Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014



Скачати 373.82 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації21.03.2018
Розмір373.82 Kb.
ТипРішення
  1   2   3   4   5   6




ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ


СПРАВА «БУГЛОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF BUGLOV v. UKRAINE)
(Заява № 28825/02)

РІШЕННЯ


СТРАСБУРГ
10 липня 2014 року
ОСТАТОЧНЕ
15/12/2014
Це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Буглов проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,
Ангеліка Нуссбергер (Angelika Nußberger),
Боштьян М. Зупанчіч (Boštjan M. Zupančič),
Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde),

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),


Хелена Єдерблум (Helena Jäderblom),
Алеш Пейхал (Aleš Pejchal), судді,
та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 17 червня 2014 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.  Справу було розпочато за заявою (№ 28825/02), яку 10 липня 2001 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Олександр Сергійович Буглов.

2.  Заявника, якому було надано юридичну допомогу, представляла пані І.А. Бойкова, юрист, що практикує у м. Київ. Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, на той час – пан Н. Кульчицький з Міністерства юстиції України.

3.  Заявник стверджував, зокрема, що він зазнав жорстокого поводження працівників міліції, що умови тримання його під вартою були неналежними, тривалість його досудового тримання під вартою – надмірною, а адміністрація установи виконання покарання втручалася у його кореспонденцію.

4.  15 березня 2005 року про заяву було повідомлено Уряд.

5.  25 жовтня 2012 року Голова секції вирішив згідно з підпунктом «с» пункту 2 Правила 54 Регламенту Суду, що сторонам слід запропонувати надати додаткові письмові зауваження щодо прийнятності та суті заяви.

ФАКТИ

I.  ОБСТАВИНИ СПРАВИ


6.  Заявник народився у 1968 році та наразі відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

A.  Кримінальне провадження щодо заявника


7.  22 жовтня 1999 року прокуратура Куйбишевського району м. Донецька порушила кримінальну справу за фактом серії вбивств, що супроводжувалися грабежами. У невизначену дату було встановлено, що заявник та пан Л. правопорушниками могли бути причетними до вчинення цих злочинів і їх оголошено у розшук. Міліцією також було видано відповідне орієнтування, в якому заявника описано як небезпечного злочинця. За твердженнями заявника, у листопаді 1999 року його фото було показано по телебаченню як фото раніше судимої особи, яку розшукує міліція у зв’язку з численними розбійними нападами.

8.  31 січня 2000 року заявника та пана Л. було затримано.

9.  1 лютого 2000 року заявника було допитано як підозрюваного, і він відмовився надавати покази. За твердженнями Уряду, заявнику було роз’яснено його процесуальні права.

10.  4 лютого 2000 року слідчим прокуратури Київського району м. Донецька заявникові було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту за підозрою у вчинені низки тяжких злочинів.

11.  9 лютого 2000 року заявника допитали як обвинуваченого і він відмовився давати покази. За твердженнями Уряду, заявнику було роз’яснено його процесуальні права. За словами заявника, працівник міліції склав від його імені письмову явку з повинною, але він відмовився її підписувати.

12.  Під час допитів 4, 5, 7, 17 та 23 лютого, а також 15 березня 2000 року пан Л. зізнався у причетності до восьми вбивств, у вчиненні яких він підозрювався. Він також вказав певні місця біля заміського будинку заявника, де було сховано тіла кількох жертв та знаряддя вбивства. Пан Л. стверджував, що заявник брав участь у вчиненні цих злочинів, зокрема, що п’ять з восьми жертв були вбиті ним.

13.  14 лютого 2000 року пана К. було допущено до участі у справі в якості захисника заявника. Того ж дня заявника допитано у присутності захисника. Починаючи з цієї дати, усі важливі процесуальні дії проводилися у присутності захисника заявника.

14.  18 лютого 2000 року слідчий у справі заявника провів очну ставку між паном Л. та заявником у присутності їхніх захисників. Під час цієї очної ставки заявнику та його захиснику було надано можливість ставити питання пану Л., який повторив свої попередні покази щодо заявника.

15.  23 березня 2000 року прокурором Донецької області було продовжено досудове тримання заявника під вартою до 1 червня 2000 року з огляду на серйозність обвинувачень та потребу у зборі додаткових доказів.

16.  29 травня 2000 року слідчий оголосив про закінчення досудового слідства. Починаючи з цієї дати і до 26 жовтня 2000 року заявник та його захисник мали доступ до матеріалів справи.

17.  27 жовтня 2000 року прокурор Донецької області направив обвинувальний висновок з матеріалами справи на розгляд до Донецького обласного суду.

18.  6 грудня 2000 року прокурор Донецької області витребував матеріали справи з Донецького обласного суду та постановив відновити досудове слідство.

19.  8 грудня 2000 року прокурор Донецької області продовжив досудове тримання заявника під вартою на максимально дозволений строк до п’яти місяців з огляду на серйозність висунутих заявникові обвинувачень та необхідність проведення додаткових слідчих дій.

20.  28 грудня 2000 року додаткове розслідування було закінчено і заявник та його захисник отримали доступ до матеріалів справи.

21.  15 березня 2001 року новий обвинувальний висновок та матеріали справи були направлені до Донецького обласного суду.

22.  23 березня 2001 року у Донецькому обласному суді було проведено попереднє судове засідання . Суд розпочав розгляд справи щодо заявника та пана Л. за обвинуваченнями в умисному вбивстві за обтяжуючих обставин, бандитизмі, розбої та умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків.

23.  У листі від виконуючого обов’язки Голови Донецького обласного суду 21 травня 2001 року, адресованого заявникові, зазначалося, що від початку провадження він подав понад тридцять заяв, включаючи кілька клопотань про звільнення з-під варти, і усі вони додавалися до матеріалів його справи.

24.  Під час судового засідання заявник, інтереси якого представляв захисник, стверджував, що 18 жовтня 1999 року – у день, коли було вчинено одне з вбивств, що розслідувалось, – він перебував у Києві, а отже, не міг брати участь у вчиненні злочину. Заявник заявляв в суді клопотання про допит пана П. та свідчення витребування відповідних показів з державної автомобільної інспекції, працівники якої зупиняли його машину у цей день неподалік Києва.

25.  Суд першої інстанції заслухав свідчення пана П., який підтвердив, що у зазначену дату він та заявник виїжджали до Києва. Проте суд відхилив ці свідчення через значні розбіжності між свідченнями пана П. та заявника щодо стверджуваної подорожі. Більше того, Управління державної автомобільної інспекції Київської області повідомило суд, що не має жодних наявних записів, які б свідчили про зупинку машини заявника того дня.

26.  Донецький обласний суд також відхилив клопотання захисника заявника щодо виклику до суду свідків, які, як стверджувалося, могли підтвердити жорстоке поводження працівників міліції із заявником, визнавши такі докази неналежними.

27.  16 грудня 2002 року апеляційний суд Донецької області (Донецький обласний суд перейменовано 29 червня 2001 року, далі – апеляційний суд), засідаючи в якості суду першої інстанції, визнав заявника винним за всіма пунктами обвинувачення та обрав йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Визнання заявника винним за кількома епізодами вбивства та розбою в основному ґрунтувалося на свідченнях пана Л., наданих під час досудового слідства. Під час власне судового розгляду пан Л. стверджував, що надав ці свідчення під примусом. Суд не виявив жодних ознак неправомірного тиску на пана Л. Поняті, які були присутні, коли пан Л. показував міліції місця, де було сховано тіла та знаряддя вбивства, стверджували, що він робив це без жодного примусу. Більше того, його свідчення, надані під час досудового слідства, вважалися послідовними та такими, що відповідають висновкам судово-медичних експертиз щодо ушкоджень та причин смерті жертв.

28.  Заявник оскаржив це рішення. Він стверджував, зокрема, що його право на захист було порушено, тому що суд першої інстанції відхилив кілька клопотань, поданих його захисником. Він також скаржився на жорстоке поводження з ним працівників міліції під час безуспішних намагань примусити його дати визнавальні покази.

29.  29 травня 2003 року Верховний Суд України залишив без задоволення касаційну скаргу заявника, а вирок від 16 грудня 2002 року – без змін. Суд зазначив, серед іншого, що права заявника на захист не були порушені, а його твердження щодо жорстокого поводження належним чином розглянуто та визнано безпідставними.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconНовобузька районна рада рішення від 2014 року №

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconЛист-інформатор №14 від 10. 04. 2014
До 20. 05. 2014 завершити роботу щодо друкування списків дітей І підлітків шкільного віку. Графік прийому матеріалів від закладів...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconА текст; б абзац; в заголовок; г всі відповіді вірні. Інформація у службовому документі оформлюється у вигляді
Проуш мені відпустку надати з 20 версня 2014 року по24 вересня 2014 року за сімейними без збереження заробітної плати
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconУкраїнська мова
Лист Міністерства №1/9-303 від 11. 06. 2014 Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconМетодичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconЗвіт директора про свою діяльність за 2013-2014 н р
Шановні присутні! Закінчився ще один навчальний рік, І тому ми зібралися сьогодні, щоб зробити певні підсумки роботи колективу школи...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconПоложення міського відкритого хореографічного фестивалю «квітнева феєрія 2014» м. Умань 11 квітня 2014 р
«Квітнева феєрія – 2014» запрошуються дитячі та юнацькі хореографічні колективи, організовані при державних дошкільних та загальноосвітніх...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка