Рада вважає обґрунтованою рекомендацію ВККС України від 22 вересня 2015 року з огляду на таке.

Зі справи № 752/44/14-п вбачається, що 4 січня 2014 року інспектором міліції Голосіївського РУ ГУ МВС Україні в місті Києві Кривецьким Є.О. складено протокол № 943323 про вчинення ОСОБОЮ 1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122² КУпАП. У протоколі зазначено, що 29 грудня 2013 року о 13 годині 12 хвилин ОСОБА 1, рухаючись на автомобілі марки «Форд Фокус», державний реєстраційний номер АА 8217 МС, по вулиці Богатирській, 32 у місті Києві, на вимогу інспектора ДАІ, подану жезлом та свистком, не зупинився. ОСОБА 1 від надання пояснень та підписання протоколу відмовився. До протоколу додано рапорт інспектора ДАІ ОСОБИ 2 від 29 грудня 2013 року на ім’я командира полку ДАІ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБИ 3. У рапорті зазначено, що 29 грудня 2013 року о 13 годині 12 хвилин ОСОБА 1., рухаючись у напрямку міста Вишгород у колоні автомобілів із символікою «Євромайдану» на автомобілі марки «Форд Фокус», державний реєстраційний номер АА 8217 МС, по вулиці Богатирській, 32 у місті Києві, на вимогу інспектора ДАІ, подану жезлом та свистком, не зупинився. До протоколу додано фото з камери відеоспостереження, розташованої по вулиці Богатирській у місті Києві, на якому видно задню частину автомобіля з державним реєстраційним номерним знаком АА 8217 МС. При цьому на фото не видно марки автомобіля та особи, яка ним керувала. На фото також немає зображення працівника ДАІ, який би подавав будь-які команди жезлом.

Судове засідання було призначено на 16 годину 00 хвилин 13 січня 2014 року. Представником ОСОБИ 1 – адвокатом ОСОБОЮ 4 цього ж дня о 16 годині 00 хвилин було подано клопотання про неналежність та недопустимість доказів винуватості ОСОБИ 1, які були наявні у матеріалах справи. У клопотанні було зазначено, що складення рапорту у випадку порушення правил дорожнього руху не передбачено жодним законом чи підзаконним нормативним актом, а протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності правопорушника, що є порушенням пунктів 9.17 та 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77 (далі – Інструкція).

У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБУ 5 (дружина ОСОБИ 1) та ОСОБУ 6 (сестра ОСОБИ 1).

Свідок ОСОБА 5 пояснила, що 29 грудня 2013 року її чоловіка не було у місті Києві, він у той час перебував в іншому населеному пункті. Автомобілем керувала вона, але у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час співробітники ДАІ не застосовували до неї вимоги про зупинку за допомогою жезла і свистка.

Свідок ОСОБА 6 у судовому засіданні пояснила, що 29 грудня 2013 року її брат був відсутнім у місті Києві, він перебував в іншому населеному пункті разом із нею.

ОСОБА 1 вину в порушенні правил дорожнього руху не визнав, у письмових поясненнях, наданих суду, зазначив, що 29 грудня 2013 року належним йому автомобілем не керував, ним керувала його дружина ОСОБА 5, та звернув увагу суду на ту обставину, що жодних доказів в матеріалах справи про те, що він керував автомобілем, немає, а рапорт працівника ДАІ не є належним доказом, оскільки складення такого рапорту про порушення правил дорожнього руху не передбачено жодним законодавчим актом. ОСОБА 1 також стверджував, що протокол про адміністративне правопорушення, оформлений не в момент вчинення порушення правил дорожнього руху, є протиправним та таким, що суперечить вимогам статті 254 КУпАП, посилався на Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року у справі № 1-34/2010 і зазначав про обов’язковість встановлення особи порушника та доведення особистої відповідальності й неможливість покладення вини на власника автомобіля.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує наступні питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов’язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч положенням статті 278 КУпАП суддя Фролов М.О. під час підготовки до розгляду справи не перевірив, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБИ 1, знехтувавши вимогами статті 2651 КУпАП, з аналізу положень якої вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо недотримання правил дорожнього руху складається виключно у присутності порушника та на місці вчинення правопорушення.

У порушення положень статей 251–252 КУпАП суддя Фролов М.О. не оцінив рапорт інспектора ДАІ ОСОБИ 2 стосовно того, чи відповідно до вимог закону такий документ може бути доказом вчинення особою порушення правил дорожнього руху.

Суддя Фролов М.О. за наявності показань свідків, які заперечували саму подію адміністративного правопорушення, не викликав та не допитав працівників ДАІ, що є порушенням обов’язку судді розглядати справи про адміністративні правопорушення всебічно, повно і об’єктивно, а також не з’ясував обставин справи (стаття 245 КУпАП).

Привертає увагу і та обставина, що, порушуючи обов’язок, покладений на суддю статтею 280 КУпАП, суддя Фролов М.О. не з’ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення ОСОБИ 1, чи винен ОСОБА 1 у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують його відповідальність.

Суддя Фролов М.О., обираючи санкцію (міру відповідальності) ОСОБІ 1, застосував щодо нього найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбаченого статтею 122² КУпАП – позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Відповідно до статті 122² КУпАП невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 280 КУпАП зобов’язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, крім іншого, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наведене суддя Фролов М.О., користуючись дискреційними повноваженнями, які не є абсолютними і обмежені обов’язком судді (суду) дати оцінку обставинам, які пом’якшують та обтяжують відповідальність, згідно зі статтею 280 КУпАП, необґрунтовано застосував щодо ОСОБИ 1 найсуворіше адміністративне стягнення, передбачене статтею 122² КУпАП. Застосування такої міри відповідальності без будь-якої правової мотивації не могло бути спрямоване на досягнення цілей адміністративної відповідальності, передбачених статтею 23 КУпАП — виховання особи правопорушника, а мало каральний характер.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Конституційний Суд України у пункті 4.2 рішення № 23-рп/2010 (справа за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) наголосив, що статтями 245, 247, 249, 252, 280 КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб’єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.



З урахуванням викладеного рішення Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15 про порушення суддею Фроловим М.О. низки положень норм процесуального права, передбачених статтями 245 та 352 КУпАП, знаходить підтвердження.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

З огляду на вказані норми законодавства дії судді Фролова М.О. підлягають кваліфікації на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року.

Судову владу в Україні реалізують професійні судді. Суддя під час вчинення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незалежність судді забезпечується, між іншим, особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення (статті 48–50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Особливий статус судді як представника судової влади покладає на нього низку обов’язків: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), здійснювати правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права (стаття 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вказані обов’язки покладені на суддю з метою забезпечення права особи на розгляд її справи у суді, що є складовою принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України, та права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права – це панування права у суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 143 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» Суд указав, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування зазначених норм.

У справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини) Суд зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, пункт 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вказане суддя Фролов М.О. недбало поставився до виконання обовязків судді щодо безстороннього та об’єктивного вирішення справи (стаття 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), оскільки, розглядаючи справу № 752/44/14-п стосовно Лук’янчука С.Ю., не виконав вимоги норм процесуального права, надав перевагу неналежним доказам перед показаннями свідків, залишивши поза увагою та не оцінивши жодного аргументу, наведеного Лук’янчуком С.Ю. на свій захист, хоча такий обов’язок судді безпосередньо випливав з норм процесуального законодавства та Конституції України. Цими діями суддя Фролов М.О. порушив принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України, та право Лук’янчука С.Ю. на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.



На підставі викладеного рішення Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15 щодо невиконання Фроловим М.О. покладених на нього професійних обовязків, що завдало істотної шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 752/44/14-п (пр. № 3/752/198/14), є обґрунтованим.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.



Принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року полягає в тому, що при обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Пункт 6 частини першої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (був чинним на день прийняття ВККС України рішення від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15) встановлює, що дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципів пропорційності.

Радою враховано, що згідно з характеристикою, наданою в.о. голови Голосіївського районного суду міста Києва Шевченко Т.М., суддя Фролов М.О. характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Судді Фролову М.О. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсне право» (рішення спеціальної вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 16 травня 2001 року). Фролов М.О. на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва призначений Указом Президента від 14 лютого 2011 року № 209/2011, строк призначення сплинув 14 лютого 2016 року. Згідно з інформацією, наданою Голосіївським районним судом міста Києва, Фролов М.О. перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Під час розгляду дисциплінарної справи ВККС України суддя Фролов М.О. неодноразово запрошувався на засідання Комісії, що підтверджується, зокрема, поясненнями судді та заявами про відкладення розгляду справи, однак на засідання він не з’являвся.

Крім того, згідно з інформацією, наданою листом голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Мойсика В.Р. від 10 листопада 2015 року № 8014/0/9-15, на розгляді Тимчасової комісії перебуває заява ОСОБИ 7 щодо перевірки діяльності судді Фролова М.О. згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Заява щодо прийняття суддею Фроловим М.О. рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ 7 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122² КУпАП, міститься і в матеріалах даної дисциплінарної справи.

Під час розгляду Радою скарги представника судді Фролова М.О. – адвоката Кравця Р.Ю. на рішення Комісії від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15 суддя Фролов М.О. підтвердив, що він розглядав кілька справ, аналогічних справі щодо ОСОБИ 1, однак точну кількість не памятає.



Беручи до уваги позитивну характеристику судді Фролова М.О., відсутність дисциплінарних стягнень та наявність наукового ступеня кандидата наук, однак зважаючи на те, що суддя несумлінно поставився до виконання своїх обовязків щодо об’єктивного, неупередженого і незалежного розгляду справи, що виявилося у грубому порушенні норм процесуального права й мало наслідком порушення конституційних засад судочинства та права особи на справедливий суд, Рада вважає, що рішення ВККС України від 22 вересня 2015 року № 2378/дп-15 про направлення до Вищої ради юстиції рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Фролова М.О. з посади з підстав порушення присяги є таким, що застосоване пропорційно та обґрунтовано.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя може бути звільнений з посади за порушення присяги.

Як зазначалося вище, згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28 березня 2014 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент розгляду суддею Фроловим М.О. вищевказаної справи про адміністративне правопорушення) визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Відповідно до статей 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час розгляду суддею Фроловим М.О. вищевказаної справи) суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді. Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Вказані норми Закону кореспондуються зі статтями 55, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, якими передбачено, що суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді. Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесено, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Отже, після внесення змін до законодавства підстави для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги у цій частині не змінилися.

Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 у справі № 1-4/2011 зазначив наступне: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді. Дотримання суддею своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства».

З огляду на викладене можна стверджувати, що, розглядаючи справу № 752/44/14-п про притягнення ОСОБИ 1 до адміністративної відповідальності, суддя Фролов М.О. діяв недбало, допустив порушення приписів процесуального закону та не дотримався професійних обовязків судді, що мало наслідком порушення конституційних засад судочинства та права ОСОБИ 1 на справедливий суд. Такі дії судді Фролова М.О. підривають авторитет правосуддя та ставлять під сумнів довіру до суду та правосуддя з боку суспільства, що свідчить про порушення ним присяги судді.

Відповідно до статті 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року суддя звільняється з посади у звязку з порушенням ним присяги судді.

Згідно з частиною третьою статті 105 цього Закону звільнення судді з посади за порушення присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Оцінюючи клопотання представника судді Фролова М.О. – адвоката Кравця Р.Ю. про припинення дисциплінарної справи стосовно Фролова М.О. у зв’язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, необхідно зазначити наступне.

Розгляд та вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року, чинній на момент звернення народного депутата України VII скликання Петренка П.Д. до ВККС України щодо дій судді Фролова М.О., не було віднесено статтею 88 вказаного Закону до дисциплінарних стягнень, а отже, строк застосування подання про порушення присяги суддею не був обмежений.

Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на сьогодні, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки на час розгляду суддею Фроловим М.О. справи стосовно ОСОБИ 1 та звернення народного депутата України VII скликання Петренка П.Д. до ВККС України щодо дій судді Фролова М.О. не було встановлено строку для вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги, то для вирішення цього питання підлягає застосуванню строк, передбачений частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у нині чинній редакції, як такий, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи, тобто три роки. На момент прийняття рішення Радою цей строк не закінчився.

Окрім того, 22 вересня 2015 року до ВККС України представником судді Фролова М.О. – адвокатом Кравцем Р.Ю. в інтересах судді було подано скаргу на рішення Комісії від 22 вересня 2015 року про направлення рекомендації Вищій раді юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення Фролова Максима Олександровича з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги, яку було частково задоволено Радою 18 січня 2016 року.

Відповідно до частини шостої статті 99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на сьогодні, подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.

Зважаючи на викладене вище, строк притягання судді до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Встановлені під час розгляду рекомендації ВККС України обставини свідчать про те, що суддя Голосіївського районного суду міста Києва Фролов М.О. не дотримався присяги, яка зобов’язує суддю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Отже, це є підставою для звільнення його з посади за порушення присяги судді.

З урахуванням викладеного Вища рада юстиції, керуючись пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України, статтями 27, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції»,
вирішила:
внести подання Президентові України про звільнення Фролова Максима Олександровича з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги судді.

Рішення Вищої ради юстиції може бути оскаржене до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.


Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради юстиції В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
І.Ю. Мамонтова
О.В. Муравйов
В.А. Нежура
А.С. Олійник


Каталог: content -> act
act -> Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Луценка О. М
act -> Рішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
act -> 16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
act -> 17 листопада 2015 року Київ №875/0/15-15
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
act -> Рішення 24 березня 2016 року Київ №594/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Касьяна О. П


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
Президентові України про звільнення Саніна Б. В. з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги...
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 27 червня 2017 року Київ №1792/0/15-17 Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 11 лютого 2014 року Київ №82/0/15-14 Про відхилення пропозиції про внесення подання про звільнення Лясковської В.І., Журавля О. О. з посад суддів апеляційного суду м. Києва за порушення присяги
Про відхилення пропозиції про внесення подання про звільнення Лясковської В.І., Журавля О. О. з посад суддів апеляційного суду м....
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 22 жовтня 2015 року Київ №783/0/15-15 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у відставку
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської...
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України...
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Грабика Віталія Володимировича з посади судді господарського суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку»

Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Канівця Леонтія Федоровича з посади судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку»

Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 8 грудня 2016 року Київ №3073/0/15-16 Про звільнення Дяковича В. П. з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку
Про звільнення Дяковича В. П. з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 20 червня 2017 року Київ №1639/0/15-17 Про звільнення Вербицької О. В. з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку
Про звільнення Вербицької О. В. з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку
Рішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги iconРішення 19 грудня 2016 року Київ №3255/0/15-16 Про звільнення Ковалюка Я. Ю. з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області у відставку
Про звільнення Ковалюка Я. Ю. з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області у відставку


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка