Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності



Дата конвертації09.08.2017
Розмір253 Kb.
ТипРішення





УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
РІШЕННЯ



27 березня 2017 року

Київ

614/3дп/15-17




Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В.В. до дисциплінарної відповідальності



Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за заявами голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. стосовно судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного Володимира Володимировича,


встановила:
Указом Президента України від 6 серпня 2010 року № 802/2010 Підкурганний Володимир Володимирович призначений строком на п’ять років на посаду судді Вишгородського районного суду Київської області.

Згідно з характеристикою, підписаною виконувачем обов’язків голови Вишгородського районного суду Київської області, Підкурганний В.В. зарекомендував себе як досвідчений фахівець з високим рівнем знань у всіх галузях права. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Відповідно до наказу голови Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2012 року № 2 на Підкурганного В.В. було покладено виконання обов’язків голови цього ж суду, які він виконував до 17 квітня 2014 року.

До Вищої ради юстиції з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» були передані отримані ТСК 15 та 16 грудня 2014 року заяви голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. (вх. № 533/13/13-14, № 533/58/13-14) про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В.В. згідно із Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У своїх заявах Михайловський А.В. зазначив, що суддя прийняв рішення про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в України», у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за невиконання водієм вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а тому повинен пройти перевірку відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

При цьому в заяві із вх. № 533/58/13-14 зазначається про дев’ять винесених суддею Підкурганним В.В. постанов у справах про адміністративні правопорушення, втім, три з них (постанова від 28 лютого 2014 року у справі № 363/363/14-п, постанови від 28 лютого 2014 року у справі № 363/57/14-п та постанова від 28 лютого 2014 року у справі № 363/364/14-п) стосуються звільнення від адміністративної відповідальності осіб, притягнутих до такої відповідальності іншими постановами, винесеними тим самим суддею.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції вказана заява передана для проведення перевірки члену Вищої ради юстиції Мірошниченку А.М.

За результатами перевірки відомостей, викладених у заявах, член Вищої ради юстиції Мірошниченко А.М. дійшов висновку про наявність у діях судді Підкурганного В.В. ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги.

Ухвалою Вищої ради юстиції від 15 вересня 2017 року № 2287/0/15-16 стосовно судді Підкурганного В.В. відкрито дисциплінарну справу.

Відповідно до пункту 16-1 розділу ХV Конституції України, пункту 4 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» утворено Вищу раду правосуддя.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, пояснення судді та його представників, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Підкурганного В.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 24 січня 2014 року (справа про адміністративні правопорушення № 363/164/14-п) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. У подальшому постановою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП. Суддя Підкурганний В.В. також звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не надав суду належних доказів, які б свідчили про їх невинуватість та на підставі яких суд мав право прийняти рішення про закриття провадження у справі в порядку статті 247 КУпАП. Також у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 15 березня 2017 року представником судді було подано письмову заяву, складену від імені ОСОБА_1, де вказувалося, що останній не був «учасником акцій масової непокори у період із 21 листопада 2013 року по 14 квітня 2014 року». У письмових поясненнях судді, поданих у це саме засідання, зазначено, що ця обставина є підставою для непоширення дії Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» на ОСОБА_1.

Виносячи постанову від 24 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт командира взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гусєва О.Г. від 1 січня 2014 року.

Суддя жодним чином не обґрунтував свого висновку про те, що за кермом автомобіля з державним номерним знаком АІ 8588 СХ перебував саме ОСОБА_1, оскільки зазначений рапорт взагалі не містив вказівки на нього як на особу, яка вчинила правопорушення.

Окрім того, 17 січня 2014 року ОСОБА_1 надав до суду пояснення, вказавши, що 29 грудня приблизно о 12 год. 00 хв. він справді їхав із Києва в село Старі Петрівці, однак ніхто з працівників ДАІ його не зупиняв. Більше того, на дорозі були затори, які не дозволяли йому рухатись зі швидкістю більше ніж 3–4 км/год. Судом не надано належної оцінки поясненням ОСОБА_1.

За таких умов висновок про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є явно необґрунтованим і суперечить презумпції невинуватості, яка відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді, зокрема, обмеження права керування транспортними засобами (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Необґрунтованим є й обрання суддею виду стягнення щодо ОСОБА_1 – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Вказівка про врахування судом характеру та наслідків вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, ставлення до вчиненого та ступеня вини має загальний характер і абсолютно не узгоджується з матеріалами справи, які не містять жодних вказівок на наслідки вчиненого правопорушення, а також на майновий стан підозрюваного. Таким чином, при накладенні стягнення суддею не виконано вимог статті 33 КУпАП.

Допущені суддею Підкурганним В.В. під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 порушення норм процесуального права призвели до недотримання права ОСОБА_1 на справедливий суд. Такі порушення є істотними, порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 16 січня 2014 року (справа про адміністративне правопорушення № 363/55/14-п) ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 місяці.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП. У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 15 березня 2017 року представником судді було подано письмову заяву, складену від імені ОСОБА_2, де вказувалося, що останній не був «учасником акцій масової непокори у період із 21 листопада 2013 року по 14 квітня 2014 року». У письмових поясненнях судді, поданих у це саме засідання, зазначалося, що ця обставина є підставою для непоширення дії Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» на ОСОБА_2.

Виносячи постанову від 16 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт командира взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гусєва О.Г. від 1 січня 2014 року.

При цьому цей рапорт не містив вказівок на те, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Фіат Добло» (номерний знак АІ 8519 СХ).

ОСОБА_2 надав до суду пояснення від 15 січня 2014 року, зазначивши, що під час руху по трасі Київ – Овруч у вказаний у протоколі день вимог щодо зупинки транспортного засобу від інспектора ДАІ не було. Також ОСОБА_2 звернув увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення ним був підписаний за адресою його реєстрації, куди приїхали працівники ДПС. За словами ОСОБА_2, інспектор ДАІ ввів його в оману, запевнивши, що за результатами розгляду протоколу на нього буде накладене адміністративне стягнення у вигляді попередження. Водночас працівник ДАІ зауважив, що у разі відмови ОСОБА_2 підписувати протокол про адміністративне правопорушення в інспектора ДАІ «будуть проблеми на роботі».

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 також зазначив, що на час, вказаний у рапорті та протоколі, він перебував із сім’єю у місті Києві в гіпермаркеті «Епіцентр К» на вул. Берковецькій, 6-В та в магазині «Фокстрот» на Оболонському проспекті, 21-Б, на підтвердження чого додав копії касових чеків та гарантійного талону. Зокрема, касовий чек із гіпермаркету «Епіцентр К» датовано 29 грудня 2013 року, час 13 год. 30 хв., кількість позицій у чеку – 12.

У постанові від 16 січня 2014 року суддею Підкурганним В.В. було проігноровано пояснення ОСОБА_2, суддя обмежився лише невмотивованим висновком, згідно з яким заперечення ОСОБА_2 не спростовує доказів, що містяться в матеріалах справи. Наведене дає підстави для висновку про упередженість судді Підкурганного В.В.

Єдиними доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, є рапорт, складений 1 січня 2014 року, в якому жодним чином не встановлено причетність ОСОБА_2 до вказаного правопорушення, а також протокол про адміністративне правопорушення, складений не на місці вчинення зафіксованого в ньому правопорушення особою, яка не здійснювала безпосередню фіксацію порушення.

За таких умов висновок про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 є необґрунтованим і відверто суперечить як презумпції невинуватості, так і наявним матеріалам справи.

Необґрунтованим є й обрання суддею виду стягнення щодо ОСОБА_2 – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 місяці. Вказівка про врахуванням судом характеру та наслідків вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, ставлення до вчиненого та ступеня вини має загальний характер і абсолютно не узгоджується з матеріалами справи, які не містять жодних вказівок на наслідки вчиненого правопорушення, майновий стан ОСОБА_2 і його ставлення до вчиненого. Таким чином, при призначенні адміністративного стягнення суддя порушив вимоги статті 33 КУпАП.

Допущені суддею Підкурганним В.В. під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_2 порушення є істотними та призвели до недотримання права ОСОБА_2 на справедливий суд. Ці порушення у сукупності порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 31 січня 2014 року (адміністративний матеріал № 363/364/14-п) ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. У подальшому постановою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП.

Виносячи постанову від 31 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт старшого інспектора взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області Прохорчука В.О. від 30 грудня 2013 року.

При цьому цей рапорт не містив вказівок на те, що саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом «Сузукі» (номерний знак СН 0490 АК).

8 січня 2014 року інспектором ДПС УДАІ міста Севастополя, прапорщик міліції Шакура Д.В. склав протокол про те, що 29 грудня 2013 року Гуцул Р.В. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-2 КУпАП. Посилання на зазначений протокол було використано для обґрунтування висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що рапорт не містив вказівки про особу, яка вчинила правопорушення, був складений не за місцем вчинення правопорушення, висновок про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 є явно необґрунтованим і суперечить презумпції невинуватості.

Необґрунтованим є й обрання суддею виду стягнення щодо ОСОБА_3 – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців, що є максимальним стягненням, передбаченим санкцією цієї статті. Вказівка про врахування судом характеру та наслідків вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, ставлення до вчиненого та ступеня

вини має загальний характер і абсолютно не співвідноситься з матеріалами справи, які не містять жодних вказівок на наслідки вчиненого правопорушення, майновий стан ОСОБА_3

Справа стосовно ОСОБА_3 надійшла на розгляд судді Підкурганному В.В. поза автоматизованим розподілом (протокол розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 25 січня 2014 року), чим порушено вимоги частини четвертої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у відповідній редакції.

Підставою для розподілу справи не в автоматичному режимі став наказ Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року № 9  «Про затвердження графіку чергування суддів 25 та 26 січня 2014 року», підписаний Підкурганним В.В. як виконувачем обов’язків голови суду. У своїх поясненнях, наданих під час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Підкурганний В.В. зазначив, що практика встановлення чергувань для Вишгородського районного суду Київської області є усталеною.

На думку Третьої Дисциплінарної палати, встановлення чергування суддів не може вважатися належним виправданням розподілу справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КУпАП, у неавтоматичному режимі у порушення вимог закону. Запровадження правила про автоматизований розподіл справ було спрямоване на забезпечення неупередженості судового розгляду, і його недотримання в сукупності з іншими порушеннями, допущеними суддею під час розгляду справ за статтею 122-2 КУпАП, вказує на упередженість судді.

Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_3 Водночас наявне у матеріалах справи повідомлення ОСОБА_3 про судовий розгляд, призначений на 31 січня 2014 року, датоване 27 січня 2014 року, відомості про його вручення ОСОБА_3 відсутні. За таких умов підстав для висновку про те, що ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд справи належним чином, а отже, і підстав для розгляду справи за відсутності особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, не було.

Також у матеріалах справи наявна довідка на запит суду про неможливість надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3, отримана судом 30 січня 2014 року, тобто ще до розгляду справи, що також вказує на упередженість судді.

Пояснення судді, надані під час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, стосовно того, що витребування інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків в усіх випадках розгляду справ про адміністративні правопорушення вимагається законодавством, є необґрунтованим.

Все наведене в сукупності свідчить про упередженість судді Підкурганного В.В. під час розгляду справи стосовно ОСОБА_3 Допущені порушення норм процесуального права є істотними, порушують право на справедливий суд як основоположне право людини, порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 31 січня 2014 року (адміністративний матеріал № 363/363/14-п) ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. У подальшому постановою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП.

Виносячи постанову від 31 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт старшого інспектора 1 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУМВС України в місті Києві Дорошенка М.П. від 29 грудня 2013 року.

При цьому цей рапорт не містив вказівок на те, що саме ОСОБА_4 керував транспортним засобом «Фольксваген Транспортер» (номерний знак АА 3886 КО).

Датою складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення (як зазначено в самому протоколі) є 19 січня 2013 року, при тому, що правопорушення, щодо якого складався цей протокол, було вчинене 29 грудня 2013 року.

Водночас суддя не навів мотивів, якими керувався, вважаючи доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення.

Необґрунтованим є й обрання суддею виду стягнення щодо ОСОБА_4 – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Вказівка про врахування судом характеру та наслідків вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, ставлення до вчиненого та ступеня вини має загальний характер і абсолютно не узгоджується з матеріалами справи, які не містять жодних вказівок на наслідки вчиненого правопорушення, а також на майновий стан підозрюваного.

Справа стосовно ОСОБА_4 була розподілена для розгляду судді Підкурганному В.В. у неавтоматичному режимі (протокол розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 25 січня 2014 року), чим порушено вимоги частини четвертої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у відповідній редакції, що у цьому випадку також вказує на упередженість судді.

Також у матеріалах справи міститься довідка на запит суду про неможливість надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_4, отримана судом 30 січня 2014 року, тобто ще до розгляду справи, що в сукупності з іншими обставинами справи також вказує на упередженість судді.

Допущені суддею Підкурганним В.В. під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_4 порушення призвели до недотримання права ОСОБА_4 на справедливий суд. Вони порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 24 січня 2014 року (адміністративний матеріал № 363/167/14-п) ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Зазначену постанову суду скасовано постановою апеляційного суду Київської області від 19 березня 2014 року, провадження у справі закрите у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП.

Виносячи постанову від 24 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт командира взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гусєва О.Г. від 29 грудня 2013 року.

При цьому вказаний рапорт не містив вказівок на те, що саме ОСОБА_5 керував транспортним засобом «Фольксваген» (номерний знак АІ 1659 АІ).

Протокол у справі про адміністративне правопорушення від 3 січня 2014 року, серія АГ2 № 141107, стосовно ОСОБА_5 самим ОСОБА_5 не підписаний, відміток про відмову від підписання протоколу не містить, що в силу вимог статей 268, 278 КУпАП виключало розгляд справи стосовно ОСОБА_5 по суті.

Окрім неналежно оформленого протоколу, доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаного правопорушення у постанові стосовно нього не наведено. За таких умов висновок про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_5 є необґрунтованим і суперечить презумпції невинуватості.

Справу про адміністративні правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_5 Водночас відомості про його належне повідомлення про розгляд справи у матеріалах справи відсутні. Як вбачається з наданих ОСОБА_5 доказів, повідомлення про розгляд справи він отримав уже після цього розгляду – 25 січня 2014 року.

Таким чином, ОСОБА_5 був повністю усунутий від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, чим явно порушено його право на справедливий суд.

Необґрунтованим є й обрання суддею виду стягнення щодо Особа_5 – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Вказівка про врахування судом характеру та наслідків вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, ставлення до вчиненого та ступеня вини має загальний характер і абсолютно не узгоджується з матеріалами справи, які не містять жодних вказівок на наслідки вчиненого правопорушення, майновий стан ОСОБА_5 Таким чином, вимоги статті 33 КУпАП при призначенні стягнення суддею не виконані.

Допущені суддею Підкурганним В.В. під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_5 порушення є істотними, і у своїй сукупності порочать звання судді й можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Підкурганний В.В.) від 17 січня 2014 року (справа про адміністративне правопорушення № 363/57/14-п) Особа_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. У подальшому постановою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що постанова стосовно ОСОБА_6 не охоплюється змістом пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Водночас враховуючи, що заява, в якій йшлося про дії судді Підкурганного В.В. під час винесення цієї постанови, передана відповідно до частини п’ятої статті 2 вказаного Закону до Вищої ради юстиції для продовження розгляду за загальною процедурою, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає необхідним надати оцінку діям судді під час розгляду відповідної справи про адміністративні правопорушення з погляду наявності чи відсутності у них складу дисциплінарного проступку.

У своїх поясненнях від 9 квітня 2015 року суддя Підкурганний В.В. зазначив, що під час розгляду вказаної справи суд керувався нормами, закріпленими у статтях 251, 276–280 КУпАП.

Виносячи постанову від 17 січня 2014 року, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення суддя Підкурганний В.В. посилався на рапорт інспектора ДПС взводу № 2 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області Рогача О.А. від 30 грудня 2013 року.

При цьому цей рапорт не містив вказівок на те, що саме ОСОБА_6 керував транспортним засобом «Лексус» (номерний знак BE 9995 АХ). Інших доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні вказаного правопорушення не встановлено.

За таких умов висновок про вчинення адміністративного правопорушення О.В. є явно необґрунтованим і суперечить презумпції невинуватості.

Допущені суддею Підкурганним В.В. під час розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_6 порушення також порочать звання судді й можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Оцінюючи доводи судді стосовно того, що частина з осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП, не були учасниками масових акцій протесту, через що на них не поширюються положення Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що заява стосовно судді Підкурганного В.В. була передана до Вищої ради юстиції для розгляду за загальною процедурою, тому на сьогодні питання про те, чи була особа учасником масових акцій протесту в розумінні Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», не впливає на процедуру розгляду заяви. Закон також не встановлює жодних спеціальних складів дисциплінарних проступків або особливостей дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені суддею стосовно учасників масових акцій протесту.

Також у своїх поясненнях суддя Пікурганний В.В. та його представники посилались на те, що строк повноважень судді закінчився 6 серпня 2015 року із закінченням строку, на який його було призначено, у зв’язку з чим заява стосовно Підкурганного В.В. підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, Підкурганний В.В. на сьогодні має статус судді, незважаючи на те, що його повноваження щодо здійснення правосуддя справді припинилися із закінченням п’ятирічного строку призначення на посаду. Цей висновок не спростовується і змістом наказу Вишгородського районного суду Київської області від 7 серпня 2015 року № 18к, копія якого надана суддею на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Згідно з наказом Підкурганний В.В. має статус судді, який не здійснює правосуддя, у зв’язку з чим йому продовжує виплачуватися суддівська винагорода (пункт 2 наказу).

Правило пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5 січня 2017 року, слід тлумачити у сукупності з положеннями чинної редакції статті 126 Конституції України, частиною третьою якої передбачена автоматична втрата особою статусу судді у зв’язку з настанням певних обставин. Саме для таких випадків передбачене правило пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Це правило не може поширюватися на перехідні ситуації, у яких особа через припинення повноважень зі здійснення правосуддя не втрачає статусу судді. Згідно з пунктом 32 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи, тобто пункт 5 частини першої статті 44 пізніше прийнятого Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до відповідних відносин застосований бути не може. Отже, підстав для повернення без розгляду заяви стосовно Підкурганного В.В. немає.

Суддя повинен додержуватися присяги, зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати й вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (частина четверта статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року в редакції, що діяла на момент ухвалення суддею відповідних постанов у справах про адміністративні правопорушення; частини шоста, сьома статті 56 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року).

Присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкорюючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді.

Допущені суддею Підкурганним В.В. грубі порушення законодавства свідчать про необ’єктивний та упереджений розгляд ним справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вчинення ним дій, що порочать звання судді, причому допущені ним порушення закону є умисними.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції на момент вчинення суддею Підкурганним В.В. дій, що є предметом перевірки) порушенням суддею присяги визнавалося, у тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчать про порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Зміни, що відбулися у правовому регулюванні відповідних відносин у подальшому, не привели до пом’якшення або скасування відповідальності за дії, вчинені суддею.

Так, після набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, також розглядалися як порушення присяги судді й були підставою для його звільнення (пункт 1 частини другої статті 97 вказаного Закону).

Не змінився характер наслідків, передбачених законом для таких грубих порушень, і після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року.

Так, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено дисциплінарну відповідальність судді за умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

За змістом пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 2 червня 2016 року істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності,


відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.


Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 2 червня 2016 року дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відповідальність за дії, вчинені суддею Підкурганним В.В., не скасовано та не пом’якшено, а отже, суддя Підкурганний В.В. повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за дії, які чинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок у вигляді грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

На час вчинення суддею Підкурганним В.В. дій, що складали порушення присяги, строк для притягнення до відповідальності за такі дії законом передбачений не був. Такий строк був запроваджений у подальшому із прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Правила частини одинадцятої статті 109 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають, що при обчисленні строку давності не враховується час здійснення дисциплінарного провадження, до вирішення питання про притягнення до відповідальності Підкурганного В.В. не можуть бути застосовані з огляду на вимоги статті 58 Конституції України як такі, що погіршують становище особи, яка притягається до відповідальності.

За даними Вишгородського районного суду Київської області, суддя Підкурганний В.В. у період із січня 2014 року 110 днів перебував у відпустці та 9 днів був відсутній на робочому місці у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Таким чином, без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустці трирічний строк давності з моменту вчинення дій Підкурганного В.В., які на момент вчинення становили порушення присяги, не сплив.


Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що строк давності притягнення судді Підкурганного В.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Розглядаючи дисциплінарну справу, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх необхідних заходів, щоб забезпечити дотримання процесуальних гарантій судді.

Зважаючи на характер правопорушень, допущених суддею Підкурганним В.В., а також на наслідки, що настали за результатами вчинених діянь, у вигляді істотної шкоди для авторитету судових органів, враховуючи дані про особу судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув з моменту вчинення дій, що є предметом розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя



вирішила:
притягнути суддю Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного Володимира Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення його з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення.


Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський

А.А. Овсієнко

А.С. Олійник
М.П. Худик


Каталог: content -> act
act -> Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Луценка О. М
act -> Рішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
act -> 16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
act -> 17 листопада 2015 року Київ №875/0/15-15
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
act -> Рішення 24 березня 2016 року Київ №594/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Касьяна О. П


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 24 квітня 2017 року Київ №891/1дп/15-17
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І. та відмову у притягненні...
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 19 червня 2017 року Київ №1563/2дп/15-17 Про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Набудович І. О. до дисциплінарної відповідальності
Про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Набудович І. О. до дисциплінарної відповідальності
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 22 жовтня 2015 року Київ №783/0/15-15 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у відставку
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Медвідь Н. О. з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської...
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності icon20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О. М
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності icon16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н. Д
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності icon14 липня 2016 року Київ №1369/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Федюка О. О
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 17 березня 2016 року Київ №586/0/15-16 Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги
Про внесення подання Президентові України про звільнення Фролова М. О. з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за...
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16
...
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого...
Рішення 27 березня 2017 року Київ №614/3дп/15-17 Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Підкурганного В. В. до дисциплінарної відповідальності iconРішення 26 травня 2016 року Київ №1057/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І
Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням громадянина Мануйла...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка