Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014



Скачати 373.82 Kb.
Сторінка5/6
Дата конвертації21.03.2018
Розмір373.82 Kb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6

II.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ


91.  Заявник скаржився, що його досудове тримання під вартою було надмірно тривалим. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:

«Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.»


A.  Прийнятність


92.  Уряд стверджував, що заявник не вичерпав національних засобів юридичного захисту, оскільки він не оскаржив до компетентного суду постанову прокуратури про взяття під варту. Згідно з твердженнями Уряду, протягом розгляду справи судом першої інстанції заявник також не подавав будь-яких клопотань про звільнення з-під варти.

93.  Заявник не погодився.

94.  Що стосується можливості оскаржити до суду постанову прокуратури про взяття під варту, необхідно зауважити, що в ухвалі щодо прийнятності від 25 листопада 2003 року у справі «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine, заява № 54825/00) Суд постановив, що цей засіб юридичного захисту є неефективним стосовно скарг за пунктом 3 статті 5 Конвенції на тривалість досудового тримання під вартою. Уряд не висунув жодного аргументу, здатного переконати Суд дійти іншого висновку у цій справі.

95.  Що стосується неподання заявником до суду першої інстанції клопотання про звільнення з-під варти, Суд зазначає, що згідно з листом виконуючого обов’язки Голови Донецького обласного суду від 21 травня 2001 року (див. пункт 18), до цієї дати, тобто лише впродовж перших двох місяців провадження у суді першої інстанції, заявник вже подав кілька клопотань про звільнення його з-під варти. Отже, Суд відхиляє це заперечення.

96.  Суд зазначає, що скарга заявника за пунктом 3 статті 5 Конвенції не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав.

B.  Суть

1.  Доводи сторін


97.  Заявник вважав, що його тривале тримання його під вартою не було виправдане будь-якими розумними підставами.

98.  Уряд стверджував, що тримання заявника під вартою було необхідним, оскільки він підозрювався у вчиненні низки вбивств. На думку Уряду, звільнення його з-під варти могло спричинити порушення громадського порядку. Крім того, попередня судимість заявника доводила, що тримання його під вартою було необхіднім для запобігання вчинення ним подальших злочинів. Насамкінець, тяжкість покарання, яке загрожувало заявникові, та той факт, що один з його спільників на той час знаходився на волі, означали, що існує небезпека втечі заявника.


2.  Оцінка Суду

(a)  Строк, що має враховуватися


99.  Сторони погодилися, що строк, який має враховуватися, почався 31 січня 2000 року, коли заявника було взято під варту.

100.  Що стосується кінця відповідного періоду, то Суд нагадує, що за загальним правилом перебіг строку, що має розглядатися за пунктом 3 статті 5 Конвенції, закінчується в момент ухвалення судом вироку, і починаючи з цієї дати, тримання особи під вартою охоплюється дією підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції (див. рішення від 28 березня 1990 року у справі «Б. проти Австрії» (B. v. Austria), п. 36, Series A no. 175). Відповідно, досудове тримання заявника під вартою у значенні пункту 3 статті 5 Конвенції закінчилось 16 грудня 2002 року.

101.  Отже, період, що має враховуватися, тривав два роки, десять місяців і шістнадцять днів.

(b)  Обґрунтованість продовжуваного тримання під вартою


102.  Суд нагадує про загальні принципи оцінки розумності строку тримання під вартою (див. рішення у справі «Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, пп. 30-31 і 41-47, ECHR 2006, з подальшими посиланнями).

103.  У цій справі питання попереднього ув’язнення заявника розглядалось органами прокуратури різних рівнів 4 лютого, 23 березня і 8 грудня 2000 року, а також Донецьким обласним судом 23 березня 2001 року. У своїх постановах прокурори посилалися на тяжкість злочинів, у вчиненні яких заявник обвинувачувався. У своєму рішенні про продовження строку досудового тримання заявника під вартою Донецький обласний суд послався на правильність застосування слідчими органами цього запобіжного заходу на досудовій стадії. Хоча впродовж судового провадження заявник подав низку клопотань про звільнення з-під варти, немає доказів того, що органи судової влади України ухвалювали ще якісь рішення стосовно законності та обґрунтованості продовжуваного тримання його під вартою.

104.  Суд вважає, що підстави, наведені Урядом у його зауваженнях (див. пункт 98), могли б виправдати продовжуване тримання заявника під вартою. Проте ці підстави було вперше наведено під час провадження у Суді. На жодну з них при постановленні рішень про застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання його під вартою національні органи влади в дійсності не посилались. Отже, Суд не може розглянути їхню доречність та достатність (див., наприклад, рішення від 30 січня 2003 року у справі «Ніколов проти Болгарії» (Nikolov v. Bulgaria), заява № 38884/97, п. 74).

105.  Суд доходить висновку, що оскільки національний суд не вказав будь-яких причин для продовження тримання заявника під вартою, Суд не може перевірити, чи було це тримання під вартою обґрунтованим, іншими словами, чи здійснювалось воно на доречних та достатніх підставах відповідно до пункту 3 статті 5 Конвенції.

106.  Таким чином, було порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

III.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТІВ 1 ТА 3 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ


107.  Заявник стверджував, що кримінальне провадження у його справі було несправедливим. Зокрема, він скаржився на порушення його права на захист, що за його клопотанням йому не було надано захисника і не викликано до суду певних свідків. Він посилався на пункт 1 та підпункти «b» і «d» пункту 3 статті 6 Конвенції. Суд вважає, що цим скаргам відповідають положення пункту 1 і підпунктів «с» і «d» пункту 3 статті 6 Конвенції, які передбачають таке:

«1.  Кожен має право на справедливий… розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»

...

3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:



...

(c)  захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

(d)  допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення...»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconНовобузька районна рада рішення від 2014 року №

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconЛист-інформатор №14 від 10. 04. 2014
До 20. 05. 2014 завершити роботу щодо друкування списків дітей І підлітків шкільного віку. Графік прийому матеріалів від закладів...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconА текст; б абзац; в заголовок; г всі відповіді вірні. Інформація у службовому документі оформлюється у вигляді
Проуш мені відпустку надати з 20 версня 2014 року по24 вересня 2014 року за сімейними без збереження заробітної плати
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconУкраїнська мова
Лист Міністерства №1/9-303 від 11. 06. 2014 Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconМетодичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року

Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconЗвіт директора про свою діяльність за 2013-2014 н р
Шановні присутні! Закінчився ще один навчальний рік, І тому ми зібралися сьогодні, щоб зробити певні підсумки роботи колективу школи...
Рішення страсбург 10 липня 2014 року остаточне 15/12/2014 iconПоложення міського відкритого хореографічного фестивалю «квітнева феєрія 2014» м. Умань 11 квітня 2014 р
«Квітнева феєрія – 2014» запрошуються дитячі та юнацькі хореографічні колективи, організовані при державних дошкільних та загальноосвітніх...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка